Рішення

від 31.07.2024 по справі 317/665/23

ШЕВЧЕНКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. ЗАПОРІЖЖЯ

ЄУН: 317/665/23

Провадження №: 2/336/127/2024

З А О Ч Н ЕР І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

31 липня 2024 року м. Запоріжжя

Шевченківський районний суд м. Запоріжжя у складі головуючого судді Боєва Є.С., за участю секретаря судового засідання Сайбель К.О., представника позивача адвоката Трачук Н.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Комишуваської територіальної громади (в особі селищної ради) Запорізького району Запорізької області про встановлення факту родинних відносин та визнання права власності у порядку спадкування за законом,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 спочатку звернувся до Запорізького районного суду Запорізької області з вищевказаним позовом до Запорізької районної ради Запорізької області.

03.02.2023 року ухвалою судді Запорізького районного суду Запорізької областіцивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Запорізької районної ради Запорізької області про встановлення факту родинних відносин та визнання права власності у порядку спадкування за законом передано на розгляд Шевченківського районного суду м. Запоріжжя - за підсудністю (а. с. 16-18).

З 28.02.2023 року по 16.01.2024 року справа перебувала на розгляді у судді Шевченківського районного суду м. Запоріжжя Карабак Л.Г.

В ході розгляду справи ОСОБА_1 уточнив позовну заяву, зазначивши, що змінився відповідач, оскільки спадкове майно наразі відноситься до іншої територіальної громади, тому вказав належного відповідача - Комишуваську територіальну громаду (в особі селищної ради). Позовні вимоги ОСОБА_1 полягають у встановленні факта родинних відносин зі спадкодавцем, яка є його матір`ю та у визнанні за ним права спадкування за законом на нерухоме майно - земельну ділянку, кадастровий номер 2323988500:03:002:0054, розташовану у с. Ясна Поляна Запорізького району Запорізької області на території Комишуваської територіальної громади Запорізького району Запорізької області і яка за життя належала його матері - ОСОБА_2 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 .

В обґрунтування своїх вимог позивач зазначав, що після смерті матері він звернувся до нотаріуса з заявою про прийняття спадщини за законом. 27.12.2022 року приватним нотаріусом Дмітрієвою Н.П. було заведено спадкову справу № 93. Позивач також вказав, що постановою нотаріуса від 27.12.2022 року йому було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом, оскільки з поданих ним документів не підтверджується факт родинних відносин з померлою ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 . Позивач зазначав, що згідно свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_1 було укладено 25.12.1963 року шлюб між ОСОБА_3 та ОСОБА_2 (актовий запис № 21), після реєстрації одруження присвоєно прізвище дружині ОСОБА_4 . З повного витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису про народження видно, що ОСОБА_1 народився ІНФОРМАЦІЯ_2 , відомості про батька - ОСОБА_3 , відомості про матір - ОСОБА_5 . У всіх інших документах, в тому числі у свідоцтві про смерть та у Державному акті на право власності на земельну ділянку його мати вказана як ОСОБА_2 . Тому позивач просив суд визнати факт родинних відносин ним та померлою ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 як такими, що є сином та мамою між собою, а також визнати за ним в порядку спадкування за законом після смерті матері право власності на земельну ділянку кадастровий номер 2323988500:03:002:0054, площею 2, 000 га для ведення особистого селянського господарства, що розташована за адресою: с. Ясна Поляна на території Комишуваської територіальної громади Запорізького району Запорізької області.

17.01.2024 року призначено повторний автоматизований розподіл судових справ у зв`язку з тривалим відрядженням судді ОСОБА_6 та справа надійшла у провадження судді Боєва Є.С.

Ухвалою від 30.01.2024 року прийнято до провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Комишуваської територіальної громади (в особі селищної ради) про встановлення факту родинних відносин та визнання права власності у порядку спадкування за законом, призначено підготовче судове засідання на 30.01.2024 року.

30.01.2024 року у зв`язку з відсутністю даних про належне сповіщення відповідачів про дату і час судового засідання, підготовче судове засідання відкладено на 18.04.2024 року.

