Постанова

від 01.03.2023 по справі 904/221/22

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01.03.2023 року м.Дніпро Справа № 904/221/22

Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Орєшкіної Е.В. (доповідач),

суддів Антоніка С.Г., Кощеєва І.М.

секретар судового засідання Абадей М.О.

за участю представників сторін:

від позивача: Кочура С.В., довіреність №19 від 02.01.2023, адвокат;

від відповідача: Самсонова Н.В., ордер АЕ1183577 від 28.02.2023, адвокат;

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Акціонерного товариства "Покровський гірничо-збагачувальний комбінат" на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 29.08.2022 (суддя Назаренко Н.Г., повне рішення складено 05.09.2022) та додаткове рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 13.09.2022 (суддя Назаренко Н.Г., повне рішення складено 19.09.2022) у справі №904/221/22

за позовом Акціонерного товариства "Покровський гірничо-збагачувальний комбінат", м. Покров, Дніпропетровська область

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробниче підприємство "Талав", смт Петриківка, Петриківський район, Дніпропетровська область

про стягнення 2 507 354,20 грн

ВСТАНОВИВ:

Акціонерне товариство "Покровський гірничо-збагачувальний комбінат" звернулось до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробниче підприємство "Талав" на свою користь 1 871 354,20 грн пені, 636 000, 02 грн штрафу (з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог від 08.06.2022).

Позовні вимоги обґрунтовані порушенням відповідачем умов договору №Т105/05 від 28.01.2021 в частині поставки товару у визначений ним строк, що стало підставою для нарахування штрафних санкцій.

Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 29.08.2022 у справі №904/221/22 позов задоволено частково; стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробниче підприємство "Талав" на користь Акціонерного товариства "Покровський гірничо-збагачувальний комбінат" пеню в розмірі 186 667,99 грн, штраф у розмірі 63 600,00 грн, витрати по сплаті судового збору у розмірі 37 538,85 грн; в іншій частині позову відмовлено.

Рішення місцевого господарського суду мотивоване правомірністю та обґрунтованістю заявлених позовних вимог в частині стягнення штрафу в сумі 635 999,98 грн та пені в сумі 1 866 679,90 грн, які, з урахуванням положень ст. 233 Господарського процесуального кодексу України, зменшені судом на 90% у зв`язку з встановленням факту затримки позивачем передачі відповідачу підписаних актів приймання передачі товару за якістю та кількістю з зазначенням номеру акредитиву, що унеможливило отримання відповідачем оплати за поставлений товар.

Додатковим рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 13.09.2022 у справі №904/221/22 заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробниче підприємство "Талав" про вирішення питання щодо розподілу судових витрат задоволено частково; стягнуто з Акціонерного товариства "Покровський гірничо-збагачувальний комбінат" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробниче підприємство "Талав" 10 000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу; в задоволенні іншої частини заяви відмовлено.

Додаткове рішення місцевого господарського суду мотивоване тим, що вартість послуг адвоката є завищеною, не відповідає принципу співмірності та розумності, є неспіврозмірною з часом, витраченим на їх надання, тому, прийнявши до уваги заперечення позивача, суд дійшов висновку про часткове задоволення заяви.

Не погодившись з рішенням місцевого господарського суду, Акціонерне товариство "Покровський гірничо-збагачувальний комбінат" звернулося з апеляційною скаргою до Центрального апеляційного господарського суду, в якій просить рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 29.08.2022 у справі №904/221/22 скасувати в частині відмови у стягненні пені в розмірі 1 684 686,21 грн, штрафу в розмірі 572 400,02 грн, витрат по сплаті судового збору за розгляд позовної заяви в розмірі 71,46 грн, прийняти в цій частині нове рішення про задоволення позову, в іншій частині рішення Господарського суду Дніпропетровської області залишити без змін.

Апеляційна скарга обґрунтована наступним:

-судом порушений принцип об`єктивного розгляду та з`ясування всіх обставин справи, відповідач при розгляді справи в суді першої інстанції не зазначав жодного аргументу відносно недопоставленого товару;

-суд неправильно кваліфікував подані відповідачем документи як належні докази відсутності вини;

-дата постачання товару за видатковими накладними відповідачем не спростовується;

-зміни до договору № Т105/05 від 28.01.2021 щодо продовження строків поставки товару не вносились, відповідач визнав порушення зобов`язання та має нести відповідальність відповідно до п. 8.1 договору, настання форс мажорних обставин сертифікатом ТПП України не підтверджено;

-є незрозумілим, як саме суд зробив перерахунок штрафних санкцій;

-відповідачем не доведено належними та допустимими доказами винятковості випадку порушення зобов`язання, неспіврозмірності нарахованого штрафу як передумови для зменшення штрафних санкцій;

-зобов`язання по договору № Т105/05 від 28.01.2021 в частині поставки товару (Валу ІІ у зборі в кількості 1 шт. (креслення №М-5356.00.00СБ) на загальну суму 1 119 999,96 грн) досі не виконано, судом необґрунтовано зменшені штрафні санкції на 90%.

Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи №904/221/22 від 19.09.2022 для розгляду апеляційної скарги визначена колегія суддів у складі головуючого судді Орєшкіної Е.В., суддів Кощеєва І.М., Чус О.В.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 04.10.2022 зазначеною колегією суддів після надходження справи №904/221/22 до суду відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Акціонерного товариства "Покровський гірничо-збагачувальний комбінат" на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 29.08.2022; розгляд апеляційної скарги призначений в судове засідання на 29.11.2022.

Не погодившись з додатковим рішенням місцевого господарського суду, Акціонерне товариство "Покровський гірничо-збагачувальний комбінат" звернулося з апеляційною скаргою до Центрального апеляційного господарського суду, в якій просить додаткове рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 13.09.2022 у справі №904/221/22 скасувати в частині задоволення заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробниче підприємство "Талав" про стягнення витрат на професійну правничу допомогу, прийняти в цій частині нове рішення про відмову в задоволенні заяви.

Апеляційна скарга обґрунтована наступним:

-судом порушені норми ст. 129 Господарського процесуального кодексу України та не зазначено, які саме витрати включені до стягнутої суми;

-для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи зобов`язаний подати детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги;

-правова допомога у вигляді зборів доказів за справою (звернення до правління АТ «Банк Кредит Дніпро», усні консультації зі стороною відповідача) не є необхідною, як вважає позивач, усні консультації тривалістю 2 години відповідачу не надавались;

-відповідачем не надано будь-яких доказів на здійснення дій, направлених на збирання та отримання доказів;

-складання адвокатом відповідача Герман М.М. письмових пояснень на суму 10 500,00 грн протягом 10 годин є необґрунтованим;

-адвокатом Герман М.М. допущено порушення приписів Правил адвокатської етики з огляду на те, що вона мала роз`яснити відповідачу наслідки порушення ним зобов`язань за договором № Т105/05 від 28.01.2021, вказане могло вплинути на намір та готовність відповідача сплачувати кошти за правовий супровід у справі №904/221/22 в сумі 40 000,00 грн.

-винагорода адвоката в розмірі 40 000,00 грн необґрунтована та є збагаченням адвоката Герман М.М.;

-суд мав врахувати, що саме відповідачем порушені зобов`язання за договором, штрафні санкції зменшені, а не відмовлено у їх стягненні, тому витрати на професійну правничу допомогу мали бути покладені на відповідача.

Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 06.10.2022 року для розгляду апеляційної скарги визначена колегія суддів у складі: головуючий суддя Орєшкіна Е.В., судді: Чус О.В., Кощеєв І.М.

Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 17.10.2022 року у зв`язку з відпусткою судді Чус О.В. для вирішення питання відкриття апеляційного провадження визначена колегія суддів у складі: головуючий суддя Орєшкіна Е.В., судді: Іванов О.Г., Кощеєв І.М.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 19.10.2022 зазначеною колегією суддів прийнято апеляційну скаргу Акціонерного товариства "Покровський гірничо-збагачувальний комбінат" на додаткове рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 13.09.2022 у справі №904/221/22 до свого провадження для вирішення питання відкриття апеляційного провадження; відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Акціонерного товариства "Покровський гірничо-збагачувальний комбінат" на додаткове рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 13.09.2022 у справі №904/221/22; розгляд апеляційної скарги призначений в судове засідання на 29.11.2022.

21.10.2022 від Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробниче підприємство "Талав" до Центрального апеляційного господарського суду надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому відповідач просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 29.08.2022 у справі №904/221/22 без змін. Також просить покласти на позивача витрати на професійну правничу допомогу, понесені ним під час розгляду в апеляційній інстанції, в сумі 50 000,00 грн, докази чого, як зазначив відповідач, будуть надані додатково.

Поданий відзив на апеляційну скаргу обґрунтований наступним:

-судом правильно встановлені фактичні обставини справи та застосовані норми матеріального та процесуального права;

-вина відповідача в порушенні зобов`язання за договором № Т105/05 від 28.01.2021 відсутня з огляду на те, що позивач допускав порушення строків надання підписаних актів приймання передачі, що виключало можливість своєчасного отримання відповідачем оплати за поставлений товар та породжувало відсутність необхідних коштів для купівлі постачальником запасних частин товару для виготовлення нових партій товару;

-позивач не повернув відповідачу підписаний акт приймання передачі товару, який був переданий разом з видатковою накладною № 17 від 18.03.2022;

-суд першої інстанції ретельно, об`єктивно та всебічно дослідив наявні у справі докази;

-рішення про зменшення розміру штрафних санкцій суд приймає на власний розсуд з урахуванням обставин справи;

-договір з поставки товару № Т105/05 від 28.01.2021 виконаний відповідачем на 90%, усні заяви про збитки позивач жодними доказами не підтвердив, причинами несвоєчасної поставки товару є винні дії позивача в несплаті вже поставленого товару;

-неустойка не повинна перетворюватися на несправедливо непомірний тягар для споживача і бути джерелом отримання невиправданих додаткових прибутків.

31.10.2022 від Акціонерного товариства «Покровський гірничо збагачувальний комбінат» до Центрального апеляційного господарського суду надійшли додаткові пояснення, в яких позивач, зокрема, зазначив наступне:

- дати видаткових накладних співпадають з датами, зазначеними в актах приймання передачі товару за якістю та кількістю;

- питання складання актів приймання передачі товару за якістю та кількістю не має відношення до предмету спору з огляду на те, що позивачем не оскаржується, а відповідачем не заперечується справжність дати поставки згідно видаткових накладних;

- висновки Центрального апеляційного господарського суду, викладені в постанові від 19.09.2022 у справі №904/655/22, підтверджують відсутність вини позивача в затриманні передачі відповідачу актів приймання передачі товару за якістю та кількістю, мають преюдиціальний характер та свідчать про відсутність підстав для зменшення штрафних санкцій на 90% у справі №904/221/22.

25.11.2022 у зв`язку з виходом з відпустки судді Чус О.В. по справі №904/221/22 здійснений повторний автоматизований перерозподіл, за результатами якого її передано на розгляд колегії суддів у складі головуючого судді Орєшкіної Е.В., суддів Кощеєва І.М., Чус О.В.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 25.11.2022 зазначеною колегією суддів прийнято до свого провадження апеляційну скаргу Акціонерного товариства "Покровський гірничо-збагачувальний комбінат" на додаткове рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 13.09.2022 у справі №904/221/22; об`єднано розгляд апеляційної скарги Акціонерного товариства "Покровський гірничо-збагачувальний комбінат" на додаткове рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 13.09.2022 у справі №904/221/22 та апеляційної скарги Акціонерного товариства "Покровський гірничо-збагачувальний комбінат" на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 29.08.2022 у справі №904/221/22 в одне провадження.

У зв`язку з перебуванням у відпустці судді Кощеєва І.М. розгляд апеляційних скарг в судовому засіданні 29.11.2022 не відбувся.

01.12.2022 зазначені обставини усунені та справа №904/221/22 призначена до розгляду в судове засідання на 10.01.2023 ухвалою суду від 01.12.2022.

10.01.2023 у зв`язку з відпусткою головуючого судді Орєшкіної Е.В. розгляд справи в судовому засіданні не відбувся.

11.01.2023 зазначені підстави відпали та після закінчення відрядження судді Чус О.В. справа ухвалою суду від 16.01.2023 призначена до розгляду в судове засідання на 28.02.2023.

27.02.2023 у зв`язку відпусткою судді Чус О.В. по справі здійснений повторний автоматизований перерозподіл, за результатами якого справу №904/221/22 передано на розгляд колегії суддів у складі головуючого судді Орєшкіної Е.В., суддів Кощеєва І.М., Антоніка С.Г., якою її прийнято до свого провадження ухвалою суду від 28.02.2023.

У судовому засіданні 28.02.2023 по справі оголошено перерву до 01.03.2023.

