Постанова

від 27.02.2023 по справі 904/1638/22

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27.02.2023 року м.Дніпро Справа № 904/1638/22

Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Іванова О.Г. (доповідач),

суддів: Березкіної О.В., Антоніка С.Г.,

при секретарі судового засідання: Логвіненко І.Г.

представники сторін:

від позивача: не з`явився;

від відповідача-1: не з`явився;

від відповідача-2: не з`явився;

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Фермерського господарства "Вінеса" на додаткове рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 13.12.2022 (суддя Кеся Н.Б., м. Дніпро, повний текст якого підписаний 21.12.2022), у справі №904/1638/22

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "АДВАНС-ЛІЗИНГ", м. Дніпро

до Відповідача-1: Фермерського господарства "Вінеса", село Посуньки Верхньодніпровський район Дніпропетровська область

Відповідача-2: ОСОБА_1 , с. Посуньки Верхньодніпровський район Дніпропетровська область

про стягнення 1 770 147,01 грн

ВСТАНОВИВ:

Додатковим рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 13.12.2022 відмовлено Фермерському господарству "ВІНЕСА" у задоволенні заяви про стягнення витрат на професійну правничу допомогу.

Не погодившись із зазначеним додатковим рішенням суду, до Центрального апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою звернулось Фермерське господарство "Вінеса", в якій, з посиланням на порушення при його ухваленні норм процесуального права, просить його скасувати та ухвалити нове рішення про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "АДВАНС-ЛІЗИНГ" на користь Фермерського господарства "Вінеса" понесені судові витрати на професійну правничу допомогу адвоката пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

При цьому в апеляційній скарзі скаржник зазначає, що суд першої інстанції здійснив розподіл витрат на професійну адвокатську допомогу за заявою Позивача пропорційно розміру задоволених вимог, чого не було зроблено по відношенню до ФГ «Вінеса».

Так, відповідачем-1 у строки, визначені законодавством (25.11.2022) через систему «Електронний суд» подано заяву, про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Адванс-Лізинг" на користь ФГ "Вінеса" понесених витрат на професійну правничу допомогу адвоката. На підтвердження понесених витрат на правничу допомогу ФГ «Вінеса» надано до матеріалів справи всі необхідні копії документів, що підтверджують надання правничих послуг і їх оплату.

Крім того, відповідно до ст. 123 ГПК, п. 8 ч. 3 ст. 165 ГПК до відзиву на позовну заяву ФГ "Вінеса" було надано попередній (орієнтований) розрахунок судових витрат.

Апелянт стверджує, що позивач не подавав до суду жодних клопотань про зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, яка була надана ФГ «Вінеса». Відтак, з урахуванням часткового задоволення позовних вимог, відповідно до вимог ст.129 ГПК України вважає необхідним здійснити пропорційний розподіл судових витрат.

Позивач відзив на вказану апеляційну скаргу не надав, правом, передбаченим ст.263 ГПК України, не скористався.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 09.01.2023 для розгляду справи визначена колегія суддів у складі: головуючого судді - Іванова О.Г. (доповідач), судді - Антонік С.Г., Березкіна О.В.

З огляду на відсутність в суді апеляційної інстанції матеріалів справи на час надходження скарги, ухвалою суду від 10.01.2023 здійснено запит матеріалів справи №904/1638/22 із Господарського суду Дніпропетровської області та відкладено вирішення питання про рух апеляційної скарги до надходження матеріалів справи до суду апеляційної інстанції.

16.01.2023 матеріали справи №904/1638/22 надійшли до суду апеляційної інстанції.

Ухвалою суду від 17.01.2023 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою відповідача-1 на додаткове рішення Господарського суду Запорізької області від 13.12.2022 (яким ФГ "Вінеса" відмовлено у стягненні витрат на правничу допомогу); розгляд справи призначено у судовому засіданні на 01.02.2023 на 10:30 год.; сторонам наданий строк для подачі відзиву, заяв, клопотань.

23.01.2023 до суду апеляційної інстанції через підсистему ЄСІТС "Електронний суд" надійшло клопотання представника Фермерського господарства "Вінеса" адвоката Степанюк Ольги Анатоліївни про її участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.