Від відповідача - Комишуваської територіальної громади (в особі селищної ради) Запорізького району Запорізької області 31.01.2024 року надійшла заява в якій просили розглядати справу без участі представника та прийняти рішення згідно з законом.

18.04.2024 року слухання справи не відбувалося у зв`язку з тим, що суддя перебував у нарадчій кімнаті по кримінальній справі. Розгляд справи перенесено на 23.05.2024 року.

У судовому засіданні, яке відбулося 23.05.2024 року, суд ухвалив про закриття підготовчого провадження у цій справі та призначення справи до судового розгляду по суті на 31.07.2024 року.

В судовому засіданні представник позивача висловив думку щодо можливості заочного розгляду справи, позовну заяву підтримав.

Представник відповідача в судове засідання не з`явився, відповідно до заяви від 31.01.2024 просить розглядати справу за відсутності представника Комишуваської територіальної громади.

Відповідно до ч.1 ст. 280 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання, відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин, відповідач не подав відзив на позов, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

На підставі наведеного суд ухвалив здійснити заочний розгляд справи.

Суд, заслухавши доводи представника позивача, дослідивши письмові докази, наявні у матеріалах справи, всебічно перевіривши обставини, на яких вони ґрунтуються у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, встановив наступні обставини та дійшов до наступних висновків.

Згідно зі ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до вимог ст. 5 ЦПК України здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Під час ухвалення рішення суд у відповідності до вимог статті 264 ЦПК України повинен вирішити чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин.

Дослідивши матеріали справи та надані докази в їх сукупності, суд встановив наступні факти і відповідні їм правовідносини.

ІНФОРМАЦІЯ_3 померла ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , що підтверджено копією свідоцтва про смерть (серія НОМЕР_2 ), виданого 03.06.2022 року Комунарським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у м. Запоріжжі Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) (а. с. 8).

Після її смерті відкрилась спадщина, зокрема на земельну ділянку, кадастровий номер 2323988500:03:002:0054, площею 2, 000 га для ведення особистого селянського господарства, розташовану у с. Ясна Поляна Запорізького району Запорізької області на території Комишуваської територіальної громади Запорізького району, що підтверджено копією Державного акта на право власності на земельну ділянку (серія ЗП № 171058), виданого 16.06.2006 року на підставі розпорядження голови Оріхівської районної державної адміністрації від 11.04.2006 р. № 156 (а. с. 9).

Позивач у встановленому порядку звернувся до приватного нотаріуса з заявою про прийняття спадщини. Постановою про відмову у вчиненні нотаріальної дії від 27.12.2022 року позивачу було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом у зв`язку з неможливістю встановити факт родинних відносин між заявником та спадкодавцем (а. с. 11).

Статтею 4 ЦПК України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно ст. 315 ЦПК України суд розглядає справи про встановлення факту родинних відносин між фізичними особами.

Відповідно до п. 7 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 5 від 31.03.95 «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» суд вправі розглядати справи про встановлення родинних відносин, коли цей факт безпосередньо породжує юридичні наслідки. , наприклад, якщо твердження такого факту необхідне заявникові для одержання в органах, що вчиняють нотаріальні дії, свідоцтва про право на спадщину та інше.

Згідно Постанови Пленуму Верховного суду України від 31.03.1995 року № 5 «Про судову практику у справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення», факти, що мають юридичний характер - це факти, з якими закон пов`язує виникнення, зміну або припинення правовідносин.

Факт, про встановлення якого просить позивач, має для нього юридичне значення, оскільки надає правові підстави для спадкування та від його встановлення залежить виникнення прав позивача.

Відповідно до п. 2 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 30.05.2008 року № 7 «Про судову практику у справах про спадкування» справи про спадкування розглядаються судами за правилами позовного провадження, якщо особа звертається до суду з вимогою про встановлення фактів, що мають юридичне значення, які можуть вплинути на спадкові права й обов`язки інших осіб та (або) за наявності інших спадкоємців і спору між ними. Якщо виникнення права на спадкування залежить від доведення певних фактів, особа може звернутися в суд із заявою про встановлення цих фактів, яка, у разі відсутності спору, розглядається за правилами окремого провадження.

Згідно положень ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються на підставі показань свідків, письмових доказів, речових і електронних доказів, висновків експертів.

