Рішення

від 03.03.2023 по справі 200/4480/22

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03 березня 2023 року Справа№200/4480/22

Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Аканова О.О., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження (в письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 (місце перебування: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (місцезнаходження: 84122, Донецька область, м.Слов`янськ, пл.Соборна, 3, код ЄДРПОУ 13486010) про

визнання противоправними дій, які виразились у незастосуванні при розрахунку пенсії за віком показника середньої заробітної плати (доходу) у середньому на одну застраховану особу в цілому в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії, тобто за 2019-2021роки, при призначенні пенсії за віком;

зобов`язання здійснити перерахунок та виплату пенсії за віком із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) у середньому на одну застраховану особу в цілому в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії, тобто (2019-2021роки), з дати звернення до органу пенсійного фонду за призначенням пенсії за віком, тобто з 26.01.2022 року, з урахуванням фактично виплачених сум;

визнання протиправними дій щодо не включення до стажу позивача періоду роботи з 01.03.2017 по 07.08.2020 у ТОВ ПКФ "САЗОКО", з 01.03.2021 по 26.01.2022 у ФЛП ОСОБА_2 ;

зобов`язання зарахувати до стажу періоду роботи з 01.03.2017 по 07.08.2020 у ТОВ ПКФ "САЗОКО", з 01.03.2021 по 26.01.2022 у ФЛП ОСОБА_2 та здійснити перерахунок пенсії з дати переходу з одного виду пенсії на інший з 26.01.2022, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з вищевказаним позовом.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що є отримувачем пенсії по інвалідності з 10.04.2019 на підставі ст.ст.23-25 ЗУ «Про пенсійне забезпечення». 26.01.2022 звернувся до відповідача із заявою про перехід з пенсії по інвалідності на пенсію за віком згідно ст.26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування». Відповідач перевів позивача на пенсію за віком. З протоколу нарахування пенсії позивач дізнався, що при призначенні пенсії за віком йому було використано схему нарахування, за якої застосовано показник середньої заробітної плати працівників, зайнятих у галузях України за 2016-2018 замість за 2019-2021, що значно зменшило розмір пенсії позивача. Також вказав, що йому не зараховано стаж роботи з 01.03.2017 по 07.08.2020 та з 01.03.2021 по 26.01.2022 року. Вважаючи, що розмір пенсії, обчислено неправильно, звернувся до суду з вказаним позовом.

Відповідачем до суду надано відзив на позовну заяву, в якому зазначено, що 26.01.2022 позивач звернувся до Пенсійного фонду України із заявою №1163 про перерахунок пенсії - перехід з пенсії по інвалідності на інший вид пенсії, за віком, згідно Закону України №1058. Вказали, що відповідно до Закону №1058 особа після призначення пенсії по інвалідності працювала і набула не менш, як 24 місяці страхового стажу після призначення пенсії (попереднього перерахунку пенсії без урахування автоматичного перерахунку, передбаченого абзацом 5 частини 4 статті 42 Закону №1058) незалежно від перерв у роботі, під час переведення вперше з пенсії по інвалідності на пенсію за віком застосовується середня заробітна плата (дохід), визначена (визначений) частиною 2 ст.40 Закону №1058 для призначення пенсій, тобто застосовується середня заробітна плата (дохід) ва Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії. З 08.07.2020 по 30.09.2021 страховий стаж у ФЛП ОСОБА_3 зараховано до стажу позивача згідно індивідуальних відомостей про застраховану особу. Тобто для виконання вимог позивача відсутні підстави, так як позивач не набув після призначення пенсії по інвалідності не менш, як 24 місяці страхового стажу (з 10.04.2019 по 26.01.2022). Зазначили про пропуск позивачем строку звернення до суду.

На думку відповідача, пенсія розрахована та виплачується позивачу згідно чинного законодавства. У зв`язку з наведеним просив відмовити в задоволенні позовних вимог.

Законом України від 24 лютого 2022 року N 2102-IX, затверджено Указ Президента України від 24 лютого 2022 року N 64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні", згідно якого, у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб.

Указом Президента України №133/2022 Про продовження строку дії воєнного стану в Україні, у зв`язку з триваючою широкомасштабною збройною агресією Російської Федерації проти України, продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 26 березня 2022 року строком на 30 діб.

Законом України Про затвердження Указу Президента України "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні" від 21 квітня 2022 року N 2212-IX, продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 25 квітня 2022 року строком на 30 діб.

Законом України Про затвердження Указу Президента України "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні" від 22 травня 2022 року №2263-ІХ, продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 25 травня 2022 року строком на 90 діб.

Законом України Про затвердження Указу Президента України "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні" від 15 серпня 2022 року №2500-ІХ, продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 23 серпня 2022 року строком на 90 діб.

Законом України «Про затвердження Указу Президента України "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні" від 16.11.2022 р. №2738-IX строк дії воєнного стану в Україні продовжено з 05 години 30 хвилин 21 листопада 2022 року строком на 90 діб.

Законом України «Про затвердження Указу Президента України "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні" від 06.02.2023 №2915-ІХ строк дії воєнного стану в Україні продовжено з 05 години 30 хвилин 19 лютого 2023 року строком на 90 діб.

Враховуючи викладене в Україні продовжує діяти воєнний стан.

Відповідно до ст. 12-2 Закону України Про правовий режим воєнного стану від 12 травня 2015 року № 389-VIII, в умовах правового режиму воєнного стану суди, органи та установи системи правосуддя діють виключно на підставі, в межах повноважень та в спосіб, визначені Конституцією України та законами України.

Рішенням Ради суддів України від 24 лютого 2022 року N 9, з урахуванням положень статті 3 Конституції України про те, що людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю рекомендовано зборам суддів, головам судів, суддям судів України у випадку загрози життю, здоров`ю та безпеці відвідувачів суду, працівників апарату суду, суддів оперативно приймати рішення про тимчасове зупинення здійснення судочинства певним судом до усунення обставин, які зумовили припинення розгляду справ.

Згідно п. 4 опублікованих 02.03.2022 року Радою суддів України Рекомендацій щодо роботи судів в умовах воєнного стану, судам України рекомендовано усіх доступних працівників, по можливості, перевести на дистанційну роботу.

Місцезнаходження Донецького окружного адміністративного суду визначено м.Слов`янськ Донецької області.

У зв`язку з активізацією проведення бойових дій на території Донецької області та прилеглих областей, виникнення загрози безпеці, здоров`ю та життю людей, головою Донецького окружного адміністративного суду 26 лютого 2022 року прийнято наказ №14/І-г. Про запровадження особливого режиму роботи Донецького окружного адміністративного суду у вигляді дистанційної роботи. Наказом запроваджено особливий режим роботи з 26 лютого 2022 року до закінчення воєнного стану, і до дня відновлення роботи суду у звичайному режимі.

Ухвалою суду від 24 жовтня 2022 року прийнято до розгляду позовну заяву та відкрито провадження в адміністративній справі; розгляд справи вирішено проводити за правилами спрощеного позовного провадження (у письмовому провадженні без повідомлення сторін).

Ухвалою суду від 08 лютого 2023 року відстрочено ОСОБА_1 сплату судового збору до ухвалення судового рішення у справі.

Ухвалою суду від 03 березня 2023 року поновлено ОСОБА_1 строк звернення до адміністративного суду.

Розглянувши наявні заяви по суті справи, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються вимоги, дослідивши докази, які наявні в матеріалах справи, суд встановив наступне.

Позивач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є громадянином України, про що свідчить копія паспорту громадянина України НОМЕР_2 .

26.01.2022 позивач звернувся до відповідача із заявою, в якій просив перевести з пенсії по інвалідності згідно Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" на пенсію за вислугу років згідно Закону України "Про пенсійне забезпечення".

31.01.2022 відповідачем прийнято рішення № 057050002617 про перерахунок пенсії позивачу, призначено пенсію за вислугу років відповідно Закону України "Про пенсійне забезпечення".

Не погоджуючись з розміром призначеної пенсії, позивач звернувся до відповідача із заявою про перерахунок пенсії.

