Ухвала

від 06.03.2023 по справі 903/645/20

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

06 березня 2023 року

м. Київ

cправа № 903/645/20

Верховний Суд у складі судді Касаційного господарського суду Жукова С.В.

розглянувши матеріали касаційної скарги Приватного акціонерного товариства "Концерн Стирол"

на ухвалу Господарського суду Волинської області від 09.08.2022

на постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 19.01.2023

у справі № 903/645/20

за заявою Публічного акціонерного товариства "Новоушицький консервний завод"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Вог Трейдинг"

про банкрутство,-

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою Господарського суду Волинської області від 09.08.2022 у справі № 903/645/20 затверджено звіт ліквідатора та ліквідаційний баланс ТзОВ "Вог Трейдинг"; ТзОВ "Вог Трейдинг" ліквідовано; визнано погашеними вимоги кредиторів, що не задоволені у зв`язку із недостатністю майна ТзОВ "Вог Трейдинг"; зобов`язано державного реєстратора вчинити дії, передбачені Законом України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців" та спрямовані на припинення державної реєстрації ТзОВ "Вог Трейдинг"; провадження у справі про банкрутство ТзОВ "Вог Трейдинг" закрито; встановлено, що вимоги конкурсних кредиторів, які не були заявлені в установлений Кодексом України з процедур банкрутства строки або були відхилені господарським судом, вважаються погашеними, а виконавчі документи за відповідними вимогами визнаються такими, що не підлягають виконанню; звіт арбітражного керуючого Григор`єва В.В. про нарахування та виплату грошової винагороди у справі № 903/645/20 про банкрутство ТзОВ "Вог Трейдинг" затверджено.

Не погоджуючись із вказаною ухвалою суду першої інстанції, ПАТ "Концерн Стирол" звернулось до Північно-західного апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою, в якій просить останню скасувати.

Постановою Північно-західного апеляційного господарського суду від 19.01.2023 у справі № 903/645/20 апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Концерн Стирол" залишено без задоволення. Ухвалу Господарського суду Волинської області від 09.08.2022 у справі № 903/645/20 залишено без змін.

До Верховного Суду від Приватного акціонерного товариства "Концерн Стирол" (далі в тексті - Скаржник) надійшла касаційна скарга у якій Скаржник просить суд скасувати ухвалу Господарського суду Волинської області від 09.08.2022 та Північно-західного апеляційного господарського суду від 19.01.2023 у справі № 903/645/20 та прийняти нове рішення, яким провадження у справі про банкрутство ТзОВ "Вог Трейдинг" закрити. Понесені ПрАТ «КОНЦЕРН СТИРОЛ» судові витрати за звернення з апеляційною та касаційною скаргами стягнути з ТОВ «ВОГ ТРЕЙДИНГ».

Здійснивши перевірку касаційної скарги та доданих до неї матеріалів, Суд дійшов висновку, що вона не відповідає вимогам ст. 290 ГПК України, що є підставою для залишення касаційної скарги без руху з огляду на таке.

Статтею 290 ГПК України передбачені вимоги до форми і змісту касаційної скарги.

Пунктом 2 частини 4 статті 290 Господарського процесуального кодексу України визначено, що до касаційної скарги додаються, зокрема, документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закон України "Про судовий збір".

Частиною першою статті 4 Закону України "Про судовий збір" встановлено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Ставка судового збору, що підлягає сплаті при поданні до господарського суду касаційної скарги на ухвалу суду становить 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб (підпункт 7 пункту 2 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" (в редакції чинній на момент подачі касаційної скарги).

Статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2023 рік" прожитковий мінімум для працездатних осіб з 1 січня 2023 року встановлено у розмірі 2 684,00 грн.

Таким чином, за подання касаційної скарги Скаржник мав сплатити судовий збір в розмірі 2 684,00 грн (1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб).

ПрАТ "Концерн Стирол" до касаційної скарги додано платіжну інструкцію №7365 від 16.02.2023 про сплату судового збору в сумі 8 408, 00 грн.

Разом з тим, вказана платіжна інструкція не може бути належним доказом оплати судового збору з огляду на наступне.

