Рішення

від 03.03.2023 по справі 420/17239/22

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 420/17239/22

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 березня 2023 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Вовченко O.A., розглядаючи за правилами спрощеного позовного провадження у приміщенні суду адміністративну справу за позовом Суворовської районної адміністрації Одеської міської ради до Державної екологічної інспекції Південно-західного округу (Миколаївська та Одеська області), про визнання протиправною та скасування вимоги,

ВСТАНОВИВ:

До Одеського окружного адміністративного суду 28 листопада 2022 року надійшов позов Суворовської районної адміністрації Одеської міської ради до Державної екологічної інспекції Південно-Західного округу (Миколаївська та Одеська області), про визнання протиправною та скасування вимоги №3200/3.5 від 07.11.2022 щодо приведення території у відповідність із законодавством.

Ухвалою від 02.12.2022 позов Суворовської районної адміністрації Одеської міської ради залишено без руху та встановлено позивачу 5-денний строк для усунення недоліків позовної заяви з дня отримання копії ухвали.

22.12.2022 ухвалою прийнято до розгляду позовну заяву Суворовської районної адміністрації Одеської міської ради, відкрито провадження у адміністративній справі та визначено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що 07.11.2022 на електрону пошту Суворовської районної адміністрації Одеської міської ради надійшла вимога Державної екологічної інспекції Південно-Західного округу (Миколаївська та Одеська області) від 07.11.2022 № 3200/3.5 щодо приведення території у відповідність із законодавством. Вказує, що такий документ є незаконним та виданим з порушенням норм законодавства. Зазначає, що у відповідача відсутні повноваження (компетенція) на видання такого індивідуального акту, як «вимога щодо приведення території у відповідність із законодавством». Суворовська районна адміністрація не є ані органом державної влади, ані органом місцевого самоврядування, у зв`язку з чим вимога, передбачена пунктом «і» частини 1 ст. 20-2 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища», не може бути адресована позивачу. Вказує, що в тексті вимоги від 07.11.2022 № 3200/3.5 відсутнє будь-яке посилання на акт, складений за результатом обстеження, тобто планового або позапланового заходу державного нагляду (контролю). Про проведення Державною екологічною інспекцією Південно-Західного округу планового або позапланового заходу державного нагляду (контролю) у вигляді обстеження території Суворовська районна адміністрація не інформувалася, жодна посадова особа районної адміністрації під час проведення обстеження не була присутня. Положенням про районну адміністрацію не передбачені ані власні, ані делеговані повноваження на вчинення дій та заходів, які зазначені у вимозі Державної екологічної інспекції Південно-Західного округу від 07.11.2022 № 3200/3.5. На виконання розпорядження Одеського міського голови від 12.08.2021 № 681 на підставі інформації, що міститься у вимозі Державної екологічної інспекції Південно-Західного округу від 07.11.2022 № 3200/3.5, в межах своїх повноважень 17.11.2022 спеціалістами Суворовської районної адміністрації за результатом обстеження території по вулиці Вапняна з координатами геолокації 46.511245, 30.678037 біля земельної ділянки за кадастровим номером 5110137600:55:003:0004 складено акт, згідно з яким не виявлено розміщення несанкціонованого сміттєзвалища будівельних та побутових відходів, що зафіксовано фотозйомкою. Зазначає, що у зв`язку з відсутністю сміттєзвалища підстав для направлення Суворовською районною адміністрацією інформації та відповідних документів для розгляду на адресу голови постійно діючої міської комісії з питань поводження з безхазяйними відходами - заступника Одеського міського голови Дмитра Жемана не вбачається.

