Постанова

від 17.08.2023 по справі 400/1500/22

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

Іменем України

17 серпня 2023 року

Київ

справа №400/1500/22

адміністративне провадження №К/990/24746/23

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого судді - Гімона М.М. (суддя-доповідач),

суддів: Васильєвої І.А., Юрченко В.П.,

розглянувши в порядку письмового провадження як суд касаційної інстанції справу №400/1500/22 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «КОМПАНІЯ «ЄВРОДОР» до Головного управління ДПС у Миколаївській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, провадження у якій відкрито за касаційною скаргою Головного управління ДПС у Миколаївській області, утвореного як відокремлений підрозділ Державної податкової служби України, на ухвалу П`ятого апеляційного адміністративного суду від 14 червня 2023 року (головуючий суддя Коваль М.П., судді: Турецька І.О., Зуєва Л.Є.),-

ВСТАНОВИВ:

Миколаївський окружний адміністративний суд рішенням від 06 березня 2023 року, прийнятим у письмовому провадженні, позов задовольнив. Визнав протиправними та скасував податкові повідомлення-рішення від 17 січня 2022 року №49114290703, №492114290703 (том 5 а.с.50-57).

Копія вказаного рішення була доставлена в Електронний кабінет Головного управління ДПС у Миколаївській області, утвореного як відокремлений підрозділ Державної податкової служби України (далі - відповідач, ГУ ДПС) 06 березня 2023 року о 19:23 годин, що підтверджується довідкою про доставку електронного листа (том 5 а.с.58).

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, ГУ ДПС через підсистему «Електронний суд» 05 квітня 2023 року подало апеляційну скаргу (том 5 а.с.62-90).

Ухвалою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 07 квітня 2023 року апеляційну скаргу залишено без руху та надано строк для усунення недоліків апеляційної скарги шляхом подання до суду доказів сплати судового збору у розмірі 29468,52 грн у десятиденний строк з моменту отримання копії цієї ухвали (том 5 а.с.98-99).

Копія вказаної ухвали були доставлена в Електронний кабінет ГУ ДПС 07 квітня 2023 року об 11:54 годин, що підтверджується довідкою про доставку електронного листа (том 5 а.с.100).

17 квітня 2023 року через підсистему «Електронний суд» ГУ ДПС подало до апеляційного суду клопотання про продовження строку на усунення недоліків апеляційної скарги, в якому вказало про відсутність можливості сплатити судовий збір через обмеженість відкритих бюджетних асигнувань на цей вид видатків. На підтвердження цих обставин заявник додав копії службових записок від 06, 10, 17, 20 січня 2023 року, 06, 09, 21 лютого 2023 року, 01, 03, 07, 09, 15, 20, 28 березня 2023 року, 03, 04, 05, 06, 12, 13 квітня 2023 року (том 5 а.с.101-131).

П`ятий апеляційний адміністративний суд ухвалою від 18 квітня 2023 року задовольнив клопотання ГУ ДПС та продовжив строк для усунення недоліків апеляційної скарги на десять днів з дня отримання ухвали суду (том 5 а.с.132-133).

Копія вказаної ухвали були доставлена в Електронний кабінет ГУ ДПС 18 квітня 2023 року о 15:05 годин, що підтверджується довідкою про доставку електронного листа (том 5 а.с.134).

Ухвалою від 02 травня 2023 року П`ятий апеляційний адміністративний суд апеляційну скаргу повернув апелянту (том 5 а.с.135-136).

Ухвала суду апеляційної інстанції вмотивована тим, що строк на усунення недоліків апеляційної скарги з урахуванням додатково наданого часу відповідно до ухвали від 18 квітня 2023 року сплинув 28 квітня 2023 року, проте, станом на 02 травня 2023 року відповідні недоліки усунуті не були.

Копія вказаної ухвали були доставлена в Електронний кабінет ГУ ДПС 02 травня 2023 року о 16:25 годин, що підтверджується довідкою про доставку електронного листа (том 5 а.с.137).

