Рішення

від 22.02.2023 по справі 904/2886/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22.02.2023м. ДніпроСправа № 904/2886/22за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "АМС 2021"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "АТОМТЕХНОЛОГІЇ"

про стягнення 9 060,00 грн. попередньої оплати

Суддя Юзіков С.Г.

При секретарі судового засідання: Юрченко В.В.

Представники:

Позивача - Циганок Р.О.

Відповідача - Агафонов Л.В.

СУТЬ СПОРУ:

Позивач просить стягнути з Відповідача 9 060,00 грн. попередньої оплати товару.

Відповідач позов заперечує, мотивуючи тим, що позовну заяву Позивач обґрунтовує відмовою Відповідача передати товар в установлений Позивачем строк, однак Договір укладено в усній формі, строк поставки товару сторонами не визначений, Відповідач готовий передати товар з 19.07.2022, оскільки оплата за товар надійшла 18.07.2022 о 17:26 год. і не було можливість відвантажити товар в цей день, про що Позивача проінформовано за допомогою телефонного зв`язку. Крім того, 19.07.2022 на електронну пошту Позивача, за допомогою якої ним оформлено замовлення, направлено сертифікат на товар, за який надійшла оплата, у підтвердження готовності товару до відвантаження. За допомогою телефонного зв`язку Позивачеві повідомлено, що він може одержати товар, однак відповіді Відповідач не отримав, як і будь-яких інших повідомлень з приводу відвантаження товару. Також Відповідач наполягає, що про існування вимоги Позивача, Відповідач дізнався під час ознайомлення з матеріалами справи, у зв`язку з чим 07.10.2022 останній відправив товар службою доставки "Нова пошта".

13.10.2022 від Відповідача надійшло пояснення щодо неналежних доказів, у якому останній зазначає, що в якості доказів направлення вимоги Позивач надав накладну № 4900102309222 та фіскальний чек про оплату поштових послуг від 09.08.2022. В одному з цих документів міститься неправдива інформація, а саме про контактну особу одержувача - ТОВ "Атомтехнології", зокрема номер телефону внесено відправником (Позивачем) завідомо неправдивий. Відповідач звернувся до відділення поштового зв`язку № 49126, із запитом щодо відправлення № 4900102309222, на його запит надано поштову накладну про отримання, з якої вбачається, що одержувачем зазначено контактну особу ТОВ "АМС 2021".

20.10.2022 від Позивача надійшло клопотання про стягнення витрат на правничу допомогу.

Від Позивача надійшла відповідь на відзив, у якій останній зазначає, що у відзиві Відповідач стверджує, що він був готовий передати товар з моменту одержання за нього оплати, при цьому в підтвердження надає сканкопію листів з електронної пошти, з яких слідує, що Відповідач надав рахунок на оплату та сертифікат якості на товар. Жодних повідомлень щодо готовності товару до відвантаження Відповідач не надав. Посилання на те, що Відповідач нібито повідомив Позивача про готовність передати товар за допомогою телефонного зв`язку не підтверджується жодними доказами, та є намаганням сторони створити уяву щодо виконання Відповідачем свого обов`язку щодо повідомлення про готовність до передачі товару. Щодо отримання Відповідачем вимоги про поставку товару або повернення попередньої оплати, то одержувачем листа зазначено ТОВ "АТОМТЕХНОЛОГІЇ" відповідно до п. 96 Правил надання послуг поштового зв`язку, затверджених постановою КМУ від 05.03.2009 № 270 реєстровані поштові відправлення адресовані юридичним особам, видаються їх представникам, уповноваженим на одержання пошти, в об`єкті поштового зв`язку на підставі довіреності, оформленої в установленому порядку. Таким чином, пояснення Відповідача, що вимога отримана невідомою йому особою не відповідає порядку видачі поштових відправлень, встановленому Правилами надання послуг поштового зв`язку, оскільки таке відправлення може видаватися тільки представнику Відповідача. Надана Відповідачем експрес-накладна служби доставки "Нова пошта" не підтверджує факт поставки товару Позивачеві, оскільки згідно відомостей з експрес-накладної № 5900873299884 від 06.10.2022 Відповідачем без повідомлення Позивача направлено невідомий товар, який зазначений як "інші запчастини" вартістю 10 000,10 грн., що не відповідає замовленому Позивачем товару, у зв`язку з чим Позивач обґрунтовано відмовився від прийняття цього відправлення.

