Постанова

від 06.03.2023 по справі 523/8969/19

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Номер провадження: 22-ц/813/313/23

Справа № 523/8969/19

Головуючий у першій інстанції Аліна С. С.

Доповідач Комлева О. С.

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06.03.2023 року м. Одеса

Одеський апеляційний суд у складі:

Головуючого-судді Комлевої О.С.,

суддів Сегеди С.М., Цюри Т.В.,

з участю секретаря Шлапак А.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Суворовського районного суду м. Одеси від 10 грудня 2019 року, постановленого під головуванням судді Аліної С.С., повний текст рішення складений 12 грудня 2019 року, у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Кипарис-100» про визнання дій незаконними та зобов`язання вчинити певні дії, -

в с т а н о в и в:

У червні 2019 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Кипарис-100» (далі ОСББ «Кипарис-100») про визнання дій незаконними та зобов`язання вчинити певні дії, в якому просила:

- визнати дії ОСББ «Кипарис-100», щодо не нарахування належного тарифу по сплаті СДПТ, ліфта, підкачки та сміття незаконним за період з 01.11.2017 року по теперішній час;

- зобов`язати ОСББ «Кипарис-100» провести перерахунок суми заборгованості по сплаті СДПТ, ліфта, підкачки та сміття, що числиться за мною, ОСОБА_1 , з урахуванням правильного розміру тарифів - 4 грн. 091 коп./міс., у період з 01.11.2017 року по теперішній час;

- визнати дії ОСББ «Кипарис-100» щодо нарахування заборгованості по сплаті СДПТ, ліфта, підкачки та сміття у розмірі 9706 грн. незаконним;

- скасувати заборгованість по сплаті СДПТ, ліфта, підкачки та сміття у розмірі 9 706 грн. нарахований ОСББ «Кипарис-100» за період з 01.11.2017 року по теперішній час.

В обґрунтуваннясвого позову ОСОБА_1 зазначила,щовона перебуває на обліку в Єдиному державному автоматизованому реєстрі осіб, яка має право на пільги, в управлінні соціального захисту населення в Суворовському районі департаменту праці та соціальної політики Одеської міської ради, та за статусом учасника бойових дій, користуєтеся 75% пільгами на житлово-комунальні послуги згідно зі ст. 12 Закону України від 22.10.1993 року №3531 - XII «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» на двох осіб.

З 01.11.2017 року будинок розташований за адресою: АДРЕСА_1 , переданий ОСББ «Кипарис-100» для здійснення самозабезпечення.

Позивачка не згодна з нарахованими відповідачем видатками за користування послугами, вважає їх незаконними, та такими, які мають бути перераховані.

Рішенням Суворовського районного суду м. Одеси від 10 грудня 2019 року позов ОСОБА_1 залишений без задоволення.

Не погоджуючись з рішенням суду, ОСОБА_1 звернулася до суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення суду скасувати, ухвалити нове, яким позовні вимоги задовольнити в повному обсязі, посилаючись на неповне з`ясування обставин справи.

В обґрунтуваннясвоєї апеляційноїскарги апелянт зазначає, що суд першої інстанції не прийняв до уваги, що ОСОБА_1 перебуває на обліку та має пільги, які відповідачем не були враховані при нарахуванні.

У своєму відзиві на апеляційну скаргу адвокат Новак Р.Г., представник ОСББ «Кипарис-100» зазначає, що пільги ОСОБА_1 та ОСОБА_2 по сплаті за користування житлом та комунальними послугами, які передбачені Законом України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» розраховуються щомісячно Управлінням соціального захисту населення в Суворовському районі відповідно до наданих повноважень, передбачених п. 10 Положення про Єдиний державний автоматизований реєстр осіб, які мають право на пільги, затверджених Постановою КМ України від 29.01.2003 року за № 117 та, в подальшому перераховуються за реквізитами банківського рахунку ОСББ «Кипарис-100».

У ОСББ «Кипарис-100» відсутні повноваження на розрахунок пільг, якими наділено лише Управлінням соціального захисту населення.

Висновки суду про те, що позивачка не надала будь-яких належних та допустимих доказів, які б свідчили про незаконність дій ОСББ «Кипарис-100» щодо нарахування пільг по сплаті внесків, а також, що позивачка не довела суду ті обставини, на які вона посилалася, як на підставу своїх вимог і заперечень є законними та обґрунтованими, у зв`язку з чим просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, рішення суду без змін.

