Постанова

від 01.03.2023 по справі 440/10065/21

ДРУГИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 березня 2023 р.Справа № 440/10065/21Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого судді: Подобайло З.Г.,

Суддів: Григорова А.М. , Бартош Н.С. ,

за участю секретаря судового засідання Шаповал В.Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю " МАГІСТРАЛЬ ГРУП" на рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 29.10.2021, головуючий суддя І інстанції: Н.І. Слободянюк, м. Полтава, повний текст складено 29.10.21 по справі № 440/10065/21

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю " МАГІСТРАЛЬ ГРУП"

до Слобожанського міжрегіонального управління Укртрансбезпеки Полтавської області , Державної служби України з безпеки на транспорті

про визнання протиправними та скасування постанов,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "МАГІСТРАЛЬ ГРУПП" звернулося до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Слобожанського міжрегіонального управління Укртрансбезпеки Полтавської області та Державної служби України з безпеки на транспорті про визнання протиправними та скасування постанов Слобожанського міжрегіонального управління Укртрансбезпеки Полтавської області про застосування адміністративно-господарського штрафу №189258 від 16 серпня 2021 року, якою накладено штраф в розмірі 1700,00 грн, та №189260 від 16 серпня 2021 року, якою накладено штраф в розмірі 34000,00 грн .

Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 29 жовтня 2021 відмовлено у задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю "МАГІСТРАЛЬ ГРУПП" .

ТОВ "МАГІСТРАЛЬ ГРУПП", не погодившись з рішенням суду першої інстанції , подало апеляційну скаргу . В обґрунтування апеляційної скарги зазначає, що відповідно до абз. 11 ч. 1 ст.60 Закону України «Про автомобільний транспорт» чітко передбачений обов`язок ведення реєстраційних листків режиму праці та відпочинку водіїв, тахокарт, протоколів перевірки та адаптаціїтахографадо транспортного засобу, та відповідальність за недотримання вказаних вимог, покладена на водіїв, які здійснюють саме міжнародні автомобільні перевезення. Законодавство не містить вказівки на обов`язок водіїв, які здійснюють внутрішні перевезення, встановлювати та використовувати контрольні прилади (тахографи) реєстрації режимів праці та відпочинку водіїв. Позивач в даному випадку здійснював внутрішнє перевезення по території України та не мав обов`язку по експлуатаціїтахографу,а отже у даній ситуації не передбачена обов`язкова наявність у водіїв особистих карток. Звертає увагу на те , що в оскаржуваних постановах йдеться про події, які відбувались 08.07.2021 року на різних автодорогах, різними автомобілями з однаковим державним номером, однак підприємству позивача не було ніяким чином надано доказів вчинення правопорушення. Так, як в описових частинах постанов вказано місцями вчинення порушення різі автодороги (а/д Н-08 км 208 та а/д 01701378 км+545) то постанови не можуть бути похідними одна від одної, з огляду на норми ЗУ «Про автомобільний транспорт». Постанови не містять повного (конкретизованого) опису правопорушення та посилань на конкретні докази (акти про перевищення транспортним засобом нормативних вагових параметрів чи довідки про результати габаритно-вагового контролю), що були встановлені та досліджені під час розгляду справи, що свідчить про формальний підхід до розгляду справи. Також, вказує , що оскільки видача дозволу на участь у дорожньому русі транспортних засобів, які перевозять подільні вантажі з перевищенням габаритно-вагових параметрів, не передбачена, то на особу не може бути накладений штраф відповідно до абзацу 16 частини 1 статті 60 Закону No 2344-ІІ1 за відсутність такого дозволу, а може лише бути застосована відповідальність у вигляді плати за проїзд, якщо при зважуванні вантажу встановлено порушення вагових параметрів. Посилаючись на обставини, викладені в апеляційній скарзі ,просить суд рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 29 жовтня 2021 року пс справі скасувати та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позов.