06.01.2023 до суду від відповідача за вх №ЕП/608/23 надійшов відзив, в якому зазначено, що до компетенції центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів, у сфері охорони навколишнього природного середовища належить, зокрема: внесення в установленому порядку до органів державної влади та органів місцевого самоврядування вимог щодо приведення у відповідність із законодавством прийнятих ними рішень у сфері охорони навколишнього природного середовища, використання, відтворення та охорони природних ресурсів (п. «і» ч.1 ст. 20-2 Закону 1264-XII). Вказано, що станом на час огляду розміри сміттєзвалища становлять 208 м2, за координатами: 46.511245, 30.678037, біля земельної ділянки за кадастровим номером 5110137600:55:003:0004. Оскаржувана вимога на проведення перевірки є індивідуальним актом за сукупністю родових ознак останнього. З посиланням на п.2 постанови Кабінетом Міністрів України від 13.03.2022 № 303 зазначено, що Державна екологічна інспекція України та її територіальні та міжрегіональні територіальні органи при здійсненні планових/позапланових заходів державного нагляду (контролю) керуються вимогами Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності». Відповідно до п.7.17 Правил благоустрою території міста Одеси, затверджених рішенням Одеської міської ради від 23.12.2011 року №1631-VI визначення територій, прилеглих до територій підприємств, установ, організацій, що підлягають прибиранню, контроль за їх санітарним очищенням, утриманням та збереженням зелених насаджень, своєчасним вивезенням твердих побутових відходів з території приватної забудови, ліквідація стихійних звалищ при відсутності балансоутримувачів, власників (користувачів) покладається на районні адміністрації, органи самоорганізації населення, житлово-комунальні кооперативи відповідно до планів-схем закріплених територій, затверджених районними адміністраціями. З огляду на зазначене Суворовська районна адміністрація Одеської міської ради є виконавчим органом місцевого самоврядування, до компетенції якого належить вирішення питань у сфері поводження з відходами відповідно до законодавства, зокрема ліквідації стихійних звалищ при відсутності балансоутримувачів.

Враховуючи викладене, відповідач просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог.

До суду від позивача 19.01.2023 за вх ЕП/1927/23 надійшла відповідь на відзив.

Вивчивши матеріали справи, ознайомившись з позовною заявою, відзивом та відповіддю на відзив, дослідивши обставини, якими обґрунтовуються вимоги та заперечення та перевіривши їх наданими з боку учасників справи доказами, суд встановив наступне.

31.10.2022 Державною екологічною інспекцією Південно-західного округу (Миколаївська та Одеська області) прийнято наказ №613 «Про забезпечення контролю за додержанням природоохоронного законодавства на території Миколаївської та Одеської областей» (а.с.90-91), яким відповідно до ст. 20-2 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища», Положення про територіальні та міжрегіональні територіальні органи Держекоінспекції, затвердженого наказом Міністерства енергетики та захисту довкілля України від 07.04.2020 № 230, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 16.04.2020 за № 350/34633, Положення про Державну екологічну інспекцію Південно-Західного округу (Миколаївська та Одеська області) (нова редакція), затвердженого наказом Державної екологічної інспекції України від 01.06.2021 № 255 та наказу Інспекції від 11.03.2022 № 337 наказано визначеним у такому наказі посадовим особами відповідача у період з 01 по 30 листопада 2022 року брати участь у заходах державного нагляду (контролю) за дотриманням вимог природоохоронного законодавства в межах територіальних одиниць областей, не пов`язаних з проведенням перевірок суб`єктів господарювання.

01.11.2022 старшими державними інспекторами з охорони навколишнього природного середовища Південно-Західного округу (Миколаївська та Одеська області) Мазаловою Іриною Петрівною, Островським Андрієм Костянтиновичем, державними інспекторами з охорони навколишнього природного середовища Південно-Західного округу (Миколаївська та Одеська області) Льотовим Владиславом Олександровичем, Орловським Іваном Анатолійовичем на підставі статті 20-2 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища», Положення про Державну екологічну інспекцію Південно-Західного округу (Миколаївська та Одеська області), затвердженого наказом Державної екологічної інспекції України від 02.02.2021 № 63, на виконання наказу Державної екологічної інспекції Південно-Західного округу (Миколаївська та Одеська області) від 31.10.2022 № 613 «Про забезпечення контролю за додержанням природоохоронного законодавства на території Миколаївської та Одеської областей», проведено обстеження території, яка проходить по вулиці Вапняна на території м. Одеси, за результатами чого складено акт від 01.11.2022 (а.с.79-80), та встановлено наявність несанкціонованого сміттєзвалища твердих побутових відходів, органічних залишків, склобою, будівельних відходів. Координати геолокації сміттєзвалища: 46.511245,30.678037. Несанкціоноване сміттєзвалище, що розташоване по вулиці Вапняна, Суворовського району, м. Одеси. Станом на час огляду було встановлено розміри сміттєзвалища: 16 х 13 м. Вимірювання проводились за допомогою повіреної рулетки. Свідоцтво про повірку законодавчо регульованого засобу вимірювальної техніки від 31.12.2021 дійсне до 31.06.2023 №869-ГМ. Під час перевірки проводилася фото-фіксація оглянутої території (а.с.84-89).

