Постанова

від 21.09.2023 по справі 520/10378/19

ДРУГИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 вересня 2023 р.Справа № 520/10378/19

Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого судді: Бартош Н.С.,

Суддів: Присяжнюк О.В. , Подобайло З.Г. ,

за участю секретаря судового засідання Шаповал В.Ю

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Акціонерного товариства "Харківобленерго" на рішення Харківського окружного адміністративного суду (головуючий І інстанції Котеньов О.Г.) від 01.03.2023 року (повний текст складено 07.03.23 року) по справі №520/10378/19

за позовом Акціонерного товариства "Харківобленерго"

до Північного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ:

Позивач, Акціонерне товариство "Харківобленерго", звернулось до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Північного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків, в якому просить суд визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення № 0002215008 від 15.07.2019.

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 16.01.2020 адміністративний позов АТ «Харківобленерго» задоволений в повному обсязі, податкове повідомлення-рішення № 0002215008 від 15.07.2019 скасоване.

Постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 03.03.2021, задоволено апеляційну скаргу відповідача, рішення суду першої інстанції скасовано, ухвалено нове рішення, яким у задоволенні позову АТ «Харківобленерго» відмовлено.

Верховним Судом у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду постановою від 10.08.2022 Касаційну скаргу Акціонерного товариства «Харківобленерго» задоволено частково. Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 16.01.2020 та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 03.03.2021 скасовано і направлено справу №520/10378/19 на новий розгляд до Харківського окружного адміністративного суду.

Направляючи справу на новий розгляд до суду першої інстанції Верховний Суд зазначив, що суди попередніх інстанцій послалися в судових рішеннях на зведені дані, які складені контролюючим органом до акта перевірки, однак не дослідили платіжні доручення про сплату грошового зобов`язання, не перевірили обставини черговості сплати коштів та напрямок зарахування контролюючим органом сплачених платником податків сум. Із встановлених судами попередніх інстанцій обставин не вбачається чи повністю погашений позивачем податковий борг за рішенням суду у справі №820/1291/16, що давало б можливість контролюючому органу здійснювати зарахування сплачених сум у зменшення податкового боргу (податкових зобов`язань), що виник (виникли) пізніше. Верховний Суд також звернув увагу на те, що граничні строки застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) до платників податків відповідають строкам давності для нарахування податкових зобов`язань, визначеним статтею 102 ПК, тобто штрафні санкції можуть бути застосовані в межах 1095 днів.

За наслідками нового судового розгляду, рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 01.03.2023 року відмовлено у задоволенні позову.

Позивач не погодився із судовим рішенням та подав апеляційну скаргу, в якій просить його скасувати та ухвалити нове, яким адміністративний позов задовольнити в повному обсязі, посилаючись на неповне з`ясування судом першої інстанції обставин, що мають значення для справи, а також порушення норм матеріального та процесуального права.

В обґрунтування апеляційної скарги зазначив, що відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про порушення платником податків вимог діючого законодавства. Зазначив, що по справі №820/1291/16 з Акціонерного Товариства «Харківобленерго» було стягнуто податковий борг у розмірі 46372711,37 грн. Цей борг складається з податку на додану вартість в розмірі 34560 842,16 грн. та з податку на прибуток у розмірі 11811869,21 грн. Отже ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 28.10.2016 у справі № 820/1291/16 виконання вказаної вище постанови було розстрочене, та зобов`язано позивача у період з 01.10.2016 по 31.12.2018 до кінця кожного місяця сплачувати податковий борг рівними частинами, з яких по ПДВ у загальному розмірі 1 280 031,22 грн., де 1 279 875,40 грн. розстрочена сума ПДВ, а 155,79 грн. розстрочена сума пені з ПДВ. Так, на виконання рішення суду Позивачем були сплачені наступні грошові кошти: суму 1 279 875,40 грн. - платіжне доручення №1410 від 26.01.2018; суму 1 279 875,40 грн.- платіжне доручення № 3265 від 26.02.2018, суму 1 279 875,40 грн. -платіжне доручення № 182 від 26.03.2018; суму 1 279 875,40 грн. - платіжне доручення №8065 від 25.04.2018. Тобто період його виникнення - 30.08.2016. Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 28.10.2016 у справі № 820/1291/16 виконання вказаної вище постанови було розстрочене, та зобов`язано позивача у період з 01.10.2016 по 31.12.2018 до кінця кожного місяця сплачувати податковий борг рівними частинами, як з податку на прибуток та і з податку на додану вартість. На виконання рішення суду позивачем було своєчасно сплачені суми розстроченого боргу з податку на додану вартість. Натомість, контролюючим органом штрафні санкції фактично застосовано за несвоєчасне, на думку контролюючого органу, виконання рішення суду щодо сплати розстрочених сум податкового боргу. Вважає, що контролюючий орган взагалі не має повноважень застосовувати штрафні санкції за невиконання чи несвоєчасне виконання рішення суду, яким платнику податків розстрочене сплату стягнутого податкового боргу. Позивач наголошує, що зарахування сплачених платником податків згідно до рішення суду сум розстроченого податкового боргу повинно здійснюватись контролюючим органом відповідно до графіка погашення розстрочених (відстрочених) на підставі рішень суду сум та цільового призначення платежу, вказаного у платіжних дорученнях. Також позивач звертає увагу на те, що законом не визначено повноважень контролюючого органу здійснювати перерозподіл платежів, спрямованих платником податків на погашення податкового боргу відповідно до рішення суду про розстрочення чи відстрочення його виконання.

Відповідач надав письмовий відзив на апеляційну скаргу, в якому просив залишити її без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.

Сторони про дату, час та місце розгляду справи були повідомлені у встановленому законом порядку.

У судовому засіданні суду апеляційної інстанції представник позивача підтримав вимоги апеляційної скарги та просив її задовольнити.

Представник відповідача у судовому засіданні заперечував проти апеляційної скарги та просив відмовити в її задоволенні.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін, перевіривши рішення суду першої інстанції, дослідивши доводи апеляційної скарги та відзиву на неї, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та знайшло своє підтвердження під час апеляційного перегляду справи, що відповідачем проведено камеральну перевірку АТ "Харківобленерго" з питання своєчасності сплати узгодженої суми податкового (грошового) зобов`язання з податку на додану вартість за період з 01.04.2019 по 31.05.2019, за результатами якої складено акт № 410/28-10-50-08-12/00131954 від 13.06.2019.

Під час перевірки встановлено затримку сплати узгоджених сум податкового зобов`язання з податку на додану вартість за період з 01.04.2019 по 31.05.2019, чим порушено пункти 57.1, 57.3 статті 57 Податкового кодексу України (далі ПК).

На підставі висновків акту перевірки, контролюючим органом 15.07.2019 винесено податкове повідомлення-рішення № 0002215008, яким на позивача накладено штраф за порушення строку сплати суми грошового зобов`язання (затримку на 517 календарних днів) з податку на додану вартість у загальному розмірі 11 372 546,12 грн.

За результатами адміністративного оскарження висновки акту перевірки та податкове повідомлення-рішення залишені без змін.

Не погоджуючись із правомірністю вказаного податкового повідомлення-рішення, позивач звернувся до суду із даним позовом.

Відмовляючи у задоволенні адміністративного позову, суд першої інстанції виходив з того, що розстрочення сплати податкового боргу, перенесення строків сплати платником податків його узгоджених грошових зобов`язань, може відбуватися як за рішенням контролюючого органу, так і за судовим рішенням та фактично при розстроченні сплати податкового боргу відбувається перенесенням строку виконання платником податків податкового обов`язку. Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 29.09.2016 по справі 820/1291/16 про задоволення позову СДПІ у м. Харкові щодо стягнення податкового боргу у сумі 34 560 842.16 грн. AT «Харківобленерго» оскаржено не було, тобто починаючи з 28.10.2016 (набрання законної сили постановою) сума у розмірі 34 560 842,16 грн. вважається узгодженою. Погашення суми розстрочення (відстрочення) грошових зобов`язань (податкового боргу) здійснюється у загальному порядку погашення згідно з черговістю виникнення. Таким чином, при розстроченні сплати узгоджених податкових зобов`язань v розмірі 34 560 842,16 грн. відбулась фактично зміна граничних термінів сплати і, як наслідок, встановленим строком сплати таких сум зобов`язань є саме строк, визначений рішенням про розстрочення (затвердження плану-графіка погашення). У зв`язку із тим, що починаючи з 28.11.2016 AT «Харківобленерго» несвоєчасно здійснював зобов`язання по сплаті розстрочених сум з ПДВ та задекларованих поточних зобов`язань, керуючись п.87.9 ст.87 та ст.100 ПКУ контролюючий орган правомірно здійснював направлення коштів, сплачених позивачем на погашення зобов`язань згідно із черговістю настання строків їх сплати. Відповідно до додатку до акту та розрахунку до податкового повідомлення-рішення зазначено кількість днів пропуску строку сплати зобов`язань по деклараціях з ПДВ, ППР та за рішенням суду №820/1291/16, кількість днів складає від 396 до 517 календарних днів. Відтак, наведене у своїй сукупності зумовлює висновок суду про те, що кошти, сплачені позивачем в рахунок погашення податкового боргу, зараховувались контролюючим органом за моментом виникнення податкового боргу, який в подальшому був розстрочений відповідно до графіку, визначеного ухвалою суду від 28 жовтня 2016 року у справі № 820/1291/16, оскільки зарахування платежів в іншому порядку свідчило б про невиконання вимог такого судового рішення. Враховуючи викладене, у зв`язку з систематичною несплатою узгоджених сум грошового зобов`язання з ПДВ за АТ «Харківобленерго» не переривався та обліковувався податковий борг. Застосування штрафних санкцій згідно зі спірним рішенням відбулось у межах 1095 денного строку, визначеного статтею 102 ПК України. Враховуючи викладене вище, суд дійшов висновку, що приймаючи спірне податкове повідомлення-рішення, відповідач діяв у межах та у спосіб, передбачений чинним законодавством.

