Справа № 317/665/23
провадження № 2/336/1182/2023
У Х В А Л А
про залишення позовної заяви без руху
28 лютого 2023 року, суддя Шевченківського районного суду м. Запоріжжя Карабак Л.Г., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Запорізької районної ради Запорізької області про встановлення факту родинних відносин та визнання права власності у порядку спадкування за законом
в с т а н о в и в :
Справа за позовом ОСОБА_1 до Запорізької районної ради Запорізької області про встановлення факту родинних відносин та визнання права власності у порядку спадкування за законом надійшла до Шевченківського районного суду м. Запоріжжя за ухвалою судді Запорізького районного суду Запорізької області в порядку ст. 31 ЦПК України.
ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом, в якому просить про встановлення факту родинних відносин між ним та ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , як такими, що є сином та мамою між собою, а також визнання права власності у порядку спадкування за законом на земельну ділянку.
Вивчивши матеріали позовної заяви, приходжу до наступного висновку.
Позивачем в позовній заяві зазначено, що місцезнаходженням спадкового майна, земельної ділянки є Запорізький район, в прохальній частині зазначив, що земельна ділянка, яку просить визнати у порядку спадкування, розташована на території Яснопольської сільської ради (Оріхівського) Запорізького району, Запорізької області.
Яснопольська сільська рада згідно з адміністративно-територіальним устроєм України, входить до складу Запорізького району Запорізької області.
Позовні вимоги про встановлення факту родинних відносин викладені некоректно, а також не надано доказів, що позивач перебував з померлою особою в родинних відносинах.
Крім цього, ціну позову зазначено як «55464,56 грн.», але не надано ніяких доказів на підтвердження цього.
Відповідно до ч.4 ст.177 ЦПК України до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Відповідно до правової позиції, викладеної у постановах Верховного Суду від 11 червня 2020 року у справі №917/1369/17, від 16 березня 2020 року у справі №910/16651/19, від 12 вересня 2018 року у справі №922/3655/16 майновий позов (позовна заява майнового характеру) - це вимога про захист права або інтересу, об`єктом якої виступає благо, що підлягає грошовій оцінці. Тобто будь-який майновий спір має ціну, а категорію майнових спорів складають, зокрема, спори, пов`язані з підтвердженням прав на майно та грошові суми, на володіння майном і будь-які форми його використання. Під немайновим позовом слід розуміти вимогу про захист права або інтересу, об`єктом якої виступає благо, що не піддається грошовій оцінці.
З урахування наведеного вбачається, що майновим позовом (позовна вимога майнового характеру) - є позов, що містить вимогу про захист права або інтересу, об`єктом якої виступає благо (майно) та за наслідком задоволення якої змінюється обсяг прав учасників спору стосовно відповідного блага. Фактично, за своїм змістом, майновим є позов, який містить вимогу про зміну титулів володіння, користування та розпорядження майном або права вимоги стосовно певного майна, чи в інший спосіб змінює розподіл прав осіб - учасників процесу стосовно майнового блага, яке є предметом спору. На противагу зазначеному, позови, які містять вимоги, які за наслідком їх задоволення не призводять до зміни майнового становища позивача (та інших учасників судового розгляду) є немайновими.
Із змісту позовної заяви вбачається, що позивачем заявлено дві позовні вимоги, одну вимогу немайнового характеру та одну вимогу майнового характеру.
Згідно положень ч.3 ст.6 Закону України «Про судовий збір» за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру.
Розміри ставок судового збору визначені у ч.2 ст.4 Закону України «Про судовий збір».
Відповідно до п.3 ч.2 ст.175 ЦПК України позовна заява повинна містити зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці.
Згідно п.2 ч.1 ст.176 ЦПК України у позовах про визнання права власності на майно або його витребування ціна позову визначається вартістю майна.
За ст.3 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» незалежною оцінкою майна вважається оцінка майна, що проведена суб`єктом оціночної діяльності суб`єктом господарювання. Процедури оцінки майна встановлюються нормативно-правовими актами з оцінки майна. У випадках проведення незалежної оцінки майна складається звіт про оцінку майна. У випадках самостійного проведення оцінки майна органом державної влади або органом місцевого самоврядування складається акт оцінки майна.
Ціна позову визначається від ринкової вартості майна на момент звернення до суду та повинна бути підтверджена відповідними відомостями (оцінкою відповідної установи).
Відповідно до ст.12 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» документом, який підтверджує вартість майна та підтверджує виконані процедури з оцінки майна суб`єктом оціночної діяльності - суб`єктом господарювання відповідно до договору є звіт про оцінку майна.
Тягар доказування вартості майна несуть позивачі. Відтак, позивачем не надано доказів проведення належної оцінки майна та не вказано ціни позову, яка б відповідала дійсній вартості майна, яке є предметом спору.
За правилами ст.185 ЦПК України позовна заява, подана без додержання вимог, викладених у ст.ст.175, 177 ЦПК України підлягає залишенню без руху з наданням строку для усунення недоліків.
На підставі викладеного, враховуючи вказані недоліки, позовна заява підлягає залишенню без руху з встановленням позивачам строку для усунення недоліків, а саме зазначення ціни позову, виходячи з ринкової вартості майна, та надання доказів цього.
Згідно з ч.3 ст.185 ЦПК України, якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені ст.ст.175 і 177 цього кодексу, сплатить суму судового збору, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.
На підставі викладеного вище, позовну заяву необхідно залишити без руху та надати позивачу строк для усунення зазначених недоліків протягом п`яти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Недоліки необхідно усунути шляхом виконання всіх вимог зазначених в цій ухвалі суду.
Роз`яснити, що в разі невиконання вимог ухвали суду, позовна заява, відповідно до ч.3 ст.185 ЦПК України буде вважатися неподаною і повернута їй.
Керуючись ст.ст.175, 177, 185, 260, 261 ЦПК України, суддя, -
п о с т а н о в и л а:
позовну заяву ОСОБА_1 до Запорізької районної ради Запорізької області про встановлення факту родинних відносин та визнання права власності у порядку спадкування за законом залишити без руху, надавши позивачу строк, який не може перевищувати п`ять днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху, для усунення недоліків позовної заяви.
Роз`яснити позивачу, що у випадку невиконання вимог цієї ухвали, позовна заява вважатиметься неподаною та буде повернута.
Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили з моменту її підписання.
Суддя: Л.Г.Карабак
Суд | Шевченківський районний суд м. Запоріжжя |
Дата ухвалення рішення | 28.02.2023 |
Оприлюднено | 07.03.2023 |
Номер документу | 109353674 |
Судочинство | Цивільне |
Категорія | Справи позовного провадження Справи у спорах, що виникають із відносин спадкування, з них за законом. |
Цивільне
Шевченківський районний суд м. Запоріжжя
Карабак Л. Г.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні