Рішення

від 06.03.2023 по справі 400/1500/22

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 березня 2023 р. № 400/1500/22 м. Миколаїв

Миколаївський окружний адміністративний суд, у складі судді Гордієнко Т. О. розглянув у порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовом:Товариства з обмеженою відповідальністю "КОМПАНІЯ "ЄВРОДОР", вул. Мельнична, 22, корп. А,Доманівка,Доманівський район, Миколаївська область,56401, до відповідача: Головного управління ДПС у Миколаївській області, вул. Лягіна, 6,Миколаїв,54001,

про:визнання протипраними та скасування податкових повідомлень-рішень від 17.01.2022р. №49114290703, №492114290703,

УСТАНОВИВ:

Позивач, товариство з обмеженою відповідальністю «Компанія «Євродор» звернувся до суду з позовом до Головного управління ДПС у Миколаївській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень рішень № 49114290703 та 492114290703 від 17.01.2022.

Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач зазначає, що ним під час проведення перевірки були надані контролюючому органу всі належним чином оформлені та складені первинні бухгалтерські документи, які підтверджують реальність спірних господарських операцій у перевіряємий період, а висновки в акті перевірки є неприпустимими, адже позивач не порушував норми податкового законодавства. Також, позивач зазначає, що у разі порушення контрагентами платника податків чинного законодавства, відповідальність та негативні наслідками настають саме для цих осіб, тобто має місце індивідуальний характер юридичної відповідальності і позивач не може ставитись у пряму залежність від недодержання податкової дисципліни третіми особами. Тому, спірні рішення податкової є протиправними.

Від відповідача надійшов відзив, в якому він просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог та зазначає, що позивачем сформовано суму податкового кредиту за зареєстрованими податковими накладними в ЄРПН по взаємовідносинах із постачальниками за нереальними операціями з придбання товарів (робіт, послуг), які не вироблялися в обсязі, визначеному у складених документах та при неможливості їх реального постачання у зв`язку з відсутністю, недостатністю у постачальників необхідного управлінського й технічного персоналу, виробничих активів і матеріальних ресурсів, економічно необхідних для виробництва, зберігання й транспортування товарів, виконання робіт (надання послуг), що підтверджується наданими до перевірки первинними та іншими документами зібраною відповідно до ст. 72, 73 і 74 ПК України податковою інформацією (сукупністю об`єктивних і достатніх доказів). Відтак, податкові повідомлення-рішення є правомірними та прийнятими відповідно до вимог законодавства, а позовні вимоги відповідно є безпідставними та необґрунтованими.

Позовна заява залишалась без руху ухвалою суду від 03.02.2022.

Ухвалою від 14.02.2022 відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче судове засідання та запропоновано відповідачу надати відзив на позовну заяву у строк встановлений судом.

03.05.2022 постановлено ухвалу про прийняття до свого провадження справу.

Ухвалою від 18.08.2022 запропоновано відповідачу у строк встановлений судом надати відзив на позовну заяву та постановлено розглядати справу в порядку письмового провадження.

21.11.2022 постановлено ухвалу, якою судом запропоновано учасникам справи надати клопотання про участь у судовому засіданні поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.

Ухвалою від 28.12.2022 задоволено клопотання представника відповідача та призначено проведення судового засідання на 17.01.2023 о 12:00 в режимі відеоконференції з його участю поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.

Ухвалою від 16.01.2023 задоволено клопотання представника позивача та призначено проведення судового засідання на 17.01.2023 о 12:00 в режимі відеоконференції з його участю у судовому засіданні поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.

17.01.2023 ухвалою відкладено підготовче засідання на 07.02.2023, яке постановлено провести в режимі відеоконференції з участю представників сторін у судовому засіданні поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.

Ухвалою від 07.02.2023суд закрив підготовче провадження, призначив справу до судового розгляду та призначив судове засідання на 28.02.2023 р. - 10:30 год в режимі відеоконференції з участю представників сторін у судовому засіданні поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.

Представник позивача надав суду клопотання про розгляд справи в порядку письмового провадження.

Справа розглядається в порядку письмового провадження. Датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складання повного судового рішення (ч. 5 ст. 250 КАС України).

Дослідив докази, суд дійшов висновку:

Головним управлінням ДПС у Миколаївській області на підставі наказу ГУ ДПС у Миколаївській області від 22.11.2021 №2097-п «Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «Компанія «ЄВРОДОР» (код за ЄДРПОУ 38972680)», було проведено документальну позапланову виїзну перевірку позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість з податку на додану вартість при здійсненні фінансово господарських операцій з контрагентами постачальниками ТОВ «БАРТ» (код ЄДРПОУ 31842024) за вересень 2019 року, ТОВ «КОНТАРЕЛЛ УКРАЇНА» (код ЄДРПОУ 42815951) за жовтень 2019, ТОВ «МИКОЛАЇВШЛЯХБУД» (код ЄДРПОУ 41488859) за листопад 2019, ТОВ «ЄВРО ЗНАК» (код ЄДРПОУ 40080558) за листопад, грудень 2019, ТОВ «ОДЕСЬКИЙ НАФТОПЕРЕРОБНИЙ ТРЕС (код ЄДРПОУ 43732138) за жовтень 2020».

За результатами перевірки було складено акт від 07.12.2021 №8919/14-29-07-03/38972680, згідно висновків якого в ході перевірки встановлено порушення:

-п.198.1, п.198.3 ст.198, п.200.1, п.200.2 ст.200 ПК України, в результаті чого занижено податок на додану вартість в періоді, що перевірявся, на 765 464 грн., в тому числі: за листопад 2019 року на 722 797 грн.; за жовтень 2020 року на 42 667 грн.

- п.198.1, п.198.3 ст.198, п.200.1, п.200.4 ст.200 ПК України, в результаті чого завищено суму від`ємного значення з податку на додану вартість на 1 564 619 грн., в тому числі: за грудень 2019 року на 774 486 грн., за жовтень 2020 року на 790 133 грн.

Позивач не погодившись із вищезазначеними висновками контролюючого органу, подав заперечення на акт перевірки.

За результатами розгляду заперечення на акт перевірки, ГУ ДПС у Миколаївській області направлено відповідь від 10.01.2022 №183/6/14-29-07-03-02, яким, зокрема, пункт 1 висновків акту викладений у наступній редакції:

« 1. п.198.1, п.198.3 ст.198, п.200.1, п.200.2 ст.200 ПК України, в результаті чого занижено податок на додану вартість в періоді, що перевірявся, на 58 017 грн., в тому числі: за листопад 2019 року на 15 350 грн., за жовтень 2020 року на 42 667 грн.».

На підставі наведеного акту, з урахуванням відповіді на заперечення на акт перевірки, ГУ ДПС у Миколаївській області прийнято податкові повідомлення-рішення від 17.01.2022:

- №49114290703, яким збільшено суму грошового зобов`язання з ПДВ за податковим зобов`язанням в сумі 58 017 грн. та за штрафними санкціями в сумі 14504,25 грн.,

- №492114290703, яким зменшено суму від`ємного значення з податку на додану вартість в розмірі 1 564 619 грн.

Згідно з пунктом 44.1 статті 44 ПК, для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Також, статтею 1 Закону України від 16.07.1999 р. № 996-ХІV Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні встановлено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію. Господарська операція - це дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі підприємства.

Тобто, визначальною і обов`язковою ознакою господарської операції є реальна зміна майнового стану платника податків, що також відповідає і кореспондує з нормами ПК.

Згідно пунктом 198.3 статті 198 ПК податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з:

-придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг;

-придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи);

-ввезенням товарів та/або необоротних активів на митну територію України.

Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах провадження господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Тобто, необхідною умовою для віднесення сплачених у ціні товарів (послуг) сум податку на додану вартість, є факт придбання товарів та послуг із метою їх використання в господарській діяльності.

Відповідно до пункту 198.1 статті 198 ПК, право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв`язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

З наведеного випливає, що сама по собі несплата податку продавцем (у тому числі внаслідок ухилення від сплати) в разі фактичного здійснення господарської операції не впливає на формування податкового кредиту покупцем та суму бюджетного відшкодування.

Чинним законодавством України не встановлено обов`язку покупця сплачувати ПДВ ще й до бюджету, коли такий податок не буде сплачений продавцем або іншою особою, з урахуванням суми податку, отриманого від покупця в ціні товару.

Якщо контрагент не виконав свого зобов`язання по сплаті податку до бюджету, то це тягне відповідальність з негативними наслідками саме щодо цієї особи.

Зазначена обставина не є підставною для позбавлення платника податку права на відшкодування податку на додану вартість у разі, якщо останній мав усі передбачені законом умови щодо отримання такого відшкодування та має всі документальні підтвердження розміру свого кредиту.

