Постанова

від 08.02.2023 по справі 910/14868/21

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"08" лютого 2023 р. Справа№ 910/14868/21

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Шаптали Є.Ю.

суддів: Яковлєва М.Л.

Тищенко А.І.

при секретарі Токаревій А.Г.

за участю представників сторін відповідно до протоколу судового засідання від 08.02.2023.

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали апеляційних скарг Товариства з обмеженою відповідальністю "Гемма" та Відкритого акціонерного товариства "Укрсільгоспремналадка"

на рішення Господарського суду міста Києва від 01.06.2022 у справі №910/14868/21 (суддя Босий В.П., повний текс рішення складено 08.06.2022)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Крафт"

до Відкритого акціонерного товариства "Укрсільгоспремналадка"

третя особа, яка заявляє самостійні вимог, щодо предмету спору на стороні відповідача - Товариство з обмеженою відповідальністю "Гемма"

про визнання права власності

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Крафт» звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Відкритого акціонерного товариства «Укрсільгоспремналадка» про визнання права власності.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідачем не визнається право власності позивача на об`єкт нерухомого майна - майновий комплекс загальною площею 474,9 кв.м, що розташований за адресою: м. Київ, вул. Промислова (Бортничі), 14, яке належить позивачу на праві власності на підставі договору фінансового лізингу від 14.10.1999 та договору про передачі майна по договору фінансового лізингу від 07.05.2001.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 01.06.2022 позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Крафт» задоволено повністю.

Визнано за Товариством з обмеженою відповідальністю «Крафт» право власності на майновий комплекс загальною площею 474,9 кв.м, що розташований за адресою: м. Київ, вул. Промислова (Бортничі), будинок 14, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 168454680000.

Стягнуто з Відкритого акціонерного товариства «Укрсільгоспремналадка» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Крафт» судовий збір у розмірі 2 270 грн 00 коп.

Задовольняючи позовні вимоги, суд виходив з наступного:

- дії відповідача щодо передачі позивачу нерухомого майна, а в подальшому здійснення реєстрації права власності на таке нерухоме майно за собою, суперечить його попередній поведінці і є недобросовісними, а також свідчить про невизнання права власності позивача та порушення права власності на таке майно;

- оскільки позивачем обрано конкретний спосіб захисту його порушених прав, суд прийшов до висновку про наявність підстав для визнання за Товариством з обмеженою відповідальністю «Крафт» права власності на майновий комплекс загальною площею 474,9 кв.м, що розташований за адресою: м. Київ, вул. Промислова (Бортничі), будинок 14, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 168454680000;

- позивач дізнався про порушення його права власності після скасування реєстрації права власності на спірне нерухоме майно, а відтак звернувся до суду у межах трьохрічного строку позовної давності.

Не погодившись з прийнятим рішенням суду першої інстанції, Товариство з обмеженою відповідальністю «Гемма» звернулось до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить залучити Товариство з обмеженою відповідальністю «Гемма» до участі у справі як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача, відкрити апеляційне провадження за скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Гемма»; скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 01.06.2022 та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволені позову в повному обсязі. Стягнути з позивача на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Гемма» судовий збір за подання апеляційної скарги та витрати на правову допомогу.

Узагальнені доводи апеляційної скарги зводяться до наступного:

- рішення Господарського суд міста Києва від 01.06.2022, в мотивувальній частині якого йдеться про визнання права власності на майновий комплекс, який знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Промислова, 14 (Бортнічі) та перебуває у власності ТОВ «Гемма» впливає на його права та інтереси, оскільки визнання права власності за ТОВ «Крафт» на майновий комплекс зумовлює невизначеність правового статусу вказаного майна, яке на праві власності належить ТОВ «Гемма»;

- позивач, звертаючись до суду із вказаним позовом, не був позбавлений можливості отримати актуальні відомості з державного реєстру прав у відповідності до вимог чинного законодавства;

- зміст і характер спірних правовідносин свідчать, що спір у цій справі насправді виник між ТОВ «Крафт» та ТОВ «Гемма», якого взагалі не було залучено до розгляду зазначеної справи.

З наведених підстав ТОВ «Гемма» вважає, що оскаржуване рішення підлягає скасуванню на підставі пункту 4 частини 3 статті 277 ГПК України.

01.07.2022 безпосередньо до Північного апеляційного господарського суду надійшла апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю «Гемма» на рішення Господарського суду міста Києва від 01.06.2022 у справі №910/14868/21.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 01.07.2022 апеляційну скаргу передано на розгляд колегії суддів у наступному складі: головуючий суддя - Шаптала Є. Ю., судді: Яковлєв М.Л., Куксов В.В.