Відповідач подав до суду відзив на апеляційну скаргу , вважає , що рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 21.10.2021 ухвалене внаслідок повного та всебічного з`ясовання фактичних обставин справи, з дотриманням норм процесуального права та на основі правильно застосованих норм матеріального права; повністю відповідає критеріям законності та обґрунтованості судового рішення, а вимоги апеляційної скарги ТОВ «МАГІСТРАЛЬ ГРУПП» не безпідставними та необґрунтованими, спрямованими виключно на переоцінку встановлених обставин справи. Просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.

Учасники справи про дату, час та місце розгляду апеляційної скарги були повідомлені заздалегідь та належним чином.

Представник відповідача в судовому засіданні підтримав заперечення на апеляційну скаргу.

Згідно з ч.1 ст.308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги у їх сукупності, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню , рішення підлягає частковому скасуванню, виходячи з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено , що Товариство з обмеженою відповідальністю "МАГІСТРАЛЬ ГРУПП" (ідентифікаційний код юридичної особи 41113505, місцезнаходження: вул. Мічуріна, буд. 2, кв. 10, с. Білецьківка, Кременчуцький район, Полтавська область, 39760) зареєстровано як юридична особа 31 січня 2017 року та здійснює діяльність за основним видом 49.41 Вантажний автомобільний транспорт .

Згідно зі Свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_1 ТОВ "МАГІСТРАЛЬ ГРУПП" є власником транспортного засобу (спеціалізованого вантажного самоскиду марки SHACMAN, державний номерний знак НОМЕР_2 , рік випуску 2021, дата реєстрації 25 червня 2021 року).

Відповідно до Товарно-транспортної накладної No 00000033180 від 08 липня 2021 року автомобільний перевізник, ТОВ "МАГІСТРАЛЬ ГРУПП", здійснював перевезення вантажу (асфальтобетонна суміш), маса брутто 19,16 т на автомобілі реєстраційний номер НОМЕР_3 з пункту навантаження: м. Кременчук, в пункт розвантаження: м. Миргород, водій ОСОБА_1 .

На підставі направлення на рейдову перевірку Слобожанського міжрегіонального управління Укртрансбезпеки No008135 від 05 липня 2021 року старшим державним інспектором 28 липня 2021 року о 13:20 проведено перевірку транспортного засобу марки SHACMAN, державний номерний знак НОМЕР_2 .

За результатами перевірки Слобожанським міжрегіональним управлінням Укртрансбезпеки (Полтавська область) складено акт проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом № 250231 від 08 липня 2021 року , в якому зафіксовано, що 08 липня 2021 року о 14:00 на ділянці дороги а/д Н-08 км 208 проведено перевірку транспортного засобу SHACMAN, державний номерний знак НОМЕР_2 , серія і номер свідоцтва про реєстрацію: НОМЕР_1 , що належить ТОВ "МАГІСТРАЛЬ ГРУПП", водій ОСОБА_1 (документ, що посвідчує особу водія - серії НОМЕР_4 ). Під час перевірки виявлено порушення, відповідальність за яке передбачена абзацом 3 частини першої статті 60 Закону України Про автомобільний транспорт внаслідок надання послуг з перевезення вантажу без оформлення документів, перелік яких визначений статтею 48 цього Закону а саме: не оформлено роздруківку даних роботи цифрового тахографа за 08 липня 2020 року. Водій з вказаним актом ознайомлений, від пояснень та підпису акту відмовився.

Відповідно до Товарно-транспортної накладної №28-07-21/11 від 28 липня 2021 року та паспорту-накладної №08-07-21/11 від 28 липня 2021 року автомобільний перевізник, ТОВ "МАГІСТРАЛЬ ГРУПП", здійснював перевезення вантажу (асфальтобетонна суміш), маса брутто 10,620 т на автомобілі реєстраційний номер НОМЕР_3 з пункту навантаження: м. Миргород, в пункт розвантаження: а/д НОМЕР_5 , водій ОСОБА_1 .

