Рішення

від 07.03.2023 по справі 915/425/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

======================================================================

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 березня 2023 року Справа № 915/425/22

м. Миколаїв

Господарський суд Миколаївської області у складі судді Олейняш Е. М., розглянувши матеріали позовної заяви за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін справу

за позовом Фізичної особи-підприємця Ткачова Антона Григоровича, АДРЕСА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 )

до відповідача Фізкультурно-спортивного клубу "Колос" Казанківської селищної ради, вул. Молодіжна, 7, смт Казанка, Миколаївська область, 56002 (код ЄДРПОУ 33982207)

адреса електронної пошти: ІНФОРМАЦІЯ_1

про стягнення грошових коштів в розмірі 120 150, 00 грн.

без повідомлення (виклику) учасників

ВСТАНОВИВ:

До Господарського суду Миколаївської області звернувся Фізична особа-підприємець Ткачов А. Г. з позовною заявою, в якій просить суд стягнути з відповідача Фізкультурно-спортивного клубу "Колос" Казанківської селищної ради заборгованість за договором № 9 від 16.12.2020 в розмірі 120 150, 00 грн.

Позивач просить суд судові витрати (судовий збір в сумі 2 481, 00 грн. та витрати на професійну правничу допомогу в сумі 10 000 грн.) покласти на відповідача.

І. ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ У СПРАВІ.

Ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 17.10.2022 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними матеріалами.

Заперечень щодо розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними матеріалами від сторін до суду не надходило.

Супровідним листом від 06.02.2023 Господарським судом Миколаївської області додатково направлено на електронну пошту відповідача копію ухвали про відкриття провадження у даній справі від 17.10.2022, оскільки ухвала Господарського суду Миколаївської області від 17.10.2022, надіслана на поштову адресу відповідача Фізкультурно-спортивного клубу "Колос" Казанківської селищної ради, вул. Молодіжна, 7, смт Казанка, Миколаївська область, 56002, повернута до суду поштовою установою із відміткою пошти "за закінченням терміну зберігання".

У зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України "Про правовий режим воєнного стану" Указом Президента України № 64/2022 від 24.02.2022 "Про введення воєнного стану в Україні", затвердженого Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24.02.2022 № 2102-IX, введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб.

Відповідно до Указів Президента України "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні" від 14.03.2022 № 133/2022, від 18.04.2022 № 259/2022, від 17.05.2022 № 341/2022, від 12.08.2022 № 573/2022, від 07.11.2022 № 757/2022, від 06.02.2023 № 58/2023 у зв`язку з триваючою широкомасштабною збройною агресією Російської Федерації проти України продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 26 березня 2022 року строком на 30 діб, з 05 години 30 хвилин 25 квітня 2022 року строком на 30 діб, з 05 години 30 хвилин 25 травня 2022 року строком на 90 діб, з 05 години 30 хвилин 23 серпня 2022 року строком на 90 діб, з 05 години 30 хвилин 21 листопада 2022 року строком на 90 діб, з 05 години 30 хвилин 19 лютого 2023 строком на 90 діб.

Відповідно до ст. 12-2 Закону України "Про правовий режим воєнного стану" в умовах правового режиму воєнного стану суди, органи та установи системи правосуддя діють виключно на підставі, в межах повноважень та в спосіб, визначені Конституцією України та законами України.

Повноваження судів, органів та установ системи правосуддя, передбачені Конституцією України, в умовах правового режиму воєнного стану не можуть бути обмежені.

Відповідно до ст. 26 Закону України "Про правовий режим воєнного стану" правосуддя на території, на якій введено воєнний стан, здійснюється лише судами. На цій території діють суди, створені відповідно до Конституції України.

Скорочення чи прискорення будь-яких форм судочинства забороняється.

У разі неможливості здійснювати правосуддя судами, які діють на території, на якій введено воєнний стан, законами України може бути змінена територіальна підсудність судових справ, що розглядаються в цих судах, або в установленому законом порядку змінено місцезнаходження судів.

Створення надзвичайних та особливих судів не допускається.

Відповідно до ч. 4 ст. 240 ГПК України у разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

ІІ. СТИСЛИЙ ВИКЛАД ПОЗИЦІЙ УЧАСНИКІВ ПРОЦЕСУ.

2.1. Правова позиція позивача.

Підставою позову позивачем зазначено обставини щодо неналежного виконання відповідачем умов договору на коригування проектно-кошторисної документації № 9 від 16.12.2020, а саме зобов`язань щодо своєчасної оплати за виконані роботи (коригування проектно-кошторисної документації: Робочий проект "Реконструкція центрального стадіону ФСК "Колос" за адресою: Миколаївська область, Казанківський район, смт Казанка, вул. Молодіжна, 7"), внаслідок чого утворилась заборгованість, яку заявлено до стягнення в сумі 120 150, 00 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані положеннями ст. 525, 526, 530, 599, 629, 888, 889 ЦК України, ст. 175, 193 ГК України та умовами договору.

2.2. Правова позиція (заперечення) відповідача.

Відповідач у відзиві на позовну заяву (вх. № 1900/23 від 16.02.2023) просив суд в позові відмовити. В обґрунтування заперечень відповідачем зазначено наступне:

- в зв`язку з неотриманням відповідачем копії позовної заяви та додатків до неї, шляхом поштового відправлення відповідач вважає, що позивачем не виконано вимоги господарського процесуального законодавства, оскільки поданий позивачем опис вкладення оформлений з порушенням вимог законодавства;

- заходи щодо досудового врегулювання спору позивачем були здійснені з порушенням вимог чинного законодавства, оскільки розглянувши копію накладної № 5008602398772 від 07.10.2022 року було з`ясовано, що позивач при наданні інформації стосовно контактних даних з контактною особою ФСК «Колос» вказав свій особистий номер телефону, що і стало причиною повернення відправлення;

- додатковою угодою № 3 від 22.03.2021 до договору сторони погодили продовження терміну коригування до 31.12.2022 року. Позовна заява була прийнята судом 13.10.2022 року, тобто до настання строку виконання зобов`язань по договору. В зв`язку з ненастанням терміну виконання всіх зобов`язань по договору № 9 від 16.12.2020 року, позивач не набув права на звернення до суду за захистом, а твердження позивача про невиконання зобов`язань є необґрунтованими та безпідставними;

- акт №1 здачі-приймання виконаних робіт датований 16.12.2020 року, тобто днем укладання Договору, не може бути підставою для оплати виконаних робіт, так як фактично не був виконаний об`єм робіт за Договором , а в календарному плані робіт зазначений інший термін їх виконання. На момент подання відзиву зазначені роботи Виконавцем не здійснені, а передача проектно-кошторисної документації в цілому на умовах визначених в п. 4.4 Договору (Передача Замовнику оформленої в цілому за роботу здійснюється Виконавцем за накладною в терміни, передбачені календарним планом робіт. Проектно-кошторисна документація, згідно ДБН А2.2-3-2014, надається замовнику у 4-х примірниках на паперовому носії та у 1-у екземплярі на електронному носії) не відбулась, а значить відсутній факт остаточної здачі роботи. На підставі вказаного у Фізкультурно спортивного клубу «Колос» Казанківської селищної ради відсутні підстави для оплати робіт за договором №9 від 16.12.2020 року;

- щодо витрат на професійну правничу допомогу, то відповідач зазначає, що в зв`язку з тим, що позивачем не надано попереднього розрахунку судових витрат, відповідач обмежений в праві спростування витрат та подачі відповідних клопотань.

Заперечення обґрунтовані положеннями ст. 11, 509, 627, 525, 526, 837, 854 ЦК України.

Як вбачається з офіційного сайту "Нова пошта" за результатами відстеження поштового пересилання за штрихкодовим ідентифікатором накладної 59000930188126 поштове відправлення (відзив у справі) отримано позивачем 17.02.2023.

Станом на 07.03.2023 на адресу суду не надходило відповіді на відзив в порядку ст. 166 ГПК України.

Подання заяв по суті спору (відзиву, відповіді на відзив, заперечень) є правом учасників процесу.

Суд розглядає справу за наявними матеріалами.

ІІІ. ФАКТИЧНІ ОБСТАВИНИ СПРАВИ, ЗМІСТ СПІРНИХ ПРАВОВІДНОСИН З ПОСИЛАННЯМ НА ДОКАЗИ, НА ПІДСТАВІ ЯКИХ ВСТАНОВЛЕНІ ВІДПОВІДНІ ОБСТАВИНИ.

Розглянувши матеріали справи, керуючись принципом верховенства права, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, суд встановив наступне.

16.12.2020 між Фізкультурно-спортивним клубом "Колос" Казанківської селищної ради (замовник) та Фізичною особою-підприємцем Ткачовим Антоном Григоровичем (виконавець) укладено Договір № 9 на коригування проектно-кошторисної документації, відповідно до умов якого в порядку та на умовах, визначених цим договором, виконавець зобов`язується за завданням замовника згідно кошторису (Додаток № 3) виконати коригування проектно-кошторисної документації: Робочий проект "Реконструкція центрального стадіону ФСК "Колос" за адресою: Миколаївська область, Казанківський район, смт. Казанка, вул. Молодіжна, 7", а саме: коригування проектно-кошторисної документації, розроблення енергоефективних заходів (п. 1.1 договору).

Відповідно до п. 7.1 договору цей договір вважається укладеним і набирає чинності з моменту його підписання Сторонами та скріпленням печатками сторін.

Відповідно до п. 7.2 договору строк дії договору з моменту підписання і діє до 31 грудня 2020 року, але в будь-якому випадку до повного виконання договірних зобов`язань Сторонами.

Договір підписано та скріплено печатками сторін.

Доказів визнання недійсним або розірвання договору суду не подано.

Умовами договору сторони передбачили наступне.

Відповідно до п. 1.2 договору види та зміст робіт (вихідні дні) щодо коригування виконавцем проектно-кошторисної документації та вимоги щодо неї визначаються завданням на коригування, що складається та узгоджується замовником та виконавцем.

Відповідно до п. 1.3 договору строк коригування виконавцем проектно-кошторисної документації визначається календарним планом (Додаток № 2), який є невід`ємною частиною за цим договором.

Відповідно до п. 1.4 Договору даний договір є невід`ємною частиною кошторису реконструкції зазначеного об`єкту.

Відповідно до п. 2.1 договору за відкориговану проектно-кошторису документацію, згідно Договору, замовник перераховує виконавцю відповідно до протоколу угоди про договірну ціну на коригування проектно-кошторисної документації (Додаток № 1) 120 150, 00 гривень (сто двадцять тисяч сто п`ятдесят грн. 00 коп.), без ПДВ.

Відповідно до п. 2.2 договору оплата за виконані роботи здійснюється відповідно до Бюджетного Кодексу України, на підставі виставленого рахунку та акту здачі-приймання робіт.

Відповідно до п. 2.3 договору у разі дострокового виконання робіт, замовник має право достроково прийняти та оплатити їх.

Відповідно до п. 2.4 договору оплата вартості робіт здійснюється за фактично виконаний об`єм робіт.

Відповідно до п. 2.5 договору оплата виконаних робіт здійснюється замовником за умови наявності на рахунку замовника коштів на фінансування закупівлі робіт.

Відповідно до п. 2.6 договору в разі затримки фінансування, оплата виконаних робіт здійснюється замовником з моменту отримання на свій рахунок коштів фінансування закупівлі робіт до кінця бюджетного року.

Відповідно до п. 2.7 договору розрахунки за виконані роботи проводяться відповідно до вимог Бюджетного кодексу України за наявності відповідного бюджетного фінансування.

Відповідно до п. 2.8 договору оплата за коригування робочого проекту "Реконструкція центрального стадіону ФСК "Колос" за адресою: Миколаївська область, Казанківський район, смт. Казанка, вул. Молодіжна, 7", а саме: коригування проектно-кошторисної документації, розроблення енергоефективих заходів, виконується на підставі виставленого рахунку та акту здачу-приймання робіт.

Відповідно до п. 2.9 договору у разі затримки фінансування та/або здійснення платежів не з вини замовника штрафні санкції до замовника не застосовуються. У разі виникнення обставин, що перешкоджають своєчасній оплаті робіт, замовник письмово повідомляє про це виконавця.