Відповідно до ст. 81 ЦПК України, кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказування не може ґрунтуватись на припущеннях.

Крім наданих позивачем доказів у додатку до позовної заяви, до суду в якості письмового доказу надійшла витребувана ухвалою суду завірена нотаріусом копія спадкової справи № 93/2022 після померлої ІНФОРМАЦІЯ_3 гр . ОСОБА_2 (а. с. 99-118).

З вказаних письмових доказів вбачається, що позивач ОСОБА_1 народився ІНФОРМАЦІЯ_5 в селі Ясна Поляна Оріхівського району Запорізької області (що підтверджено копією його паспорту та повним Витягом з Державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису про народження) - (а. с. 108-109; 114-115).

З наданого нотаріусом повного Витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису про народження ІНФОРМАЦІЯ_5 ОСОБА_1 видно, що в графі «Відомості про батька» вказано: ОСОБА_3 , дата народження - минуло 27 років; місце проживання Запорізька область, Оріхівський район, с. Ясна Поляна; в графі «Відомості про матір» вказано: ОСОБА_5 , дата народження - минуло 31 років; місце проживання Запорізька область, Оріхівський район, с. Ясна Поляна.

В графі «Підстава запису відомостей про батька» зазначено: свідоцтво про одруження НОМЕР_3 (а. с. 114 - на звороті).

До позовної заяви додано копію вищевказаного свідоцтва про одруження ( НОМЕР_3 ), виданого 25.12.1963 року Копаньською сільрадою з якої видно, що25.12.1963 року було укладено шлюб між ОСОБА_3 , 1938 року народження та ОСОБА_2 , 1934 року народження (актовий запис № 21), після реєстрації одруження присвоєно прізвище чоловікові ОСОБА_7 , дружині ОСОБА_4 (а. с. 6).

Таким чином, при реєстрації народження позивача - ОСОБА_1 не було враховано, що згідно вказаного свідоцтва про одруження НОМЕР_3 його мати ОСОБА_2 взяла собі подвійне прізвище ОСОБА_4 . Той факт, що матір`ю ОСОБА_1 є саме ОСОБА_4 (вона ж за іншими документами - ОСОБА_2 ) підтверджено як зазначенням місця проживання його матері у АДРЕСА_1 , так і її віком. Зокрема, у свідоцтва про одруження НОМЕР_3 вказано, що ОСОБА_2 , 1934 року народження, а в графі «Відомості про матір» повного Витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису про народження позивача 27 березня 1965 року вказано: ОСОБА_5 , дата народження - минуло 31 років. Тобто, якщо взяти до уваги дату народження позивача та дату народження його матері (1965-1934 = 31 рік), то зазначений в графі «Відомості про матір» вік матері ОСОБА_1 відповідає року народження його матері.

Відомості про батька ОСОБА_1 були вказані на підставі саме свідоцтва про одруження НОМЕР_3 , з якого видно, що батьками позивача є подружжя ОСОБА_3 та ОСОБА_8 .

Суд вважає, що наявність інших документів на ім`я ОСОБА_2 не спростовує того факту, що ОСОБА_3 є сином ОСОБА_9 , оскільки зазначення у свідоцтві про одруження ( НОМЕР_3 ) прізвища ОСОБА_10 як « ОСОБА_11 » є лише невірним написанням прізвища ОСОБА_11 українською мовою, що підтверджено іншим письмовим доказом - копією диплома Мелітопольського державного педагогічного інституту (№ 137996) від 01.07.1958 року, в якому зазначено, що цей диплом видано ОСОБА_2 (поруч на другій частині аркуша вказано її прізвище російською - ОСОБА_2 ) в тому, що вона в 1953 році вступила до Мелітопольського державного педагогічного інституту і в 1958 році закінчила повний курс названого інституту по спеціальності біологія, хімія та основи сільськогосподарського виробництва. Рішенням Державної екзаменаційної комісії від 29 червня 1958 року ОСОБА_2 (поруч російською вказано ОСОБА_2 ) присвоєна кваліфікація та звання вчителя біології, хімії та основ сільськогосподарського виробництва середньої школи (а. с. 13).

