КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
1[1]
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ
Київського апеляційного суду в складі:
головуючого суддіОСОБА_1 ,суддів при секретарі судового засідання ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в місті Києві 21 березня 2023 року апеляційну скаргу прокурора відділу Офісу Генерального прокурора ОСОБА_5 на ухвалу слідчого судді Шевченківського районного суду міста Києва від 24 лютого 2023 року,
за участі: прокурора представників ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 ,ВСТАНОВИЛА:
Вказаною ухвалою відмовлено у задоволенні клопотання прокурора відділу Офісу Генерального прокурора ОСОБА_5 про арешт майна у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 72022000220000024 від 01 вересня 2022 року.
Не погоджуючись з таким рішенням, прокурор відділу Офісу Генерального прокурора ОСОБА_5 подав апеляційну скаргу, в якій просить ухвалу слідчого судді Шевченківського районного суду міста Києва від 24 лютого 2023 року скасувати та постановити нову ухвалу, якою задовольнити клопотання прокурора про арешт тимчасово вилученого майна, виявленого під час проведення обшуку у приміщеннях, які використовуються службовими особами ПрАТ «Юрія», за адресою м. Кропивницький, вул. Глинки, 3.
Прокурор вважає вказану ухвалу незаконною і необґрунтованою у зв`язку з істотним порушенням вимог кримінального процесуального законодавства та невідповідністю висновків суду фактичним обставинам кримінального провадження.
Вважає, що органом досудового розслідування доведено наявність підстав, передбачених ст. 170 КПК України, для накладення арешту на майно.
Зазначає, що доводи сторони захисту, надані в судовому засіданні, спростовуються матеріалами кримінального провадження, в тому числі щодо походження грошових коштів, вилучених під час обшуку.
Вважає, що вилучені під час обшуку грошові кошти - набуті кримінально протиправним шляхом представниками (працівниками) ПрАТ «Юрія», а тому можуть бути речовим доказом у кримінальному провадженні, у зв`язку з чим винесено відповідну постанову.
На переконання прокурора, слідчим суддею допущено суттєві порушення вимог статей 7, 22 КПК України щодо забезпечення загальних засад кримінального провадження, зокрема змагальності сторін та свободи в поданні ними своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Зазначає, що сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених Кодексом.
Заслухавши доповідь судді, виступ прокурора, який підтримав доводи, викладені в апеляційній скарзі, та просив її задовольнити, пояснення представників, які заперечували проти задоволення апеляційної скарги та просили залишити ухвалу слідчого судді без змін, вивчивши матеріали провадження та перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до наступних висновків.
Як убачається з наданих суду матеріалів провадження, Другим відділом детективів захисту економіки у фіскальній сфері Бюро економічної безпеки України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні відомості якого внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань01 вересня 2022 року під № 72022000220000024, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 212 КК України.
В ході досудового розслідування встановлено, що в період з 01 січня 2021 року по 31 грудня 2021 року службові особи ПрАТ «Юрія» (код ЄДРПОУ 00447853) ймовірно здійснили завищення податкового кредиту в деклараціях з податку на додану вартість за наслідками фінансово-господарських операцій, що мають ознаки безтоварності, з придбання товарно-матеріальних цінностей (насіння соняшнику, кукурудза) у ТОВ «ТД «Злата Оіл» (код ЄДРПОУ 43424740), ТОВ «Селянське ФГ Авалон» (код ЄДРПОУ 43683746), ТОВ «ТД Агро Стартер» (код ЄДРПОУ 43242173), ТОВ «Астор Рітейл» (код ЄДРПОУ 43873642), ФГ «Агроднестер» (код ЄДРПОУ 42830110), ФГ «Лани Слобожанщини» (код ЄДРПОУ 42981220), що призвело до фактичного ненадходження до Державного бюджету України коштів на суму 42 495,1 тисяч гривень, що є особливо великими розмірами та підтверджується висновками аналітичного продукту від 30 серпня 2022 року № 94, складеного фахівцями аналізу інформації та управління ризиками Бюро економічної безпеки України.
16 лютого 2023 року на підставі ухвали слідчого судді Шевченківського районного суду міста Києві від 06 лютого 2023 року проведено обшук в нежитлових приміщеннях за адресою: м. Кропивницький, вул. Глинки, 3, які використовуються службовими особами ПрАТ «Юрія», під час якого, серед іншого, виявлено та вилучено 27400 доларів США, 100000 гривень.
Постановою старшого детектива другого відділу детективів підрозділу детективів із захисту економіки у фіскальній сфері Головного підрозділу детективів Бюро економічної безпеки України ОСОБА_8 від 17 лютого 2023 року вище вказане майно, вилучене в ході обшуку за адресою м. Кропивницький, вул. Глинки, 3, визнано речовим доказом у кримінальному провадженні.
