Ухвала

від 06.03.2023 по справі 910/3068/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

м. Київ

06.03.2023Справа № 910/3068/23Суддя Сташків Р.Б., розглянувши

позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "ВІАМ-ТРАНС" (LLC "VIAM-TRANS")

до Товариства з обмеженою відповідальністю "АГРОФІРМА ЛЕОН"

про стягнення 283358,31 грн.

ВСТАНОВИВ:

Товариства з обмеженою відповідальністю "ВІАМ-ТРАНС" (LLC "VIAM-TRANS") (далі - позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "АГРОФІРМА ЛЕОН" про стягнення 283358,31 грн. за договорами-заявками про перевезення від 10.05.2022.

Судом встановлено, що позивач - Товариства з обмеженою відповідальністю "ВІАМ-ТРАНС" (LLC "VIAM-TRANS") є іноземною особою, місцезнаходженням якого зазначено: Республіка Молдова, вул.. Михайла Хороброго, 1.

Так, згідно з частиною 2 статті 164 Господарського процесуального кодексу України позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази, позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).

Відповідно до ст. 91 Господарського процесуального кодексу України письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору. Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього.

Виходячи з положення ч. 1 ст. 170 ГПК України подаючи заяву по суті справи, скаргу, заяву, клопотання або заперечення, іноземна юридична особа має надати суду документ, що є доказом її правосуб`єктності за відповідним іноземним законом (сертифікат реєстрації, витяг з торгового реєстру тощо).

Відповідно до статті 74 Закону України "Про міжнародне приватне право" процесуальна правоздатність і дієздатність іноземних осіб в Україні визначаються відповідно до права України.

На вимогу суду, який розглядає справу, іноземна юридична особа має представити оформлений з урахуванням статті 13 цього Закону документ, що є доказом правосуб`єктності юридичної особи (сертифікат реєстрації, витяг з торгового реєстру тощо).

Так, згідно з вказаною статтею документи, що видані уповноваженими органами іноземних держав у встановленій формі, визнаються дійсними в Україні в разі їх легалізації, якщо інше не передбачено законом або міжнародним договором України.

Правовий статус іноземного суб`єкта господарювання підтверджується, як правило, випискою з торговельного (банківського, судового) реєстру країни, де такий суб`єкт господарювання є офіційно зареєстрованим. Правовий статус іноземних суб`єктів господарювання може також підтверджуватися еквівалентними доказами правового статусу, що визнаються як такі законодавством країни створення, громадянства або місця знаходження такого суб`єкта і видані компетентними органами цієї країни. Такий документ повинен бути легалізований з особливостями, визначеними Гаазькою конвенцією, що скасовує вимогу легалізації іноземних офіційних документів, 1961 року.

Так, згідно з частиною першою статті 1 Конвенції, що скасовує вимогу легалізації іноземних офіційних документів від 05.10.1961 (відповідно до Закону України "Про приєднання України до Конвенції, що скасовує вимогу легалізації іноземних офіційних документів" від 10.01.2002 №2933-ІІІ Україна приєдналася до Конвенції, що набула чинності з 22.12.2003; далі - Конвенція) ця Конвенція поширюється на офіційні документи, які були складені на території однієї з Договірних держав і мають бути представлені на території іншої Договірної держави.

Для цілей цієї Конвенції офіційними документами вважаються: a) документи, які виходять від органу або посадової особи, що діють у сфері судової юрисдикції держави, включаючи документи, які виходять від органів прокуратури, секретаря суду або судового виконавця; b) адміністративні документи; c) нотаріальні акти; d) офіційні свідоцтва, виконані на документах, підписаних особами у їх приватній якості, такі як офіційні свідоцтва про реєстрацію документа або факту, який існував на певну дату, та офіційні і нотаріальні засвідчення підписів.

Статтею 2 Конвенції передбачено, що кожна з Договірних держав звільняє від легалізації документи, на які поширюється ця Конвенція і які мають бути представлені на її території. Для цілей цієї Конвенції під легалізацією розуміється тільки формальна процедура, що застосовується дипломатичними або консульськими агентами країни, на території якої документ має бути представлений, для посвідчення автентичності підпису, якості, в якій виступала особа, що підписала документ, та, у відповідному випадку, автентичності відбитку печатки або штампу, якими скріплено документ.

Відповідно до частини першої статті 3 Конвенції єдиною формальною процедурою, яка може вимагатися для посвідчення автентичності підпису, якості, в якій виступала особа, що підписала документ, та, у відповідному випадку, автентичності відбитку печатки або штампу, якими скріплений документ,є проставлення передбаченого статтею 4 апостиля компетентним органом держави, в якій документ був складений.

Згідно з частиною першою статті 4 Конвенції передбачений в частині першій статті 3 апостиль проставляється на самому документі або на окремому аркуші, що скріпляється з документом; він повинен відповідати зразку, що додається до цієї Конвенції.

Статтею 5 Конвенції передбачено, що апостиль проставляється на вимогу особи, яка підписала документ, або будь-якого пред`явника документа.

Заповнений належним чином апостиль засвідчує справжність підпису, якість, в якій виступала особа, що підписала документ, та, у відповідному випадку, автентичність відбитку печатки або штампу, якими скріплений документ.

Таким чином, при зверненні до суду з вказаним позовом позивач повинен подати належним чином завірені копії письмових доказів, відповідно до вимог Конвенції, що скасовує вимогу легалізації іноземних офіційних документів та ст. 91 Господарського процесуального кодексу України на підтвердження правосуб`єктності юридичної особи.

Матеріали позовної заяви містять копію свідоцтва про реєстрацію позивача, яка засвідчена тільки печаткою та підписом адвоката, який представляє інтереси позивача без проставлення апостилю.

Відповідно до частини 1 статті 10 Господарського процесуального кодексу України господарське судочинство в судах здійснюється державною мовою.

Згідно зі статтею 10 Конституції України державною мовою в Україні є українська мова.

Частиною другою статті 164 Господарського процесуального кодексу встановлено, що позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).

Зважаючи на факт того, що на підтвердження виконання договірних відносин між сторонами позивачем надано копії доказів складених іноземними мовами, суд дійшов висновку що при розгляді справи існує можливість виникнення суперечностей та помилок, у зв`язку з чим позивачу необхідно усунути недолік шляхом надання суду належним чином засвідчений переклад на українську мову доказів на підтвердження виконання договорів-заявок 10.05.2022, а саме додатки: копії накладних CVR доданих до позову та акт№21, які складені іноземною.

Враховуючи викладене, позовна заява підлягає залишенню без руху.

Суд звертає увагу позивача на те, що відповідно до ч. 4 ст. 174 ГПК України якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із позовною заявою.

Враховуючи викладене та керуючись ст. 174 ГПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позовну заяву залишити без руху.

Встановити Товариству з обмеженою відповідальністю "Спільне виробниче підприємство "Квазар" строк для усунення недоліків позовної заяви протягом п`яти днів з дня вручення даної ухвали шляхом надання суду:

- нотаріально засвідченого перекладу документу, що є доказом правосуб`єктності позивача за відповідним іноземним законом на українську мову;

- належним чином засвідчений переклад на українську мову копій накладних CVR доданих до позову та акт№21.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає оскарженню окремо від рішення суду.

Суддя Р.Б. Сташків