Ухвала

від 06.03.2023 по справі 240/1032/23

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

06 березня 2023 року м. Житомир справа № 240/1032/23

категорія 108020200

Житомирський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Токаревої М.С., розглянувши у письмовому провадженні заяву про відвід судді Токаревої М.С. у справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "ДЕТАГАМА-УА" до Житомирської митниці Державної митної служби України про визнання протиправним та скасування рішення, скасування податкового повідомлення-рішення,

встановив:

У провадженні Житомирського окружного адміністративного суду перебуває адміністративна справа за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "ДЕТАГАМА-УА" до Житомирської митниці Державної митної служби України про визнання протиправним та скасування рішення, скасування податкового повідомлення-рішення.

Представником відповідача Косигіною О.Б. було подано до суду заяву про відвід судді Токаревої М.С., яка обґрунтована тим, що 02.03.2023 в судовому засіданні по справі №240/1032/23 протокольною ухвалою суду було визнано поважними причини пропуску позивачем строку на подання адміністративного позову за відсутності клопотання позивача про поновлення строку на подання адміністративного позову та за повної відсутності доказів у справі щодо поважності причин пропуску такого строку. Крім того, вказано, що інтереси позивача у справі№240/1032/23 представляє адвокат Ліпська-Романченко Г.Д., яка є дружиною голови Житомирського окружного адміністративного суду Романченка Є.Ю., Житомирська митниця має обґрунтований сумнів у неупередженості та об`єктивності судді Токаревої М.С. та суддів Житомирського окружного адміністративного суду при розгляді справи №240/1032/23.

Оцінивши доводи заяви, суд дійшов висновку про необґрунтованість заявленого відводу та відсутність підстав для задоволення заяви із наступних підстав.

Відповідно до ст. 36 КАС України суддя не може брати участі в розгляді адміністративної справи і підлягає відводу (самовідводу): 1) якщо він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав правничу допомогу стороні чи іншим учасникам справи в цій чи іншій справі; 2) якщо він прямо чи опосередковано заінтересований в результаті розгляду справи; 3) якщо він є членом сім`ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім`ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу; 4) за наявності інших обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об`єктивності судді; 5) у разі порушення порядку визначення судді для розгляду справи, встановленого статтею 31 цього Кодексу.

Відповідно до частин першої-третьої статті 39 КАС за наявності підстав, зазначених у статтях 36-38 цього Кодексу, суддя, секретар судового засідання, експерт, спеціаліст, перекладач зобов`язані заявити самовідвід. За цими самими підставами їм може бути заявлено відвід учасниками справи.

Судом не встановлено, що наведені представником відповідача обставини свідчать про наявність наведених вище підстав, які є підставою для відводу судді.

Аналізуючи зміст заяви відповідача можна дійти висновку про те, що заявляючи відвід представник відповідача, фактично висловив свою незгоду з процесуальними діями судді щодо визнання поважними причин пропуску строку звернення до суду та його поновлення .

У зв`язку із цим слід відмітити, що відповідно до частини четвертої статті 36 КАС незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.

Водночас, варто зазначити, що суд, який розглядає справу має бути "безстороннім" і "незалежним" (ст. 6 ч. 1 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод).

У справі "Газета Україна-Центр проти України" (заява № 16695/04), рішення від 15 липня 2010 року ЄСПЛ зазначив, що "відповідно до усталеної практики Суду існування безсторонності для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції повинно визначатися на підставі суб`єктивного критерію, в контексті якого слід враховувати особисті переконання та поведінку певного судді, що означає необхідність встановити, чи мав суддя у певній справі будь-яку особисту зацікавленість або упередженість, а також на підставі об`єктивного критерію, в контексті якого необхідно встановити, чи забезпечував суд і, серед інших аспектів, його склад, достатні гарантії аби виключити будь-які обґрунтовані сумніви щодо його безсторонності".

З зазначеного слідує, що для підтвердження порушення (або можливого порушення) суддею принципу неупередженості, необхідно довести наявність відповідних вищезазначених суб`єктивних та об`єктивних критеріїв (зокрема, особисті переконання та поведінку конкретного судді, які вказують на його безпосередню зацікавленість у результатах вирішення даної справи, неналежне забезпечення конкретним судом та його складом, визначеним для розгляду справи, дотримання процесуальних прав та свобод сторін та осіб, які беруть участь у справі, тощо).

Не є підставами для відводу суддів заяви, які містять лише припущення про існування відповідних обставин, не підтверджених належними і допустимими доказами.

Згідно роз`яснення Пленуму Верховного Суду України в п.10 Постанови №8 від 13 червня 2007 року "Про незалежність судової влади", процесуальні дії судді, законність і обґрунтованість рішень суду можуть бути предметом розгляду лише в апеляційному та касаційному порядку, визначеному процесуальним законом, відповідно, незгода сторони з винесеним суддею судовим рішенням, а так само прийняття суддею процесуальних рішень, розгляд суддею клопотань сторін по справі, не може бути підставою для відводу судді, а має наслідком право сторони на апеляційне та касаційне оскарження судового рішення.

При цьому, незгода особи, яка бере участь у справі, з процесуальними діями судді під час судового розгляду справи є підставою для оскарження прийнятих за результатами розгляду справи рішень в апеляційному чи касаційному порядку. Оцінку процесуальним діям суду можуть надавати лише суди вищих інстанції.

В контексті наведеного суд відмічає, що факт незгоди стороною з процесуальними діями судді не є тією підставою, що викликає сумніви в упередженості судді.

Порядок вирішення заявленого відводу та самовідводу визначений ст. 40 КАС України, зокрема, ч. 4 вказаної норми встановлено, зокрема, якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу і заява про такий відвід надійшла до суду за три робочі дні (або раніше) до наступного засідання, вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 31 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід.

Дослідивши мотиви заяви представника відповідача про відвід судді Токаревої М.С. вважаю, що вона ґрунтується лише на суб`єктивних сумнівах. Переконливих підстав для таких сумнівів відповідачем не наведено, а відтак, суд дійшов висновку про необґрунтованість заявленого відводу та необхідність вирішення питання про відвід в порядку, встановленому ч. 4 ст. 40 КАС України.

Також слід зазначити, що норми КАС України не передбачають права та можливості одночасного відводу усіх суддів суду.

Керуючись статтями 31, 36, 40, 243, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України,

ухвалив:

Визнати необгрунтованою заяву представника відповідача про відвід судді Токаревої Марії Сергіївни в адміністративній справі №240/1032/23.

Адміністративну справу №240/1032/23 передати на автоматизований розподіл для визначення судді, який вирішуватиме питання про відвід в порядку, передбаченому Кодексом адміністративного судочинства України.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не може бути оскаржена до апеляційного суду.

Суддя М.С. Токарева