На підставі направлення на рейдову перевірку Слобожанського міжрегіонального управління Укртрансбезпеки No008138 від 26 липня 2021 року старшим державним інспектором 28 липня 2021 року о 13:20 проведено перевірку транспортного засобу марки SHACMAN, державний номерний знак НОМЕР_2 .

За результатами перевірки Слобожанським міжрегіональним управлінням Укртрансбезпеки (Полтавська область) складено акт проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом №250247 від 28 липня 2021 року, в якому зафіксовано, що 28 липня 2021 року о 13:20 на ділянці дороги а/д 01701378 км 2+545 проведено перевірку транспортного засобу SHACMAN, державний номерний знак НОМЕР_2 , серія і номер свідоцтва про реєстрацію: НОМЕР_1 , що належить ТОВ "МАГІСТРАЛЬ ГРУПП", водій ОСОБА_1 (документ, що посвідчує особу водія - серії НОМЕР_6 ). Під час перевірки виявлено порушення, відповідальність за яке передбачена абзацом 16 частини першої статті 60 Закону України Про автомобільний транспорт внаслідок перевищення встановлених законодавством встановлених норм понад 20 % при перевезенні вантажу без відповідного дозволу. Водій з вказаним актом ознайомлений, що підтверджується його особистим підписом.

Відповідно до квитанції зважування 28 липня 2021 року о 13:08 здійснено зважування транспортного засобу НОМЕР_2 та встановлення ваги (тонн) навантаження на вісь 1 6650 кг, вісь 2 10360 кг, вісь 3 10530 кг, загальна 27540 кг.

Згідно з довідкою про результати здійснення габаритно-вагового контролю № 050048 від 28 липня 2021 року найменування, місце розташування пункту габаритно-вагового контролю а/д 01701378 км. 2+545; водій транспортного засобу ОСОБА_1 ; автомобіль (тягач): марка SHACMAN, реєстраційний номер НОМЕР_2 ; тип транспортного засобу 3; результати вагового контролю: навантаження на осі, тонн: 1) 6,65, 2) 10,36, 3)10,53.

Відповідно до акту про перевищення транспортним засобом нормативних вагових параметрів від 28 липня 2021 року габаритно-ваговий контроль проводився Слобожанським міжрегіональним управлінням Укртрансбезпеки а/д 01701378 км ; автомобіль (тягач): марка SHACMAN, реєстраційний номер НОМЕР_2 ; суб`єкт, що перевіряється: ТОВ "МАГІСТРАЛЬ ГРУПП", водій ОСОБА_1 ; найменування та вид вантажу асфальт; маршрут руху та пройдена дистанція: Полтавська область м. Миргород Великі Кринки, 76 км, повна маса, тонн: нормативно допустима - 40,0, фактична 27,54; осьові навантаження, тонн: нормативно допустимі 11/_/16 та фактичні 6,65/10,36/10,53.

Згідно з розрахунком плати за проїзд великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування No 0067013 від 28 липня 2021 року /а.с.53/ платник - ТОВ "МАГІСТРАЛЬ ГРУПП", маршрут м. Миргород Великі Кринки, пройдена відстань 76 км, автомобіль марки SHACMAN, державний номерний знак НОМЕР_2 , водій ОСОБА_1 , фактичні вагові та (або) габаритні параметри транспортного засобу навантаження на здвоєні осі становить 20,89 т, параметри, на які нараховується плата за проїзд, 4,89, плата за проїзд за перевищення нормативних параметрів 0,42 євро/км, перевищення параметрів нормативів становить 30,56%. Всього до сплати 95,76 євро.