На час надходження апеляційної скарги матеріали справи №910/14868/21 на адресу Північного апеляційного господарського суду не надходили, у зв`язку з чим ухвалою від 04.07.2022 відкладено вирішення питання щодо апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Гемма» на рішення Господарського суду міста Києва від 01.06.2022 у справі №910/14868/21 до надходження матеріалів справи на адресу Північного апеляційного господарського суду; доручено Господарському суду міста Києва надіслати матеріали справи №910/14868/21 на адресу Північного апеляційного господарського суду.

11.07.2022 до суду апеляційної інстанції надійшли матеріали вказаної справи.

18.07.2022 суддя Куксов В.В. перебував у щорічній відпустці.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 19.07.2022 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Гемма» на рішення Господарського суду міста Києва від 01.06.2022 у справі №910/14868/21 та призначено до розгляду на 20.09.2022. Учасникам справи повідомлено про право подати відзив на апеляційну скаргу, відповідь на відзив, заяви, клопотання, заперечення та строки на їх подання.

Також не погоджуючись з прийнятим рішенням суду першої інстанції, Відкрите акціонерне товариство «Укрсільгоспремналадка» звернулось до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 01.06.2022 та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволені позову в повному обсязі.

Відповідач вважає, що рішення суду прийняте з порушенням норм матеріального та процесуального права та підлягає скасуванню, зазначаючи наступне:

- помилковими є висновки суду першої інстанції про те, що вказаний спір виник у зв`язку із оспоренням та невизнанням відповідачем права власності Позивача на нерухоме майно, оскільки в момент коли ТОВ «Крафт» звернулося до суду з позовом про визнання права власності на нерухоме майно, в реєстрі нерухомого майна вказане майно було вже зареєстровано і мало власника, а отже сам позивач оспорює та не визнає вже зареєстроване право власності;

- заявлена ТОВ «Крафт» вимога про визнання права власності на Майновий комплекс спрямована на уникнення застосування приписів статей 387 і 388 ЦК України та є неефективним способом захисту.

12.07.2022 безпосередньо до Північного апеляційного господарського суду надійшла апеляційна скарга Відкритого акціонерного товариства «Укрсільгоспремналадка» на рішення Господарського суду міста Києва від 01.06.2022 у справі №910/14868/21.

Відповідно до протоколу передачі судової справи (апеляційної скарги, заяви, картки додаткових матеріалів) раніше визначеному головуючому судді (судді-доповідачу)(складу суду) від 12.07.2022 апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства «Укрсільгоспремналадка» на рішення Господарського суду міста Києва від 01.06.2022 у справі №910/14868/21 передано на розгляд колегії суддів у наступному складі: головуючий суддя - Шаптала Є. Ю., судді: Яковлєв М.Л., Куксов В.В.

19.07.2022 до канцелярії суду від Відкритого акціонерного товариства «Укрсільгоспремналадка» надійшли доповнення до апеляційної скарги, у яких відповідач наводить додаткові підстави для скасування рішення суду, а саме - зазначає, що він є неналежним відповідачем у цій справі, що є окремою підставою для відмови в позові.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 19.07.2022 поновлено Відкритому акціонерному товариству «Укрсільгоспремналадка» пропущений процесуальний строк на апеляційне оскарження рішення Господарського суду міста Києва від 01.06.2022 у справі №910/14868/21 та відкрито апеляційне провадження за вказаною апеляційною скаргою. Розгляд апеляційної скарги Відкритого акціонерного товариства «Укрсільгоспремналадка» призначено для спільного розгляду з апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Гемма» на 20.09.2022 року. Учасникам справи повідомлено про право подати відзив на апеляційну скаргу, відповідь на відзив, заяви, клопотання, заперечення та строки на їх подання.

24.08.2022 до канцелярії суду від Товариства з обмеженою відповідальністю «Крафт» надійшов відзив на апеляційну скаргу відповідача, у якому позивач заперечив проти доводів апеляційної скарги Відкритого акціонерного товариства «Укрсільгоспремналадка», яку просить суд залишити без задоволення, а оскаржуване рішення без змін. Узагальнені доводи відзиву зводяться до того, що суд дійшов обґрунтованих висновків щодо наявності підстав для задоволення позову, оскільки обраний позивачем спосіб захисту є ефективним, а твердження відповідача про неукладеність правочину спростовуються доданими до позову документами.

Розпорядженням керівника апарату Північного апеляційного господарського суду № 09.1-08/2788/22 від 20.09.2022, у зв`язку з перебуванням судді Куксова В.В. у відпустці, призначено повторний автоматизований розподіл справи.

Відповідно до витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями Північного апеляційного господарського суду від 20.09.2022 матеріали справи, разом з апеляційною скаргою передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя - Шаптала Є. Ю., судді: Тищенко А.І., Яковлєв М.Л.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 20.09.2022 апеляційні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Гемма» та Відкритого акціонерного товариства «Укрсільгоспремналадка» на рішення Господарського суду міста Києва від 01.06.2022 у справі №910/14868/21 прийнято до свого провадження колегією суддів у визначеному складі та призначено до розгляду на 19.10.2022.

19.10.2022 на адресу суду від Товариства з обмеженою відповідальністю «Крафт» надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 19.10.2022 клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю «Крафт» про відкладення розгляду справи задоволено та відкладено розгляд справи №910/14868/21 на 23.11.2022.

У судовому засіданні 23.11.2022 оголошено перерву до 25.01.2023.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 23.11.2023 залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору на стороні відповідача - Товариство з обмеженою відповідальністю «Гемма».

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 25.01.2023 відкладено розгляд справи за апеляційними скаргами Товариства з обмеженою відповідальністю «Гемма» та Відкритого акціонерного товариства «Укрсільгоспремналадка» на рішення Господарського суду міста Києва від 01.06.2022 у справі №910/14868/21 на 08.02.2023.

У судове засідання 08.02.2023 з`явились представники позивача, відповідача та третьої особи.

Представники відповідача та третьої особи підтримали подані апеляційні скарги та просили їх задовольнити.

Представник позивача заперечив проти доводів апеляційних скарг та просив залишити їх без задоволення.

Згідно з частиною першою статті 270 Господарського процесуального кодексу України у суді апеляційної інстанції справи переглядаються за правилами розгляду справ у порядку спрощеного позовного провадження з урахуванням особливостей, передбачених у цій Главі.

У відповідності до вимог ч.ч. 1, 2, 5 ст. 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. В суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Колегія суддів, беручи до уваги межі перегляду справи у апеляційній інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскаржуваного рішення, зазначає наступне.

Щодо апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Гемма».

З матеріалів справи вбачається, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Гемма» не брало участі у справі, а в поданій апеляційній скарзі просило залучити його до участі у справі в якості третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору на стороні відповідача.

В обгрунтування вказаного Товариство з обмеженою відповідальністю «Гемма» зазначає, що рішення Господарського суд міста Києва від 01.06.2022, в мотивувальній частині якого йдеться про визнання права власності на майновий комплекс, який знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Промислова, 14 (Бортнічі) та перебуває у власності ТОВ «Гемма», впливає на його права та інтереси, оскільки визнання права власності за ТОВ «Крафт» на майновий комплекс зумовлює невизначеність правового статусу вказаного майна, яке на праві власності належить ТОВ «Гемма».

Судовою колегією встановлено, що між Товариством з обмеженою відповідальністю «Гемма» та Відкритим акціонерним товариством «Укрсільгоспремналадка» 06.03.2019 року було укладено договір іпотеки, предметом якого було надання в іпотеку майна, в забезпечення виконання зобов`язання Відкритого акціонерного товариства «Укрсільгоспремналадка» перед Товариством з обмеженою відповідальністю «Гемма», а саме: майновий комплекс загальною площею 474,9 кв.м, який знаходиться по вул. Промислова, 14 (Бортничі) в м. Києві.

У подальшому, у зв`язку із невиконанням зобов`язань Відкритим акціонерним товариством «Укрсільгоспремналадка», забезпечених іпотечним майном перед Товариством з обмеженою відповідальністю «Гемма» право власності на зазначений майновий комплекс, який було передано в іпотеку, перейшло до Товариства з обмеженою відповідальністю «Гемма», що підтверджується витягом з державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 15.03.2019 року, індексний номер витягу 159706525.

Таким чином, рішення Господарського суду міста Києва від 01.06.2022, в мотивувальній частині якого йдеться про визнання права власності на майновий комплекс, який знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Промислова, 14 (Бортничі) та перебуває у власності Товариства з обмеженою відповідальністю «Гемма» впливає на його права та інтереси, оскільки визнання права власності за Товариством з обмеженою відповідальністю «Крафт» на майновий комплекс зумовлює невизначеність правового статусу вказаного майна, яке на праві власності належить Товариству з обмеженою відповідальністю «Гемма».

У зв`язку з вказаним, ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 23.11.2023 залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору на стороні відповідача - Товариство з обмеженою відповідальністю «Гемма».

Відтак, наявні підстави для скасування рішення Господарського суду міста Києва від 01.06.2022, виходячи з наступного.

Згідно зі статтею 55 Конституції України кожному гарантується право на судовий захист.

Стаття 129 Конституції України встановлює основні засади судочинства, якими, зокрема, є забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Конституційні гарантії захисту прав та інтересів в апеляційній інстанції конкретизовано в главі 1 розділу І, главі 1 розділу IV ГПК України, де врегульовано порядок і підстави для апеляційного оскарження судових рішень у господарському судочинстві.

Відповідно до частини першої статті 17 Господарського процесуального кодексу України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки, мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Згідно з частиною першою статті 254 цього Кодексу учасники справи, особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції.

Аналіз наведених норм свідчить, що Господарським процесуальним кодексом України виокремлено коло осіб, наділених процесуальним правом на апеляційне оскарження судового рішення, які умовно можна поділити на дві групи: 1) учасники справи; 2) особи, які участі у справі не брали, але судове рішення стосується їх прав, інтересів та (або) обов`язків.

Слід ураховувати, що на відміну від оскарження судового рішення учасником справи не залучена до участі у справі особа повинна довести наявність у неї правового зв`язку зі сторонами спору або безпосередньо судовим рішенням через обґрунтування наявності таких критеріїв: вирішення судом питання про її право, інтерес, обов`язок, причому такий зв`язок має бути очевидним та безумовним, а не ймовірним. Разом з тим судове рішення, оскаржуване незалученою особою, повинно безпосередньо стосуватися прав, інтересів та обов`язків цієї особи, тобто судом має бути розглянуто й вирішено спір про право у правовідносинах, учасником яких на момент розгляду справи та прийняття рішення господарським судом першої інстанції є скаржник, або якщо суд вирішив питання про обов`язки цієї особи чи про її інтереси у відповідних правовідносинах.

Рішення є таким, що прийнято про права, інтереси та (або) обов`язки особи, яка не була залучена до участі у справі, якщо у мотивувальній частині цього рішення містяться висновки суду про права, інтереси та (або) обов`язки такої особи, або у резолютивній частині рішення суд зазначив про права, інтереси та (або) обов`язки такої особи (аналогічні висновки щодо застосування норм права викладені у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 12.11.2018 у справі № 910/2611/18, від 09.04.2019 у справі № 916/1717/17, від 03.07.2019 у справі № 910/15668/18).

У такому випадку рішення порушує не лише матеріальні права осіб, не залучених до участі у справі, а й їх процесуальні права, що витікають із сформульованого в пункті 1 статті 6 Європейської конвенції про захист прав людини і основоположних свобод положення про право кожного на справедливий судовий розгляд при визначенні його цивільних прав і обов`язків. Будь-який інший правовий зв`язок між скаржником і сторонами спору не може братися до уваги (аналогічні висновки щодо застосування норм права викладені у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 22.05.2019 у справі № 904/7274/17, 09.04.2019 у справі № 904/8201/16, від 09.07.2019 у справі № 01/1494(14-01/1494) ).

У разі встановлення господарським судом відповідних обставин суд вирішує питання про залучення скаржника до участі у справі як третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору (частина друга статті 50 Господарського процесуального кодексу України України), та, як наслідок, скасовує судове рішення на підставі пункту 4 частини третьої статті 277 Господарського процесуального кодексу України, оскільки таке порушення норм процесуального права у будь-якому випадку є підставою для скасування рішення місцевого господарського суду, якщо господарський суд прийняв судове рішення про права, інтереси та (або) обов`язки осіб, які не були залучені до участі у справі.

Наведені правові висновки висловлені Верховним Судом у постановах, зокрема, від 26.02.2021 у справі № 922/4404/15, від 20.07.2021 у справі № 905/2571/17, від 16.08.2021 у справі № 910/6065/18, від 16.07.2021 у справі № 908/570/20, від 22.07.2019 у справі №911/2635/17.

Відповідно до п. 4 ч. 3 ст. 277 Господарського процесуального кодексу України порушення норм процесуального права є обов`язковою підставою для скасування судового рішення суду першої інстанції та ухвалення нового судового рішення, якщо суд прийняв судове рішення про права, інтереси та (або) обов`язки осіб, що не були залучені до участі у справі.