07.11.2022 Державною екологічною інспекцією Південно-західного округу (Миколаївська та Одеська області) позивачу направлено вимогу вих. №3200/3.5 (вх №01-05-5/295вх від 07.11.2022), у якій визначено забезпечити в повному обсязі ліквідацію несанкціонованого і неконтрольованого звалища відходів на підконтрольній території за координатами: 46.511245, 30.678037, та інформацію про вжиті заходи надати у строк до 24.11.2022 (а.с.11-13).

У вказаній вимозі зазначено, що: «Відповідно до статті 202 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища», Положення про Державну екологічну інспекцію Південно-Західного округу (Миколаївська та Одеська області), затвердженого наказом Державної екологічної інспекції України від 01.06.2021 № 255, на виконання наказу Державної екологічної інспекції Південно-Західного округу (Миколаївська та Одеська області) від 31.10.2022 № 613 під час здійснення заходів щодо забезпечення контролю за додержанням природоохоронного законодавства на території Миколаївської та Одеської областей, державними інспекторами з охорони навколишнього природного середовища Південно-Західного округу (Миколаївська та Одеська області) було виявлено наявність несанкціонованого сміттєзвалища твердих побутових відходів, органічних залишків, скло бою, будівельних відходів на території Суворовського району Одеса, по вулиці Вапняна.

Станом на час огляду розміри сміттєзвалища становлять 208 м2, за координатами: 46.511245, 30.678037, біля земельної ділянки за кадастровим номером 5110137600:55:003:0004».

Вирішуючи спірні правовідносини, суд зазначає.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 14 Конституції України визначено, що земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави.

Відповідно до статті 16 Конституції України забезпечення екологічної безпеки і підтримання екологічної рівноваги на території України є обов`язком держави.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» державний нагляд (контроль) - діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування (далі - органи державного нагляду (контролю)) в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб`єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, допустимого рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища.

Згідно з ч. 1 ст. 20-2 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» до компетенції центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів, у сфері охорони навколишнього природного середовища належить, зокрема:

організація і здійснення у межах компетенції державного нагляду (контролю) за додержанням центральними органами виконавчої влади та їх територіальними органами, місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування в частині здійснення делегованих їм повноважень органів виконавчої влади, підприємствами, установами та організаціями незалежно від форми власності та господарювання, громадянами України, іноземцями та особами без громадянства, а також юридичними особами - нерезидентами вимог законодавства, в тому числі: про використання та охорону земель; про поводження з відходами; щодо наявності дозволів, лімітів та квот на спеціальне використання природних ресурсів, дотримання їх умов (п. «а»);

надання обов`язкових до виконання приписів щодо усунення виявлених порушень вимог законодавства з питань, що належать до його компетенції, інформування дозвільних органів про надані приписи суб`єктам господарювання, що здійснюють діяльність на підставі дозволів у сфері охорони навколишнього природного середовища, та здійснення контролю за їх виконанням (п. «е»);

внесення в установленому порядку до органів державної влади та органів місцевого самоврядування вимог щодо приведення у відповідність із законодавством прийнятих ними рішень у сфері охорони навколишнього природного середовища, використання, відтворення та охорони природних ресурсів (п. «і»).

Постановою Кабінету Міністрів України від 19.04.2017 №275 затверджено Положення про Державну екологічну інспекцію України (далі - Положення №275).

Відповідно п. 1 вказаного положення, Державна екологічна інспекція України (Держекоінспекція) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра захисту довкілля та природних ресурсів і який реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів.

