Рішення

від 01.03.2023 по справі 520/10378/19

ХАРКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Харків

01 березня 2023 р. справа № 520/10378/19

Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Олексія Котеньова, за участі секретаря судового засідання Аліни Блудової,

представника позивача - Оксани Кобилінської,

представника відповідача - Христини Коробкової,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Харкові адміністративну справу за позовом Акціонерного товариства "Харківобленерго" (вул. Плеханівська, буд. 149, м. Харків, 61037, код ЄДРПОУ 00131954) до Північного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків (вул. Благовіщенська, буд. 30, м. Харків, 61052, код ЄДРПОУ 44131658) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И В :

Позивач, Акціонерне товариство "Харківобленерго", звернулось до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Північного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків, в якому просить суд визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення № 0002215008 від 15.07.2019.

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 16.01.2020 адміністративний позов АТ «Харківобленерго» задоволений в повному обсязі, податкове повідомлення-рішення № 0002215008 від 15.07.2019 скасоване.

Постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 03.03.2021, задоволено апеляційну скаргу відповідача, рішення суду першої інстанції скасовано, ухвалено нове рішення, яким у задоволенні позову АТ «Харківобленерго» відмовлено.

Верховним Судом у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду постановою від 10.08.2022 Касаційну скаргу Акціонерного товариства «Харківобленерго» задоволено частково. Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 16.01.2020 та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 03.03.2021 скасовано і направлено справу №520/10378/19 на новий розгляд до Харківського окружного адміністративного суду.

У заявах по суті справи представник Північного міжрегіонального управління ДПС по роботі з ВПП зазначив, що зарахування коштів, які були сплачені позивачем у перевіряємому періоді, були зараховані відповідно до приписів п. 87.9 ст. 87 Податкового кодексу України, а саме, у разі наявності у платника податків податкового боргу контролюючі органи зобов`язані зарахувати кошти, що сплачує такий платник податків, в рахунок погашення податкового боргу згідно з черговістю його виникнення незалежно від напряму сплати, визначеного платником податків. Податковий борг погашається першочергово з погашення податкових зобов`язань, які не є податковим боргом, у порядку календарної черговості його виникнення. При розстроченні сплати податкового боргу фактично відбувається перенесення строку виконання платником податків податкового обов`язку. Погашення боргу у сумі 56 862 731,13 грн. у період з 01.04.2019 по 31.05.2019 відбулось на підставі 75-ти платіжних доручень, які перераховані у додатку до акту перевірки №410/28-10-50-08-12/00131954 від 13.06.2019 та у додатку до податкового повідомлення-рішення. Також погашення податкового боргу у сумі 56 862 731,13 грн. у перевіряємому періоді було здійснено на підставі прийнятих рішень керівника відповідно до п. 95.5 ст. 95 Податкового кодексу України, отже загальна сума стягнута за інкасовими дорученнями склала 2 039 167,10 грн. Стосовно платіжного доручення, на яке посилається АТ «Харківобленерго», контролюючий орган зазначає, що платіжне доручення від 26.01.2018 на суму 1279875,40 грн, яким нібито АТ «Харківобленерго» було сплачено грошові кошти за розстрочення податкового боргу на підставі рішення ХОАС від 28.10.2016 по справі №820/1291/16, міститься в матеріалах справи та було предметом дослідження у справі №820/4201/18. Платіжне доручення від 26.02.2018 на суму 1279875,40 грн, міститься в матеріалах справи та було предметом дослідження у справі № 2040/5832/18. Платіжне доручення від 26.03.2018 на суму 1279875,40 грн, міститься в матеріалах справи та було предметом дослідження у справі № 2040/7227/18. Тобто посилання АТ Харківобленерго на подвійне зарахування платіжних доручень є не обґрунтованим та не підкріплюється жодними доказами. Враховуючи норми Податкового кодексу України, контролюючим органом були нараховані штрафні санкції як зі сплати грошових зобов`язань з податку на додану вартість так і за рішенням суду про розстрочення податкового боргу, оскільки в Податковому кодексі України відсутні норми, які звільняють платника податків від відповідальності за несвоєчасну сплату поточних грошових зобов`язань за деклараціями при наявності ухвали про розстрочення податкового боргу або перенесення строків сплати за деклараціями до моменту повного погашення податкового боргу на підставі рішення суду про розстрочення.