Згідно з пунктом 198.2 статті 198 ПК датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:

- дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

- дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно до п.п. а п.198.1 ст.198 Податкового кодексу України, право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Згідно до пункту 198.6 статті 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями (тимчасовими, додатковими та іншими видами митних декларацій, за якими сплачуються суми податку до бюджету при ввезенні товарів на митну територію України), іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

З акту перевірки вбачається, що підставою для висновків щодо порушення позивачем податкового законодавства та відповідно підставою для прийняття спірних рішень стало встановлення контролюючим органом неправомірного формування показників податкового кредиту позивачем по ланцюгу постачання від ТОВ «БАРТ» за вересень 2019 року, ТОВ «ЄВРО ЗНАК» за листопад - грудень 2019, ТОВ «ОДЕСЬКИЙ НАФТОПЕРЕРОБНИЙ ТРЕС» за жовтень 2020.

Так, основним видом господарської діяльності позивача є будівництво доріг та автострад.

Одним з контрагентів позивача у перевіряємий період було ТОВ «БАРТ», з яким було укладено договір поставки № Б/19/35 від 21.03.2019, за умовами якого позивач закупив бітум дорожній.

На підтвердження реальності зазначеної господарської операції позивачем було надано до перевірки та до суду видаткову накладну № 847 від 19.09.2019, товарно-транспортні накладні на відпуск нафтопродуктів, картку рахунок № БНБТ0000847/1, № БНБТ0000847/2 від 19.09.2019, картка рахунку 631 від за вересень 2019, оборотно - сальдові відомості за жовтень 2019, картка-рахунок 36 за жовтень 2019.

На підтвердження подальшого використання закупленого матеріалу (бітуму) позивачем надавались договір № 845 від 05.11.2018 з додатками, договірна ціна до договору, довідка про вартість виконаних будівельних робіт та витрати за жовтень 2019, акт приймання виконаних робіт, акт списання товарів, звіт виробництва за зміну, товарно-транспортні накладні на перевезення бетону, картки рахунків, платіжні доручення, оборотно-сальдові відомості, картка рахунок, договір субпідряду, договірна ціна, локальний кошторис на будівельні роботи, підсумкова відомість ресурсів до локального кошторису, довідка про вартість виконаних будівельних робіт за вересень 2019, акт приймання виконаних будівельних робіт, підсумкова відомість ресурсів, акт списання товарів від 30.09.2021, звіт виробництва про зміну від 30.09.2019, товарно-транспортна накладна.

Також, одним з контрагентів позивача у перевіряємому періоді було ТОВ «ЄВРО ЗНАК», з яким позивачем було укладено договір підряду № 845 від 05.11.2019 для своєчасного виконання зобов`язань за договором підряду з Департаментом житлово-комунального господарства Чернівецької міської ради.

На підтвердження реальності виконання договору підряду, укладеного з ТОВ «ЄВРО ЗНАК» до перевірки було надано договір від 06.09.2019, договірну ціну додаток, картку рахунок за серпень-грудень 2019, довідка про вартість виконаних будівельних робіт та витрати за листопад 2019, акт приймання виконаних робіт та витрати за грудень 2019, підсумкова відомість ресурсів, розрахунок загальновиробничих витрат до акту Кб-2в № б, договір № 845 від 05.11.2018, довідки про вартість виконаних робіт та витрат за листопад 2019, грудень 2019.

Крім того, одним із контрагентів позивача було ТОВ «ОДЕСЬКИЙ НАФТОПЕРЕРОБНИЙ ТРЕСТ», з яким позивачем було укладено договір купівлі продажу № 3897-0211 від 02.10.2020, за умовами якого позивач придав у даного контрагента бітум дорожній.

На підтвердження реальності господарських операцій за вищезазначеним договором позивачем було надано договір, паспорт продукції від 01.10.2020, платіжні доручення № 2991 від 30.12.2020, № 2973 від 24.12.2020, № 2953 від 14.12.2020, № 2921 від 30.11.2020, № 2876 від 11.11.2020, № 3019 від 21.1.2021, рахунок на оплату № 35 від 16.10.2021, видаткові накладні, товарно транспортні накладні.

Також, позивачем на підтвердження використання бітуму дорожнього надавались договір № 391 від 28.08.2020, додаткова угода, довідки про вартість виконаних робіт та витрати з розрахунками, акт списання товарів, звіти виробництва за зміну, товарно транспортна накладна на відпуск нафтопродуктів, товарно транспортні накладні, реєстри ТТН, договір № 42 ДГ від 17.08.2020, додаткові угоди, довідки про вартість виконаних робіт та витрат, акти списання товарів, товарно транспортні накладні на відпуск нафтопродуктів, звіт виробництва за зміну, ТТН, реєстри ТТН, договір купівлі- продажу від 27.10.2020 № 2, видаткові накладні, рахунок на оплату.

