Постанова

від 21.08.2007 по справі 20/161/07

ЗАПОРІЗЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

У к р а ї н а

У к р а ї н а

ЗАПОРІЗЬКИЙ

АПЕЛЯЦІЙНИЙ

  ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

Іменем

України

21.08.07                                                                                      

Справа №20/161/07

Колегія суддів Запорізького апеляційного господарського суду

у складі:

Головуючий суддя Колодій Н.А. судді  Колодій Н.А.    , Зубкова Т.П.  , Мойсеєнко Т. В.

при секретарі: Лола Н.О.,

за участю представників:

позивача:     

Бєлая О.С., довіреність №1045-07/3 від 01.06.07р., заступник начальника

відділу юридичної та регресної діяльності;

відповідача: Шугаєв В.А., довіреність № 378 від

17.02.06р.;

від третьої особи: ОСОБА_1 паспорт серії НОМЕР_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну

скаргу ЗАТ «Страхова компанія «Веско» Запорізька філія, м.Запоріжжя та

апеляційну скаргу АТ «Українська пожежно-страхова компанія» в особі Запорізької

філії, м.Запоріжжя

на рішення господарського суду Запорізької області від

21.05.2007р. по справі            

№20/161/07

за позовом:   ЗАТ

«Страхова компанія «Веско» Запорізька філія, м.Запоріжжя

до відповідача: АТ «Українська пожежно-страхова

компанія» в особі Запорізької філії, м.Запоріжжя

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет

спору, на стороні відповідача: ОСОБА_1 м.Запоріжжя

про стягнення суми

ВСТАНОВИВ:

           Закрите

акціонерне товариство «Страхова компанія «Веско» Запорізька філія                звернулося з позовом про

стягнення з Акціонерного товариства «Українська пожежно-страхова компанія» в

особі Запорізької філії суми 7 487,34 грн. страхового відшкодування та судових

витрат, у т.ч. 1300 грн. витрат на послуги адвоката.

          Рішенням

господарського суду Запорізької області від 21.05.2007р. у справі                   №20/161/07 (суддя Гандюкова

Л.П.) позовні вимоги задоволено. Стягнуто з відповідача на користь

позивача  7487 грн. 34 коп. боргу, 102

грн. витрат на державне мито та 118 грн. витрат на інформаційно-технічне

забезпечення судового процесу.

Рішення суду мотивовано тим, що на момент розгляду

справи в суді відповідач мав сплатити позивачеві  матеріальну шкоду в порядку регресу в сумі

7487 грн. 34 коп., згідно умовам договору про обов'язкове страхування

цивільно-правової відповідальності власників транспортних засобів та ст.993 ЦК

України. Доказів сплати зазначеної суми відповідач не надав, у зв'язку з чим

вимога позивача про стягнення суми підлягає задоволенню.

Не погоджуючись з рішенням суду у частині розподілу

судових витрат, ЗАТ «Страхова компанія «Веско» в особі Запорізької філії

звернулася до апеляційного суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення

господарського суду Запорізької області від 21.05.2007р. у справі №20/161/07

скасувати у частині розподілу судових витрат, стягнути з  АТ «Українська пожежно-страхова компанія» в

особі Запорізької філії на користь ЗАТ «Страхова компанія «Веско» в особі

Запорізької філії матеріальну шкоду (в порядку регресу) в розмірі 7487грн. 34

коп., 112грн. 00коп. - витрат по сплаті державного мита, 118грн. 00 коп.-

витрат по сплаті інформаційно - технічного забезпечення та витрат по оплаті

послуг адвоката в розмірі 1300 грн. 00 коп. При цьому вважає, що в даному

випадку суд мав керуватися нормами ст. 44 ГПК України, яка передбачає, що до

складу судових витрат входить оплата послуг адвоката. Крім того, згідно зі ч. 3

ст. 48 ГПК України, витрати, що підлягають сплаті за послуги адвоката,

визначаються у порядку, встановленому Законом України «Про адвокатуру». До того

ж, в своїй апеляційній скарзі, позивач зазначає, що відповідно до роз'яснення

Вищого арбітражного суду України від 04.03.1998 року № 02-5/78 витрати

позивачів та відповідачів з оплатою ними послуг адвокатів, адвокатських бюро,

колегій, фірм, контор та інших адвокатських об'єднань з надання правової

допомоги щодо ведення справи в господарському суді, розподіляються між сторонами

на загальних підставах, визначених частиною п'ятою статті 49 ГПК України.

Акціонерне товариство «Українська пожежно-страхова

компанія» в особі Запорізької філії, в свою чергу, не погоджуючись з рішенням

суду звернулося до апеляційного суду з апеляційною скаргою. Вважає судовий акт

необґрунтованим та таким, що не відповідає обставинам справи та нормам

матеріального права.  Просить скасувати

рішення господарського суду Запорізької області від 21.05.2007р. у справі №20/161/07

та прийняти нове рішення, яким відмовити ЗАТ «Страхова компанія «Веско» в особі

Запорізької філії в позові відмовити. При цьому вважає, що в даному випадку суд

мав керуватися нормами Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно -

правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» від

01.07.2004 року, в якому не передбачений обов'язок сплати страхового

відшкодування за договором обов'язкового страхування цивільної відповідальності

власників транспортних засобів а ні страховику, який виплатив страхове

відшкодування за договором добровільного страхування автотранспортних засобів,

а ні страхувальнику, а лише третій особі, яка постраждала у ДТП з вини

страхувальника. До того ж, відповідач в своїй апеляційній скарзі зауважує на

тому, що ОСОБА_2 за отриманням страхового відшкодування та за відшкодуванням

завданих їй збитків до АТ «УПСК» не зверталась, тобто третя особа, яка

постраждала внаслідок вказаної ДТП до відповідача по справі ніяких претензій не

має. Акціонерне товариство «Українська пожежно-страхова компанія» в особі

Запорізької філії також зазначає, що до страхової організації, що сплатила

страхове відшкодування за майновим страхуванням, переходить в межах цієї суми

право вимагати до особи, відповідальної за заподіяну шкодую, а відповідач не є

особою, відповідальною за заподіяну шкоду автомобілю «Мерседес», реєстраційний

номер НОМЕР_2, який належить ОСОБА_2 Акціонерне товариство «Українська

пожежно-страхова компанія» в особі Запорізької філії вважає, що неправильне

застосування судом норм, а саме: ст. 27 Закону України «Про страхування»;

ст.993 ЦК України призвело до прийняття незаконного рішення.

Позивач по справі - ЗАТ «Страхова компанія «Веско» в

особі Запорізької філії вважає вимоги відповідача, викладені в апеляційній

скарзі, безпідставними та такими, що не підлягають задоволенню, оскільки

оскаржуване  рішення господарського суду

є законним та обґрунтованим, винесеним з дотриманням норм матеріального і

процесуального права на підставі всебічного і повного дослідження  обставин справи. ЗАТ «Страхова компанія «Веско»

в особі Запорізької філії вважає, що позов ЗАТ «СК «Веско» був обґрунтований

згідно з положенням ст. 993 ЦК України, на підставі якої до страховика ЗАТ «СК

«Веско» після виплати страхового відшкодування у межах фактичних витрат

переходить право вимоги страхувальника до особи, відповідальної за завдані

збитки. Відшкодувавши збитки, завдані водієм ОСОБА_1, ЗАТ «СК «Веско» стало в

межах сплаченої суми стороною - кредитором у зобов'язанні, яке виникло з

делікту, замість потерпілої ОСОБА_2 Тобто ЗАТ «СК «Веско» стало кредитором у

деліктному зобов'язанні, отримавши право замість потерпілого власника

автомобіля вимагати відшкодування заподіяної шкоди від особи, відповідальної за

завдані збитки. Позивач вважає рішення суду (в частині  стягнення 

заявленої суми) законним та обґрунтованим, а доводи апеляційної скарги -

надуманими та такими, що суперечать нормам матеріального права.

Розпорядженням першого заступника голови Запорізького апеляційного

господарського суду № 2373 від 20.08.2007 року справу передано для розгляду

колегії суддів: головуючий: Колодій Н.А., судді: Зубкова Т.П., Мойсеєнко Т.В.

За заявою представників сторін та третьої особи

апеляційний розгляд справи здійснювався без застосування технічних засобів

запису судового процесу.

          В

судовому засіданні 21.08.2007 року представники позивача, відповідача та

третьої особи підтримали свої доводи та заперечення.