Відповідно до п. 3.3 договору виконавець зобов`язується, зокрема: відкоригувати проектно-кошторисну документацію в порядку та на умовах, визначених цим договором, додержуючись вимог замовника та стандартів, що застосовуються при виконанні подібної документації; передати замовнику документацію в порядку та на умовах, визначених цим договором.

Відповідно до п. 3.4 договору замовник зобов`язаний сплатити виконавцю вартість робіт в порядку та на умовах, визначених цим договором.

Відповідно до п. 4.1 договору за результатами виконаних робіт, відповідно до календарного плану робіт (Додаток № 2), виконавець надає замовнику акт здачі-приймання робіт.

Відповідно до п. 4.2 договору у разі виявлення замовником недоліків, сторонами складається акт із зазначенням виявлених недоробок і строку їх усунення виконавцем.

Відповідно до п. 4.4 договору передача замовнику оформленої в установленому порядку проектно-кошторисної документації в цілому за роботу здійснюється виконавцем за накладною в терміни, передбачені календарним планом робіт. Проектно-кошторисна документація, згідно ДБН А.2.2-3-2014, надається замовнику у 4-х примірниках на паперовому носії та у 1-му екземплярі на електронному носії.

Відповідно до п. 4.5 договору замовник зобов`язаний у термін не пізніше 10 днів з дня отримання акту виконаних робіт підтвердити приймання робіт підписаним актом та направити виконавцю підписаний екземпляр акту приймання-здачі виконаних робіт або мотивовану відмову.

Відповідно до п. 7.3 договору закінчення строку дії цього договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії договору та від виконання своїх обов`язків за цим договором у повному обсязі.

Відповідно до п. 8.2 договору додаткові угоди та додатки до цього договору є його невід`ємними частинами і мають юридичну силу у разі, коли вони викладені у письмовій формі, підписані сторонами та скріплені їх печатками.

Відповідно до п. 8.6 Договору до цього договору додаються:

- Протокол угоди про договірну ціну на коригування проектно-кошторисної документації (Додаток № 1), яка становить 120 150, 00 грн. (без ПДВ);

- Календарний план робіт (Додаток № 2), згідно якого сторонами погоджено термін виконання робіт до 30.12.2020;

- Кошторис № 1 (Додаток № 3).

Додатковою угодою № 1 від 30.12.2020 до договору сторони погодили продовжити термін коригування проектно-кошторисної документації від 26.02.2021 (з внесенням змін у додаток № 2).

Додатковою угодою № 2 від 26.02.2021 до договору сторони погодили продовжити термін коригування проектно-кошторисної документації від 26.06.2021 (з внесенням змін у додаток № 2).

Додатковою угодою № 3 від 22.03.2021 до договору сторони погодили продовжити термін коригування проектно-кошторисної документації від 31.12.2021 (зміни у додаток № 2 не внесено).

Зміни до договору в частині строку дії договору не внесено.

Судом встановлено, що позивачем Фізичною особою-підприємцем Ткачовим Антоном Григоровичем відповідно до умов договору № 9 на коригування проектно-кошторисної документації від 16.12.2020 та додаткових угод було виконано наступні роботи: Коригування проектно-кошторисної документації: Робочий проект "Реконструкція центрального стадіону ФСК "Колос" за адресою: Миколаївська область, Казанківський район, смт. Казанка, вул.. Молодіжна, 7", а саме: коригування проектно-кошторисної документації, розроблення енергоефективних заходів на суму 120 150, 00 грн., що підтверджується актом здачі-приймання виконаних робіт № 1 від 16.12.2020 на суму 120 150, 00 грн. (без ПДВ).

Акт підписаний та скріплений печатками сторін, зокрема, зі сторони відповідача -керівником юридичної особи. В акті сторони зазначили, що "Робота виконана в повному обсязі та оформлена належним чином у відповідності до умов договору на коригування проектно-кошторисної документації № 9 від 16.12.2020. Сторони взаємних претензій по якості виконаних робіт один до одного не мають".

Позивачем на виконання умов п. 2.8 договору виставлено відповідачу рахунок для проведення оплати № 1 від 16.12.2020 на суму 120 150, 00 грн.

Суду не подано доказів оплати відповідачем коштів за виконані роботи.