Згідно ч. 1 ст. 308 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Відповідно до ч. 5 ст. 353 КАС України висновки і мотиви, з яких скасовані рішення, є обов`язковими для суду першої або апеляційної інстанції при новому розгляді справи.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам в межах доводів та вимог апеляційної скарги, з урахуванням висновків та мотивів Верховного Суду, суд апеляційної інстанції виходить з наступного.

Згідно ч. 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до п. 16.1.4 статті 16 ПК України платник податків зобов`язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірі, встановлених цим Кодексом.

Згідно з п. 36.1-36.3 статті 36 ПК України податковим обов`язком визнається обов`язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи. Податковий обов`язок виникає у платника за кожним податком та збором. Податковий обов`язок є безумовним і першочерговим стосовно інших неподаткових обов`язків платника податків, крім випадків, передбачених законом.

Абзацом 1 п.57.1, п.57.3 статті 57 ПК України платник податків зобов`язаний самостійно сплатити суму податкового зобов`язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Підставою для прийняття оскаржуваного податкового-повідомлення рішення слугували обставини несвоєчасної сплати позивачем у період з 01.04.2019 по 31.05.2019 податкових зобов`язань на суму 56 862 731,13 грн за самостійно визначеними платником зобов`язаннями з податку на додану вартість за листопад 2017 - березень 2018 року, по податковим повідомленням-рішенням: від 11.01.2018 № 0000145008, від 05.02.2018 № 0000065008, від 13.03.2018 № 0000085008, від 27.07.2017 № 0002095008, від 05.01.2018 № 0000115008, від 05.04.2018№ 0000765008 та за рішенням суду про розстрочення/відстрочення податкового боргу від 20.10.2016 № 820/1291/16.

У разі визначення грошового зобов`язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов`язаний сплатити нараховану суму грошового зобов`язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

Оскарження рішення контролюючого органу про нараховану суму грошового зобов`язання платник податків зобов`язаний самостійно погасити узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції за їх наявності протягом 10 календарних днів, наступних за днем такого узгодження.

Тобто з аналізу викладеного слідує, що грошове зобов`язання платника податків складається із податкових зобов`язань платника податків та штрафних (фінансових) санкцій (штрафів), які ним самостійно задекларовані та/або визначені йому контролюючим органом.

Необхідно враховувати, що положеннями п.п.14.1.152, 14.1.175 п.14.1 статті 14 ПК України визначено, що податковий борг - це сума узгодженого грошового зобов`язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом.

Погашення податкового боргу - це зменшення абсолютного значення суми такого боргу, підтверджене відповідним документом.

Відповідно до п. 87.9 статті 87 ПК України у разі наявності у платника податків податкового боргу контролюючі органи зобов`язані зарахувати кошти, що сплачує такий платник податків, в рахунок погашення податкового боргу згідно з черговістю його виникнення незалежно від напряму сплати, визначеного платником податків. У такому ж порядку відбувається зарахування коштів, що надійдуть у рахунок погашення податкового боргу платника податків відповідно до статті 95 цього Кодексу або за рішенням суду у випадках, передбачених законом.

Спрямування коштів платником податків на погашення грошового зобов`язання перед погашенням податкового боргу забороняється, крім випадків спрямування цих коштів на виплату заробітної плати та єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування.