Це повністю узгоджується з даними, вказаними в копії повного Витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису про народження ІНФОРМАЦІЯ_5 ОСОБА_1 . Так, в графі «Відомості про відмітки, зроблені в актовому записі» зазначено, що у гр. 15 актового запису вказано, що батько працює - колгосп ім. Ватутіна, шофер; мати - учитель Яснополянської СШ» (а. с. 114 - на звороті).

Також в матеріалах справи наявний письмовий доказ - довідка виконавчого комітету Комишуваської селищної ради № 126 від 15.09.2022 року наступного змісту: «Видана гр. ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , ідентифікаційний номер НОМЕР_4 , паспорт громадянина України НОМЕР_5 , виданий Оріхівським РВ УМВС в Запорізькій області 01.06.1999 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 про те, що його мати ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 була зареєстрована і постійно проживала за адресою: АДРЕСА_2 з 13.02.1980 року по день смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 одна». З цього письмового доказу видно, що ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 є матір`ю ОСОБА_1 (а. с. 104).

З урахуванням вищевикладеного суд дійшов висновку, що вимоги ОСОБА_1 про встановлення факту родинних відносин з померлою ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_2 , яка є його матір`ю, знайшли підтвердження в ході судового розгляду та мають бути задоволені.

Стосовно вимоги про визнання права власності на спадкове майно, суд дійшов наступного.

Положеннями ст. 1216 Цивільного кодексу України визначено, що спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Відповідно до ст. 1217 цього Кодексу, спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Статтею 1218 Цивільного кодексу України передбачено, що до складу спадщини входить усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

.За змістом ч. 1 ст. 1258 ЦК України спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово, а ч. 1 ст. 1261 ЦК України визначено зокрема, що у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця.

У відповідності до ч. 1 ст. 1266 ЦК України внуки, правнуки спадкодавця спадкують ту частку спадщини, яка належала б за законом їхнім матері, батькові, бабі, дідові, якби вони були живими на час відкриття спадщини.

Згідно ч. 1 ст. 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її, а ч. 5 цієї статті передбачено, що незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.

Статтею 1269 ЦК України встановлено, що спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини. Заява про прийняття спадщини подається спадкоємцем особисто. Особа, яка досягла чотирнадцяти років, має право подати заяву про прийняття спадщини без згоди своїх батьків або піклувальника. Заяву про прийняття спадщини від імені малолітньої, недієздатної особи подають її батьки (усиновлювачі), опікун. Особа, яка подала заяву про прийняття спадщини, може відкликати її протягом строку, встановленого для прийняття спадщини.

Статтею 1270 ЦК України передбачено, що для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини. Якщо виникнення у особи права на спадкування залежить від неприйняття спадщини або відмови від її прийняття іншими спадкоємцями, строк для прийняття нею спадщини встановлюється у три місяці з моменту неприйняття іншими спадкоємцями спадщини або відмови від її прийняття. Якщо строк, що залишився, менший як три місяці, він продовжується до трьох місяців.

З матеріалів спадкової справи вбачається, що ОСОБА_1 своєчасно (16.09.2022 року) звернувся з заявою про прийняття спадщини до приватного нотаріуса Запорізького районного нотаріального округу Дмітрієвої Н.П. В цій заяві він вказав, що окрім нього спадкоємцями першої черги є син спадкодавця (брат позивача) - ОСОБА_1 та онука спадкодавця (донька померлого ІНФОРМАЦІЯ_7 брата позивача - ОСОБА_12 ) - ОСОБА_13 , ІНФОРМАЦІЯ_8 (а. с. 105-на звороті; 106-107; а. с. 100- на звороті).

У спадковій справі є заява ОСОБА_1 про відмову від прийняття належної йому спадщини за законом, яка залишилась після померлої ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 на користь сина спадкодавця - ОСОБА_1 (а. с. 100).