11.11.2022 суд перейшов від спрощеного позовного провадження до розгляду справи № 904/2886/22 за правилами загального позовного провадження.

04.01.2023 від Відповідача надійшло клопотання про надання додаткових доказів від 19.12.2022, зокрема відповідь АТ "Укрпошта" № 39-А-02-2022121010141 від 19.12.2022 з додатком.

Через систему "Електронний суд" 24.01.2023 від Позивача надійшли додаткові пояснення, у яких зазначено, що законодавством визначено чіткі умови отримання юридичною особою поштових відправлень, зокрема листи адресовані юридичним особам, видаються (вручаються) їх представникам, уповноваженим на одержання пошти на підставі довіреності, оформленої в установленому порядку. При цьому, копія такої довіреності, засвідчена в установленому порядку, зберігається в об`єкті поштового зв`язку. Таким чином, отримати вимогу від Позивача могла виключно уповноважена Відповідачем на те особа на підставі відповідної довіреності. Також Позивач стверджує, що вимога направлена Відповідачеві належним чином, оскільки опис вкладення відповідає п. 61 Правил надання послуг поштового зв`язку, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України № 270 від 05.03.2009. Щодо вказаного номеру телефону при відправленні вимоги Відповідачеві, то на вимогу працівників АТ "Укрпошта" необхідно було зазначити контактний номер телефону одержувача. У зв`язку з тим, що у момент відправлення цієї вимоги особа, яка відправляла, не знала номер телефону Відповідача, оператором відділення АТ "Укрпошта" було запропоновано вказати свій номер телефону, тому вказано номер особи, яка відправляла дану вимогу - НОМЕР_1. Вказана у наданій Відповідачем накладній про вручення контактна особа АМС 2021 є помилкою працівників відділення "Укрпошти". Крім того, пояснення у листі АТ "Укрпошта" від 19.12.2022 суперечать самій накладній про вручення. У даному листі АТ "Укрпошта" вказує, що поштове відправленням № 4900102309222 було одержано за номером телефону. Проте, у накладній про вручення у графі підпис одержувача зазначено - ТОВ "АТОМТЕХНОЛОГІЇ" та стоїть підпис особи, яка отримала це відправлення, що свідчить про те, що це поштове відправлення отримала уповноважена особа Відповідача. Власник номеру НОМЕР_1 не є представником ТОВ "АТОМТЕХНОЛОГІЇ", а відповідно і отримати це відправлення він не міг.

У судовому засіданні досліджено надані сторонами докази.

У судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представників сторін, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

За даними Позивача, сторони уклали договір поставки у спрощений спосіб.

ТОВ "АТОМТЕХНОЛОГІЇ" виставило ТОВ "АМС 2021" рахунок-фактури № СФ-0000186 від 18.07.2022 на оплату товару: Дріт Х23Ю5Т діам. 5,00мм., кількість 30.200 кг, на суму 9 060,00 грн. з ПДВ. Вказаний рахунок Позивач оплатив 18.07.2022, що підтверджується платіжним дорученням № 140 від 18.07.2022 з призначенням платежу "оплата за дріт згідно з рахунком № СФ-0000186 від 18.07.22р. у т.ч. ПДВ 20% - 1510 грн.".

На виконання вимог, передбачених ст. 201 Податкового кодексу України, Відповідач склав та зареєстрував податкову накладну № 4 від 18.07.2022, яка підтверджує факт вчинення господарської операції.

09.08.2022 Позивач направив Відповідачеві вимогу про поставку товару або повернення попередньої оплати, у якій надав останньому строк протягом 7 календарних днів з дня отримання вимоги поставити товар або повернути грошові кошти.