Повідомлення про розгляд справи про порушення законодавства про автомобільний транспорт вих. No60639/28.3/24-21 від 29 липня 2021 року, в якому зазначено дату, час та місце розгляду справи (у приміщенні Слобожанського міжрегіонального управління Укртрансбезпеки (Полтавська область) з 10:00 год до 12:00 год 16 серпня 2021 року), надіслано Слобожанським міжрегіональним управлінням Укртрансбезпеки (Полтавська область) на адресу Товариства з обмеженою відповідальністю "МАГІСТРАЛЬ ГРУПП" рекомендованим поштовим відправленням No3602023701910 та вручено адресату 05 серпня 2021 року, що підтверджується списком згрупованих поштових відправлень та інформацією відстеження поштових відправлень із сайту Укрпошти.

16 серпня 2021 року в.о. заступника начальника Слобожанського міжрегіонального управління Укртрансбезпеки (Полтавська область) Лисенко С.О. винесено постанову про застосування адміністративно-господарського штрафу No189258, якою до Товариства з обмеженою відповідальністю "МАГІСТРАЛЬ ГРУПП" на підставі абзацу 3 частини першої статті 60 Закону України "Про автомобільний транспорт" застосовано (стягнуто) адміністративно-господарський штраф в сумі 1700,00 грн за надання послуг з перевезення вантажів без оформлення документів, передбачених статтею 48 Закону України «Про автомобільний транспорт», 08 липня 2021 року на а/д Н-08км208 на транспортному засобі державний номерний знак НОМЕР_2 .

16 серпня 2021 року в.о. заступника начальника Слобожанського міжрегіонального управління Укртрансбезпеки (Полтавська область) Лисенко С.О. винесено постанову про застосування адміністративно-господарського штрафу № 189260, якою до Товариства з обмеженою відповідальністю "МАГІСТРАЛЬ ГРУПП" на підставі абзацу 16 частини першої статті 60 Закону України "Про автомобільний транспорт" застосовано (стягнуто) адміністративно-господарський штраф в сумі 34000,00 грн за перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм понад 20 % при перевезенні вантажу без відповідного дозволу 28 липня 2021 року на а/д 01701378 км 2+545 на транспортному засобі SHACMAN, державний номерний знак НОМЕР_2 .

Примірники вказаних постанов разом із супровідним листом Слобожанського міжрегіонального управління Укртрансбезпеки (Полтавська область) № 66693/28.2/24-21 від 17 серпня 2021 року надіслано Товариству з обмеженою відповідальністю "МАГІСТРАЛЬ ГРУПП" рекомендованим поштовим відправленням № 3602023703611 та вручено адресату 20 серпня 2021 року, що підтверджується списком згрупованих поштових відправлень No 3223, фіскальним чеком від 18 серпня 2021 року та інформацією відстеження посилок із сайту Укрпошти.

Не погодившись із прии?няттям постанов про застосування адміністративно-господарського штрафу № 189258 від 16 серпня 2021 року та № 189260 від 16 серпня 2021 року, позивач звернувся до суду з цим позовом.

Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того , що за відсутності у транспортному засобі тахографа обов`язковим є ведення індивідуальної контрольної книжки, водночас під час судового розгляду позивачем не надано до суду індивідуальної контрольної книжки водія ОСОБА_1 станом на 08 липня 2021 року, а тому довід позивача щодо необладнання транспортного засобу марки SHACMAN, державний номерний знак НОМЕР_2 , цифровим тахографом, суд вважає неспроможним та недоведеним.

Враховуючи вищевикладене, суд доходить висновку, що водій ОСОБА_1 здійснював перевезення вантажу без оформлення роздруківки даних роботи цифрового тахографа за 08 липня 2021 року, чим порушив вимоги статті 48 Закону України "Про автомобільний транспорт".

З огляду на доведеність у ході судового розгляду справи факту порушення позивачем вимог статті 48 Закону України "Про автомобільний транспорт", суд доходить висновку, що постанова про застосування адміністративно-господарського штрафу No189258 від 16 серпня 2021 року прийнята відповідачем-1 на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені законодавством України.