Через відпустку судді Березкіної О.В. та з урахуванням п.2.4.6 Засад використання автоматизованої системи документообігу суду у Центральному апеляційному господарському суді, судове засідання, призначене на 01.02.2023, не відбулось.

02.02.2023 суддя Березкіна О.В. вийшла на роботу, у зв`язку з чим колегія суддів ухвалою від 02.02.2023 визначила нову дату судового засідання та задовольнила клопотання представника відповідачів щодо проведення судового засідання в режимі відеоконференції.

20.02.2023 на адресу суду від позивача надійшла заява про проведення судових засідань у справі, призначених на 27.02.2023, без участі його представника; просив апеляційні скарги залишити без задоволення, додаткові рішення без змін.

27.02.2023 від представника відповідачів надійшло клопотання про розгляд апеляційних скарг без її участі, за наявними у справі матеріалами, з огляду на технічну неможливість проведення судового засідання в режимі відеоконференції.

З урахуванням заявлених учасниками справи клопотань, колегія суддів вважає можливим здійснити розгляд апеляційної скарги без участі представників учасників провадження.

В судовому засіданні 27.02.2023 Центральним апеляційним господарським судом підписано вступну та резолютивну частини постанови у даній справі.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до вимог частин 1, 2, 5 статті 269 Господарського процесуального кодексу України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Судом першої інстанції та судом апеляційної інстанції встановлені наступні неоспорені обставини справи.

Товариство з обмеженою відповідальністю "АДВАНС-ЛІЗИНГ" (далі-Позивач) 23.06.2022 звернулося з позовом до Фермерського господарства "ВІНЕСА", село Посуньки Верхньодніпровський район Дніпропетровська область, Відповідача-2 ОСОБА_1 , село Посуньки Верхньодніпровський район Дніпропетровська область, в якому просить суд стягнути солідарно з Фермерського господарства "ВІНЕСА" та ОСОБА_1 на свою користь 1 770 147 грн., з яких: 1 540 590,73 грн основного боргу, 229556,28 грн 70% річних.

Позовна заява мотивована неналежним виконанням Відповідачем-1 грошових зобов`язань за Договором фінансового лізингу №50ФЛ-21 від 02.07.2021 та зобов`язань Відповідача-2 за Договором поруки №1П/50ФЛ-21 від 03.07.2021.

01.11.2022 представник Позивача звернувся до суду із заявою про зменшення позовних вимог (арк.с. 84-89, т.1), в якій просив стягнути солідарно з Фермерського господарства "ВІНЕСА" та ОСОБА_1 на свою користь 366 374,38 грн 70% річних та постановити ухвалу про повернення надмірно сплаченої суми судового збору, а саме 21056,59 грн.

Вказану заяву про зменшення позовних вимог прийнято судом першої інстанції до розгляду на підставі ст. 46 ГПК України.

Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 22.11.2022 по справі №904/1638/22 позов задоволено частково та стягнуто солідарно з Фермерського господарства "Вінеса" та ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "АДВАНС-ЛІЗИНГ" 19408,41 грн річних та 5495,62 грн судового збору; повернуто Товариству з обмеженою відповідальністю "АДВАНС-ЛІЗИНГ" з Державного бюджету України 21486,28 грн судового збору у зв`язку із зменшенням розміру позовних вимог та у зв`язку із внесенням судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом, який було сплачено за платіжним дорученням №1057 від 10.06.2022, наявним у матеріалах справи, за зверненням останнього.

25.11.2022 позивач звернувся до госопдарського суду із заявою (арк.с. 153-158, т.1), в якій просив суд стягнути солідарно з Фермерського господарства "ВІНЕСА" та ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "АДВАНС-ЛІЗИНГ" 25000,00 грн витрат на правничу (правову) допомогу за комплексне ведення справи у суді першої інстанції та 20000,00 грн "гонорару успіху" за досягнення позитивного результату у справі №904/1638/22.

Ухвалою суду від 25.11.2022 призначене судове засідання для розподілу судових витрат на правничу допомогу на 05.12.2022 о 15:00 год.

Також, 25.11.2022 до суду від представника Фермерського господарства "ВІНЕСА" надійшло клопотання/заява (арк.с. 161-162, т.1), в якій останній просив суд стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "АДВАНС-ЛІЗИНГ" на користь Фермерського господарства "ВІНЕСА" понесені витрати на професійну правничу допомогу адвоката.

Одночасно, 25.11.2022, на електронну адресу суду від представника Фермерського господарства "ВІНЕСА" надійшло клопотання (арк.с. 172-173, т.1), про зменшення розміру суми судових витрат на професійну правничу допомогу по справі №904/1638/22, які просить стягнути позивач, до 3000,00 грн.

28.11.2022 представник Фермерського господарства "ВІНЕСА" надіслав заяву (арк.с. 174, т.1), про проведення судового засідання в режимі відеоконференції за допомогою програмного забезпечення "EаsyCon".

Ухвалою від 02.12.2022 суд призначив судове засідання для розподілу судових витрат на правничу допомогу Фермерського господарства "ВІНЕСА" на 05.12.2022 о 15:00 год.

05.12.2022 судове засідання не відбулось у зв`язку з повітряною тривогою, тому ухвалою від 05.12.2022 суд відклав судове засідання на 13.12.2022 об 11:30 год.

Додатковим рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 13.12.2022 відмовлено Фермерському господарству "ВІНЕСА" у задоволенні заяви про стягнення витрат на професійну правничу допомогу.

Зазначений процесуальний документ і є предметом апеляційного оскарження.

Відмовляючи у задоволенні заяви відповідача-1, господарський суд, виходив із того, що позовні вимоги є обґрунтованими, а часткова відмова у позові пов`язана не з необґрунтованістю позовних вимог, а з правом суду передбаченим ст. 233 ГК України та ч.3 ст. 551 ЦК України на зменшення нарахованої суми неустойки. Відтак, оскільки у справі прийнято рішення про часткове задоволення позову за рахунок зменшення судом нарахованих сум на суму боргу в порядку статті 233 ГК України та ст.551 ЦК України, в даному випадку судові витрати Відповідача на професійну правничу допомогу під час судового розгляду справи покладаються на нього повністю.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції щодо відмови у задоволенні заяви відповідача-1, з наступних мотивів.

Статтею 15 Господарського процесуального кодексу України регламентовано, що суд визначає в межах, встановлених цим Кодексом, порядок здійснення провадження у справі відповідно до принципу пропорційності, враховуючи: завдання господарського судочинства; забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами; особливості предмета спору; ціну позову; складність справи; значення розгляду справи для сторін, час, необхідний для вчинення тих чи інших дій, розмір судових витрат, пов`язаних із відповідними процесуальними діями, тощо.

Учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом (стаття 16 Господарського процесуального кодексу України).

Однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини 3 статті 2 зазначеного Кодексу).

Метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості ефективно захистити свої права в суді, ефективно захиститись у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору.

Практична реалізація згаданого принципу в частині відшкодування витрат на професійну правничу допомогу відбувається в такі етапи:

1) попереднє визначення суми судових витрат на професійну правничу допомогу (стаття 124 Господарського процесуального кодексу України);

2) визначення розміру судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами (стаття 126 Господарського процесуального кодексу України): - подання (1) заяви (клопотання) про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу разом з (2) детальним описом робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, і здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, та (3) доказами, що підтверджують здійснення робіт (наданих послуг) і розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи; - зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу;

3) розподіл судових витрат (стаття 129 Господарського процесуального кодексу України).

Згідно з частинами 1, 3 статті 123 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати:

1) на професійну правничу допомогу;

2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи;

3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів;

4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Відповідно до статті 126 Господарського процесуального кодексу України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

За змістом статті 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 зазначеного Закону).

З урахуванням вищезазначених вимог закону, при визначені розміру правничої допомоги Суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично та чи була їх сума обґрунтованою.

Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції. Зокрема, заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України, заява № 19336/04, п. 269).

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" від 28.11.2002 зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір (аналогічна правова позиція викладена Касаційним господарським судом у складі Верховного Суду у додаткових постановах від 20.05.2019 у справі № 916/2102/17, від 25.06.2019 у справі № 909/371/18, у постановах від 05.06.2019 у справі № 922/928/18, від 30.07.2019 у справі № 911/739/15 та від 01.08.2019 у справі № 915/237/18, від 24.11.2021 у справі №914/1945/19, від 23.11.2021 у справі №873/126/21).