Представник Акціонерного товариства "Харківобленерго" подав до суду відповідь на відзив, в якій зазначив, що по справі №820/1291/16 з Акціонерного Товариства «Харківобленерго» було стягнуто податковий борг у розмірі 46372711,37 грн. Цей борг складається з податку на додану вартість в розмірі 34560 842,16 грн. та з податку на прибуток у розмірі 11811869,21 грн. Отже ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 28.10.2016 у справі № 820/1291/16 виконання вказаної вище постанови було розстрочене, та зобов`язано позивача у період з 01.10.2016 по 31.12.2018 до кінця кожного місяця сплачувати податковий борг рівними частинами, з яких по ПДВ у загальному розмірі 1 280 031,22 грн., де 1 279 875,40 грн. розстрочена сума ПДВ, а 155,79 грн. розстрочена сума пені з ПДВ. Так, на виконання рішення суду Позивачем були сплачені наступні грошові кошти: суму 1 279 875,40 грн. - платіжне доручення №1410 від 26.01.2018; суму 1 279 875,40 грн.- платіжне доручення № 3265 від 26.02.2018, суму 1 279 875,40 грн. -платіжне доручення № 182 від 26.03.2018; суму 1 279 875,40 грн. - платіжне доручення №8065 від 25.04.2018. Тобто період його виникнення - 30.08.2016. Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 28.10.2016 у справі № 820/1291/16 виконання вказаної вище постанови було розстрочене, та зобов`язано позивача у період з 01.10.2016 по 31.12.2018 до кінця кожного місяця сплачувати податковий борг рівними частинами, як з податку на прибуток та і з податку на додану вартість. На виконання рішення суду позивачем було своєчасно сплачені суми розстроченого боргу з податку на додану вартість.

Проте відповідач зарахував сплачені суми розстроченого податкового боргу не у період в який вони були сплачені, а у період за квітень та травень 2019 року. Вказане вище підтверджено наявними доказами, які в свою чергу підтверджують, що оплати розстроченого податкового боргу були здійснені відповідно до рішення суду, без будь-якого порушення його строків. Також, позивач зазначив, що оплати за рішення суду по справі №820/1291/16 в термін 26.01.2018 р., 26.02.2018 р., 26.03.2018, 25.04.2018 р у сумах 1 279 875,40 грн. як раз і є предметом розгляду цієї справи, оскільки податковий орган зарахував ці оплати лише у квітні, травні 2019 р., на рік пізніше фактичної їх сплати. Отже, саме це і підтверджує те, що будь-яких порушень щодо несвоєчасного виконання рішення суду по справі №820/1291/16 у перевіряє мий період з 01.04.2019 по 31.05.2019 р. не було, як не було у цей період й оплат за вказаним рішенням суду.

Представник Північного міжрегіонального управління ДПС по роботі з ВПП подав до суду заперечення на відповідь на відзив, в яких зазначив, що станом на 01.04.2019 по підприємству лічився борг з ПДВ у сумі 312 086 682, 47 грн., а саме по деклараціям за листопад 2017, грудень 2017, лютий 2018, березень 2018, квітень 2018, травень 2018, червень 2018, липень 2018, серпень 2018, вересень 2018, жовтень 2018, листопад 2018, грудень 2018, січень 2019, лютий 2019 та сума пені. Отже подані АТ Харківобленерго платіжні доручення від 31.05.2019, 10.04.2019, 26.04.2019 були зараховані відповідно до п. 87.9 ст. 87, п. 131.1 ст. 131 Податкового кодексу України згідно черговості виникнення податкового боргу. Тобто, платіжні доручення датовані 2019 роком були зараховані у період з 2017 по 2018 року відповідно до приписів податкового законодавства. У зв`язку із цим Північним міжрегіональним управлінням ДПС по роботі з ВПП не було допущено помилки черговості зарахування поданих платежів 2019 році, як на те вказує позивач, а отже зарахування відбулось за податковим боргом ще за період 2017 по 2018 рік.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав та просив задовольнити адміністративний позов з підстав та мотивів, викладених в ньому.

Представник відповідача у судовому засіданні проти задоволення позовних вимог заперечував, підтримав правову позицію, викладену у відзиві, та просив суд у задоволенні позову відмовити.