Листом від 04.05.2022 відповідачем повідомлено позивача про те, що страховий стаж на час призначення пенсії по інвалідності враховано по 28.02.2017 та складав 32 роки 2 місяці 21 день, у тому числі додатковий стаж за час перебування на інвалідності 2 роки 8 місяців 26 днів. Після перерахунку пенсії (призначення пенсії за віком) страховий стаж враховано по 28.02.2021 та складає 31 років 1 місяць 16 днів. Фактично відпрацьований страховий стаж відповідно до вимог статті 24 Закону №1058 складає 17 місяців 24 дні. Вважають, що підстави для застосування єдиного показника середньої заробітної плати по народному господарству за три попередні роки для нових призначень у 2022 відсутні.

Як вбачається з ППВП ПФУ позивачу здійснено перерахунок пенсії згідно рішення 057050002617. Страховий стаж позивача склав 29 років 05 місяців 25 днів.

Як вбачається з трудової книжки позивача НОМЕР_3 позивач:

01.09.1996 прийнятий на посаду генерального директора ТОВ ПКФ "Сазоко" (наказ №7 від 31.08.1996);

07.07.2020 звільнений за власним бажанням (наказ б/н від 07.07.2020);

08.07.2020 прийнятий диспетчером до ФОП ОСОБА_3 (розпорядження №16 від 07.07.2020).

Позивач оскаржує вищевказані дії відповідача, як такі, що вчинені з порушенням норм чинного законодавства та порушують його конституційні права.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи, суд зазначає наступне.

Відповідно до ст. 22 Конституції України права і свободи людини та громадянина, закріплені цією Конституцією, не є вичерпними. Конституційні права і свободи гарантуються й не можуть бути скасовані. Під час прийняття нових законів або внесення змін до чинних законів не допускається звуження змісту й обсягу наявних прав і свобод.

Громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості й в інших випадках, передбачених законом (ст. 44 Основного Закону).

Відповідно до пункту "а" частини 1 статті 55 Закону України "Про пенсійне забезпечення" (далі - Закон №1788) право на пенсію за вислугу років мають робітники локомотивних бригад і окремі категорії працівників, які безпосередньо здійснюють організацію перевезень і забезпечують безпеку руху на залізничному транспорті та метрополітенах, - за списками професій і посад, що затверджуються в порядку, який визначається Кабінетом Міністрів України; водії вантажних автомобілів, безпосередньо зайнятих у технологічному процесі на шахтах, у рудниках, розрізах і рудних кар`єрах на вивезенні вугілля, сланцю, руди, породи, - після досягнення 55 років і при стажі роботи: для чоловіків - не менше 30 років, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначеній роботі; для жінок - не менше 25 років, з них не менше 10 років на зазначеній роботі.

Згідно з пунктом 2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" (далі - Закон №1058) пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком №1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди.

До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами цього Закону в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбачених Законом України "Про пенсійне забезпечення".

У цьому випадку розміри пенсій визначаються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 цього Закону.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 Закону № 1058-ІV за рахунок коштів Пенсійного фонду України в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: пенсія за віком; пенсія по інвалідності внаслідок загального захворювання (у тому числі каліцтва, не пов`язаного з роботою, інвалідності з дитинства); пенсія у зв`язку з втратою годувальника.

Згідно частини 3 статті 45 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" переведення з одного виду пенсії на інший здійснюється з дня подання заяви на підставі документів про страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що знаходяться на час переведення з одного виду пенсії на інший в пенсійній справі, а також додаткових документів, одержаних органами Пенсійного фонду.

При переведенні з одного виду пенсії на інший за бажанням особи може враховуватися заробітна плата (дохід) за періоди страхового стажу, зазначені в частині першій статті 40 цього Закону, із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) попереднього виду пенсії.

Якщо особа після призначення пенсії по інвалідності продовжувала працювати та набула не менш як 24 місяці страхового стажу після призначення (попереднього перерахунку) пенсії незалежно від перерв у роботі, при переведенні вперше з пенсії по інвалідності на пенсію за віком застосовується середня заробітна плата (дохід), визначена частиною другою статті 40 цього Закону для призначення пенсії.