Суд зазначає, що відповідно до інформації розміщеної на веб-порталі "Судова влада України" Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду для перерахування судового збору в гривнях є наступні платіжні реквізити:

Отримувач коштів - УК у Печер. р-ні/Печерс.р-н/22030102

Код отримувача (код за ЄДРПОУ) - 37993783

Банк отримувача - Казначейство України (ЕАП)

Рахунок отримувача - UA288999980313151207000026007

Код класифікації доходів бюджету - 22030102 «Судовий збір (Верховний Суд, 055)»

Призначення платежу: *;101;

---

(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомив про це відповідний орган Міністерства доходів і зборів України і має відповідну відмітку у паспорті);Судовий збір, за позовом

---

(ПІБ чи назва установи, організації позивача), на рішення від

---

(Дата оскарження справи) у справі

---

(Номер справи), ВЕРХОВНИЙ СУД (Касаційний господарський суд)(назва суду, де розглядається справа).

У наданому скаржником платіжній інструкції № 7365 від 16.02.2023 у графі "Рахунок отримувача" помилково зазначено "UA908999980313181206084026007", в той час як в Касаційному господарському суді у складі Верховного Суду визначено інший рахунок отримувача: UA 288999980313151207000026007.

За таких обставин, вказана платіжна інструкція № 7365 від 16.02.2023 не може вважатися належним доказом сплати судового збору за подання касаційної скарги на ухвалу Господарського суду Волинської області від 09.08.2022 та Північно-західного апеляційного господарського суду від 19.01.2023 у справі № 903/645/20 у встановленому законом порядку.

Отже, до матеріалів касаційної скарги ПрАТ "Концерн Стирол" не додано належних доказів, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.

Крім того, відповідно до пункту 5 частини другої статті 290 Господарського процесуального кодексу України у касаційній скарзі повинно бути зазначено підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 287 цього Кодексу підстави (підстав).

Відповідно до положень ч. 2 ст. 287 ГПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 1, 4 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках:1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 310 цього Кодексу.

У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини другої статті 287 ГПК України в касаційній скарзі зазначається постанова Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскаржуваному судовому рішенні.

У цьому випадку необхідно чітко вказати:

- норму права (з посиланням на статтю, частину, абзац тощо), яку суд апеляційної інстанції застосував в оскаржуваному судовому рішенні;

- навести висновок щодо застосування цієї норми права в оскаржуваному судовому рішенні;

- навести висновок щодо її застосування у постанові Верховного Суду, зазначити дату її прийняття та номер справи;

- обґрунтувати подібність правовідносин у справі, що розглядається, та у справі, в якій Верховний Суд виклав свій висновок.

При цьому, слід виходити також з того, що підставою для касаційного оскарження є неврахування висновку Верховного Суду саме щодо застосування норми права, а не будь-якого висновку, зробленого судом касаційної інстанції в обґрунтування мотивувальної частини постанови. Саме лише зазначення у постанові Верховного Суду норми права також не є його правовим висновком про те, як саме повинна застосовуватися норма права у подібних правовідносинах.

У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 2 частини другої статті 287 ГПК України в касаційній скарзі зазначається обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, при цьому, необхідно чітко вказати норму права, висновок про застосування якої був сформований Верховним Судом, дату прийняття відповідного судового рішення та номер справи, навести сам висновок і змістовно обґрунтувати необхідність відступлення від нього.

У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 3 частини другої цієї ж статті (відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах) скаржник повинен чітко вказати, яку саме норму права судами першої та (або) апеляційної інстанцій було застосовано неправильно, а також обґрунтувати у чому полягає помилка судів при застосуванні відповідної норми права та як, на думку скаржника, відповідна норма повинна застосовуватися у спірних правовідносинах.

При касаційному оскарженні судових рішень з підстав, передбачених пунктами 1, 2, 3 частини другої статті 287 цього Кодексу, окрім посилання на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, касаційна скарга має містити:

- пункт 1) формулювання застосованого судом апеляційної інстанції висновку щодо застосування норми права, з яким не погоджується скаржник, із зазначенням цієї норми права та змісту правовідносин, у яких ця норма права застосована, а також посилання на постанови Верховного Суду, в яких зроблено інший (який саме) висновок щодо застосування цієї ж норми права та в яких (подібних) правовідносинах, із зазначенням, в чому саме полягає невідповідність оскарженого судового рішення сформованій правозастосовчій практиці у подібних правовідносинах;

- пункт 2) обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні, з чіткою вказівкою на норму права (абзац, пункт, частина статті), а також зазначенням такого правового висновку, описом правовідносин та змістовного обґрунтування мотивів такого відступлення;

- пункт 3) зазначення норми права щодо якої відсутній висновок її застосування із конкретизацією змісту правовідносин, в яких цей висновок відсутній та обґрунтувати необхідність формування єдиної правозастосовчої практики щодо цієї норми для правильного вирішення справи (пункт 4.6 постанови Верховного Суду від 12.11.2020 у справі № 904/3807/19).

У разі оскарження судового рішення на підставі пункту 4 частини другої статті 287 ГПК України касаційна скарга має містити зазначення, яке саме процесуальне порушення з передбачених частинами першою, третьою статті 310 цього Кодексу призвело до прийняття незаконного судового рішення.

Тобто процесуальний закон покладає на скаржника обов`язок зазначати у касаційній скарзі про неправильне застосування яких конкретно норм матеріального та/або порушення норм процесуального права припустилися суди нижчих інстанцій при прийнятті оскаржуваних судових рішень та чітко визначити конкретну підставу (підстави) касаційного оскарження судового рішення, передбачену (передбачені) статтею 287 ГПК України, з вказівкою на конкретні висновки суду, рішення якого оскаржується, із одночасним зазначенням норм права (пункт, частина, стаття), які неправильно застосовані цим судом при прийнятті відповідного висновку.

При цьому, обґрунтовуючи подібність правовідносин як обов`язкової умови для виникнення підстав касаційного оскарження судових рішень, передбачених пунктами 1-3 частини другої статті 287 ГПК України, необхідно враховувати, що подібність правовідносин визначається за відповідними критеріями.

Скаржник повинен усвідомлювати, що зазначення будь-яких із визначених пунктами 1-4 частини другої статті 287 ГПК України випадків потребує належних, фундаментальних обґрунтувань, так як в іншому разі буде порушено принцип "правової визначеності".

Призначення Верховного Суду як найвищої судової установи в Україні - це, у першу чергу, формування обґрунтованої правової позиції стосовно застосування всіма судами у подальшій роботі конкретної норми матеріального права або дотримання норми процесуального права, що була неправильно використана судом і таким чином спрямувати судову практику в єдине і правильне правозастосування (вказати напрямок у якому слід здійснювати вибір правової норми); на прикладі конкретної справи роз`яснити зміст акта законодавства в аспекті його розуміння та реалізації на практиці в інших справах з вказівкою на обставини, що потрібно враховувати при застосуванні тієї чи іншої правової норми, але не нав`язуючи, при цьому, нижчестоящим судам результат вирішення конкретної судової справи.

Забезпечення єдності судової практики є реалізацією принципу "правової визначеності", що є одним із фундаментальних аспектів верховенства права та гарантує розумну передбачуваність судового рішення. Крім того, саме така діяльність Верховного Суду забезпечує дотримання принципу рівності всіх осіб перед законом, який втілюється шляхом однакового застосування судом тієї самої норми закону в однакових справах щодо різних осіб.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини умови прийнятності касаційної скарги, відповідно до норм законодавства, можуть бути більш суворими ніж для звичайної заяви. Зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, процесуальні процедури у суді можуть бути більш формальними, особливо, якщо провадження здійснюється судом після їх розгляду судом першої, а потім судом апеляційної інстанції (рішення у справах: "Levages Prestations Services v. France" від 23.10.1996; "Brualla Gomes de la Torre v. Spain" від 19.12.1997).

Як вбачається зі змісту касаційної скарги, ПрАТ «КОНЦЕРН СТИРОЛ» підставою касаційного оскарження зазначає пункт 3 частини 2 статті 287 ГПК України, оскільки вважає, що відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах.

У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 3 частини другої статті 287 ГПК України (відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах) скаржник повинен чітко вказати, яку саме норму права судами першої та (або) апеляційної інстанцій було застосовано неправильно, а також обґрунтувати у чому полягає помилка судів при застосуванні відповідної норми права та як, на думку скаржника, відповідна норма повинна застосовуватися у спірних правовідносинах, а також обґрунтувати необхідність застосування такої правової норми для вирішення спору.

У постанові від 12.11.2020 у справі № 904/3807/19 Верховний Суд наголосив на тому, що під час касаційного оскарження судових рішень з підстави, передбаченої пунктом 3 частини другої статті 287 ГПК України, окрім посилання на неправильне застосування судом норм матеріального права, касаційна скарга має містити зазначення норми права, щодо якої відсутній висновок її застосування із конкретизацією змісту правовідносин, в яких цей висновок відсутній, та обґрунтувати необхідність формування єдиної правозастосовчої практики щодо цієї норми для правильного вирішення справи.

