Ухвала

від 24.02.2023 по справі 761/6495/23

ШЕВЧЕНКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 761/6495/23

Провадження № 1-кс/761/4486/2023

У Х В А Л А

Іменем України

24 лютого 2023 року

слідчий суддя Шевченківського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , за участю прокурора ОСОБА_3 , представника власника майна ОСОБА_4 , розглянувши у судовому засіданні клопотання прокурора першого відділу процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення управління нагляду за додержанням законів органами Бюро економічної безпеки України Офісу Генерального прокурора ОСОБА_3 , про арешт майна у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 72022000220000024 від 01.09.2022

ВСТАНОВИВ:

У провадження слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва надійшло вищевказане клопотання.

Клопотання обґрунтовано тим, що Офісом Генерального прокурора здійснюється процесуальне керівництво досудовим розслідуванням у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №72022000220000024 від 01.09.2022 за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч. 3 ст. 212ККУкраїни, яке перебуває у провадженні другого відділу детективів Підрозділу детективів із захисту економіки у фіскальній сфері Головного підрозділу детективів Бюро економічної безпеки України.

З матеріалів кримінального провадження вбачається, що в період з 01.01.2021 по 31.12.2021 службові особи ПрАТ «Юрія» (00447853) здійснили завищення податкового кредиту в деклараціях з податку на додану вартість, за наслідками фінансово-господарських операцій, що мають ознаки безтоварності, з придбання товарно-матеріальних цінностей (насіння соняшнику, кукурудза) у ТОВ «ТД «Злата оіл» (43424740), ТОВ «Селянське ФГ Авалон» (43683746), ТОВ «ТД Агро старгет» (43242173), ТОВ «Астор рітейл» (43873642), ФГ «Агроднестер» (42830110), ФГ «Лани Слобожанщини» (42981220), що призвело до фактичного ненадходження до Державного бюджету України коштів на суму 42495,1 тис. грн., що є особливо великими розмірами та підтверджується висновками аналітичного продукту від 30.08.2022 № 94, складеного фахівцями Департаменту аналізу інформації та управління ризиками БЕБ України.

Зокрема, під час досудового розслідування встановлено, що по ланцюгу постачання (насіння соняшнику, кукурудзи) на адресу ТОВ «ТД «Злата оіл», ТОВ «Селянське ФГ Авалон», ТОВ «ТД Агро старгет», ТОВ «Астор рітейл», ФГ «Агроднестер», ФГ «Лани Слобожанщини» в період з 01.04.2021 по 31.12.2021 нібито здійснювалось наступними товариствами: ТОВ «Абізу» (43847366), ТОВ «Алькафрах» (44011891), ТОВ «Нива агроплюс» (43634091), ТОВ «Спектрум» (44067263), ТОВ «Альтерн груп» (43829326), ФГ «Золоте зерно ЮО» (43634374), ТОВ «ТД Ерлайнсофтагро» (42743201), ТОВ «Алтея фарм інвест» (43704121), ТОВ «НВФ «Оллан-агро» (30336267), ТОВ «Спектр енергобуд» (43950119), ТОВ «Мілссгрупп» (43950119), ТОВ «Галоагро бізнес» (42829676), ТОВ «Лінампром» (43697125).

Однак, проведеним аналізом Єдиного реєстру податкових накладних встановлено, що в період з 01.01.2021 по 31.12.2021 ТОВ «Абізу», ТОВ «Алькафрах», ТОВ «Нива агроплюс», ТОВ «Спектрум», ТОВ «Альтерн груп», ФГ «Золоте зерно ЮО», ТОВ «ТД Ерлайнсофтагро», ТОВ «Алтея фарм інвест», ТОВ «НВФ «Оллан-агро», ТОВ «Спектр енергобуд», ТОВ «Мілссгрупп», ТОВ «Галоагро бізнес», ТОВ «Лінампром» операції з придбання товару з номенклатурою «насіння соняшнику, кукурудза» відсутні, а також відсутні виробничі потужності для вирощування вказаної продукції.

За таких обставин, підприємством ПрАТ «Юрія» по підробленим документам відбувається незаконне формування технічного податкового кредиту та як наслідок мінімізація податкових зобов`язань з ПДВ, що призводить до умисного ухилення від сплати податків в особливо великих розмірах.

