Рішення

від 11.01.2023 по справі 308/12507/21

УЖГОРОДСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 308/12507/21

2/308/3274/21

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 січня 2023 року місто Ужгород

Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області у складі:

головуючої судді - Зарева Н.І., за участю:

секретаря судового засідання - Віраг Е.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в м. Ужгород за правилами загального позовного провадження цивільну справу за позовною заявою:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 до

Товариства з обмеженою відповідальністю «Індивідуальний розмір», код ЄДРПОУ 40355899, що знаходиться за адресою: Закарпатська область, місто Ужгород, вулиця Володимирська, 90/18,

за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача:

Відокремлений підрозділ ДПС України - Головне управління ДПС у Закарпатській області, адреса: 88000, Закарпатська область, м. Ужгород, вул. Волошина, 52, e-mail: zak.official@tax.gov.ua,

Державний реєстратор відділу державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців Ужгородської міської ради, що знаходиться за адресою: місто Ужгород, площа Поштова, 3,

про усунення перешкод в користуванні майном,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулася в суд з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю «Індивідуальний розмір» про усунення перешкод у користуванні квартирою, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 , шляхом скасування запису в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, за № 15881070003015243 від 19.07.2019 року, в частині зміни місцезнаходження Товариства з обмеженою відповідальністю «Індивідуальний розмір» (код ЄРДПОУ 40355899), на Закарпатську область, м. Ужгород, вул. Володимирська, 90/18.

Позовна заява мотивована тим, що позивачка є власницею квартири за адресою: АДРЕСА_2 , і їй стало відомо, що за даною адресою зареєстровані місцезнаходження декількох юридичних осіб, в тому числі і відповідача. Дана юридична особа ніколи не укладала з нею договору оренди квартири, не здійснювала свою господарську діяльність за даною адресою. Керівні органи даного товариства ніколи не знаходились за даною адресою. Відомості, внесені до Єдиного державного реєстру юридичних та фізичних осіб-підприємців про реєстрацію відповідача за даною адресою є недостовірними та порушують право позивачки як власниці належного їй за вказаною адресою майна.

У судове засідання позивачка не з`явилася, однак її представник подав клопотання, в якому просив розглянути справу без участі позивачки. Позовну заяву підтримує та просить її задовольнити.

Представник відповідача в судове засідання повторно не з`явився, про дату, час і

місце судового засідання повідомлявся належним чином, причини неявки суду не повідомив, відзив на позовну заяву та заяву про розгляд справи за його відсутності не подав.

Інші учасники в судове засідання не з`явилися, причини неявки не повідомили.

Відповідно до ч. 4 ст. 223 ЦПК України, в разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення).

Позивач проти ухвалення заочного рішення не заперечив, у зв`язку з чим, відповідно до ч. 4 ст. 223 ЦПК України, суд розглянув справу заочно.

Дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне.

Згідно з витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності за № 90381069 від 23.06.2017, квартира, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 , на праві приватної власності належить ОСОБА_1 .

Як вбачається з витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 09.07.2020, щодо коду ЄДРПОУ - 40355899, за ним зареєстровано Товариство з обмеженою відповідальністю «Індивідуальний розмір». В переліку реєстраційних дій щодо даної юридичної особи наявний запис щодо внесення змін до відомостей про юридичну особу, що не пов`язані зі змінами в установчих документах; 19.07.2019 15881070003015243; ОСОБА_2 ; Комунальне підприємство «Реєстр нерухомого майна та бізнесу» Бричківської сільської ради; зміна повного найменування, зміна місцезнаходження, зміна додаткової інформації, зміна керівника юридичної особи, зміна складу підписантів.

Згідно з актом від 24.11.2020, складеним ОСОБА_1 та ОСББ «МБ-Сервіс», яке зареєстроване за адресою: м. Ужгород, вул. Володимирська, 90, за адресою: м. Ужгород, вул. Володимирська, 90/18, зареєстровано місцезнаходження ТОВ «Індивідуальний розмір». На адресу квартири надходять листи від органу ДПІ, адресовані на дане товариство. ТОВ «Індивідуальний розмір» ніколи не здійснювали свою господарську діяльність за даною адресою. В даній квартирі відсутнє офісне майно та документація будь-яких юридичних осіб.

У ході розгляду справи з Відділу державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців виконавчого комітету Ужгородської міської ради було витребувано справу за № 1_324_0011690 Товариства з обмеженою відповідальністю «Індивідуальний розмір», код ЄДРПОУ 40355899.

З заявки про державну реєстрацію змін до відомостей про юридичну особу, що містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, встановлено, що 16.07.2019 кінцевий бенефіціарний власник юридичної особи - гр. ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , подав даний документ державному реєстратору з метою внесення змін до відомостей про юридичну особу Товариство з обмеженою відповідальністю «Агротрансекспорт», код ЄДРПОУ 40355899, в частині зміни найменування на ТОВ «Індивідуальний розмір», а також зміни місцезнаходження юридичної особи на м. Ужгород, вул.. Володимирська, 90/18, та інших відомостей.

