Постанова

від 25.09.2007 по справі 12/242пн

ЛУГАНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЛУГАНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЛУГАНСЬКИЙ

АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД 

м. Луганськ,

вул. Коцюбинського, 2

ПОСТАНОВА

Іменем

України

25.09.2007  року                                                           

Справа № 12/242пн

Луганський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого:                              Баннової Т.М.

суддів                                       

Бойченка К.І.

Єжової С.С.

за присутністю секретаря

судового засідання                    Сідорової О.А.

та за участю

представників сторін:

          від позивача                                       Синяпкін

О.В., наказ №1 від 03.05.06    

          від позивача                               Крилова Л.Б.,

дов.  від 20.09.07 № 1

           від відповідача                               Серединська

О.М., дов. від 20.09.07 б/н

від

третьої особи, яка не

заявляє

самостійних вимог

на

предмет спору на стороні

          позивача                                     

Саковський А.Г., дов. від 21.08.07 № 430

          розглянув у відкритому

судовому засіданні

         апеляційну скаргу                              Відкритого

акціонерного товариства  

„Слов'яносербський комбікормовий завод”,

                                                               м. Слов'яносербськ

на

рішення

господарського

суду                    Луганської

області

від                                                 

06.08.2007

у справі                                        №

12/242пн (суддя Лісовицький Є.А.)

         за позовом                                         

Товариства з обмеженою відповідальністю

„Агріком”, м. Луганськ

         до відповідача                              Відкритого

акціонерного товариства  

„Слов'яносербський комбікормовий завод”,

м. Слов'яносербськ

        третя особа, яка не

заявляє самостійних

        вимог на предмет спору,

        на стороні позивача                    Слов'яносербська селищна

рада

        про                                                усунення перешкод у користуванні земельною

ділянкою та встановлення земельного сервітуту

За результатами розгляду апеляційної скарги Луганський апеляційний

господарський суд у складі колегії суддів, яка призначена розпорядженнями

першого заступника голови суду від 30.08.2007 та голови суду від 17.09.2007 та

25.09.2007

В С Т А Н О В И В :

Позивач -Товариство з обмеженою відповідальністю „Агріком” (далі

-ТОВ „Агріком”) звернувся до господарського суду Луганської області з позовом

до Відповідача -Відкритого акціонерного товариства „Слов'яносербський

комбікормовий завод” (далі -ВАТ „Слов'яносербський комбікормовий завод”) про:

- усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою, що

орендується позивачем та зобов'язання відповідача забезпечити безперешкодний

проїзд транспортними засобами, прохід до земельної ділянки позивача і до

нерухомості позивача до винесення рішення суду про сервітут.

- встановлення постійного платного сервітуту на право проходу,

проїзду транспортними засобами через земельну ділянку, яка знаходиться в

користуванні відповідача. Оплату встановити у розмірі із рахунку половини

орендної плати за землю, яка знаходиться під дорогою загального користування.

         Заявами від

16.07.2007 та від 06.08.2007 позивачем уточнені позовні вимоги та заявлено про:

- встановлення строкового сервітуту з правом проходу, проїзду

транспортними засобами шириною 5 метрів, довжиною 121,8 м, площею 0,0609 га від

в'їздних  воріт, розташованих на території

ВАТ «Слов'яносербський комбікормовий завод»до земельної ділянки, орендованої

ТОВ «Агріком», відповідно до кадастрового плану теодолітної зйомки та плану

зовнішніх меж частини земельної ділянки № 2а по вул. Гагаріна у смт.

Слов'яносербськ, виконаних ПП «Науково-виробничою фірмою «Топограф». Оплату за

землю, що відводиться під сервітут, позивач просив встановити наступним чином:

ТОВ «Агріком» сплачує половину орендної плати за землю, відведеної під

сервітут, площею 609 кв.м, виходячи з вартості одного метра квадратного,

вартість якого зазначена у договорі оренди землі від 13.04.2006 №

55100/04642500382 (далі -договір від 13.04.2006), укладеного ВАТ

«Слов'яносербський комбікормовий завод»і Слов'яносербською селищною радою,

земельна ділянка розташована за адресою смт.Слов'яносербськ, вул. Гагаріна, 2а.

ВАТ «Слов'яносербський комбікормовий завод» сплачує половину орендноі плати за

землю, відведеної під сервітут, площею 609 кв.м, виходячи з вартості одного

метра квадратного, вартість якого зазначена у договорі оренди землі, укладеного

ВАТ «Слов'яносербський комбікормовий завод»і Слов'яносербською селищною радою,

земельна ділянка розташована за адресою смт.Слов'яносербськ, вул.Гагаріна, 2а.

