Постанова

від 15.02.2023 по справі 528/373/19

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

Постанова

Іменем України

15 лютого 2023 року

м. Київ

справа № 528/373/19

провадження № 61-17055св20

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого -Ступак О. В., суддів:Гулейкова І. Ю. (суддя-доповідач), Погрібного С. О.,Олійник А. С., Яремка В. В.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 ,

відповідач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Агро Аспект»,

треті особи: державний реєстратор Комунального підприємства «Центр надання послуг та консультацій Гребінківської районної ради» Полтавської області Петрик Олександр Юрійович, державний реєстратор Заїчинської сільської ради Полтавської області Похилець Юлія Миколаївна,

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Агро Аспект» на постанову Полтавського апеляційного суду від 26 жовтня 2020 року у складі колегії суддів: Дорош А. І., Лобова О. А., Триголова В. М.,

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог і рішень судів

У травні 2019 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Товариства

з обмеженою відповідальністю «Агро Аспект» (далі - ТОВ «Агро Аспект»)

про визнання недійсними угод та договору оренди землі.

У позові вказувала, що їй на праві приватної власності згідно з Державним актом серії ЯМ № 125265 належить земельна ділянка площею 9,2506 га, розташована на території Березівської сільської ради Гребінківського району Полтавської області (за межами населеного пункту), кадастровий номер 5320880801:00:001:0513.

Рішенням Гребінківського районного суду Полтавської області від 14 вересня 2018 року задоволено її позовні вимоги, визнано недійсною додаткову угоду

до договору оренди землі від 03 травня 2012 року і зобов`язано Товариство

з обмеженою відповідальністю «Мадег» (далі - ТОВ «Мадег») повернути їй земельну ділянку площею 9,2506 га, кадастровий номер 5320880801:00:001:0513.

З інформаційної довідки з Державного реєстру № 164028637, отриманої

від реєстратора 18 квітня 2019 року, їй стало відомо, що реєстраторами вчинялися реєстраційні дії щодо речового права оренди чи припинення права оренди належної їй земельної ділянки площею 9,2506 га, кадастровий номер 5320880801:00:001:0513, на підставі угод та договорів, які вона не укладала

та не підписувала, примірники цих договорів їй не направлялись.

Лише дві реєстраційні дії вчинені на підставі угод, які вона дійсно укладала

та підписувала, а саме на підставі угоди про припинення договору оренди землі

від 25 вересня 2018 року між нею як орендодавцем та орендарем ТОВ «Агро Аспект», а також на підставі договору оренди землі від 10 грудня 2018 року, укладеного між нею та ОСОБА_2 .

Натомість про укладення договору оренди належної їй земельної ділянки

від 25 вересня 2018 року з ТОВ «Агро Аспект», угоди про припинення речового права оренди відповідно до договору від 10 грудня 2018 року з ОСОБА_2 ,

а також укладення договору оренди земельної ділянки від 20 березня 2019 року між нею та ТОВ «Агро Аспект», про реєстрацію речового права оренди

та припинення речового права оренди їй відомо не було.

Укладення договору оренди землі від 25 вересня 2018 року між нею

і ТОВ «Агро Аспект», а також договору оренди землі від 20 березня 2019 року між нею і ТОВ «Агро Аспект» з реєстрацією речового права оренди не ґрунтувалось

на її вільному волевиявленні, не спрямоване на реальне настання правових наслідків і повністю суперечить її внутрішній волі.

З огляду на викладене ОСОБА_1 просила визнати недійсними договір оренди землі, укладений 25 вересня 2018 року між нею і ТОВ «Агро Аспект»,

та договір оренди землі від 20 березня 2019 року, укладений між нею і ТОВ «Агро Аспект», з реєстрацією речового права оренди.

Рішенням Гребінківського районного суду Полтавської області від 15 червня

2020 року, ураховуючи ухвалу цього ж суду від 28 липня 2020 року

про виправлення арифметичних помилок, позов задоволено частково.

Визнано недійсним договір оренди земельної ділянки, укладений 20 березня 2019 року між ОСОБА_1 та ТОВ «Агро Аспект», за яким речове право оренди зареєстровано 29 березня 2019 року реєстратором Заїчинської сільської ради Полтавської області Похилець Ю. М. (індексний номер рішення 46295297).