Виходячи з викладеного, оскільки в оскаржуваному рішенні суд першої інстанції вирішив питання про права та інтереси Товариства з обмеженою відповідальністю «Гемма» як власника майнового комплексу, який є предметом розгляду у даній справі, однак при цьому, не залучивши останнього до участі у справі, допустивши при цьому порушення норм процесуального права, колегія суддів вбачає наявність підстав для скасування рішення Господарського суду міста Києва від 01.06.2022 на підставі пункту 4 частини 3 статті 277 ГПК України.

Таким чином, доводи апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Гемма» в цій частині визнаються колегією суддів обґрунтованими.

Щодо апеляційної скарги Відкритого акціонерного товариства «Укрсільгоспремналадка».

Як було зазначено вище, позивач звернувся до суду з позовом до Відкритого акціонерного товариства «Укрсільгоспремналадка» про визнання права власності, який обґрунтований тим, що відповідачем не визнається право власності позивача на об`єкт нерухомого майна - майновий комплекс загальною площею 474,9 кв.м, що розташований за адресою: м. Київ, вул. Промислова (Бортничі), 14, яке належить позивачу на праві власності на підставі договору фінансового лізингу від 14.10.1999 та договору про передачі майна по договору фінансового лізингу від 07.05.2001.

Як вбачається з матеріалів справи, 14.10.1999 між ВАТ «Укрсільгоспремналадка» (лізингодавець) та ТОВ «Крафт» (лізингоодержувач) був укладений договір фінансового лізингу (надалі - «Договір лізингу»), за змістом п. 1.1 якого лізингодавець надає у виключне оплатне користування на встановлений строк лізингоодержувачу майно, що є його власністю, згідно додатку №1, на умовах фінансового лізингу з подальшою передачею права власності, а лізингоодержувач використовує його в господарській діяльності та сплачує періодичні платежі.

Пунктом 2.2 Договору лізингу передбачено, що лізингодавець зобов`язаний: протягом трьох днів з дня підписання договору передати об`єкти лізингу по акту прийому-передачі лізингоодержувачу з необхідною документацією на нього; по закінченню строку договору, за умови сплати лізингоодержувачем періодичних лізингових платежів, передати об`єкти лізингу у власність лізингоодержувача.

За змістом п. 3.1 Договору лізингу загальна вартість об`єктів лізингу складає 27 100,00 грн. та зміні й індексації не підлягає.

Згідно з п. 3.2 Договору строк договору фінансового лізингу визначений за погодженням сторін 12 місяців з дня підписання акту приймання-передачі.

Сторонами 17.10.1999 був підписаний акт приймання-передачі, за яким відповідач передав позивачу на умовах Договору лізингу строком на 12 місяців об`єкти лізингу, визначені додатком №1, що розташовані у м. Києві, мкр. Бортничі, вул. Промислова, 14.

На виконання умов вказаного договору позивачем були сплачені лізингові платежі на загальну суму 27 100,00 грн., що підтверджується платіжними дорученнями №1 від 31.01.2000, №3 від 13.04.2000 та №4 від 21.09.2000.

07.05.2001 між сторонами був підписаний договір передачі майна по Договору фінансового лізингу (надалі - «Договір передачі майна»), згідно умов якого:

- ТОВ «Крафт» виконало всі умови Договору фінансового лізингу;

- ВАТ «Укрсільгоспремналадка» передає у власність ТОВ «Крафт» майно, яке належало ВАТ «Укрсільгоспремналадка». Свідоцтво про право власності на майновий комплекс серія МК №010001940 від 04.12.1998 №536-в, зареєстрований в Київському міському бюро технічної інвентаризації за ВАТ «Укрсільгоспремналадка», записаний у реєстрову книгу №4-з.203 за реєстровим номером №544-з від 06.07.1999, довідка-характеристика №437466 від 03.05.2001, додаток до Договору лізингу;

- під час дії Договору лізингу всі умови зі сторони ТОВ «Крафт» та ВАТ «Укрсільгоспремналадка» виконані в повному обсязі;

- зауважень та претензій зі сторони ТОВ «Крафт» та ВАТ «Укрсільгоспремналадка» немає.

27.12.2018 на підставі вказаних документів позивач зареєстрував за собою право власності на майновий комплекс загальною площею 474,9 кв.м, що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Промислова (Бортничі), 14, що підтверджується витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності №151333356.

Відповідач оскаржив рішення про державну реєстрацію права власності позивача до Міністерства юстиції України, яке наказом №603/5 від 27.02.2019 скаргу ВАТ «Укрсільгоспремналадка» задовольнило.

