Ухвала

від 02.03.2023 по справі 524/154/23

АВТОЗАВОДСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КРЕМЕНЧУКА

Справа № 524/154/23

Провадження №1-кп/524/275/23

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02.03.2023 Автозаводський районний суд м. Кременчука у складі:

головуючого судді ОСОБА_1

при секретарі ОСОБА_2

з участю прокурора ОСОБА_3

захисника адвоката ОСОБА_4

обвинуваченого ОСОБА_5

потерпілої ОСОБА_6

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кременчуці клопотання прокурора про продовження строку тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Кременчука, українця, громадянина України, освіта неповна вища, не працюючого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше судимого:

- 16.06.2016 року Автозаводським районним судом м. Кременчука за ст. 185 ч.1 КК України до покарання у вигляді штрафу у розмірі 50 (п`ятдесяти) неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 850 грн., штраф сплачено 16.06.2016 року;

- 10.05.2017 року Крюківським районним судом м. Кременчука за ст. 186 ч.2 КК України до покарання у вигляді 4-х років позбавлення волі. На підставі ст. 75 КК України звільнений від відбування покарання з іспитовим строком на 2 роки;

- 15.02.2018 року Автозаводським районним судом м. Кременчука за ст. 185 ч.2, ст. 358 ч.1, 4, ст. 71 КК України до покарання у вигляді 4-х років 2-х місяців позбавлення волі;

- 25.04.2018 року Крюківським районним судом м. Кременчука за ст. 185 ч.2, ст.186 ч.2, ст. 70 ч.1,4, ст. 71 КК України до покарання у вигляді 4-х років 6-ти місяців позбавлення волі;

- 12.07.2019 року Автозаводським районним судом м. Кременчука за ст. 289 ч.2, ст. 185 ч.2, ст. 70 КК України до покарання у вигляді 5-ти років 3-х місяців позбавлення волі, звільнений 11.11.2021 року умовно-достроково, невідбутий строк 1 рік 7 місяців 21 день

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст. 15 ч.4 ст. 185, ч.4 ст.185, ч.2 ст. 289, ч.1 ст. 357, ч.3 ст. 357 КК України,

ВСТАНОВИВ:

У провадженні Автозаводського районного суду м. Кременчука перебуває кримінальне провадження №12022170500000225 по обвинуваченню ОСОБА_5 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст. 15 ч.4 ст. 185, ч.4 ст.185, ч.2 ст. 289, ч.1 ст. 357, ч.3 ст. 357 КК України.

У судовомузасіданні прокурорзаявив клопотанняпро продовженнявідносно ОСОБА_5 у даномукримінальному провадженнізапобіжного заходуу видітримання підвартою,посилаючись навагомість доказівобвинувачення,тяжкість покарання,що йомузагрожує уразі визнанняйого винним,наявних ризиківпереховування обвинуваченоговід суду,вчинення іншогокримінального правопорушеннята незаконноговпливу насвідків.

Захисник ОСОБА_4 та обвинувачений ОСОБА_5 просили суд змінити запобіжний захід із тримання під вартою на домашній арешт, посилаючись на незадовільний стан здоров`я обвинуваченого.

Потерпіла підтримала клопотання прокурора.

Суд, вислухавши клопотання прокурора, думки обвинуваченого, його захисника, потерпілої, приходить до наступного.

Відповідно до ч.3 ст.331 КПК України за наявності клопотань суд під час судового розгляду зобов`язаний розглянути питання доцільності продовження запобіжного заходу до закінчення двомісячного строку з дня його застосування. За результатами розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців.

Відповідно до ухвали суду від 11.01.2023 року строк тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_5 спливає 10 березня 2023 року.

Згідно ст..29 Конституції України, ніхто не може бути заарештований або триматися під вартою інакше, як за вмотивованим рішенням суду і тільки на підставах та в порядку, встановлених законом.