Тобто, вказаною нормою ПК України визначено обов`язок податкового органу зарахування усіх платежів на погашення податкового боргу згідно з черговістю його виникнення незалежно від напряму сплати, визначеного платником податків.

Отже, податковий борг погашається попередньо погашенню податкових зобов`язань, які не є податковим боргом, у порядку календарної черговості його виникнення.

Відповідно до п. 131.2 статті 131 ПК України при погашенні суми податкового боргу (його частини) кошти, що сплачує такий платник податків, у першу чергу зараховуються в рахунок податкового зобов`язання. У разі повного погашення суми податкового боргу кошти, що сплачує такий платник податків, в наступну чергу зараховуються у рахунок погашення штрафів, в останню чергу зараховуються в рахунок пені. Якщо платник податків не виконує встановленої цим пунктом черговості платежів або не визначає її у платіжному документі (чи визначає з порушенням зазначеного порядку), контролюючий орган самостійно здійснює такий розподіл такої суми у порядку, визначеному цим пунктом.

Виходячи з аналізу вказаних правових норм ПК України, законом імперативно встановлено обов`язок податкового органу здійснювати зарахування коштів, що сплачує платник податків, в рахунок погашення податкового боргу згідно з черговістю його виникнення незалежно від напряму сплати, визначеного платником податків, а платнику податків встановлено заборону спрямовувати кошти на погашення грошового зобов`язання перед погашенням податкового боргу.

Вказана позиція викладена у постанові Верховного Суду від 05.03.2020 у справі № 826/12529/18.

Так, відповідно до п. 36.5 статті 36 ПК України відповідальність за невиконання або неналежне виконання податкового обов`язку несе платник податків, крім випадків, визначених Кодексом або законами з питань митної справи.

За змістом статті 109 ПК України податковими правопорушеннями є протиправні діяння (дія чи бездіяльність) платників податків, податкових агентів, та/або їх посадових осіб, а також посадових осіб контролюючих органів, що призвели до невиконання або неналежного виконання вимог, установлених цим Кодексом та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Вчинення платниками податків, їх посадовими особами та посадовими особами контролюючих органів порушень законів з питань оподаткування та порушень вимог, встановлених іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, тягне за собою відповідальність, передбачену цим Кодексом та іншими законами України.

Відповідно до п.110.1 статті 110 ПК України платники податків, податкові агенти та/або їх посадові особи несуть відповідальність у разі вчинення порушень, визначених законами з питань оподаткування та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Згідно з п.111.1 статті 111 ПК України за порушення законів з питань оподаткування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, застосовуються такі види юридичної відповідальності: фінансова, адміністративна, кримінальна.

За приписами п.126.1 статті 126 ПК України у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов`язання (крім випадків, передбачених пунктом 126.2 цієї статті) протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах:

- при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов`язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу;

- при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов`язання, - у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу.

Отже, податкове законодавство пов`язує право податкового органу нарахувати штраф за несвоєчасну сплату узгодженого грошового зобов`язання лише із фактом такого порушення, і не залежить від способу, в який здійснювалось погашення податкового боргу.

Так, за АТ "Харківобленерго" обліковується податковий борг, який складається як із сум за рішенням суду по справі №820/1291/16 з урахуванням ухвали про розстрочення сплати податкового боргу від 28.10.2016, так і за самостійно поданими податковими деклараціями з податку на додану вартість та за узгодженим податковим повідомленням-рішенням.

Зокрема, постановою Харківського окружного адміністративного суду від 29.09.2016 по справі №820/1291/16 адміністративний позов Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Харкові Міжрегіонального Головного управління ДФС до Акціонерної компанії "Харківобленерго" про стягнення податкового боргу - задоволено в повному обсязі:

- стягнуто з Акціонерної компанії "Харківобленерго" з рахунків, відкритих у банківських установах на час стягнення коштів, податковий борг у розмірі 46372711,37 грн., який складається з податку на додану вартість в розмірі 34560842,16 грн. та податку на прибуток у розмірі 11811869,21 грн.;

- встановлено порядок виконання рішення шляхом:

-стягнення податку на додану вартість з усіх рахунків, відкритих у банківських установах на час стягнення коштів, а також з р/р НОМЕР_1 , відкритого у Казначействі України (ел.адм. подат.), МФО 899998, у розмірі 34560842,16 грн. на користь Держаного бюджету України;

стягнення податку на прибуток з усіх рахунків, відкритих у банківських установах на час стягнення коштів у розмірі 11811869,21 грн. на користь Держаного бюджету України.