Зобов`язано ТОВ «Агро Аспект» повернути власнику ОСОБА_1 земельну ділянку площею 9,2506 га, кадастровий номер 5320880801:00:01:0513, в порядку застосування реституції.

Ухвалюючи рішення про часткове задоволення позову, суд першої інстанції дійшов висновку, що згідно з висновком судово-почеркознавчої експертизи підпис від імені ОСОБА_1 у договорі оренди земельної ділянки від 20 березня 2019 року виконаний не ОСОБА_1 , а іншою особою, між сторонами відсутня домовленість щодо користування земельною ділянкою, відсутнє волевиявлення власника земельної ділянки на укладення спірного договору, який не відповідає його внутрішній волі та не спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені договором, а також суперечить правам та інтересам позивача, що є підставою для визнання оспорюваного договору недійсним та відповідно до частини першої статті 216 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) є правовою підставою для зобов`язання відповідача повернути позивачеві належну на праві власності земельну ділянку в порядку застосування реституції.

Також суд першої інстанції дійшов висновку про відсутність правових підстав для задоволення позовних вимог про визнання недійсним договору оренди землі, укладеного 25 вересня 2018 року між ОСОБА_1 та ТОВ «Агро Аспект», виходячи з недоведеності позовних вимог у цій частині, зокрема з того, що суду не надано оригінал оспорюваного договору у зв`язку з чим неможливо провести судову почеркознавчу експертизу.

Ухвалою Гребінківського районного суду Полтавської області від 09 вересня 2020 року у задоволенні заяви ОСОБА_1 , поданої її представником -адвокатом Коваль Л. М., про ухвалення додаткового рішення у справі

№ 528/373/19 за позовом ОСОБА_1 до ТОВ «Агро Аспект», треті особи: державний реєстратор КП «Центр надання послуг та консультацій Гребінківської районної ради» Полтавської області Петрик О. Ю., державний реєстратор Заїчинської сільської ради Полтавської області Похилець Ю. М., про визнання недійсними угоди та договору оренди землі відмовлено.

Постановою Полтавського апеляційного суду від 26 жовтня 2020 року рішення Гребінківського районного суду Полтавської області від 15 червня 2020 року, ухвалу Гребінківського районного суду Полтавської області від 28 липня

2020 року та ухвалу Гребінківського районного суду Полтавської області

від 09 вересня 2020 року скасовано, у задоволенні позову відмовлено. Вирішено питання про розподіл судових витрат.

Апеляційний суд погодився з висновком суду першої інстанції про те,

що оспорюваний договір оренди землі ОСОБА_1 не підписувала та істотних умов цього договору не погоджувала, що свідчить про порушення права позивача на вільне володіння, користування та розпорядження власною земельною ділянкою, проте дійшов висновку, що позов про визнання договорів оренди землі недійсними у зв`язку з тим, що власник земельної ділянки їх не підписувала, є неналежним способом захисту порушеного права, тому рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову в задоволенні позову. При цьому апеляційний суд застосував правові висновки, викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16 червня 2020 року у справі № 145/2047/16-ц (провадження № 14-499цс19).

Оскільки ухвали Гребінківського районного суду Полтавської області від 28 липня 2020 року про виправлення арифметичних помилок та від 09 вересня 2020 року про відмову в задоволенні заяви про ухвалення додаткового рішення є похідними від основного рішення, ці ухвали також підлягають скасуванню.

Короткий зміст та узагальнені доводи касаційної скарги, позиція інших учасників справи

У листопаді 2020 року ТОВ «Агро Аспект» подало до Верховного Суду касаційну скаргу, у якій, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просило змінити постанову Полтавського апеляційного суду від 26 жовтня 2020 року, виключивши з її мотивувальної частини посилання на те, що висновок судово-почеркознавчої експертизи є належним доказом, а також на встановлення факту виконання підпису у договорах оренди від імені позивачки іншою особою, в іншій частині постанову апеляційного суду залишити без змін.

