Ухвала

від 07.03.2023 по справі 873/58/22

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

УХВАЛА

про видачу дублікатів наказів

"07" березня 2023 р. Справа№ 873/58/22

Північний апеляційний господарський суд під головуванням судді:

Козир Т.П.

розглянувши подання в.о. начальника Богодухівського відділу державної виконавчої служби у Богодухівському районі Харківської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Харків) про видачу дублікатів наказів, виданих за результатами розгляду заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "НОР-ЕСТ АГРО" про видачу наказу на примусове виконання рішення Постійно діючого Третейського суду при Асоціації українських банків від 11 липня 2022 року

у третейській справі №12/22 (третейський суддя Мамченко Ю.В.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "НОР-ЕСТ АГРО"

до Приватного сільськогосподарського підприємства імені Т.Г.Шевченка

про стягнення заборгованості,

УСТАНОВИВ:

12 липня 2022 року Товариство з обмеженою відповідальністю "НОР-ЕСТ АГРО" звернулось до Північного апеляційного господарського суду із заявою про видачу наказу на примусове виконання рішення Постійно діючого Третейського суду при Асоціації українських банків від 11 липня 2022 року у третейській справі №12/22.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 13 вересня 2022 року, яка набрала законної сили 06.10.2022, заяву ТОВ "НОР-ЕСТ АГРО" задоволено і ухвалено після набрання законної сили цією ухвалою на примусове виконання рішення Постійно діючого Третейського суду при Асоціації українських банків від 11 липня 2022 року у третейській справі №12/22 видати відповідні накази.

17 жовтня 2022 на примусове виконання вказаної ухвали були видані три накази про стягнення заборгованості в загальній сумі 53196,13 грн, про стягнення третейського збору у сумі 932,00 грн та 1 240,50 грн судового збору за подання заяви про видачу виконавчого документа.

21 лютого 2023 року від в.о. начальника Богодухівського відділу державної виконавчої служби у Богодухівському районі Харківської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Харків) надійшли три подання про видачу дублікатів вказаних наказів, в яких вказано, що при розгляді адвокатського запиту представника позивача щодо стану виконавчого провадження було встановлено, що зазначені документи у відділі не обліковуються (відсутні), при цьому адвокатом позивача надані докази їх направлення поштою та їх отримання відділом.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 22 лютого 2023 року вказані подання були залишені без руху.

Богодухівському відділу державної виконавчої служби у Богодухівському районі Харківської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Харків) надано строк десять днів з дня отримання копії даної ухвали для усунення недоліку подання про видачу дублікатів наказів, а саме, надання: доказів сплати судового збору в сумі 241,56 грн у встановленому порядку.

06 березня 2023 року від заявника надійшов лист (направлений 01.03.2023) про долучення квитанції від 28.02.2023 про сплату 241,56 грн судового збору, отже недоліки подання усунуті в межах встановленого судом строку.

Розглянувши подання без виклику сторін, суд дійшов висновку про їх задоволення з огляду на наступне.

Відповідно до статті 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання.

Статтею 326 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) передбачено, що судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.

Порядок вирішення питання щодо видачі дубліката виконавчого документа (наказу суду) до дня початку функціонування Єдиного державного реєстру виконавчих документів визначено підпунктом 19.4 пункту 19 розділу ХІ Перехідні положення ГПК України.

Так, пунктом 19.4 Перехідних положень ГПК України встановлено, що у разі втрати виконавчого документа суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, незалежно від того, суд якої інстанції видав виконавчий документ, може видати його дублікат, якщо стягувач або державний виконавець, приватний виконавець звернувся із заявою про це до закінчення строку, встановленого для пред`явлення виконавчого документа до виконання. Про видачу дубліката виконавчого документа постановляється ухвала у десятиденний строк із дня надходження заяви. За видачу стягувачу дубліката виконавчого документа справляється судовий збір у розмірі 0,03 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Ухвала про видачу чи відмову у видачі дубліката виконавчого документа може бути оскаржена в апеляційному та касаційному порядку.

Дублікат виконавчого документа - це документ, що видається замість втраченого оригіналу та має силу первісного документа. Від оригіналу зазначений документ відрізняється лише спеціальною позначкою "Дублікат".

Аналіз змісту підпункту 19.4 розділу Перехідні положення ГПК України свідчить, що основними критеріями для задоволення заяви про видачу дубліката виконавчого документа є: втрата виконавчого документа (загублення, викрадення, знищення, істотне пошкодження, що унеможливлює його виконання, тощо) та звернення до суду із заявою до закінчення строку, встановленого для пред`явлення виконавчого документа до виконання.

ГПК України не надає суду права відмовити у задоволенні заяви про видачу дубліката наказу з мотивів її необґрунтованості та не зобов`язує заявника наводити причини втрати наказу. За встановлення факту невиконання судового рішення видача дубліката наказу не порушує прав боржника та не покладає на нього додаткових зобов`язань, оскільки дублікат наказу має повністю відтворювати втрачений наказ, у тому числі містити дату його видачі. Натомість відсутність наказу у стягувача унеможливлює виконання рішення суду та порушує його права. (Близька за змістом правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 15.07.2021 у справі №18/1147/11, від 24.01.2022 у справі №18/113-53/81).

Водночас обов`язковою умовою для видачі дубліката наказу є звернення до суду з такою заявою в межах встановленого законом строку для пред`явлення його до виконання або його поновлення за рішенням суду (аналогічний висновок щодо умов видачі дубліката виконавчого документа викладено, зокрема, у постановах Верховного Суду від 10.04.2018 у справі №24/234, від 10.09.2018 у справі №5011-58/9614-2012, від 02.12.2020 у справі №916/929/16).

Враховуючи викладене, під час вирішення питання про можливість видачі судом дубліката виконавчого документа на підставі звернення особи до суду з такою заявою обов`язковому з`ясуванню підлягають обставини дотримання заявником строку, встановленого для пред`явлення виконавчого документа до виконання.

Якщо строк для пред`явлення виконавчого документа до виконання не сплив або суд його поновив, то заява про видачу дубліката втраченого документа вважається поданою у межах встановленого для пред`явлення його до виконання строку. Натомість, коли строк для пред`явлення виконавчого документа до виконання сплив, і суд його не поновив, то за результатами розгляду заяви про видачу дубліката втраченого виконавчого документа суд відмовляє у задоволенні цієї заяви (висновок щодо застосування норм права, викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 21.08.2019 у справі №2-836/11, від 24.01.2022 у справі №18/113-53/81).

Як встановлено судом та вбачається з матеріалів справи, у трьох наказах Північного апеляційного господарського суду від 17.10.2022 вказано, що їх може бути пред`явлено до примусового виконання у строк до 06.10.2025.

Таким чином, станом на дату звернення в.о. начальника Богодухівського ВДВС з поданнями строк пред`явлення наказів Північного апеляційного господарського суду від 17.10.2022 у справі №873/58/22 до примусового виконання не закінчився.

Суд також зазначає, що можливість видачі дубліката виконавчого документа стягувачу або державному виконавцю, приватному виконавцю процесуальним законом пов`язується безпосередньо з обставиною втрати такого виконавчого документа самим стягувачем або державним виконавцем, що і відбулось у даному випадку, а не з доведенням останніми обставин фактичної втрати цього виконавчого документа іншими особами (як то фізичного знищення документа, викрадення, загублення тощо).

Крім того, для мети отримання дубліката наказу, виданого на виконання чинного рішення, стягувач та державний виконавець не повинен доводити фізичної втрати оригіналу наказу, а має доводити відсутність у нього виконавчого документа та, як наслідок, відсутність у нього можливості виконати чинне судове рішення. (Відповідна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 24.01.2022 у справі №18/113-53/81).

Таким чином, оскільки матеріали справи не містять доказів виконання судового рішення за наказами, заявником доведено факт втрати, а відтак і відсутності у нього відповідних наказів, що підтверджується актами перевірки від 14.02.2023, і строк пред`явлення їх до примусового виконання не закінчився, то судом встановлено обставини, за якими закон пов`язує можливість видачу дублікатів виконавчих документів.

Враховуючи вищевикладене у сукупності, дослідивши матеріали подання та проаналізувавши доводи, наведені в обґрунтування поданих заяв, Північний апеляційний господарський суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення подання та видачі дублікатів трьох наказів від 17.10.2022.

Керуючись ст.ст. 234-235, п.19.4 розділу ХІ Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд

УХВАЛИВ:

1. Задовольнити подання в.о. начальника Богодухівського відділу державної виконавчої служби у Богодухівському районі Харківської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Харків) про видачу дублікатів наказів.

2.Видати дублікати трьох наказів Північного апеляційного господарського суду від 17.10.2022 у справі №873/58/22.

3. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена в апеляційному порядку до Верховного Суду у строк, передбачений ст. 256 ГПК України.

Суддя Т.П. Козир