Постанова

від 10.10.2023 по справі 200/4480/22

ПЕРШИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПЕРШИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 жовтня 2023 року справа №200/4480/22

м. Дніпро

Перший апеляційний адміністративний суд у складі суддів: Гайдара А.В., Казначеєва Е.Г., Компанієць І.Д., розглянув у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 03 березня 2023 року у справі № 200/4480/22 (головуючий суддя І інстанції Аканов О.О.), складеного в повному обсязі 03 березня 2023 року, у справі № 200/4480/22 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про визнання дій неправомірними та зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до Донецького окружного адміністративного суду із позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про:

визнання противоправними дій, які виразились у незастосуванні при розрахунку пенсії за віком показника середньої заробітної плати (доходу) у середньому на одну застраховану особу в цілому в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії, тобто за 2019-2021роки, при призначенні пенсії за віком;

зобов`язання здійснити перерахунок та виплату пенсії за віком із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) у середньому на одну застраховану особу в цілому в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії, тобто (2019-2021роки), з дати звернення до органу пенсійного фонду за призначенням пенсії за віком, тобто з 26.01.2022 року, з урахуванням фактично виплачених сум;

визнання протиправними дій щодо не включення до стажу позивача періоду роботи з 01.03.2017 по 07.08.2020 у ТОВ ПКФ "САЗОКО", з 01.03.2021 по 26.01.2022 у ФЛП ОСОБА_2 ;

зобов`язання зарахувати до стажу періоду роботи з 01.03.2017 по 07.08.2020 у ТОВ ПКФ "САЗОКО", з 01.03.2021 по 26.01.2022 у ФЛП ОСОБА_2 та здійснити перерахунок пенсії з дати переходу з одного виду пенсії на інший з 26.01.2022

Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 03 березня 2023 року позов задоволено частково.

Визнано противоправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області щодо незастосування ОСОБА_1 при розрахунку пенсії за віком показника середньої заробітної плати (доходу) у середньому на одну застраховану особу в цілому в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії, тобто за 2019-2021, при призначенні пенсії за віком.

Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області здійснити ОСОБА_1 перерахунок та виплату пенсії за віком із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) у середньому на одну застраховану особу в цілому в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії, тобто за 2019-2021, з дати звернення до органу пенсійного фонду за призначенням пенсії за віком, 26.01.2022 року, з урахуванням фактично виплачених сум.

Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області щодо незарахування до стажу ОСОБА_1 періодів роботи з 01.03.2017 по 07.07.2020, з 01.01.2022 по 26.01.2022.

Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області зарахувати до стажу ОСОБА_1 періодів роботи з 01.03.2017 по 07.07.2020, з 01.01.2022 по 26.01.2022 року.

У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.

Не погодившись з таким рішенням суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нову, якою відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

В обґрунтування апеляційної скарги апелянт зазначає, що показник середньої заробітної плати при переведенні на інший вид пенсії має бути незмінним, тобто таким, який він був на час призначення пенсії за вислугу років.

Період роботи з 01.03.2017 по 07.07.2020, з 01.01.2022 по 26.01.2022 року не підлягає зарахуванню, оскільки в реєстрі застрахованих осіб відсутні дані про нарахування заробітної плати за цей період.

Сторони в судове засідання не викликались, про дату та місце розгляду справи повідомлялись судом належним чином.

Суд апеляційної інстанції, заслухав доповідь судді-доповідача, перевірив матеріали справи і обговорив доводи апеляційної скарги, перевірив юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідив правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, встановив наступне.

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є громадянином України, про що свідчить копія паспорту громадянина України НОМЕР_1 .

26.01.2022 позивач звернувся до відповідача із заявою, в якій просив перевести з пенсії по інвалідності згідно Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування на пенсію за вислугу років згідно Закону України Про пенсійне забезпечення.

31.01.2022 відповідачем прийнято рішення № 057050002617 про перерахунок пенсії позивачу, призначено пенсію за вислугу років відповідно Закону України Про пенсійне забезпечення.

Не погоджуючись з розміром призначеної пенсії, позивач звернувся до відповідача із заявою про перерахунок пенсії.

Листом від 04.05.2022 відповідачем повідомлено позивача про те, що страховий стаж на час призначення пенсії по інвалідності враховано по 28.02.2017 та складав 32 роки 2 місяці 21 день, у тому числі додатковий стаж за час перебування на інвалідності 2 роки 8 місяців 26 днів. Після перерахунку пенсії (призначення пенсії за віком) страховий стаж враховано по 28.02.2021 та складає 31 років 1 місяць 16 днів. Фактично відпрацьований страховий стаж відповідно до вимог статті 24 Закону №1058 складає 17 місяців 24 дні. Вважають, що підстави для застосування єдиного показника середньої заробітної плати по народному господарству за три попередні роки для нових призначень у 2022 відсутні.