Невиконання відповідачем обов`язку за договором в частині здійснення оплати за виконані роботи і стало підставою для звернення до суду з даним позовом.

ІV. ОЦІНКА АРГУМЕНТІВ УЧАСНИКІВ СПРАВИ ТА ДЖЕРЕЛА ПРАВА, ЯКІ ЗАСТОСУВАВ СУД.

Відповідно до ст. 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.

Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Верховний Суд у ході касаційного перегляду судових рішень неодноразово наголошував на необхідності застосування категорій стандартів доказування та зазначав, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи.

Зазначений принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони.

Одночасно цей принцип не передбачає обов`язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний (п. 5.11-5.13 постанови КГС ВС від 22.06.2022 у справі № 904/5328/21).

Близький за змістом правовий висновок викладений у постановах Верховного Суду від 02.10.2018 у справі № 910/18036/17, від 23.10.2019 у справі № 917/1307/18, від 18.11.2019 у справі №902/761/18, від 04.12.2019 у справі № 917/2101/17.

4.1. Правове регулювання договірних підрядних відносин.

Враховуючи вищевикладене, на підставі ст. 11, 202, 509 ЦК України між сторонами на підставі договору виникло господарське зобов`язання, яке в силу ст. 525, 526 ЦК України, ст. 193 ГК України має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог законодавства. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов`язками наділені обидві сторони договору.

Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 887 ЦК України за договором підряду на проведення проектних та пошукових робіт підрядник зобов`язується розробити за завданням замовника проектну або іншу технічну документацію та (або) виконати пошукові роботи, а замовник зобов`язується прийняти та оплатити їх.

До договору підряду на проведення проектних і пошукових робіт застосовуються положення цього Кодексу, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 888 ЦК України за договором підряду на проведення проектних та пошукових робіт замовник зобов`язаний передати підрядникові завдання на проектування, а також інші вихідні дані, необхідні для складання проектно-кошторисної документації. Завдання на проектування може бути підготовлене за дорученням замовника підрядником. У цьому разі завдання стає обов`язковим для сторін з моменту його затвердження замовником.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 889 ЦК України замовник зобов`язаний, якщо інше не встановлено договором підряду на проведення проектних та пошукових робіт сплатити підрядникові встановлену ціну після завершення усіх робіт чи сплатити її частинами після завершення окремих етапів робіт або в іншому порядку, встановленому договором або законом.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ст. 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

В силу ст. 251 Цивільного кодексу України строком є певний період у часі, зі спливом якого пов`язана дія чи подія, яка має юридичне значення. Терміном є певний момент у часі, з настанням якого пов`язана дія чи подія, яка має юридичне значення.

Подія є явищем об`єктивної реальності, яке відбувається незалежно від волі людини та її суб`єктивної поведінки, на відміну від дій, під якими розуміють обставини, що виникають за волею людини, тобто вольові акти, з якими закон пов`язує виникнення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до ст. 212 ЦК України особи, які вчиняють правочин, мають право обумовити настання або зміну прав та обов`язків обставиною, щодо якої невідомо, настане вона чи ні (відкладальна обставина).

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 538 ЦК України виконання свого обов`язку однією із сторін, яке відповідно до договору обумовлене виконанням другою стороною свого обов`язку, є зустрічним виконанням зобов`язання.

При зустрічному виконанні зобов`язання сторони повинні виконувати свої обов`язки одночасно, якщо інше не встановлено договором, актами цивільного законодавства, не випливає із суті зобов`язання або звичаїв ділового обороту.

Відповідно до ч. 4 ст. 538 ЦК України якщо зустрічне виконання обов`язку здійснено однією із сторін, незважаючи на невиконання другою стороною свого обов`язку, друга сторона повинна виконати свій обов`язок.

Укладаючи умовний правочин з відкладальною обставиною, його сторони пов`язують виникнення прав і обов`язків за таким правочином з певною обставиною, щодо появи якої в майбутньому у сторін існує лише відповідна вірогідність.

Відкладальна обставина може полягати у діях як однієї із сторін договору, так і третьої особи, яка нею не є, але у будь-якому разі повинна обумовлювати настання (зміну) відповідних прав і відповідних обов`язків обох сторін договору, а не лише однієї з них, та у момент укладання договору стосовно такої обставини має бути невідомо, настане вона чи ні.