          По

закінченні судового засідання, за згодою представників сторін та третьої особи,

оголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Відповідно до ст. 99 ГПК України в апеляційній інстанції

справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з

урахуванням особливостей, передбачених у цьому розділі. Апеляційний

господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується

правами, наданими суду першої інстанції.

Згідно зі ст. 101 ГПК України у процесі перегляду справи

апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими

доказами повторно розглядає справу. Додаткові докази приймаються судом, якщо

заявник обґрунтував неможливість їх подання до суду першої інстанції з причин,

що не залежали від нього. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами

апеляційної скарги (подання) і перевіряє законність та обґрунтованість рішення

місцевого господарського суду у повному обсязі. В апеляційній інстанції не

приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді

першої інстанції.

Колегія суддів, вислухавши пояснення представників

сторін та третьої особи, розглянувши матеріали справи та апеляційних скарг,

проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої

інстанції норм матеріального та процесуального права при винесенні

оскаржуваного рішення, знаходить апеляційні скарги такими, що не підлягають

задоволенню, виходячи з наступного.

Як свідчать матеріали справи, 07.12.2006 року на

вул.Іванова в м.Запоріжжя сталася дорожньо - транспортна подія за участю

автомобіля Mersedes-Benz ML 500, реєстраційний №НОМЕР_2під керуванням ОСОБА_2

та автомобіля ВАЗ 21011, реєстраційний                          № НОМЕР_3, яким

керувавОСОБА_1

Внаслідок зазначеної ДТП зазнав пошкоджень автомобіль

Mersedes-Benz ML 500, реєстраційний № НОМЕР_2, який на момент ДТП був

застрахований у Запорізькій філії Закритого акціонерного товариства «Страхова

компанія « Веско» згідно з договором страхування наземного транспорту №

4266-а/06зп від 31.10.2006 року (11,12 а.с.).

Висновком спеціаліста автотоварознавця по експертній

оцінці № 340/12 від 12.12.2006 року встановлено вартість відновлюваного ремонту

автомобіля Mersedes-Benz ML 500, реєстраційний №НОМЕР_2, яка складає 7 981,52

грн. Згідно з розрахунком позивача, сума страхового відшкодування дорівнює

вартості запасних частин, деталей та обладнання, які підлягають заміні, без

урахування експлуатаційного зносу та вартості ремонтних робіт, складає 7 997,34

грн.

Згідно із заявою страхувальника, рахунком - фактурою №

АС-3064 та умов договору №4266-а/06зп від 31.10.2006 року ЗАТ «Страхова

компанія «Веско» сплатило зазначену суму, що підтверджується  платіжним дорученням     № 1131 від 12.12.2006 року.

Відповідно до Постанови Жовтневого районного суду

м.Запоріжжя у справі                      

№ 3-9290/06 від 27.12.2006 року (а.с. 26)ОСОБА_1визнаний винним у скоєні

адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП.

ОСОБА_1 застрахував свою цивільно - правову

відповідальність за заподіяну шкоду майну третіх осіб внаслідок експлуатації

автомобіля ВАЗ 21011, реєстраційний №НОМЕР_3 в Акціонерному товаристві

«Українська пожежно - страхова компанія» в особі Запорізької філії згідно з

полісом обов'язкового страхування цивільно - правової відповідальності

власників наземних транспортних засобів № ВА/8799745.

Як свідчать матеріали справи, 25.01.2007 року на адресу

відповідача була направлена заява № 270-07 

з вимогою сплатити страхове відшкодування в порядку регресу.

У відповіді № 03/264 від 05.02.2007 року Акціонерне

товариство «Українська пожежно - страхова компанія» в особі Запорізької філії

відмовило позивачу в задоволенні регресних вимог, у зв'язку з чим ЗАТ «СК

«Веско» звернулося до господарського суду із позовом про стягнення з

відповідача на свою користь 7 487,34 грн. та судові витрати, із яких 1300 грн.

складають витрати на оплату послуг адвоката.

           Колегія

суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що вимоги про

стягнення з АТ «Українська пожежно-страхова компанія» на користь ЗАТ «Страхова

компанія «Веско» суми 7 487,34 грн. страхового відшкодування є обґрунтованими

та такими, що підлягають задоволенню.

           Стаття

988 ЦК України зобов'язує страховика у разі настання страхового випадку

здійснити страхову виплату у строк, встановлений договором.