В реєстраційній справі на дану юридичну особу міститься рішення № 15-07/2019 учасника Товариства з обмеженою відповідальністю «Автотрансекспорт» ОСОБА_3 від 15.07.2019 про зміну найменування на Товариство з обмеженою відповідальністю «Індивідуальний розмір» та зміну місцезнаходження Товариства. Рішенням визначене нове місцезнаходження юридичної особи на підставі договору оренди за адресою: м. Ужгород, вул. Володимирська, 90/18. При цьому будь-який договір оренди в реєстраційній справі відсутній.

Оцінивши належним чином докази, зібрані та досліджені у ході судового розгляду справи у їх сукупності, суд прийшов до наступних висновків.

Згідно зі статтею 93 Цивільного кодексу України, місцезнаходженням юридичної

особи є фактичне місце ведення діяльності чи розташування офісу, з якого проводиться щоденне керування діяльністю юридичної особи (переважно знаходиться керівництво) та здійснення управління і обліку.

Відносини, що виникають у сфері державної реєстрації юридичних осіб, їхньої символіки (у випадках, передбачених законом), громадських формувань, що не мають статусу юридичної особи, та фізичних осіб - підприємців, регулює Закон України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань» від 15 травня 2003 року (далі - «Закону»).

Відповідно до статті 1 даного Закону, державна реєстрація юридичних осіб, громадських формувань, що не мають статусу юридичної особи, та фізичних осіб - підприємців (далі - державна реєстрація) офіційне визнання шляхом засвідчення державою факту створення або припинення юридичної особи, громадського формування, що не має статусу юридичної особи, засвідчення факту наявності відповідного статусу громадського об`єднання, професійної спілки, її організації або об`єднання, політичної партії, організації роботодавців, об`єднань організацій роботодавців та їхньої символіки, засвідчення факту набуття або позбавлення статусу підприємця фізичною особою, зміни відомостей, що містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, про юридичну особу та фізичну особу - підприємця, а також проведення інших реєстраційних дій, передбачених цим Законом.

Подання документів для державної реєстрації за змістом статті 14 Закону здійснюється заявником, яким у розумінні пункту 8 частини першої статті 1 цього закону є засновник (засновники) або уповноважена ними особа - у разі подання документів для державної реєстрації створення юридичної особи, громадського формування, що не має статусу юридичної особи.

Пунктом 7 частини першої статті 4 Закону закріплено принцип об`єктивності, достовірності та повноти відомостей у Єдиному державному реєстрі.

Відповідно до статті 7 Закону, Єдиний державний реєстр створюється з метою забезпечення державних органів та органів місцевого самоврядування, а також учасників цивільного обороту достовірною інформацією про юридичних осіб, громадські формування, що не мають статусу юридичної особи, та фізичних осіб-підприємців з Єдиного державного реєстру.

Згідно з частиною другою статті 9 Закону, в Єдиному державному реєстрі містяться такі відомості про юридичну особу, крім державних органів і органів місцевого самоврядування як юридичних осіб, зокрема, про місцезнаходження юридичної особи.

Статтею 10 Закону встановлено спростовувану презумпцію відомостей, оголошених в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань (ЄДР). Зокрема, якщо відомості, що підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, а якщо відомості, що підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, є недостовірними і були внесені до нього, третя особа може посилатися на них у спорі як на достовірні. Третя особа не може посилатися на них у спорі у разі, якщо вона знала або могла знати про те, що такі відомості є недостовірними.

Відповідно до пункту 2 частини першої статті 25 даного Закону, державна реєстрація та інші реєстраційні дії проводяться на підставі судових рішень, що набрали законної сили та тягнуть за собою зміну відомостей в Єдиному державному реєстрі щодо скасування реєстраційної дії/запису в Єдиному державному реєстрі.

Особа, яка вважає своє право чи інтерес порушеними через подання та внесення до ЄДР недостовірних відомостей може вимагати їх захисту через корегування відомостей ЄДР та відображенні в ЄДР відповідних дійсних відомостей у спосіб, що забезпечить ефективне відновлення та захист її порушених прав та інтересів, зокрема, шляхом скасування запису в ЄДР (пункт 2 частини першої статті 25 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань»).

У такому випадку, якщо суд встановить, що суб`єкт державної реєстрації вчинив запис в ЄДР за зверненням належного заявника, на підставі всіх необхідних для реєстрації документів відповідно до закону та відсутності встановлених законом підстав для відмови в державній реєстрації, це не є перешкодою для скасування в судовому порядку недостовірного запису в ЄДР, наявність якого порушує права чи законні інтереси позивача.

Згідно з пунктом 45.2 статті 45 Податкового кодексу України, податковою адресою юридичної особи є місцезнаходження такої юридичної особи, відомості про що містяться у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців.