У подальшому, ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 28.10.2016 заяву Акціонерної компанії "Харківобленерго" задоволено:

- розстрочено виконання постанови Харківського окружного адміністративного суду по справі № 820/1291/16 щодо стягнення податкового боргу у сумі 46372711,37 грн. (34560842,16 грн. з податку на додану вартість та 11811869,21 грн. з податку на прибуток підприємств) строком на 27 місяців, починаючи з 01.10.2016, зі сплатою до кінця кожного місяця податкового боргу рівними частинами у розмірі 1717507,83 грн. (1280031,19 грн. з податку на додану вартість та 437476,64 грн. з податку на прибуток підприємств), останній платіж у розмірі 1717507,79 грн. (1280031,22 грн. з податку на додану вартість та 437476,57 грн. з податку на прибуток підприємств), у період з 01.10.2016 по 31.12.2018.

Відповідно до частини першої статті 372 КАС України у разі необхідності спосіб, строки і порядок виконання можуть бути визначені у самому судовому рішенні. Так само на відповідних суб`єктів владних повноважень можуть бути покладені обов`язки щодо забезпечення виконання рішення.

Згідно з частиною першою статті 378 КАС України за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання. Питання про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення може бути розглянуто також за ініціативою суду.

При цьому слід ураховувати, що саме положеннями ст.ст.87-102 ПК України передбачено порядок, умови та інші особливості погашення податкового боргу платників податків.

Так, пунктом 100.1 статті 100 ПК України встановлено, що розстроченням, відстроченням грошових зобов`язань або податкового боргу є перенесення строків сплати платником податків його грошових зобов`язань або податкового боргу під проценти, розмір яких дорівнює розміру 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, діючої на день прийняття контролюючим органом рішення про розстрочення, відстрочення грошових зобов`язань або податкового боргу.

Якщо до складу розстроченої (відстроченої) суми входить пеня, то для розрахунку процентів береться сума за вирахуванням суми пені.

Зі змісту статті 100 ПК України та ст.ст. 372, 378 КАС України слідує, що розстрочення сплати податкового боргу, тобто перенесення строків сплати платником податків його узгоджених грошових зобов`язань, може відбуватися як за рішенням контролюючого органу, так і за судовим рішенням.

У свою чергу, відповідно до п.31.1 статті 31 ПК України строком сплати податку та збору визначається період, що розпочинається з моменту виникнення податкового обов`язку платника податку із сплати конкретного виду податку і завершується останнім днем строку, протягом якого такий податок чи збір повинен бути сплачений у порядку, визначеному податковим законодавством.

Податок чи збір, що не був сплачений у визначений строк, вважається не сплаченим своєчасно.

Згідно з п. 36.1 статті 36 ПК України податковим обов`язком визнається обов`язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені Кодексом, законами з питань митної справи.

Відповідно до п. 38.1 статті 38 ПК України виконанням податкового обов`язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов`язань у встановлений податковим законодавством строк.

Разом з тим, відповідно до статті 32 ПК України зміна строку сплати податку та збору здійснюється шляхом перенесення встановленого податковим законодавством строку сплати податку та збору або його частини на більш пізній строк.

Зміна строку сплати податку здійснюється у формі: відстрочки; розстрочки.

Зміна строку сплати податку не скасовує діючого і не створює нового податкового обов`язку.

Таким чином, відстрочення/розстрочення є лише законодавчо передбаченою формою розрахунків платника з бюджетом шляхом зміни строків платежу. Розстрочення може застосовуватись в тому числі і у процедурі примусового стягнення податкового боргу.

Рішення суду про розстрочення сплати податкового боргу є лише процесуальним рішенням, що визначає спосіб виконання судового рішення про стягнення податкового боргу.

Проте, постановлення такого рішення не змінює статус такої заборгованості.

Прийняття судових рішень, якими визначено згідно процесуального закону порядок виконання судових рішень щодо стягнення податкового боргу, жодним чином не впливає на звільнення платника податків від відповідальності у вигляді штрафних санкцій та пені, нарахування яких передбачено статтями 126 та 129 ПК України, за несвоєчасну сплату сум грошових зобов`язань.

Указаний висновок викладений у постанові Верховного Суду від 20.02.2020 у справі №819/441/16.

Отже, при розстроченні сплати податкового боргу фактично відбувається перенесення строку виконання платником податків податкового обов`язку.