Заслухавши пояснення представників учасників справи, які прибули у судове засідання, дослідивши матеріали справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок наявних у справі доказів у їх сукупності, суд зазначає таке.

Як вже встановлено судами під час розгляду цієї справи, що підтверджено наявними в матеріалах справи доказами, відповідачем проведено камеральну перевірку АТ "Харківобленерго" з питання своєчасності сплати узгодженої суми податкового (грошового) зобов`язання з податку на додану вартість за період з 01.04.2019 по 31.05.2019.

За результатами перевірки складено акт № 410/28-10-50-08-12/00131954 від 13.06.2019, згідно з висновками якого за позивачем встановлено затримку сплати узгоджених сум податкового зобов`язання з податку на додану вартість за період з 01.04.2019 по 31.05.2019, чим порушено пункти 57.1, 57.3 статті 57 Податкового кодексу України (далі ПК).

У подальшому, 15.07.2019 контролюючим органом винесено податкове повідомлення-рішення №0002215008, яким на позивача накладено штраф за порушення строку сплати суми грошового зобов`язання (затримку на 517 календарних днів) з податку на додану вартість у загальному розмірі 11 372 546, 12 грн.

За результатами адміністративного оскарження висновки акту перевірки та податкове повідомлення-рішення залишені без змін.

Незгода позивача із податковим повідомленням-рішення Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби № 0002215008 від 15.07.2019 зумовила його звернення до суду.

Відповідно до ч.5 ст.353 КАС України висновки і мотиви, з яких скасовані рішення, є обов`язковими для суду першої або апеляційної інстанції при новому розгляді справи.

Направляючи справу на новий розгляд, Верховний Суд вказав, що суди попередніх інстанцій послалися в судових рішеннях на зведені дані, які складені контролюючим органом до акта перевірки, однак не дослідили платіжні доручення про сплату грошового зобов`язання, не перевірили обставини черговості сплати коштів та напрямок зарахування контролюючим органом сплачених платником податків сум. Із встановлених судами попередніх інстанцій обставин не вбачається чи повністю погашений позивачем податковий борг за рішенням суду у справі №820/1291/16, що давало б можливість контролюючому органу здійснювати зарахування сплачених сум у зменшення податкового боргу (податкових зобов`язань), що виник (виникли) пізніше. Верховний Суд також звернув увагу на те, що граничні строки застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) до платників податків відповідають строкам давності для нарахування податкових зобов`язань, визначеним статтею 102 ПК, тобто штрафні санкції можуть бути застосовані в межах 1095 днів.

Надаючи правову оцінку спірному рішенню, з урахуванням висновків Верховного Суду, суд зазначає таке.

Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до статті 67 Конституції України кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Згідно з пунктом 16.1.4 статті 16 ПК платник податків зобов`язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до пунктів 36.1-36.3 статті 36 ПК податковим обов`язком визнається обов`язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи. Податковий обов`язок виникає у платника за кожним податком та збором. Податковий обов`язок є безумовним і першочерговим стосовно інших неподаткових обов`язків платника податків, крім випадків, передбачених законом.

Згідно з пунктом 54.1. статті 54 ПК сума податкового та/або грошового зобов`язання та/або пені, самостійно обчислена та зазначена у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається платником податків контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом вважається узгодженою.

Відповідно до пункту 57.1 статті 57 ПК платник податків зобов`язаний самостійно сплатити суму податкового зобов`язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Пунктом 126.1 статті 126 ПК встановлено, що у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов`язання (крім випадків, передбачених пунктом 126.2 цієї статті) протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах: при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов`язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу; при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов`язання, - у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу.

Згідно з пунктом 87.9 статті 87 ПК у разі наявності у платника податків податкового боргу контролюючі органи зобов`язані зарахувати кошти, що сплачує такий платник податків, в рахунок погашення податкового боргу згідно з черговістю його виникнення незалежно від напряму сплати, визначеного платником податків. У такому ж порядку відбувається зарахування коштів, що надійдуть у рахунок погашення податкового боргу платника податків відповідно до статті 95 цього Кодексу або за рішенням суду у випадках, передбачених законом.

Спрямування коштів платником податків на погашення грошового зобов`язання перед погашенням податкового боргу забороняється, крім випадків спрямування цих коштів на виплату заробітної плати та єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування.