24 травня 2023 року ГУ ДПС через підсистему «Електронний суд» повторно подало до суду апеляційну скаргу, в якій просило поновити строк звернення на апеляційне оскарження. В обґрунтування своїх вимог зазначило, що вперше апеляційна скарга була подана до суду із дотриманням строку, встановленого статтею 295 КАС України. Проте ГУ ДПС не мало змоги усунути недоліки апеляційної скарги в частині сплати судового збору з огляду на відсутність коштів на сплату судового збору, що підтверджується службовими записками за січень-травень 2023 року (том 5 а.с.143-199).

Ухвалою від 24 травня 2023 року П`ятий апеляційний адміністративний суд залишив без руху апеляційну скаргу ГУ ДПС та запропонував апелянту протягом десяти днів з дня вручення ухвали звернутися до суду із заявою про поновлення строку із зазначенням поважних причин для його поновлення; надати документ про сплату судового збору (том 5 а.с.204-207).

Ухвала суду апеляційної інстанції вмотивована тим, що повторне звернення із апеляційною скаргою без усунення недоліків, які слугували підставою для повернення первинної апеляційної скарги, не може бути визнане поважною причиною пропуску строку на апеляційне оскарження. Аналогічно, не є поважною причиною пропуску строку звернення до суду з апеляційною скаргою й довготривала процедура погодження й сплати судового збору.

Копія вказаної ухвали були доставлена в Електронний кабінет ГУ ДПС 24 травня 2023 року о 13:19 годин, що підтверджується довідкою про доставку електронного листа (том 5 а.с.208).

02 червня 2023 року ГУ ДПС через підсистему «Електронний суд» подало клопотання, в якому просило поновити строк звернення до суду з апеляційною скаргою та продовжити строк на усунення недоліків в частині сплати судового збору (том 5 а.с.203-217).

В обґрунтування поважності причини пропуску строку на апеляційне оскарження апелянт навів доводи, що вже вказувались ним у попередньо поданому клопотанні, та додатково послався на практику Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) в частині застосування пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенції).

Обґрунтовуючи вимогу про продовження строку на усунення недоліків апеляційної скарги в частині сплати судового збору, ГУ ДПС, окрім посилань на службові записки за січень-травень 2023 року про відсутність відповідних бюджетних асигнувань, також просило врахувати обставини введення в Україні воєнного стану.

П`ятий апеляційний адміністративний суд ухвалою від 14 червня 2023 року відмовив у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ГУ ДПС на рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 06 березня 2023 року (том 5 а.с.218-221).

Відмовляючи у відкритті апеляційного провадження, суд апеляційної інстанції, посилаючись на висновки, викладені Верховним Судом у постановах від 31 березня 2021 року (справа №160/7863/18), від 28 січня 2022 року (справа №380/10307/20), вказав, що неможливість сплати судового збору під час попереднього звернення до суду не може свідчити про поважність пропуску строку апеляційного оскарження при наступному зверненні до суду, оскільки фактично це призведе до своєрідного відстрочення сплати суб`єктом владних повноважень судового збору без встановлення наявності для цього передбачених статтею 8 Закону України «Про судовий збір» підстав та прийняття відповідного рішення. Посилання апелянта на практику ЄСПЛ суд відхилив, оскільки висновки цього суду направлені на встановлення порушень Конвенції щодо прав людини (у виключних випадках - юридичної особи), а не органів державної влади.

Не погоджуючись з вказаною ухвалою, ГУ ДПС подало касаційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення апеляційним судом норм процесуального права, просить скасувати ухвалу про відмову у відкритті апеляційного провадження та направити справу для продовження розгляду до П`ятого апеляційного адміністративного суду.

В обґрунтування вимог касаційної скарги скаржник зазначив, що звернувся із апеляційною скаргою вперше з дотриманням строків, встановлених статтею 295 КАС України. Неможливість сплати судового збору обумовлена обставинами введення в Україні воєнного стану, з огляду на який було здійснено перерозподіл видатків на потреби Збройних Сил України. Водночас ГУ ДПС утримується виключно за рахунок Державного бюджету України. Ці обставини, на переконання скаржника, є такими, що не залежать від волевиявлення сторони і свідчать про наявність істотних перешкод для своєчасного вчинення сторонами процесуальних дій.

Скаржник просить врахувати висновки Верховного Суду, викладені в постанові від 29 вересня 2022 року у справі №500/1912/22, відповідно до яких протягом усього періоду дії воєнного стану, запровадженого на території України, суворе застосування адміністративними судами процесуальних строків щодо звернення до суду з позовними заявами, апеляційними й касаційними скаргами, іншими процесуальними документами може мати ознаки невиправданого обмеження доступу до суду. Звертає увагу, що в постанові від 06 квітня 2021 року у справі №580/2586/19 Верховний Суд також звертав увагу на те, що правило встановлення обмежень доступу до суду у зв`язку з пропуском строку звернення повинно застосовуватись з певною гнучкістю і без надзвичайного формалізму, воно не застосовується автоматично і не має абсолютного характеру.

Відповідно до ухвали Верховного Суду від 17 липня 2023 року касаційне провадження у цій справі відкрито з метою перевірки доводів касаційної скарги про неправильне застосування судом матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Позивач правом на подання відзиву на касаційну скаргу не скористався.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судом апеляційної інстанції норм процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке.

Відповідно до частини першої статті 341 КАС України (в редакції, чинній з 8 лютого 2020 року) суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Забезпечення права на апеляційний перегляд справи є однією з основних засад судочинства та гарантується приписами пункту 8 частини першої статті 129 Конституції України. Проте, дане право підлягає реалізації з дотриманням вимог процесуального законодавства, що виражається в дотриманні форми та змісту апеляційної скарги, термінів її подачі, а також обов`язковому переліку матеріалів, що повинні бути додані до неї, зокрема і документу про сплату судового збору.

Вимоги до форми і змісту апеляційної скарги передбачені у статті 296 КАС України, пунктом 1 частини п`ятої якої передбачено, що до апеляційної скарги додається документ про сплату судового збору.

Механізм реалізації права на апеляційне оскарження судового рішення врегульовано Главою першою Розділу ІІІ КАС України.

Так, частиною першою статті 295 КАС України передбачено, що апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п`ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Відповідно до частини другої статті 295 КАС України учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження:

1) на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду;

2) на ухвалу суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, встановлених частиною другою статті 299 КАС України (частина третя статті 295 КАС України).

Відповідно до частини третьої статті 298 КАС України апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 295 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.

Згідно з частиною другою статті 298 КАС України до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 296 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу.

Повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом (частина восьма статті 169 КАС України).

За змістом пункту 4 частини першої статті 299 КАС України суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.

Таким чином, суд відмовляє у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою, поданою після закінчення строків, установлених статтею 295 КАС України, та якщо суд за заявою особи, яка її подала, не знайде підстав для поновлення строку, про що постановляється ухвала.

Частинами першою та другою статті 44 КАС України передбачено, що учасники справи мають рівні процесуальні права та обов`язки. Учасники справи зобов`язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов`язки, зокрема, щодо сплати судового збору.

Наведеною процесуальною нормою чітко окреслено характер процесуальної поведінки, який зобов`язує учасників справи діяти сумлінно, тобто проявляти добросовісне ставлення до наявних у них прав і здійснювати їх реалізацію таким чином, щоб забезпечити неухильне та своєчасне (без суттєвих затримок та зайвих зволікань) виконання своїх обов`язків, встановлених законом або судом, зокрема щодо дотримання строку апеляційного оскарження, а також належного оформлення апеляційної скарги. Для цього особа, зацікавлена у поданні апеляційної скарги, повинна вчиняти усі можливі та залежні від неї дії, використовувати у повному обсязі наявні засоби та можливості, передбачені законодавством.

Згідно з частиною першою статті 121 КАС України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

При цьому норми Кодексу адміністративного судочинства України не містять вичерпного переліку підстав, які вважаються поважними для вирішення питання про поновлення пропущеного процесуального строку. Такі причини визначаються в кожному конкретному випадку з врахуванням обставин у справі.

Отже, процесуальний строк звернення до суду покликаний забезпечувати принцип правової визначеності і є гарантією захисту прав сторін спору. Вирішуючи питання про поновлення процесуального строку, зокрема на апеляційне оскарження, суди повинні надавати оцінку причинам, що зумовили пропуск строку.