Положеннями розділу VІ Порядку ведення органами Державної фіскальної служби України оперативного обліку податків і зборів, митних та інших платежів до бюджетів, єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 07.04.2016 № 422 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 20.05.2016 № 751/28881, (далі - Порядок №422) передбачено порядок, умови та особливості відображення в інтегрованій картці платника (далі - ІКП) сум погашення податкового боргу та заборгованості зі сплати єдиного внеску, розстрочення (відстрочення) зобов`язань (боргів), а також списання податкового боргу та заборгованості зі сплати єдиного внеску.

Так, відповідно до п.п.1 п.3 Порядку №422 надання розстрочок (відстрочок) грошових зобов`язань (податкового боргу) відображається в ІКП як зменшення суми грошових зобов`язань (податкового боргу) за датою укладання договору про розстрочення (відстрочення).

Відображення в ІКП чергової суми розстрочення (відстрочення) здійснюється шляхом використання облікових показників (операцій) щодо нарахування платежу згідно з графіком погашення розстрочених (відстрочених) сум, передбаченим договором про розстрочення (відстрочення) грошових зобов`язань (податкового боргу) (спеціальним законом або рішенням суду).

Погашення суми розстрочення (відстрочення) грошових зобов`язань (податкового боргу) здійснюється у загальному порядку погашення згідно з черговістю виникнення.

Таким чином, при розстроченні сплати податкових зобов`язань відбувається зміна граничних термінів сплати відповідних сум і, як наслідок, установленим строком сплати таких сум зобов`язань є саме строк, визначений рішенням про розстрочення.

Необхідно зазначити, що матеріали справи свідчать, що порушення позивачем п.57.1, п.57.3 ст.57 ПК України відбулось внаслідок несвоєчасної сплати суми самостійно визначеного та (або) узгодженого податкового зобов`язання з податку на додану вартість:

- по податковій декларації з податку на додану вартість за листопад 2017 року 3 4875 519,89 грн. (граничний термін сплати 30.12.2017р.) (фактично сплачено у період з 01.04.2019р. по 31.05.2019рр.);

- по податковій декларації з податку на додану вартість за грудень 2017 року 844 088,00 грн. (граничний термін сплати зобов`язання 30.01.2018р.); (фактично сплачено 31.05.2019р.);

- по податковій декларації з податку на додану вартість за лютий 2018 року 9 256 575,00 грн. (граничний термін сплати зобов`язання 30.03.2018р.); (фактично сплачено 31.05.2019р.);

- по податковій декларації з податку на додану вартість за березень 2018 року 1 060 298,18 грн. (граничний термін сплати зобов`язання 30.04.2018р.); (фактично сплачено 31.05.2019р.);

- по податковому повідомленню рішенню від 27.07.2017 № 0002095008 4 275 411,82 грн. (граничний термін сплати зобов`язання 02.04.2018р.); (фактично сплачено 31.05.2019р.);

- по податковому повідомленню рішенню від 05.01.2018 № 0000115008 1 429 950,89 грн. (граничний термін сплати зобов`язання 05.04.2018р.); (фактично сплачено у період 31.05.2019р.);

- по податковому повідомленню рішенню від 11.01.2018 № 0000145008 96,77 грн. (граничний термін сплати зобов`язання 22.01.2018р.); (фактично сплачено 31.05.2019р.);

- по податковому повідомленню рішенню від 05.02.2018 № 0000065008 91,85 грн. (граничний термін сплати зобов`язання 01.03.2018р.); (фактично сплачено 31.05.2019р.);

- по податковому повідомленню рішенню від 13.03.2018 № 0000085008 1 194,00 грн.(граничний термін сплати зобов`язання 24.03.2018р.); (фактично сплачено 31.05.2019р.);

- по податковому повідомленню рішенню від 05.04.2018 № 00000765008 3,13 грн. (граничний термін сплати зобов`язання 17.04.2018р.); (фактично сплачено 31.05.2019р.);

- по рішенню суду про розстрочення/відстрочення податкового боргу від 28.10.2016 № 820/1291/16 5119501,60 грн.(граничний термін сплати зобов`язання 27.01.2018р.) (фактично сплачено 31.05.2019р.);

- по рішенню суду про розстрочення/відстрочення податкового боргу від 28.10.2016 № 820/1291/16 5119501,60 грн.(граничний термін сплати зобов`язання 28.02.2018р.) (фактично сплачено 31.05.2019р.);

- по рішенню суду про розстрочення/відстрочення податкового боргу від 28.10.2016 № 820/1291/16 5119501,60 грн.(граничний термін сплати зобов`язання 28.03.2018р.) (фактично сплачено 31.05.2019р.);

- по рішенню суду про розстрочення/відстрочення податкового боргу від 28.10.2016 № 820/1291/16 5119501,60 грн. (граничний термін сплати зобов`язання 27.04.2018р.) (фактично сплачено 31.05.2019р.).

Станом на 01.04.2019 по підприємству лічився борг з ПДВ у сумі 312 086 682,47 грн: нарахування по деклараціям, розстрочені суми нарахувань, штрафні санкції за несвоєчасну сплату 289 122 012,98 грн. у т.ч. по деклараціях з ПДВ:

- за листопад 2017 року 34 871 456,89 грн., гранична дата сплати 30.12.2017;

- за грудень 2017 року 844 088,00 грн., гранична дата сплати 30.01.2018;

- за лютий 2018 року 9 256 575,00 грн., гранична дата сплати 30.03.2018;

- за березень 2018 року 21 151 389,00 грн., гранична дата сплати 30.04.2018;

- за квітень 2018 року 9 530 772,00 грн., гранична дата сплати 30.05.2018;

- за травень 2018 року 12 797 908,00 грн., гранична дата сплати 30.06.2018;

- за червень 2018 року 29 031 233,00 грн., гранична дата сплати 30.07.2018;

- за липень 2018 року 13 927 965,00 грн., гранична дата сплати 30.08.2018;

- за серпень 2018 року 18 761 818,00 грн., гранична дата сплати 30.09.2018;

- за вересень 2018 року 16 716 898,00 грн., гранична дата сплати 30.10.2018;

- за жовтень 2018 року 17 719 271,00 грн., гранична дата сплати 30.11.2018

- за листопад 2018 року 28 328 223,00 грн., гранична дата сплати 30.12.2018

- за грудень 2018 року 22 306 011,00 грн., гранична дата сплати 30.01.2019

- за січень 2019 року 10 002 819,00 грн., гранична дата сплати 30.02.2019

- за лютий 2019 року 12 746 070,00 грн., гранична дата сплати 30.03.2019

пеня 22 964 669,49 грн.

По інтегрованій картці платника з податку на додану вартість зазначені платежі погасили недоїмку на суму 56 862 731,13 грн.

- по податковій декларації з ПДВ за листопад 2017 року від 20.12.2017 № 9272574153;

- по податковій декларації з ПДВ за грудень 2017 року від 22.01.2018 № 9296709295;

- по податковій декларації з ПДВ за лютий 2018 року від 20.03.2018 № 9049428546;

- по податковій декларації з ПДВ за березень 2018 року від 20.04.2018 № 9073426816;

- податковому повідомленню рішенню від 27.07.2017 № 0002095008;

- податковому повідомленню рішенню від 05.01.2018 № 0000115008;

- податковому повідомленню рішенню від 11.01.2018 № 0000145008;

- податковому повідомленню рішенню від 05.02.2018 № 0000065008;

- податковому повідомленню рішенню від 13.03.2018 № 0000085008;

- податковому повідомленню рішенню від 05.04.2018 № 0000765008;

- по рішенню суду про розстрочення/відстрочення податкового боргу від 28.10.2016 № 820/1291/16.

Так, погашення боргу у сумі 56 862 731,13 грн. здійснювалось за рахунок платіжних доручень та на підставі інкасових доручень.

Погашення боргу у сумі 56 862 731,13 грн. у період з 01.04.2019 по 31.05.2019 відбулось на підставі 75-ти платіжних доручень, які перераховані у додатку до акту перевірки №410/28-10-50-08-12/00131954 від 13.06.2019 року та у додатку до ППР від 15.07.219 № 002215008. Також погашення боргу у сумі 56 862 731,13 грн. у перевіряємому періоді було здійснено на підставі прийнятих рішень керівника відповідно до п.95.5 ст.95 ПКУ - загальна сума стягнута інкасовими дорученнями складала 2 039 167,10 грн.

З приводу доводів позивача про те, що несвоєчасно сплачені розстрочені суми зі строком погашення в січні, лютому, березні, квітні 2018 року (рядки 262, 264, 265, 268, 331, 332 додатка до акта) за ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 28.10.2016 по справі № 820/1291/16 сплачені підприємством 26.01.2018 на суму 1279875,40 грн (платіжне доручення № 1410 від 26.01.2018); 26.02.2018 - 1279875,40 грн (платіжне доручення № 3265 від 26.02.2018); 26.03.2018 - 1279875,40 грн (платіжне доручення № 182 від 26.03.2018); 25.04.2018 - 1279875,40 грн (платіжне доручення № 8065 від 25.04.2018), а не в періоді квітень та травень 2019 року, колегія суддів зазначає наступне.