Касаційна скарга обґрунтована тим, що апеляційний суд:

- необґрунтовано прийняв по суті протилежне рішення, встановивши преюдиційний факт - підписання договору оренди землі іншою особою, що тягне за собою його неукладеність;

- безпідставно не розглянув підставу апеляційної скарги ТОВ «Агро Аспект» про те, що експериментальні зразки для судової експертизи виконані не ОСОБА_1 ;

- не надав належної оцінки тому, що експериментальні зразки для судової експертизи подані представником позивача поза межами судового засідання та приєднані до справи без будь-якої перевірки авторства і за таких обставин експерт здійснював порівняння підпису в договорі із зразками, виконаними особою, відмінною від позивачки, тобто висновок судової почеркознавчої експертизи не свідчить про те, що підпис в договорі виконаний не позивачкою та не може бути покладений в основу судового рішення;

- безпідставно не врахував, що ТОВ «Агро Аспект» достеменно відомо про те, що спірний договір підписаний ОСОБА_1 і саме з цією метою відповідач подав до суду оригінал договору, щоб у разі ухилення від оплати експертизи позивачкою мати змогу самостійно оплатити рахунок експерта та довести справжність підпису в договорі;

- не встановив усі необхідні обставини, які мають значення для правильного вирішення спору, не забезпечив повного та всебічного розгляду справи, не надав належної оцінки поданим сторонами доказам, не сприяв сторонам у здійсненні ними процесуальних прав;

- застосував норму права без урахування висновків щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Великої Палати Верховного Суду від 12 червня 2019 року у справі 487/10128/14-ц (провадження № 14-473цс18), від 12 березня 2019 року у справі № 2-23/2008 (провадження № 14 ?67свц19), від 22 вересня 2020 року у справі № 214/6174/15-ц (провадження № 14-114цс20), від 07 листопада 2018 року у справі № 755/6174/15-ц, постановах Верховного Суду від 28 жовтня 2020 року у справі № 243/9104/19-ц (провадження № 61-7111св20), від 21 жовтня 2020 року у справі № 286/3818/19-ц (провадження № 61-2513св20), від 30 вересня 2020 року у справі № 275/540/15 (провадження № 61-41366св18), від 07 жовтня 2020 року у справі № 569/10236/17 (провадження № 61-2026св19), від 01 квітня 2020 року у справі № 462/518/18 (провадження № 61?47413св18).

У грудні 2020 року від представника ОСОБА_1 - Коваль Л. М. до Верховного Суду надійшов відзив на касаційну скаргу ТОВ «Агро Аспект», у якому заявник на спростування доводів щодо неналежності висновків судово-почеркознавчої експертизи вказує, що відповідач не брав участі у збиранні доказів та не заперечував щодо порядку проведення експертизи, а доводи касаційної скарги про те, що оспорюваний договір підписала ОСОБА_1 , вважає припущеннями відповідача, просить касаційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржуване судове рішення - без змін.

У січні 2021 року до Верховного Суду надійшло клопотання ТОВ «Агро Аспект» про зупинення дії постанови Полтавського апеляційного суду від 26 жовтня 2020 року до закінчення її перегляду в касаційному порядку.

Рух справи в суді касаційної інстанції

Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями Верховного Суду від 18 листопада 2020 року касаційну скаргу ТОВ «Агро Аспект» передано на розгляд судді-доповідачу Бурлакову С. О.

Ухвалою Верховного Суду від 01 грудня 2020 року відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою ТОВ «Агро Аспект» на постанову Полтавського апеляційного суду від 26 жовтня 2020 року у справі № 528/373/19 з підстав, передбачених пунктом 1 частини другої статті389 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України); витребувано з Гребінківського районного суду Полтавської області справу № 528/373/19; надано учасникам справи строк на подання відзивів на касаційну скаргу.

Ухвалою Верховного Суду від 21 січня 2021 року зупинено дію постанови Полтавського апеляційного суду від 26 жовтня 2020 року до закінчення перегляду справи в касаційному порядку.

У травні 2021 року матеріали справи № 528/373/19 надійшли до Верховного Суду.

Ухвалою Верховного Суду від 15 листопада 2021 року справу призначено

до судового розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи в складі колегії з п`яти суддів.

Ухвалою Верховного Суду від 15 грудня 2021 рокузупинено касаційне провадження у справі № 528/373/19 до закінчення перегляду у касаційному порядку Великою Палатою Верховного Суду справи № 227/3760/19-ц (провадження 14-79цс21).

Розпорядженням керівника секретаріату Касаційного цивільного суду від 25 січня 2023 року № 122/0/226-23 призначено повторний автоматизований розподіл судової справи.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 25 січня 2023 року касаційну скаргу ТОВ «Агро Аспект» та матеріали справи № 528/373/19 передано судді Гулейкову І. Ю.

Ухвалою Верховного Суду від 15 лютого 2023 року касаційне провадження у справі № 528/373/19 поновлено.

Позиція Верховного Суду

Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Частиною другою статті 389 ЦПК України передбачено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.

Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до частини першої статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Згідно з частиною першою статті 402 ЦПК України у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу.

Відповідно до частини першої статті 410 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо рішення, переглянуте в передбачених статтею 400 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку, що касаційна скарга ТОВ «Агро Аспект» підлягає залишенню без задоволення з огляду на таке.

Фактичні обставини справи

Судами попередніх інстанцій встановлено, що ОСОБА_1 на праві власності належить земельна ділянка площею 9,2506 га з кадастровим номером 5320880801:00:001:0513, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що підтверджується державним актом на право власності на земельну ділянку від 16 березня 2012 року, серія ЯМ № 125265.

Рішенням Гребінківського районного суду Полтавської області від 14 вересня 2018 року позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено, визнано недійсною додаткову угоду, зареєстровану 09 червня 2017 року КП «Реєстраційна служба» Оржицької районної ради Полтавської області за № 20893080 до договору оренди землі від 03 травня 2012 року, зареєстрованого 14 червня 2012 року у відділі Держкомзему Гребінківського району Полтавської області, про що у Державному реєстрі земель зроблено запис за № 532080004000881. Зобов`язано ТОВ «Мадег» повернути земельну ділянку площею 9,2506 га, кадастровий номер 5320880801:00:001:0513, яка розташована на території Березівської сільської ради Гребінківського району Полтавської області (за межами населеного пункту), ОСОБА_1 , вирішено питання про розподіл судових витрат.

10 жовтня 2018 року реєстратором КП «Центр надання послуг та консультацій Гребінківської районної ради» Полтавської області Сидоренком Р. М. внесено до реєстру за індексним № 43480871 рішення про припинення іншого речового права на підставі угоди про дострокове розірвання договору оренди землі від 24 вересня 2018 року між ОСОБА_1 та ТОВ «Мадег».

З відомостей з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 18 квітня 2019 року, інформаційна довідка № 164028637, вбачається, що 17 жовтня 2018 року державним реєстратором КП «Центр надання послуг та консультацій Гребінківської районної ради» Полтавської області Петриком О. Ю. здійснено реєстрацію права оренди земельної ділянки з кадастровим номером 5320880801:00:001:0513 на підставі договору оренди землі від 25 вересня 2018 року, укладеного між орендарем ТОВ «Агро Аспект» та орендодавцем ОСОБА_1 строком на 10 років.

З належним чином завірених витягів з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно реєстраційної справи № 1273925953208 вбачається, що державний реєстратор КП «Центр надання послуг та консультацій Гребінківської районної ради» Полтавської області Петрик О. Ю., розглянувши заяву директора ТОВ «Агро Аспект» Довбиша Р. П. про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 17 жовтня 2018 року, прийняв рішення від 19 жовтня 2018 року № 43577754 про проведення державної реєстрації іншого речового права, права оренди земельної ділянки, розташованої на території Березівської сільської ради Гребінківського району Полтавської області, з кадастровим номером 5320880801:00:001:0513, за суб`єктом - ТОВ «Агро Аспект».

До матеріалів реєстраційної справи № 1273925953208 додано копію договору оренди земельної ділянки від 25 вересня 2018 року, укладеного між ОСОБА_1 та ТОВ «Агро Аспект».

17 грудня 2018 року реєстратором Смотриківської сільської ради Полтавської області Тиміньком В. В. внесено до реєстру за індексним № 44699661 рішення про припинення іншого речового права, що було зареєстровано 17 жовтня 2018 року відповідно до договору оренди землі від 25 вересня 2018 року між ОСОБА_1 та ТОВ «Агро Аспект».