         - встановити строк

сервітуту таким, що відповідає строку дії договору оренди земельної ділянки між

ВАТ «Слов'яносербський комбікормовий завод»і Слов'яносербською селищною радою і

у випадку продовження зазначеного договору оренди, продовжується строк дії

сервітуту.

- визначити як додаток до договору оренди земельної ділянки між

ВАТ «Слов'яносербський комбікормовий завод»і Слов'яносербською селищною радою

кадастровий план теодолітної зйомки та план зовнішніх меж частини земельної

ділянки № 2а по вул.Гагаріна 2 а у смт.Слов'яносербськ, виконаних ПП

«Науково-виробничою фірмою «Топограф».

            Рішенням

господарського суду Луганської області від 06.08.2007 позов задоволений

частково, а саме: встановлено строковий сервітут з правом проходу, проїзду

транспортними засобами по території, що орендується ВАТ «Слов'яносербський

комбікормовий завод»смт. Слав'яносербськ, вул.Гагаріна, 2а, ідентифікаційний

код 21795564, шириною 5 метрів, довжиною 121,8 м, площею 0,0609 га від в'їздних

воріт, розташованих на території ВАТ «Слов'яносербський комбікормовий завод»до

земельної ділянки, орендованої ТОВ «Агріком», м.Луганськ, вул.16 Лінія, 23 «А»,

кв.12, ідентифікаційний код 30516312, відповідно до кадастрового плану

теодолітної зйомки та плану зовнішніх меж частини земельної ділянки № 2а по

вул. Гагаріна у смт.Слов'яносербськ, виконаних ПП «Науково-виробничою фірмою

«Топограф»; оплату за землю, що відводиться під сервітут, встановлено наступним

чином: ТОВ «Агріком»сплачує землекористувачу - 

ВАТ «Слов'яносербський комбікормовий завод»половину орендної плати за

землю, відведену під сервітут, площею 609 кв.м, виходячи з вартості одного

метра квадратного, вартість якого зазначена у договорі оренди землі від

13.04.06, укладеного ВАТ «Слов'яносербський комбікормовий завод» і

Слов'яносербською селищною радою. ВАТ «Слов'яносербський комбікормовий завод»,

сплачує повний розмір орендної плати за землю, відведеної під сервітут, площею

609 кв.м, виходячи з вартості одного метра квадратного, вартість якого

зазначена у договорі оренди землі, укладеного       ВАТ      

«Слов'яносербський       комбікормовий       завод»і Слов'яносербською селищною

радою. Строк сервітуту відповідає строку дії договору оренди земельної ділянки

між ВАТ «Слов'яносербський комбікормовий завод»і Слов'яносербською селищною

радою від 13.04.06 і у випадку продовження зазначеного договору оренди,

продовжується строк дії сервітуту.

          Мотивоване вказане

рішення положеннями ст. ст. 98, 99, 101 Земельного кодексу України.

Суд першої інстанції дійшов висновку про обґрунтованість вимог

позивача щодо встановлення сервітуту, тому що своєю відмовою у наданні доступу

до об'єктів нерухомості позивача відповідач створює перешкоди у здійсненні

останнім підприємницької діяльності -використання цеху по переробці соняшника.

Порядок оплати за землю, що відводиться під сервітут судом встановлено

виходячи з того, що позивач не є стороною договору оренди від 13.04.2006 і не

може за відповідача виконувати його зобов'язання перед Слов'яносербською

селищною радою.

У задоволенні решти вимог позивача судом відмовлено за відсутністю

нормативного обґрунтування.

ВАТ „Слов'яносербський комбікормовий завод” не погодилося з

рішенням суду першої інстанції, подало апеляційну скаргу, якою просить

скасувати рішення, прийняти нове рішення про залишення позову без задоволення.

В обґрунтування доводів за апеляційною скаргою її заявник

посилається на неповне з'ясування обставин справи, що мають значення для

справи; невідповідність висновків, викладених у рішенні місцевого

господарського суду, обставинам справи; порушення та неправильне застосування

норм матеріального права (ч. 1 ст. 401 Цивільного кодексу України, п. б ч. 1

ст. 99 Земельного кодексу України) та процесуального права (п. 2 ч. 1 ст. 83

Господарського процесуального кодексу України). Висновок суду стосовно

відсутності іншого проходу до маслоцеху позивача, крім як через територію

орендовану відповідачем, скаржник оспорює.

За твердженням скаржника, судом першої інстанції не враховано

доводи відповідача, що після заборони проїзду по території ВАТ

„Слов'яносербський комбікормовий завод” позивач підприємницької діяльності не

припиняв та користувався територією, яка належить Слов'яносербській сільській

раді, для проходу та проїзду до будівлі маслоцеху та документи, що були надані

на підтвердження цього відповідачем, а саме: копія акту встановлення та узгодження

меж земельної ділянки під розміщення ВАТ „Слов'яносербський комбікормовий

завод”, який містить план-схему земельних ділянок, орендованих позивачем та

відповідачем, прилеглої до цих земельних ділянок території, на якому зображено

альтернативну ґрунтову дорогу до об'єктів позивача. Земельна ділянка, яку було

надано позивачеві у орендну, межує з територією відповідача лише на півдні та

сході. Таким чином, як стверджує відповідач, позивач міг задовольняти свої

потреби щодо потрапляння на орендовану ним земельну ділянку іншим способом.