Також, в ході судового розгляду справи доведено факт перевищення позивачем встановлених законодавством габаритно-вагових норм понад 20 % при перевезенні 28 липня 2021 року вантажу без відповідного дозволу, тому суд першої інстанції дійшов висновку, що постанова про застосування адміністративно-господарського штрафу №189260 від 16 серпня 2021 року прийнята відповідачем-1 на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені законодавством України.

Колегія суддів частково погоджується з висновком суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбаченіКонституцієюта законами України.

Відповідно до ст. 3 Закону України "Про автомобільний транспорт" цей закон регулює відносини між автомобільними перевізниками, замовниками транспортних послуг, органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування, пасажирами, власниками транспортних засобів, а також їх відносини з юридичними та фізичними особами - суб`єктами підприємницької діяльності, які забезпечують діяльність автомобільного транспорту та безпеку перевезень.

Постановою Кабінету Міністрів України № 103 від 11.02.2015 затверджено Положення про Державну службу України з безпеки на транспорті (Укртрансбезпека) (далі - Положення № 103).

Підпунктами 2, 54, 58, 62 пункту 5 Положення № 103 визначено, що Укртрансбезпека відповідно до покладених на неї завдань: здійснює державний нагляд (контроль) за додержанням вимог законодавства на автомобільному, міському електричному, залізничному, морському та річковому транспорті; проводить перевірки за додержанням суб`єктами господарювання, фізичними особами та юридичними особами вимог законодавства про транспорт; здійснює контроль наявності, видачу дозвільних документів на здійснення перевезень та контроль відповідності виду перевезення, що фактично здійснюється; здійснює інші повноваження, визначені законом.

Процедура здійснення державного контролю за додержанням суб`єктами господарювання, які провадять діяльність у сфері автомобільного транспорту, вимог законодавства про автомобільний транспорт, норм та стандартів щодо організації перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом визначена Порядком здійснення державного контролю на автомобільному транспорті, який затверджений Постановою Кабінету Міністрів України № 1567 від 08.11.2006 (далі - Порядок№1567, в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).

Відповідно до пп. 2-4 Порядку № 1567 державному контролю підлягають усі транспортні засоби, що здійснюють автомобільні перевезення пасажирів та вантажів на території України.

Органами державного контролю на автомобільному транспорті є Укртрансбезпека, її територіальні органи.

Державний контроль на автомобільному транспорті здійснюється посадовими особами органу державного контролю, в тому числі шляхом проведення рейдових перевірок.

Відповідно до пункту 14 Порядку № 1567 рейдова перевірка транспортних засобів проводиться в будь-який час на окремо визначених ділянках дороги, маршрутах руху, автовокзалах, автостанціях, автобусних зупинках, місцях посадки та висадки пасажирів, стоянках таксі і транспортних засобів, місцях навантаження та розвантаження вантажних автомобілів, місцях здійснення габаритно-вагового контролю, під час виїзду з підприємств та місць стоянки, на інших об`єктах, що використовуються суб`єктами господарювання для забезпечення діяльності автомобільного транспорту.

Пунктом 15 Порядку № 1567 встановлено вичерпний перелік підстав під час проведення рейдової перевірки, серед яких зазначено наявність визначених статтями 39 і 48 Закону України "Про автомобільний транспорт" документів, на підставі яких здійснюються перевезення автомобільним транспортом; додержання водієм режиму праці та відпочинку; виконання водієм інших вимог Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, інших нормативно-правових актів.

Оформлення результатів перевірки та застосування адміністративно-господарських штрафів, передбачені пунктами 20-30 цього Порядку.

Так, виявлені під час перевірки порушення вимог законодавства та норм і стандартів щодо організації перевезень автомобільним транспортом зазначаються в акті з посиланням на порушену норму. У разі виявлення в ході перевірки транспортного засобу порушення законодавства про автомобільний транспорт посадовими особами, що провели перевірку, складається акт за формою згідно з додатком 3.

