Рішення

від 06.03.2023 по справі 420/18995/22

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 420/18995/22

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 березня 2023 року Одеський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Радчука А.А.,

розглянувши в приміщенні Одеського окружного адміністративного суду в порядку спрощеного позовного провадження справу за адміністративним позовом керівника Подільської окружної прокуратури Одеської області (просп. Шевченка, 10, м. Подільськ, 66302, код ЄДРПОУ 03528552) в інтересах держави до Балтської міської ради Одеської області (вул. Любомирська, 193, м. Балта, Подільський район, Одеська обл., 66100, код ЄДРПОУ 04056954), за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача Сінненської гімназії Балтської міської ради Одеської області (вул. Шкільна, 16, с. Сінне, Подільський район, Одеська обл., 66160, код ЄДРПОУ 34011078) про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії,-

ВСТАНОВИВ:

До Одеського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов керівника Подільської окружної прокуратури Одеської області в інтересах держави до Балтської міської ради Одеської області, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача Сінненської гімназії Балтської міської ради Одеської області, в якому позивач просить визнати протиправною бездіяльність Балтської міської ради Одеської області (вул. Любомирська, 193, м. Балта Одеської області, 66101, ЄДРПОУ 04056954) щодо не оформлення правовстановлюючих документів на земельну ділянку під Сінненською гімназією Балтської міської ради Одеської області за адресою: вул. Шкільна, 16, с. Сінне Подільського району Одеської області та зобов`язати Балтську міську раду Одеської області (вул. Любомирська,193 м. Балта, Одеської області, 66100, код ЄДРПОУ 04056954) вжити заходів щодо оформлення правовстановлюючих документів на земельну ділянку під Сінненською гімназією Балтської міської ради Одеської області за адресою: вул. Шкільна, 16, с. Сінне Подільського району Одеської області.

Підставою звернення прокурора до суду стало те, що Подільською окружною прокуратурою в ході здійснення представницької діяльності на захист інтересів держави у сфері охорони дитинства, вивчено стан додержання вимог законодавства органами влади та місцевого самоврядування в частині оформлення правовстановлюючих документів на земельні ділянки закладів освіти встановлено, що за адресою: вул. Шкільна, 16, с. Сінне Подільського району Одеської області, функціонує Сінненська гімназія Балтської міської ради Одеської області, земельна ділянка якої використовується без оформлення та реєстрації права власності.

Позивач зазначив, що відповідно до Статуту Сінненської гімназії Балтської міської ради Одеської області, зазначений заклад освіти є об`єктом комунальної власності Балтської міської ради, яка представляє Балтську об`єднану територіальну громаду Одеської області. Гімназія перебуває в управлінні відділу освіти Балтської міської ради Одеської області.

Заклад загальної середньої освіти користується земельною ділянкою площею 1,8435 га. Разом з тим, згідно інформації, наданої Балтською міською радою встановлено, що заходи щодо розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки орієнтовною площею 1,8435 га для будівництва та обслуговування Сінненської гімназії Балтської міської ради Одеської області з 2020 року не вживались. Поза увагою Балтської міської ради Одеської області залишилось звернення в серпні 2022 року керівника Сінненської гімназії про надання дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в постійне користування загальною площею 1,8435 га. для будівництва та обслуговування Сінненської гімназії Балтської міської ради Одеської області.

Крім того, відповідно до Інформації із Державного реєстру прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна за вказаною адресою: вул. Шкільна, 16, Сінне Подільського району Одеської області (колишнього c. Навчально-виховного комплексу «Сінненська загальноосвітня школа I-II ступенів дошкільний навчальний заклад» Балтської районної ради Одеської області), відсутні відомості щодо державної реєстрації права власності на земельну ділянку за вказаною адресою.

Таким чином, Подільською окружною прокуратурою встановлено, що на земельну ділянку площею 1,8435 га, яка знаходяться у користуванні вказаного закладу загальної середньої освіти, відсутні правовстановлюючі документи, що створює передумови для зловживань щодо розпорядження зазначеною земельною ділянкою, ризики для нормального функціонування навчального закладу та здійснення учбового процесу, що може призвести до негативних наслідків.

Отже, на переконання прокурора, оскільки Балтською міською радою Одеської області не надано жодного документу, підтверджуючого вжиття останнім заходів щодо належного оформлення права постійного користування земельною ділянкою під вказаним навчальним закладом та здійснення державної реєстрації вказаних прав, позовні вимоги щодо визнання незаконною бездіяльності відповідача щодо оформлення правовстановлюючих документів на земельну ділянку навчального закладу, здійснення державної реєстрації вказаного речового прав та зобов`язання вжити заходів в межах компетенції з цього питання є обґрунтованими та підлягають вирішенню судом.

