Постанова

від 28.02.2023 по справі 917/1088/22

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 лютого 2023 року м. Харків Справа № 917/1088/22

Східний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючий суддя Шевель О.В., суддя Крестьянінов О.О. , суддя Фоміна В.О.

за участю секретаря судового засідання Бессонової О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Східного апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Сінергія-Груп" (вх. 152 П/2) на ухвалу Господарського суду Полтавської області від 11.10.2022, постановлену суддею Ківшик О.В. у приміщенні Господарського суду Полтавської області о 10 год.45 хв. (ухвала підписана 12.10.2022) та на ухвалу Господарського суду Полтавської області від 24.10.2022, постановлену суддею Ківшик О.В. у приміщенні Господарського суду Полтавської області (ухвала підписана 24.10.2022) у справі №917/1088/22

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Сінергія-Груп", м. Дніпро,

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Світейл", м. Кременчук, Полтавська область,

про стягнення 6373173,69 грн,

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою Господарського суду Полтавської області від 11.10.2022 затверджено між Товариством з обмеженою відповідальністю "Сінергія-Груп" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Світейл" мирову угоду, зміст якої викладено у резолютивній частині ухвали; закрито провадження у справі у зв`язку з укладенням між сторонами мирової угоди.

У мотивувальній частині вказаної ухвали суд зазначив, що згідно із п. 1 ст. 130 ГПК України та п. 3 ст. 7 Закону України "Про судовий збір" у разі укладення мирової угоди до прийняття рішення у справі судом першої інстанції, відмови позивача від позову, визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову; з матеріалів справи вбачається, що у п. 4 мирової угоди сторони дійшли згоди щодо розподілу судових витрат, за таких обставин питання щодо розподілу між сторонами судових витрат вважається вирішеним, а тому клопотанням позивача про повернення йому з Державного бюджету 50 відсотків сплаченого при зверненні з позовом судового збору задоволенню не підлягає.

Ухвалою Господарського суду Полтавської області від 24.10.2022 відмовлено Товариству з обмеженою відповідальністю "Сінергія-Груп" у задоволенні заяви вх. № 7525 від 17.10.2022 у справі №917/1088/22 про повернення 50 відсотків судового збору з Державного бюджету України.

В обґрунтування вказаної ухвали судом наведено наступні доводи: позивач стверджує, що резолютивна частина ухвали суду від 11.01.2022 у справі № 917/1088/22 не містить висновку суду щодо повернення судового збору з бюджету, однак провадження у справі відкрито 12.09.2022, отже ухвали від 11.01.2022 в даній справі не існує; позивач довільно на власний розсуд тлумачить приписи ст. 130 ГПК України, яка не містить обов`язку суду повернути з бюджету 50% судового збору позивачеві при затвердження мирової угоди до прийняття рішення у справі, натомість зазначена норма процесуального права з урахуванням п. 4 ст. 130 ГПК України визначає обов`язок суду вирішити питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову, при відсутності узгодження сторонами порядку розподілу судових витрат; позивачем зайво сплачена сума судового збору в розмірі 29,67 грн, яка може бути повернута позивачеві з державного бюджету згідно із приписами ст. 7 Закону України "Про судовий збір" за відповідним клопотанням; як зазначено судом в ухвалі від 11.10.2022 у даній справі, у п. 4 мирової угоди, що укладена між сторонами та затверджена судом, сторони узгодили суму судових витрат, які відповідач сплачує на користь позивача, у п. 5 мирової угоди сторони узгодили порядок та строки оплати відповідачем зазначеної суми; суд у резолютивній частині ухвали від 11.10.2022 роз`яснив сторонам, що відповідно до ст. 3 Закону України "Про виконавче провадження" дана ухвала суду є виконавчим документом, у разі невиконання боржником мирової угоди ухвала може бути пред`явлена до примусового виконання в органи державної виконавчої служби (приватного виконавця) за місцезнаходженням боржника; сторони повідомили суд про те, що наслідки укладення мирової угоди їм відомі. Таким чином, на думку господарського суду, повернення позивачеві з Державного бюджету України 50% сплаченого судового збору при узгодженні між сторонами у затвердженій судом мировій угоді відшкодування даних витрат за рахунок відповідача призведе до збільшення фактичної суми відшкодування в 1,5 рази (100% - за рахунок відповідача та 50% - з Державного бюджету) та неправомірного збагачення позивача, що порушує усталені принципи справедливості, добросовісності та розумності.

