Постанова

від 28.02.2023 по справі 440/5606/22

ДРУГИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДОДАТКОВА ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 лютого 2023 р. Справа № 440/5606/22Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого судді: Русанової В.Б.,

Суддів: Жигилія С.П. , Присяжнюк О.В. ,

за участю секретаря судового засідання Пукшин Л.Т,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду заяву ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення у справі за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 17.08.2022 по справі № 440/5606/22

за позовом ОСОБА_1

до Котелевського відділу державної виконавчої служби у Полтавському районі Полтавської області Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Суми) третя особа: Полтавська митниця

про визнання протиправною та скасування постанови, стягнення моральної шкоди,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі - позивач), звернувся до суду з позовом, в якому, з урахуванням уточнень, просив:

- визнати протиправною та скасувати постанову Котелевського ВДВС у Полтавському районі Полтавської області Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми), яка прийнята в межах ВП №66759138 про розшук майна боржника від 12.01.2022;

- стягнути з Котелевського ВДВС у Полтавському районі Полтавської області Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) на користь ОСОБА_1 моральну шкоду у розмірі 150 000,00 грн.

Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 17.08.2022 в задоволенні позову відмовлено.

Постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 24.01.2023 апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково.

Рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 17.08.2022 по справі № 440/5606/22 скасовано в частині відмови в задоволенні позову про визнання протиправною та скасування постанови Котелевського ВДВС у Полтавському районі Полтавської області Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми), яка прийнята в межах ВП №66759138 про розшук майна боржника від 12.01.2022.

Прийнято в цій частині нову постанову, якою позов ОСОБА_1 задоволено.

Визнано протиправною та скасовано постанову Котелевського відділу державної виконавчої служби у Полтавському районі Полтавської області Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) від 12.01.2022 про розшук майна боржника, прийняту в межах виконавчого провадження № 66759138.

В іншій частині рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 17.08.2022 по справі № 440/5606/22 залишено без змін.

Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Котелевського відділу державної виконавчої служби у Полтавському районі Полтавської області Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) на користь ОСОБА_1 витрати зі сплати судового збору у розмірі 2481,00 грн.

06.02.2023 ОСОБА_1 подав до суду апеляційної інстанції заяву про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу понесених в суді першої інстанції в розмірі 15 000,00 грн та зі сплати судового збору в розмірі 2481,00 грн.

Відповідно доч. 4 ст.229, ч. 2 ст.313 КАСфіксування судового процесу технічними засобами не проводилося.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши заяву, докази по справі, дійшла висновку, що заява підлягає частковому задоволенню, з наступних підстав.

Згідно п.3 ч.1ст.252 КАС Українисуд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

Відповідно до ч.1 п. 1 ч. 3ст.132 КАС Українисудові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до ч.3 ст. 139 КАС України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.

Щодо витрат на професійну правничу допомогу.

Згідно ч.1ст. 134 КАС Українивитрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Відповідно до ч. 2-7 ст. 134 КАС України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Частиною 7 ст. 139 КАС України передбачено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Згідно ч. 9 ст. 139 КАС України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов`язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

Системний аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що від учасника справи вимагається надання доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт, часу, витраченого адвокатом, їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною .

Слід зазначити, що як вказано у рішенні Конституційного Суду України від 30.09.2009 №23рп/2009, правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати консультації, роз`яснення, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема в судах та інших державних органах тощо. Вибір форми та суб`єкта надання такої допомоги залежить від волі особи, яка бажає її отримати. Право на правову допомогу - це гарантована державою можливість кожної особи отримати таку допомогу в обсязі та формах, визначених нею, незалежно від характеру правовідносин особи з іншими суб`єктами права.

При цьому, необхідно враховувати, що склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

Зазначені висновки узгоджуються з правовою позицією Верховного Суду, викладеною в постанові від 27.01.2022 по справі № 813/2241/18.

Крім того, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі ст. 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України", заява N 19336/04).

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Тобто, суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також - чи була їх сума обґрунтованою.