Відповідно до п. 3 Положення № 275 основними завданнями Держекоінспекції є:

1) реалізація державної політики із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів;

2) здійснення у межах повноважень, передбачених законом, державного нагляду (контролю) за додержанням вимог законодавства, зокрема, щодо: охорони земель, надр; екологічної та радіаційної безпеки; охорони і використання територій та об`єктів природно-заповідного фонду; охорони, захисту, використання і відтворення лісів; збереження, відтворення і невиснажливого використання біологічного та ландшафтного різноманіття; раціонального використання, відтворення і охорони об`єктів тваринного та рослинного світу; ведення мисливського господарства та здійснення полювання; охорони, раціонального використання та відтворення вод і відтворення водних ресурсів; охорони атмосферного повітря; формування, збереження і використання екологічної мережі; стану навколишнього природного середовища; поводження з відходами, небезпечними хімічними речовинами, пестицидами та агрохімікатами; здійснення заходів біологічної і генетичної безпеки стосовно біологічних об`єктів природного середовища під час створення, дослідження та практичного використання генетично модифікованих організмів у відкритій системі;

3) внесення на розгляд Міністра захисту довкілля та природних ресурсів пропозицій щодо забезпечення формування державної політики у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів.

Згідно пп. «л» пп. 2 п. 4 Положення № 275 Держекоінспекція відповідно до покладених на неї завдань: здійснює державний нагляд (контроль) за додержанням центральними органами виконавчої влади та їх територіальними органами, місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування в частині здійснення делегованих їм повноважень органів виконавчої влади, підприємствами, установами та організаціями незалежно від форми власності і господарювання, громадянами України, іноземцями та особами без громадянства, а також юридичними особами - нерезидентами вимог законодавства з питань поводження з відходами, зокрема щодо:

дотримання вимог документів дозвільного характеру на здійснення операцій у сфері поводження з відходами;

складення і ведення реєстру об`єктів утворення, оброблення та утилізації відходів, реєстру місць видалення відходів;

перевезення небезпечних відходів територією України та транскордонних перевезень відходів;

збирання, перевезення, зберігання, оброблення, утилізації, знешкодження, видалення, захоронення відходів (у тому числі недопущення змішування та захоронення відходів, які можуть бути утилізовані);

ведення первинного обліку кількості, типу і складу відходів, що утворюються, збираються, перевозяться, зберігаються, обробляються, утилізуються, знешкоджуються та видаляються, подання відповідної статистичної звітності в установленому порядку та паспортизації таких відходів;

дотримання вимог нормативно-технічної та технологічної документації, погодженої в установленому порядку, під час виробництва продукції (крім дослідних зразків) з відходів чи з їх використанням;

дотримання правил і режиму експлуатації установок, виробництв з оброблення та утилізації відходів;

дотримання вимог екологічної безпеки під час транспортування, зберігання, використання, знешкодження та захоронення хімічних засобів захисту рослин, мінеральних добрив, токсичних речовин і відходів;

своєчасного та повного здійснення заходів із захисту земель від засмічення та забруднення відходами.

Відповідно до п.п. 3, 6 п. 4 Положення №275 Держекоінспекція:

проводить перевірки (у тому числі документальні) із застосуванням інструментально-лабораторного контролю, складає відповідно до законодавства акти за результатами здійснення державного нагляду (контролю) за додержанням вимог законодавства з питань, що належать до її компетенції, надає обов`язкові до виконання приписи щодо усунення виявлених порушень вимог законодавства та здійснює контроль за їх виконанням і здійснює лабораторні вимірювання (випробування);

вносить у встановленому порядку центральним органам виконавчої влади, їх територіальним органам, місцевим органам виконавчої влади та органам місцевого самоврядування вимоги щодо приведення у відповідність із законодавством прийнятих ними рішень з питань, що належать до компетенції Держекоінспекції.

Згідно з п. 7 вказаного Положення Держекоінспекція здійснює свої повноваження безпосередньо і через утворені в установленому порядку територіальні органи.

Правові, економічні та соціальні основи охорони земель з метою забезпечення їх раціонального використання, відтворення та підвищення родючості ґрунтів, інших корисних властивостей землі, збереження екологічних функцій ґрунтового покриву та охорони довкілля визначає Закон України від 19.06.2003 №962-IV «Про охорону земель» (далі - Закон №962-IV).