Як стверджує позивач, спір у справі виник у зв`язку з оспоренням та невизнанням відповідачем права власності позивача на нерухоме майно, що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Промислова (Бортничі), 14.

Відповідно до статті 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Згідно із частиною першою статті 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Статтею 4 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) передбачено, що право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом. Юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Під захистом права розуміється державно-примусова діяльність, спрямована на відновлення порушеного права суб`єкта правовідносин і забезпечення виконання юридичного обов`язку зобов`язаною стороною. Спосіб захисту може бути визначено як концентрований вираз змісту (суті) міри державного примусу, за допомогою якого відбувається досягнення бажаного для особи, право чи інтерес якої порушені, правового результату.

Спосіб захисту втілює безпосередню мету, якої прагне досягти суб`єкт захисту (позивач), вважаючи, що таким чином буде припинено порушення (чи оспорювання) його прав, він компенсує витрати, що виникли у зв`язку з порушенням його прав, або в інший спосіб нівелює негативні наслідки порушення його прав.

Оцінюючи належність обраного позивачем способу захисту та обґрунтовуючи відповідний висновок, необхідно виходити із його ефективності, а це означає, що вимога на захист цивільного права має відповідати змісту порушеного права та характеру правопорушення, забезпечувати поновлення порушеного права, а у разі неможливості такого поновлення - гарантувати особі можливість отримання нею відповідного відшкодування. Подібні правові висновки викладені у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 18.02.2021 у справі № 918/655/20, від 11.02.2020 у справі № 923/364/19 та від 16.06.2020 у справі № 904/1221/19.

Велика Палата Верховного Суду неодноразово зазначала, що застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам (постанови ВП ВС від 05.06.2018 у справі № 338/180/17 (пункт 57), від 11.09.2018 у справі № 905/1926/16 (пункт 40), від 30.01.2019 у справі № 569/17272/15-ц, від 11.09.2019 у справі № 487/10132/14-ц, від 16.06.2020 у справі № 145/2047/16-ц, від 15.09.2020 у справі № 469/1044/17), тому суд повинен відмовляти у задоволенні позовної вимоги, яка не відповідає ефективному способу захисту права чи інтересу (див. mutatis mutandis висновки у пунктах 72-76 постанови ВП ВС від 07.11.2018 у справі № 488/5027/14-ц, а також численні висновки КГС ВС викладені, зокрема, у пункті 7.5 постанови від 19.10.2021 у справі № 910/6778/20, пункті 34 постанови від 14.09.2021 у справі № 905/1870/20, пункті 5.5 постанови від 04.08.2021 у справі № 910/3372/19).

Також Велика Палата Верховного Суду у пункті 77 постанови від 29.09.2020 у справі № 378/596/16-ц, викладала правову позицію, що неправильно обраний спосіб захисту зумовлює прийняття рішення про відмову в задоволенні позову незалежно від інших встановлених судом обставин.

Позовні вимоги про визнання права власності на Майновий комплекс позивач обґрунтовує посиланням на приписи статті 392 ЦК України, відповідно до якої власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Водночас, позивач стверджує, що відповідач незаконно зареєстрував за собою право власності на Майновий комплекс, що на думку Позивача є невизнанням його права власності на спірне нерухоме майно, яке виникло внаслідок належного виконання сторонами Договорів лізингу та передачі.

Аналізуючи положення статті 392 ЦК України Велика Палата Верховного Суду у пунктах 76-79 постанови від 19.05.2020 року у справі № 916/1608/18 дійшла висновків, що вирішуючи спір про визнання права власності на підставі зазначеної статті, слід враховувати, що за змістом вказаної норми права судове рішення не породжує права власності, а лише підтверджує наявне у позивача право власності, набуте раніше на законних підставах, якщо відповідач не визнає, заперечує або оспорює його.

Отже, передумовами та матеріальними підставами для захисту права власності у судовому порядку є наявність підтвердженого належними доказами як права власності на майно, яке оспорюється або не визнається іншою особою, так і порушення (невизнання або оспорювання) цього права на спірне майно. Така правова позиція відповідає також висновкам КГС ВС, викладеним у постановах від 02.05.2018 у справі № 914/904/17, від 27.06.2018 у справі № 904/8186/17 та від 11.04.2019 у справі № 910/8880/18.

Позивачем у такому позові може бути суб`єкт, який вважає себе власником певного майна, однак не може належним чином реалізувати свої правомочності у зв`язку із наявністю щодо цього права сумнівів з боку третіх осіб чи необхідністю одержати правовстановлюючі документи.