Відповідно до пункту 9 частини другої статті 129 Конституції України однією з основних засад судочинства є обов`язковість судового рішення.

За змістом статті 14 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС) судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України.

Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Аналогічне правило закріплене у частині другій статті 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів».

Відтак, на платника податків покладено обов`язок здійснити у встановлені строки сплату узгодженого податкового зобов`язання.

Несплачене у встановлений законом строк узгоджене грошове зобов`язання визначається сумою податкового боргу платника податків.

У разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов`язання протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у розмірах, визначених Податковим кодексом України у залежності від строку затримки сплати суми грошового зобов`язання.

Передумовою нарахування штрафних санкцій з підстав, визначених пунктом 126.1 статті 126 ПК, є несплата платником податків суми узгодженого податкового зобов`язання у встановлені законом строки.

Розстрочення виконання судового рішення, застосоване адміністративним судом, не звільняє платника податків від відповідальності, передбаченої пунктом 126.1 статті 126 ПК.

Необхідно зазначити, що судове рішення, ухвалене в порядку статті 263 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції, чинній на час розстрочення), не може встановити інших строків сплати узгодженого податкового зобов`язання порівняно з тими, що визначені нормами Податкового кодексу України.

Судове рішення про розстрочення присудженої судом суми податкового боргу не змінює обсягу податкового обов`язку платника податків боржника (у тому числі суми податкового боргу, а також розміру штрафу за несвоєчасну сплату грошового зобов`язання), оскільки суд не наділений відповідними повноваженнями. Обсяг податкового обов`язку, а також відповідальність за його невиконання визначається виключно нормами податкового законодавства, у тому числі пунктом 126.1 статті 126 ПК. Факт дотримання при цьому строків сплати, встановлених у судовому рішенні про розстрочення виконання рішення про стягнення податкового боргу, не впливає на порушення строків сплати узгоджених грошових зобов`язань, визначених Податковим кодексом України, і не може нівелювати правове значення останніх.

У разі наявності у платника податків податкового боргу контролюючі органи зобов`язані зарахувати кошти, що сплачує такий платник податків, в рахунок погашення податкового боргу згідно з черговістю його виникнення незалежно від напряму сплати, визначеного платником податків.

Як вже встановлено судами під час розгляду цього спору, постановою Харківського окружного адміністративного суду від 29 вересня 2016 року у справі № 820/1291/16 стягнуто з рахунків Товариства, відкритих у банківських установах на час стягнення коштів, податковий борг у розмірі 46 372 711,37 грн, який складається з податку на додану вартість в розмірі 34560842,16 грн, та податку на прибуток у розмірі 11811869,21 грн.

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 28.10.2016 розстрочено виконання постанови Харківського окружного адміністративного суду у справі № 820/1291/16 строком на 27 місяців, починаючи з 01.10.2016, та зобов`язано позивача до кінця кожного місяця сплачувати податковий борг рівними частинами у розмірі 1 280 031,19 грн з податку на додану вартість у період з 01.10.2016 по 31.12.2018, де 1 279 875,40 грн - розстрочена сума податку на додану вартість, а 155,79 грн - розстрочена сума пені з податку на додану вартість.

Підставою для прийняття оскаржуваного податкового-повідомлення рішення слугували обставини несвоєчасної сплати позивачем у період з 01.04.2019 по 31.05.2019 податкових зобов`язань на суму 56 862 731,13 грн за самостійно визначеними платником зобов`язаннями з податку на додану вартість за листопад 2017 - березень 2018 року, по податковим повідомленням-рішенням: від 11.01.2018 № 0000145008, від 05.02.2018 № 0000065008, від 13.03.2018 № 0000085008, від 27.07.2017 № 0002095008, від 05.01.2018 № 0000115008, від 05.04.2018№ 0000765008 та за рішенням суду про розстрочення/відстрочення податкового боргу від 20.10.2016 № 820/1291/16.

Пункт 87.9 статті 87 ПК зобов`язує контролюючі органи зараховувати кошти, що сплачує платник податків в рахунок погашення податкового боргу згідно з черговістю його виникнення. При цьому, момент виникнення податкового боргу визначається наступним днем, після спливу строків для сплати платником податків узгодженого грошового/податкового зобов`язання, що випливає з визначення податкового боргу, наданого підпунктом 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 ПК.