Позивач подав до Східного апеляційного господарського суду апеляційну скаргу на вищевказані ухвали, в якій просить: змінити ухвалу Господарського суду Полтавської області від 11.10.2022, повернувши позивачу 50 відсотків судового збору з Державного бюджету України, а саме 47798,80 грн; скасувати ухвалу Господарського суду Полтавської області від 24.10.2022.

В обґрунтування вимог скарги заявник зазначає наступне: згідно з ч.1 ст.130 ГПК України та ч.3 ст.7 Закону України "Про судовий збір" у разі укладення мирової угоди до прийняття рішення у справі судом першої інстанції суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову; виходячи з такого змісту норми закону, законодавець очевидно та однозначно визначив, що у разі затвердження мирової угоди до бюджету країни за подання позовної заяви повинно бути сплачено судовий збір лише у розмірі 50% визначеної ставки, а інші 50% без будь-яких умов та застережень повертаються заявнику, тобто зазначеними нормами передбачено неоспорюваний обов`язок суду повернути позивачу 50% судового збору, сплаченого при поданні позову, з бюджету у разі затвердження мирової угоди до прийняття рішення у справі, при цьому узгодження позивачем і відповідачем у мировій угоді питання розподілу судових витрат між собою ніяким чином не впливає на такий обов`язок, оскільки суд (держава Україна) не є стороною такої мирової угоди; ані закон, ані затверджена мирова угода не містять положень щодо залишення в державному бюджеті відповідних коштів, тобто мирова угода не є договором на користь третьої сторони, за таких обставин, у разі відмови у поверненні 50% судового збору такі кошти будуть безпідставно збереженими у бюджеті. Твердження суду щодо неправомірного збагачення позивача апелянт вважає нікчемними, зазначаючи, що повернення 50% судового збору з бюджету та сплата 100% судового збору відповідачем не виключають можливості для відповідача пред`явити до позивача відповідні вимоги щодо повернення йому 50% судового збору, сплаченого за мировою угодою.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 02.02.2023 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ТОВ "Сінергія-Груп". Повідомлено учасників справи, що розгляд апеляційної скарги відбудеться "28" лютого 2023 р. о 15:00 годині у приміщенні Східного апеляційного господарського суду за адресою: 61058, місто Харків, проспект Незалежності, 13, 1-й поверх, в залі засідань № 104. Встановлено учасникам справи строк до 24.02.2023 для подання відзиву на апеляційну скаргу (з доказами надсилання відзиву іншим учасникам справи), а також для подання заяв, клопотань тощо.

24.02.2023 ТОВ "Сінергія-Груп" подало заяву, в якій зазначає про підтримання вимог апеляційної скарги, просить розподілити судовий збір за її подання, а також просить провести судове засідання без участі представника ТОВ "Сінергія-Груп".

ТОВ "Світейл", повідомлене належним чином про час та місце судового засідання, не направило свого представника для участі у вказаному засіданні, відзиву на апеляційну скаргу, а також заяв та клопотань до суду не подавало.

Відповідно до ч.1 ст.269 ГПК України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. За приписами ч.2 цієї норми, суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Судом апеляційної інстанції було в повному обсязі досліджено письмові докази у справі у відповідності до приписів ч.1 ст.210 ГПК України.

Колегія суддів, дослідивши матеріали справи, дійшла висновку про закінчення розгляду апеляційної скарги в даному судовому засіданні.

У відповідності до вимог ст.282 ГПК України, колегія суддів апеляційного господарського суду зазначає, що встановлені судом першої інстанції та неоспорені обставини даної справи є наступними.

09.09.2022 до Господарського суду Полтавської області надійшла позовна заява ТОВ "Сінергія-Груп" до ТОВ "Світейл" про стягнення 6373173,69 грн заборгованості, що виникла внаслідок неналежного виконання відповідачем умов укладеного 04.01.2019 між сторонами Договору № 04/01-1 про виготовлення та постачання продукції, з яких: 264987,71 грн основний борг, 3866587,20 грн 0,35% за користування чужими грошовими коштами, 616232,20 грн пеня, 1308823,43 грн штраф, 900800,48 грн 3% річних, 225742,67 грн інфляційні втрати.

Згідно з доданим до позовної заяви платіжним дорученням (а.с.173), позивач за подання вказаної заяви сплатив судовий збір у розмірі 95627,28 грн. Суд першої інстанції встановив, що відповідну суму зараховано до Державного бюджету, зазначивши у картці реєстрації судового збору, що розрахункова сума становила 95597,61 грн (тобто позивачем зайво сплачено суму судового збору в розмірі 29,67 грн).

26.09.2022 представники сторін подали спільну заяву вх № 6854 (а.с.182) про затвердження мирової угоди та закриття провадження у справі. До заяви додано оригінал зазначеної мирової угоди, яка підписана керівниками сторін та скріплена печатками сторін (а.с.183).

11.10.2022 до Господарського суду Полтавської області від позивача надійшла заява вх №7312 (а.с.187), в якій позивач просив суд на підставі частини 1 статті 130 ГПК України повернути йому з Державного бюджету 50 відсотків сплаченого при зверненні з позовом судового збору.

Ухвалою Господарського суду Полтавської області від 11.10.2022 затверджено між Товариством з обмеженою відповідальністю "Сінергія-Груп" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Світейл" мирову угоду, зміст якої викладено у резолютивній частині ухвали; закрито провадження у справі у зв`язку з укладенням між сторонами мирової угоди.

У зазначеній мировій угоді сторонами погоджено і судом затверджено, зокрема, наступні умови:

"1.Станом на день укладання даної мирової угоди основна заборгованість Відповідача за договором № 04/01-1 про виготовлення та постачання продукції від 04.01.2019 року сплачена у повному обсязі за платіжними дорученнями №11754 від 09.09.2022 року та № 11825 від 13.09.2022 року на загальну суму 264987,71 гривень та відсутня.

2.Позивач відмовляється від позовних вимог в частині стягнення 0.35 процентів за користування чужими грошовими коштами у розмірі 3866587,20 грн (три мільйони вісімсот шістдесят шість тисяч п`ятсот вісімдесят сім гривень 20 копійок), пені у розмірі 616232,20 грн (шістсот шістнадцять тисяч двісті тридцять дві гривні 20 копійок), неустойки (штрафу) у розмірі 1308823,43 гри. (один мільйон триста вісім тисяч вісімсот двадцять три гривні 43 копійки).

3. Відповідач визнає позовні вимоги в частині стягнення 3% річних у розмірі 90800,48 грн (дев`яносто тисяч вісімсот гривень 48 копійок) та інфляційних втрат у розмірі 225742,67 грн (двісті двадцять п`ять тисяч сімсот сорок дві гривні 67 копійок) та зобов`язується їх сплатити на користь Позивача.

4.Відповідач сплачує на користь Позивача судові витрати у розмірі 125584.17 грн (сто двадцять п`ять тисяч п`ятсот вісімдесят чотири гривні 17 копійок), у тому числі : 95597.61 грн (дев`яносто п`ять тисяч п`ятсот дев`яносто сім гривень 61 копійка) судового збору та 29986,56 грн (двадцять дев`ять тисяч дев`ятсот вісімдесят шість гривень 56 копійок) витрат на правничу допомогу.

5. Позивач та Відповідач дійшли згоди, що грошові кошти, визначені у пунктах 3 та 4 мирової угоди, сплачується Відповідачем на користь Позивача наступним чином :

- 221063,66 грн (двісті двадцять одна тисяча шістдесят три гривні 66 копійок) в строк до 07.10.2022 включно:

- 221063,66 грн (двісті двадцять одна тисяча шістдесят три гривні 66 копійок) в строк до 17.10.2022 включно.

6. Витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 84013,44 грн (вісімдесят чотири тринадцять гривень 44 копійки) покладаються на Позивача. "

Клопотання позивача про повернення йому з Державного бюджету 50 відсотків сплаченого при зверненні з позовом судового збору господарський суд у мотивувальній частині ухвали визнав таким, що задоволенню не підлягає (з наведених вище підстав). В резолютивній частині ухвали про розгляд відповідного клопотання не зазначено.

