Рішення

від 15.05.2023 по справі 915/425/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

======================================================================

ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 травня 2023 року Справа № 915/425/22

м. Миколаїв

Господарський суд Миколаївської області у складі судді Олейняш Е. М. розглянувши без повідомлення (виклику) сторін матеріали заяви (вх. № 3739/23 від 24.03.2023) Фізичної особи-підприємця Ткачова Антона Григоровича про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу по справі

за позовом Фізичної особи-підприємця Ткачова Антона Григоровича, АДРЕСА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 )

до відповідача Фізкультурно-спортивного клубу "Колос" Казанківської селищної ради, вул. Молодіжна, 7, смт. Казанка, Миколаївська область, 56002 (код ЄДРПОУ 33982207)

адреса електронної пошти: kolos33982207@gmail.com

про стягнення грошових коштів в розмірі 120 150, 00 грн.

без повідомлення (виклику) учасників

ВСТАНОВИВ:

До Господарського суду Миколаївської області звернувся Фізична особа-підприємець Ткачов А. Г. з позовною заявою, в якій просить суд стягнути з відповідача Фізкультурно-спортивного клубу "Колос" Казанківської селищної ради заборгованість за договором № 9 від 16.12.2020 в розмірі 120 150, 00 грн.

Позивач просить суд судові витрати (судовий збір в сумі 2 481, 00 грн. та витрати на професійну правничу допомогу в сумі 10 000 грн.) покласти на відповідача.

Рішенням Господарського суду Миколаївської області від 07.03.2023 позов задоволено та стягнуто з відповідача Фізкультурно-спортивного клубу "Колос" Казанківської селищної ради на користь позивача Фізичної особи-підприємця Ткачова Антона Григоровича:

- 120 150, 00 грн. (сто двадцять тисяч сто п`ятдесят грн. 00 коп.) - заборгованості за договором № 9 від 16.12.2020;

- 2 481, 00 грн. (дві тисячі чотириста вісімдесят одна грн. 00 коп.) - витрат по сплаті судового збору.

Рішення суду від 07.03.2023 у справі № 915/425/22 набрало законної сили 28.03.2023.

04.04.2023 на виконання рішення суду від 07.03.2023 у справі № 915/425/22 Господарським судом Миколаївської області видано відповідний наказ.

24.03.2023 на адресу Господарського суду Миколаївської області від позивача надійшла заява про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу (вх. № 3739/23 від 24.03.2023), в якій заявник просить суд відшкодувати з Фізкультурно-спортивного клубу «Колос» Казанківської селищної ради на користь Фізичної особи-підприємця Ткачова Антона Григоровича понесені судові витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 10 000, 00 грн.

В обґрунтування заяви позивач зазначає, що надання правничої допомоги у даній справі здійснюється Адвокатським бюро «Олександра Прохорова» на підставі Договору № 10/22 від 01.10.2022, укладеного між Адвокатським бюро та позивачем. Відповідно до Додаткової угоди № 1 від 01.10.2022 до Договору № 10/22 сторони погодили, що гонорар (плата) за надання послуг, зазначених в пункті 1 цієї Додаткової угоди, виходячи зі складності справи, обсягу запланованих до виконання робіт, часу, який буде витрачено на надання правової допомоги, становить 10 000,00 грн., та є фіксованим, які позивач має сплатити протягом 3х днів з моменту підписання Акту приймання-передачі наданих послуг, шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок Адвокатського бюро.

Позивач зазначає, що акт приймання-передачі наданих послуг було підписано позивачем із Адвокатським бюро 13.03.2023.

В заяві позивач просив суд поновити строк на подання заяви на відшкодування судових витрат.

Відповідно до ч. 9 ст. 80 ГПК України копії доказів (крім речових доказів), що подаються до суду, заздалегідь надсилаються або надаються особою, яка їх подає, іншим учасникам справи. Суд не бере до уваги відповідні докази у разі відсутності підтвердження надсилання (надання) їх копій іншим учасникам справи, крім випадку, якщо такі докази є у відповідного учасника справи або обсяг доказів є надмірним, або вони подані до суду в електронній формі, або є публічно доступними.

До заяви про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу (вх. № 3739/23 від 24.03.2023) позивачем долучено докази направлення 17.03.2023 заяви з додатками на адресу відповідача.

Ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 29.03.2023 поновлено позивачу строк для подання доказів на підтвердження розміру витрат на професійну правничу допомогу згідно заяви про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу (вх. № 3739/23 від 24.03.2023). Прийнято заяву про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу до розгляду. Вирішено здійснювати розгляд заяви без повідомлення (виклику) сторін за наявними матеріалами.

Від відповідача жодних заяв, клопотань, пояснень тощо не надходило.

Розглянувши питання відшкодування витрат на професійну правничу допомогу, судом встановлено наступне.

Учасники справи мають право користуватися правничою допомогою.

Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом (ст. 16 ГПК України).

Відповідно до п. 12 ч. 3 ст. 2 ГПК України однією з основних засад господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення.

Відповідно до ч. 4 ст. 129 ГПК України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Статтею 123 ГПК України встановлено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до ч. 1-3 ст. 124 ГПК України разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи. У разі неподання стороною попереднього розрахунку суми судових витрат, суд може відмовити їй у відшкодуванні відповідних судових витрат, за винятком суми сплаченого нею судового збору. Попередній розрахунок розміру судових витрат не обмежує сторону у доведенні іншої фактичної суми судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами за результатами розгляду справи.

Відповідно до ч. 1-3 ст. 126 ГПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Відповідно до ч. 8 ст. 129 ГПК України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Відповідно до ч. 1-2 ст. 126 ГПК України для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості ефективно захистити свої права в суді, ефективно захиститись у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору.

Практична реалізація згаданого принципу в частині відшкодування витрат на професійну правничу допомогу відбувається в такі етапи:

1) попереднє визначення суми судових витрат на професійну правничу допомогу (ст. 124 ГПК України);

2) визначення розміру судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами (ст. 126 ГПК України): - подання (1) заяви (клопотання) про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу разом з (2) детальним описом робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, і здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, та (3) доказами, що підтверджують здійснення робіт (наданих послуг) і розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи; - зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу;

3) розподіл судових витрат (ст. 129 ГПК України).

Правова позиція викладена в постановах КГС ВС від 30.06.2022 по справі № 904/7347/21; від 21.04.2021 по справі № 906/1179/20; від 19.04.2021 по справі № 21/96(10); від 06.04.2021 у справі № 922/2056/20.

Витрати, які підлягають сплаті за послуги адвоката, визначаються у порядку, встановленому Законом України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність".

За змістом ст. 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (ст. 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»).

В постанові КГС ВС від 06.04.2021 у справі № 922/2056/20 зазначено, що розмір гонорару визначається за погодженням адвоката з клієнтом. Адвокат має право у розумних межах визначати розмір гонорару, виходячи із власних міркувань, з урахуванням складності справи, кваліфікації, досвіду і завантаженості адвоката та інших обставин. Погоджений адвокатом з клієнтом та/або особою, яка уклала договір в інтересах клієнта, розмір гонорару може бути змінений лише за взаємною домовленістю. У разі виникнення особливих по складності доручень клієнта або у випадку збільшення затрат часу й обсягу роботи адвоката на фактичне виконання доручення (підготовку до виконання) розмір гонорару може бути збільшено за взаємною домовленістю. Отже, діяльність адвоката є оплачуваною працею і така оплата у вигляді гонорару здійснюється на підставі укладеного між адвокатом та його клієнтом договору про надання правової допомоги.

Якщо стороною буде документально доведено, що нею понесено витрати на правову допомогу, а саме: надано договір на правову допомогу, акт приймання-передачі наданих послуг, платіжні документи про оплату таких послуг, розрахунок таких витрат, то у суду відсутні підстави для відмови у стягненні таких витрат стороні, на користь якої ухвалено судове рішення (постанова палати КЦС ВС від 03.05.2018 року по справі № 372/1010/16-ц).

Щодо відсутності детального опису робіт на виконання положень ч. 4 ст. 134 КАС України, суд звертає увагу на зміст цієї норми, яка запроваджена «для визначення розміру витрат», в той час як в межах цієї справи розмір гонорару адвоката встановлений сторонами договору у фіксованому розмірі, не залежить від обсягу послуг та часу витраченого представником позивача, а отже є визначеним (постанова КАС ВС від 28.12.2020 № 640/18402/19).

За висновками об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду, викладеними у постановах від 03.10.2019 у справі № 922/445/19 та від 22.11.2019 у справі № 910/906/18, за змістом пункту 1 частини другої статті 126, частини восьмої статті 129 ГПК України розмір витрат на оплату професійної правничої допомоги адвоката встановлюється і розподіляється судом за умовами договору про надання правничої допомоги при наданні відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, як уже сплаченої, так і тієї, що лише підлягає сплаті (буде сплачена) відповідною стороною або третьою особою. Отже, витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою, чи тільки має бути сплачено (пункт 1 частини другої статті 126 ГПК України) (постанова об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 22.01.2021 по справі № 925/1137/19).

Положеннями процесуального законодавства передбачено такі основні критерії визначення та розподілу судових витрат, як їх дійсність, обґрунтованість, розумність і співмірність відповідно до ціни позову, з урахуванням складності та значення справи для сторін (п. 33, 34, 37 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 07.07.2021 у справі № 910/12876/19; постанова КГС ВС від 30.06.2022 по справі № 904/7347/21).

За змістом ч. 4 ст. 126 ГПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини 4 цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (ч. 5, 6 ст. 126 ГПК України).

У розумінні положень ч. 5 ст. 126 ГПК України зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт. Суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи (постанови КГС ВС від 21.04.2021 по справі № 906/1179/20, від 21.12.2021 по справі № 927/1202/20, від 06.04.2021 у справі № 922/2056/20).

Правову позицію щодо права суду зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, лише за клопотанням іншої сторони, викладено в постановах Об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.10.2019 у справі №922/445/19, від 22.11.2019 у справі № 902/347/18, від 06.12.2019 у справі № 910/353/19.

Таким чином, зважаючи на наведені положення законодавства, у разі недотримання вимог частини четвертої статті 126 ГПК України суду надано право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, лише за обґрунтованим та належно вмотивованим клопотанням іншої сторони (постанова КГС ВС від 06.04.2021 у справі № 922/2056/20).

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (постанови об`єднаної палати КГС ВС від 03.10.2019 у справі № 922/445/19; від 22.11.2019 у справі № 902/347/18, від 06.12.2019 у справі № 910/353/19; додаткова постанова КГС ВС від 01.11.2018 у справі № 911/3650/17; постанова КГС ВС від 26.03.2019 у справі № 904/1798/18).

Верховний Суд звертає увагу, що втручання суду у договірні відносини між адвокатом та його клієнтом у частині визначення розміру гонорару або зменшення розміру стягнення такого гонорару з відповідної сторони на підставі положень частини четвертої статті 126 ГПК України можливе лише за умови обґрунтованості та наявності доказів на підтвердження невідповідності таких витрат фактично наданим послугам. В іншому випадку, таке втручання суперечитиме принципу свободи договору, закріпленому в положеннях статті 627 ЦК України, принципу pacta sunt servanda та принципу захисту права працівника або іншої особи на оплату та своєчасність оплати за виконану працю, закріпленому у статті 43 Конституції України (п. 6.53 постанови КГС ВС від 06.04.2021 у справі № 922/2056/20).

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов наступного висновку.

В позовній заяві позивач зазначив, що попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат становить 2 481, 00 грн. - суми судового збору за подання позовної заяви та 10 000, 00 грн. - витрат на професійну правничу допомогу.

Витрати позивача на професійну правничу допомогу підтверджуються останнім наступними доказами:

- договором № 10/22 про надання правової допомоги від 01.10.2022, укладеним між Адвокатським Бюро «Олександра Прохорова» в особі керуючого Бюро - адвоката Прохорова Олександра Олександровича (виконавець) та ФОП Ткачовим Антоном Григоровича (замовник);

- додатковою угодою № 1 до договору № 10/22 про надання правової допомоги від 01.10.2022;

- актом № 1 наданих послуг від 13.03.2023 до договору № 10/22 про надання правової допомоги від 01.10.2022 на суму 10 000, 00 грн., підписаним та скріпленим печатками клієнта та адвокатського бюро без зауважень.

Відповідно до відкритих відомостей з Реєстру адвокатів України Прохоров Олександр Олександрович є адвокатом (свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю № 2352 від 20.09.2011, видане Дніпропетровською обласною КДКА).

Відповідач під час розгляду справи по суті у відзиві на позовну заяву зазначав, що позивачем не надано попереднього розрахунку судових витрат, відповідач обмежений в праві спростування витрат та подачі відповідних клопотань.

Відповідачем не заявлялось клопотання про зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, в порядку ч. 5, 6 ст. 126 ГПК України.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Відповідачем не подано суду жодних належних та допустимих доказів у справі в розумінні ст. 76, 77 ГПК України, які б підтверджували наявність правових підстав для зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу.

Відповідно до п. 12 ч. 3 ст. 2 ГПК України однією з основних засад господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення.

Відповідно до ч. 4 ст. 129 ГПК України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

З огляду на вищезазначене, суд вбачає обґрунтованими та підтвердженими понесені позивачем ФОП Ткачовим А.Г. судові витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 10 000, 00 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 232 ГПК України судовими рішеннями є: 1) ухвали; 2) рішення; 3) постанови; 4) судові накази.

Відповідно до ч. 3 ст. 233 ГПК України суд може вирішити питання розподілу судових витрат у додатковому рішенні після ухвалення рішення за результатами розгляду справи по суті.

Відповідно до ч. 5 ст. 244 ГПК України додаткове рішення або ухвала про відмову в прийнятті додаткового рішення можуть бути оскаржені.

Керуючись ст. 125, 129, 232-233, 238, 240, 241, 244, 254, 256-259 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Стягнути з відповідача Фізкультурно-спортивного клубу "Колос" Казанківської селищної ради, вул. Молодіжна, 7, смт. Казанка, Миколаївська область, 56002 (код ЄДРПОУ 33982207) на користь позивача Фізичної особи-підприємця Ткачова Антона Григоровича, АДРЕСА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) 10 000, 00 грн. (десять тисяч грн. 00 коп.) - витрат на професійну правничу допомогу.

2.Наказ видати позивачу після набрання додатковим рішенням законної сили.

Додаткове рішення господарського суду набирає законної сили відповідно до ст. 241 ГПК України та може бути оскаржене в порядку та строки, передбачені ст.ст. 253, 254, 256-259 ГПК України.

Повний текст додаткового рішення складено 15.05.2023

СуддяЕ.М. Олейняш