В судовому засіданні 01.03.2023 представник позивача вимоги апеляційних скарг підтримав, просив рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 29.08.2022 у справі №904/221/22 скасувати в частині відмови у стягненні пені в розмірі 1 684 686,21 грн, штрафу в розмірі 572 400,02 грн, витрат по сплаті судового збору за розгляд позовної заяви в розмірі 71,46 грн, прийняти в цій частині нове рішення про задоволення позову; додаткове рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 13.09.2022 у справі №904/221/22 скасувати, прийняти нове рішення про відмову в задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробниче підприємство "Талав" про стягнення витрат на професійну правничу допомогу.

Представник відповідача в судовому засіданні 01.03.2023 проти задоволення апеляційних скарг заперечив, просив оскаржувані рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення представників сторін, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційні скарги підлягають частковому задоволенню.

З матеріалів справи вбачається, що 28.01.2021 між Товариством з обмеженою відповідальністю Виробниче підприємство Талав (продавець) та Акціонерним товариством «Покровський гірничо-збагачувальний комбінат» (покупець) укладений договір поставки №Т105/05 (надалі договір), відповідно до п. 1.1 якого постачальник зобов`язався передати у власність покупця товар, повне найменування якого (номенклатура, асортимент), марка, вид, сорт, кількісні та якісні характеристики, код товару за УКТ ЗЕД вказуються в Специфікаціях (додатках) до договору (далі товар), які є його невід`ємною частиною, а покупець зобов`язався прийняти вказаний товар та оплатити його в порядку і на умовах передбачених цим договором.

Постачальник зобов`язується поставити покупцеві товар на умовах та у спосіб, зазначений в специфікаціях (додатках) до цього договору. Умови поставки визначаються згідно Міжнародних прав тлумачення торгових терміні Інкотермс або Інкотермс 2020 (зазначається в Специфікаціях (Додатках) (п. 3.1 договору).

Поставка товару здійснюється постачальником згідно з п. 3.1 цього договору тільки після отримання письмового підтвердження (належним чином оформленої заявки) покупця, яка направляється постачальнику поштою на юридичну адресу постачальника або за допомогою факсимільного, електронного засобу зв`язку з реквізитами, зазначеними в п. 16 договору. У письмовому підтвердженні (заявці) покупець вказує графік поставки, який містить обсяги і терміни поставки товару в межах періоду поставки, який сторони вказують в специфікаціях до цього договору.

Згідно п. 3.3. договору разом з товаром, але не пізніше дати оплати постачальник зобов`язаний надати покупцю наступні оригінали документів, оформлені на державній мові та відповідно до вимог п. 2.4. Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України №88 від 24.05.1995, зокрема, рахунок (рахунок-фактура) (оригінал на державній мові); видаткову накладну на відпуск товару (оригінал на державній мові); акт приймання-передачі товару (згідно додатку 3 договору) надається за умови акредитивної форми розрахунку, поставки та оплати за фактом завантаження, інших випадках.

Конкретний перелік повного та достатнього обсягу товаросупровідної документації на товар може зазначатися в специфікації (додатку), що буде мати пріоритет перед умовами, визначеними в договорі, але стосується виключно поставки товару за відповідною специфікацією (додатком) до договору.

Загальна вартість товару за даним договором становить суму партій товару за всіма специфікаціями (додатками) до цього договору (п. 4.1 договору).

Ціна кожного найменування товару, його марки, виду, сорту, одиниці виміру, а також загальний кожної партії товару вказується в специфікації (додатку) до договору (п. 4.2 договору).

28.01.2021 сторонами підписано специфікацію (додаток № 1 до договору), якою передбачено найменування, креслення, коди УКТ ЗЕД, кількість, вартість товару.

Загальна вартість товару за цією специфікацією становить 15 348 000,00 грн з ПДВ.

Умови поставки товару: DDP, склад АТ "Покровський ГЗК», м. Покров згідно з Правилами Інкотермс 2010 (п. 2 специфікації).

Право власності на товар, усі ризики його псування, пошкодження та знищення переходять від постачальника покупцю в момент передачі товару на склад покупця, прийняття його за якістю і кількістю та підписання покупцем акту приймання-передачі товару за якістю та кількістю. Датою переходу права власності на товар до покупця є дата підписання уповноваженими сторонами акту приймання-передачі товару за якість і кількістю (п.3.1. специфікації).

Строк поставки - 250 календарних днів з дати відкриття акредитиву (п.5 специфікації).

З метою забезпечення виконання зобов`язань за цим додатком, постачальник зобов`язується оформити банківську гарантію виконання у розмірі 15% від суми даного додатку, але не більше 200 000,00 грн протягом 10 робочих днів з моменту підписання даного додатку (п. 7 специфікації).

Гарантія виконання, надана постачальником, повинна забезпечувати виконання таких зобов`язань за цим договором, визначених в одному, кількох або всіх пунктах: поставка товару в повному обсязі; поставка товару обумовленої якості; поставка товару обумовленого в обумовленій комплектації та з повним комплектом документів (товаросупровідних) на товар, що поставляється; поставка товару в обумовлений термін; поставка товару за обумовленими цінами; поставка товару відповідно до вимог, зазначених у даній специфікації (додатку) (п. 7.2 специфікації).

Порядок оплати та форма розрахунків: оплата товару, що поставляється згідно специфікації (додатку до договору), здійснюється шляхом відкриття акредитива з наступними характеристиками та умовами:

-вид акредитива: безвідкличний (п. 8.1 специфікації);

-термін відкриття акредитива: протягом 30 робочих днів з дати надання покупцю оригіналу банківської гарантії; у разі, якщо протягом 60 робочих днів з моменту надання гарантії виконання покупцем акредитив не буде відкритий, то сторони мають право розірвати договір зі складанням відповідної додаткової угоди; в такому випадку покупець повертає оригінал банківської гарантії продавцеві (п. 8.2 специфікації);

-сума акредитиву 15 348 000 грн з ПДВ; термін дії акредитиву - 300 календарних днів (п. 8.3 специфікації);

-виконання акредитивів шляхом платежу за пред`явленням документів (рахунку фактури, акту приймання передачі товару за якістю та кількістю, підписаного представниками сторін (оригінал), документу про якість товару, виданого виробником, товарно транспортної накладної, податкової накладної, квитанції про реєстрацію податкової накладної) (п.9.1 специфікації);

-строк пред`явлення документів до банку не раніше 30 календарних днів від дати підписання акту приймання передачі, підписаними уповноваженими представниками покупця (п.9.6 специфікації);

-при отриманні документів банком емітентом у суворій відповідності з умовами акредитива банк емітент перераховує необхідну суму протягом 5 банківських днів згідно інструкції банку постачальника (п. 9.7 специфікації).