Про результати перевірки транспортного засобу (відсутність порушення або зазначення номера складеного акта) посадова особа робить запис у дорожньому листі (за наявності такого) із зазначенням дати, часу, місця перевірки, свого прізвища, місця роботи і посади, номера службового посвідчення та ставить свій підпис, а у разі проведення перевірки виконання Європейської угоди ставить відповідний відбиток печатки на реєстраційному листку режиму праці та відпочинку водіїв (у разі наявності).

У разі відмови уповноваженої особи суб`єкта господарювання або водія від підписання акта перевірки суб`єкта господарювання або акта перевірки транспортного засобу посадові особи, що провели перевірку, роблять про це запис (п. 20-22 Порядку № 1567).

Відповідно до пункту 25 Порядку № 1567 справа про порушення розглядається в органі державного контролю за місцезнаходженням суб`єкта господарювання або за місцем виявлення порушення (за письмовою заявою уповноваженої особи суб`єкта господарювання) не пізніше ніж протягом двох місяців з дня його виявлення.

Пунктом 27 Порядку № 1567 передбачено, що за наявності підстав керівник органу державного контролю або його заступник виносить постанову про застосування адміністративно-господарських штрафів, яка оформляється згідно із додатком 5.

За приписами ст. 6 Закону України "Про автомобільний транспорт" державному контролю підлягають усі транспортні засоби українських та іноземних перевізників, що здійснюють автомобільні перевезення пасажирів і вантажів на території України.

Згідно із положеннями ст. 48 Закону України "Про автомобільний транспорт" автомобільні перевізники, водії повинні мати і пред`являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконують вантажні перевезення.

Документами для здійснення внутрішніх перевезень вантажів є:

для автомобільного перевізника - документ, що засвідчує використання транспортного засобу на законних підставах, інші документи, передбачені законодавством;

для водія - посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційні документи на транспортний засіб, товарно-транспортна накладна або інший визначений законодавством документ на вантаж, інші документи, передбачені законодавством.

Аналіз положень статті 48 Закону України «Про автомобільний транспорт» дає підстави для висновку, що законодавцем при визначенні документів для здійснення внутрішніх перевезень вантажів не встановлено їх вичерпний перелік, проте зазначено на необхідність наявності інших документів, передбачених законодавством.

Порядок установлення, технічного обслуговування та використання контрольних пристроїв (тахографів) на автомобільних транспортних засобах (крім таксі), які використовуються для надання послуг з перевезення пасажирів та вантажів встановлено Інструкцією з використання контрольних пристроїв (тахографів) на автомобільному транспорті, затвердженої Наказом Міністерства транспорту та зв`язку України № 385 від 24.06.2010 (далі - Інструкція № 385).

Відповідно до п. 1.4 Інструкції № 385 контрольний пристрій (тахограф) - обладнання, яке є засобом вимірювальної техніки, призначене для встановлення на транспортних засобах для показу та реєстрації в автоматичному чи напівавтоматичному режимі інформації про рух таких транспортних засобів та про певні періоди роботи їхніх водіїв;

тахокарта - бланк, призначений для внесення й зберігання зареєстрованих даних, який вводять в аналоговий контрольний пристрій (тахограф) та на якому маркувальні пристрої останнього здійснюють безперервну реєстрацію інформації, що підлягає фіксуванню відповідно до положень ЄУТР.

Згідно з п. 2.4 Інструкції № 385, транспортні засоби, призначені для перевезення небезпечних вантажів, обладнуютьтахографамиз урахуванням положень пунктів 2.1 - 2.3 цього розділу та відповідно до законодавства щодо встановлення вимог до конструкцій таких транспортних засобів.