Зазначені псевдо господарські взаємовідносини були направлені на мінімізацію сплати податків та отримання від невстановлених осіб готівкових коштів, які отримані шляхом їх обготівкування після документального оформлення вищезазначених операцій.

Вищезазначена злочинна схема забезпечує незаконне виведення безготівкових коштів підприємств реального сектору економіки у тіньовий неконтрольований державою обіг, минаючи при цьому систему оподаткування, органи Державного контролю та фінансового моніторингу що призводить до ненадходження податків до бюджету Держави коштів в особливо великих розмірах.

Враховуючи викладене,вбачається,що службовимиособами вперіод часуз 01.01.2021по 31.12.2021службові особиПрАТ «Юрія»(00447853)здійснили завищенняподаткового кредитув деклараціяхз податкуна доданувартість,за наслідкамифінансово-господарськихоперацій,що маютьознаки безтоварності,з придбаннятоварно-матеріальнихцінностей (насіннясоняшнику,кукурудза)у ТОВ«ТД «Златаоіл» (43424740),ТОВ «СелянськеФГ Авалон»(43683746),ТОВ «ТДАгро старгет»(43242173),ТОВ «Асторрітейл» (43873642),ФГ «Агроднестер»(42830110),ФГ «ЛаниСлобожанщини» (42981220),що призвелодо фактичногоненадходження доДержавного бюджетуУкраїни коштівна суму42495,1тис.грн.,що єособливо великимирозмірами,у зв`язкуз чимз метоювиявлення тафіксації відомостейпро обставинивчинення кримінальногоправопорушення,відшукання тавилучення знарядькримінального правопорушення(документів,носіїв інформації),майна,яке булоздобуте урезультаті йоговчинення,виникла необхідністьу проведенніобшуку вофісних таскладських приміщенняхза адресою:м.Кропивницький,вул.Глинки,3,які фактичновикористовуються дляздійснення фінансово-господарськоїдіяльності ПрАТ«Юрія» (кодЄДРПОУ 00447853),з метоювиявлення тавилучення оригіналів документів з приводу фінансово-господарських взаємовідносин, з придбання ПрАТ «Юрія» (00447853) насіння соняшнику, кукурудзи у ТОВ «ТД «Злата оіл» (43424740), ТОВ «Селянське ФГ Авалон» (43683746), ТОВ «ТД Агро старгет» (43242173), ТОВ «Астор рітейл» (43873642), ФГ «Агроднестер» (42830110), ФГ «Лани Слобожанщини» (42981220) за період з 01.01.2021 по 31.12.2021, зокрема угод, договорів та додатків до них; видаткових накладних; податкових накладних; актів приймання передачі виконаних робіт (надання послуг); актів приймання передачі ТМЦ; довіреностей; оригіналів документів, що підтверджують оплату поставленого товару чи наданих послуг (квитанцій до прибуткового касового ордеру, банківських виписок); копії наказів про призначення службових осіб на посади директора, головного бухгалтера, та їх посадових інструкцій; комп`ютерної техніки (системних блоків ПК, жорстких дисків); USB-флеш накопичувачів; електронних носіїв інформації; готівкових коштів, в тому числі в іноземній валюті, здобутих злочинним шляхом; інших документів та носіїв інформації, які можуть бути використані як докази під час досудового розслідування і судового слідства.

Так, 16.02.2023 на підставі Ухвали судді Шевченківського районного суду м. Києва від 06.02.2023 проведено обшук у нежитлових приміщеннях за адресою: АДРЕСА_1 , під час якого, серед іншого, виявлено та вилучено:

-готівкові кошти у сумі 27400 (двадцять сім тисяч чотириста) доларів США, 100000 (сто тисяч) гривень, що мають значення у кримінальному провадженні.

Завданням арешту майна є запобігання можливостійогоприховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.

Метою арешту майна є забезпечення збереження речового доказу.

Враховуючи викладене прокурор просить слідчого суддю накласти арешт на вищевказане майно.

Прокурор в судовому засіданні клопотання підтримав, просив слідчого суддю його задовольнити.

Представник власника майна проти задоволення клопотання заперечив.