На думку колегії суддів, сам по собі факт повернення вчасно поданої вперше апеляційної скарги не є поважною причиною пропуску строку, тому при вирішенні питання про поважність наведених скаржником причин, суд має враховувати також і ті обставини, які стали підставою для повернення попередньо поданої апеляційної скарги, а також період часу, який сплинув з моменту, коли особа дізналась про відповідне рішення суду, яким чином діяла ця особа протягом зазначеного часу. Суди мають враховувати, чи вчинялись особою, яка має намір подати апеляційну скаргу, усіх можливих та залежних від неї дій у розумні строки, без невиправданих зволікань з метою виконання процесуального обов`язку щодо дотримання строку на апеляційне оскарження судових рішень.

Аналогічна правова позиція викладена і в постановах Верховного Суду від 19 червня 2020 року (справа № 280/4682/19), від 18 червня 2020 року (справа № 400/524/19), від 17 червня 2020 року (справа № 280/4951/19) тощо.

З матеріалів справи вбачається, що ГУ ДПС у період з березня 2023 року (часу отримання копії рішення суду першої інстанції) по 14 червня 2023 року (дату відмови апеляційним судом у відкритті апеляційного провадження) двічі зверталось до П`ятого апеляційного адміністративного суду з апеляційними скаргами (05 квітня 2023 року; 24 травня 2023 року). Проте, у жоден з указаних разів відповідач так і не долучив до апеляційної скарги документ про сплату судового збору у будь-якому розмірі.

Вперше подана апеляційна скарга залишалась судом без руху з наданням відповідного строку на сплату судового збору. В подальшому, суд апеляційної інстанції задовольнив клопотання ГУ ДПС про продовження строку на усунення недоліків апеляційної скарги та надав йому додатковий строк для їх усунення. Проте, скаржник у період з 18 квітня 2023 року (дата отримання копії ухвали про продовження строку на усунення недоліків апеляційної скарги) по 02 травня 2023 року (дата повернення судом вперше поданої апеляційної скарги), тобто протягом 13 календарних днів, не вжив будь-яких заходів щодо приведення поданої ним апеляційної скарги у відповідність до вимог процесуального закону.

До повторно поданої апеляційної скарги ГУ ДПС знову не долучило ні документ про сплату судового збору, ні жодних інших доказів, які б свідчили про вжиття ним відповідних заходів задля отримання фінансування в майбутньому. При цьому колегія суддів зауважує про відсутність підстав вважати, що звернення до суду з апеляційною скаргою повторно відбулось у стислі строки. Так, копія ухвали про повернення апеляційної скарги була отримана ГУ ДПС 02 травня 2023 року (з урахуванням правил частини шостої статті 251 КАС України), тоді як вдруге апеляційну скаргу було направлено до суду поштою лише 24 травня 2023 року, тобто, через 22 дні. Сплив такого проміжку часу свідчить про надмірне зволікання зі сторони скаржника.

Службові записки, датовані періодом з 06 січня 2023 року по 15 травня 2023 року, по-перше, не можуть бути належним доказом відсутності у ГУ ДПС коштів на сплату судового збору саме станом на 24 травня 2023 року, по-друге, не містять відомостей про вжиті апелянтом заходи задля можливого отримання відповідних коштів у майбутньому.

Посилаючись на обставини введення в Україні воєнного стану, ГУ ДПС вказує, що було здійснено перерозподіл видатків на потреби Збройних Сил України. Проте жодних доказів на підтвердження того, що саме кошти, які містились на рахунку, призначеному для сплати судового збору, в повному обсязі були перерозподілені на зазначені скаржником потреби до матеріалів справи долучено не було.

Та обставина, що згідно з платіжною інструкцією №1508 від 14 червня 2023 року ГУ ДПС сплатило судовий збір за подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції у цій справі, жодним чином не впливає на правильність висновку апеляційного суду про неповажність причин пропуску відповідачем строку на апеляційне оскарження та наявність підстав для відмови у відкритті апеляційного провадження. На переконання суду касаційної інстанції скаржник мав достатньо часу для сплати судового збору, а саме більше 3 місяців (з 07 березня 2023 року по 14 червня 2023 року - дату відмови у відкритті апеляційного провадження), проте, така сплата відбулась поза межами строку, встановленого судом на усунення недоліків апеляційної скарги. Так, копія ухвали про залишення повторно поданої апеляційної скарги без руху від 24 травня 2023 року була отримана ГУ ДПС цього ж дня, що скаржником не заперечується, відтак, строк на усунення недоліків сплинув ще 05 червня 2023 року.