Також, скаржник посилається на неврахування судом його доводів

стосовно відсутності на земельної ділянці відповідача будь-яких шляхів,

наявність яких необхідна для встановлення сервітуту відповідно до вимог

підпункту „б” ч. 1 ст. 99 Земельного кодексу України.

За доводами скаржника, кадастровий план теодолітної зйомки не є

доказом та не може бути підставою встановлення наявності чи відсутності

обставин, на яких ґрунтуються вимоги ТОВ „Агріком”, так як він не містить у

собі жодних даних про обставини, що мають значення для правильного вирішення

спору.

У підтвердження порушення судом норм процесуального права,  скаржник вказує на те, що суд, у порушення

положень п.2 ч. 1 ст. 83 Господарського процесуального кодексу України, вийшов

за межі позовних вимог без клопотання заінтересованих сторін, а саме: у

позовній заяві позивач просив суд встановити постійний платний сервітут на

право проходу, проїзду транспортних засобів через земельну ділянку, яка

знаходиться в користуванні у відповідача, однак, судом було прийнято рішення

про встановлення строкового сервітуту з правом проходу, проїзду транспортними

засобами по території, що орендується ВАТ „Слов'яносербський комбікормовий

завод”.

Позивач та третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на

предмет спору доводи скаржника оспорюють, вважають їх такими, що не

відповідають дійсності та просять залишити рішення суду першої інстанції без

змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Згідно відзиву позивача на апеляційну скаргу та пояснень його

представників у судовому засіданні, позивач з моменту появи маслоцеху у 1999

році безперешкодно користувався орендованою ним земельною ділянкою та майном,

використовуючи шлях до ділянці, яка на теперішній час орендована ВАТ

„Слов'яносербський комбікормовий завод”. Ніяких обмежень позивача в

користуванні земельною ділянкою раніше не було: усі громадяни мали доступ до

маслоцеху, здійснювалося завезення сировини для переробки та вивозилося масло

покупцями шляхом, який проминає ділянкою відповідача.

За доводами позивача іншого шляху до маслоцеху ТОВ „Агріком”, ніж

через територію орендовану відповідачем не має; у підтвердження позивач

посилається на план-схему, що надана до справи Сло'вяносербською селищною

радою.

Позивач не згоден з твердженням скаржника про порушення судом норм

процесуального права та повідомляє про те, що клопотання позивача про уточнення

позовних вимог, яке було заявлено в засіданні суду директором ТОВ „Агріком”,

обговорювалося у судовому засіданні за участю представника відповідача, думка

якого була заслухана судом та викладена у письмових поясненнях позивача. Ніяких

заперечень стосовно зміни позовних вимог відповідачем не було надано.

За твердженням позивача, ніяких процесуальних обмежень стосовно

найменування клопотання та його форми не існує.

Слов'яносербська селищна рада у відзиві на апеляційну скаргу

підтверджує факт звернення керівника ТОВ „Агріком” із заявою про уточнення

позовних вимог та обговорення цього питання на засіданні суду. Також, з

пояснень 3-ї особи іншого шляху до земельної ділянці, що знаходиться в оренді

ТОВ „Агріком”, інакше як через територію, що орендує відповідач не має,

встановлення сервітуту є необхідним та не буде перешкоджати відповідачеві у

користуванні за цільовим призначенням земельною ділянкою, що знаходиться у

нього в оренді.

Розглянув матеріали справи, обговорив доводи апеляційної скарги,

заслухав представників сторін, дослідив правильність застосування судом першої

інстанції при винесенні рішення норм матеріального та процесуального права,

Луганський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів дійшов

висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги, виходячи з

наступного.

Як вбачається з матеріалів справи позивач та відповідач є

землекористувачами суміжних земельних ділянок, що підтверджено матеріалами

справи. На земельної ділянці, що знаходиться в оренді позивача на підставі

договору оренди від 04.04.2005, укладеного ТОВ „Агріком” із Слов'яносербською

селищною радою, розташовані приміщення маслоцеху позивача, які були збудовані у

1999 році.

Як встановлено судом першої інстанції ТОВ  „Агріком” протягом багатьох років

безперешкодно користувався шляхом, що знаходиться на суміжної ділянці.

З 01.01.2007 відповідач без попередження заборонив позивачеві

проїзд через його територію, що паралізувало господарську діяльність позивача.