У разі недотримання вимог частини 4 цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частина 5 статті 126 Господарського процесуального кодексу України).

У розумінні положень частини 5 статті 126 Господарського процесуального кодексу України зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт. Суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи.

Вказаний правовий висновок наведений у постанові Об`єднаної палати Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду від 03.10.2019 по справі № 922/445/19.

Згідно матеріалів справи, відповідач-1 просив стягнути з позивача: 50 000 грн. витрат на професійну правничу допомогу.

Частинами 1 та 2 ст. 124 ГПК України визначено, що разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку з розглядом справи. У разі неподання стороною попереднього розрахунку суми судових витрат суд може відмовити їй у відшкодуванні відповідних судових витрат, за винятком суми сплаченого нею судового збору.

Відповідачем-1 про стягнення вищенаведених витрат зазначено у відзиві на позовну заяву, надано до відзиву попередній (орієнтовний) розрахунок судових витрат від 26.10.2022 визначений у сумі 56 100 грн (а.с.64, т.1).

Отже, відповідачем-1 дотримано вимог ст.124 ГПК України.

За приписами частини 8 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Відповідно до матеріалів справи, про понесені судові витрати та їх орієнтовний розмір зазначено у відзиві на позов та зауважено, що відповідні докази буть подані протягом розгляду справи, до судових дебатів відповідачем-1 зазначено про подання таких доказів в порядку ст.129 ГПК України, заява про розподіл судових витрат із відповідними доказами надання правничої допомоги подана відповідачем-1 суду 25.11.2022, в той час, як вступна та резолютивна частина рішення оголошена в судовому засіданні 22.11.2022, відтак, заявником дотримані строки на подання доказів, визначені ч.8 ст.129 ГПК України.

В підтвердження факту понесених Фермерським господарством «Вінеса» судових витрат, пов`язаних з розглядом даної справи, відповідачем-1 надано:

1) Договір № 19-10.22 про надання правової (правничої) допомоги від 19.10.2022;

2) акт № 1 від 22.11.2022 прийому адвокатських послуг по Договору № 19-10.22 про надання правової (правничої) допомоги від 19.10.2022;

3) рахунок - фактуру № СФ-00000100 від 20.10.2022;

4) платіжне доручення № 100 від 21.10.2022;

5) ордер серії АХ № 1105445, виданого на адвоката Степанюк Ольгу Анатоліївну;

6) свідоцтво № 4007 адвоката Степанюк О.А. на право зайняття адвокатською діяльністю;

7) Витяг з Реєстру адвокатів України на Степанюк О.А.

Так, відповідно до п.1.1 договору про надання правничої допомоги від 19.10.2022, укладеного між Фермерським господарством «Вінеса» в особі голови та засновника ОСОБА_1, як клієнтом, та - Адвокатським об`єднанням «Фортекс» (надалі - адвокатське об`єднання) в особі керуючого партнера Недашковського А.М., за цим договором клієнт доручив, а адвокатське об`єднання зобов`язалось надати клієнту правову (правничу) допомогу для захисту та представництва інтересів клієнта в господарських судах по справі №904/1638/22 за позовом ТОВ «Адванс-Лізинг» про стягнення з клієнта 1 540 590,73 грн. основного боргу/, 229 556,28грн. 70% річних, всього: 1 770 147 грн. за договором фінансового лізингу №50ФЛ-21 від 02.07.2021 (далі - справа).

Пунктом 3.1 договору сторони узгодили, що договір вступає в дію з моменту підписання сторонами і діє до 31 грудня 2024 року.

Згідно з п.4.1 договору сторони домовились, що ціна фактично наданих адвокатських послуг згідно даного договору фіксується актом (актами) наданих послуг, що підписується сторонами, та залежить від складності, витраченого часу, фактичної кількості та обсягу наданих адвокатських послуг, але сторони домовились, що загальна ціна адвокатських послуг разом із «гонораром успіху» не може перевищувати 56 100 грн, без ПДВ.