Одночасно адвокат Новак Р.Г., представник ОСББ «Кипарис-100» просить апеляційний суд стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСББ «Кипарис-100» судові витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 5250 грн.

Протоколом автоматизованого розподілу від 14 січня 2020 року визначений склад колегії суддів під головуванням судді ОСОБА_3 для розгляду справи (а.с. 171 т. 1).

Відповідно до рішення Вищої ради правосуддя №1612/щ/15-21 ОСОБА_3 було звільнено з посади у зв`язку з поданням заяви про відставку (а.с. 30 т. 2).

Відповідно до протоколу повторного розподілу справи за допомогою автоматизованої системи документообігу суду цивільна справа передана головуючому-судді (суддя-доповідач) Комлевій О.С. зі складом колегії суддів,з урахуванням навантаження на суддів Одеського апеляційного суду (а.с. 31 т. 2).

Ухвалою Одеського апеляційного суду від 20 вересня 2021 року цивільна справа за апеляційною скаргоюОСОБА_1 прийнята до провадження (а.с. 33 т. 2).

Учасники справи про призначене судове засідання на 22лютого 2023року були сповіщені належним чином у відповідності до п.п. 1, 2 ч. 8 ст. 128 ЦПК України (а.с.64-65, 66 т. 2).

Заяв, або клопотань про відкладення розгляду справи від учасників справи до суду не надходило.

Статтею 372 ЦПК України передбачено, що апеляційний суд відкладає розгляд справи в разі неявки у судове засідання учасника справи, щодо якого немає відомостей про вручення йому судової повістки або за його клопотанням, коли повідомлені ним причини неявки буде визнано поважними.

Неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Таким чином, законодавець передбачив, що явка до апеляційного суду належним чином повідомленого учасника справи не є обов`язковою. Апеляційний суд може розглянути справу за відсутності її учасників. Апеляційний суд може відкласти розгляд справи у разі, коли причини неявки належним чином повідомленого учасника справи будуть визнані апеляційним судом поважними. Таким чином, з врахуванням конкретної ситуації по справі, вирішення питання про розгляд справи або відкладення розгляду справи віднесено до дискреційних повноважень апеляційного суду.

Європейський суд з прав людини в рішенні від 07 липня 1989 року у справі «Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії» зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Верховний Суд у постанові від 29 квітня 2020 року у справі №348/1116/16-ц зазначив, що якщо сторони чи їх представники не з`явилися в судове засідання, а суд вважає, що наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду справи та ухвалення законного і обґрунтованого рішення, він може, не відкладаючи розгляду справи, вирішити спір по суті. Відкладення розгляду справи є правом суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні сторін чи представників сторін, а не можливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні без їх участі за умови їх належного повідомлення про час і місце розгляду справи.

Виходячи з вищевказаного, враховуючи передбачені діючим процесуальним законодавством строки розгляду справи, баланс інтересів учасників справи у якнайшвидшому розгляді справи, усвідомленість учасників справи про її розгляд, створення апеляційним судом під час розгляду даної справи умов для реалізації її учасниками принципу змагальності сторін, достатньої наявності у справі матеріалів для її розгляду, колегія суддів вважає можливим розглянути справу за відсутності її учасників, явка яких не визнавалася апеляційним судом обов`язковою.

У відповідності до ч. 5 ст. 268 ЦПК України, датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене). Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення (06 березня 2023 року).

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги і заявлених вимог, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Згідно ст. 263 ЦПК України, судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом.

При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

У відповідностідо ст.367ЦПКУкраїни, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Відповідно до ст. 375ЦПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Статтею 81 ЦПК України, передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджується, що співвласниками багатоквартирного будинку, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , було створено ОСББ «Кипарис-100», про що до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань внесено відповідний запис, що підтверджено випискою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців від 09.09.2016р. (а.с.59 т. 1).

Вищевказаний будинок знаходиться на балансі ОСББ «Кипарис-100».

ОСОБА_1 зареєстрована в квартирі АДРЕСА_2 , що підтверджується копією паспорта (а.с. 6, зв. б.).

Також судом встановлено, що позивачкою не надано до матеріалів справи документів підтверджуючих її право власності на квартиру АДРЕСА_2 .

З розрахунків, наданих ОСББ «Кипарис-100», вбачається, що ОСОБА_1 користується пільгами, сума яких відраховується від щомісячних нарахувань за комунальні послуги (а.с. 40).

Залишаючи позов ОСОБА_1 без задоволення, суд першої інстанції виходив з того, що ОСОБА_1 ненадала судуписьмових доказівпро визнання дій ОСББ «Кипарис-100» незаконними та про зобов`язання ОСББ «Кипарис-100» вчинити певні дії, а також не довела суду ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду, з огляду на наступне.

Згідно ст.369 ЦК України співвласники майна, що є у спільній сумісній власності, володіють і користуються ним спільно, якщо інше не встановлено домовленістю між ними.

Правові та організаційні засади створення, функціонування, реорганізації та ліквідації об`єднань власників жилих і нежилих приміщень багатоквартирного будинку, захисту їхніх прав та виконання обов`язків щодо спільного утримання багатоквартирного будинку визначено Законом України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку».

Відповідно до ст.1 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку», об`єднання співвласників багатоквартирного будинку юридична особа, створена власниками квартир та/або нежитлових приміщень багатоквартирного будинку для сприяння використанню їхнього власного майна та управління, утримання і використання спільного майна.

Згідно ст.4 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку», об`єднання створюється для забезпечення і захисту прав співвласників та дотримання їхніх обов`язків, належного утримання та використання спільного майна, забезпечення своєчасного надходження коштів для сплати всіх платежів, передбачених законодавством та статутними документами. Основна діяльність об`єднання полягає у здійсненні функцій, що забезпечують реалізацію прав співвласників на володіння та користування спільним майном співвласників, належне утримання багатоквартирного будинку та прибудинкової території, сприяння співвласникам в отриманні житлово-комунальних та інших послуг належної якості за обґрунтованими цінами та виконання ними своїх зобов`язань, пов`язаних з діяльністю об`єднання.

Відповідно до ст.10 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку», вищим органом управління об`єднання є загальні збори. Рішення загальних зборів, прийняте відповідно до статуту, є обов`язковим для всіх співвласників. До виключної компетенції загальних зборів співвласників відноситься затвердження кошторису, балансу об`єднання та річного звіту, визначення порядку сплати, переліку та розмірів внесків і платежів співвласників.

Згідно норм ст.22 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку» передбачено, що для забезпечення утримання та експлуатації багатоквартирного будинку, користування спільним майном у такому будинку, включаючи поточний ремонт, утримання багатоквартирного будинку та прибудинкової території, водопостачання та водовідведення, теплопостачання і опалення, вивезення побутових відходів, об`єднання за рішенням загальних зборів має право: задовольняти зазначені потреби самостійно шляхом самозабезпечення; визначати управителя, виконавців окремих житлово-комунальних послуг, з якими усі співвласники укладають відповідні договори; виступати колективним споживачем (замовником) усіх або частини житлово-комунальних послуг.

Згідно зі ст.18 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку», об`єднання відповідно до цього Закону та статуту зобов`язане забезпечувати належний санітарний, протипожежний і технічний стан спільного майна, що належить співвласникам.

Відповідно до Правил утримання жилих будинків та прибудинкових територій, затверджених Наказом Держжитлокомунгоспу України 17 травня 2005 року №76 та зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 25 серпня 2005 року за №927/11207, балансоутримувач будинку, споруди, житлового комплексу або комплексу будинків і споруд власник або юридична особа, яка за договором з власником утримує на балансі відповідне майно, а також веде бухгалтерську, статистичну та іншу передбачену законодавством звітність, здійснює розрахунки коштів, необхідних для своєчасного проведення капітального і поточного ремонтів та утримання, а також забезпечує управління цим майном і несе відповідальність за його експлуатацію згідно з законом.

Судом вірно встановлено, що ОСОБА_1 перебуваєте на обліку в Єдиному державному автоматизованому реєстрі осіб, яка має право на пільги, в управлінні соціального захисту населення в Суворовському районі департаменту праці та соціальної політики Одеської міської ради (далі - управління), та за статусом учасника бойових дій, користуєтеся 75% пільгами на житлово-комунальні послуги згідно зі ст. 12 Закону України від 22.10.1993 року №3531 - XII «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» на двох осіб.