Наведені Конституційні гарантії права на свободу та особисту недоторканість поєднується з такими ж вимогами статті 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (1950 року), яка відповідно до вимог частини 1 статті 9 Конституції України ратифікована 17 липня 1997 року Законом України «Про ратифікацію Конвенції про захист прав і основоположним свобод людини (1950 року), Першого протоколу та протоколів №№2, 4, 7 та 11 до Конвенції».

У пункті 1 статті 1 цього Закону зазначено, що Україна повністю визнає на своїй території дію статті 46 Конвенції щодо визнання обовязковою і без укладення спеціальної угоди юрисдикцію Європейського Суду з прав людини в усіх питаннях, що стосуються тлумачення і застосування Конвенції, а статтями 13, 17 Закону України «Про визнання рішень та застосування практики Європейського Суду з прав людини» від 23 лютого 2006 року передбачено, що при розгляді справ суди застосовують Конвенцію та практику Суду як джерело права» та змінюють практику застосування національного закону відповідно до Рішення цього Суду.

Так в рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Ілійков проти Болгарії" вказано, що суворість передбаченого покарання є суттєвим моментом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів. У справі "Летельє проти Франції" від 26.06.1991 року вказано, що особлива якість деяких злочинів може викликати таку реакцію суспільства і соціальні наслідки, які виправдовують попереднє ув`язнення як виключну міру запобіжного заходу протягом певного часу.

Крім того, відповідно до практики Європейського суду з прав людини, таке, що продовжується, тримання під вартою може бути виправданим у тій чи іншій справі лише за наявності специфічних ознак того, що цього вимагають істинні вимоги публічного інтересу, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважують правило поваги до особистої свободи (п. 79 рішення ЄСП у справі «Харченко проти України» від 10.02.2011 року).

За викладених обставин, оцінюючи суспільну небезпечність та тяжкість кримінальних правопорушень, у вчиненні яких обвинувачується ОСОБА_5 , які відповідно до ст. 12 КК України є тяжкими злочинами та кримінальними проступками, особу обвинуваченого, який раніше судимий, кримінальні правопорушення вчинив в період умовно-дострокового звільнення від відбування покарання, призначеного вироком Автозаводського районного суду м. Кременчука від 12.07.2019, не має міцних соціальних зв`язків, не одружений, до затримання офіційно ніде не працював, тобто не мав офіційних джерел доходів, його стан здоров`я, матеріальне становище, з метою запобіганням ризикам, що передбаченіст..177 КПК України, а саме запобіганням спробам обвинуваченого переховуватись від суду, вчинити інше кримінальне правопорушення, незаконно впливати на свідків, суд вважає недостатнім застосування відносно обвинуваченого більш м`яких запобіжних заходів ніж тримання під вартою, а тому відносно обвинуваченого необхідно продовжити запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Вирішуючи клопотання сторони захисту про зміну запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_5 із тримання під вартою на домашній арешт, суд враховує, що ризики, які дають підстави вважати, що обвинувачений може не виконувати покладені на нього процесуальні обов`язки, є реальними та триваючими, на даний час вони виключають можливість змінити запобіжний захід щодо обвинуваченого на домашній арешту, а альтернативні запобіжні заходи, не забезпечать достатній рівень гарантії належної процесуальної поведінки обвинуваченого. Не вважає суд таким, що дає підстави змінити запобіжний захід обвинуваченому, його стан здоров`я, оскільки даних про неможливість його утримання в установах попереднього ув`язнення суду не надано.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 177, 178, 179, 194, 369, 372 КПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання прокурора задовольнити.

Продовжити строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. м. Кременчука, українця, громадянина України, освіта неповна вища, не працюючого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , строком до 60 днів, а саме до 28квітня 2023року включно.

У задоволенні клопотання захисника адвоката ОСОБА_4 про зміну раніше обраного ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на домашній арешт відмовити.

На ухвалу суду може бути подана апеляційна скарга до Полтавського апеляційного суду через Автозаводський районний суд м.Кременчука протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Суддя: ОСОБА_7