В якості доказів направлення вимоги Позивач надав накладну № 4900102309222 (Операція: "Приймання") та фіскальний чек про оплату поштових послуг від 09.08.2022. Однак, в накладній, в графі Одержувач зазначено - Юридична особа ТОВ "Автотехнології" до відділення, Дніпро, 49126, тел. НОМЕР_1 конт. Особа: ТОВ "Автотехнології".

Відповідно до даних веб-сайту "Укрпошта" поштове відправлення № 4900102309222 (вимога) отримане 12.08.2022.

За даними Позивача, зазначена вимога залишена Відповідачем без відповіді та задоволення.

На запит адвоката Агафонова Д.В. від 05.12.2022, Дніпропетровська дирекція АТ "Укрпошта" надала відповідь № 39-А-02-2022121010141 від 19.12.2022, з якої вбачається, що поштове відправлення Укрпошта Експрес № 4900102309222 від 09.08.2022, на адресу 49126, м. Дніпро, ТОВ "Атом технології", надійшло до відділення поштового зв`язку №126 м. Дніпро 11.08.2022. СМС повідомленням про надходження вищезазначеного відправлення направлялося на телефон одержувача, який зазначений на оболонці відправлення. У даному випадку - номер телефону НОМЕР_1. За повідомленням працівника відділення поштового зв`язку № 126 м. Дніпро за одержанням вищезазначеного відправлення до працівників відділення звернувся власник номеру телефону (НОМЕР_1). Повідомив номер телефону та номер поштового відправлення (№ 4900102309222) одержав відправлення. На підставі якого документу вручене поштове відправлення повідомити не має можливості, так як копія у відділенні не залишилася.

Додатком до листа надано копію накладної про вручення поштового відправлення № 4900102309222, з якої вбачається, що поштове відправлення вручене контактній особі ТОВ "АМС 2021" 12.08.2022.

За даними Відповідача, про існування вимоги Позивача, Відповідач дізнався під час ознайомлення з матеріалами справи, у зв`язку з чим 07.10.2022 останній відправив Позивачеві товар службою доставки "Нова пошта". З наданої до відзиву експрес-накладної вбачається, що Відповідач направив Позивачеві вантаж вага: 30.1 кг, місць: 2, опис: інші запчастини, оголошена вартість 10 000,1грн.

Позивач пояснив, що зазначений товар не одержував, оскільки його опис не відповідав товару, придбання якого погоджено з Відповідачем.

Наведені обставини стали причиною звернення Позивачем з позовом та є предметом спору у даній справі.

Предметом доказування у даній справі є факт оплати послуг та неналежне виконання Відповідачем обов`язків.

Відповідно до ч. 1, 4 ст. 202 ЦК України визначено, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Дво- чи багатостороннім правочином є погоджена дія двох або більше сторін.

Згідно зі ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом. Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася (ч. 1 та 2 ст. 639 ЦК України).

Частиною 1 ст. 205 ЦК України передбачено, що правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до ч. 2 ст. 205 ЦК України правочин, для якого законом не встановлена обов`язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків.

Згідно зі ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

Аналогічні положення містить ч. 2 ст.180 ГК України.

Згідно зі ст. 265 ГК України за договором поставки одна сторона постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Аналогічні положення містить ст. 712 ЦК України.

Відповідно до ч.2 ст. 712 ЦК України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно з ч. 1 ст. 662 ЦК України продавець зобов`язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу.

Відповідно до ст. 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов`язання є його не виконання або виконання з порушенням умов, які визначені змістом зобов`язання.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).

Згідно з ч. 2 ст. 530 ЦК України якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Згідно зі ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

У ст. 76, 77 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до ст. 78, 79 ГПК України достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Статтею 86 ГПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Згідно зі ст. 13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін.

Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом.

Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Відповідач позов заперечує з викладених у відзиві підстав.

Перевіривши доводи і докази сторін, суд погоджується з Відповідачем та не приймає позицію Позивача.

