Ухвала

від 06.03.2023 по справі 904/499/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

УХВАЛА

про відмову у забезпеченні позову

06.03.2023м. ДніпроСправа № 904/499/23

Господарський суд Дніпропетровської області у складі судді Бєлік В.Г., розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "АБРІС СТРОЙ" про забезпечення позову у справі:

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "АБРІС СТРОЙ", м. Дніпро

до Товариства з обмеженою відповідальністю "РБ СТРОЙ", м. Дніпро

про стягнення авансових платежів за договором підряду на організацію та здійснення будівництва нерухомого майна № 06-09/3 від 06.09.2021 у розмірі 9 572 309,40 грн.

СуддяБєлік В.Г.

Без участі (виклику) представників сторін.

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "АБРІС СТРОЙ" (далі - позивач) звернулося до Господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою, у якій просить стягнути з "РБ СТРОЙ" (далі - відповідач) суму боргу у розмірі 9 572 309,40 грн.

Обґрунтовуючи позовні вимоги тим, що між позивачем та відповідачем було укладено договір підряду на організацію та здійснення будівництва нерухомого майна № 06-09/3 від 06.09.2021. Позивачем на виконання умов вказаного договору було перераховано на поточний рахунок підрядника (відповідача) авансові платежі на загальну суму 9 572 309,40 грн, що підтверджується платіжним дорученням. Проте, відповідач в порушення умов вищезазначеного договору про здачу об`єкта робочій комісії замовника у встановлений цим договором строк після завершення усіх робіт, передбачених цим договором, та прийняття об`єкт до експлуатації, не виконав, перераховану суму авансу не повернув.

У зв`язку з чим у підрядника виникла заборгованість перед замовником неповернутих авансових платежів за Договором підряду на організацію та здійснення будівництва нерухомого майна № 06-09/3 від 06.09.2021 на суму 9 572 309,40 грн.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 30.01.2023 позовну заяву залишено без руху та запропоновано позивачу протягом десяти днів з дня вручення ухвали суду від 30.01.2023 усунути недоліки позовної заяви, а саме надати свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю на підтвердження того, що Діденко Роман Анатолійович має статус адвоката.

01.02.2023 до канцелярії Господарського суду Дніпропетровської області від позивача надійшла заява про усунення недоліків позовної заяви з додатком від 01.02.2023.

Таким чином позивачем вимоги ухвали Господарського суду Дніпропетровської області від 30.01.2023 виконано.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 06.02.2023 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження, та призначено підготовче судове засідання на 07.03.2023 о 10:00 год.

20.02.2023 від відповідача до суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому позовні вимоги не визнає та просить в задоволенні позову відмовити в повному обсязі.

02.03.2023 від Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "АБРІС СТРОЙ" до суду надійшла заява про забезпечення позову, у якій просить вжити заходи забезпечення позову шляхом накладення арешту на рухоме та не рухоме майно зокрема, але виключно на грошові кошти, в межах суми заявлених позовних вимог, що становить 9 572 309,40 грн, що належать Товариству з обмеженою відповідальністю "РБ СТРОЙ" (вул. Тернопільська, 2, м. Дніпро, 49049, ідентифікаційний код 43367535), і які знаходяться у нього чи інших осіб.

Заява про вжиття заходів забезпечення позову обґрунтована тим, що невжиття заходів щодо накладення арешту на майно та грошові суми, що належать Відповідачу, може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду, оскільки виконання в майбутньому судового рішення у цій справі у разі задоволення позовних вимог, безпосередньо залежить від тієї обставини, чи матиме відповідач необхідну суму грошових коштів, застосування заходу забезпечення позову, обраного позивачем, безпосередньо пов`язано із предметом позову. Адекватність такого заходу забезпечення позову, як накладення арешту на майно та грошові кошти відповідача у межах ціни позову дійсно полягає у тому, що такі дії забезпечать реальне виконання судового рішення у разі задоволення позову.

Заявник зазначив, відповідач протягом тривалого часу (більше року) ухиляється від виконання своїх обов`язків за договором та повністю ігнорує звернення позивача щодо добровільного вирішення спору.

Заявник вважає, що застосування заходу забезпечення позову гарантуватиме у майбутньому виконання судового рішення у разі задоволення позову, оскільки залежить від наявності у відповідача грошових коштів у значному розмірі.

У вирішенні питання про забезпечення позову визначальною є оцінка обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів.

Господарський суд вважає, що заява позивача про вжиття заходів забезпечення позову не підлягає задоволенню з огляду на таке.

Заходи забезпечення позову застосовуються господарським судом за заявою сторони, прокурора, або з ініціативи господарського суду як гарантія реального виконання рішення суду.

За приписами статті 136 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Частиною першою статті 137 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що позов забезпечується, зокрема, накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб; забороною відповідачу вчиняти певні дії; встановленням обов`язку вчинити певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобов`язання; зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку; іншими заходами, необхідними для забезпечення ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав та інтересів, якщо такий захист або поновлення не забезпечуються заходами, зазначеними у пунктах 1 - 9 цієї частини.

Частинами першою, третьою статті 138 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що заява про забезпечення позову подається: 1) до подання позовної заяви - за правилами підсудності, встановленими цим Кодексом для відповідного позову, або до суду за місцезнаходженням предмета спору - якщо суд, до підсудності якого відноситься справа, визначити неможливо; 2) одночасно з пред`явленням позову - до суду, до якого подається позовна заява, за правилами підсудності, встановленими цим Кодексом; 3) після відкриття провадження у справі - до суду, у провадженні якого перебуває справа.

За змістом статті 140 Господарського процесуального кодексу України заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи. Ухвалу про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову може бути оскаржено. Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.

У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням:

- розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову;

- забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу;

- наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову;

- імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів;

- запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Заходи до забезпечення позову повинні бути співмірними із заявленими заявником вимогами. Співмірність передбачає співвідношення господарським судом негативних наслідків від вжиття заходів до забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, та майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.

Особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати необхідність вжиття відповідного заходу забезпечення позову. Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтвердження доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову.

Відповідно до ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно з вимогами ст. 73 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Частинами 1, 2 ст. 86 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Про обов`язковість належного обґрунтування підстав вжиття заходів забезпечення позову також зазначив Верховний Суд в постанові від 03.04.2020 у справі №904/4511/19. Суд вказав, що, звертаючись до суду із заявою про забезпечення позову, позивач повинен обґрунтувати причини звернення з такою заявою та надати суду докази наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу забезпечення позову. Отже, в кожному конкретному випадку, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суду належить встановити наявність обставин, які свідчать про те, що в разі невжиття таких заходів можуть виникнути перешкоди для виконання рішення суду у разі задоволення позову. При цьому обов`язок доказування наявності таких обставин покладається на заявника.

Подібна правова позиція висловлена, зокрема, у постанові Верховного Суду від 13.01.2020 у справі №922/2163/17.

Водночас, вирішуючи питання про забезпечення позову, господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів усіх учасників; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками цього судового процесу. Вжиті заходи забезпечення позову не повинні перешкоджати господарській діяльності учасників правовідносин.

При цьому, достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову. Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачу вчиняти певні дії.

Господарський суд звертає увагу, що виконання в майбутньому судового рішення у даній справі, у разі задоволення позовних вимог безпосередньо залежить від тієї обставини, чи буде наявною у відповідача необхідна сума грошових коштів.

Заява про вжиття заходів до забезпечення позову фактично мотивована тим, що позивач, отримавши для себе позитивне рішення Господарського суду Дніпропетровської області щодо стягнення заборгованості з відповідача, не зможе виконати рішення суду у зв`язку із тим, що 24.10.2022 позивач направив на адресу відповідача письмове повідомлення від 21.10.2022, у якому, окрім іншого вимагав від відповідача протягом десяти банківських днів з моменту отримання даної вимоги (повідомлення) перерахувати (повернути) на поточний рахунок позивача, суму сплачених Відповідачу по договору авансових платежів у загальному розмірі 9 572 309,40 грн, останній залишив відповідне письмове повідомлення без відповіді та задоволення та протягом тривалого часу (більше року) ухиляється від виконання своїх зобов`язань за Договором та повністю ігнорує звернення позивача щодо добровільного вирішення спору.

Заявник вважає, що є наявні обґрунтовані підстави припускати, що у разі задоволення позовних вимог, відповідач так само буде ухилятися від обов`язків, покладених на нього судом щодо виконання рішення суду, яке набрало законної сили, в тому числі шляхом приховання рухомого майна (у т.ч. і грошових коштів) та нерухомого майна.

Подана заява мотивована виключно припущенням про імовірну неможливість виконання рішення суду у даній справі, що не створює підстав для вжиття заходів забезпечення позову.

Суд констатує, що всупереч зазначеним вище положенням закону, позивачем при її поданні не надано суду жодного доказу існування обставин з якими закон пов`язує можливість вжиття заходів до забезпечення позову. та. Зокрема, заявником належними та допустимими доказами не доведено обставин щодо зміни матеріального становища відповідача або здійснення ним дій, направлених на приховання або відчуження майна, Тобто не доведено що невжиття заходів до забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду та про неможливість захисту прав, свобод та інтересів заявника без вжиття таких заходів також не наведені.

Таким чином, доводи заявника не знайшли свого підтвердження, що є підставою для відмови в задоволенні заяви про забезпечення позову.

Відповідно до ч. 6 ст. 140 Господарського процесуального кодексу України, про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу.

На підставі ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір в сумі 1 342,00 грн. за подання заяви про забезпечення позову покладається на заявника - Нікопольське міжрайонне управління водного господарства.

Керуючись ст.ст. 136-140, 233-235 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

УХВАЛИВ:

В задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "АБРІС СТРОЙ" про вжиття заходів забезпечення позову - відмовити.

Ухвала набирає законної сили у відповідності до приписів ст.235 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржена в порядку та строк, передбачений ст.ст.254 - 258 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст ухвали складено та підписано - 06.03.2023.

Суддя В.Г. Бєлік