19 грудня 2018 року реєстратором Смотриківської сільської ради Полтавської області Тиміньком В. В. внесено до реєстру за індексним № 44765588 рішення про реєстрацію права оренди земельної ділянки на підставі договору оренди землі від 10 грудня 2018 року, укладеного між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 .

Державним реєстратором Заїчинської сільської ради Полтавської області Похилець Ю. М. на підставі угоди про дострокове розірвання договору оренди землі від 19 березня 2019 року до Державного реєстру речових прав внесено відомості про припинення права оренди земельної ділянки, що існувало на підставі договору оренди землі від 10 грудня 2018 року, укладеного між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 та зареєстрованого відповідним чином.

Відомостями з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, інформаційна довідка від 29 березня 2019 року № 31013693, підтверджено, що 29 березня 2019 року державним реєстратором Заїчинської сільської ради Полтавської області Похилець Ю. М. здійснено реєстрацію права оренди земельної ділянки загальною площею 9,2506 га на підставі договору оренди земельної ділянки від 20 березня 2019 року, укладеного між орендарем ТОВ «Агро Аспект» та орендодавцем ОСОБА_1 строком на 10 років.

З належним чином завірених витягів з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно реєстраційної справи № 1273925953208 вбачається, що державний реєстратор Заїчинської сільської ради Полтавської області Похилець Ю. М., розглянувши заяву директора ТОВ «Агро Аспект» Довбиша Р. П. про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 29 березня 2019 року, прийняв рішення від 04 квітня 2019 року № 46295297 про проведення державної реєстрації іншого речового права, права оренди земельної ділянки, розташованої на території Березівської сільської ради Гребінківського району Полтавської області, з кадастровим номером 5320880801:00:001:0513, за суб`єктом - ТОВ «Агро Аспект».

З доданої до матеріалів реєстраційної справи № 1273925953208 копії договору оренди земельної ділянки від 20 березня 2019 року, укладеного між ОСОБА_1 та ТОВ «Агро Аспект», вбачається, що у графі «Орендодавець» розділу «Реквізити сторін» проставлено підпис від імені орендодавця.

Відповідно до висновку експерта за результатами проведення судово-почеркознавчої експертизи від 26 грудня 2019 року № 22747, підпис від імені ОСОБА_1 у договорі оренди земельної ділянки від 20 березня 2019 року, розташований на зворотній стороні другого аркуша у графі «Орендодавець», у рядку « ОСОБА_1 », - виконаний не ОСОБА_1 , а іншою особою.

Мотиви і доводи Верховного Суду та застосовані норми права

Згідно зі статтею 93 Земельного кодексу України право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності.

Разом з тим визначення, процедура укладення, вимоги до договору оренди землі та його припинення врегульовано спеціальним законом, яким є Закон України «Про оренду землі».

Відповідно до статті 1 Закону України «Про оренду землі» оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

Згідно зі статтею 13 Закону України «Про оренду землі» договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Частиною першою статті 14 Закону України «Про оренду землі» передбачено, що договір оренди землі укладається у письмовій формі і за бажанням однієї із сторін може бути посвідчений нотаріально.

Договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору (частина перша статті 638 ЦК України).

Відповідно до частини першої статті 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Частиною третьою статті 203 ЦК України передбачено, що волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Як вольова дія правочин є поєднанням волі та волевиявлення. Воля сторін полягає в їхній згоді взяти на себе певні обов`язки, вона повинна бути взаємною, двосторонньою і спрямованою на досягнення певної мети.

Згідно з частиною першою статті 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

У постанові від 16 червня 2020 року у справі № 145/2047/16-ц (провадження № 14-499цс19) Велика Палата Верховного Суду відступила від висновку, викладеного у постанові Верховного Суду України від 22 квітня 2015 року у справі № 6-48цс15, зазначивши, що правочин, який не вчинено (договір, який не укладено), не підлягає визнанню недійсним. Такий спосіб захисту, як визнання правочину неукладеним, не є способом захисту прав та інтересів, установленим законом.