Таким чином, на відміну від строку, яким є визначений проміжок часу до відомого моменту або події, яка неминуче має настати, відкладальна обставина має характер такої обставини, що може і не настати.

Відповідно до ч. 1 ст. 96 ЦК України юридична особа самостійно відповідає за своїми зобов`язаннями.

Відповідно до положень статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року та практику Суду як джерело права.

Європейським судом з прав людини в рішенні від 18.10.2005 року у справі "Терем ЛТД, Чечеткін та Оліус проти України" зазначено, що відсутність бюджетних коштів, передбачених у видатках державного бюджету України на відповідний рік, не виправдовує бездіяльність органу державної влади і не є підставою для звільнення від відповідальності за порушення грошового зобов`язання.

Така ж позиція викладена у постановах Верховного Суду від 27.03.2018 року по справі № 922/541/17, від 03.04.2018 року по справі № 924/29/17, від 03.04.2018 року по справі № 908/1076/17, від 11.04.2018 року по справі № 915/13/17, від 12.04.2018 року у справі № 924/22/17.

В постанові об`єднаної палати КЦС ВС від 10.04.2019 у справі № 390/34/17 зазначено, що добросовісність (пункт 6 статті 3 ЦК України) - це певний стандарт поведінки, що характеризується чесністю, відкритістю і повагою інтересів іншої сторони договору або відповідного правовідношення.

Тобто в схожій правовій ситуації Великою Палатою Верховного Суду в постанові від 05 червня 2018 року у справі № 338/180/17 по своїй суті застосовано доктрину venire contra factum proprium (заборони суперечливої поведінки), яка базується ще на римській максимі- «non concedit venire contra factum proprium» (ніхто не може діяти всупереч своїй попередній поведінці).

В основі доктрини venire contra factum proprium знаходиться принцип добросовісності. Наприклад, у статті I.-1:103 Принципів, визначень і модельних правил європейського приватного права вказується, що поведінкою, яка суперечить добросовісності та чесній діловій практиці, є, зокрема, поведінка, що не відповідає попереднім заявам або поведінці сторони, за умови, що інша сторона, яка діє собі на шкоду, розумно покладається на них.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 16 червня 2020 року у справі № 145/2047/16 зазначила, що у праві України доктрина venire contra factum proprium (заборони суперечливої поведінки) проявляється, зокрема, у кваліфікації певних поведінкових актів (так званих конклюдентних дій) особи - сторони правочину (наприклад, прийняття оплати за товар за договором купівлі-продажу) як волевиявлення, яке свідчить про вчинення правочину, зокрема про його схвалення.

Аналогічна позиція викладена в постанові КЦС ВС від 23.12.2020 у справі № 358/509/17.

За правовою природою рахунок на оплату не є первинним документом, а є документом, який містить тільки платіжні реквізити, на які потрібно перераховувати грошові кошти в якості оплати за надані послуги, тобто, носить інформаційний характер. Ненадання рахунку не є відкладальною обставиною у розумінні приписів статті 212 Цивільного кодексу України та не є простроченням кредитора у розумінні статті 613 Цивільного кодексу України, а тому не звільняє відповідача від обов`язку щодо оплати (правова позиція, викладена у постанові Верховного Суду від 29.04.2020 № 915/641/19).

4.2. Правове регулювання порядку досудового врегулювання спору.

Відповідно до ст. 124 Конституції України законом може бути визначений обов`язковий досудовий порядок урегулювання спору.

Відповідно до ч. 1 ст. 19 ГПК України сторони вживають заходів для досудового врегулювання спору за домовленістю між собою або у випадках, коли такі заходи є обов`язковими згідно із законом.

Відповідно до рішення Конституційного Суду України від 09.07.2002 у справі № 1-2/2002 (№ 15-рп/2002) (справа про досудове врегулювання спорів) право на судовий захист не позбавляє суб`єктів правовідносин можливості досудового врегулювання спорів. Це може бути передбачено цивільно-правовим договором, коли суб`єкти правовідносин добровільно обирають засіб захисту їхніх прав. Досудове врегулювання спору може мати місце також за волевиявленням кожного з учасників правовідносин і за відсутності у договорі застереження щодо такого врегулювання спору.