Також з матеріалів спадкової справи вбачається, що приватним нотаріусом Дмітрієвою Н.П. своєчасно (27.12.2022 року) було направлено Повідомлення спадкоємцю на адресу вищевказаного спадкоємця - ОСОБА_13 , в якому було доведено до відома про відкриття спадщини після смерті ОСОБА_2 та спадкоємцю ОСОБА_13 було роз`яснено положення статей 1268, 1269, 1270 ЦК України. Також нотаріус у цьому повідомленні вказала спадкоємцю наступне: «Якщо Ви прийняли спадщину або звернулись до суду за визначенням додаткового строку, просимо Вас надати відповідні докази. При неотриманні від Вас відповіді або спливу вказаного строку свідоцтво про право на спадщину буде видано іншим спадкоємцям, які прийняли спадщину» (а. с. 116 - на звороті).

В матеріалах спадкової справи відсутні докази щодо прийняття ОСОБА_13 спадщини або щодо її звернення до суду за визначенням додаткового строку, тому на час подачі позову до суду ОСОБА_1 являється єдиним спадкоємцем після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 його матері ОСОБА_2 .

При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (частина четверта статті 263 ЦПК України).

У справах про визнання права власності у порядку спадкування належним відповідачем є спадкоємець (спадкоємці), який (які) прийняв (прийняли) спадщину, а у випадку їх відсутності, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини, а також відмови від її прийняття, належним відповідачем є відповідний орган місцевого самоврядування (постанови Верховного Суду: від 18 грудня 2019 року у справі № 265/6868/16-ц, провадження № 61-34234св18; від 19 травня 2020 року у справі № 175/1941/16-ц, провадження № 61-19798св18; від 31 березня 2021 року у справі № 463/4616/18, провадження № 61-20505св19; від 06 жовтня 2021 року у справі № 234/17030/18 провадження № 61-12859св21; від 10 листопада 2021 року у справі № 759/19779/18, провадження № 61-4523св21).

До складу спадщини, яка відкрилась після смерті ОСОБА_2 входить земельна ділянка площею 2, 000 гектарів, цільове призначення якої: для ведення особистого селянського господарства, кадастровий номер 2323988500:03:002:0054, розташована у с. Ясна Поляна Запорізького (Оріхівського) району Запорізької області на території Комишуваської територіальної громади Запорізького району, що підтверджено копією Державного акта на право власності на земельну ділянку (серія ЗП № 171058), виданого 16.06.2006 року на підставі розпорядження голови Оріхівської районної державної адміністрації від 11.04.2006 р. № 156 (а. с. 9).

Згідно ч. 1 ст. 1225 ЦК України право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців на загальних підставах, із збереженням її цільового призначення.

Отже, аналізуючи вищевикладені обставини, беручи до уваги всі встановлені судом факти і відповідні їм правовідносин, належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок у їх сукупності, суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог ОСОБА_1 про визнання за ним права власності на вищевказану земельну ділянку у порядку спадкування за законом після смерті його матері - ОСОБА_2 .

Керуючись ст. ст. 1216, 1217, 1218, 1225, 1258, 1266- 1270 ЦК України, ст.ст.4, 13, 76, 81, 259, 263-265, 280-285ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 до Комишуваської територіальної громади (в особі селищної ради) Запорізького (Оріхівського) району Запорізької області про встановлення факту родинних відносин та визнання права власності у порядку спадкування за законом задовольнити.

Встановити факт родинних відносин між ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , померлою ІНФОРМАЦІЯ_1 , а саме, що ОСОБА_2 є рідною матір`ю ОСОБА_1 .

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , РНОКПП НОМЕР_4 , право власності на земельну ділянку площею 2,000 гектарів, цільове призначення якої: для ведення особистого селянського господарства, кадастровий номер 2323988500:03:002:0054, розташованої у с. Ясна Поляна Запорізького (Оріхівського) району Запорізької області на території Комишуваської територіальної громади в порядку спадкування за законом після матері - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Відомості, передбачені п. 4 ч. 5 ст. 265 ЦПК України:

Позивач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , РНОКПП НОМЕР_4 , зареєстрований: АДРЕСА_3 ,

Відповідач - Комишуваська територіальна громада (в особі селищної ради) Запорізького (Оріхівського) району Запорізької області, 70530, смт Комишуваха, вул. Хмельницького Богдана, буд. 49.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Запорізького апеляційного суду, а у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Є.С. Боєв

31.07.24