Виробником продукції є Товариство з обмеженою відповідальністю «Виробниче підприємство «Талав» (п. 11 специфікації).

Відповідно до умов специфікації до договору позивачем були відкриті наступні акредитиви:

- 29.01.2021 № 600U/UAH/7380 на загальну суму 7 278 000,18 грн, з ПДВ на поставку товару по 17 позиціям, строк дії акредитива 28.11.2021;

- 12.02.2021 № 600U/UAH/7394 на загальну суму 4 652 000,10 грн з ПДВ на поставку товару по 8 позиціям, строк дії акредитива 12.12.2021;

- 26.02.2021 № 600U/UAH/7429 на загальну суму 1 177 999,80 грн з ПДВ на поставку товару по 2-м позиціям, строк дії акредитива 26.12.2021;

- 31.03.2021 № 600U/UAH/7472 на загальну суму 2 239 999,92 грн з ПДВ на поставку товару по 2-м позиціям, строк дії акредитива 15.01.2022.

04.02.2021 позивач направив відповідачу лист «заявка-підтвердження» від 04.02.2021 №352/05 про здійснення поставки товару по 17 позиціям на загальну суму 7 278 000,18 грн з ПДВ, строк поставки товару до 05.10.2021 включно.

24.02.2021 позивач направив відповідачу лист «заявка-підтвердження» від 23.02.2021 №597-09 про здійснення поставки товару по 8 позиціям на загальну суму 4 652 000,10 грн з ПДВ, строк поставки товару до 20.10.2021.

04.03.2021 позивач направив відповідачу лист «заявка-підтвердження» від 04.03.2021 №715/05 про здійснення поставки товару по 2-м позиціям на загальну суму 1 177 999,80 грн з ПДВ, строк поставки товару до 03.11.2021.

05.04.2021 позивач направив відповідачу лист «заявка-підтвердження» від 05.04.2021 №1081/05 про здійснення поставки по 2-м позиціям на загальну суму 2 239 999,92 грн з ПДВ, строк поставки товару до 06.12.2021.

Відповідач здійснив поставку позивачу товару за зазначеними заявками згідно видаткових накладних № 41 від 16.07.2021, № 69 від 08.11.2021, №21 від 11.05.2021, № 22 від 12.05.2021, № 26 від 25.05.2021, № 35 від 23.06.2021, № 33 від 15.06.2021, № 51 від 28.08.2021, № 54 від 02.09.2021, № 55 від 03.09.2021, № 56 від 07.09.2021, № 39 від 15.07.2021, № 46 від 02.08.2021, № 47 від 13.08.2021, № 51 від 28.08.2021, № 44 від 28.07.2021, № 45 від 30.07.2021, № 19 від 13.04.2021, № 23 від 14.05.2021, № 74 від 26.11.2021, № 75 від 29.11.2021, № 17 від 29.03.2021, № 57 від 08.09.2021, № 14 від 11.03.2021, № 64 від 01.10.2021, № 67 від 27.10.2021, № 36 від 23.06.2021, № 37 від 25.06.2021, № 28 від 28.05.2021, № 37 від 25.06.2021, № 34 від 15.06.2021, № 72 від 16.11.2021, № 73 від 18.11.2021, № 76 від 24.12.2021, № 1 від 04.01.2022, № 2 від 11.01.2022, № 38 від 07.07.2021, № 50 від 28.08.2021, № 62 від 22.09.2021, № 17 від 18.03.2022, №4 від 13.01.2022, № 6 від 19.01.2022.

Вказані поставки також підтверджуються актами приймання-передачі товару за якістю та кількістю.

Позивач зазначає, що відповідач здійснив поставку товару з простроченням:

- за акредитивом № 600U/UAH/7380 від 29.01.2021, а саме за видатковими накладними: № 69 від 08.11.2021 на суму 1 419 999,96 грн, № 74 від 26.11.2021 на суму 415 000,02 грн, № 75 від 29.11.2021 на суму 415 000,02 грн;

- за акредитивом № 600U/UAH/7394 від 12.02.2021, а саме за видатковими накладними: № 67 від 27.10.2021 на суму 1 419 999,96 грн, № 72 від 16.11.2021 на суму 187 000,02 грн, № 73 від 18.11.2021 на суму 748 000,08 грн, № 76 від 24.12.2021 на суму 187 000,02 грн, № 1 від 04.01.2022 на суму 187 000,02 грн, № 2 від 11.01.2022 на суму 187 000,02 грн;

- за акредитивом № 600U/UAH/7472 від 31.03.2021, а саме за видатковими накладними: № 17 від 18.03.2022 на суму 1 119 999,96 грн.

Крім того, позивач зазначає, що відповідач не здійснив поставку товару на суму 1 119 999,96 грн за акредитивом № 600U/UAH/7472 від 31.03.2021.

Відповідно до п. 11.2 договору у разі порушення строків поставки товару за цим договором покупець має право стягнути з постачальника пеню в розмірі 0,5% від суми непоставленого (недопоставленого) товару за кожен день прострочення із розрахунку з наступного дня від кінцевої дати поставки (включаючи останній день поставки). Нарахування пені здійснюється протягом усього періоду прострочення виконання, незалежно від його тривалості. У разі продовження прострочення понад 10 календарних днів покупець має право додатково стягнути з постачальника штраф у розмірі 10% від суми непоставленого (недопоставленого товару).

Неналежне виконання відповідачем зобов`язання в частині своєчасної та в повному обсязі поставки товару за договором стало причиною звернення позивача до суду з позовом про стягнення з відповідача на його користь штрафних санкцій: 1 871 354,20 грн пені за порушення строку поставки продукції за загальний період прострочення з 07.10.2021 по 23.02.2022, 636 000,02 грн штрафу за порушення більше, ніж на 10 (десять) календарних днів строку поставки продукції (з урахуванням заяви про збільшення розміру позовних вимог від 08.06.2022).

Відповідно до ч. 1, 2 статті 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

З характеру спірних правовідносин, що виникли між сторонами, вбачається, що вони є відносинами з постачання товару.

Відповідно до ч. 1 ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно ст. 599 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Статтею 629 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ч. 1 ст. 663 Цивільного кодексу України продавець зобов`язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу. Обов`язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент: 1) вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов`язок продавця доставити товар; 2) надання товару в розпорядження покупця, якщо товар має бути переданий покупцеві за місцезнаходженням товару. Договором купівлі-продажу може бути встановлений інший момент виконання продавцем обов`язку передати товар.