Ухвалою суду від 02.01.2023 року відкрито провадження по справі та призначено справу до розгляду в порядку спрощеного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

23.01.2023 року до суду надійшов відзив на адміністративний позов, де Балтська міська рада заперечує проти задоволення позову Прокурора в повному обсязі, вважає його необґрунтованим та таким, що не підлягає задоволенню.

Так, в обґрунтування своїх заперечень відповідач зазначив, що 23.12.2020 рішеннями Балтської міськради № 58-VIII та № 61-VIII переведено заклади загальної середньої освіти, в т.ч. Сінненську гімназію на умови самостійного ведення господарської діяльності та бухгалтерського обліку, а також надано дозвіл на безоплатну передачу основних засобів, нематеріальних активів, запасів, грошових коштів та заборгованості з балансу відділу освіти Балтської міської ради Одеської області на баланси закладів освіти, в т.ч. Сінненської гімназії.

Згідно наказу відділу освіти Балтської міської ради Одеської області від 04.01.2021 № 1 до 22.01.2021 здійснено передачу на баланс закладам освіти, в т.ч. Сінненській гімназії основних засобів, нематеріальних активів, запасів, грошових коштів та заборгованості. Таким чином Сінненська гімназія отримала фінансова-господарську самостійність.

Відповідач також вказав, що 07.06.2022 Балтською міськрадою було надано доручення № 7 начальнику Відділу освіти Балтської міської ради Одеської області, з метою приведення у відповідність до норм чинного законодавства України документації в т.ч. на об`єкти нерухомості, земельні ділянки, що знаходяться у користуванні підпорядкованих установ, надати правовстановлюючі документи на них. При цьому було виявлено, що земельна під нерухомим майном Сінненської гімназії, за адресою вул. Шкільна, 16, с. Сінне, Подільського р-ну, Одеської обл., належним чином не оформлена.

Сінненською гімназією було подано до Балтської міської ради заяву про надання дозволу на виготовлення проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в постійне користування, але вона була повернута через відсутність додатків до неї.

30.12.2022 Сінненська гімназія повторно звернулась до Балтської міської ради із заявою про надання дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в постійне користування. 13.01.2022 вказана заява була винесена на розгляд сесії Балтської міської ради, проте не відбулась через відсутність кворуму.

Крім того, відповідач повідомив, що розгляд даного питання відбудеться на найближчому засіданні сесії Балтської міської ради.

Враховуючи викладене, відповідач вважає, що відсутні підстави говорити про бездіяльність Балтської міської ради.

Також відповідач зазначив, що Сінненська гімназія є самостійною юридичною особою та саме їй належить право звернення до Балтської міськради із заявою про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в постійне користування, а Балтська міськрада зобов`язана в місячний строк розглянути таку заяву та надати відповідний дозвіл за наявності підстав. B подальшому саме Сінненська гімназія повинна укласти договір із землевпорядною організацією на розроблення проекту землеустрою, а потім подати розроблений проєкт землеустрою на затвердження до Балтської міськради, який остання має затвердити в двотижневий строк. I вказана вище процедура оформлення права постійного користування земельною ділянкою Сінненською гімназією та Балтською міськрадою розпочата і наразі триває, що спростовує твердження прокурора про бездіяльність органу місцевого самоврядування.

Крім того, відповідач вважає, що в даному випадку прокурор на обґрунтування необхідності захисту порушення, на його думку, інтересів держави та підстав для звернення до суду зазначив, що уповноваженим органом щодо оформлення права користування Сінненською гімназією спірною земельною ділянкою є Балтська міськрада, яка являється відповідачем у даній справі, а відтак відсутній орган, до компетенції якого належить здійснення нагляду (контролю) за діяльністю органу місцевого самоврядування (тобто, має право на звернення з відповідним позовом до органу місцевого самоврядування). З огляду на зазначене Сінненська гімназія має передбачене чинним законодавством право звернення до суду із даним позовом. При цьому, прокурор не може вважатися альтернативним суб`єктом звернення до суду і замінювати належного суб`єкта, який може i і бажає захищати інтереси держави.

23.01.2023 року від третьої особи надійшли пояснення щодо позову, з яких вбачається, що Сінненська гімназія заперечує проти позову, зазначивши, що вона є самостійною юридичною особою, рішенням Балтської міськради від 20.01.2023 року отримала дозвіл на розроблення проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в постійне користування, а на наступному тижні планується укладення договору із землевпорядною організацією щодо виготовлення проєкту землеустрою на земельну ділянку під закладом освіти.

Отже твердження прокурора про бездіяльність Сінненської гімназії та Балтської міськради не відповідають дійсності.

На думку третьої особи, жодні інтереси держави в даному випадку не порушено і підстави для їх захисту прокурором у цій справі відсутні, а тому позов не може бути задоволений.

27.02.2023 року до суду надійшла відповідь на відзив.

У відповіді на відзив прокурор звернув увагу, що фактично ще з 2020 року виник обов`язок щодо приведення у відповідність та наявність всіх правовстановлюючих документів на майно, споруди, земельні підпорядкованих навчальних закладів та установ. Однак, в порушення вимог земельного законодавства та положень Закону України «Про освіту», правовстановлюючі документи на земельну ділянку, яку використовує навчальний заклад загальною площею 1,8435 га Балтською міською радою, не оформлено, державну реєстрацію права постійного користування не проведено.

Лише після направлення окружною прокуратурою позовної заяви, 30.12.2022 Балтською міською радою розпочався розгляд заяви про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, орієнтовною площею 1.8435 га по вул. Шкільній, 16 в с. Сінне Подільського району для будівництва та обслуговування будівель закладів освіти в постійне користування, проте на даний час вказана заява навіть не розглянута. Таким чином, Балтською міською радою питання оформлення правовстановлюючих документів на земельну ділянку, державної реєстрації вказаного права у навчальному закладі залишається не вирішеним.

Дослідивши матеріали адміністративної справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується адміністративний позов, судом встановлено наступне.

Подільською окружною прокуратурою вивчено стан додержання вимог законодавства органами влади та місцевого самоврядування в частині оформлення правовстановлюючих документів на земельні ділянки закладів освіти.

Так, згідно інформації Балтської міської ради, наданої на запит Подільської окружної прокуратури, судом встановлено, що Сінненська гімназія є комунальною власністю Балтської міської ради Одеської області згідно рішення Балтської міської ради від 03 липня 2020 poкy №1714-VII «Про прийняття у комунальну власність Балтської міської ради Одеської області Навчально-виховного комплексу «Сінненська загальноосвітня школа І-ІІ ступенів - дошкільний навчальний заклад» Балтської районної ради Одеської області.

Рішенням Балтської міської ради від 09.10.2020 №1799 перейменовано Навчально-виховний комплекс «Сінненська загальноосвітня школа І-ІІ ступенів - дошкільний навчальний заклад» Балтської міської ради Одеської області на Сінненська гімназія Балтської міської ради Одеської області (скорочена назва - Сінненська гімназія) та затверджено статут закладу у новій редакції.

Відповідно до Статуту Сінненської гімназії Балтської міської ради Одеської області у новій редакції (далі - Статут), зазначений заклад освіти є об`єктом комунальної власності Балтської міської ради Одеської області, яка представляє Балтську об`єднану територіальну громаду.

Юридична адреса та місцезнаходження гімназії: (66160), Одеська область, Балтський район, село Сінне, вул. Шкільна, будинок 16 (п. 1.2. Статуту).

Засновником (власником) Сінненської гімназії є Балтська міська рада Одеської області. Гімназія перебуває в управлінні відділу освіти Балтської міської ради Одеської області (п. 1.4. Статуту).

Відповідно до пункту 1.5 Статуту, Сінненська гімназія є юридичною особою, може мати самостійний баланс, рахунок, печатку, штамп, бланки.

До майна навчального закладу належать, зокрема, нерухоме та рухоме майно, включаючи будівлі, споруди, земельні ділянки, комунікації, обладнання, транспортні засоби, службове житло тощо; порядок, умови та форми набуття закладом освіти прав на землю визначаються Земельним кодексом України (п. 9.2. Статуту).

На підставі рішення Балтської міської ради від 23 грудня 2020 року № 58 - VIII «Про переведення закладів загальної середньої, дошкільної, позашкільної освіти та комунальних установ «Балтський інклюзивно-ресурсний центр», Центр професійного розвитку педагогічних працівників, Балтської міської ради Одеської області на умови самостійного ведення господарської діяльності та бухгалтерського обліку» та наказу відділу освіти Балтської міської ради №1 від 04.01.2021 року «Про безоплатну передачу основних засобів, нематеріальних активів, запасів, грошових коштів та заборгованості» передано з балансу відділу освіти Балтської міської ради на баланс Сінненської гімназії Балтської міської ради Одеської області земельну ділянку 1,8435 га, інвентарний номер 1011001.

Відповідно інформації Балтської міської ради від 03.10.2022 року №04-25/1342, згідно схематичного плану об`єкта в технічному паспорті загальна площа земельної ділянки Сінненської гімназії становить 1,8435 га. Технічний паспорт будівлі закладу зареєстровано в електронному реєстрі власності на нерухоме майно за №36408812 від 10.04.2012 року.

Відповідно Свідоцтва про право власності на нерухоме майно від 10.04.2012 серії САВ № 897281 та Технічного паспорту на будівлі НВК «Сінненська ЗОШ І-ІІст. -ДНЗ» (в подальшому Сінненська гімназія Балтської міської ради Одеської області) використовує комплекс будівель і споруд, а саме: будівля школи 238,3 кв.м., ганок, будівля школи 439,1 кв.м., ганок, їдальня 58,1 кв.м., майстерня - 142,5 кв.м., водонапірна вежа 2,4 кв.м., склад 32,6 кв.м, склад - 9,3 кв.м., - погріб 9,3 кв.м., убиральня 14,9 кв.м., котельня - 21,1 кв.м.

Судом встановлено, що в Єдиному Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та Реєстрі прав власності на нерухоме майно, Державному реєстрі іпотек, Єдиному реєстрі заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта за адресою місця розташування Сінненської гімназії: Одеська обл., Подільський район, с. Сінне, вул. Шкільна, 16 відомості відсутні. Так само відсутні відомості за пошуком щодо юридичної особи (Сінненської гімназії) з ідентифікаційним номером 34011078.

Як зазначив відповідач у листах на адресу заступника керівника Подільської окружної прокуратури №04-25/1342 від 03.10.2022 року та № 04-36/1412 від 18.10.2022 року, у серпні 2022 року до Балтської міської ради надійшов пакет документів та заява від керівника Сінненської гімназії про надання дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в постійне користування загальною площею 1,8435 га. для будівництва та обслуговування Сінненської гімназії Балтської міської ради Одеської області, яка розміщена за адресою: вулиця Шкільна, будинок 16, село Сінне, Подільський район Одеська область. Однак, в період дії правового режиму воєнного стану в Україні розгляд земельних питань призупинено.

Позивач, вважаючи бездіяльність Балтської міської ради щодо не оформлення правовстановлюючих документів на земельну ділянку під Сінненською гімназією Балтської міської ради Одеської області протиправною, звернувся з даним адміністративним позовом до суду.

Статтею 131-1 Конституції України встановлено, що в Україні діє прокуратура, яка здійснює: 1) підтримання публічного обвинувачення в суді; 2) організацію і процесуальне керівництво досудовим розслідуванням, вирішення відповідно до закону інших питань під час кримінального провадження, нагляд за негласними та іншими слідчими і розшуковими діями органів правопорядку; 3) представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Організація та порядок діяльності прокуратури визначаються законом.

Право на звернення прокурора або його заступника до суду в інтересах держави передбачене статтями 2, 23 Закону України «Про прокуратуру» та статтею 53 Кодексу адміністративного судочинства України.

Частиною 1 статті 23 Закону України «Про прокуратуру» визначено, що представництво прокурором інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів громадянина або держави, у випадках та порядку, встановлених законом.

Згідно з ч. 3 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті.

Наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді.

Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва.

Прокурор зобов`язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб`єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва, прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу. Наявність підстав для представництва може бути оскаржена громадянином чи її законним представником або суб`єктом владних повноважень.

Відповідно до ч. 6 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» під час здійснення представництва інтересів громадянина або держави у суді прокурор має право в порядку, передбаченому процесуальним законом та законом, що регулює виконавче провадження, зокрема, звертатися до суду з позовом (заявою, поданням).

Частиною 1 статті 24 Закону України «Про прокуратуру» визначено, що право подання позовної заяви (заяви, подання) в порядку цивільного, адміністративного, господарського судочинства надається Генеральному прокурору, його першому заступнику та заступникам, керівникам регіональних та місцевих прокуратур, їх першим заступникам та заступникам.

Згідно з ч.ч. 3, 4 ст. 5 КАС України до суду можуть звертатися в інтересах інших осіб органи та особи, яким законом надано таке право. Суб`єкти владних повноважень мають право звернутися до адміністративного суду виключно у випадках, визначених Конституцією та законами України.

За приписами частин 3-5 статті 53 КАС України у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, вступає за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами.

Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, визначених статтею 169 цього Кодексу.

У Рішенні Конституційного Суду України від 08 квітня 1999 року № 3-рп/99 Конституційний Суд України, з`ясовуючи поняття «інтереси держави», висловив міркування, що інтереси держави відрізняються від інтересів інших учасників суспільних відносин. В основі перших завжди є потреба у здійсненні загальнодержавних (політичних, економічних, соціальних та інших) дій, програм, спрямованих на захист суверенітету, територіальної цілісності, державного кордону України, гарантування її державної, економічної, інформаційної, екологічної безпеки, охорону землі як національного багатства, захист прав усіх суб`єктів права власності та господарювання тощо (пункт 3 мотивувальної частини).

Інтереси держави можуть збігатися повністю, частково або не збігатися зовсім з інтересами державних органів, державних підприємств та організацій.

Із врахуванням того, що «інтереси держави» є оціночним поняттям, прокурор чи його заступник у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах (пункт 4 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 08 квітня 1999 року № 3-рп/99).

Ці міркування Конституційний Суд України зробив у контексті офіційного тлумачення Арбітражного процесуального кодексу України, який уже втратив чинність. Однак, висловлене Судом розуміння поняття «інтереси держави» має самостійне значення і може застосовуватися для тлумачення цього ж поняття, вжитого у статті 23 Закону України «Про прокуратуру».

Відтак, суд вважає, що «інтереси держави» охоплюють широке і водночас чітко не визначене коло законних інтересів, які не піддаються точній класифікації, а тому їх наявність повинна бути предметом самостійної оцінки суду у кожному випадку звернення прокурора з позовом. Надмірна формалізація «інтересів держави», особливо у сфері публічних правовідносин, може призвести до необґрунтованого обмеження повноважень прокурора на захист суспільно значущих інтересів там, де це дійсно потрібно.

Аналогічна правова позиція викладена, зокрема, у постановах Верховного Суду від 25 квітня 2018 року у справі № 806/1000/17, від 19 вересня 2019 року у справі № 815/724/15, від 17 жовтня 2019 року у справі № 569/4123/16-а.

Європейський Суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) неодноразово звертав увагу на участь прокурора в суді на боці однієї зі сторін як обставину, що може впливати на дотримання принципу рівності сторін. Оскільки прокурор або посадова особа з аналогічними функціями, пропонуючи задовольнити або відхилити … скаргу, стає противником або союзником сторін у справі, його участь може викликати в однієї зі сторін відчуття нерівності (рішення у справі «Ф.В. проти Франції» (F.W. v. France), заява № 61517/00, пункт 27).

Суд звертав також увагу на категорії справ, де підтримка прокурора не порушує справедливого балансу. Зокрема, у справі «Менчинська проти Російської Федерації» (заява № 42454/02, пункт 35) ЄСПЛ висловив таку думку: сторонами цивільного провадження виступають позивач і відповідач, яким надаються рівні права, в тому числі право на юридичну допомогу. Підтримка, що надається прокуратурою одній зі сторін, може бути виправдана за певних обставин, наприклад, при захисті інтересів незахищених категорій громадян (дітей, осіб з обмеженими можливостями та інших категорій), які, ймовірно, не в змозі самостійно захищати свої інтереси, або в тих випадках, коли відповідним правопорушенням зачіпаються інтереси великого числа громадян, або у випадках, коли потрібно захистити інтереси держави».

Водночас, ЄСПЛ уникає абстрактного підходу до розгляду питання про участь прокурора у цивільному провадженні. Розглядаючи кожен випадок окремо, Суд вирішує наскільки участь прокурора у розгляді справи відповідала принципу рівноправності сторін.

В даному випадку, охоронюваний законом інтерес полягає в реалізації гарантованого державою права на здобуття дошкільної освіти усіма громадянами та доступність дошкільної освіти. Відповідно, у даному випадку порушено інтереси держави у соціальній та освітній галузі. Оскільки відсутній орган, уповноважений відповідно до вимог чинного законодавства України звертатися до суду з позовом про зобов`язання сільської ради здійснити вищевказані дії, є підстави для відповідного звернення до суду прокурора в інтересах держави.

З огляду на вищезазначене, суд вважає, що у даній справі подання прокурором адміністративного позову мало на меті захист «інтересів держави».

Суд також враховує правову позицію, що викладена у постанові Верховного Суду від 05 березня 2019 року у справі № 520/6826/19 де суд у аналогічній справі дійшов висновку, що прокурор набуває статусу позивача, оскільки на даний час відсутній орган, уповноважений здійснювати функції щодо зобов`язання оформити належним чином право користування земельною ділянкою (п. 59 постанови Верховного суду).

Щодо суті спірних правовідносин суд зазначає наступне.

Статтею 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 53 Конституції України визначено, що кожен громадянин має право на освіту. Держава забезпечує розвиток дошкільної, повної загальної середньої, позашкільної освіти.

Відповідно до ч. 1 ст. 3 Земельного кодексу України, земельні відносини регулюються Конституцією України, цим Кодексом, а також прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами.

Згідно з положеннями ст. 14 Конституції України, земля є основним багатством, що перебуває під особливою охороною держави. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.

Згідно з ст. 24 Земельного кодексу України, державним і комунальним сільськогосподарським підприємствам, установам та організаціям надаються земельні ділянки із земель державної і комунальної власності у постійне користування для науково-дослідних, навчальних цілей та ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

Відповідно до ч. 1 ст. 92 Земельного кодексу України, право постійного користування земельною ділянкою - це право володіння і користування земельною ділянкою, яка перебуває у державній або комунальній власності, без встановлення строку.

Права постійного користування земельною ділянкою із земель державної та комунальної власності набувають підприємства, установи та організації, що належать до державної та комунальної власності (п. а ч. 2 ст. 92 Земельного кодексу України).

Згідно з положенням статті 125 Земельного кодексу України, право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

Відповідно до статті 126 Земельного кодексу України, право власності, користування земельною ділянкою оформлюється відповідно до Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень".

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 2 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" від 01.07.2004 року №1952-VI державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (далі - державна реєстрація прав) - офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Частиною 1 статті 3 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» закріплені засади державна реєстрація прав, серед яких є обов`язковість державної реєстрації прав у Державному реєстрі прав.

Згідно з ч. 3 ст. 3 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», права на нерухоме майно та їх обтяження, які підлягають державній реєстрації, виникають з моменту такої реєстрації.

Отже, обов`язковою умовою фактичного використання земельної ділянки є наявність правовстановлюючих документів на земельну ділянку, оформлених у відповідності до вимог закону.

За приписами частин 1, 2 ст. 116 Земельного кодексу України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом, або за результатами аукціону.

Набуття права власності громадянами та юридичними особами на земельні ділянки, на яких розташовані об`єкти, які підлягають приватизації, відбувається в порядку, визначеному частиною першою статті 128 цього Кодексу.

Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.

Зі змісту ч. 2 ст. 19 Конституції України, ч. 3 ст. 24 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, та керуються у своїй у своїй діяльності Конституцією і законами України, актами Президента України, кабінету Міністрів України. Статтею 25 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» визначено, що сільські, селищні, міські ради правомочні розглядати і вирішувати питання, віднесені Конституцією України, цим та іншими законами до їх відання.

Відповідно до ст. 32 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належать: власні (самоврядні) повноваження щодо управління закладами освіти, охорони здоров`я, культури, фізкультури і спорту, оздоровчими закладами, які належать територіальним громадам або передані їм, молодіжними підлітковими закладами за місцем проживання, організація їх матеріально-технічного та фінансового забезпечення.

Статтею 33 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» передбачені повноваження виконавчих органів сільських, селищних, міських рад у сфері регулювання земельних відносин, зокрема, власні: 1) підготовка і внесення на розгляд ради пропозицій щодо встановлення ставки земельного податку, розмірів плати за користування природними ресурсами, вилучення (викупу), а також надання під забудову та для інших потреб земель, що перебувають у власності територіальних громад; та делеговані - 1) здійснення контролю за додержанням земельного та природоохоронного законодавства, використанням і охороною земель, 8) підготовка висновків щодо надання або вилучення в установленому законом порядку земельних ділянок, що проводиться органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування; 9) організація і здійснення землеустрою, погодження проектів землеустрою; 10) здійснення контролю за впровадженням заходів, передбачених документацією із землеустрою.

Приписами п. 34 ч. 1 ст. 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» визначено, що виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються такі питання: вирішення відповідно до закону питань регулювання земельних відносин.

Відповідно до ч. 1 ст. 122 Земельного кодексу України, сільські, селищні, міські ради передають земельні ділянки у власність або у користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб.

Відповідно до ч. 1 ст.22 Закону України «Про освіту» від 5 вересня 2017 року № 2145-VIII юридична особа має статус закладу освіти, якщо основним видом її діяльності є освітня діяльність.

Згідно ч. 3 ст.22 Закону України «Про освіту» заклад освіти залежно від засновника може діяти як державний, комунальний, приватний чи корпоративний.

Відповідно до частини 1, 2, 5 статті 80 Закону України «Про освіту» до майна закладів освіти та установ, організацій, підприємств системи освіти належать: нерухоме та рухоме майно, включаючи будівлі, споруди, земельні ділянки, комунікації, обладнання, транспортні засоби, службове житло тощо; майнові права, включаючи майнові права інтелектуальної власності на об`єкти права інтелектуальної власності, зокрема інформаційні системи, об`єкти авторського права та/або суміжних прав; інші активи, передбачені законодавством.

Майно закладів освіти та установ, організацій, підприємств системи освіти належить їм на правах, визначених законодавством.

Порядок, умови та форми набуття закладами освіти прав на землю визначаються Земельним кодексом України.

Згідно з пунктом "ґ" частини 2 статті 92 Земельного кодексу України (в редакції Закону України "Про освіту" від 05.09.2017 року №2145-VIII) заклади освіти незалежно від форми власності набувають права постійного користування земельною ділянкою із земель державної та комунальної власності.

Порядок надання земельних ділянок комунальної власності у користування визначений ст. 123 Земельного кодексу України.

Відповідно до частин 1- 2 статті 123 Земельного кодексу України, надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування здійснюється Верховною Радою Автономної Республіки Крим, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування.

Рішення зазначених органів приймається на підставі проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок у разі: надання земельної ділянки із зміною її цільового призначення; формування нової земельної ділянки (крім поділу та об`єднання).

Надання у користування земельної ділянки, зареєстрованої в Державному земельному кадастрі відповідно до Закону України "Про Державний земельний кадастр", право власності на яку зареєстровано у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, без зміни її меж та цільового призначення здійснюється без складення документації із землеустрою.

Надання у користування земельної ділянки в інших випадках здійснюється на підставі технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості). У такому разі розроблення такої документації здійснюється на підставі дозволу, наданого Верховною Радою Автономної Республіки Крим, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування, відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, крім випадків, коли особа, зацікавлена в одержанні земельної ділянки у користування, набуває право замовити розроблення такої документації без надання такого дозволу.

Земельні ділянки державної та комунальної власності, на яких розташовані будівлі, споруди, інші об`єкти нерухомого майна, що перебувають у державній чи комунальній власності, передаються особам, зазначеним у пункті "а" частини другої статті 92 цього Кодексу, лише на праві постійного користування.

Особа, зацікавлена в одержанні у користування земельної ділянки із земель державної або комунальної власності за проектом землеустрою щодо її відведення, звертається з клопотанням про надання дозволу на його розробку до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, які відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, передають у власність або користування такі земельні ділянки.

Згідно з ч. 3 ст. 123 Земельного кодексу України, відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування в межах їх повноважень у місячний строк розглядає клопотання і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування земельної ділянки вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, а також генеральних планів населених пунктів, іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування території населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

Пунктом 6 ч. 3 ст. 186 Земельного кодексу України визначено, що проекти землеустрою щодо відведення земельних ділянок затверджуються Верховною Радою Автономної Республіки Крим, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу.

Частиною 6 ст. 123 Земельного кодексу України закріплено, що відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування у двотижневий строк з дня отримання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, а в разі необхідності здійснення обов`язкової державної експертизи землевпорядної документації згідно із законом - після отримання позитивного висновку такої експертизи приймає рішення про надання земельної ділянки у користування.

З аналізу вищенаведених норм земельного законодавства вбачається, що порядок надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування здійснюється в декілька етапів в тому числі:

- звернення з клопотанням про надання дозволу на розроблення технічної документації;

- надання дозволу відповідним органом виконавчої влади або місцевого самоврядування;

- розробка суб`єктами господарювання за замовленням технічної документації із землеустрою;

- затвердження відповідним органом виконавчої влади або місцевого самоврядування технічної документації із землеустрою та надання земельної ділянки у користування.

Як вбачається з матеріалів справи, Сінненська гімназія Балтської міської ради Одеської області (код ЄДРПОУ 34011078) є юридичною особою, перебуває у комунальній власності Балтської міської ради, засновником є Балтська міська рада.

Суд зазначає, що у даному випадку фактичним користувачем вищевказаної земельної ділянки, та особою, зацікавленою в одержанні у постійне користування вказаної земельної ділянки із земель комунальної власності, в розумінні вищеперелічених положень Земельного кодексу України, є саме Сінненська гімназія Балтської міської ради Одеської області.

Судом встановлено, що 07.06.2022 Балтською міською радою було надано доручення № 7 начальнику відділу освіти Балтської міської ради Одеської області, згідно якого, з метою приведення у відповідність до норм чинного законодавства України документації на об`єкти нерухомості, земельні ділянки, що знаходяться у користуванні підпорядкованих установ, просила надати перелік об`єктів нерухомості та земельних ділянок, які перебувають на балансі у підзвітних комунальних організацій та копії правовстановлюючих документів на них, а саме: технічні паспорти і документи на право власності.

За результатами виконання вказаного доручення, як зазначає відповідач, було виявлено, що земельна ділянка під нерухомим майном Сінненської гімназії, за адресою вул. Шкільна, 16, с. Сінне, Подільського р-ну, Одеської обл., належним чином не оформлена.

За твердженнями відповідача та третьої особи у серпні 2022 року Сінненською гімназією було подано до Балтської міської ради заяву про надання дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в постійне користування. Проте, зазначена заява станом на 18.10.2022 року не розглянута. Зазначене не заперечує позивач.

Разом з цим, до суду надані докази повторного звернення Сінненської гімназії до Балтської міської ради із заявою від 30.12.2022 року про надання дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в постійне користування загальною площею 1,8435 га, для будівництва та обслуговування будівель закладів освіти.

Рішенням Балтської міської ради Одеської області №1068-VIII від 20.01.2023 року надано Сінненській гімназії Балтської міської ради Одеської області дозвіл на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в постійне користування із земель житлової та громадської забудови орієнтовною площею 1,8435 га для будівництва та обслуговування будівель закладів освіти (для обслуговування Сінненської гімназії Балтської міської ради Одеської області), розташованої за адресою: вулиця Шкільна, 16 села Сінне Подільського району Одеської області. Також, вирішено Сінненській гімназії Балтської міської ради Одеської області замовити за власний рахунок проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки в постійне користування та подати на затвердження до Балтської міської ради Одеської області після його виготовлення та погодження.

Відповідно п. 3 Рішенням Балтської міської ради Одеської області №1068-VIII від 20.01.2023 року контроль за виконанням даного рішення покладено на постійну депутатську комісію земельних відносин, містобудування, будівництва та екології.

З пояснень третьої особи вбачається, що Сінненською гімназією планується укладення договору із землевпорядною організацією щодо виготовлення проекту землеустрою на земельну ділянку під закладом освіти, після виготовлення якого він буде переданий до Балтської міської ради на затвердження.

Отже, Сінненська гімназія Балтської міської ради Одеської області перебуває на етапі розробки технічної документації із землеустрою щодо інвентаризації земельної ділянки комунальної власності.

Суд погоджується з доводами прокурора, що правовстановлюючі документи на земельну ділянку, яку використовує навчальний заклад загальною площею 1,8435 га Балтською міською радою, не оформлено. Разом з цим, з огляду на фактичні обставини справи, неможливо стверджувати, що відповідачем та третьою особою не вчиняються заходи щодо оформлення правовстановлюючих документів на вказану ділянку.

За таких обставин, оцінивши вказані обставини у сукупності, суд дійшов висновок про недоведеність прокурором бездіяльності Балтської міської ради Одеської області, оскільки наведені обставини свідчать про те, що відповідачем та третьою особою були вчинені та вчиняються дії направлені на оформлення правовстановлюючих документів на земельну ділянку, на якій розташована Сінненська гімназія Балтської міської ради Одеської області.

При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд врахував висновки Верховного суду, що викладені у постанові від 09.06.2021 року у справі № 160/5976/19.

Суд також зазначає, що позивачем не обґрунтовано, які дії в межах компетенції в цьому випадку не здійснено саме Балтською міською радою Одеської області для оформлення правовстановлюючих документів та проведення державної реєстрації речових прав та земельну ділянку, а також не конкретизовано, які дії суд має зобов`язати відповідача вчинити.

За таких обставин у задоволенні позовних вимог про визнання протиправною бездіяльність Балтської міської ради Одеської області щодо не оформлення правовстановлюючих документів на земельну ділянку під Сінненською гімназією Балтської міської ради Одеської області за адресою: вул. Шкільна, 16, с. Сінне Подільського району Одеської області та зобов`язання Балтську міську раду Одеської області Вжити заходів щодо Оформлення правовстановлюючих документів на земельну ділянку під Сінненською гімназією Балтської міської ради Одеської області за адресою: вул. Шкільна, 16, с. Сінне Подільського району Одеської області слід відмовити.

У контексті оцінки кожного аргументу (доводу), наданого стороною, суд звертає увагу на позицію Європейського суду з прав людини, зокрема, у справах Проніна проти України (пункт 23) і Серявін та інші проти України (пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів і інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення.

В пункті 42 рішення Європейського суду з прав людини у справі Бендерський проти України від 15 листопада 2007 року, заява № 22750/02, зазначено, що відповідно до практики, яка відображає принцип належного здійснення правосуддя, судові рішення мають у достатній мірі висвітлювати мотиви, на яких вони базуються. Межі такого обов`язку можуть різнитися залежно від природи рішення та мають оцінюватися в світлі обставин кожної справи.

З огляду на такий підхід Європейського суду з прав людини до оцінки аргументів сторін, суд вважає, що решта аргументів позивача, які мають значення для правильного вирішення спору, на вирішення спірних правовідносин не впливають та не змінюють судовий розсуд цього спору за результатами судового процесу.

В адміністративному судочинстві принцип верховенства права зобов`язує суд надавати законам та іншим нормативно-правовим актам тлумачення у спосіб, який забезпечує пріоритет прав людини при вирішенні справи. Тлумачення законів та нормативно-правових актів не може спричиняти несправедливих обмежень прав людини.

Частиною 2 статті 2 КАС України встановлено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно статті 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно частини 1 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Згідно частини 2 статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на Відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

У процесі розгляду справи не встановлено інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин.

Згідно зі ст. 249 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, суд дійшов до висновку про відсутність підстав для задоволення позову.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 2, 6, 7, 9, 72, 77, 90, 139, 205, 229, 242-246, 255, 293, 295 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

У задоволенні адміністративного позову керівника Подільської окружної прокуратури Одеської області (просп. Шевченка, 10, м. Подільськ, 66302, код ЄДРПОУ 03528552) в інтересах держави до Балтської міської ради Одеської області (вул. Любомирська, 193, м. Балта, Подільський район, Одеська обл., 66100, код ЄДРПОУ 04056954), за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача Сінненської гімназії Балтської міської ради Одеської області (вул. Шкільна, 16, с. Сінне, Подільський район, Одеська обл., 66160, код ЄДРПОУ 34011078) про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії відмовити.

Рішення набирає законної сили в порядку і строки, встановлені ст. 255 КАС України.

Рішення може бути оскаржено в порядку та строки встановлені ст. ст. 293, 295 КАС України.

Суддя А.А. Радчук

.