За приписами ч. 2 ст. 40 Закону № 1058-IV заробітна плата (дохід) для обчислення пенсії визначається за формулою: Зп = Зс х (Ск : К), де: Зп -заробітна плата (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії, у гривнях; Зс - середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії. Порядок визначення показників зазначеної заробітної плати затверджується ПФУ за погодженням з центральними органами виконавчої влади, що забезпечують формування державної фінансової політики, державної політики у сферах економічного розвитку, статистики. Ск -сума коефіцієнтів заробітної плати (доходу) за кожний місяць (Кз 1 + Кз 2 + Кз 3 + ... + Кз n); К -страховий стаж за місяці, які враховано для визначення коефіцієнта заробітної плати (доходу) застрахованої особи.

З аналізу зазначених вище норм вбачається, що ч. 3 ст. 45 Закону № 1058-IV встановлюється порядок переведення з одного виду пенсії, призначеної саме за цим Законом, на інший. Отже, показник середньої заробітної плати при переведенні на інший вид пенсії має бути незмінним, тобто таким, яким він був на час призначення пенсії, передбаченої Законом № 1058-ІV.

Разом з цим, суд звертає увагу, що до звернення із заявою 26.01.2022 року позивачу призначено пенсію по інвалідності на підставі Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", проте з 26.01.2022 року останньому призначено пенсію за вислугу років відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення", який передбачає інші підстави та порядок призначення пенсії.

Суд звертає увагу, що на час звернення позивача до пенсійного органу із заявою про призначення пенсії, норми Закону України "Про пенсійне забезпечення", були чинними. Цей закон не скасований Верховною Радою України, його положення не визнавалися неконституційними або незаконними і на сьогодні.

Отже, у випадку призначення особі пенсії по інвалідності відповідно до Закону №1058-IV, який передбачає інші підстави та порядок призначення пенсії, а в подальшому при виявленні такою особою бажання отримувати пенсію за вислугу років відповідно до Закону № 1788-XII, має місце саме призначення пенсії, а не переведення згідно ч. 3 ст. 45 Закону № 1058-IV.

Крім того, статтею 9 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" не передбачено такого виду пенсії, як пенсія за вислугу років. Разом з тим, частина 3 статті 45 зазначеного Закону регламентує порядок переведення з одного виду пенсії, призначеного саме за цим Законом, на інший.

Отже, у випадку із заявою позивача мало місце призначення іншої пенсії за іншим законом, а тому має враховуватись показник середньої заробітної плати за три календарні роки, що передують року призначення нового виду пенсії (пенсії за вислугу років).

Вказаний висновок узгоджується з правовою позицією Великої Палати Верховного Суду у постановах від 31 жовтня 2018 року у справі № 876/5312/17, від 31 жовтня 2018 року у справі № 577/2576/17, та Верховного Суду, висловлену у постановах від 31 липня 2019 року у справі № 720/208/17, від 16 червня 2020 року у справі № 127/7522/17, від 18 серпня 2020 року у справі № 263/6611/17.

Так, у наведених справах встановлено, що позивачам первинно було призначено пенсію за вислугу років відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення". У подальшому, позивачів переведено на пенсію за віком відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування". У цих справах Суд дійшов висновку про те, що у випадку призначення особі пенсії за вислугу років відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення", який передбачає інші підстави та порядок призначення пенсії, а в подальшому при виявленні такою особою бажання отримувати пенсію за віком відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", має місце саме призначення пенсії за віком, а не переведення згідно частиною третьою статті 45 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" на інший вид пенсії у межах одного закону, а тому при обчисленні пенсії необхідно застосувати показник середньої заробітної плати (доходу) за три роки, що передували року призначенню пенсії за віком.

Суд вважає, що в даному випадку відповідачем здійснено дії щодо незастосування при розрахунку пенсії позивачу показника середньої заробітної плати (доходу) у середньому на одну застраховану особу в цілому в Україні, з якої сплачено частково страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії.

Стосовно незарахування до стажу позивача періодів роботи з 01.03.2017 по 07.08.2020 у ТОВ ПКФ "САЗОКО", з 01.03.2021 по 26.01.2022 у ФЛП ОСОБА_2 , суд зазначає.

Відповідачем на виконання вимог ухвали суду надані пояснення, з яких вбачається, що до страхового стажу ОСОБА_1 (РНОКП НОМЕР_1 ) за спірний період згідно індивідуальних відомостей про застраховану особу (форма ОК-5 додається) зараховано з 08.07.2020 по 31.12.2021 року у ФЛП ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_4 ). Інші спірні періоди до страхового стажу не зараховані.