Відповідно до п. 3.3 Інструкції № 385, водій транспортного засобу, обладнаноготахографом:

- забезпечує правильну експлуатаціютахографата управління режимами його роботи відповідно до інструкції виробникатахографа;

- своєчасно встановлює, змінює і заповнює тахокарти та забезпечує їх належне зберігання;

- використовує тахокарти (у разі використання аналоговоготахографа) або у разі використання цифровоготахографа- особисту картку водія кожного дня, протягом якого керував транспортним засобом;

- має при собі: протокол про перевірку та адаптаціютахографадо транспортного засобу; заповнені тахокарти у кількості, що передбачена ЄУТР (994_016), або картку водія чи роздруківку даних роботитахографау разі обладнання транспортного засобу цифровимтахографом;

- у разі несправності або пошкодження аналоговоготахографасвоєчасно записує від руки дані щодо режиму роботи та відпочинку на зворотному боці тахокарти, де нанесена сітка з відповідними графічними позначками, інформує про це відповідну посадову особу перевізника, з яким водій перебуває у трудових відносинах (для найманих водіїв);

- у разі несправності або пошкодження цифровоготахографаабо картки до нього своєчасно записує від руки дані щодо режиму роботи та відпочинку на зворотному боці аркуша, призначеного для роздруківки даних, що використовують у даному тахографі, та забезпечує належне зберігання таких записів.

Норми даної Інструкції поширюється на суб`єктів господарювання, які проводять діяльність у сфері надання послуг з перевезення пасажирів та/або вантажів автомобільними транспортними засобами (крім таксі) (п.1.3. Інструкції), без поділу на міжнародні тавнутрішні перевезення.

Пунктом 6.3 Положення про робочий час і час відпочинку водіїв колісних транспортних засобів, затвердженого Наказом Міністерства транспорту та зв`язку України № 340 від 07.06.2010 визначено, що водій, що керує транспортним засобом, який не обладнанийтахографом,веде індивідуальну контрольну книжку водія (додаток 3).

З аналізу наведених приписів законодавства слідує, що водій транспортного засобу, обладнаноготахографом,повинен мати при собі заповнені тахокарти, або картку водія чи роздруківку даних роботитахографау разі обладнання транспортного засобу цифровимтахографом,а у разі керування транспортним засобом, який не обладнанийтахографом,водій веде індивідуальну контрольну книжку водія.

Зазначений висновок відповідає правовій позиції Верховного Суду, викладеній в постанові від 11.02.2020 по справі 820/4624/17.

Чинним законодавством відсутність контролю робочого часу щодо певної категорії водіїв не передбачена.

Зазначені висновки відповідають застосуванню норм матеріального права у постанові Верховного Суду від 19 березня 2020 року у справі № 823/1199/17.

Отже, державному контролю підлягають усі транспортні засоби українських та іноземних перевізників, що здійснюють автомобільні перевезення пасажирів і вантажів на території України. Такий контроль здійснюють уповноважені органи Уктрансбезпека шляхом проведення перевірок, зокрема, рейдових. У зв`язку з цим, автомобільні перевізники, водії повинні мати і пред`являти уповноваженим особам документи, на підставі яких виконують вантажні перевезення. До документів для здійснення внутрішніх перевезень обов`язковими є картка водія у випадку обладнання транспортного засобутахографомабо індивідуальна контрольна книжка водія, завдяки якій здійснюється державний контроль за додержанням водієм режиму праці та відпочинку у випадку відсутностітахографа.Уповноважені особи мають право перевіряти наявність вказаних документу під час здійснення як міжнародних, так і внутрішніх перевезеннях.

Таким чином, водій за приписами п. 3.3 Інструкції № 385 повинен був мати картку водія.

