Ухвала

від 22.02.2023 по справі 496/1263/23

БІЛЯЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 496/1263/23

Провадження № 1-кс/496/389/23

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 лютого 2023 року слідчий суддя Біляївського районного суду Одеської області ОСОБА_1 , за участю секретаря ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду міста Біляївка клопотання старшого слідчого СВ Одеського районного управління поліції № 2 ГУНП в Одеській області ОСОБА_3 про арешт майна, за матеріалами кримінального провадження № 12023162250000130 від 20.02.2023 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 332 КК України,

В С Т А Н О В И В:

Ст. слідчий ОСОБА_3 звернулася до суду з клопотанням, в якому просить накласти арешт на майно, яке 19.02.2023 року вилучене в ході огляду місцям події, а саме: автомобіль марки Nissan TIIDA, р/н НОМЕР_1 , легковий сєдан, номер шасі НОМЕР_2 , бежевого кольору, 2007 року випуску, ключ запалення від вказаного автомобіля, свідоцтво про реєстрацію транспортних засобів НОМЕР_3 , із забороною відчуження, розпорядження та користування.

Свої вимоги мотивує тим, що 19.02.2023 року до чергової частини Одеського районного управління поліції № 2 ГУНП в Одеській області на лінію 102 надійшло повідомлення про те, що за адресою: на території транзитної зони в с. Маяки Одеського району Одеської області був зупинений автомобіль марки Nissan TIIDA, р/н НОМЕР_1 , легковий сєдан, номер шасі НОМЕР_2 , бежевого кольору, 2007 року випуску, під керуванням ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який проїхавши прикордонний пункт пропуску «Маяки», здійснював незаконне переправлення осіб через державний кордон України, внаслідок дій якого особи здійснювали незаконний перетин кордону в сторону Республіки Молдова (ЄО № 2362). За даним фактом 19.02.2023року СВ Одеського районного управління поліції №2 ГУНП в Одеській області внесені відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань № 12023162250000130, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 332 КК України. 19.02.2023 року проведено огляд місця події за адресою: пункт пропуску через державний кордон України на автошляху М-15 сполучення Одеса-Рені с. Маяки Одеського району Одеської області, в ході якого виявлено та вилучено: транспортний засіб Nissan TIIDA, р/н НОМЕР_1 , легковий сєдан, номер шасі НОМЕР_2 , бежевого кольору, 2007 року випуску, який належить на праві приватної власності ОСОБА_5 та перебуває у користуванні ОСОБА_4 , ключ запалення від вказаного автомобіля, свідоцтво про реєстрацію транспортних засобів НОМЕР_3 . В ході допиту затриманих осіб було встановлено, що ОСОБА_4 на автомобілі Nissan TIIDA, р/н НОМЕР_1 , посприяв в перетині пропускного пункту та в подальшому координував дії осіб по перетину державного кордону України. Враховуючи, що в діях ОСОБА_4 наявні ознаки кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 332 КК України, яке останній вчинив із використанням автомобіля марки Nissan TIIDA, р/н НОМЕР_1 , ключа від автомобіля, свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу, які є знаряддям вчинення кримінального, є підстави вважати, що вказані речівідповідають критеріям ст. 98 КПК України. Оскільки вилучені речі є речовими доказами у кримінальному провадженні, ст. слідчий ОСОБА_3 звернулася до суду з вказаним клопотанням.

Прокурор Біляївської окружної прокуратури Одеської області ОСОБА_6 , яким погоджено вказане клопотання, в судове засідання не з`явився, в пункті 2 клопотання просив розглянути справу без його участі. Його неприбуття у судове засідання не перешкоджає розгляду клопотання, відповідно до положень ч.1 ст. 172 КПК України.

Третя особа, щодо майна якої вирішується питання про арешт ОСОБА_4 в судове засідання не з`явився, хоча був повідомлений належним чином, про причини неявки суд не повідомив. Його неприбуття у судове засідання не перешкоджає розгляду клопотання, відповідно до положень ч.1 ст. 172 КПК України.

Вивчивши матеріали, додані до клопотання, слідчий суддя вважає, що заявлене клопотання підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

У відповідності до п.7 ч.2 ст. 131 КПК України арешт майна є заходом забезпечення кримінального провадження.

Згідно з п.1 ч.3 ст.170 КПК України застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, дізнавач, прокурор не доведе, що існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження.