Платіжне доручення від 26.01.2018 на суму 1279875.40 грн., яке міститься в матеріалах справи, було предметом дослідження у справі №820/4201/18, платіжне доручення від 26.02.2018 на суму 1279875.40 грн., було предметом розгляду у справі №2040/5832/18 (рішення Харківського окружного адміністративного суду від 08.11.2018 року), платіжне доручення від 26.03.2018р. на суму 1279875.40 грн., було предметом розгляду у справі №2040/7227/18 (рішення Харківського окружного адміністративного суду від 15.01.2019 року).

Тобто, зарахування вказаних коштів відбувалось згідно пунктом 87.9 ст. 87 ПК України відповідно до черговості виникнення сплати податкового боргу.

Подані АТ «Харківобленерго» платіжні доручення від 31.05.2019, 10.04.2019, 26.04.2019, 31.05.2019 зараховані відповідно до п.87.9 ст.87, п.131.1 ст.131 ПКУ згідно з черговістю виникнення податкового боргу, а саме: за несвоєчасну сплату зобов`язання з ПДВ по деклараціях за листопад 2017 року, за грудень 2017 року, за лютий 2018 року, за березень 2018 року, по ППР від 27.07.2017 №0002095008, від 05.01.2018 №0000115008, від 11.01.2017 №0000145008, від 05.02.2018 №0000065008, від 13.03.2018 №00000855008, від 05.04.2018 №000765008 та по рішенню суду №820/1291/16 за строком сплати 27.01.2018, 28.02.2018. 28.03.2018, 27.04.2018.

При цьому, позивачем не надано до суду доказів стосовно здійснення своєчасної повної сплати інших сум узгоджених грошових зобов`язань, несвоєчасна сплата яких вказана в акті перевірки, а саме сум, визначених у податкових деклараціях та за податковим повідомленням-рішенням.

Таким чином, ураховуючи наявність зазначеного боргу та відсутність доказів своєчасної сплати суб`єктом господарювання такого боргу, є правомірним направлення відповідачем усіх платежів, які надходили від позивача, на погашення боргу за минулі періоди відповідно до п.87.9 ст.87 ПК України незалежно від призначення, визначеного у платіжних дорученнях.

Крім того, у випадку перенаправлення контролюючим органом коштів на оплату поточних податкових зобов`язань у рахунок погашення податкового боргу, що виник раніше, у такого платника податків виникає недоїмка за податковими зобов`язаннями за поточні податкові періоди, яка погашається у порядку, визначеному пунктом 87.9 статті 87 ПК України та у випадку несвоєчасного погашення якої, податковий орган нараховує штраф у розмірах, установлених ст. 126 ПК України у залежності від терміну затримки.

Указана позиція викладена у постановах Верховного Суду від 10.03.2023 року по справі №520/7293/19, від 27.04.2023 року по справі №520/10379/19, від 17.05.2023 року по справі №520/3683/2020.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що приймаючи спірне податкове повідомлення-рішення, відповідач діяв у межах та у спосіб, передбачений чинним законодавством.

За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку про те, що рішення суду першої інстанції є законним та обґрунтованим і не підлягає скасуванню, оскільки суд, всебічно перевіривши обставини справи, вирішив спір у відповідності з нормами матеріального права та при дотриманні норм процесуального права, повно і всебічно з`ясовані обставини в адміністративній справі з наданням оцінки всім аргументам учасників справи, а доводи апеляційної скарги їх не спростовують з наведених вище підстав.

Колегія суддів враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у апеляційному провадженні), сформовану, зокрема у справах Салов проти України (№ 65518/01; пункт 89), Проніна проти України (№ 63566/00; пункт 23) та Серявін та інші проти України (№ 4909/04; пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії (Ruiz Torija v.Spain) серія A. 303-A; пункт 29).

Відповідно до ч. 1-3 ст. 242 КАС України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 315 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

Згідно зі ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. ст. 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 326, 327 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Акціонерного товариства "Харківобленерго" залишити без задоволення.

Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 01.03.2023 року по справі №520/10378/19 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Головуючий суддя (підпис)Н.С. БартошСудді(підпис) (підпис) О.В. Присяжнюк З.Г. Подобайло

Повний текст постанови складено 02.10.2023 року