Статтею 1 Закону №962-IV визначено, що охорона земель - система правових, організаційних, економічних, технологічних та інших заходів, спрямованих на раціональне використання земель, запобігання необґрунтованому вилученню земель сільськогосподарського призначення для несільськогосподарських потреб, захист від шкідливого антропогенного впливу, відтворення і підвищення родючості ґрунтів, підвищення продуктивності земель лісового фонду, забезпечення особливого режиму використання земель природоохоронного, оздоровчого, рекреаційного та історико-культурного призначення.

Стаття 35 Закону №962-IV зобов`язує власників і землекористувачів, в тому числі орендарів, земельних ділянок при здійсненні господарської діяльності, зокрема: дотримуватися вимог земельного та природоохоронного законодавства України; проводити на земельних ділянках господарську діяльність способами, які не завдають шкідливого впливу на стан земель та родючість ґрунтів; забезпечувати використання земельних ділянок за цільовим призначенням та дотримуватися встановлених обмежень (обтяжень) на земельну ділянку; забезпечувати захист земель від пожеж, ерозії, виснаження, забруднення, засмічення, засолення, осолонцювання, підкислення, перезволоження, підтоплення, заростання бур`янами, чагарниками і дрібноліссям.

Згідно ч.1 та 2 ст. 45 Закону №962-IV господарська та інша діяльність, яка зумовлює забруднення земель і ґрунтів понад установлені граничнодопустимі концентрації небезпечних речовин, забороняється. У разі виявлення фактів забруднення ґрунтів небезпечними речовинами спеціально уповноважені органи виконавчої влади у галузі охорони земель вживають заходів до обмеження, тимчасової заборони (зупинення) чи припинення діяльності підприємств, установ, організацій, незалежно від форм власності, притягнення винних до відповідальності згідно із законом і проведення в установленому порядку робіт з дезактивації, відновлення забруднених земель, консервації угідь і визначення режимів їх подальшого використання.

Відповідно до ч.3 ст. 46 Закону №962-IV забороняється несанкціоноване скидання і розміщення відходів у підземних горизонтах, на території міст та інших населених пунктів, на землях природно-заповідного та іншого природоохоронного, оздоровчого, рекреаційного та історико-культурного призначення, у межах водоохоронних зон та зон санітарної охорони водних об`єктів, в інших місцях, що може створювати небезпеку для навколишнього природного середовища та здоров`я людини.

Законом України від 05.03.1998 №187/98-ВР «Про відходи» (далі - Закон №187/98-ВР) визначено правові, організаційні та економічні засади діяльності, пов`язаної із запобіганням або зменшенням обсягів утворення відходів, їх збиранням, перевезенням, зберіганням, сортуванням, обробленням, утилізацією та видаленням, знешкодженням та захороненням, а також з відверненням негативного впливу відходів на навколишнє природне середовище та здоров`я людини на території України.

У відповідності до статті 1 Закону №187/98-ВР відходи - будь-які речовини, матеріали і предмети, що утворилися у процесі виробництва чи споживання, а також товари (продукція), що повністю або частково втратили свої споживчі властивості і не мають подальшого використання за місцем їх утворення чи виявлення і від яких їх власник позбувається, має намір або повинен позбутися шляхом утилізації чи видалення; небезпечні відходи - відходи, що мають такі фізичні, хімічні, біологічні чи інші небезпечні властивості, які створюють або можуть створити значну небезпеку для навколишнього природного середовища і здоров`я людини та які потребують спеціальних методів і засобів поводження з ними; виробник відходів - фізична або юридична особа, діяльність якої призводить до утворення відходів; власник відходів - фізична або юридична особа, яка відповідно до закону володіє, користується і розпоряджається відходами; побутові відходи - відходи, що утворюються в процесі життя і діяльності людини в житлових та нежитлових будинках (тверді, великогабаритні, ремонтні, рідкі, крім відходів, пов`язаних з виробничою діяльністю підприємств) і не використовуються за місцем їх накопичення; тверді відходи - залишки речовин, матеріалів, предметів, виробів, товарів, продукції, що не можуть у подальшому використовуватися за призначенням.