Погашення податкового боргу відповідно до рішення суду про розстрочення/відстрочення виконання постанови про стягнення боргу має здійснюватися з дотриманням податкового законодавства, зокрема, й з дотриманням порядку погашення боргу згідно з черговістю його виникнення незалежно від напряму сплати, визначеного платником податків.

Зазначене узгоджується з висновком Верховного Суду викладеним у постановах від 24.11.2020 у справі №520/13377/19 та від 13.12.2021 у справі №520/8438/19.

Тобто, рішення суду про розстрочення/відстрочення виконання постанови про стягнення податкового боргу у контексті застосування пункту 87.9 статті 87 ПК не змінює черговість виникнення такого податкового боргу.

Розстрочений ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 28.10.2016 по справі № 820/1291/16 податковий борг виник до 31.08.2016, а тому сплачені позивачем суми повинні бути зараховані контролюючим органом в першу чергу згідно з положеннями пункту 87.1 статті 87 ПК в погашення цього податкового боргу.

За період з 01.04.2019 по 31.05.2019 АТ «Харківобленерго» було несвоєчасно сплачено суму у розмірі 56 862 731,13 грн, чим порушено п.57.1, п.57.3 ст. 57 Податкового кодексу України.

Так, порушення позивачем п.57.1, п.57.3 ст.57 ПК України відбулось внаслідок несвоєчасної сплати суми самостійно визначеного та (або) узгодженого податкового зобов`язання з податку на додану вартість:

- по податковій декларації з податку на додану вартість за листопад 2017 року 34 875 519,89 грн. (граничний термін сплати 30.12.2017р.) (фактично сплачено у період з 01.04.2019р. по 31.05.2019рр.);

- по податковій декларації з податку на додану вартість за грудень 2017 року 844 088,00 грн. (граничний термін сплати зобов`язання 30.01.2018р.); (фактично сплачено 31.05.2019р.);

- по податковій декларації з податку на додану вартість за лютий 2018 року 9 256 575,00 грн. (граничний термін сплати зобов`язання 30.03.2018р.); (фактично сплачено 31.05.2019р.);

- по податковій декларації з податку на додану вартість за березень 2018 року 1 060 298,18 грн. (граничний термін сплати зобов`язання 30.04.2018р.); (фактично сплачено 31.05.2019р.);

- по податковому повідомленню рішенню від 27.07.2017 № 0002095008 4 275 411,82 грн. (граничний термін сплати зобов`язання 02.04.2018р.); (фактично сплачено 31.05.2019р.);

- по податковому повідомленню рішенню від 05.01.2018 № 0000115008 1 429 950,89 грн. (граничний термін сплати зобов`язання 05.04.2018р.); (фактично сплачено у період 31.05.2019р.);

- по податковому повідомленню рішенню від 11.01.2018 № 0000145008 96,77 грн. (граничний термін сплати зобов`язання 22.01.2018р.); (фактично сплачено 31.05.2019р.);

- по податковому повідомленню рішенню від 05.02.2018 № 0000065008 91,85 грн. (граничний термін сплати зобов`язання 01.03.2018р.); (фактично сплачено 31.05.2019р.);

- по податковому повідомленню рішенню від 13.03.2018 № 0000085008 1 194,00 грн.(граничний термін сплати зобов`язання 24.03.2018р.); (фактично сплачено 31.05.2019р.);

- по податковому повідомленню рішенню від 05.04.2018 № 00000765008 3,13 грн. (граничний термін сплати зобов`язання 17.04.2018р.); (фактично сплачено 31.05.2019р.);

- по рішенню суду про розстрочення/відстрочення податкового боргу від 28.10.2016 № 820/1291/16 5119501,60 грн.(граничний термін сплати зобов`язання 27.01.2018р.) (фактично сплачено 31.05.2019р.);

- по рішенню суду про розстрочення/відстрочення податкового боргу від 28.10.2016 № 820/1291/16 5119501,60 грн.(граничний термін сплати зобов`язання 28.02.2018р.) (фактично сплачено 31.05.2019р.);

- по рішенню суду про розстрочення/відстрочення податкового боргу від 28.10.2016 № 820/1291/16 5119501,60 грн.(граничний термін сплати зобов`язання 28.03.2018р.) (фактично сплачено 31.05.2019р.);

- по рішенню суду про розстрочення/відстрочення податкового боргу від 28.10.2016 № 820/1291/16 5119501,60 грн. (граничний термін сплати зобов`язання 27.04.2018р.) (фактично сплачено 31.05.2019р.).