У такому випадку власник земельної ділянки вправі захищати своє порушене право на користування земельною ділянкою, спростовуючи факт укладення ним договору оренди земельної ділянки у мотивах негаторного позову та виходячи з дійсного змісту правовідносин, які склалися у зв`язку із фактичним використанням земельної ділянки.

Ефективним способом захисту права, яке позивач вважає порушеним, є усунення перешкод у користуванні належним йому майном, зокрема шляхом заявлення вимоги про повернення такої земельної ділянки. Більше того, негаторний позов можна заявити впродовж усього часу тривання порушення прав законного володільця відповідної земельної ділянки.

Таким чином, у разі оспорювання самого факту укладення правочину такий факт може бути спростований не шляхом подання окремого позову про недійсність правочину, а під час вирішення спору про захист права, яке позивач вважає порушеним, шляхом викладення відповідного висновку про неукладеність спірного договору у мотивувальній частині судового рішення.

Аналогічних висновків дійшла Велика Палата Верховного Судуу постанові від 26 жовтня 2022 року у справі № 227/3760/19-ц.

Скасовуючи рішення суду першої інстанції та ухвалюючи нове судове рішення про відмову у задоволенні позову, суд апеляційної інстанції, дослідивши наявні у справі докази та надавши їм належну оцінку, правильно виходив із того, що ОСОБА_1 і ТОВ «Агро Аспект» дійсно не досягли згоди щодо укладення договору оренди земельної ділянки 20 березня 2019 року, оскільки договір оренди не підписаний всіма сторонами, зокрема ОСОБА_1 , що підтверджується висновком експерта, тобто не створив жодних правовідносин, на виникнення яких волевиявлення сторін спрямоване не було, а тому цей договір є неукладеним, а визнання його недійсним є безпідставним та помилковим.

У касаційній скарзі ТОВ «Агро Аспект» просило постанову Полтавського апеляційного суду від 26 жовтня 2020 року змінити в мотивувальній частині, виключивши посилання на доказ у справі - висновок експерта від 26 грудня 2019 року № 22747 за результатами проведення судово-почеркознавчої експертизи та встановлення факту виконання підпису від імені позивачки іншою особою, в іншій частині оскаржуване судове рішення залишити без змін.

Крім того, в касаційній скарзі ТОВ «Агро Аспект» вказувало, що апеляційний суд взагалі не розглядав підставу апеляційної скарги про те, що експериментальні зразки для судової експертизи виконані не позивачкою.

Зазначені доводи касаційної скарги є безпідставним, оскільки апеляційний суд, спростовуючи доводи апеляційної скарги стосовно того, що висновок експерта не є належним доказом через те, що спірний підпис досліджувався в порівнянні зі зразками підпису позивача, які відібрані у неналежний спосіб, виходив з того, що суд першої інстанції встановив, і це вбачається з матеріалів справи, що вільні та експериментальні зразки підпису позивачки відбиралися у належний спосіб, засвідчені суддею та скріплені печаткою суду, як і додаткові витребувані експертом матеріали. При цьому ухвалу про призначення експертизи відповідач не оскаржував, зауваження до протоколу судових засідань не подавав.

Таким чином, аргументи касаційної скарги про те, що апеляційний суд не врахував доводів ТОВ «Агро Аспект» про те, що експериментальні зразки для судової експертизи виконані не позивачем, не заслуговують на увагу.

Крім того, оцінюючи спірні правовідносини, Верховний Суд виходить такого.

Відповідно до статті 113 ЦПК України, якщо висновок експерта буде визнано неповним або неясним, судом може бути призначена додаткова експертиза, яка доручається тому самому або іншому експерту (експертам). Якщо висновок експерта буде визнано необґрунтованим або таким, що суперечить іншим матеріалам справи або викликає сумніви в його правильності, судом може бути призначена повторна експертиза, яка доручається іншому експертові (експертам).

ТОВ «Агро Аспект» не надало доказів того, що висновок експерта є неповним або неясним, і не заявило клопотання про призначення повторної чи додаткової експертизи, а тому суд апеляційної інстанції правильно взяв до уваги висновок судової експертизи як належний доказ.