Таким чином, факт отримання товару позивачем та факт виконання робіт від його контрагентів підтверджується вищезазначеними первинними документами.

Суд не приймає посилання відповідача на нереальність господарських операцій між позивачем та його контрагентом ТОВ «БАРТ» у перевіряємому періоді , в зв`язку з відсутністю товарно-транспортних накладних на перевезення бітуму у кількості 25600 кг, а також не зазначення у ТТН про допуск транспортного засобу до перевезення небезпечних вантажів, оскільки самі по собі ці обставини не можуть бути підставами для позбавлення позивача право на формування податкового кредиту та не свідчить про нереальність господарської операції.

Так, наявність транспортних документів на перевезення товарно-матеріальних цінностей за наслідками формування бази оподаткування податком на додану вартість не є визначальними при оподаткуванні операцій за договором поставки, вони є обов`язковими при оподаткуванні операцій за договорами саме перевезення. Крім того, товарно-транспортні накладні є доказом факту перевезення (переміщення) товару, натомість факт передання товару та, відповідно, набуття права власності на нього має підтверджуватись видатковою накладною.

Аналогічна правова позиція підтверджена постановами Верховного Суду від 15.07.2023 № 826/3616/18, від 25 листопада 2022 року № № 200/4458/20-а,від 13.07.2022 № № 520/223/20.

В акті перевірки відповідачем зазначено, що по контрагенту ТОВ «БАРТ», а саме ПП «АЗС ОНЛАЙН» аналізом даних Єдиного реєстру судових рішень встановлено наявність кримінального провадження №32019060000000030 (справа №295/17032/19), за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст.212 КК України, з якого відповідач зробив висновок, що ПП «АЗС ОНЛАЙН» здійснило документальне оформлення реалізації бітуму нафтового дорожнього на адресу ТОВ «БАРТ», а ПП «АЗС ОНЛАЙН» на підставі неправомірно складених та зареєстрованих податкових накладних за нереальними операціями з придбання, переробки нафти, штучно сформувало податковий кредит з ПДВ, тим самим ухилились від сплати податку на додану вартість протягом 2019 року. В свою чергу ТОВ «БАРТ» документально відобразило придбання бітуму нафтового дорожнього, придбаного у ПП «АЗС ОНЛАЙН» у інших контрагентів.

На вищевикладене суд зазначає, що сам по собі факт порушення кримінального провадження щодо контрагента платника податків, а тим більше контрагента- контрагента, в якому не винесено вироку суду або ухвали про закриття кримінального провадження із звільнення особи від кримінальної відповідальності з нереабілітуючих підстав в силу приписів частини 6 статті 78 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) не є підставою для визнання спірних господарських операцій нереальними.

Вказана правова позиція узгоджується із висновками Верховного Суду, викладеними, зокрема, у постанові від 24.09.2021 № 320/5555/20.

Також, суд відхиляє посилання відповідача на порушення строків початку виконання робіт за договором від 06.08.2019 № 6/08-2019 та ненадання ТОВ «КОМПАНІЯ «ЄВРОДОР» пояснень, та документального підтвердження стосовно перенесення термінів початку робіт вказаних у договорі, оскільки порушення умов договору у господарській діяльності є підставою для господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин, а не підставою для визнання нереальності господарської операції.

З огляду на акт перевірки та відзив відповідача, можливо зазначити, що відповідач дійшов висновку про порушення позивачем податкового законодавства переважно через неточності в документах, оформлених контрагентами позивача; відсутністю у контрагентів трудових та інших ресурсів для здійснення господарських операцій; через взаємовідносини цих контрагентів з іншими суб`єктами господарювання; наявність податкової інформації відносно контрагента позивача.

Однак, суд зазначає, що відсутність у контрагентів позивача матеріальних та трудових ресурсів не виключає можливості реального виконання ним господарської операції та не свідчить про одержання необґрунтованої податкової вигоди покупцем, оскільки основні та транспортні засоби можуть перебувати в постачальника на праві оренди або лізингу. Відсутність у контрагента-постачальника матеріально-технічних, достатньої кількості трудових ресурсів, відсутність товарів по ланцюгу постачання, відсутність окремих документів чи дефекти в них - саме по собі не є безумовною підставою для висновку, що господарської операції не було.

Аналогічна правова позиція підтверджена у постановах Верховного Суду від 14.07.2022 року у справі № 821/2813/15-а.