Разом з тим, скаржник не наводить щодо якої конкретної, чітко визначеної норми матеріального або процесуального права (пункт, абзац, частина тощо якої статті та якого нормативно-правового акту, і в першу чергу Кодексу чи Закону України), на думку скаржника, відсутній висновок Верховного Суду.

З урахуванням змін до ГПК України, які набрали чинності 08.02.2020, суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, а тому відсутність у касаційній скарзі визначених законом підстав касаційного оскарження унеможливлює її прийняття та відкриття касаційного провадження.

Верховний Суд не наділений повноваженнями за скаржника доповнювати касаційну скаргу міркуваннями та обґрунтуванням підстав касаційного оскарження, яких не виклав сам скаржник. В іншому випадку вказане б призводило до порушення таких принципів господарського процесу, як змагальності та диспозитивності.

Водночас скаржник узагальнено зазначає на відсутність висновку Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах.

Отже, касаційна скарга ПрАТ «КОНЦЕРН СТИРОЛ» не відповідає вимогам пункту 5 частини другої статті 290 ГПК України, оскільки не містить належного обґрунтування підстав касаційного оскарження, передбачених пунктом 3 частини другої статті 287 цього Кодексу.

Згідно з ч. 2 ст. 292 ГПК України, у разі якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених ст. 290 цього Кодексу, застосовуються положення ст. 174 цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала.

Відповідно ч. 2 ст. 174 ГПК України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).

Таким чином, Скаржнику необхідно усунути недоліки касаційної скарги, а саме:

- подати нову редакцію касаційної скарги, у якій обґрунтувати належним чином наведену скаржником підставу касаційного оскарження, передбачену пунктом 3 частини другої статті 287 ГПК України;

- подати до суду касаційної інстанції належних доказів, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі 2 684,00 грн.

При цьому, суд звертає увагу Скаржника на платіжні реквізити для зарахування до державного бюджету судового збору за розгляд справ Верховним Судом:

- отримувач коштів - ГУК у м. Києві/Печерському районі/22030102, код отримувача (код за ЄДРПОУ)- 37993783,

- банк отримувача - Казначейство України (ЕАП),

- номер рахунку отримувача (стандарт IBAN) UA288999980313151207000026007,

- код класифікації доходів бюджету - 22030102,

- найменування податку, збору, платежу - "Судовий збір (Верховний Суд, 055)".

З огляду на викладене, касаційна скарга подана без додержання відповідних вимог процесуального законодавства, тому підлягає залишенню без руху на підставі ч.2 ст. 292 ГПК України.

Заяву про усунення недоліків касаційної скарги подати до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у встановлений цією ухвалою строк.

Усунувши недоліки, касаційної скарги скаржнику необхідно подати суду докази про дату вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху, для визначення дотримання заявником касаційної скарги строку на усунення недоліків касаційної скарги, встановленого ч. 2 ст.174 ГПК України, а також надати суду докази надіслання копії заяви про усунення недоліків касаційної скарги з новою редакцію касаційної скарги іншим учасникам справи.

Згідно з ч. 4 ст. 174 та ч. 2 ст.292 ГПК України, якщо скаржник не усунув недоліки касаційної скарги у строк, встановлений судом, така касаційна скарга вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із касаційною скаргою.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 174, 234, 235, 290, 292 ГПК України, Суд,-

УХВАЛИВ:

1.Касаційну скаргу ПрАТ "Концерн Стирол" на ухвалу Господарського суду Волинської області від 09.08.2022 на постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 19.01.2023 у справі № 903/645/20

залишити без руху.

2. Надати ПрАТ "Концерн Стирол" строк для усунення зазначених у цій ухвалі недоліків, який становить 10 днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху.

3. ПрАТ "Концерн Стирол" усунути недоліки, встановлені в даній ухвалі у такий спосіб:

- подати нову редакцію касаційної скарги, у якій обґрунтувати належним чином наведену скаржником підставу касаційного оскарження, передбачену пунктом 3 частини другої статті 287 ГПК України;

- подати до суду касаційної інстанції належні докази, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі 2 684,00 грн.

4. Наслідки невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали встановлені ст. 292 ГПК України.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач С.В. Жуков