Отже, суд касаційної інстанції не встановив підстав, які вказували б на необхідність виключення посилання суду на доказ у справі - висновок експерта від 26 грудня 2019 року № 22747 за результатами проведення судово-почеркознавчої експертизи та встановлення факту виконання підпису від імені позивачки іншою особою.

Доводи касаційної скарги про те, що суд апеляційної інстанції не врахував висновків щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Великої Палати Верховного Суду від 12 червня 2019 року у справі 487/10128/14-ц (провадження № 14-473цс18), від 12 березня 2019 року у справі № 2-23/2008 (провадження № 14 ?67свц19), від 22 вересня 2020 року у справі № 214/6174/15-ц (провадження № 14-114цс20), від 07 листопада 2018 року у справі № 755/6174/15-ц, постановах Верховного Суду від 28 жовтня 2020 року у справі № 243/9104/19-ц (провадження № 61-7111св20), від 21 жовтня 2020 року у справі № 286/3818/19-ц (провадження № 61-2513св20), від 30 вересня 2020 року у справі № 275/540/15 (провадження № 61-41366св18), від 07 жовтня 2020 року у справі № 569/10236/17 (провадження № 61-2026св19), підлягають відхиленню з огляду на те, що висновки, наведені у вказаних постановах суду касаційної інстанції, не суперечать висновкам, наведеним в оскаржуваному судовому рішенні апеляційного суду, оскільки суд апеляційної інстанції дослідив усі наявні у матеріалах справи докази та надав їм належну оцінку в межах вимог апеляційної скарги відповідача.

Аргументи касаційної скарги про те, що суд апеляційної інстанції не врахував висновків щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладених у постанові Верховного Суду від 11 грудня 2019 року у справі № 380/1404/17, підлягають відхиленню з огляду на таке.

У постанові від 11 грудня 2019 року у справі № 380/1404/17 про визнання недійсним договору оренди землі Верховний Суд зробив висновок, що справу потрібно направити на новий розгляд до суду першої інстанції, оскільки суди попередніх інстанцій взяли до уваги лише висновок судової почеркознавчої експертизи, який повинен був оцінюватися у сукупності з іншими доказами, суд залишив поза увагою прибуткові касові ордери про отримання орендної плати та відомості про отримання орендної плати в натуральній формі. Про волевиявлення позивача на укладення договору оренди землі також свідчить фактична передача земельної ділянки відповідачеві за актом прийому-передачі земельної ділянки в оренду від 10 вересня 2012 року. Також, з метою забезпечення проведення судової почеркознавчої експертизи у розпорядження судовому експерту надано експериментальні зразки підпису позивача, механізм відібрання яких не відповідає пункту 3.4. Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 08 жовтня 1998 року № 53/5, а вільні зразки підпису позивача надано у меншій кількості ніж клопотав експерт, а тому висновок експерта від 06 серпня 2018 року № 8-4/1097 про те, що підпис позивача в оспорюваному договорі виконано не нею, не може вважатися допустимим доказом. Зважаючи на допущені судом порушення при призначенні судової почеркознавчої експертизи, відповідач заявив клопотання про призначення у справі повторної експертизи з наданням у розпорядження експерту, крім договору оренди земельної ділянки від 10 вересня 2012 року № 94, також акта прийому-передачі земельної ділянки в оренду, акта про визначення меж земельної ділянки та передачі орендарю на зберігання межових знаків в межах Клюківської сільської ради Тетіївського району Київської області від 10 вересня 2012 року, у задоволення якого було відмовлено.

Натомість у справі, яка переглядається, ОСОБА_1 і ТОВ «Агро Аспект» не досягли згоди щодо укладення договору оренди земельної ділянки 20 березня 2019 року, оскільки договір оренди не підписаний всіма сторонами, зокрема ОСОБА_1 , що підтверджується висновком експерта, тобто не створив жодних правовідносин, на виникнення яких волевиявлення сторін спрямоване не було, а тому цей договір є неукладеним. Крім того, з матеріалів справи вбачається, що вільні та експериментальні зразки підпису позивачки відбиралися у належний спосіб, засвідчені суддею та скріплені печаткою суду, як і додатково витребувані експертом матеріали. При цьому ухвалу про призначення експертизи відповідач не оскаржував, зауваження до протоколу судових засідань не подавав. ТОВ «Агро Аспект» не надало доказів того, що висновок експерта є неповним або неясним, і не заявило клопотання про призначення повторної чи додаткової експертизи.