Відповідно до ст. ст. 525, 526 ЦК України, ст.193 ГК

України, зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов

договору та вимог цього кодексу, інших правових актів, а за відсутності таких

умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що

звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння

зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або

законом.

Проаналізувавши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що

доводи апелянта щодо неправомірного стягнення з нього суми відшкодування

матеріальних збитків у порядку регресу спростовуються наступними обставинами.

Позивач свої зобов'язання виконав та сплатив страхове

відшкодування в сумі 7 997,34 грн., що підтверджується платіжним дорученням №

1131 від 12.12.2006 року (а.с. 25).

Виходячи із приписів статті 27 Закону України «Про

страхування» та ст. 993 ЦК України, до позивача, як до страховика, який

виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах

фактичних витрат, перейшло право вимоги, яке страхувальник мав до особи,

відповідальної за завдані збитки.

Як  свідчать

матеріали  справи, автомобіль ВАЗ 21011,

реєстраційний № НОМЕР_3, застрахований АТ «Українська пожежно - страхова

компанія», отже саме ця особа і є відповідальною за завдані збитки. Таким

чином, до ЗАТ «СК «Веско» (позивач), яке сплатило страхове відшкодування,

перейшло право вимоги до відповідача у межах сплаченого страхового

відшкодування у межах фактичних витрат. Ці витрати складають 7 487,34грн., що

підтверджується матеріалами справи.

Вимоги 

позивача  в частині  стягнення 

з відповідача  7 487,34 грн  в порядку 

регресу  колегія  суддів 

вважає  обґрунтованими,  а 

рішення  суду, яким  задоволені 

ці  вимоги  - 

законним.

Доводи апеляційної скарги ЗАТ «СК «Веско» щодо

неправомірності рішення Господарського суду Запорізької області у частині

розподілу судових витрат, а саме витрат по оплаті послуг адвоката в розмірі 1

300 грн., спростовуються наступними фактичними даними.

Як вбачається із страхового акту № 3142-а/06 по договору

страхування №4266-а/06 ЗП від 31.10.2006 року, зазначений акт складено ЗАТ «СК

«Веско» у складі начальника відділу урегулювання збитків, начальника

страхування банківських ризиків та начальника відділу юридичної і регресної

діяльності ОСОБА_3 Згідно з цим актом, а також розрахунком суми страхового

відшкодування від 11.12.2006 року, страхове відшкодування виплачено 12.12.2006

року платіжним дорученням № 1131, тобто до укладення договору про надання

адвокатської допомоги від 19.12.2006 року, на який посилається ЗАТ «СК «Веско».  До того ж, як свідчать матеріали справи,

ОСОБА_3перебуває у трудових відносинах з позивачем на посаді начальника відділу

юридичної і регресної діяльності, в договорі від 19.12.2006 року вказана як

приватний підприємець.

Відповідно до ст. 48 ГПК 

України,   витрати  що підлягають   сплаті 

за  послуги   адвоката, визначаються  у порядку, встановленому   Законом  

України «Про  адвокатуру».

Враховуючи 

вищезазначене,   колегія  суддів  

погоджується з висновком 

господарського суду,    що   1300 

грн.,  сплачені  ОСОБА_3, 

в  даному  випадку,    

не   повинні  відноситися 

до  складу  судових витрат.

Колегія суддів, проаналізувавши матеріали справи, дійшла

висновку, що господарський суд Запорізької 

області вірно застосував норми матеріального і процесуального права і

правильно прийняв рішення про задоволення вимог позивача, правових підстав для

скасування рішення господарського суду немає.

Державне мито за апеляційне провадження відноситься на

позивача та  відповідача, відповідно

заявленим апеляційним скаргам.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 99, 101, п.

1 ст. 103, ст. 105  Господарського

процесуального кодексу України, Запорізький апеляційний господарський суд -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ЗАТ «Страхова компанія «Веско» в особі Запорізької

філії, м.Запоріжжя та апеляційну скаргу АТ «Українська пожежно-страхова

компанія» в особі Запорізької філії, м.Запоріжжя, залишити без задоволення, а

рішення господарського суду Запорізької області від 21.05.2007р. по справі

№20/161/07  - без змін

Головуючий суддя Колодій Н.А.

 судді  Колодій Н.А. 

 Зубкова Т.П.  Мойсеєнко Т. В.