17.10.2022 до Господарського суду Полтавської області від позивача надійшла заява вх. №7525 (а.с. 197) про повернення 50 відсотків судового збору. В обґрунтування заяви позивач стверджував, що резолютивна частина ухвали суду від 11.01.2022 у справі № 917/1088/22 не містить висновку суду щодо повернення судового збору з бюджету, тоді як п. 1 ст. 130 ГПК України та п. 3 ст. 7 Закону України Про судовий збір встановлюють неоспорюваний обов`язок суду повернути позивачу 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову з бюджету у разі затвердження мирової угоди до прийняття рішення у справі.

Ухвалою Господарського суду Полтавської області від 24.10.2022 відмовлено Товариству з обмеженою відповідальністю "Сінергія-Груп" у задоволенні заяви вх. № 7525 від 17.10.2022 у справі №917/1088/22 про повернення 50 відсотків судового збору з Державного бюджету України (з наведених вище підстав).

Надаючи оцінку висновкам місцевого господарського суду згідно з підпунктом б) пункту 3 частини 1 статті 282 ГПК України, колегія суддів зазначає наступне.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частина третя статті 2 ГПК України визначає серед основних засад (принципів) господарського судочинства відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12).

Частиною першою статті 123 ГПК України передбачено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Розподіл судових витрат у разі визнання позову, закриття провадження у справі або залишення позову без розгляду окремо врегульовано статтею 130 ГПК України.

Зокрема, за приписами ст. 130 ГПК України у разі укладення мирової угоди до прийняття рішення у справі судом першої інстанції суд у відповідній ухвалі у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову (ч. 1 ст. 130 ГПК України). Частина 3 статті 7 Закону України Про судовий збір містить норму, аналогічну за змістом ч. 1 ст. 130 ГПК України: у разі укладення мирової угоди до прийняття рішення у справі судом першої інстанції суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.

Якщо сторони під час укладення мирової угоди не передбачили порядку розподілу судових витрат, кожна сторона у справі несе половину судових витрат (ч. 4 ст. 130 ГПК України).

Місцевий господарський суд в оскаржуваних ухвалах навів приписи вищевказаних норм законодавства, правильно зазначивши, що частина 1 статті 130 ГПК України регулює порядок повернення позивачу з державного бюджету коштів (50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову)

Водночас в ухвалі від 24.10.2022 суд першої інстанції дійшов висновку, що частина 1 статті 130 ГПК України з урахуванням ч. 4 ст. 130 ГПК України визначає обов`язок суду вирішити питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову, при відсутності узгодження сторонами порядку розподілу судових витрат.

При цьому в ухвалі не наведено обґрунтування щодо застосування вказаних норм у взаємозв`язку, а саме, не вказано, з яких саме положень ч. 1 ст. 130 ГПК України та ч. 4 ст. 130 ГПК України вбачається, що повернення судового збору з бюджету здійснюється виключно при відсутності узгодження сторонами порядку розподілу судових витрат.

Відповідно до правової позиції, викладеної у постановах Верховного Суду від 14.09.2021 у справі №910/13084/18, від 02.12.2021 у справі №910/7591/19, частинами першою і другою статті 130 Господарського процесуального кодексу України визначений порядок розподілу саме суми сплаченого судового збору у разі укладення мирової угоди, відмови позивача від позову чи визнання позову відповідачем у суді першої, апеляційної чи касаційної інстанцій, тоді як частинами третьою - шостою врегульовано питання щодо розподілу інших витрат, пов`язаних з розглядом справи (ч. 3 ст. 123 ГПК України), зокрема, витрат на правничу допомогу.