Згідно ч.1 ст. 692 Цивільного кодексу України покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Таким чином, двосторонній характер договору купівлі-продажу зумовлює взаємне виникнення у кожної зі сторін прав та обов`язків. Тобто, з укладенням такого договору продавець приймає на себе обов`язок передати покупцеві певну річ і водночас набуває права вимагати її оплати, а покупець у свою чергу зобов`язаний здійснити оплату речі та водночас набуває права вимагати від продавця її передачі.

Частиною першою статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, що у якщо в зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 Цивільного кодексу України).

Відповідно до вимог ст. 610 Цивільного кодексу України невиконання зобов`язання або його виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання, є порушенням зобов`язання.

Згідно ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, в тому числі у вигляд обов`язку сплатити неустойку.

Відповідно до положень ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Як було досліджено судом та визнається сторонами, відповідач допустив прострочення зобов`язання по договору в частині поставки товару в обумовлені строки та обсягах, тому позивачем правомірно заявлені вимоги про стягнення з відповідача штрафних санкцій відповідно до п. 11.2 договору.

Позивач, як зазначалось, нарахував до стягнення з відповідача 1 871 354,20 грн пені за порушення строку поставки продукції, передбаченої специфікацією № 1 від 28.01.2021 до договору за загальний період прострочення з 07.10.2021 по 23.02.2022, 636 000,02 грн штрафу у розмірі 10% за порушення більше, ніж на 10 (десять) календарних днів строку поставки продукції.

Судом першої інстанції при здійсненні перевірки наданих позивачем розрахунків виявлені помилки в нарахуванні сум пені та штрафу, тому позовна вимога про стягнення пені визнана обґрунтованою на суму 1 866 679,90 грн, в частині стягнення пені в розмірі 4 674,30 грн судом відмовлено, позовна вимога про стягнення штрафу визнана обґрунтованою на суму 635 999,98 грн, в частині стягнення 0,04 грн відмовлено.

В апеляційній скарзі позивачем зазначено, що є незрозумілим, як саме суд здійснив перерахунок штрафних санкцій.

Перевіривши наявний в матеріалах справи №904/221/22 розрахунок штрафних санкцій, колегія суддів погоджується із здійсненим судом першої інстанції перерахунком та зазначає, що позивачем допущені помилки в кількості врахованих днів у визначені ним періоди, що вплинуло на розмір пені, здійснено помилкове заокруглення сум.

Так, пеня за прострочення поставки маточини на суму 187 000,02 грн за період прострочення з 21.10.2021 по 23.12.2021 складає 59 840,01 грн (позивачем заявлено 60 775,00 грн), з 21.10.2021 по 03.01.2022 складає 70 125,01 грн (позивачем заявлено 71 060,00 грн), з 21.10.2021 по 10.01.2022 складає 76 670,01 грн (позивачем заявлено 77 605,00 грн), маточини на суму 374 000,04 грн за період з 21.10.2021 по 12.01.2022 складає 157 080,02 грн (позивачем заявлено 158 950,00 грн). Штраф за прострочення поставки маточини на суму 374 000,04 грн 37 400,00 грн (позивачем заявлено 37 400,04 грн). Пеня за прострочення поставки валу ІІ у зборі (2 шт.) на суму 2 239 999,92 грн за період прострочення з 07.12.2021 по 12.01.2021 складає 414 399,99 грн (позивачем завлено 414 400,00 грн). В іншій частині розрахунки позивача є правильними.

Під час розгляду справи відповідач зазначив, що попри те, що поставки замовлених партій товару було здійснено протягом червня-вересня 2021, до початку жовтня 2021 позивачем не надано відповідні акти приймання-передачі товару за якістю та кількістю, підписаних представниками сторін, із зазначенням номеру акредитиву, номеру і дати договору до видаткових накладних № 35 від 23.06.2022, №36 від 23.06.2021; №38 від 07.07.2021; №39 від 15.07.2021; №41 від 16.07.2021; №44 від 28.07.2021; №45 від 30.07.2021; №46 від 02.08.2021, № 56 від 07.09.2021, № 57 від 08.09.2021, № 62 від 22.09.2021, що унеможливило отримання оплати за договором згідно з умовами акредитивів №600U/UAH/7380 від 29.01.2021 та №600U/UAH/7394 від 12.02.2021.

Відповідач вважає, що вказане є порушенням з боку позивача зобов`язань за договором в частині нездійснення оплати покупцем за поставлений товар.

Зазначає, що листами від 26.07.2021, від 18.08.2021, від 20.09.2021, від 30.09.2021 неодноразово звертався з проханням щодо надання з боку Акціонерного товариства «Покровський ГЗК» актів приймання-передачі товару за якістю та кількістю, підписаних представниками сторін, уповноваженими відповідно до умов договору, із зазначенням номеру акредитиву, номеру і дати договору до видаткових накладних, однак позивачем документів передано не було. У цих листах відповідач також попереджував позивача, що у зв`язку з несплатою за попередні поставки змушений призупинити поставки наступних партій товару.

Таким чином, як стверджує відповідач, у зв`язку з несплатою покупцем за попередні поставки товару на загальну суму більше мільйона гривень та відмовою у наданні відповідних актів приймання-передачі для пред`явлення в банківську установу на виконання умов акредитива, постачальник був змушений призупинити поставки наступних партій товару до моменту надання Акціонерним товариством «Покровський ГЗК» актів приймання-передачі із зазначенням номеру акредитиву, номеру і дати договору, та отримання постачальником грошових коштів за поставлений товар згідно з договором.

Надалі відповідач звертався до позивача з листами від 21.10.2021, від 10.11.2021, від 30.11.2021 щодо продовження строків поставки наступних партій товару за специфікацією та строків дії акредитивів у зв`язку із затримкою надання актів приймання-передачі та неможливістю отримання оплати за акредитивами.

Як зазначає відповідач, акти приймання-передачі були надані позивачем із порушенням строку та отримані відповідачем лише 30.09.2021, що підтверджується офіційними даними поштової служби «Нова Пошта» та призвело до затримок поставок товару.

Визначені обставини, за доводами відповідача, виключали можливість своєчасного отримання відповідачем оплати за поставлений товар, що в свою чергу породжувало відсутність необхідних коштів для купівлі постачальником запасних частин товару (поковки на вал-шестерню, поковки на бандаж різних моделей та ін.) у інших постачальників (ТОВ «Метекспорт груп», ТОВ «Феріт») для виготовлення послідуючих замовлень позивача, що спричинило неможливість здійснення поставки товару в узгоджені договором строки з незалежних від відповідача обставин.