Станом на 01.04.2019 по підприємству лічився борг з ПДВ у сумі 312 086 682,47 грн: нарахування по деклараціям, розстрочені суми нарахувань, штрафні санкції за несвоєчасну сплату 289 122 012,98 грн. у т.ч. по деклараціях з ПДВ:

- за листопад 2017 року 34 871 456,89 грн., гранична дата сплати 30.12.2017;

- за грудень 2017 року 844 088,00 грн., гранична дата сплати 30.01.2018;

- за лютий 2018 року 9 256 575,00 грн., гранична дата сплати 30.03.2018;

- за березень 2018 року 21 151 389,00 грн., гранична дата сплати 30.04.2018;

- за квітень 2018 року 9 530 772,00 грн., гранична дата сплати 30.05.2018;

- за травень 2018 року 12 797 908,00 грн., гранична дата сплати 30.06.2018;

- за червень 2018 року 29 031 233,00 грн., гранична дата сплати 30.07.2018;

- за липень 2018 року 13 927 965,00 грн., гранична дата сплати 30.08.2018;

- за серпень 2018 року 18 761 818,00 грн., гранична дата сплати 30.09.2018;

- за вересень 2018 року 16 716 898,00 грн., гранична дата сплати 30.10.2018;

- за жовтень 2018 року 17 719 271,00 грн., гранична дата сплати 30.11.2018

- за листопад 2018 року 28 328 223,00 грн., гранична дата сплати 30.12.2018

- за грудень 2018 року 22 306 011,00 грн., гранична дата сплати 30.01.2019

- за січень 2019 року 10 002 819,00 грн., гранична дата сплати 30.02.2019

- за лютий 2019 року 12 746 070,00 грн., гранична дата сплати 30.03.2019

пеня 22 964 669,49 грн.

По інтегрованій картці платника з податку на додану вартість зазначені платежі погасили недоїмку на суму 56 862 731,13 грн.

- по податковій декларації з ПДВ за листопад 2017 року від 20.12.2017 № 9272574153;

- по податковій декларації з ПДВ за грудень 2017 року від 22.01.2018 № 9296709295;

- по податковій декларації з ПДВ за лютий 2018 року від 20.03.2018 № 9049428546;

- по податковій декларації з ПДВ за березень 2018 року від 20.04.2018 № 9073426816;

- податковому повідомленню рішенню від 27.07.2017 № 0002095008;

- податковому повідомленню рішенню від 05.01.2018 № 0000115008;

- податковому повідомленню рішенню від 11.01.2018 № 0000145008;

- податковому повідомленню рішенню від 05.02.2018 № 0000065008;

- податковому повідомленню рішенню від 13.03.2018 № 0000085008;

- податковому повідомленню рішенню від 05.04.2018 № 0000765008;

- по рішенню суду про розстрочення/відстрочення податкового боргу від 28.10.2016 № 820/1291/16.

Так, погашення боргу у сумі 56 862 731,13 грн. здійснювалось за рахунок платіжних доручень та на підставі інкасових доручень.

Погашення боргу у сумі 56 862 731,13 грн. у період з 01.04.2019 по 31.05.2019 відбулось на підставі 75-ти платіжних доручень, які перераховані у додатку до акту перевірки №410/28-10-50-08-12/00131954 від 13.06.2019 року та у додатку до ППР від 15.07.219 №002215008. Також погашення боргу у сумі 56 862 731,13 грн. у перевіряємому періоді було здійснено на підставі прийнятих рішень керівника відповідно до п.95.5 ст.95 ПКУ - загальна сума стягнута інкасовими дорученнями складала 2 039 167,10 грн.

Оцінюючи аргументи позивача про те, що несвоєчасно сплачені розстрочені суми зі строком погашення в січні, лютому, березні, квітні 2018 року (рядки 262, 264, 265, 268, 331, 332 додатка до акта) за ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 28.10.2016 по справі № 820/1291/16 сплачені підприємством 26.01.2018 на суму 1279875,40 грн (платіжне доручення № 1410 від 26.01.2018); 26.02.2018 - 1279875,40 грн (платіжне доручення № 3265 від 26.02.2018); 26.03.2018 - 1279875,40 грн (платіжне доручення № 182 від 26.03.2018); 25.04.2018 - 1279875,40 грн (платіжне доручення № 8065 від 25.04.2018), а не в періоді квітень та травень 2019 року, суд зазначає таке.

Платіжне доручення від 26.01.2018 на суму 1279875.40 грн., яке міститься в матеріалах справи, було предметом дослідження у справі №820/4201/18, платіжне доручення від 26.02.2018 на суму 1279875.40 грн., було предметом розгляду у справі №2040/5832/18 (рішення Харківського окружного адміністративного суду від 08.11.2018 року), платіжне доручення від 26.03.2018р. на суму 1279875.40 грн., було предметом розгляду у справі №2040/7227/18 (рішення Харківського окружного адміністративного суду від 15.01.2019 року).

Тобто, зарахування вказаних коштів відбувалось згідно пунктом 87.9 ст. 87 ПК України відповідно до черговості виникнення сплати податкового боргу.

Подані АТ «Харківобленерго» платіжні доручення від 31.05.2019, 10.04.2019, 26.04.2019, 31.05.2019 зараховані відповідно до п.87.9 ст.87, п.131.1 ст.131 ПКУ згідно з черговістю виникнення податкового боргу, а саме: за несвоєчасну сплату зобов`язання з ПДВ по деклараціях за листопад 2017 року, за грудень 2017 року, за лютий 2018 року, за березень 2018 року, по ППР від 27.07.2017 №0002095008, від 05.01.2018 №0000115008, від 11.01.2017 №0000145008, від 05.02.2018 №0000065008, від 13.03.2018 №00000855008, від 05.04.2018 №000765008 та по рішенню суду №820/1291/16 за строком сплати 27.01.2018, 28.02.2018. 28.03.2018, 27.04.2018.

Судом встановлено, що розстрочений борг у сумі 34 560 842.16 грн. відповідно до ухвали Харківського окружного адміністративного суду від 28.10.2016 по справі 820/1291/16 було виведено з карток особового рахунку AT "Харківобленерго" та щомісячно відображався в картках особового рахунку і сплатою до кінця кожного місяця податкового боргу рівними частинами у розмірі 1 280 031.19 грн. строком на 27 місяців, починаючи з 01.10.2016.Долучені витяги ІКП з ПДВ підтверджують виконання податковим органом ухвали Харківського окружного адміністративного суду від 28.10.2016 по справі 820/1291/16.

Відповідно до п. 100.1 ст. 100 ПКУ розстроченням, відстроченням грошових зобов`язань або податкового боргу є перенесення строків сплати платником податків його грошових зобов`язань або податкового боргу під проценти, розмір яких дорівнює розміру 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, діючої на день прийняття контролюючим органом рішення про розстрочення, відстрочення грошових зобов`язань або податкового боргу.

Отже, нормами Кодексу зазначено, що розстрочення сплати податкового боргу, перенесення строків сплати платником податків його узгоджених грошових зобов`язань, може відбуватися як за рішенням контролюючого органу, так і за судовим рішенням та фактично при розстроченні сплати податкового боргу відбувається перенесенням строку виконання платником податків податкового обов`язку.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 29.09.2016 по справі 820/1291/16 про задоволення позову СДПІ у м. Харкові щодо стягнення податкового боргу у сумі 34 560 842.16 грн. AT «Харківобленерго» оскаржено не було, тобто починаючи з 28.10.2016 (набрання законної сили постановою) сума у розмірі 34 560 842,16 грн. вважається узгодженою.

Погашення суми розстрочення (відстрочення) грошових зобов`язань (податкового боргу) здійснюється у загальному порядку погашення згідно з черговістю виникнення.

Таким чином, при розстроченні сплати узгоджених податкових зобов`язань v розмірі 34 560 842,16 грн. відбулась фактично зміна граничних термінів сплати і, як наслідок, встановленим строком сплати таких сум зобов`язань є саме строк, визначений рішенням про розстрочення (затвердження плану-графіка погашення).

У зв`язку із тим. що починаючи з 28.11.2016 AT «Харківобленерго» несвоєчасно здійснював зобов`язання по сплаті розстрочених сум з ПДВ та задекларованих поточних зобов`язань, керуючись п.87.9 ст.87 та ст.100 ПКУ контролюючий орган правомірно здійснював направлення коштів, сплачених позивачем на погашення зобов`язань згідно із черговістю настання строків їх сплати.