Заслухавши пояснення учасників судового розгляду, дослідивши клопотання про арешт майна та додані до нього копії матеріалів кримінального провадження, вважаю що воно не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно зі ст. 131 КПК України заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження.

Згідно з ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.

Положеннями ч. 2 ст. 170 КПК України визначено, арешт майна допускається з метою забезпечення: збереження речових доказів; спеціальної конфіскації; конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Відповідно до ч. 8 ст. 170 КПК вартість майна, яке належить арештувати з метою забезпечення цивільного позову або стягнення отриманої неправомірної вигоди, повинна бути співмірною розміру шкоди, завданої кримінальним правопорушенням або зазначеної у цивільному позові, розміру неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою.

Відповідно до ч. 2 ст. 171 КПК України, у клопотанні слідчого, прокурора про арешт майна повинно бути зазначено: 1) підстави і мету відповідно до положень статті 170 цього Кодексу та відповідне обґрунтування необхідності арешту майна; 2) перелік і види майна, що належить арештувати; 3) документи, які підтверджують право власності на майно, що належить арештувати, або конкретні факти і докази, що свідчать про володіння, користування чи розпорядження підозрюваним, обвинуваченим, засудженим, третіми особами таким майном; 4) розмір шкоди, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, у разі подання клопотання відповідно до частини шостої статті 170 цього Кодексу.

До клопотання також мають бути додані оригінали або копії документів та інших матеріалів, якими слідчий, прокурор обґрунтовує доводи клопотання.

Відповідно до положень ст. 173 КПК України слідчий суддя, суд відмовляють у задоволенні клопотання про арешт майна, якщо особа, що його подала, не доведе необхідність такого арешту, а також наявність ризиків, передбачених абзацом другим частини першої статті 170 цього Кодексу. При вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: правову підставу для арешту майна; можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу); наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 цього Кодексу); розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.

В той же час прокурором в клопотанні не доведено, що вилучене майно є предметом кримінального правопорушення, набуте в результаті вчинення кримінального правопорушення та на нього спрямовано кримінальне правопорушення, таким чином майно, на яке слідчий просить накласти арешт, не відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 КПК України.

А відтак прокурором не доведено наявності ризиків, передбачених абз. 2 ч.1 ст. 170 КПК України та не обґрунтовано при цьому наявність правових підстав для такого арешту та необхідності у його накладенні, а також розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження.

Відповідно до практики Європейського суду, для того, щоб втручання в право власності вважалося допустимим, воно повинно служити не лише законній меті в інтересах суспільства, а повинна бути розумна співмірність між використовуваними інструментами і тією метою, на котру спрямований будь-який захід, що позбавляє особу власності. Розумна рівновага має зберігатися між загальними інтересами суспільства та вимогами дотримання основних прав особи (рішення у справі "АГОСІ" проти Сполученого Королівства" (AGOSI v. the United Kingdom від 24 жовтня 1986 року, серія А, № 108, п. 52). Іншими словами, заходи щодо обмеження права власності мають бути пропорційними щодо мети їх застосування.

Приймаючи до уваги вищевикладене та враховуючи правову кваліфікацію кримінального правопорушення, за фактом вчинення якого розслідується кримінальне провадження та в рамках якого подано дане клопотання, а також необґрунтованість і недоведеність необхідності застосування даного заходу забезпечення кримінального провадження, слідчий суддя не знаходить правових підстав для задоволення вказаного клопотання.

Згідно ч. 3 ст. 173 КПК України, відмова у задоволенні або часткове задоволення клопотання про арешт майна тягне за собою негайне повернення особі відповідно всього або частини тимчасово вилученого майна.

Враховуючи викладене, керуючись вимогами ст.ст. 131, 132, 170-173, 309, 376, 395, 532 КПК України, слідчий суддя,-

УХВАЛИВ:

В задоволенні клопотання прокурора першого відділу процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення управління нагляду за додержанням законів органами Бюро економічної безпеки України Офісу Генерального прокурора ОСОБА_3 , про арешт майна у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 72022000220000024від 01.09.2022 відмовити.

На ухвалу слідчого судді безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення може бути подана апеляційна скарга. Якщо ухвалу суду постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.

Слідчий суддя ОСОБА_1