Враховуючи практику Європейського суду з прав людини щодо присудження судових витрат, суд при розподілі судових витрат має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності) та розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

На підтвердження витрат на правову допомогу під час розгляду справи в розмірі 15 000,00 грн. позивачем до суду першої інстанції надано: договір № 08/09 про надання професійної правничої допомоги від 20.06.2022, детальний опис робіт, виконаних адвокатом за договором від 20.06.2022, квитанцію № 20/06 від 20.06.2022, ордер на надання правничої допомоги, свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю.

Договір укладено між Адвокатським об`єднанням "Партнери" та позивачем, за умовами якого надається консультаційні та юридичні послуги в частині захисту інтересів останнього щодо визнання протиправними та скасування постанов, винесених Котелевським ВДВС у Полтавському районі Полтавської області Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) в межах виконавчого провадження № 66759138, у судах усіх інстанції в порядку, передбаченому чинним законодавством.( п. 1.2 Договору)

Згідно з пунктами 4.1, 4.2 Договору гонорар є формою винагороди АО за надання правничої допомоги Клієнту.

За правничу допомогу, передбачену в п. 1.2. Договору Клієнт сплачує АО гонорар. Розмір гонорару АО при наданні професійної правничої допомоги за даним Договором становить 15 000,00 грн. Сума гонорару є твердою грошовою сумою та залежить від кількості витраченого часу, перелік вчинених процесуальних дій.

Клієнт оплачує гонорар протягом трьох днів з моменту отримання рахунку. В разі не оплати гонорару, АО не приступає до виконання взятих на себе зобов`язань, а договір розривається згідно з п. 3.2 даного Договору (а.с. 20-21).

Адвокатом в межах договору надано позивачу наступні послуги на загальну суму 15 000,00 грн:

- попередні консультації з клієнтом в телефонному режимі, за допомогою систем електронного зв`язку;- попереднє вивчення матеріалів, законодавства в необхідній сфері правовідносин;- зустріч з клієнтом в офісі адвокатського об`єднання, узгодження правової позиції;- детальне вивчення матеріалів, підготовка адміністративного позову з додатками;- участь адвоката в судових засіданнях (за необхідності);- вчинення усіх необхідних процесуальних дій в межах справи, що підтверджується детальним описом робіт (а.с. 25).

В підтвердження оплати послуг адвоката Литвиненко А.І.в сумі 15 000,00 грн, надано квитанцію №20/06 від 20.06.2022 (а.с. 22).

Отже, враховуючи складність та обсяг виконаних адвокатом робіт, суму заявлених позовних вимог, значення справи для сторони, колегія суддів вважає, що сума витрат на правничу допомогу в розмірі 15 000,00 грн підтверджена належними і допустимими доказами.

При цьому, суд враховує, що ст. 134 КАС України покладає обов`язок доведення неспівмірності понесених витрат на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Тобто, зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт. Суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи.

Вказаний правовий висновок викладено в постанові Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі №755/9215/15-ц.

Водночас, відповідачем не надано ні суду першої, ні суду апеляційної інстанції заяви про зменшення суми судових витрат, заперечень з приводу заявленого до відшкодування розміру судових витрат.

Разом з тим, колегією суддів враховується, що відповідно до ч. 3 ст. 139 КАС України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Відтак, оскільки позовні вимоги задоволені частково, отже на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача підлягають стягненню витрати на правову допомогу, понесених в суді першої інстанції пропорційно до задоволених вимог в сумі 7 500,00 грн.

Щодо заяви ОСОБА_1 в частині стягнення судового збору, колегія суддів зазначає, що вказане питання вирішено постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 24.01.2023, тому заява в цій частині задоволенню не підлягає.

Керуючись ст. ст. 252, 321, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Заяву ОСОБА_1 - задовольнити частково.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Котелевського відділу державної виконавчої служби у Полтавському районі Полтавської області Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Суми) (ЄДРПОУ 34404136, вул. Полтавський шлях,235, смт. Котельва, Котелевський район, Полтавська область, 38600) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) витрати на професійну правничу допомогу, понесені у суді першої інстанції в сумі 7 500 (сім тисяч п`ятсот) грн. 00 коп.

В іншій частині в задоволенні заяви - відмовити.

Додаткова постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Головуючий суддя Русанова В.Б.Судді Жигилій С.П. Присяжнюк О.В.

Повний текст додаткової постанови виготовлений 06.03.2023.