Як вбачається з ППВП ПФУ позивачу здійснено перерахунок пенсії згідно рішення 057050002617. Страховий стаж позивача склав 29 років 05 місяців 25 днів.

Як вбачається з трудової книжки позивача НОМЕР_2 позивач:

01.09.1996 прийнятий на посаду генерального директора ТОВ ПКФ "Сазоко" (наказ №7 від 31.08.1996);

07.07.2020 звільнений за власним бажанням (наказ б/н від 07.07.2020);

08.07.2020 прийнятий диспетчером до ФОП ОСОБА_3 (розпорядження №16 від 07.07.2020).

Не погоджуючись із діями відповідача, позивач звернувся із даним позовом до суду.

Частково задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що позивач має право на перерахунок пенсії, виходячи з показника середньої заробітної плати за 2019-2021 роки.

Крім того, суд першої інстанції зарахував до стажу ОСОБА_1 періоди роботи з 01.03.2017 по 07.07.2020, з 01.01.2022 по 26.01.2022 року.

Суд апеляційної інстанції погоджує висновки суду першої інстанції з наступних підстав.

Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій визначені Законом України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» № 1058-IV (далі Закон № 1058).

Статтею 9 Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування передбачено, що за рахунок коштів Пенсійного фонду в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: 1) пенсія за віком; 2) пенсія по інвалідності внаслідок загального захворювання (у тому числі каліцтва, не пов`язаного з роботою, інвалідності з дитинства); 3) пенсія у зв`язку з втратою годувальника.

Частиною статті 45 Закону України 1058 передбачено, що переведення з одного виду пенсії на інший здійснюється з дня подання заяви на підставі документів про страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що знаходяться на час переведення з одного виду пенсії на інший в пенсійній справі, а також додаткових документів, одержаних органами Пенсійного фонду.

При переведенні з одного виду пенсії на інший за бажанням особи може враховуватися заробітна плата (дохід) за періоди страхового стажу, зазначені в частині першій статті 40 цього Закону, із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) попереднього виду пенсії.

За приписами частини 2 статті 40 Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування заробітна плата (дохід) для обчислення пенсії визначається за формулою: Зп = Зс х (Ск : К), де: Зп - заробітна плата (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії, у гривнях; Зс - середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії. Порядок визначення показників зазначеної заробітної плати затверджується Пенсійним фондом України за погодженням з центральними органами виконавчої влади, що забезпечують формування державної фінансової політики, державної політики у сферах економічного розвитку, статистики. Тимчасово, з 1 січня 2018 року по 31 грудня 2018 року, заробітна плата (дохід) для призначення пенсії визначається із середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески за 2016 та 2017 роки; Ск - сума коефіцієнтів заробітної плати (доходу) за кожний місяць (Кз1 + Кз2 + Кз3 + ... + Кзn ); К - страховий стаж за місяці, які враховано для визначення коефіцієнта заробітної плати (доходу) застрахованої особи.

У той же час, частиною 3 статті 45 Закону України 1058 встановлено, що переведення з одного виду пенсії на інший здійснюється з дня подання заяви на підставі документів про страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що знаходяться на час переведення з одного виду пенсії на інший в пенсійній справі, а також додаткових документів, одержаних органами Пенсійного фонду.

При переведенні з одного виду пенсії на інший за бажанням особи може враховуватися заробітна плата (дохід) за періоди страхового стажу, зазначені в частині першій статті 40 цього Закону, із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) попереднього виду пенсії.

Аналіз наведених норм свідчить про те, що частиною 3 статті 45 Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування регламентовано порядок переведення з одного виду пенсії, призначеного саме за цим Законом, на інший.

Отже, показник середньої заробітної плати при переведенні на інший вид пенсії має бути незмінним, тобто таким, яким він був на час призначення пенсії, передбаченої Законом України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування. Однак, якщо мало місце призначення іншої пенсії за іншим законом, має враховуватись показник середньої заробітної плати за три календарні роки, що передують року призначення нового виду пенсії (пенсії за віком).

Зазначені висновки щодо здійснення призначення пенсії, а не переведення згідно з частиною 3 статті 45 Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування викладені в постанові Великої Палати Верховного Суду від 31.10.2018 року у справі №876/5312/17 (провадження № 11-731апп18).