Аналізуючи підстави повернення судового збору, передбачені частиною першої статті 130 ГПК України та частиною третьою статті 7 Закону України Про судовий збір у сукупності з пунктом 12 частини третьої статті 2 та частиною першою статті 2 ГПК України, Верховний Суд у постанові від 17.11.2022 у справі № 910/14479/21 дійшов висновку, що закріплення цих підстав виступає проявом паритетності інтересів держави на отримання компенсаційних витрат за проведення судового розгляду та здійснення судочинства і інтересів особи на фактичне здійснення самого правосуддя та зацікавленості особи максимально і ефективно реалізувати свої процесуальні справа. Такий підхід дає змогу урівноважити як інтереси учасників судового процесу, так і держави в питанні співвідношення доступу до правосуддя та компенсації витрат, котрі були задіяні на розгляд такої справи. Запровадження законодавцем можливості повернути з Державного бюджету 50 відсотків сплаченого судового збору позивачу у передбачених частиною першою статті 130 ГПК України випадках встановлює практичну реалізацію завдань господарського судочинства, які направлені на своєчасний, неупереджений та справедливий розгляд справи у відповідності з реалізацією прав самих учасників справи, зокрема шляхом визнання позову до початку розгляду справи по суті тощо. При цьому, обґрунтовуючи можливість повернення позивачу з Державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову, у відповідності до вимог частини першої статті 130 ГПК України, враховується, що судом при здійсненні правосуддя у випадку визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті, затрачається менше технічних, економічних та людських ресурсів для розгляду самої справи.

Отже, повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову, в порядку відповідної спеціальної процесуальної норми (ч. 1 ст. 130 ГПК України, з якою кореспондуються вимоги ч. 3 ст. 7 Закону України Про судовий збір) та розподіл між сторонами всіх судових витрат згідно із умовами мирової угоди або ж згідно з ухвалою суду в порядку ч. 4 ст. 130 ГПК України (у разі відсутності в тексті мирової угоди таких умов) є окремими процесуальними діями суду, жодна з яких не виключає іншу.

Так, в ухвалі від 22.01.2019 у справі № 920/234/18, якою затверджено мирову угоду, Верховний Суд зазначив наступне: у мировій угоді сторони не передбачили порядку розподілу судових витрат, у той же час прокурором при поданні позовної заяви сплачено судовий збір в розмірі 9088,21 грн, при поданні апеляційної скарги на рішення Господарського суду Сумської області від 03.07.2018 у справі № 920/234/18 - 13632,32 грн, а всього 22720,53 грн; враховуючи положення частини четвертої статті 130 Господарського процесуального кодексу України позивач та відповідач мають сплатити на користь прокуратури Сумської області судовий збір в сумі 11360,27 грн кожен. Водночас у вищевказаній ухвалі суд касаційної інстанції вказав, що з огляду на те, що Товариством з обмеженою відповідальністю "Кролевецький комбікормовий завод" при поданні касаційної скарги сплачено судовий збір в розмірі 18176,42 грн, йому підлягає поверненню з державного бюджету 9088,21 грн.

В ухвалі від 15.09.2021 у справі № 910/13226/20, якою затверджено мирову угоду, Верховний Суд зазначив, що заявникові касаційної скарги підлягає поверненню з державного бюджету 50% судового збору, сплаченого за подання скарги. Водночас в ухвалі зазначено, що, зважаючи на те, що у пункті 5 мирової угоди сторони передбачили порядок розподілу судових витрат сторін за розгляд справи у господарському суді (сторони домовилися, що судові витрати в сумі 2102,00 грн, понесені Позивачем у зв`язку з розглядом справи судом, відшкодовуються Відповідачем), Верховний Суд, керуючись частиною 4 статті 130 ГПК України, не вбачає правових підстав для рівномірного розподілу судових витрат між сторонами.

Тобто, як вбачається з відповідної практики суду касаційної інстанції, повернення з державного бюджету 50% судового збору, сплаченого за подання касаційної скарги, здійснювалося Верховним Судом незалежно від того, чи було розподілено (і як саме) судові витрати в мировій угоді, поданій для затвердження судом.

З урахуванням викладеного, колегія суддів погоджується з доводами апелянта про те, що нормами чинного законодавства передбачено неоспорюваний обов`язок суду повернути позивачу 50% судового збору, сплаченого при поданні позову, з бюджету у разі затвердження мирової угоди до прийняття рішення у справі, при цьому узгодження позивачем і відповідачем у мировій угоді питання розподілу судових витрат між собою ніяким чином не впливає на такий обов`язок, оскільки суд (держава Україна) не є стороною такої мирової угоди.