Відповідно до ч.1 ст. 170 КПК арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.

Ч. 3 ст. 170 КПК України передбачено, що у випадку, передбаченому п.1 ч. 2 ст. 170 КПК України, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.

Так, в ч.1 ст. 98 КПК України вказано, що речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

У відповідності до ч.4 ст. 173 КПК України у разі задоволення клопотання слідчий суддя, суд застосовує найменш обтяжливий спосіб арешту майна.

В провадженні СВ Одеського районного управління поліції № 2 ГУНП в Одеській області перебуває кримінальне провадження № 12023162250000130 від 20.02.2023 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 332 КК України.

19.02.2023року бувпроведений оглядмісця подіїза адресою:пункт пропускучерез державнийкордон Українина автошляхуМ-15сполучення Одеса-Реніс.Маяки Одеськогорайону Одеськоїобласті,в ходіякого виявленота вилучено:транспортний засібNissanTIIDA,р/н НОМЕР_1 ,легковий сєдан,номер шасі НОМЕР_2 ,бежевого кольору,2007року випуску,який належитьна правіприватної власності ОСОБА_5 таперебуває укористуванні ОСОБА_4 ,ключ запаленнявід вказаногоавтомобіля,свідоцтво прореєстрацію транспортнихзасобів НОМЕР_3 ,про щосвідчить протокологляду місцяподії.

Постановою старшого слідчого СВ Одеського районного управління поліції № 2 ГУНП в Одеській області ОСОБА_3 від 20.02.2023 року вказані вище речі визнані речовими доказами у кримінальному провадженні.

Вилучений в ході проведення огляду місця події автомобіль відповідає вимогам ст. 98 КПК України, є речовим доказом, тому підлягає збереженню до завершення кримінального провадження.

Виходячи з положень ч.4 ст. 173 КПК України, слідчий суддя вважає за доцільне застосувати найменш обтяжливий спосіб арешту майна автомобіля, а саме заборону відчуження, з метою збереження речового доказу до завершення кримінального провадження. При цьому відомостей про те, що автомобіль містить будь-які сліди кримінального правопорушення, матеріали справи не містять, він є лише засобом вчинення кримінального правопорушення. Додаткове покарання у виді конфіскації майна санкцією ч.2 ст. 332 КК України не передбачено.

Що стосується свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу та ключа запалення від транспортного засобу, слідчим не вказано, яке значення воно має для вказаного кримінального провадження. Слідчий суддя вважає, що свідоцтво та ключі самі по собі не відповідають вимогам ст. 98 КПК України у кримінальному провадженні, кваліфікованому за ч. 2 ст. 332 КК України, тому у накладенні арешту цій частині слід відмовити.

Приймаючи доуваги,що узадоволенні клопотанняпро арештсвідоцтва прореєстрацію транспортногозасобу таключавід автомобіля відмовлено, вони підлягають поверненню власнику ОСОБА_4 .

Враховуючи викладене, слідчий суддя приходить до висновку про часткове задоволення клопотання.

Керуючись ст. ст. 98, 170-173 КПК України, слідчий суддя

П О С Т А Н О В И В:

Клопотання старшого слідчого СВ Одеського районного управління поліції № 2 ГУНП в Одеській області ОСОБА_3 про арешт майна, за матеріалами кримінального провадження № 12023162250000130 від 20.02.2023 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 332 КК України задовольнити частково.

Накласти арешт шляхом заборони відчуження на автомобіль марки Nissan TIIDA, р/н НОМЕР_1 , легковий сєдан, номер шасі НОМЕР_2 , бежевого кольору, 2007 року випуску, який належить на праві приватної власності ОСОБА_5 та перебуває у володінні ОСОБА_4 , який був вилучений 19.02.2023 року в ході огляду місця події за адресою: пункт пропуску через державний кордон України на автошляху М-15 сполучення Одеса-Рені с. Маяки Одеського району Одеської області.

В іншій частині клопотання залишити без задоволення.

Свідоцтво прореєстрацію транспортногозасобу НОМЕР_3 та ключвід транспортногозасобу NissanTIIDA,р/н НОМЕР_1 - повернути ОСОБА_4 .

Ухвалу в частині накладення арешту допустити до негайного виконання.

Ухвала може бути оскаржена до Одеського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її проголошення.

Слідчий суддя ОСОБА_1