Відповідно до ч.4-5 ст. 12 ЗУ «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», учасникам бойових дій (статті 5, 6) надаються такі пільги: 75-процентна знижка плати за користування житлом (квартирна плата) в межах норм, передбачених чинним законодавством (21 кв. метр загальної площі житла на кожну особу, яка постійно проживає у житловому приміщенні (будинку) і має право на знижку плати, та додатково 10,5 кв. метра на сім`ю);75-процентна знижка плати за користування комунальними послугами (газом, електроенергією та іншими послугами) та скрапленим балонним газом для побутових потреб в межах середніх норм споживання.

Площа житла, на яку надається знижка, при розрахунках плати за опалення становить 21 кв. м. опалювальної площі на кожну особу, яка постійно проживає у житловому приміщенні (будинку) і має право на знижку плати, та додатково 10,5 кв. м. на сім`ю.

Для сімей, що складаються лише з непрацездатних осіб, надається 75-процентна знижка за користування газом для опалювання житла на подвійний розмір нормативної опалювальної площі (42 кв.м. на кожну особу, яка має право на знижку плати, та 21 кв.м. на сім`ю).

Згідно п. 3, п. 5, п. 7 ч. 1 ст. 4 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» до повноважень Кабінету Міністрів України належать: встановлення граничної норми витрат на управління житлом громадян, які відповідно до законодавства мають пільги або користуються субсидією на оплату житлово-комунальних послуг; встановлення граничної норми витрат на оплату комунальних послуг для громадян, які відповідно до законодавства мають пільги або користуються субсидією на оплату житлово-комунальних послуг; встановлення порядку надання пільг та житлових субсидій населенню в частині забезпечення надання житлових субсидій як частки вартості житлово-комунальних послуг, у тому числі їх виплати у грошовій формі.

Статтею 11 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» передбачено, що при наданні житлово-комунальних послуг застосовуються державні соціальні нормативи у сфері житлово-комунального обслуговування, встановлені законодавством.

Гранична норма витрат на управління житлом громадян, які відповідно до законодавства мають пільги або користуються субсидією на оплату житлово-комунальних послуг, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Гранична норма витрат на оплату комунальних послуг для громадян, які відповідно до законодавства мають пільги або користуються субсидією на оплату житлово-комунальних послуг, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Згідно з п. 10 Положення про Єдиний державний автоматизований реєстр осіб, які мають право на пільги, затвердженого Постановою КМ України від 29 січня 2003 року №117, для пільговиків, які мешкають у багатоквартирних будинках, у яких створено об`єднання співвласників багатоквартирних будинків та житлово-будівельні кооперативи, уповноважений орган розраховує щомісяця до 10 числа самостійно розмір пільги на сплату внесків на управління багатоквартирним будинком, на утримання будинків і споруд та прибудинкових територій та на оплату електроенергії, природного газу (в тому числі послуг з транспортування, розподілу та постачання), тепло-, водопостачання і водовідведення, вивезення побутового сміття та рідких нечистот за попередній місяць виходячи з розміру знижки, на яку пільговик має право згідно із законом, членів сім`ї, на яких поширюється пільга відповідно до статті 51 Бюджетного кодексу України, та з урахуванням встановлених державних соціальних нормативів у сфері житлово-комунального обслуговування, а також розміру внесків.

У разі зміни розміру внесків на управління багатоквартирним будинком, на утримання будинків і споруд та прибудинкових територій та на оплату електроенергії, природного газу, тепло-, водопостачання і водовідведення, вивезення побутового сміття та рідких нечистот, об`єднання співвласників багатоквартирних будинків та житлово-будівельні кооперативи подають до 3 числа наступного місяця уповноваженому органу інформацію про новий розмір таких внесків.

В матеріалах справи міститься протокол №1 зборів ОСББ за місцем знаходження 65025, м. Одеса, вул. Дніпропетровська дор., 100, від 26.10.2017р., з якого вбачається, про те, що загальна чисельність співвласників багатоквартирного будинку 95 осіб, у зборах взяли участь особисто та/або через представників співвласники в кількості 73 особи (а.с.38). На даних зборах було затверджено суми членського внеску ОС «Кипарис-100» для житлових та нежитлових приміщень з 01.11.2017р. суми внесків:

- УБПТ - 4,81 грн./кв.м.;

- Бойлерна - 1,75 грн./кв.м.;

- Ліфт - (з 2 по 16 поверх) - 1,08 грн./кв.м.;

- Вивіз сміття - 11,50 грн. з однієї зареєстрованої особи.