З огляду на викладене, відповідач вважає, що вжив усіх належних від нього заходів для виконання зобов`язання за договором. В поданому відзиві на позовну заяву просив застосувати положення ст. 233 Господарського кодексу України та відмовити в задоволенні штрафних санкцій.

Відповідно до ч. 5 ст. 692 Цивільного кодексу України якщо продавець зобов`язаний передати покупцеві крім неоплаченого також інший товар, він має право зупинити передання цього товару до повної оплати всього раніше переданого товару, якщо інше не встановлено договором або актами цивільного законодавства.

У додаткових поясненнях №101-414 від 21.07.2022, наданих позивачем до суду першої інстанції, зазначено, що згідно відкритого акредитиву № 600U/UAH/7380 від 29.01.2021 здійснена оплата на загальну суму 5 028 000,18 грн, 2 250 000,00 грн повернуті позивачу у зв`язку з закінченням дії акредитиву 28.11.2021 (22.12.2021 за платіжними дорученнями №№ 11043, 11044, 11045 ці кошти перераховані відповідачу згідно умов додаткової угоди №ЕЦП-3 від 20.12.2021 до договору), згідно акредитиву № 600U/UAH/7394 від 12.02.2021 здійснена оплата на загальну суму 2 781 999,90 грн, 1 870 000,20 грн повернуті позивачу у зв`язку з закінченням дії акредитиву 12.12.2021 (протягом 23.12.2021 21.02.2022 сплачені відповідачу за платіжними дорученнями №11076 від 23.12.2021, №11075 від 23.12.2021, №11324 від 24.01.2022, №40382 від 11.02.2022, №40383 від 11.02.2022, №40466 від 16.02.2022, №4 від 21.02.2022 згідно умов додаткової угоди №ЕЦП-3 від 20.12.2021 до договору), згідно акредитиву № 600U/UAH/7472 від 31.03.2021 оплата не здійснена, грошові кошти в сумі 2 239 999,92 повернуті позивачу у зв`язку з закінченням дії акредитиву 15.01.2022 (02.06.2022 за платіжним дорученням №43178 відповідачу перераховані 379 999,96 грн), згідно акредитиву № 600U/UAH/7429 від 26.02.2021 здійснена оплата на загальну суму 1 177 999,80 грн.

Враховуючи викладене, матеріалами справи підтверджується, що відповідач не отримував вчасної оплати за поставлений товар. Позивачем не спростовано зазначених відповідачем причин, що призвели до неможливості отримати кошти за відкритими акредитивами.

Під час розгляду справи в апеляційній інстанції позивач звернув увагу суду на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 19.09.2022 у справі №904/655/22, в якій, на його думку, судом встановлені преюдиціальні обставини, що мають значення для вирішення спору у справі №904/221/22, а саме: відсутність вини позивача у затриманні передачі відповідачу актів приймання передачі товару.

Як вбачається зі змісту постанови Центрального апеляційного господарського суду від 19.09.2022 у справі №904/655/22, судом встановлено:

- дати видаткових накладних співпадають з датами, зазначеними в актах приймання передачі товару за якістю та кількістю;

-жодних інших дат у видаткових накладних та актах приймання-передачі товару за якістю та кількістю не зазначені, крім фактичної дати оформлення документу, а тому доводи позивача (відповідач у справі №904/221/22) про затримання надання актів приймання-передачі товару за якістю та кількістю є необґрунтованими та безпідставними;

-доводи заявника апеляційної скарги про умисне порушення з боку AT «Покровський ГЗК» договірних зобов`язань за договором поставки №Т105/05 від 28.01.2021 та порушення прямих приписів специфікації у частині нездійснення оплати покупцем за поставлений товар; право позивача висувати вимоги про стягнення з AT «Покровський ГЗК» штрафних санкцій за невиконання грошового зобов`язання, про сплату річних та інфляційних втрат за порушення строків оплати товару, не входять до предмету доказування у даній справі та можуть бути підставою для іншої самостійної позовної заяви ТОВ «ВП «Талав».

Апеляційний господарський суд доходить висновку, що в зазначеній постанові судом не досліджувалося питання відсутності вини позивача у затриманні передачі відповідачу актів приймання передачі товару, посилання на необґрунтованість та безпідставність доводів ТОВ «ВП «Талав» в цій частині не має значення для справи №904/221/22, в якій судом надано оцінку спірним правовідносинам з урахуванням предмету спору, наданих сторонами пояснень та відповідних доказів.

Відповідно до статті 233 Господарського кодексу України суд має право зменшити розмір санкцій, якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов`язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов`язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу. Якщо порушення зобов`язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.

Згідно з частиною третьою статті 551 Цивільного кодексу України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Зі змісту зазначених правових норм вбачається, що вирішуючи питання про зменшення розміру неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов`язання, господарський суд повинен оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи: з інтересів сторін, які заслуговують на увагу; ступеню виконання зобов`язання боржником; причини (причин) неналежного виконання або невиконання зобов`язання; терміну прострочення виконання; наслідків порушення зобов`язання та невідповідності розміру стягуваної неустойки (штрафу, пені) таким наслідкам; поведінки винної особи (у тому числі вжиття чи невжиття нею заходів до виконання зобов`язання, негайне добровільне усунення нею порушення та його наслідки) тощо.

За відсутності в законі переліку виняткових обставин, господарський суд, оцінивши надані сторонами докази та обставини справи у їх сукупності, на власний розсуд вирішує питання про наявність або відсутність у кожному конкретному випадку обставин, за яких можливе зменшення штрафних санкцій.

При цьому винятковими є такі обставини, які дозволяють суду, а не зобов`язують його зменшити нараховані в силу закону чи договору штрафні санкції. Інакше нівелюється юридичне значення винятковості обставин та право суду на зменшення таких штрафних санкцій.

Із мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 11.07.2013 № 7-рп/2013 вбачається, що неустойка має на меті стимулювати боржника до виконання основного грошового зобов`язання та не повинна перетворюватися на несправедливо непомірний тягар для споживача і бути джерелом отримання невиправданих додаткових прибутків для кредитора.

Наявність у кредитора можливості стягувати з боржника надмірні грошові суми як неустойку спотворює її дійсне правове призначення, оскільки із засобу розумного стимулювання боржника виконувати основне зобов`язання неустойка перетворюється на несправедливо непомірний тягар для боржника та джерело отримання невиправданих додаткових прибутків кредитором.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 06.11.2018 у справі № 913/89/18, від 04.12.2018 у справі № 916/65/18, від 03.07.2019 у справі №917/791/18.

Отже, за своєю правовою природою штрафні санкції є засобами стимулювання боржника до належного виконання свого обов`язку.