17 лютого 2023 року прокурор відділу Офісу Генерального прокурора ОСОБА_5 звернувся до слідчого судді Шевченківського районного суду міста Києва з клопотанням про накладення арешту на майно, виявлене та вилучене 16 лютого 2023 року в ході проведення обшуку приміщень, які використовуються службовими особами ПрАТ «Юрія» за адресою: м. Кропивницький, вул. Глинки, 3, а саме: готівкові кошти у сумі 27 400 доларів США, 100 000 гривень.
Ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду міста Києва від 24 лютого 2023 року у задоволенні клопотання прокурора відмовлено.
В обґрунтування прийнятого рішення слідчий суддя зазначив про відсутність правових підстав для накладення арешту на майно у зв`язку з недоведеністю необхідності такого арешту та наявності ризиків, передбачених абз. 2 ч. 1 ст. 170 КПК України, невідповідністю майна критеріям ст. 98 КПК України.
Таке рішення слідчого судді колегія суддів вважає законним, обґрунтованим і вмотивованим, з огляду на наступне.
Розглядаючи клопотання про накладення арешту на майно, у порядку статей 170-173 КПК України, для прийняття законного та обґрунтованого рішення, слідчий суддя повинен з`ясувати усі обставини, які передбачають підстави для арешту майна або відмови у задоволенні клопотання про арешт майна.
Відповідні дані мають міститися і у клопотанні слідчого, прокурора, який звертається з проханням арештувати майно, оскільки, згідно зі ст. 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав та основоположних свобод, будь-яке обмеження власності повинно здійснюватися відповідно до закону, а отже суб`єкт, який ініціює таке обмеження, повинен обґрунтувати свою ініціативу з посиланням на норми закону.
Згідно з ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Відповідно до ч. 3 ст. 170 КПК України, у випадку, передбаченому п. 1 ч. 2 цієї статті, а саме забезпечення збереження речових доказів, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
Статтею 98 КПК України визначено, що речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Положеннями ч. 1 ст. 173 КПК України, визначено, що слідчий суддя, суд відмовляють у задоволенні клопотання про арешт майна, якщо особа, що його подала, не доведе необхідність такого арешту, а також наявність ризиків, передбачених абзацом другим частини першої статті 170 цього Кодексу.
Згідно з п. 1 ч. 3 ст. 132 КПК України застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, прокурор не доведе, що існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження.
Як убачається з матеріалів судового провадження, та правильно встановлено слідчим суддею, органом досудового розслідування не доведено, що майно, яке вилучене 16 лютого 2023 року в ході проведення обшуку приміщень, які використовуються службовими особами ПрАТ «Юрія» за адресою: м. Кропивницький, вул. Глинки, 3, а саме: готівкові кошти у сумі 27 400 доларів США, 100 000 гривень, на яке прокурор просить накласти арешт було знаряддям вчинення кримінальних правопорушень, зберегло на собі їх сліди або містить інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, тобто відповідає вимогам ст. 98 КПК України.
На переконання колегії суддів у клопотанні про арешт майна та у постанові про визнання майна речовими доказами у кримінальному провадженні відсутнє належне обґрунтування, за яким із критеріїв ч. 1 ст. 98 КПК України вказане раніше майно визнано речовими доказами у кримінальному провадженні, що свідчить про формальність згаданої постанови.
Також, слід зазначити, що визнання стороною обвинувачення арештованого майна речовим доказом у даному кримінальному провадженні, не може бути єдиною умовою для арешту майна, оскільки не є визначеною законом підставою для цього.
Колегія суддів вважає, що слідчий суддя обґрунтовано відмовив у задоволенні клопотання про накладення арешту на майно, навівши належне обґрунтування своїх висновків в оскаржуваному рішенні.
Істотних порушень вимог КПК України, які б давали підстави для скасування ухвали слідчого судді, колегією суддів не встановлено.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що ухвала слідчого судді є законною та обґрунтованою, а тому її необхідно залишити без змін, а апеляційну скаргу прокурора, - без задоволення.
На підставі вищевикладених обставин, керуючись ст. ст. 170, 171, 309, 376, 404, 405, 407, 422 КПК України, колегія суддів -
УХВАЛИЛА:
Ухвалу слідчого судді Шевченківського районного суду міста Києва від 24 лютого 2023 року, якою відмовлено у задоволенні клопотання прокурора відділу Офісу Генерального прокурора ОСОБА_5 про арешт майна у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 72022000220000024 від 01 вересня 2022 року, - залишити без змін, а апеляційну скаргу прокурора відділу Офісу Генерального прокурора ОСОБА_5 - без задоволення.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення і оскарженню не підлягає.
Судді:
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3
Унікальний номер справи 761/6495/23 Справа №11-сс/824/1903/2023 Категорія: ст.170 КПК УкраїниГоловуючий у першій інстанції - ОСОБА_9 Доповідач: ОСОБА_1
Суд | Київський апеляційний суд |
Дата ухвалення рішення | 21.03.2023 |
Оприлюднено | 06.04.2023 |
Номер документу | 110009200 |
Судочинство | Кримінальне |
Кримінальне
Київський апеляційний суд
Паленик Ігор Григорович
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні