Постанова

від 03.03.2023 по справі 908/5825/15

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 березня 2023 року

м. Київ

cправа № 908/5825/15

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Огородніка К.М.- головуючого, Банаська О.О., Жукова С.В.

розглянув у порядку письмового провадження касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Кремнійполімер"

на ухвалу Господарського суду Запорізької області від 15.03.2021

та постанову Центрального апеляційного господарського суду від 20.12.2021

за скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Кремнійполімер" на бездіяльність начальника Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Запорізькій області Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції

у справі № 908/5825/15

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Кремнійполімер"

до Запорізького державного підприємства "Кремнійполімер"

про стягнення збитків

ВСТАНОВИВ:

Хронологія та короткий зміст обставин справи

05.03.2009 ухвалою Господарського суду Запорізької області порушено провадження у справі № 12/58/09 про банкрутство Запорізького державного підприємства "Кремнійполімер" (далі - ЗДП "Кремнійполімер", боржник).

19.12.2013 ухвалою господарського суду у справі № 12/58/09 введено процедуру санації боржника ЗДП "Кремнійполімер".

24.11.2015 Товариство з обмеженою відповідальністю "Кремнійполімер" (далі - ТОВ "Кремнійполімер", позивач) звернулось до Господарського суду Запорізької області з позовом до відповідача - ЗДП "Кремнійполімер" про стягнення збитків у вигляді вартості майна у розмірі 35 921 500,64 грн.

08.12.2015 рішенням Господарського суду Запорізької області у справі № 908/5825/15 позов задоволено; стягнуто з ЗДП "Кремнійполімер" на користь ТОВ "Кремнійполімер" 35 921 500, 64 грн збитків та 182 700 грн судового збору.

Рішення господарського суду не оскаржувалось та набрало законної сили.

29.12.2015 господарським судом видано відповідний наказ на виконання рішення суду у справі № 908/5825/15.

24.02.2016 судовий наказ пред`явлений позивачем до виконання, на підставі чого відкрито виконавче провадження № 50298377.

30.11.2016 постановою Господарського суду Запорізької області у справі № 12/58/09 припинено процедуру санації ЗДП "Кремнійполімер", визнано боржника банкрутом та відкрито ліквідаційну процедуру.

31.01.2017 ТОВ "Кремнійполімер" подало заяву про задоволення вимог кредитора у ліквідаційній процедурі ЗДП "Кремнійполімер" у справі №12/58/09.

20.11.2017 ВП № 50298377 було закінчене у зв`язку з визнанням ЗДП "Кремнійполімер" банкрутом.

01.08.2018 Фондом державного майна України (далі - ФДМУ) прийнято наказ №1020 про прийняття рішення про приватизацію ЗДП "Кремнійполімер" на виконання пункту 2 наказу ФДМУ від 27.03.2018 № 447 "Про затвердження переліків об`єктів малої приватизації, що підлягають приватизації у 2018 році". За тим, згідно з додатком 7 до наказу ФДМУ від 27.12.2018 № 1637 ЗДП "Кремнійполімер" включено до переліку об`єктів малої приватизації, які підлягають приватизації у 2019 році.

31.01.2019 ухвалою Господарського суду Запорізької області провадження у справі №12/58/09 про банкрутство ЗДП "Кремнійполімер" закрито.

12.06.2019 Господарський суд Запорізької області повідомив позивача про відсутність у матеріалах справи № 12/58/09 судового наказу у справі № 908/5825/15.

22.10.2019 ухвалою Господарського суду Запорізької області у справі № 908/5825/15 видано дублікат наказу про примусове стягнення з відповідача на користь позивача 35 921 500, 64 грн збитків та 182 700 грн судового збору.

13.01.2020 державний виконавець прийняв постанову про відкриття виконавчого провадження № 60734902 на підставі вимог статей 3, 4, 24, 25, 26, 27 Закону України "Про виконавче провадження".

23.01.2020 державний виконавець прийняв постанову про зупинення вчинення виконавчих дій у виконавчому провадженні № 60734902 на підставі пункту 12 частини першої статті 34 Закону України "Про виконавче провадження".

26.01.2021 ТОВ "Кремнійполімер" подало до органу державної виконавчої служби заяву про передачу до органів казначейства в порядку статті 4 Закону України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень" документів та відомостей, необхідних для перерахування стягувачу коштів.

02.02.2021 орган державної виконавчої служби листом за вих. № 917-3-03.1 повідомив ТОВ "Кремнійполімер", що виконавче провадження зупинено, виконавчі дії не проводяться.

Короткий зміст заявлених вимог

16.02.2021 ТОВ "Кремнійполімер" подало до господарського суду скаргу на бездіяльність посадової особи державної виконавчої служби, у якій просило суд визнати протиправною бездіяльність начальника Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Запорізькій області Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (далі - посадова особа органу державної виконавчої служби) та зобов`язати його вжити заходи для виконання судового рішення за виконавчим провадженням №60734902, передбачених статтею 4 Закону України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень".

В обґрунтування своєї позиції скаржник стверджував, що зважаючи на строк, протягом якого рішення не виконується через різні причини (понад 5,5 років), не можна вважати, що запроваджені законом обмеження стягувача у праві на його майно є обґрунтованими та справедливими; підстави ж, з яких державний виконавець не виконує судове рішення, а саме: включення боржника до переліку підприємств, що підлягають приватизації, тривають вже три роки, при цьому реальних дій з приватизації підприємства держава не вчиняє.

Скаржник посилався на висновки Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ), згідно з якими право на суд захищене пунктом першим статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція), було б ілюзорним, якби національні правові системи Договірних держав допускали, щоб остаточні та обов`язкові судові рішення залишилися без виконання на шкоду одній зі сторін.

Короткий зміст судових рішень суду першої та апеляційної інстанцій

Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 15.03.2021 у справі №908/5825/15, залишеною без змін постановою Центрального апеляційного господарського суду від 20.12.2021, у задоволенні скарги відмовлено.

Судові рішення мотивовані необґрунтованістю та безпідставністю поданої скарги, оскільки скаржником не доведено бездіяльність посадової особи органу державної виконавчої служби та не подано належні докази в обґрунтування законності вимог цієї скарги.

Апеляційний господарський суд додатково зазначив, що на теперішній час відсутні підстави для повернення виконавчого документу, що унеможливлює звернення керівника органу державної виконавчої служби до органів казначейства у порядку статті 4 Закону України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень" з поданням документів та відомостей, необхідних для перерахування стягувачу коштів.

Короткий зміст вимог та доводів касаційної скарги

Не погодившись з ухвалою Господарського суду Запорізької області від 15.03.2021 та постановою Центрального апеляційного господарського суду від 20.12.2021 у справі № 908/5825/15, ТОВ "Кремнійполімер" звернувся до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просив оскаржувані судові рішення скасувати та ухвалити нове рішення, яким визнати протиправною бездіяльність посадової особи органу державної виконавчої служби та зобов`язання його вжити заходів для виконання судового рішення, передбачених статтею 4 Закону України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень".

Касаційна скарга мотивована, серед іншого, тим, що суди першої та апеляційної інстанцій не застосували висновки ЄСПЛ у справах "Савіцький проти України", "Глоба проти України" та "Чіжов проти України", в яких наголошено про недопустимість невиконання або затягування виконання рішення національного суду в порушення прав іншої сторони.

У якості підстави касаційного оскарження скаржник вказує на відсутність висновку Верховного Суду щодо питання застосування норм права у подібних правовідносинах.

Узагальнений виклад позиції інших учасників у справі:

Орган державної виконавчої служби подав відзив на касаційну скаргу, в якому просив у задоволенні касаційної скарги відмовити та залишити судові рішення судів попередніх інстанцій без змін.

Касаційне провадження

26.01.2022 до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду надійшла вищезазначена касаційна скарга ТОВ "Кремнійполімер".

Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи №908/5825/15 визначено склад колегії суддів: Огороднік К.М. - головуючий, Банасько О.О., Жуков С.В., що підтверджується витягом з протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 26.01.2022.

Ухвалою Верховного Суду від 10.02.2022 касаційну скаргу залишено без руху з огляду на невідповідність її форми та змісту вимогам процесуального закону; надано скаржнику строк для усунення недоліків.

На виконання вимог ухвали Верховного Суду від 10.02.2022 до касаційного суду від скаржника надійшла виправлена касаційна скарга з відповідними додатками.

Ухвалою Верховного Суду від 27.04.2022, серед іншого, відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою ТОВ "Кремнійполімер" на ухвалу Господарського суду Запорізької області від 15.03.2021 та постанову Центрального апеляційного господарського суду від 20.12.2021 у справі №908/5825/15; розгляд справи призначено в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи.

Ухвалою Верховного Суду від 23.05.2022 зупинено касаційне провадження у справі № 908/5825/15 до закінчення перегляду в касаційному порядку Великою Палатою Верховного Суду справи № 908/1525/16, виготовлення та оприлюднення повного тексту судового рішення, ухваленого за результатами такого розгляду.

Постановою Великої Палати Верховного Суду від 07.12.2022 у справі №908/1525/16 касаційну скаргу ТОВ "Кремнійполімер" задоволено частково; ухвалу Господарського суду Запорізької області від 15.03.2021 та постанову Центрального апеляційного господарського суду від 26.05.2021 змінено у мотивувальних частинах, виклавши їх у редакції цієї постанови; в іншій частині залишено без змін.

Постанову Великої Палати Верховного Суду від 07.12.2022 у справі №908/1525/16 оприлюднено в Єдиному Державному реєстрі судових рішень 04.01.2023.

Ухвалою Верховного Суду від 12.01.2023 поновлено касаційне провадження у справі № 908/5825/15 за касаційною скаргою ТОВ "Кремнійполімер" на ухвалу Господарського суду Запорізької області від 15.03.2021 та постанову Центрального апеляційного господарського суду від 20.12.2021; її розгляд призначено в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи.

Ухвалою Верховного Суду від 24.01.2023 справу № 908/5825/15 передано на розгляд Великої Палати Верховного Суду на підставі частини п`ятої статті 302 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), оскільки колегія суддів Касаційного господарського суду вбачала у цій справі наявність виключної правової проблеми, що полягає у такому:

- колегія касаційного суду погоджується з висновком Великої Палати Верховного Суду (викладеним у постанові від 07.12.2022 у справі №908/1525/16 у подібних правовідносинах та спорі між тими ж сторонами, що й у справі, яка переглядається) про незастосовність передбачених Законом України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень" гарантій щодо виконання судових рішень до державних підприємств, які включені до переліку об`єктів, що підлягають приватизації. Однак, касаційний суд враховує, що Закон України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень" було прийнято 05.12.2012, натомість Закон України № 2269-VІІІ "Про приватизацію державного і комунального майна" (яким значно розширено можливості продажу цілісних майнових комплексів державних підприємств у випадку включення їх Фондом державного майна України до переліку об`єктів на приватизацію) було прийнято законодавцем лише 18.01.2018, а статтю 34 Закону України "Про виконавче провадження" доповнено пунктом 12 (за яким виконавець зупиняє вчинення виконавчих дій у разі включення єдиного майнового комплексу боржника - державного або комунального підприємства, пакета акцій (часток) у розмірі більше 50 відсотків статутного капіталу боржника - господарського товариства до переліку об`єктів малої або великої приватизації, що підлягають приватизації) згідно із Законом № 2269-VIII від 18.01.2018. Таким чином, до внесення відповідних законодавчих змін передбачені Законом України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень" державні гарантії щодо виконання зобов`язань перед кредиторами державних підприємств, які не підлягали приватизації, були застосовні до 18.01.2018 у спірних правовідносинах у цій справі № 908/5825/15, що є подібними правовідносинам у справі № 908/1525/16, яку розглянула Велика Палата Верховного Суду;

- колегія суддів вважає, що неоскарження дій виконавця чи теоретична можливість виконати рішення у процедурі банкрутства не виключало за відповідних обставин (якими є невиконання протягом шести місяців з дня винесення постанови про відкриття виконавчого провадження (частина друга статті 4 Закону України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень") у період перебування боржника у процедурі санації до дати визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури, що зумовлювало закінчення виконавчого провадження (на підставі пункту 8 частини першої статті 39 Закону України "Про виконавче провадження" у редакції, чинній на час закриття визнання боржника - ЗДП "Кремнійполімер" банкрутом)) обов`язку держави, передбаченого Законом України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень", щодо забезпечення гарантій виконання судових рішень про стягнення боргу з державних підприємств, які не можуть відповідати за своїми зобов`язаннями власним майном, оскільки відчуження такого майна було заборонено державою. Таким чином, правова проблема у спірних правовідносинах полягає не лише у з`ясуванні правомірності передбаченого законом обмеження з 18.01.2018 права власності у вигляді зупинення вчинення виконавчих дій на час приватизації боржника - державного підприємства (що було досліджено у подібних правовідносинах Великої Палатою Верховного Суду та викладено у постанові від 07.12.2022 у справі № 908/1525/16), а й у незабезпеченні державних гарантій щодо виконання зобов`язань перед кредиторами державних підприємств, які не підлягали приватизації, саме протягом того часу (до 18.01.2018), коли такі гарантії поширювались на спірні правовідносини;

- касаційний суд також вважає, що внесення державою упродовж тривалого часу законодавчих змін у регулювання правового статусу державних підприємств, зокрема й у питані приватизації державних підприємств, питанні можливості та специфіки застосування до таких підприємств процедур банкрутства, зумовили юридичну невизначеність стану позивача щодо реалізації інтересу у виконанні ухваленого на його користь рішення суду й отриманні присуджених коштів, оскільки чинне судове рішення залишилось не виконаним понад 5,5 років. З іншого боку, необґрунтовано тривала затримка у виконанні обов`язкового для виконання судового рішення може становити порушення положень Конвенції та висновків ЄСПЛ, що є джерелом права у відповідності до вимог статті 9 Конституції України, статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", частини четвертої статті 11 Господарського процесуального кодексу України.

Ухвалою Великої Палати Верховного Суду від 15.02.2023 справу №908/5825/15 повернуто відповідній колегії Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду для розгляду.

Означена ухвала Великої Палати Верховного Суду мотивована відсутністю виключної правової проблеми, оскільки наявні висновки Великої Палати Верховного Суду щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладених в раніше ухваленій постанові від 07.12.2022 у справі №908/1525/16. При цьому, тривале невиконання ЗДП "Кремнійполімер" остаточного рішення суду та незабезпечення державою гарантій виконання зобов`язань перед кредиторами державних підприємств, які не підлягали приватизації до 18.01.2018, яку касаційний господарський суд означив як виключну правову проблему в цій справі, не впливає на вирішення скарги ТОВ "Кремнійполімер" на бездіяльність виконавчого органу, виходячи з предмету і підстав цієї скарги.

Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи № 908/5825/15 визначено колегію суддів у складі: Огороднік К.М. - головуючий, Банасько О.О., Жуков С.В., що підтверджується витягом з протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 22.02.2023.

Ухвалою Верховного Суду від 27.02.2023 прийнято до свого провадження касаційну скаргу ТОВ "Кремнійполімер" на ухвалу Господарського суду Запорізької області від 15.03.2021 та постанову Центрального апеляційного господарського суду від 20.12.2021 у справі № 908/5825/15 та постановлено здійснити її розгляд у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи.

Розгляд касаційної скарги і позиція Верховного Суду

Відповідно до частини першої статті 300 ГПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Перевіривши наведені в касаційній скарзі доводи в межах підстав оскарження, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, з огляду на таке.

Предметом судового розгляду є скарга ТОВ "Кремнійполімер" на бездіяльність посадової особи державної виконавчої служби, що полягає у нездійсненні заходів для виконання судового рішення у порядку вимог статті 4 Закону України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень".

Стаття 19 Конституції України передбачає, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Порядок та умови здійснення виконавчого провадження визначено Законом України "Про виконавче провадження", відповідно до норм якого (у редакції на дату виникнення спірних правовідносин):

- виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню (стаття 1);

- відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню рішення на підставі, серед іншого, виконавчих листів та наказів, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень (пункт 1 частини першої статті 3);

- під час здійснення виконавчого провадження виконавець вчиняє виконавчі дії та приймає рішення шляхом винесення постанов, попереджень, внесення подань, складення актів та протоколів, надання доручень, розпоряджень, вимог, подання запитів, заяв, повідомлень або інших процесуальних документів у випадках, передбачених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами (частина перша статті 13);

- виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії (частина перша статті 18);

- виконавець зупиняє вчинення виконавчих дій у разі включення державних підприємств або пакетів акцій (часток) господарських товариств до переліку об`єктів малої або великої приватизації, що підлягають приватизації (пункт 12 частини першої статті 34 у редакції на дату винесення постанови виконавця).

Судами попередніх інстанцій у цій справі встановлено, що:

- 01.08.2018 ФДМУ прийнято наказ № 1020 про прийняття рішення про приватизацію ЗДП "Кремнійполімер" на виконання пункту 2 наказу ФДМУ від 27.03.2018 № 447 "Про затвердження переліків об`єктів малої приватизації, що підлягають приватизації в 2018 році";

- 13.01.2020 постановою державного виконавця відкрито виконавче провадження № 60734902 з примусового виконання наказу від 29.12.2015 №908/5825/15;

- 23.01.2020 постановою державного виконавця зупинено вчинення виконавчих дій у виконавчому провадженні № 60734902 на підставі пункту 12 частини першої статті 34 Закону України "Про виконавче провадження";

- копію постанови від 23.01.2020 направлено сторонам виконавчого провадження (у тому числі ТОВ "Кремнійполімер"), що підтверджується реєстром відправки рекомендованої кореспонденції;

- постанову від 23.01.2020 про зупинення вчинення виконавчих дій у виконавчому провадженні № 60734902 в судовому порядку ТОВ "Кремнійполімер" не оскаржувало;

- 01.02.2021 на адресу відділу надійшла заява ТОВ "Кремнійполімер" від 26.01.2021 щодо передачі до органів казначейства в порядку статті 4 Закону України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень" документів та відомостей, необхідних для перерахування коштів стягувачу;

- листом від 02.02.2021 орган державної виконавчої служби повідомив ТОВ "Кремнійполімер", що виконавче провадження зупинено, виконавчі дії не проводяться.

З огляду на встановлений судами факт включення ЗДП "Кремнійполімер" до переліку об`єктів малої приватизації, Верховний Суд зазначає, що у державного виконавця були правові підстави для зупинення виконавчого провадження з виконання судового рішення у справі № 908/5825/15, ухваленого на користь ТОВ "Кремнійполімер".

Щодо доводів скаржника про бездіяльність посадової особи державної виконавчої служби, що полягає у нездійсненні заходів для виконання судового рішення у порядку вимог статті 4 Закону України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень", колегія суддів зауважує на такому.

Відповідно до частин другої, третьої статті 4 цього Закону України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень" у разі, якщо рішення суду про стягнення коштів з державного підприємства або юридичної особи не виконано протягом шести місяців з дня винесення постанови про відкриття виконавчого провадження, його виконання здійснюється за рахунок коштів, передбачених за бюджетною програмою для забезпечення виконання рішень суду. Протягом десяти днів з дня встановлення державним виконавцем факту наявності підстав для повернення виконавчого документа стягувачу відповідно до пунктів 2-4, 9 частини першої статті 37 Закону України "Про виконавче провадження", крім випадків, коли стягувач перешкоджає провадженню виконавчих дій, але не пізніше строку, встановленого частиною другою цієї статті, керівник відповідного органу державної виконавчої служби подає до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, документи та відомості, необхідні для перерахування стягувачу коштів, згідно з переліком, затвердженим Кабінетом Міністрів України, про що повідомляє в установленому порядку стягувача.

Аналіз наведених правових норм свідчить про те, що обов`язок керівника відповідного органу державної виконавчої служби передати необхідні для стягнення документи до відповідного органу казначейства виникає за наявності двох обставин в сукупності: (1) не виконання рішення протягом шести місяців з дня винесення постанови про відкриття виконавчого провадження; (2) наявність підстав для повернення виконавчого документа стягувачу відповідно до пунктів 2-4, 9 частини першої статті 37 Закону України "Про виконавче провадження".

Судами попередніх інстанцій у цій справі встановлено відсутність підстав для повернення виконавчого документу, що унеможливлює звернення керівника державної виконавчої служби до відповідного органу казначейства з поданням документів та відомостей, необхідних для перерахування стягувачу коштів.

За таких обставин, суди першої та апеляційної інстанцій в оскаржуваних рішеннях дійшли висновку про відсутність підстав щодо вчинення дій посадовою особою державної виконавчої служби у відповідності до Закону України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень".

Поряд з цим, Велика Палата Верховного Суду у постанові від 07.12.2022 у справі №908/1525/16 (до закінчення розгляду якої зупинялось касаційне провадження у цій справі, що розглядається) дійшла таких висновків про застосування положень Закону України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень" (Закон №4901-VІ) у подібних правовідносинах:

- з огляду на мету прийняття Закону № 4901-VI, визначену пояснювальною запискою, щодо забезпечення державних гарантій для підприємств, які не підлягають приватизації, та обмеження такої гарантії щодо юридичних осіб, примусова реалізація майна яких допускається у статті 2 цього Закону, Велика Палата Верховного Суду вважає, що обсяг державної гарантії щодо виконання судових рішень за Законом № 4901-VІ не може виходити за межі тих державних підприємств (юридичних осіб), майно яких не підлягає приватизації. Державне підприємство є юридичною особою та повинно нести відповідальність за своїми зобов`язаннями належним йому майном відповідно до загальних положень статті 96 ЦК України. За відсутності законодавчих обмежень щодо відчуження майна державного підприємства держава як його засновник не може відповідати за боргами створеної нею юридичної особи. Протилежний підхід створював би привілеї для діяльності такого суб`єкта господарювання всупереч загальним положенням цивільного та господарського законодавства. Крім того, можливість задовольнити свої вимоги за рахунок держави створює для кредитора державного підприємства переваги у черговості задоволення вимог, яка визначена імперативно законами для процедур зведеного виконавчого провадження чи провадження у справі про банкрутство. Оскільки метою законодавця при прийнятті Закону № 4901-VІ не могло бути створення переваг для окремих суб`єктів господарювання, то немає підстав і для того, аби такі переваги для кредитора державного підприємства, яке підлягає приватизації, створював суд(пункт 57 постанови);

- удосконалюючи механізми приватизації державного майна, законодавець 18.01.2018 прийняв нову редакцію Закону України № 2269-VІІІ "Про приватизацію державного і комунального майна", якою значно розширив можливості продажу цілісних майнових комплексів державних підприємств у випадку включення їх ФДМ України до переліку об`єктів на приватизацію (пункт 58 постанови);

- у випадку включення підприємства до переліку об`єктів, що підлягають приватизації, на таку юридичну особу (державне підприємство) не поширюються гарантії виконання державою судового рішення згідно з частиною другою статті 4 Закону № 4901-VІ. Кредитор вправі задовольнити свої вимоги за рахунок активів боржника у виконавчому провадженні з урахуванням особливостей приватизації такого підприємства (пункт 59 постанови);

- необґрунтовані затримки з виконання чинного судового рішення про стягнення коштів з державного підприємства, яке тривалий час перебуває у процедурі приватизації, внаслідок чого зупинено виконавче провадження, зважаючи на конкретні обставини, можуть бути у певних випадках підставою для задоволення судом скарги на дії виконавця та зобов`язання його поновити виконавче провадження. Крім того, виконуючи зобов`язання за Конвенцією, Україна має запровадити позасудовий юридичний механізм для виплати компенсацій за затримки з виконанням державою чинних судових рішень, ухвалених на користь кредиторів. Такий механізм має стосуватися і тих випадків, коли державне підприємство тривалий час перебуває у процедурі приватизації. Відсутність цього компенсаторного механізму не означає, що держава має відповідати у повному обсязі перед кредиторами за боргами будь-яких державних підприємств (пункт 60 постанови).

З наведених висновків вбачається, що боржник (ЗДП "Кремнійполімер") включений до переліку об`єктів, що підлягають приватизації, тому на нього не поширюються гарантії виконання державою судового рішення згідно з частиною статті 4 Закону № 4901-VI. Відповідно є правомірними дії виконавчого органу щодо не направлення виконавчого документа до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, для виконання за рахунок коштів, передбачених бюджетною програмою для забезпечення виконання рішень суду у порядку, встановленому статтею 4 Закону № 4901-VI. Скаржник вправі задовольнити свої вимоги за рахунок активів боржника у виконавчому провадженні з урахуванням особливостей його приватизації (ухвала Великої Палати Верховного Суду від 15.02.2023 у справі №908/5825/15).

Колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що відповідно до частини четвертої статті 300 ГПК України суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, серед іншого, у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду, після подання касаційної скарги.

Керуючись наведеними нормами процесуального закону, касаційний суд вважає за необхідне врахувати вищезазначені висновки, викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 07.12.2022 у справі №908/1525/16, ухваленій після подання 18.01.2022 касаційної скарги ТОВ "Кремнійполімер" у цій справі 908/5825/15.

За таких обставин, висновки судів попередніх інстанцій про відсутність підстав щодо вчинення дій посадовою особою державної виконавчої служби у відповідності до Закону України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень" у повній мірі відповідають правовій позиції Великої Палати Верховного Суду, викладеній у постанові від 07.12.2022 у справі №908/1525/16, щодо незастосовності передбачених вказаним Законом гарантій щодо виконання судових рішень до державних підприємств, включених до переліку об`єктів, що підлягають приватизації.

Наведеним спростовуються доводи скаржника про неправомірну бездіяльність посадової особи державної виконавчої служби, що полягає у нездійсненні заходів для виконання судового рішення у порядку вимог статті 4 Закону України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень.

Аргументи скаржника про те, що суди першої та апеляційної інстанцій не застосували висновки ЄСПЛ щодо недопустимості невиконання або затягування виконання рішення національного суду в порушення прав іншої сторони, колегія суддів відхиляє як такі, що виходять за межі предмету та підстав скарги на дії посадової особи державної виконавчої служби.

З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що висновок судів попередніх інстанцій про відмову у задоволенні скарги на бездіяльність посадової особи державної виконавчої служби ґрунтується на встановлених обставинах та повністю узгоджується з нормами чинного законодавства та правовими висновками Великої Палати Верховного Суду щодо застосування відповідних норм права у подібних правовідносинах (постанова від 07.12.2022 у справі №908/1525/16).

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 308 ГПК України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої та апеляційної інстанції без змін, а скаргу - без задоволення. Суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань (стаття 309 ГПК України).

Переглянувши у касаційному порядку в межах доводів та вимог касаційної скарги оскаржувані судові рішення, Верховний Суд не встановив порушення та невірного застосування норм права, на які посилався скаржник.

На підставі викладеного та беручи до уваги межі перегляду справи судом касаційної інстанції в порядку статті 300 цього Кодексу, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду дійшов до висновку, що касаційна скарга ТОВ "Кремнійполімер" підлягає залишенню без задоволення, а оскаржені судові рішення у цій справі - залишенню без змін.

Судові витрати

У зв`язку з відмовою у задоволенні касаційної скарги, витрати зі сплати судового збору за її подання і розгляд залишаються за скаржником.

Керуючись статтями 300, 301, 308, 309, 314, 315, 317 ГПК України, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Кремнійполімер" залишити без задоволення.

2. Ухвалу Господарського суду Запорізької області від 15.03.2021 та постанову Центрального апеляційного господарського суду від 20.12.2021 у справі № 908/5825/15 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя К.М. Огороднік

Судді О.О. Банасько

С.В. Жуков