Відповідно до частин 1, 2 статті 9 Закону №187/98-ВР суб`єктами права власності на відходи є громадяни України, іноземці, особи без громадянства, підприємства, установи та організації усіх форм власності, територіальні громади, Автономна Республіка Крим і держава. Територіальні громади є власниками відходів, що утворюються на об`єктах комунальної власності чи знаходяться на їх території і не мають власника або власник яких невідомий (безхазяйні відходи).

Статтею 12 Закону №187/98-ВР визначено, що відходи, щодо яких не встановлено власника або власник яких невідомий, вважаються безхазяйними (ч.1). З метою запобігання або зменшення обсягів утворення відходів виявлені безхазяйні відходи беруться на облік (ч.2). Порядок виявлення та обліку безхазяйних відходів визначається Кабінетом Міністрів України (ч.3). Власники або користувачі земельних ділянок, на яких виявлено безхазяйні відходи, зобов`язані у п`ятиденний строк повідомити про них місцеві органи виконавчої влади чи органи місцевого самоврядування (ч.7). Підставами для визначення відходів безхазяйними та їх обліку можуть бути: повідомлення власників або користувачів земельних ділянок, на яких виявлено безхазяйні відходи; звернення (повідомлення) громадян, підприємств, установ та організацій, засобів масової інформації; результати інспекційних перевірок центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів, центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері санітарного та епідемічного благополуччя населення, державної санітарно-епідеміологічної служби, органів місцевого самоврядування (ч.8). У разі отримання звернення (повідомлення) Рада міністрів Автономної Республіки Крим, обласні, Київська та Севастопольська міські державні адміністрації, а також органи місцевого самоврядування зобов`язані визначити кількість, склад, властивості, вартість відходів, рівень їх небезпеки для навколишнього природного середовища і здоров`я людини та вжити заходів для визначення власника відходів (ч.10). У разі потреби для визначення власника безхазяйних відходів та їх оцінки можуть залучатися правоохоронні органи, відповідні спеціалісти і експерти (ч.11).

Відповідно до частини 1 статті 21 Закону №187/98-ВР органи місцевого самоврядування у сфері поводження з відходами забезпечують: а) виконання вимог законодавства про відходи; б) розроблення та затвердження схем санітарного очищення населених пунктів; в) організацію збирання і видалення побутових відходів, у тому числі відходів дрібних виробників, створення полігонів для їх захоронення, а також організацію роздільного збирання корисних компонентів цих відходів; г) затвердження місцевих і регіональних програм поводження з відходами та контроль за їх виконанням; д) вжиття заходів для стимулювання суб`єктів господарювання, які здійснюють діяльність у сфері поводження з відходами; е) вирішення питань щодо розміщення на своїй території об`єктів поводження з відходами; є) координацію діяльності суб`єктів підприємницької діяльності, що знаходяться на їх території, в межах компетенції; з) здійснення контролю за раціональним використанням та безпечним поводженням з відходами на своїй території; и) ліквідацію несанкціонованих і неконтрольованих звалищ відходів; і) сприяння роз`ясненню законодавства про відходи серед населення, створення необхідних умов для стимулювання залучення населення до збирання і заготівлі окремих видів відходів як вторинної сировини; ї) здійснення інших повноважень відповідно до законів України; й) надання згоди на розміщення на території села, селища, міста місць чи об`єктів для зберігання та захоронення відходів, сфера екологічного впливу функціонування яких згідно з діючими нормативами включає відповідну адміністративно-територіальну одиницю; м) здійснення контролю за додержанням юридичними та фізичними особами вимог у сфері поводження з виробничими та побутовими відходами відповідно до закону та розгляд справ про адміністративні правопорушення або передача їх матеріалів на розгляд інших державних органів у разі порушення законодавства про відходи.

Відповідно до статті 25 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» від 21.05.1997 №280/97-ВР (далі - Закон №280/97-ВР) сільські, селищні, міські ради правомочні розглядати і вирішувати питання, віднесені Конституцією України, цим та іншими законами до їх відання.