Протоколом № 4 зборів ОСББ за місцем знаходження 65025, м. Одеса, вул. Дніпропетровська дор., 100, від 20.04.2019р. затверджено внески на управління будинком були переглянуті та починаючи з 01.06.2019 р. встановлено в наступних розмірах від загальної площі приміщення:

- для першого поверху - 6,68 грн. за 1 кв.м.;

- для 2-16 поверхів - 8,00 грн. за 1 кв.м. (а.с.39 т. 1).

На підставі вищевикладеного, суд встановивши фактичні обставини у справі, від яких залежить правильне вирішення спору, вірно застосувавши норми матеріального права,оцінивши докази у справі, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному їх дослідженні, прийшов до обґрунтованого висновку про залишення без задоволення позовних вимог ОСОБА_1 за ненаданням до суду належних доказів незаконних дій ОСББ «Кипарис-100».

Висновки суду відповідають вимогам закону, на які посилався суд під час розгляду справи і фактичним обставинам по справі, а також підтверджується зібраними по справі доказами.

З вказаними висновками суду першої інстанції погоджується колегія суддів апеляційної інстанції.

При цьому, колегія суддів звертає увагу, що ОСОБА_1 у прохальній частині апеляційної скарги у п. 3. просить визнати дії ОСББ «Кипарис-100» щодо нарахування заборгованості по сплаті СДПТ, ліфта, підкачки та сміття у розмірі 12414 грн. незаконним, однак у позовній заяві просила визнати незаконними дії щодо нарахування 9706 грн., тобто в апеляційній скарзі апелянт вийшла за межи своїх позовних вимог.

Доводи апеляційної скарги ОСОБА_1 про те, що суд першої інстанції не прийняв до уваги, що ОСОБА_1 перебуває на обліку та має пільги, які відповідачем не були враховані при нарахуванні, колегія суддів вважає безпідставними, оскільки з матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 має право на пільги, які враховуються при нарахування оплати за комунальні платежі, що підтверджується розрахунком наданим ОСББ «Кипаріс-100», з якої слідує, що сума пільги врахована та сума загального нарахування зменшена на суму пільги (а.с. 40 т. 1).

Колегія суддів вважає, що вказані доводи апеляційної скарги є безпідставними, необґрунтованими та такими, що зводяться до переоцінки доказів та незгоди апелянта із висновками суду першої інстанції щодо встановлених обставин справи, ці доводи були предметом перевірки суду першої інстанції, який дав їм повну, всебічну та об`єктивну оцінку у своєму рішенні, проте повноваження суду апеляційної інстанції стосовно перегляду мають реалізовуватись для виправлення судових помилок та недоліків судочинства, але не для здійснення нового судового розгляду (пункт 42 рішення у справі «Пономарьов проти України» (Заява № 3236/03).

Крім того,зазначені доводи не вказують на порушення судом норм матеріального та процесуального права та на незаконність судового рішення, і не є визначальними при ухваленні рішення.

Інші доводи апеляційної скарги також не є суттєвими, та такими, що не підлягають задоволенню.

Згідно з ч.2 ст.77 ЦПК України, предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до ч.2 ст.43 ЦПК України обов`язок надання усіх наявних доказів до початку розгляду справи по суті покладається саме на осіб, які беруть участь у справі.

За вимогами ст. 13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи.

Особа, яка бере участь у справі, розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Одночасно, апеляційний суд звертає увагу на те, що за положеннями ч.ч. 1-4 ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін.Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом.Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

За правилами ст.76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування (ч.1 ст.77 ЦПК України), а доказування не може ґрунтуватися на припущеннях (ч.6 ст.81 ЦПК України).

Належність доказів - правова категорія, яка свідчить про взаємозв`язок доказів з обставинами, що підлягають встановленню, як для вирішення всієї справи, так і для здійснення окремих процесуальних дій.