Відповідно до додатку до акту та розрахунку до податкового повідомлення-рішення зазначено кількість днів пропуску строку сплати зобов`язань по деклараціях з ПДВ, ППР та за рішенням суду №820/1291/16, кількість днів складає від 396 до 517 календарних днів.

Пунктом 102.1 ст.102 ПКУ (в редакції на момент проведення перевірки) визначено, що контролюючий орган, крім випадків, визначених п. 102.2 цієї статті, має право провести перевірку та самостійно визначити суму грошових зобов`язань платник податків у випадках визначених цим Кодексом, не пізніше закінчення 1095 дня (2555 дня у разі проведення перевірки контрольованої операції відповідно до статті 39 цього Кодексу), що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації, звіту про використання доходів ( прибутків) неприбуткової організації, визначеної п. 133.4 ст. 133 цього Кодексу, та/або граничного строкусплати грошових зобов`язань, нарахованих контролюючим органом, а якщо така податкова декларація була надана пізніше, - за днем її фактичного подання.

Аналізуючи правове регулювання відповідальності за порушення строків сплати податків, суд дійшов висновку, що датою, з якої обчислюється 1095-денний строк, впродовж якого може бути накладений штраф на підставі ст. 126 ПКУ, є дата сплати узгодженої суми податкового зобов`язання, а не дата, на яку припадає закінчення встановленого законом строку сплати узгодженого грошового зобов`язання, що відповідає правовій позиції Верховного Суду у постанові від 03.04.2022 по справі №640/1091/19 та інших.

Відтак, наведене у своїй сукупності зумовлює висновок суду про те, що кошти, сплачені позивачем в рахунок погашення податкового боргу, зараховувались контролюючим органом за моментом виникнення податкового боргу, який в подальшому був розстрочений відповідно до графіку, визначеного ухвалою суду від 28 жовтня 2016 року у справі № 820/1291/16, оскільки зарахування платежів в іншому порядку свідчило б про невиконання вимог такого судового рішення. Враховуючи викладене, у зв`язку з систематичною несплатою узгоджених сум грошового зобов`язання з ПДВ за АТ «Харківобленерго» не переривався та обліковувався податковий борг.

Застосування штрафних санкцій згідно зі спірним рішенням відбулось у межах 1095 денного строку, визначеного статтею 102 ПК України.

Враховуючи викладене вище, суд вважає, що приймаючи спірне податкове повідомлення-рішення, відповідач діяв у межах та у спосіб, передбачений чинним законодавством.

Суд наголошує, що Європейський суд з прав людини у рішенні від 10 лютого 2010 року у справі Серявін та інші проти України зауважив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод (далі Конвенція) зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення. У справі Трофимчук проти України ЄСПЛ також зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не можна розуміти як вимогу детально відповідати на кожен довід. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.

Відповідно до пункту 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення.

Наведене дає підстави для висновку, що доводи скаржника у кожній справі мають оцінюватись судами на предмет їх відповідності критеріям конкретності, доречності та важливості у рамках відповідних правовідносин з метою належного обґрунтування позиції суду. Деякі аргументи не можуть бути підставою для надання детальної відповіді на такі доводи.

Усі інші аргументи сторін вивчені судом, однак є такими, що не потребують детального аналізу у судовому рішенні, оскільки вищенаведених висновків суду не спростовують.

Відповідно до ч. 2 ст. 9 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Статтею 19 Конституції України передбачено, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч.2 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Розглянувши подані учасниками справи документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку про необґрунтованість заявлених позовних вимог.

Судові витрати щодо сплати судового збору підлягають розподілу відповідно до приписів ст.139 КАС України.

Керуючись ст.ст. 19, 139, 229, 241-247, 250, 255, 293, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

У задоволенні позову Акціонерного товариства "Харківобленерго" (вул. Плеханівська, буд. 149, м. Харків, 61037, код ЄДРПОУ 00131954) до Північного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків (вул. Благовіщенська, буд. 30, м. Харків, 61052, код ЄДРПОУ 44131658) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення - відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення у повному обсязі виготовлено 07 березня 2023 року.

СуддяОлексій Котеньов