Згідно з підпунктами 6, 15 пункту «а» частини 1 статті 30 Закону №280/97-ВР до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад в галузі житлово-комунального господарства, побутового, торговельного обслуговування, громадського харчування, транспорту і зв`язку належить, зокрема: вирішення питань поводження з побутовими відходами, знешкодження та захоронення трупів тварин; затвердження схем санітарного очищення населених пунктів та впровадження систем роздільного збирання побутових відходів.

Відповідно до ч. 1, 2, 4 ст. 54 Закону №280/97-ВР сільська, селищна, міська, районна у місті (у разі її створення) рада у межах затверджених нею структури і штатів може створювати відділи, управління та інші виконавчі органи для здійснення повноважень, що належать до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад. Організаційні засади реалізації повноважень виконавчих органів сільських, селищних, міських рад щодо здійснення державної регуляторної політики визначаються Законом України "Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності". Відділи, управління та інші виконавчі органи ради є підзвітними і підконтрольними раді, яка їх утворила, підпорядкованими її виконавчому комітету, сільському, селищному, міському голові, голові районної у місті ради. Положення про відділи, управління та інші виконавчі органи ради затверджуються відповідною радою.

Згідно з ч.3 ст.52 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» сільська, селищна, міська рада може прийняти рішення про розмежування повноважень між її виконавчим комітетом, відділами, управліннями, іншими виконавчими органами ради та сільським, селищним, міським головою (у тому числі з метою забезпечення надання адміністративних послуг у строк, визначений законом) в межах повноважень, наданих цим Законом виконавчим органам сільських, селищних, міських рад.

Відповідно до п.7.17 Правил благоустрою території міста Одеси, затверджених рішенням Одеської міської ради від 23.12.2011 №1631-VI визначення територій, прилеглих до територій підприємств, установ, організацій, що підлягають прибиранню, контроль за їх санітарним очищенням, утриманням та збереженням зелених насаджень, своєчасним вивезенням твердих побутових відходів з території приватної забудови, ліквідація стихійних звалищ при відсутності балансоутримувачів, власників (користувачів) покладається на районні адміністрації, органи самоорганізації населення, житлово-комунальні кооперативи відповідно до планів-схем закріплених територій, затверджених районними адміністраціями.

Суворовська районна адміністрація є виконавчим органом Одеської міської ради і створена нею для виконання чітко визначених функцій місцевого самоврядування. В своїй діяльності районна адміністрація зобов`язана керуватись Положенням про Суворовську районну адміністрацію Одеської міської ради, затвердженим рішенням Одеської міської ради від 13.02.2014 року №4584-VІ, в якому визначені всі повноваження райадміністрацїї.

Так, пунктом 2.4 вказаного Положення передбачено, що у сфері житлово-комунального господарства райадміністрація: а) власні повноваження: виконує функції уповноваженого органу власника щодо управління житловим фондом на території району в порядку та на умовах, визначених законодавством; здійснює заходи з проведення благоустрою та озеленення територій району в межах виділених бюджетних коштів; здійснює контроль за утриманням території району в належному санітарно-технічному стані та, у разі виявлення правопорушень, повідомляє відповідні органи.

З огляду на зазначене Суворовська районна адміністрація Одеської міської ради є виконавчим органом місцевого самоврядування, до компетенції якого належить вирішення питань у сфері поводження з відходами відповідно до законодавства, зокрема ліквідації стихійних звалищ при відсутності балансоутримувачів.

Водночас, суд погоджується з доводами позивача про те, що у відповідача відсутні повноваження на видання такого індивідуального акту, як «вимога щодо приведення території у відповідність із законодавством», оскільки до компетенції відповідача належить відповідно до пп. «і» ч.1 ст.20-2 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» та п. 6 п. 4 Положення №275 відповідач має повноваження на внесення в установленому порядку до органів державної влади та органів місцевого самоврядування вимог щодо приведення у відповідність із законодавством прийнятих ними рішень у сфері охорони навколишнього природного середовища, використання, відтворення та охорони природних ресурсів.

З оскаржуваної ж вимоги відповідача не вбачаються вимоги до Суворовської районної адміністрації Одеської міської ради щодо приведення у відповідність із законодавством прийнятих адміністрацією рішень у сфері охорони навколишнього природного середовища, використання, відтворення та охорони природних ресурсів.