Скаржник викладені обставини не оспорює.

         Відповідно до ст.

401 Цивільного кодексу України право користування чужим майном (сервітут) може

бути встановлене щодо земельної ділянки, інших природних ресурсів (земельний

сервітут) або іншого нерухомого майна для задоволення потреб інших осіб, які не

можуть бути задоволені іншим способом. Сервітут може належати власникові

(володільцеві) сусідньої земельної ділянки, а також іншій, конкретно визначеній

особі (особистий сервітут).

          Право власника або

землекористувача земельної ділянки на обмежене платне або безоплатне

користування чужою земельною ділянкою передбачено, також, ч. 1 ст. 98

Земельного кодексу України.

          У підтвердження

заперечень проти встановлення сервітуту відповідач посилається на підпункт „б”

ч. 1 ст. 99 Земельного кодексу України, яким встановлено наступний вид

земельного сервітуту: право проїзду на транспортному засобі по наявному шляху.

         За твердженням

відповідача, на земельної ділянці, що знаходиться у нього в оренді будь-які

шляхи відсутні.

         Вказані доводи

відповідача спростовуються поясненнями позивача та 3-ї особи, кадастровим

планом теодолітної зйомки, що оформлена належним чином та іншими матеріалами

справи. Перелік видів права земельного сервітуту, що наведений у ст. 99

Земельного кодексу України, не є вичерпним.

         Доводи щодо

наявності іншого шляху відповідачем не доведені належним чином відповідно до

положень ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, згідно якої

кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на

підставу своїх вимог і заперечень.

         Доводи скаржника

про те, що кадастровий план теодолітної зйомки не є доказом не приймаються

судовою колегією до уваги за невідповідністю вказаних доводів змісту

кадастрового плану, що наданий до справи 3-ю особою та належним чином

оформлений.

         Копії документів,

що надані відповідачем та на які він посилається в апеляційній скарзі, не

оформлені ніяким чином і обґрунтовано не прийняті до уваги судом першої

інстанції.

         Позивач та 3-я

особа наявність іншого шляху до маслоцеху 

оспорюють. Згідно їх пояснень, іншого проїзду, проходу до маслоцеху,

інакше як по території, що орендує відповідач, не існує.

         За викладеним посилання скаржника на

положення ст. 401 Цивільного кодексу України не можуть бути прийняті до уваги.

          Висновок суду

першої інстанції щодо правомірності вимог позивача по встановленню сервітуту та

щодо порядку оплати за землю є обґрунтованим та таким, що відповідає обставинам

справи та вимогам чинного законодавства, зокрема, ст. 101 Земельного кодексу

України, про яку зазначено у рішенні.

 Не можуть бути прийняті до

уваги і доводи скаржника щодо скасування рішення з підстав порушення судом норм

процесуального права. Як вбачається з матеріалів справи, умови сервітуту

викладені позивачем додатково у поясненнях до позовної заяви, що надані ним до

суду 16.07.2007.

До вказаних пояснень позивачем додані кадастровий план теодолітної

зйомки та план зовнішніх меж сервітуту ( ширина -5 метрів; довжина -121,8

метрів; площа -0,0609 га).

Умови сервітуту, що пропонувались позивачем, з пояснень

представників позивача та 3-ї особи, розглядалися у судовому засіданні

16.07.2007, на якому був присутній і представник відповідача.

Крім того, відповідно до ч. 2 ст. 104 Господарського

процесуального кодексу України порушення або неправильне застосування норм може

бути підставою для скасування або зміни рішення за умови, якщо це порушення

призвело до прийняття неправильного рішення.

Оскаржуване рішення суду першої інстанції, судова колегія вважає

таким, що відповідає фактичним обставинам справи та вимогам чинного

законодавства.

Підстав для скасування рішення не вбачається.

Судові витрати за апеляційною скаргою підлягають віднесенню на її

заявника відповідно до положень ст. 49 Господарського процесуального кодексу

України.

          Керуючись ст. ст.

33, 43, 49, 99, 101, п.  1  ст. 103, ст. 105 Господарського

процесуального кодексу України, Луганський апеляційний господарський суд у

складі колегії суддів

П О С Т А Н О В И В:

            1. Апеляційну скаргу ВАТ

„Слов'яносербський комбікормовий завод” на рішення господарського суду

Луганської області від 06.08.2007 по справі № 12/242пн залишити без задоволення.

            2. Рішення

господарського суду Луганської області від 06.08.2007 по справі № 12/242пн

залишити без змін.

Відповідно ч. 3, ч. 5 ст. 105 Господарського процесуального

кодексу України постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути

оскаржена у касаційному порядку.

          Головуючий

суддя                                                 

Т.М.Баннова

Суддя                                                                     

К.І. Бойченко

Суддя                                                                      С.С.

Єжова