На предмет подібності слід оцінювати саме ті правовідносини, які є спірними у порівнюваних ситуаціях. Установивши учасників спірних правовідносин, об`єкт спору (які можуть не відповідати складу сторін справи та предмету позову) і зміст цих відносин (права й обов`язки сторін спору), суд має визначити, чи є певні спільні риси між спірними правовідносинами насамперед за їхнім змістом. А якщо правове регулювання цих відносин залежить від складу їх учасників або об`єкта, з приводу якого вони вступають у правовідносини, то в такому разі подібність слід також визначати за суб`єктним й об`єктним критеріями відповідно. Для встановлення подібності спірних правовідносин у порівнюваних ситуаціях суб`єктний склад цих відносин, предмети, підстави позовів і відповідне правове регулювання не обов`язково мають бути тотожними, тобто однаковими (пункт 39 постанови Великої Палати Верховного Суду від 12 жовтня 2021 року у справі № 233/2021/19).

Отже, у наведеній заявником постанові суду касаційної інстанції та оскаржуваному судовому рішенні апеляційного суду встановлено різні фактичні обставини справ та відсутні достатньо спільні риси між спірними правовідносинами, а тому доводи заявника про неврахування висновків суду касаційної інстанції щодо застосування норм права у подібних правовідносинах є безпідставними.

З огляду на викладене Верховний Суд дійшов висновку, що аргументи касаційної скарги (в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження) не спростовують висновку апеляційного суду, а зводяться до незгоди заявника з ухваленим у справі судовим рішенням та необхідності переоцінки доказів у справі. Водночас суд касаційної інстанції є судом права, а не факту і згідно з вимогами процесуального закону не здійснює переоцінки доказів у зв`язку з тим, що це знаходиться поза межами його повноважень.

При цьому Верховний Суд враховує, що, як неодноразово відзначав Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ), рішення національного суду повинно містити мотиви, які достатні для того, щоб відповісти на істотні аспекти доводів сторони (§§ 29-30 рішення ЄСПЛ від 09 грудня 1994 року у справі «Руїз Торіха проти Іспанії», заява № 18390/91). Це право не вимагає детальної відповіді на кожен аргумент, використаний стороною; більше того, воно дозволяє судам вищих інстанцій просто підтримати мотиви, наведені судами нижчих інстанцій, без того, щоб повторювати їх (§ 2 рішення ЄСПЛ від 27 вересня 2001 року у справі «Хірвісаарі проти Фінляндії», заява № 49684/99).

Викладене дає підстави для висновку, що касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова апеляційного суду в оскаржуваній частині - без змін із підстав, передбачених статтею 410 ЦПК України.

Щодо розподілу судових витрат

Статтею 416 ЦПК України передбачено, що постанова суду касаційної інстанції складається, в тому числі, із розподілу судових витрат.

Оскільки касаційну скаргу залишено без задоволення, то підстав для нового розподілу судових витрат, понесених у зв`язку з розглядом справи у судах першої та апеляційної інстанцій, а також розподілу судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді касаційної інстанції, немає.

Щодо поновлення виконання оскаржуваної постанови

Згідно з частиною третьою статті 436 ЦПК України суд касаційної інстанції за результатами перегляду оскаржуваного судового рішення вирішує питання про поновлення його виконання (дії).

Оскільки виконання постанови Полтавського апеляційного суду від 26 жовтня

2020 рокузупинено до закінчення її перегляду в касаційному порядку ухвалою Верховного Суду від 21 січня 2021 року, то воно підлягає поновленню з огляду на закінчення розгляду цієї справи касаційним судом.

Керуючись статтями 400, 410, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Агро Аспект» залишити без задоволення.

Постанову Полтавського апеляційного суду від 26 жовтня 2020 року залишити без змін.

Поновити виконання постанови Полтавського апеляційного суду від 26 жовтня 2020 року.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий О. В. Ступак Судді:І. Ю. Гулейков А. С. Олійник С. О. Погрібний В. В. Яремко