Як вбачається з документів (доказів), наданих до матеріалів справи, Відповідач виставив Позивачеві рахунок-фактура № СФ-0000186 від 18.07.2022 на суму 9 060,00 грн. Вказаний рахунок Позивач оплатив 18.07.2022, що підтверджується платіжним дорученням № 140 від 18.07.2022.

Виходячи з положень чинного законодавства, сторони уклали договір у спрощений спосіб.

Сторони Договору не визначили строк, спосіб і місце передачі (доставки) товару .

Відповідно до ч. 2 ст. 693 ЦК України у Позивача виникло право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати від Постачальника, який одержав суму попередньої оплати товару і не поставив його у встановлений строк.

Позивач стверджує, що у зв`язку з невиконанням Відповідачем договірних зобов`язань, 09.08.2022 Позивач направив Відповідачеві вимогу про поставку товару або повернення попередньої оплати протягом 7 календарних днів з дня отримання вимоги.

В якості доказів направлення вимоги Позивач надав фіскальний чек про оплату поштових послуг від 09.08.2022 та накладну Укрпошти №4900102309222 (Операція: "Приймання", вид відправлення: Експрес КАТЕГОРІЯ відпр., Тип доставки: Склад-Склад, у графі "Одержувач" зазначено - Юридична особа ТОВ "Автотехнології" до відділенні, Дніпро, 49126, тел. НОМЕР_1 конт. Особа: ТОВ "Автотехнології".

Як зазначив Позивач даний номер телефону належить працівникові Позивача, оскільки в момент відправлення вимоги особа, яка відправляла, не знала номер телефону Відповідача, оператором відділення АТ "Укрпошта" запропоновано вказати свій номер телефону, тому вказано номер особи, яка відправляла дану вимогу - НОМЕР_1.

На запит адвоката Агафонова Д.В. від 05.12.2022, Дніпропетровська дирекція АТ "Укрпошта" надала відповідь № 39-А-02-2022121010141 від 19.12.2022, з якої вбачається, що поштове відправлення Укрпошта Експрес № 4900102309222 від 09.08.2022, на адресу 49126, м. Дніпро, ТОВ "Атом технології", надійшло до відділення поштового зв`язку №126 м. Дніпро 11.08.2022. СМС повідомленням про надходження вищезазначеного відправлення направлялося на телефон одержувача, який зазначений на оболонці відправлення. У даному випадку - номер телефону НОМЕР_1. За повідомленням працівника відділення поштового зв`язку № 126 м. Дніпро за одержанням вищезазначеного відправлення до працівників відділення звернувся власник номеру телефону (НОМЕР_1). Повідомив номер телефону та номер поштового відправлення (№ 4900102309222) одержав відправлення. На підставі якого документу вручене поштове відправлення повідомити не має можливості, так як копія у відділенні не залишилася.

Додатком до листа надано копію накладної про вручення поштового відправлення № 4900102309222, з якої вбачається, що поштове відправлення вручене контактній особі ТОВ "АМС 2021" 12.08.2022.

У п. 2 Правил надання послуг поштового зв`язку, затверджених постановою КМУ від 05.03.2009 № 270 (далі Правила) визначено, що реєстроване поштове відправлення - поштове відправлення, яке приймається для пересилання з видачею розрахункового документа, пересилається з приписуванням до супровідних документів та вручається одержувачу під розписку;

Відповідно до п. 91 Правил інформація про надходження реєстрованого поштового відправлення, поштового переказу, рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення, поштового переказу надсилається адресату у вигляді смс-повідомлення за номером мобільного телефону, зазначеним на поштовому відправленні, поштовому переказі, а у разі відсутності номера мобільного телефону - шляхом вкладення до абонентської поштової скриньки бланку повідомлення встановленого зразка.

Реєстровані поштові відправлення (крім рекомендованих), адресовані юридичним особам, видаються їх представникам, уповноваженим на одержання пошти, в об`єкті поштового зв`язку на підставі довіреності, оформленої в установленому порядку. Копія довіреності, засвідчена в установленому порядку, зберігається в об`єкті поштового зв`язку (п. 96 Правил).