Таким чином, обрання певного засобу правового захисту, у тому числі і досудового врегулювання спору, є правом, а не обов`язком особи, яка добровільно, виходячи з власних інтересів, його використовує. Встановлення законом обов`язкового досудового врегулювання спору обмежує можливість реалізації права на судовий захист.

З урахуванням викладеного положення частини другої статті 124 Конституції України щодо поширення юрисдикції судів на всі правовідносини, що виникають у державі, в аспекті конституційного звернення необхідно розуміти так, що право особи (громадянина України, іноземця, особи без громадянства, юридичної особи) на звернення до суду за вирішенням спору не може бути обмежене законом, іншими нормативно-правовими актами. Встановлення законом або договором досудового врегулювання спору за волевиявленням суб`єктів правовідносин не є обмеженням юрисдикції судів і права на судовий захист.

Те, що сторона спору не скористалася процедурою його позасудового врегулювання, не позбавляє її права реалізувати своє суб`єктивне право на зміну чи припинення договору та вирішити існуючий конфлікт у суді в силу прямої вказівки, що міститься у частині другій статті 651 ЦК України (постанова ВП ВС від 12.02.2019 у справі № 914/2649/17).

Щодо доводів касаційної скарги про передчасне звернення позивача до суду з позовом без досудового регулювання спору, колегія суддів касаційної інстанції цілком погоджується з аргументами, зазначеними судом апеляційної інстанції про те, що чинним законодавством України не передбачена заборона звертатись з позовом до суду у випадку порушень договірних зобов`язань контрагентом без попереднього пред`явлення йому претензії. Обрання певного засобу правового захисту, в тому числі і досудового врегулювання спору, є правом а не обов`язком особи, яка добровільно, виходячи з власних інтересів його використовує (аналогічна правова позиція викладена у Рішенні Конституційного Суду України від 09.07.2002 року №15-рп/2002 у справі 1-2/2002) (постанова КГС ВС від 18.06.2019 у справі № 910/7476/18).

4.3. Висновки суду.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов наступного висновку. Між сторонами у справі було укладено договір підряду на проведення проектних робіт, який є двостороннім правочином та в силу ст. 887 ЦК України є підставою для виникнення у сторін такого договору взаємних зобовязань: у позивача (виконавця) - виконати роботи; у відповідача (замовника) - прийняти та оплатити такі роботи. Відповідні зобов`язання є зустрічними.

Відповідно до акту здачі-приймання виконаних робіт № 1 від 16.12.2020 на суму 120 150, 00 грн. (без ПДВ) позивачем Фізичною особою-підприємцем Ткачовим Антоном Григоровичем відповідно до умов договору № 9 на коригування проектно-кошторисної документації від 16.12.2020 та додаткових угод було виконано наступні роботи: Коригування проектно-кошторисної документації: Робочий проект "Реконструкція центрального стадіону ФСК "Колос" за адресою: Миколаївська область, Казанківський район, смт. Казанка, вул.. Молодіжна, 7", а саме: коригування проектно-кошторисної документації, розроблення енергоефективних заходів на суму 120 150, 00 грн. Акт підписаний та скріплений печатками сторін, зокрема, зі сторони відповідача відповідальною особою - керівником юридичної особи. В акті сторони зазначили, що "Робота виконана в повному обсязі та оформлена належним чином у відповідності до умов договору на коригування проектно-кошторисної документації № 9 від 16.12.2020. Сторони взаємних претензій по якості виконаних робіт один до одного не мають".

Матеріали справи не містять доказів звернення відповідача до позивача з приводу невиконання або неналежного виконання робіт. За умовами п. 4.2 договору у разі виявлення замовником недоліків у виконаній роботі між сторонами складається акт. Проте, суду не подано доказів складання відповідного акту між сторонами. За умовами п. 4.5 договору факт приймання замовником виконаних робіт підтверджується підписаннням акту приймання-здачі виконаних робіт. При цьому, за умовами п. 4.5 договору замовник має право надіслати виконавцю мотивовану відмову від підписання акту. Суду не подано доказів надіслання відповідачем позивачу мотивованої відмови, натомість підписано та скріплено печаткою акт без зауважень. Після звернення позивача до суду із даним позовом відповідач зазначає, що роботи не виконані, що суперечить його попередній поведінці (підписанню акту про прийняття робіт без зауважень) і є недобросовісним.