Щодо відсутності паспорту якості, то суд зазначає, що він не належить до документів, на підставі яких формується бухгалтерській та податковий облік та не містить відомостей про господарську операцію. Тому, ненадання позивачем у спірних правовідносинах паспорту якості бітуму не є доказом порушення позивачем податкового законодавства.

Щодо посилання відповідача на відсутність у позивача трудових та інших ресурсів для здійснення господарських операцій, то дане твердження спростовано позивачем шляхом надання доказів, а саме договору оренди від 05.01.2020 № 05.01-2020 з додатками, акти приймання передачі договорів оренди, акти надання послуг, рахунки на оплату, платіжні доручення, штатний розклад, накази про облікову політику ТОВ «Компанія «Євродор».

Відповідач у відзиві зазначає, що ТОВ «КОМПАНІЯ «ЄВРОДОР» сформовано суму податкового кредиту за зареєстрованими податковими накладними в ЄРПН.

Так, відповідно до абз. 3 п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України передбачено, що податкова накладна та/або розрахунок коригування до неї, складені та зареєстровані після 01.07.2017 р. в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, для покупця таких товарів/послуг є достатньою підставою для нарахування сум податку, що належать до податкового кредиту, та не потребує будь-якого іншого додаткового підтвердження.

Згідно з п.201.16 ст.201 ПК України реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Відтак, під час реєстрації податкової накладної, контролюючий орган має перевірити накладну на відповідність вимогам податкового законодавства, а тому реєстрація податкової накладної підтверджує те, що податкова накладна була складена платником ПДВ за реальною господарською операцією.

Також, суд звертає увагу, що норми податкового законодавства не ставлять у залежність достовірність даних податкового обліку платника податків від дотримання податкової дисципліни його контрагентами, якщо цей платник (покупець) мав реальні витрати у зв`язку з придбанням товарів (робіт, послуг), призначених для використання у його господарській діяльності. Порушення певними постачальниками товару (робіт, послуг) у ланцюгу постачання вимог податкового законодавства чи правил ведення господарської діяльності не може бути підставою для висновку про порушення покупцем товару (робіт, послуг) вимог закону щодо формування витрат та податкового кредиту, тому платник податків (покупець товарів (робіт, послуг) не повинен зазнавати негативних наслідків, зокрема у вигляді позбавлення права на формування витрат та податковий кредит, за можливу неправомірну діяльність його контрагентів за умови, якщо судом не встановлено фактів, які свідчать про обізнаність платника податків щодо такої поведінки контрагента та злагодженість дій між ними.

Аналогічна правова позиція підтверджена постанова Верховного Суду від 19.03.2021 р. у справі № N 460/143/19.

Отже, на підтвердження реальності угод, укладених з від ТОВ «БАРТ», ТОВ «ЄВРО ЗНАК» та ТОВ «ОДЕСЬКИЙ НАФТОПЕРЕРОБНИЙ ТРЕС позивач надав належним чином оформлені первинні документи бухгалтерського та податкового обліку. Товар та послуги, які придбавав позивач використовувалися ним для здійснення господарської діяльності, тому формування позивачем податкового кредиту за результатами господарської діяльності з цими контрагентами є правомірним.

Відповідно до вимог ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідач не довів суду, що позивач допустив порушення норм податкового законодавства, тому оскаржувані податкові повідомлення-рішення належить скасувати, а позов задовольнити.

Судові витрати розподіляються відповідно до ст. 139 КАС України.

Керуючись ст. 2, 19, 139, 241, 244, 242 - 246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

1.Позов задовольнити.

2.Визнати противоправними та скасувати податкові повідомлення рішення Головного управління ДПС у Миколаївській області (вул. Лягіна, 6, Миколаїв, 54001, ЄДРПОУ ВП 44104027) № 49114290703 та 492114290703 від 17.01.2022.

3. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Миколаївській області (вул. Лягіна, 6,Миколаїв,54001 44104027) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "КОМПАНІЯ "ЄВРОДОР" (вул. Мельнична, 22, корп. А,Доманівка,Доманівський район, Миколаївська область,56401 38972680) судовий збір у сумі 24557,10 грн (двадцять чотири тисячі п`ятсот п`ятдесят сім гривень 10 копійок), сплачений квитанціями 3472 від 28.01.2022, № 3486 від 08.02.2022.

Рішення суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи в порядку, визначеному ст. 255 КАС України. Апеляційна скарга може бути подана до П`ятого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Суддя Т. О. Гордієнко