Частиною 1 ст. 74 ГПК у України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до ст. 76 ГПК у України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Згідно з ч. 1 ст. 77 ГПК у України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Відповідно до ст. 86 ГПК у України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Стандарт доказування "вірогідності доказів" підкреслює необхідність співставлення судом доказів, які надає позивач та відповідач, тобто необхідним є не надати достатньо доказів для підтвердження певної обставини, а надати їх саме ту кількість, яка зможе переважити доводи протилежної сторони судового процесу.

Відповідно до ст. 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Тлумачення змісту цієї статті свідчить, що нею покладено на суд обов`язок оцінювати докази, обставини справи з огляду на їх вірогідність, яка дозволяє дійти висновку, що факти, які розглядаються скоріше були (мали місце), аніж не були.

Верховний Суд в постановах від 02.10.2018 у справі № 910/18036/17, від 23.10.2019 у справі № 917/1307/18, від 18.11.2019 у справі № 902/761/18, від 04.12.2019 у справі №917/2101/17 звертався до категорії стандарту доказування та відзначав, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Цей принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони.

Одночасно цей принцип не передбачає обов`язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний.

Аналогічний стандарт доказування застосовано Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 18.03.2020 у справі № 129/1033/13-ц.

Так, з урахуванням встановлених обставин справи, зокрема: зазначення невірного номеру мобільного телефону для зв`язку з Одержувачем вимоги, тоді як, Правилами поштового зв`язку передбачено можливість направлення поштового відправлення без зазначення мобільного телефону, зазначення в накладній № 4900102309222 (Операція "Вручення"), в графі Одержувач - контактну особу ТОВ "АМС 2021", відповідь Дніпропетровської дирекції АТ "Укрпошта" № 39-А-02-2022121010141 від 19.12.2022 щодо вручення відправлення № 4900102309222 власнику номеру телефону НОМЕР_1, тобто представникові Позивача, відсутністю домовленості сторін (укладення угоди у спрощений спосіб) щодо порядку повідомлення один одного про готовність товару до поставки/одержання, місяця поставки/одержання, порядку поставки/одержання, направлення Відповідачем під час розгляду справи Позивачеві оплаченого товару і неодержання товару Позивачем, хоча він мав можливість відмовитися від одержання товару в поштового оператора, якщо б товар не відповідав умовам договору, при цьому, Позивач не надав доказів існування у Відповідача перед Позивачем іншого обов`язку з поставки товару ніж оплачений дріт, суд вважає, що надані Відповідачем докази є більш вірогідними, ніж докази надані Позивачем.

З урахуванням викладеного, беручи до уваги, що сторонами не погоджено строку, способу і місця передачі (одержання, доставки) товару, а Позивачем не надано належних доказів направлення Відповідачеві вимоги про поставку товару або повернення попередньої оплати від 09.08.2022, суд вважає, що у задоволені позову слід відмовити.

Згідно зі ст. 129 ГПК України судові витрати у справі слід покласти на Позивача.

Щодо клопотання Позивача про стягнення витрат на правничу допомогу, суд бере до уваги, що відповідно до ч. 4 ст. 129 ГПК України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст. 2, 73, 74, 76-79, 86, 91, 129, 233, 238, 240, 241, 247 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

Відмовити в задоволені позову Товариства з обмеженою відповідальністю "АМС 2021" (49083, м. Дніпро, пр. Слобожанський, буд. 35, код 44594888) до Товариства з обмеженою відповідальністю "АТОМТЕХНОЛОГІЇ" (49126, м. Дніпро, вул. Панікахи, буд. 2, кор. Е, кім. 501, код 37806166) про стягнення 9 060,00 грн. попередньої оплати.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Центрального апеляційного господарського суду у строк, передбачений ст.256 ГПК країни, з урахуванням ч. 4 розділу Х "Прикінцеві положення" цього Кодексу.

Повне судове рішення складене 06.03.2023.

Суддя С.Г. Юзіков