Колегія суддів зазначає, що відсутність у суб`єкта владних повноважень коштів для своєчасної сплати судового збору є суто суб`єктивною причиною, а негативні наслідки, які настали у зв`язку з такою причиною є певною мірою відповідальністю за неналежне виконання своїх процесуальних обов`язків, які для усіх учасників справи мають бути рівними. Відповідач, що діє від імені держави як суб`єкт владних повноважень, не може та не повинен намагатись отримати вигоду від фінансових складнощів, які склались у нього на поточний день, шляхом уникнення або зволікання виконання ним своїх процесуальних обов`язків, в тому числі і щодо сплати судового збору.

Сукупність обставин у цій справі вказує на те, що ГУ ДПС у спірний період не було вчинено усіх залежних та можливих від нього дій, які б свідчили про бажання та дійсний намір реалізації наданих законом процесуальних прав з метою здійснення апеляційного перегляду рішення суду першої інстанції.

Така поведінка суб`єкта владних повноважень не може бути визнаною сумлінною, а тому суд апеляційної інстанції дійшов правильного висновку про відсутність підстав для поновлення відповідачу пропущеного строку звернення до суду. Відсутність коштів на сплату судового збору (в даному випадку - більше ніж 3 місяці) з дня складення повного тексту судового рішення за відсутності доказів вжиття заходів з отримання фінансування не може бути визнано поважною причиною пропуску строку на апеляційне оскарження. Відповідна процедура виділення та погодження коштів на сплату судового збору податковим органом була запроваджена і встановлена державою в особі законодавця, тому виходячи з принципу «належного урядування» наслідки недотримання державою самостійно встановлених нею правил та обов`язків не можуть впливати на добросовісного платника податків.

Відповідно до статті 129 Конституції України та статей 2, 8 КАС України, однією із засад судочинства є рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Як зазначив Європейський суд з прав людини у рішенні від 15 травня 2008 року "Надточій проти України" принцип рівності сторін - один із складників ширшої концепції справедливого судового розгляду - передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище у порівнянні з опонентом.

Обов`язок сплати судового збору слугує гарантуванню принципу рівності всіх осіб у правах щодо доступу до суду. При цьому, судовий збір виконує не тільки фіскальну, а й дисциплінуючу функцію. Він є одним із способів стимулювання належного виконання учасниками відповідних правовідносин своїх прав та обов`язків, передбачених законами України.

Разом з тим, з матеріалів цієї справи слідує, що ГУ ДПС судовий збір не сплатило ні під час першого, ні під час повторного подання апеляційної скарги. Доказів вжиття усіх можливих і залежних від ГУ ДПС заходів задля отримання відповідних коштів на сплату судового збору у період до 14 червня 2023 року матеріали справи не містять. Отже, такі обставини не можуть бути розцінені як прояв добросовісного ставлення апелянта до наявних у нього прав і сумлінної їх реалізації.

Аргументи касаційної скарги про неправильність зроблених апеляційним судом висновків є безпідставними та зводяться до переоцінки встановлених у справі обставин, що не узгоджується з приписами статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України.

Касаційна скарга не містить інших відомостей про обставини, які б давали підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження, а також свідчили б про порушення судом норм процесуального права при ухваленні судового рішення, а тому підстави для його скасування та задоволення касаційної скарги відсутні.

Згідно із статтею 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо рішення, переглянуте в передбачених статтею 341 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. 345, 349, 350, 355, 356, 359 КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Головного управління ДПС у Миколаївській області, утвореного як відокремлений підрозділ Державної податкової служби України, залишити без задоволення.

Ухвалу П`ятого апеляційного адміністративного суду від 14 червня 2023 року про відмову у відкритті апеляційного провадження у справі №400/1500/22 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.

СуддіМ.М. Гімон І.А. Васильєва В.П. Юрченко