В свою чергу відповідач має право вимагати у органів державної влади та органів місцевого самоврядування усунення виявлених ним правопорушень вимог законодавства з питань охорони навколишнього природного середовища лише шляхом складання обов`язкових до виконання приписів.

Відповідачем до суду не надано доказів складання та направлення/вручення позивачу припису з вимогами щодо забезпечення в повному обсязі ліквідації несанкціонованого і неконтрольованого звалища відходів на підконтрольній території за координатами: 46.511245, 30.678037.

Також суд приймає до уваги наданий позивачем акт Суворовської районної адміністрації Одеської міської ради від 17.11.2022 (а.с.42) та додані до нього матеріали фото фіксації (а.с.43-44), складений комісією в складі Головного спеціаліста відділу контролю та моніторингу за станом території району ОСОБА_1 та головного спеціаліста відділу контролю та моніторингу за станом території району ОСОБА_2 про те, що з виїздом на місце 17.11.2022 за координатами: 46.511245, 30.678037, біля земельної ділянки за кадастровим номером: 5110137600:55:003:0004 не було виявлено наявність несанкціонованого сміттєзвалища твердих побутових відходів, органічних залишків, склобою, будівельних відходів на території Суворовського району міста Одеси по вул. Вапняній.

При цьому суд не приймає до уваги надані до суду відповідачем матеріали фотофіксації (84-89), оскільки як вбачається з перших двох аркушів фотофіксації (а.с.84, 85), на таких наявні ідентифікатори місця такої фотофіксації (координати): 46.561660, 30.644721, кадастровий номер 5121084200:02:002:2033 та кадастровий номер 121084200:01:002:0327, які відрізняються від ідентифікатора, зазначеного в оскаржуваній вимозі (46.511245, 30.678037, біля земельної ділянки за кадастровим номером 5110137600:55:003:0004).

На підставі викладеного суд доходить висновку, що оскаржувана вимога Державної екологічної інспекції Південно-Західного округу (Миколаївська та одеська області) №3200/3.5 від 07.11.2022 прийнята не у відповідності до вимог чинного законодавства України та поза межами повноважень відповідача, а відтак суд вважає позовні вимоги позивача обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Решта доводів та заперечень сторін висновків суду по суті заявлених позовних вимог не спростовують. Слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі «Серявін та інші проти України» від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п.58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються.

Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п.29).

Згідно п.41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту.

Статтею 242 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Відповідно до ч.1 ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних справах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно із ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Відповідно до ч. 1. ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно з ч.ч.1.2 ст. 76 КАС України встановлено, що достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Частиною 1 ст. 77 КАС України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Щодо клопотання позивача про стягнення з відповідача судового збору суд зазначає, що у відповідності до ч.2 ст.139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Частиною другою цієї ж статті визначено, що при задоволенні позову суб`єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб`єкта владних повноважень, пов`язані із залученням свідків та проведенням експертиз.

Враховуючи те, що суд першої інстанції прийняв рішення на користь сторони, яка є суб`єктом владних повноважень, то у силу ст.2 ст.139 КАС України з відповідача стягуються виключно судові витрати суб`єкта владних повноважень, пов`язані із залученням свідків та проведенням експертиз.

Таким чином, суд вважає, що немає підстав для стягнення з відповідача на користь позивача 2481,00 грн судового збору.

Керуючись ст.ст. 7, 9, 14, 22, 139, 241, 242-246, 250, 255, 262, 295, КАС України, суд

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов Суворовської районної адміністрації Одеської міської ради - задовольнити.

Визнати протиправною та скасувати вимогу Державної екологічної інспекції Південно-Західного округу (Миколаївська та Одеська області) №3200/3.5 від 07.11.2022 щодо приведення території у відповідність із законодавством.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до П`ятого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Позивач - Суворовська районна адміністрація Одеської міської ради (просп. Добровольського, 106, м. Одеса, 65025, код ЄДРПОУ 26303235);

Відповідач - Державна екологічна інспекція Південно-західного округу (Миколаївська та Одеська області) (6 ст. Люстдорфської дороги, вул. Лінія 12, буд. 22, м. Одеса, 65114, код ЄДРПОУ 43879780).

Суддя Вовченко О.А.