Визначаючи розмір пені, що підлягає стягненню на користь позивача, суд також керується нормативними приписами статті 3 Цивільного кодексу України, згідно з якою одними із загальних засад цивільного законодавства є справедливість, добросовісність та розумність.

За частинами першою - третьою статті 13 цього Кодексу цивільні права особа здійснює у межах, наданих їй договором або актами цивільного законодавства. При здійсненні своїх прав особа зобов`язана утримуватися від дій, які могли б порушити права інших осіб, завдати шкоди довкіллю або культурній спадщині. Не допускаються дії особи, що вчиняються з наміром завдати шкоди іншій особі, а також зловживання правом в інших формах.

Отже, цивільні та господарські відносини повинні ґрунтуватись на засадах справедливості, добросовісності, розумності.

Згідно з частиною першою статті 11 Господарського процесуального кодексу України суд при розгляді справи керується принципом верховенства права.

Суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України (стаття 2 Закону України Про судоустрій і статус суддів).

Апеляційний господарський суд звертає увагу на те, що у справі №904/655/22 встановлені обставини сплати на користь позивача Акціонерним товариством «Банк Кредит Дніпро» банківської гарантії в сумі 101 380,00 згідно платіжного доручення №21623 від 05.01.2022, якою забезпечений договір.

Так, згідно умов банківської гарантії №325РВG/UАН/7729 від 28.01.2021 вимогою №3366/05 від 08.12.2021 позивач просив банк сплатити суму банківської гарантії в сумі 101 380,00 грн, що за розумінням бенефіціару пропорційно вартості товару, поставленого не в обумовлені терміни і не в повному обсязі.

Отже, позивач в рахунок відшкодування неналежного виконання відповідачем зобов`язань по договору, в тому числі за непоставку товару в обумовлені терміни, отримав задоволення вимог за рахунок банківської гарантії №325РВG/UАН/7729 від 28.01.2021 у визначеній ним сумі 101 380,00 грн.

Правова природа цих коштів хоч і не пов`язана з неустойкою, визначеною умовами договору, втім суд враховує, що вони направлені на відновлення порушеного права позивача, що разом з неустойкою може становити для боржника надмірний тягар.

Враховуючи наведене, та приймаючи до уваги ті обставини, що на момент розгляду справи спірний товар повністю оплачений, а його частина так і не поставлена, що підтверджується представниками сторін, апеляційний господарський суд вважає, що справедливим та розумним буде зменшення штрафних санкцій, які підлягають задоволенню, на 50 %, тому до стягнення підлягає пеня в розмірі 933 339,95 грн та штраф у розмірі 318 000,00 грн.

Згідно ч. 2 ст.123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

Частиною 1 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Водночас, за змістом ч. 4 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Відповідно до ч.5 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України у разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (ч. 6 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України).

Згідно з ч. 5 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

За змістом п. 1 ч. 2 ст. 126, ч. 8 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України розмір витрат на оплату професійної правничої допомоги адвоката встановлюється і розподіляється судом згідно з умовами договору про надання правничої допомоги при наданні відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, як уже сплаченої, так і тієї, що лише підлягає сплаті (буде сплачена) відповідною стороною або третьою особою. Отже, витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено (пункт 1 частини 2 статті 126 цього Кодексу). Таким чином, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Вказана правова позиція щодо застосування норм права викладена в додатковій постанові Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц, в постанові об`єднаної палати Верховного Суду у складі Касаційного господарського суду від 03.10.2019 у справі №922/445/19.

Згідно з пунктом 3 частини 1 статті 244 Господарського процесуального кодексу України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення. У разі необхідності суд може викликати сторони або інших учасників справи в судове засідання. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви (частини 3, 4 статті 244 Господарського процесуального кодексу України).

Частиною 8 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Процесуальним законодавством не встановлено вимог щодо форми і змісту заяви про стягнення витрат на професійну правничу допомогу.

Матеріалами справи підтверджується, що в поданому відзиві на позовну заяву відповідачем заявлено про стягнення з позивача на його користь витрати на професійну правничу допомогу в сумі 40 000,00 грн.

02.09.2022 до місцевого господарського суду відповідачем подано заяву про розподіл судових витрат, в якій він просив стягнути з позивача на свою користь судові витрати на професійну правничу допомогу адвоката пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

До заяви додані копії наступних документів:

-договору про надання правової допомоги №01-03-02/22 від 03.02.2022, укладеного між Адвокатським бюро «Герман і партнери» (виконавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Виробниче підприємство "Талав" (замовник), відповідно до умов якого виконавець взяв на себе зобов`язання здійснювати правовий захист замовника в Господарському суді Дніпропетровської області у справі за позовом Акціонерного товариства «Покровський ГЗК» до Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробниче підприємство "Талав" про стягнення штрафних санкцій в розмірі 2 031 344,64 грн; послуги надаються адвокатом Герман М.М.; вартість послуг з ведення справи в суді першої інстанції становить 40 000,00 грн (20 000,00 грн попередня оплата, 20 000,00 грн - протягом двох днів з моменту ухвалення судового рішення);

-рахунку фактури №26/22 від 03.02.2022 та платіжного доручення про його оплату №147 від 11.02.2022;

-акту приймання передачі від 10.02.2022 з погодинною тарифікацією на суму 20 000,00 грн (усні консультації 3 години, аналіз позовної заяви та первинних документів 8 години, підбір нормативної бази для складання відзиву на позовну заяву 5 годин, складання відзиву на позовну заяву 11 годин, ксерокопіювання, завіряння, друк документів, що додаються до відзиву 2 години, направлення відзиву на адресу позивача та до суду 2 години);

- рахунку фактури №91/22 від 31.08.2022 та платіжного доручення про його оплату №309 від 01.09.2022;

-акту приймання передачі від 01.09.2022 з погодинною тарифікацією на суму 20 000,00 грн (усні консультації 2 години, складання письмових пояснень 10.5 годин, направлення письмових пояснень на адресу позивача та до суду 2 години, звернення до правління АТ «Банк Кредит Дніпро» з вимогою про надання інформації 1 година, отримання відповіді на запит від банку 1 година, складання клопотань про долучення додаткових документів до матеріалів справи 0,5 години, участь у 4 судових засіданнях, формування на вимогу суду документів по строкам поставки товару 20 годин).

12.09.2022 від позивача до Господарського суду Дніпропетровської області надійшли заперечення на заяву відповідача про стягнення витрат на професійну правничу допомогу, в яких він просив відмовити відповідачу у стягненні витрат на професійну правничу допомогу в сумі 40 000,00 грн.