Статтею 41 Конституції України та статтею 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, до якої Україна приєдналася 17.07.1997 відповідно до Закону № 475/97-ВР від 17.07.1997 року «Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів №2, 4, 7 та 11 до Конвенції», закріплено принцип непорушності права приватної власності, який означає право особи на безперешкодне користування своїм майном та закріплює право власника володіти, користуватися і розпоряджатися належним йому майном, на власний розсуд учиняти щодо свого майна будь-які угоди, відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Виходячи з міжнародно-правових зобов`язань держави, положень статті 8 Конституції України та Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція), дотримання принципу верховенства права є однією з підвалин демократичного суспільства.

Так, у частині першій статті 1 Першого протоколу до Конвенції «Захист власності» передбачено, що «кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права».

З огляду на вказане, право власності кожної фізичної і юридичної особи, неурядової організації й групи приватних осіб, повинне поважитися. З положеннями частини першої статті 1 Першого протоколу до Конвенції кореспондуються і приписи статті 321 ЦК України, якими, зокрема регламентовано, що право власності є непорушним.

Частиною першою статті 15 ЦК України встановлено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Відповідно до частини першої статті 316 ЦК України, правом власності є право особи на річ (майно), яким вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Статтею 317 ЦК України визначено зміст права власності, частиною першої якої передбачено, що власникові належать права володіння, користування та розпорядження своїм майном.

Власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд (ч. 1 ст. 319 ЦК України).

Згідно з частиною першою статті 321 ЦК України, право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Стаття 150 Житлового кодексу Української РСР регламентує право громадян, які мають у приватній власності будинок (частину будинку), квартиру, користування ним (нею) для особистого проживання і проживання членів їх сімей, а також право розпоряджатися цією власністю на свій розсуд: продавати, дарувати, заповідати, здавати в оренду, обмінювати, закладати, укладати інші не заборонені законом угоди. При цьому положеннями статті 158 цього ж кодексу визначено письмову форму договору найму жилого приміщення, що укладається між наймачем, який користується жилим приміщенням у будинку (квартирі), що належить громадянинові на праві приватної власності. Водночас такий договір потребує наступної реєстрації у виконавчому комітеті місцевої Ради народних депутатів або в органі управління, що ним утворюється.

Відповідно до статті 391 ЦК України, власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

Тобто, цивільне законодавство визначає усунення перешкод у здійсненні права користування та розпорядження майном як спосіб захисту речових прав, який може бути реалізований шляхом подання негаторного позову.

Характерною ознакою такого позову є протиправне вчинення перешкод власникові у реалізації ним повноважень розпорядження або (та) користування належним йому майном.

Другою умовою застосування негаторного позову має бути відсутність між позивачем і відповідачем договірних відносин, адже в разі наявності таких відносин власник здійснює захист порушеного права власності зобов`язально-правовими засобами.

Зареєструвавши без достатніх правових підстав адресу свого місцезнаходження за адресою нерухомості позивача, відповідач реалізує належні власнику об`єкта правомочності без відповідної правової підстави, як то договору оренди, користування, інше, що об`єктивно перешкоджає позивачу у здійсненні своїх прав на користування належним йому об`єктом нерухомого майна.

На підставі вищенаведеного, суд доходить до висновку, що реєстрація відповідачем свого місцезнаходження за місцезнаходженням майна позивача є порушенням права власності позивача на об`єкт нерухомості, що розміщений за спірною адресою.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що позов слід задовольнити повністю, шляхом усунення перешкод у користуванні належним ОСОБА_1 майном, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 , які здійснюються товариством з обмеженою відповідальністю «Індивідуальний розмір», шляхом скасування запису в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, за № 15881070003015243 від 19.07.2019 року, в частині зміни місцезнаходження даного товариства на АДРЕСА_2 .

Враховуючи висновок суду про повне задоволення позову, відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України, з відповідача належить стягнути на користь позивачки понесені ним судові витрати, пов`язані із сплатою судового збору в розмірі 908,00 гривень.

На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 316, 317, 321, 391 ЦК України, ст. ст. 4, 5, 12, 13 ,76, 89, 141, 178, 258, 263-265, 273, 279, 280-282, 289, 354, 355 ЦПК України, суд -

УХВАЛИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Усунути перешкоди у користуванні належним ОСОБА_1 майном за адресою: АДРЕСА_2 , які здійснюються Товариством з обмеженою відповідальністю «Індивідуальний розмір» (код ЄРДПОУ 40355899), шляхом скасування запису в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, за № 15881070003015243 від 19.07.2019 року, в частині зміни місцезнаходження Товариства з обмеженою відповідальністю «Індивідуальний розмір» (код ЄРДПОУ 40355899), на Закарпатську область, м. Ужгород, вул. Володимирська, 90/18.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Індивідуальний розмір» на користь держави 908,00 грн (дев`ятсот вісім гривень 00 коп.) на відшкодування витрат по сплаті судового збору.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, якщо не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня його складення безпосередньо до Закарпатського апеляційного суду.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя Н.І. Зарева