Пунктом 4.1.1 сторони домовились, що при визначенні ціни наданих адвокатських послуг з надання правової (правничої) допомоги по договору сторони узгодили наступні розцінки по їх вартості:

4.1.2 підготовка обгрунтування правової позиції по справі з урахуванням вимог діючого законодавства України та практики Верховного Суду та складання відзиву на позов із доданими до нього процесуальними докумнетами до госопдарського суду - 1500 грн (без ПДВ) за 1 годину;

4.1.3. підготовка заперечень на відповідь на відзив позивача - 900 грн. (без ПДВ) за 1 годину;

4.1.4 представництво інтересів клієнта та участь адвоката в судовому засіданні в режимі відеококнференції - 1500 грн (без ПДВ) за 1 засідання;

4.1.5. представництво інетерасів клієнта та участь у судовому засіданні особисто адвокатом (не в режимі відеоконференції) - 2800 грн (без ПДВ) за 1 засідання;

4.1.6. складання будь-якого процесуального документа під час розгляду справи у суді, в т.ч. апеляційної скарги, касаційної скарги - 1000 грн (без ПДВ) за 1 годину.

Ціна по даному договору не включає в себе розмір судових витрат, що визначені в п.п.2-4 ч.3 ст.123 ГПК України.

Пунктом 4.3 договору сторони домовились, що розмір «гонорару успіху» за досягнення позитивного результату по захисту інтересів клієнта по справі складає 20 000 грн. Під «досягненням позитивного результату» сторони розуміють винесення судом першої інстанції рішення на користь клієнта про відмову у задоволенні позову в розмірі не менше 70% ціни позову та/або винесення судом першої інстанції рішення (ухвали) про прийняття заяви позивача про повну або часткову відмову від позовних вимог в розмірі не менше 70% ціни позову та/або прийняття судом першої інстанції заяви позивача про зменшення позовних вимог в розмірі менше 70% ціни позову.

За змістом п.4.4 договору оплату (передплату) послуг згідно п.4.1 та п.4.3 договору клієнт проводить протягом 3 днів з дня виставлення рахунку адвокатським об`єднанням.

На виконання умов договору 20.10.2022 адвокатським об`єднанням відповідачу-1 виставлено рахунок на оплату №СФ-00000100 на суму 56 100грн (а.с.168 т.1), який оплачений у повному обсязі згідно платіжного доручення №100 від 21.10.2022 (а.с.167, т.1).

Згідно з Актом від 22.11.2022 приймання адвокатських послуг клієнт без претензій щодо якості, тривалості та кількості наданих послуг отримав в повному обсязі, а адвокатське об`єднання провело зустріч з клієнтом та підготувало обґрунтування правової позиції, подало відзив на позовну заяву з додатком; адвокатське об`єднання розрахувало, а клієнт підтвердив, що тривалість наданих послуг, що визначені у п.1 акту становить 16 годин та складає 24 000 грн.;

2) адвокатське об`єднання проаналізувало заяву від 31.10.2022 про зменшення позовних вимог та склало і подало відзив на заяву про зменшення позовних вимог та провело розрахунок 3% річних по договору №50ФЛ-21 від 02.07.2021; адвокатське об`єднання розрахувало, а клієнт підтвердив, що тривалість наданих послуг, визначених п.2 акту, становить 4 години вартістю 4500 грн.;

3) адвокатське об`єднання представляло клієнта у судовому засіданні 22.11.2022 в режимі відеоконференції та вартість цієї послуги становить 1500 грн;

4) сторони підтвердили, що розмір «гонорару успіху» за досягнення позитивного результату по захисту клієнта у справі №904/1638/22 становить 20 000 грн.

Згідно матеріалів справи представництво інтересів ФГ «Вінеса» у справі № 904/1638/22 здійснювалось адвокатом Степанюк Ольгою Анатоліївною, яка діяла на підставі ордеру серія АХ № 1105445 від 19.10.2022, свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю серії №4007 від 07.09.2011.

Процесуальні документи, наявні у справі (відзиви, заяви) підтверджують надання правової допомоги позивачу у цій справі адвокатом Степанюк О.А.