Подані заперечення обґрунтовані наступним:

- правова допомога у вигляді збору доказів (звернення до Правління АТ «Банк Кредит Дніпро» з вимогою про надання інформації, отримання відповіді на запит від банку, усні консультації зі стороною відповідача) не є необхідною і, як вважає позивач, усні консультації тривалістю фактично 2 години не надавалась;

-ані відповідачем, ані його представником адвокатом Герман М.М. не надано будь-яких доказів на здійснення дій, направлених на збирання і отримання доказів, а саме: відповідних адвокатських запитів, протоколів оглядів/вилучення документів, речей, їх копій, протоколів опитування фізичних осіб за їх згодою тощо, а також адвокат Герман М.М. не вдавалась до інституту забезпечення доказів, передбаченого ст.ст.110-112 Господарського процесуального кодексу України;

-робота з документами (аналіз, перевірка, копіювання, ознайомлення, формування пакетів документів, моніторинг законодавства, руху справи) вартістю 200,00 грн година та формування на вимогу суду пакету документів по строкам поставки товару не є видом правової допомоги;

-вартість складання письмових пояснень по справі (10 500,00 грн) є незрозумілою та необґрунтованою;

-складання письмових пояснень протягом 10 годин є надмірним;

-зобов`язання по договору порушені відповідачем, штрафні санкції зменшені судом, позивач не має сплачувати витрати на професійну правничу допомогу відповідачу;

-заявлена сума майже в 10 разів більше середнього рівня заробітної плати по Дніпропетровській області.

В оскаржуваному додатковому рішенні місцевого господарського суду від 13.09.2022 зазначено, що проаналізувавши наданий розрахунок суми витрат позивача, а також подані ним документи, суд вважає, що відображена у цих доказах інформація щодо характеру та обсягу виконаної адвокатом роботи (наданих послуг) не відповідає критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності) та розумності їхнього розміру у розумінні приписів частини п`ятої статті 129 Господарського процесуального кодексу України.

Судом першої інстанції здійснено детальний аналіз кожної складової наданих адвокатом послуг, що наведений в акті приймання-передачі наданих послуг від 10.02.2022, погодинної тарифікації адвокатських послуг за договором №01-03-02/22 від 03.02.2022 про надання правової допомоги, рахунку-фактури № 91/22 від 31.08.2022, акту приймання-передачі наданих послуг від 01.09.2022, та встановлено, що обсяг наданих адвокатом послуг підтверджується наявними в матеріалах справи доказами (заявами по суті справи, іншими процесуальними діями, участю адвоката в судових засіданнях).

Водночас, суд першої інстанції дійшов висновку, що вартість послуг адвоката є завищеною, не відповідає принципу співмірності та розумності, є неспіврозмірною з часом, витраченим на їх надання, тому, враховуючи викладене, оцінивши витрати відповідача з урахуванням всіх аспектів і складності цієї справи, а також час, який міг би витратити адвокат на вивчення матеріалів по справі та підготовку документів як кваліфікований фахівець, сукупний час, витрачений на опрацювання спірних правовідносин, враховуючи заперечення позивача, суд дійшов висновку про зменшення витрат на правову допомогу до 10 000,00 грн, в іншій частині (30 000,00 грн) витрати на професійну правничу допомогу покладені на відповідача.

Апеляційний господарський суд погоджується з висновком суду першої інстанції щодо обґрунтованості та співрозмірності розміру витрат на професійну правничу допомогу відповідачу у справі №904/221/22 в сумі 10 000,00 грн, водночас зазначає, що судом першої інстанції не були застосовані положення ч. 4 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України.

Так, відмовивши у задоволенні позову в частині стягнення пені на суму 4 674,30 грн та штрафу на суму 0,04 грн (всього на суму 4 674,34 грн), суд мав покласти витрати на професійну правничу допомогу відповідача на позивача пропорційно цієї суми до суми позову (0,186%), тому правомірним буде стягнути з позивача на користь відповідача витрати на професійну правничу допомогу в сумі 18,6 грн (10 000,00 грн х 0,186%).

З огляду на викладене, рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 29.08.2022 у справі №904/221/22 як таке, що прийняте при невідповідності висновків суду першої інстанції встановленим обставинам справи, та додаткове рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 13.09.2022 у справі №904/221/22 як таке, що прийнято з порушенням норм процесуального права, підлягають зміні.

Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору за розгляд апеляційної скарги покладаються на сторони пропорційно задоволеним вимогам.

Керуючись ст. ст. 269, 270, 275, 276, 277, 282-284, 287 - 289 Господарського процесуального кодексу України, Центральний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ :

Апеляційну скаргу Aкціонерного товариства «Покровський гірничо - збагачувальний» на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 29.08.2022 у справі №904/221/22 задовольнити частково.

Рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 29.08.2022 у справі №904/221/22 змінити в частині стягнення сум штрафу та пені, виклавши абзац 2,3,4 резолютивної частини рішення в наступній редакції:

«Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробниче підприємство "Талав" на користь Акціонерного товариства "Покровський гірничо-збагачувальний комбінат" пеню в розмірі 933 339,95 грн, штраф у розмірі 318 000,00 грн, витрати по сплаті судового збору в розмірі 37 538,85 грн, про що видати наказ.

В іншій частині позову відмовити».

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробниче підприємство "Талав" на користь Акціонерного товариства "Покровський гірничо-збагачувальний комбінат" витрати по сплаті судового збору за розгляд апеляційної скарги в сумі 20 313,78 грн.

Апеляційну скаргу Aкціонерного товариства «Покровський гірничо - збагачувальний» на додаткове рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 13.09.2022 у справі №904/221/22 задовольнити частково.

Додаткове рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 13.09.2022 у справі №904/221/22 змінити в частині суми витрат на професійну правничу допомогу, що підлягає стягненню з Aкціонерного товариства «Покровський гірничо - збагачувальний» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробниче підприємство "Талав".

Викласти абзац 2 додаткового рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 13.09.2022 у справі №904/221/22 в наступній редакції:

«Стягнути з Акціонерного товариства "Покровський гірничо-збагачувальний комбінат" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробниче підприємство "ТАЛАВ" 18,6 грн витрат на професійну правничу допомогу, про що видати наказ».

Видачу наказів на виконання даної постанови доручити Господарському суду Дніпропетровської області.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття. Право, порядок та строк касаційного оскарження визначені ст. ст. 287 - 289 Господарського процесуального кодексу України.

Повна постанова складена 06.03.2023.

Головуючий суддя Е.В. Орєшкіна

Суддя С.Г. Антонік

Суддя І.М. Кощеєв