Також відповідачем надано індивідуальні відомості щодо застрахованої особи - позивача, з яких вбачається ненарахування сум заробітку для пенсії за звітний 2017 рік ТОВ "ВИРОБНИЧО-КОМЕРЦІЙНА ФІРМА "САЗОКО" (код ЄДРПОУ 19384670), за звітний 2020 (січень-липень), нарахування сум заробітку за звітні 2020 (липень-грудень), 2021 (січень-грудень), 2022 (січень) ОСОБА_2 (код ЄДРПОУ НОМЕР_4 ).

Робота позивача в зазначені періоди підтверджується трудовою книжкою.

Статтею 3 Закону України "Про пенсійне забезпечення" визначено, що право на трудову пенсію мають особи, зайняті суспільно корисною працею, при додержанні інших умов, передбачених цим Законом, зокрема: особи, які працюють на підприємствах, в установах, організаціях, кооперативах (у тому числі за угодами цивільно-правового характеру), незалежно від використовуваних форм власності та господарювання, або є членами колгоспів та інших кооперативів, - за умови сплати підприємствами та організаціями страхових внесків до Пенсійного фонду України.

Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел визначені Законом України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування".

Статтею 8 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" передбачено право громадян України на отримання пенсійних виплат та соціальних послуг.

Частиною 3 ст. 4 вказаного Закону визначено, що виключно законами про пенсійне забезпечення визначаються: види пенсійного забезпечення; умови участі в пенсійній системі чи її рівнях; пенсійний вік для чоловіків та жінок, при досягненні якого особа має право на отримання пенсійних виплат; джерела формування коштів, що спрямовуються на пенсійне забезпечення; умови, норми та порядок пенсійного забезпечення; організація та порядок здійснення управління в системі пенсійного забезпечення.

Згідно зі ст. 5 вказаного Закону виключно цим Законом, визначаються, зокрема порядок здійснення пенсійних виплат за загальнообов`язковим державним пенсійним страхуванням; порядок використання коштів Пенсійного фонду та накопичувальної системи пенсійного страхування.

Статтею 62 Закону України "Про пенсійне забезпечення" встановлено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до ст. 62 Закону України "Про пенсійне забезпечення" Кабінет Міністрів України постановою від 12.08.1993 року № 637 затвердив Порядок підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній.

Згідно з п.п. 1 та 2 вказаного Порядку за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами. У разі коли документи про трудовий стаж не збереглися, підтвердження трудового стажу здійснюється органами Пенсійного фонду на підставі показань свідків.

Пунктом 3 Порядку визначено, що за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.

Пунктом 20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, що затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 року № 637, визначено, що у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників (додаток №5).

Згідно зі ст. 101 Закону України "Про пенсійне забезпечення" органи, що призначають пенсії, мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі. Підприємства та організації несуть матеріальну відповідальність за шкоду, заподіяну громадянам або державі внаслідок несвоєчасного оформлення або подання пенсійних документів, а також за видачу недостовірних документів, і відшкодовують її.

У відповідності до пункту 2 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 № 637(далі також Постанова № 637), у разі коли документи про трудовий стаж не збереглися, підтвердження трудового стажу здійснюється органами Пенсійного фонду на підставі показань свідків.

За відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи (пункт 3 вказаної Постанови).

Пунктом 17 Постанови № 637 передбачено, що за відсутності документів про наявний стаж роботи та неможливість їх одержання у зв`язку з воєнними діями, стихійним лихом, аваріями, катастрофами або іншими надзвичайними ситуаціями стаж роботи, який дає право на пенсію, встановлюється на підставі показань не менше двох свідків, які б знали заявника по спільній з ним роботі на одному підприємстві, в установі, організації (в тому числі колгоспі) або в одній системі.

Згідно з частиною 3 статті 44 Закону № 1058-ІV, органи Пенсійного фонду мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, видані ними для оформлення пенсії, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі та достовірність поданих відомостей про осіб, які підлягають загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню, умови їх праці та інших відомостей, передбачених законодавством для визначення права на пенсію. На такі перевірки не поширюється дія положень законодавства про здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності.