За приписами ч.1 ст.129 ГПК України судовий збір покладається:

1) у спорах, що виникають при укладанні, зміні та розірванні договорів, - на сторону, яка безпідставно ухиляється від прийняття пропозицій іншої сторони, або на обидві сторони, якщо судом відхилено частину пропозицій кожної із сторін;

2) у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до частини 4 ст.129 Господарського процесуального кодексу України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються:

1) у разі задоволення позову - на відповідача;

2) у разі відмови в позові - на позивача;

3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

При цьому, колегія суддів зазначає, що у разі коли господарський суд зменшує розмір неустойки (штрафу, пені), витрати позивача, пов`язані зі сплатою судового збору, відшкодовуються за рахунок відповідача у сумі, сплаченій позивачем за позовною вимогою, яка підлягала б задоволенню, якби зазначений розмір судом не було зменшено.

Дане положення висвітлено у постанові Верхового Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 16.10.2019 у справі №910/143/19.

Колегія суддів зауважує, що чинним Господарським процесуальним кодексом України не передбачено застосування господарським судом закону за аналогією. Відтак, порядок розподілу судового збору при зменшенні судом розміру неустойки не впливає на розподіл інших судових витрат, визначених ч.4 ст.129 ГПК України.

В той же час, за приписами частини 9 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, у випадку зловживання стороною чи її представником процесуальними правами або якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору.

У постанові від 17.11.2021 по справі №906/201/21 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду зазначив, що суд має застосовувати приписи частини дев`ятої статті 129 ГПК України за наявності одночасно у сукупності таких умов: 1) вирішення судом спору по суті; 2) встановлення судом одного із таких випадків: зловживання стороною чи її представником процесуальними правами або коли спір виник внаслідок неправильних дій сторони.

У даному випадку судом першої інстанції питання про розподіл судових витрат (розгляд заяви відповідача-1) відбувався після вирішення спору по суті заявлених вимог. При цьому судом досліджені обставини справи і встановлено, що спір виник саме внаслідок неправильних дій сторони - оскільки відповідачем-1 в порушення умов договору не здійснено своєчасно сплату чергових лізингових платежів, наслідком чого і стало звернення позивача з позовом, предметом якого є річні за невчасно здійснені лізингові платежі (з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог, відповідно до якої позивач відмовився від позовних вимог щодо стягнення основного боргу).

Таким чином, суд першої інстанції констатував, що позовні вимоги є обґрунтованими, втім, їх часткове задоволення пов`язано із дискреційними повноваженнями суду щодо зменшення нарахованих позивачем сум в порядку ст.233 Господарського кодексу України і ст.551 ЦК України.

З огляду на викладене, судом першої інстанції, з урахуванням обґрунтованості заявлених позовних вимог, відмовлено відповідачу-1 у стягненні витрат на правничу допомогу.

При цьому, незазначення судом у мотивувальній частині рішення норми ч.9 ст.129 ГПК України не впливає на правильний і обґрунтований висновок суду при дослідженні фактичних обставин справи щодо розподілу судових витрат.

Наведеним повністю спростовуються доводи апеляційної скарги щодо порушення судом норм процесуального права та необхідності часткового розподілу судових витрат на користь відповідача-1.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 275 та статті 276 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

За викладених обставин, колегія суддів суду апеляційної інстанції вважає, що розглядаючи справу, суд першої інстанції дав оцінку наявним у справі доказам за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, правильно застосував норми матеріального і процесуального права, що у відповідності до ст. 276 ГПК України є підставою для залишення апеляційної скарги без задоволення, а додаткового рішення суду - без змін.

Зважаючи на відмову у задоволенні апеляційної скарги, судові витрати, понесені у зв`язку із апеляційним оскарженням, згідно статті 129 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на заявника у скарзі і відшкодуванню не підлягають.

Керуючись ст. ст. 269, 275, 276, 282-284 ГПК України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Фермерського господарства "Вінеса" на додаткове рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 13.12.2022 (про відмову у задоволенні заяви ФГ "Вінеса") у справі № 904/1638/22 - залишити без задоволення.

Додаткове рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 13.12.2022 у справі №904/1638/22 - залишити без змін.

Судові витрати Фермерського господарства "Вінеса" за подання апеляційної скарги на додаткове рішення суду покласти на заявника апеляційної скарги.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст постанови виготовлено та підписано 06.03.2023.

Головуючий суддя О.Г. Іванов

Суддя С.Г. Антонік

Суддя О.В. Березкіна