Правила допустимості доказів визначають легітимну можливість конкретного доказу підтверджувати певну обставину в справі. Правила допустимості доказів встановлені з метою об`єктивності та добросовісності у підтвердженні доказами обставин у справі, виходячи з того, що нелегітимні засоби не можуть використовуватися для досягнення легітимної мети, а також враховуючи те, що правосудність судового рішення, яке було ухвалене з урахуванням нелегітимного доказу, завжди буде під сумнівом.

Допустимість доказів є важливою ознакою доказів, що характеризує їх форму та означає, що обставини справи, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами.

Особа, яка бере участь у справі, розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

За ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Нових доказів на підтвердження доводів апеляційної скарги до суду апеляційної інстанції надано не було.

Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються.

Суд апеляційної інстанції враховує положення практики Європейського Суду з прав людини про те, що право на обґрунтоване рішення не вимагає детальної відповіді судового рішення на всі доводи, висловлені сторонами. Крім того, воно дозволяє вищим судам просто підтверджувати мотиви, надані нижчими судами, не повторюючи їх (справа «Гірвісаарі проти Фінляндії», п. 32).

Пункт 1ст. 6 Конвенції не вимагає більш детальної аргументації від апеляційного суду, якщо він лише застосовує положення для відхилення апеляції відповідно до норм закону як такої, що не має шансів на успіх, без подальших пояснень (Burgandothers v. France (Бюрг та інші проти Франції), (dec.); Gorou v. Greece (no. 2) (Гору проти Греції №2) [ВП], § 41).

Враховуючи все вищевикладене, колегія суддів розглянувши справу в межах позовних вимог та доводів апеляційної скарги на момент винесення судового рішення, вважає, що суд першої інстанції порушень матеріального та процесуального права при вирішенні справи не допустив, рішення суду відповідає фактичним обставинам справи, а наведені в апеляційній скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують.

За таких обставин, доводи апеляційної скарги є безпідставними, всі доводи були розглянуті судом першої інстанції при розгляді справи, та їм була надана відповідна правові оцінка, а тому суд апеляційної інстанції прийшов до висновку про те, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, підстав для ухвалення нового рішення - не має.

Судова колегія, розглянувши справу прийшла до висновку, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, в зв`язку з чим апеляційний суд залишає без задоволення апеляційну скаргу і залишає рішення без змін.

Щодо заявленого клопотання про стягнення судових витрат на оплату професійної правничої допомоги у розмірі 5 250 грн. у суді апеляційної інстанції, колегія суддів зазначає наступне.

Згідно п.1 ч.3 ст. 133 ЦПК України, до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до ч. 7 ст. 141 ЦПК України, якщо інше не передбачено законом, у разі залишення позову без задоволення позивача, звільненого від сплати судових витрат, судові витрати, понесені відповідачем, компенсуються за рахунок держави у порядку встановленому Кабінетом Міністрів України.

ОСОБА_1 є інвалідом 2 групи, та звільнена за законом від сплати судових витрат, до яких також включені витрати на правничу допомогу.

Приймаючи до уваги, що апеляційна скарга ОСОБА_1 не підлягає задоволенню,з урахуваннямтого,що адвокатомНовак Р.Г.,представником ОСББ«Кипарис-100» надано клопотання про розподіл судових витрат за надання адвокатських послуг, розумності їхнього розміру, конкретним обставинам справи, складність справи, необхідних процесуальних дій сторони, часу, витраченого адвокатом на надання правової допомоги, колегія суддів дійшла до висновку про те, що витрати ОСББ «Кипарис-100» на професійну правничу допомогу у розмірі 5 250 грн. під час розгляду справи у суді апеляційної інстанції підлягають до компенсації за рахунок держави у порядку встановленому Кабінетом Міністрів України.

Керуючись ст.ст. 368, 374, 375, 381-384, 389, 390 ЦПК України, апеляційний суд, -

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Рішення Суворовського районного суду м. Одеси від 10 грудня 2019 року залишити без змін.

Витрати об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Кипарис-100» (ЄДРПОУ40826364) на професійну правничу допомогу у розмірі 5 250 гривень компенсувати за рахунок держави у порядку встановленому Кабінетом Міністрів України.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги до суду касаційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Повний текст судового рішення складений 06 березня 2023 року.

Головуючий

Судді