Отже, з наведених норм чинного законодавства вбачається дуже великий обсяг прав та обовязків у органів Пенсійного фонду при вирішенні питання про призначення пенсії та перевірки наявного стажу роботи для її призначення.

Враховуючи викладене, суд вважає, що пенсійні органи повинні використовувати всі передбачені законом повноваження за для повного та об"єктивного розгляду заяви про призначення пенсії, виходячи з тих обставин, що склалися.

Частиною 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно частини 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до частин 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Таким чином, з урахуванням наданих відповідачем пояснень від 23.02.2023 №0500-0907-7/16156 , позов підлягає частковому задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

При частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Позивачу відстрочено сплату судового збору ухвалою суду від 02.02.2023 року.

Таким чином судовий збір підлягає стягненню за рахунок бюджетних асигнувань відповідача в розмірі 496,30 грн. на користь Державного бюджету.

Керуючись статтями 2-17, 19-20, 42-47, 55-60, 72-77, 90, 94-99, 122, 124-125, 132, 139, 143, 159-165, 168, 171, 173, 192-196, 224, 225-228, 229-230, 241, 243, 245, 246, 250, 255, 293, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 (місце перебування: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (місцезнаходження: 84122, Донецька область, м.Слов`янськ, пл.Соборна, 3, код ЄДРПОУ 13486010) про визнання противоправними дій, які виразились у незастосуванні при розрахунку пенсії за віком показника середньої заробітної плати (доходу) у середньому на одну застраховану особу в цілому в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії, тобто за 2019-2021роки, при призначенні пенсії за віком; зобов`язання здійснити перерахунок та виплату пенсії за віком із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) у середньому на одну застраховану особу в цілому в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії, тобто (2019-2021роки), з дати звернення до органу пенсійного фонду за призначенням пенсії за віком, тобто з 26.01.2022 року, з урахуванням фактично виплачених сум; визнання протиправними дій щодо не включення до стажу позивача періоду роботи з 01.03.2017 по 07.08.2020 у ТОВ ПКФ "САЗОКО", з 01.03.2021 по 26.01.2022 у ФЛП ОСОБА_2 ; зобов`язання зарахувати до стажу періоду роботи з 01.03.2017 по 07.08.2020 у ТОВ ПКФ "САЗОКО", з 01.03.2021 по 26.01.2022 у ФЛП ОСОБА_2 та здійснити перерахунок пенсії з дати переходу з одного виду пенсії на інший з 26.01.2022 - задовольнити частково.

Визнати противоправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (місцезнаходження: 84122, Донецька область, м.Слов`янськ, пл.Соборна, 3, код ЄДРПОУ 13486010) щодо незастосування ОСОБА_1 (місце перебування: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) при розрахунку пенсії за віком показника середньої заробітної плати (доходу) у середньому на одну застраховану особу в цілому в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії, тобто за 2019-2021, при призначенні пенсії за віком.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (місцезнаходження: 84122, Донецька область, м.Слов`янськ, пл.Соборна, 3, код ЄДРПОУ 13486010) здійснити ОСОБА_1 (місце перебування: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) перерахунок та виплату пенсії за віком із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) у середньому на одну застраховану особу в цілому в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії, тобто за 2019-2021, з дати звернення до органу пенсійного фонду за призначенням пенсії за віком, 26.01.2022 року, з урахуванням фактично виплачених сум.

Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (місцезнаходження: 84122, Донецька область, м.Слов`янськ, пл.Соборна, 3, код ЄДРПОУ 13486010) щодо незарахування до стажу ОСОБА_1 (місце перебування: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) періодів роботи з 01.03.2017 по 07.07.2020, з 01.01.2022 по 26.01.2022.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (місцезнаходження: 84122, Донецька область, м.Слов`янськ, пл.Соборна, 3, код ЄДРПОУ 13486010) зарахувати до стажу ОСОБА_1 (місце перебування: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) періодів роботи з 01.03.2017 по 07.07.2020, з 01.01.2022 по 26.01.2022 року.

У задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (місцезнаходження: 84122, Донецька область, м.Слов`янськ, пл.Соборна, 3, код ЄДРПОУ 13486010) на користь Державного бюджету судовий збір у розмірі 496,30 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Першого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя О.О. Аканов