У постановах Верховного Суду від 10.07.2018 року у справі № 520/6808/17, від 19.12.2018 року у справі № 577/5248/16-а зазначено, що частиною 3 статті 45 Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування регламентовано порядок переведення з одного виду пенсії, призначеного саме за цим Законом, на інший. В при такому переведенні на інший вид пенсії показник середньої заробітної плати має бути незмінним, тобто таким, яким він був на час призначення пенсії, передбаченої Законом № 1058-ІV. Водночас, у випадках звернення особи до територіальних органів пенсійного фонду із заявами про переведення з пенсії, призначеної на підставі іншого закону, ніж Закон № 1058, котрий передбачає інші підстави та порядок призначення пенсії, така особа вважається такою, що звертається за призначенням пенсії за віком відповідно до Закону № 1058-ІV вперше. В таких випадках до спірних правовідносин не застосовується частина третя статті 45 Закону № 1058-ІV.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач отримував пенсію по інвалідності згідно Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування у 2022 році перейшов на пенсію за вислугу років згідно Закону України Про пенсійне забезпечення, тому призначення позивачу пенсії за вислугу років відбулось вперше.

Отже, у випадку із заявою позивача мало місце призначення іншої пенсії за іншим законом, а тому має враховуватись показник середньої заробітної плати за три календарні роки, що передують року призначення нового виду пенсії (пенсії за вислугу років), а порушене права позивача має бути відновленим.

Щодо незарахування до стажу позивача періодів роботи з 01.03.2017 по 07.08.2020 у ТОВ ПКФ "САЗОКО", з 01.03.2021 по 26.01.2022 у ФЛП СТОЙКА РОМАН ВАСИЛЬОВИЧ, суд зазначає наступне.

З індивідуальних відомостей щодо застрахованої особи - позивача вбачається ненарахування сум заробітку для пенсії за звітний 2017 рік ТОВ "ВИРОБНИЧО-КОМЕРЦІЙНА ФІРМА "САЗОКО" (код ЄДРПОУ 19384670), за звітний 2020 (січень-липень), нарахування сум заробітку за звітні 2020 (липень-грудень), 2021 (січень-грудень), 2022 (січень) ОСОБА_2 (код ЄДРПОУ НОМЕР_3 ).

Статтею 62 Закону України Про пенсійне забезпечення встановлено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до ст. 62 Закону України Про пенсійне забезпечення Кабінет Міністрів України постановою від 12.08.1993 року № 637 затвердив Порядок підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній.

Згідно з п.п. 1 та 2 вказаного Порядку за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами. У разі коли документи про трудовий стаж не збереглися, підтвердження трудового стажу здійснюється органами Пенсійного фонду на підставі показань свідків.

Пунктом 3 Порядку визначено, що за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.

Пунктом 20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, що затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 року № 637, визначено, що у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників (додаток №5).

Згідно зі ст. 101 Закону України Про пенсійне забезпечення органи, що призначають пенсії, мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі. Підприємства та організації несуть матеріальну відповідальність за шкоду, заподіяну громадянам або державі внаслідок несвоєчасного оформлення або подання пенсійних документів, а також за видачу недостовірних документів, і відшкодовують її.

За відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи (пункт 3 вказаної Постанови).

Пунктом 17 Постанови № 637 передбачено, що за відсутності документів про наявний стаж роботи та неможливість їх одержання у зв`язку з воєнними діями, стихійним лихом, аваріями, катастрофами або іншими надзвичайними ситуаціями стаж роботи, який дає право на пенсію, встановлюється на підставі показань не менше двох свідків, які б знали заявника по спільній з ним роботі на одному підприємстві, в установі, організації (в тому числі колгоспі) або в одній системі.

Згідно з частиною 3 статті 44 Закону № 1058-ІV, органи Пенсійного фонду мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, видані ними для оформлення пенсії, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі та достовірність поданих відомостей про осіб, які підлягають загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню, умови їх праці та інших відомостей, передбачених законодавством для визначення права на пенсію. На такі перевірки не поширюється дія положень законодавства про здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності.

Робота позивача в зазначені періоди підтверджується трудовою книжкою, відтак, не зарахування спірних періодів до страхового стажу позивача є протиправним, а порушене право має бути відновленим.

Таким чином, суд апеляційної інстанції погоджує висновок суду першої інстанції, що часткового задоволення позовних вимог.

Відповідно до ч. 1 ст. 308 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги.

В іншій частині рішення суду не оскаржувалось.

Відповідно до положень ч.1 ст. 316 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду без змін, якщо визнає, що суд правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Враховуючи вищевикладене, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін, оскільки суд правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, а доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції.

Керуючись статтями 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області - залишити без задоволення.

Рішення Донецького окружного адміністративного суду від 03 березня 2023 року у справі № 200/4480/22 залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України, протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 10 жовтня 2023 року.

Судді А.В. Гайдар

Е.Г. Казначеєв

І.Д.Компанієць