У пункті 80 цієї постанови Велика Палата Верховного Суду вказала, що однією з підстав державної реєстрації права власності на нерухоме майно є рішення суду, яке набрало законної сили, щодо набуття, зміни або припинення права власності та інших речових прав на нерухоме майно (п. 9 ч. 1 ст. 27 ЗУ «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень»). Якщо право власності на спірне нерухоме майно зареєстроване за іншою особою, то належному способу захисту права відповідає вимога про витребування від (стягнення з) цієї особи нерухомого майна. Задоволення віндикаційного позову, тобто рішення суду про витребування нерухомого майна з чужого незаконного володіння, є підставою для внесення відповідного запису до Реєстру. Близькі за змістом висновки наведені, зокрема, у постановах ВП ВС від 14.11.2018 у справі № 183/1617/16, (пункти 115, 116), від 07.11.2018 у справі № 488/5027/14-ц (пункт 98).

При цьому у пункті 83 постанови від 19.05.2020 у справі № 916/1608/18 Велика Палата Верховного Суду наголосила, що правила статті 392 ЦК України, за якими власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, можуть застосовуватись лише за умови, що право на майно не зареєстроване за іншою особою. Якщо така реєстрація здійснена, то належним способом захисту, як зазначено вище, є віндикаційний позов, а не позов про визнання права власності.

У пункті 37 постанови Великої Палати Верховного Суду від 04.07.2018 у справі № 653/1096/16-ц вказано, що предметом віндикаційного позову є вимога власника, який не є фактичним володільцем індивідуально-визначеного майна, до особи, яка незаконно фактично володіє цим майном, про повернення його з чужого незаконного володіння.

У пункті 10.8 постанови Великої Палати Верховного Суду від 30.06.2020 у справі № 19/028-10/13 зазначено, що задоволення вимоги про витребування майна з незаконного володіння особи, за якою воно зареєстроване на праві власності, відповідає речово-правовому характеру віндикаційного позову та призводить до ефективного захисту прав власника. У тих випадках, коли має бути застосована вимога про витребування майна з чужого незаконного володіння, вимога власника про визнання права власності чи інші його вимоги, спрямовані на уникнення застосування приписів статей 387 і 388 ЦК України, є неефективними.

Також у пункті 10.10 цієї постанови Велика Палата Верховного Суду окремо відзначила, що для витребування майна оспорювання рішень органів державної влади чи місцевого самоврядування, ланцюга договорів, інших правочинів щодо спірного майна і документів, що посвідчують відповідне право, визнання права власності на спірне майно не є ефективним способом захисту прав. Подібні за змістом висновки сформульовані у постановах Великої Палати Верховного Суду від 14.11.2018 у справі № 183/1617/16, від 21.08.2019 у справі № 911/3681/17, від 01.10.2019 та 15.10.2019 у справах № 911/2034/16 та № 911/3749/17, від 19.11.2019 у справі № 911/3680/17.

Отже, виходячи з аналізу зазначеної судової практики щодо ефективності звернення з віндикаційним позовом для захисту права власності від порушення, яке полягає у подальшому внесенні відповідного запису в реєстр за іншою особою, а також беручи до уваги зазначену в позові ТОВ «Крафт» обставину державної реєстрації права власності на майновий комплекс за ВАТ «Укрсільгоспремналадка», суд зазначає, що належним способом захисту від стверджуваного позивачем порушення є віндикаційний позов.

Відтак, колегія суддів приходить до висновку, що заявлена позивачем вимога про визнання права власності на об`єкт нерухомого майна - майновий комплекс загальною площею 474,9 кв.м, що розташований за адресою: м. Київ, вул. Промислова (Бортничі), 14 - є неефективним способом захисту, оскільки саме по собі визнання права власності на спірне нерухоме майно не може призвести до відновлення володіння позивачем вказаним майном, зокрема, не може слугувати підставою для виключення запису про право власності ВАТ «Укрсільгоспремналадка» на майновий комплекс, а також внесення відповідного запису до Реєстру про державну реєстрацію за ТОВ «Крафт» права власності на це нерухоме майно.

При цьому, як було встановлено судом апеляційної інстанції, у зв`язку із невиконанням зобов`язань Відкритим акціонерним товариством «Укрсільгоспремналадка», забезпечених іпотечним майном перед Товариством з обмеженою відповідальністю «Гемма» право власності на зазначений майновий комплекс, який було передано в іпотеку, перейшло до Товариства з обмеженою відповідальністю «Гемма», що підтверджується витягом з державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 15.03.2019 року, індексний номер витягу 159706525.

Як зазначила Велика Палата Верховного Суду в постанові від 29.09.2020 у справі № 378/596/16-ц, неправильно обраний спосіб захисту у справі є самостійною підставою для прийняття рішення про відмову в задоволенні позову незалежно від інших встановлених судом обставин.

За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку про відмову в задоволенні позовних вимог.

Отже, на переконання судової колегії доводи апеляційної скарги відповідача є обґрунтованими.

Усі інші доводи та міркування учасників справи, окрім зазначених у мотивувальній частині постанови, взяті судом до уваги, однак не впливають на вищенаведені висновки суду.

Згідно з ст. 17 Закону України «Про виконання рішень і застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини, як джерело права.

Так, у своїх рішеннях Європейський суд з прав людини зазначає, що хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (див. рішення у справі «Суомінен проти Фінляндії» (Suominen v. Finland), № 37801/97, п. 36, від 1 липня 2003 року).

Ще одне призначення обґрунтованого рішення полягає в тому, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті. Крім того, вмотивоване рішення дає стороні можливість оскаржити його та отримати його перегляд вищестоящою інстанцією. Лише за умови винесення обґрунтованого рішення може забезпечуватись публічний контроль здійснення правосуддя (див. рішення у справі «Гірвісаарі проти Фінляндії» (Hirvisaari v. Finland), №49684/99, п. 30, від 27 вересня 2001 року).

Суд апеляційної інстанції зазначає, що враховуючи положення ч. 1 ст. 9 Конституції України та беручи до уваги ратифікацію Законом України від 17.07.1997 р. N 475/97-ВР Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і Першого протоколу та протоколів N 2,4,7,11 до Конвенції та прийняття Закону України від 23.02.2006 р. N3477-IV (3477-15) «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», суди також повинні застосовувати Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод (Рим, 4 листопада 1950 року) та рішення Європейського суду з прав людини як джерело права.

У рішенні Суду у справі Трофимчук проти України № 4241/03 від 28.10.2010 Європейським судом з прав людини зазначено, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід сторін.

Колегія суддів Північного апеляційного господарського суду дійшла висновку про порушення судом першої інстанції норм процесуального права, що відповідно до п. 4 ч. 3 ст. 277 Господарського процесуального кодексу України є підставою для скасування оскаржуваного рішення, у зв`язку з чим, апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю «Гемма» є обґрунтованою та підлягає задоволенню.

Крім того, судова колегія вважає, що судом першої інстанції неправильно застосовано норми матеріального права, що в силу п. 4 ч. 1 ст. 277 Господарського процесуального кодексу України є підставою для скасування оскаржуваного рішення, а тому апеляційна скарга Відкритого акціонерного товариства «Укрсільгоспремналадка» підлягає задоволенню, а рішення Господарського суду міста Києва від 01.06.2022 у справі №910/14868/21 підлягає скасуванню з прийняттям нового рішення, яким слід відмовити в задоволенні позовних вимог.

Судові витрати розподіляються відповідно до вимог статті 129 ГПК України.

Керуючись ст.ст. 129, 269, 270, 275, 276, 281 - 284 ГПК України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Гемма" та Відкритого акціонерного товариства "Укрсільгоспремналадка" - задовольнити.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 01.06.2022 у справі №910/14868/21 - скасувати.

3. Прийняти нове рішення, яким відмовити Товариству з обмеженою відповідальністю "Крафт" в задоволенні позовних вимог у повному обсязі

4. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Крафт" (02068, м. Київ, вул. Ревуцького, 27, кв. 224; ідентифікаційний номер 21630805) на користь Відкритого акціонерного товариства "Укрсільгоспремналадка" (02088, м. Київ, вул. Промислова, 14; ідентифікаційний код 03386388) 3 405 (три тисяч чотириста п`ять) грн. 00 коп. судового збору за подання апеляційної скарги.

5. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Крафт" (02068, м. Київ, вул. Ревуцького, 27, кв. 224; ідентифікаційний номер 21630805) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Гемма" (02088, м. Київ, вул. Промислова, 14; ідентифікаційний код 22964773) 3 405 (три тисяч чотириста п`ять) грн. 00 коп. судового збору за подання апеляційної скарги.

6. Доручити Господарському суду міста Києва видати відповідні накази.

7. Матеріали справи № 910/14868/21 повернути до господарського суду першої інстанції.

Постанова суду набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду в порядку та строки, передбачені ГПК України.

Повний текст постанови складено та підписано 06.03.2023.

Головуючий суддя Є.Ю. Шаптала

Судді М.Л. Яковлєв

А.І. Тищенко