Отже, оскільки аргументи заявника апеляційної скарги щодо порушення місцевим господарським судом норм процесуального права (зокрема, ст.130 ГПК України) знайшли підтвердження в ході апеляційного провадження, колегія суддів дійшла висновку про те, що скарга підлягає задоволенню, а 50% судового збору, сплаченого за подання позовної заяви, підлягають поверненню позивачеві, ТОВ "Сінергія-Груп" у зв`язку з чим ухвалу Господарського суду Полтавської області від 11.10.2022 в даній справі про затвердження мирової угоди слід змінити у відповідній частині.

А саме, з мотивувальної частини ухвали необхідно виключити абзаци:

"Так, з матеріалів справи вбачається, що у п. 4 мирової угоди сторони дійшли згоди щодо розподілу судових витрат.

За таких обставин питання щодо розподілу між сторонами судових витрат вважається вирішеним, а тому клопотанням позивача про повернення йому з Державного бюджету 50 відсотків сплаченого при зверненні з позовом судового збору задоволенню не підлягає."

Резолютивну частину ухвали, відповідно, слід доповнити абзацом:

"Повернути Товариству з обмеженою відповідальністю "Сінергія-Груп" (вул. Данила Галицького, буд. 2А, м. Дніпро, Дніпропетровська обл., 49000, ідентифікаційний код юридичної особи 36441431) з Державного бюджету України суму судового збору в розмірі 47813,64 грн, сплачену за подання позовної заяви у справі №917/1088/22. "

Ухвалу Господарського суду Полтавської області від 24.10.2022 про відмову ТОВ "Сінергія-Груп" у задоволенні заяви вх. № 7525 від 17.10.2022 у справі №917/1088/22 про повернення 50 відсотків судового збору з Державного бюджету України слід скасувати із залишенням заяви без розгляду, оскільки питання про повернення судового збору вирішено апеляційним господарським судом при перегляді ухвали від 11.10.2022.

Керуючись ст. 129, 269, п.2 ч.1 ст.275, п.4 ч.1, ч.2 ст.277, ст.282 ГПК України, Східний апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Сінергія-Груп" задовольнити.

Ухвалу Господарського суду Полтавської області від 11.10.2022 у справі №917/1088/22 про затвердження мирової угоди змінити.

Виключити із мотивувальної частини ухвали абзаци:

"Так, з матеріалів справи вбачається, що у п. 4 мирової угоди сторони дійшли згоди щодо розподілу судових витрат.

За таких обставин питання щодо розподілу між сторонами судових витрат вважається вирішеним, а тому клопотанням позивача про повернення йому з Державного бюджету 50 відсотків сплаченого при зверненні з позовом судового збору задоволенню не підлягає."

Доповнити резолютивну частину ухвали абзацом:

"Повернути Товариству з обмеженою відповідальністю "Сінергія-Груп" (вул. Данила Галицького, буд. 2А, м. Дніпро, Дніпропетровська обл., 49000, ідентифікаційний код юридичної особи 36441431) з Державного бюджету України суму судового збору в розмірі 47813,64 грн, сплачену за подання позовної заяви у справі №917/1088/22. "

Ухвалу Господарського суду Полтавської області від 24.10.2022 у справі №917/1088/22 скасувати. Заяву ТОВ "Сінергія-Груп" вх. № 7525 від 17.10.2022 про повернення 50 відсотків судового збору з Державного бюджету України залишити без розгляду.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Світейл" (провул. Твардовського, 5, м. Кременчук, Полтавська область, 39605, ідентифікаційний код юридичної особи 35779247) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Сінергія-Груп" (вул. Данила Галицького, буд. 2А, м. Дніпро, Дніпропетровська обл., 49000, ідентифікаційний код юридичної особи 36441431) 5368,00 грн витрат зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття. Порядок і строки оскарження передбачені ст. 286 - 289 ГПК України.

Повний текст постанови складено 06.03.2023

Головуючий суддя О.В. Шевель

Суддя О.О. Крестьянінов

Суддя В.О. Фоміна