Позивачем на виконання умов п. 2.8 договору виставлено відповідачу рахунок для проведення оплати № 1 від 16.12.2020 на суму 120 150, 00 грн., що в силу умов п. 2.2, 2.3 договору є підставою для оплати робіт. Відповідач не заперечував проти отримання рахунка та надав засвідчену копію рахунка до відзиву на позовну заяву.

Враховуючи, що умови п. 2.5, 2.6, 2.7 договору підряду про оплату виконаних робіт за обставин надходження коштів на рахунок відповідача (наявності фінансування) стосується лише виникнення обов`язку останнього, при цьому ніяким чином не обумовлюючи виникнення відповідного обов`язку позивача з виконання робіт, та не відповідає критерію невідомості щодо можливості настання таких обставин, оскільки, укладаючи договір з такою умовою сторони припускали і розраховували саме на належне виконання свого обов`язку замовником та здійснення ним оплати прийнятих підрядних робіт, така умова не є відкладальною у розумінні ч. 1 ст. 212 ЦК України, а отже розрахунок за виконані роботи мав бути здійснений відповідачем відповідно до умов п. 2.8 договору (підписання акту та виставлення рахунку).

За приписами ст. 218 ГК України та ст. 617 ЦК України не вважаються обставинами, які б звільняли від відповідальності, зокрема, порушення зобов`язань контрагентами правопорушника, відсутність на ринку потрібних для виконання зобов`язання товарів, відсутність у боржника необхідних коштів.

Крім того, про те, що відсутність бюджетного фінансування не виправдовує бездіяльність і не є підставою для звільнення від матеріальної відповідальності за порушення зобов`язання, зазначено в рішеннях Європейського суду з прав людини у справах "Терем ЛТД, Чечеткін та Оліус проти України" від 18.10.2005 року та "Бакалов проти України" від 30.11.2004 року.

Відповідачем не подано також доказів письмового повідомлення виконавця про виникнення обставин, що перешкоджають своєчасній оплаті робіт, відповідно до п. 2.9 договору.

Доказів оплати відповідачем коштів за виконані роботи суду не подано, що є порушенням взятих на себе за договором зобов`язань в частині оплати за виконані роботи, строк оплати яких настав та вартість яких не заперечується відповідачем.

Суд також зазначає, що відсутність досудового врегулювання спору не позбавляє сторону договору звернутись до суду із позовними вимогами та не спростовує факт наявності заборгованості.

Станом на день розгляду справи суду не подано доказів оплати заборгованості за договором № 9 на коригування проектно-кошторисної документації від 16.12.2020 на загальну суму 120 150, 00 грн., як і не спростовано позовних вимог в цій частині. Отже, позовна вимога про стягнення заборгованості за виконані роботи по договору в розмірі 120 150, 00 грн. підлягає задоволенню.

V. РОЗПОДІЛ СУДОВИХ ВИТРАТ.

Судовий збір в розмірі 2 481, 00 грн. згідно ст. 129 ГПК України слід відшкодувати позивачу з відповідача.

Керуючись ст. ст. 129, 233, 236-238, 240, 241, 254, 256 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з відповідача Фізкультурно-спортивного клубу "Колос" Казанківської селищної ради, вул. Молодіжна, 7, смт Казанка, Миколаївська область, 56002 (код ЄДРПОУ 33982207) на користь позивача Фізичної особи-підприємця Ткачова Антона Григоровича, АДРЕСА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ):

- 120 150, 00 грн. (сто двадцять тисяч сто п`ятдесят грн. 00 коп.) - заборгованість за договором № 9 від 16.12.2020;

- 2 481, 00 грн. (дві тисячі чотириста вісімдесят одна грн. 00 коп.) - витрат по сплаті судового збору.

3. Наказ видати позивачу після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду може бути оскаржене в порядку та строки, передбачені ст.ст. 253, 254, 256-259 ГПК України.

Повний текст рішення складено 07.03.2023.

Суддя Е.М. Олейняш