Абзацем 3 ч. 1 ст. 60 Закону України «Про автомобільний транспорт» визначено, що за порушення законодавства про автомобільний транспорт до автомобільних перевізників застосовуються адміністративно-господарські штрафи за надання послуг з перевезень пасажирів та вантажів без оформлення документів, перелік яких визначений статтями 39 та 48 цього Закону в розмірі ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Доводи позивача з посиланням на те, що встановленнятахографує обов`язковими лише під час здійснення міжнародних перевезень, колегія суддів вважає необґрунтованими, оскільки як зазначалось вище, дія Інструкції №385 поширюється на усіх суб`єктів господарювання, які провадять діяльність у сфері надання послуг з перевезення пасажирів та/або вантажів автомобільними транспортними засобами (крім таксі). Так, використання тахографів є обов`язковим лише при виконанні міжнародних перевезень, оскільки в силу п.1.3. Положення №340 вимоги цього Положення поширюються на автомобільних перевізників та водіїв, які здійснюютьвнутрішні перевезенняпасажирів чи/та вантажів колісними транспортними засобами.

Колегія суддів також акцентує увагу на тому, що тахокарти входять до переліку обов`язкових документів для здійснення внутрішніх перевезень вантажів, наряду з документом, що засвідчує використання транспортного засобу на законних підставах.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 10 травня 2019 року по справі №816/124/17.

Як вбачається із оскарженої постанови №189258 від 16 серпня 2021 року до позивача застосовано адміністративно- господарський штраф на підставі абзацу 3 частини першої статті 60 Закону України "Про автомобільний транспорт" внаслідок надання позивачем послуг з вантажоперевезень згідно з товарно-транспортною накладною № o00000033180 від 08 липня 2021 року транспортним засобом, який обладнаний аналоговим тахографом, без оформлення обов`язкових документів, а саме: роздруківки даних роботи цифрового тахографа за 08 липня 2021 року.

Колегія суддів зазначає , що задля того, щоб вимагати надання саме документів натахограф,відповідачу необхідно було здійснити безпосередньо перевірку наявності чи відсутності такоготахографута перевірку характеристик транспортного засобу (повної маси) позивача для визначення обов`язку обладнання йоготахографом,з послідуючою перевіркою документів на такийтахограф.

Позивач як в позові так і апеляційній сказі наполягає на тому , що автомобіль не обладнаний тахографом.

Відповідач вважає , що факт встановлення цифрового тахографу зафіксовано в акті перевірки No250231 від 08.07.2021 .

Однак, колегія суддів звертає увагу на те, що акт перевірки № 250231 від 08.07.2021 не містить вказівки на обладнання автомобіля цифровим тахогрофом.

З акту перевірки вбачається, що водій відмовся від надання пояснень та підпису акту перевірки.

Тобто , відповідачем не доведено наявність в автомобілі SHACMAN SX 32386-Т 384 тахографу .

Відсутність установленого в автомобілі тахографу виключає можливість здійснення водієм роздруківки даних роботи цифрового тахографа за відповідну дату.

Колегія суддів зазначає, що в даному випадку індивідуальна контрольна книжка водія була б належним документом для обліку робочого часу та часу відпочинку водія.

Однак, відповідачем така не витребувалась у водія для перевірки даних.

Крім того , з пояснень відповідача підставою для притягнення підприємства позивача є ненадання водієм роздруківки тахографа, а не відсутність у водія індивідуальної контрольної книжки.

З урахуванням положень ст. 77 КАС України саме на відповідача покладається обов`язок надати до суду належні та допустимі докази на підтвердження доказів на підтвердження наявності в діях позивача складу правопорушення, відповідальність за яке передбачена абзацом 3 частини першої статті 60 Закону України Про автомобільний транспорт внаслідок надання послуг з перевезення вантажу без оформлення документів, перелік яких визначений статтею 48 цього Закону, а саме: не оформлено роздруківку даних роботи цифрового тахографа за 08 липня 2020 року, тобто на підтвердження правомірності винесеної відносно позивача оскаржуваної постанови.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що вчинення позивачем порушення, відповідальність за яке передбачена абзацом 3 частини першої статті 60 Закону України Про автомобільний транспорт внаслідок надання послуг з перевезення вантажу без оформлення документів, перелік яких визначений статтею 48 цього Закону, а саме: не оформлено роздруківку даних роботи цифрового тахографа за 08 липня 2020 року, не підтверджено належними і допустимими доказами, у зв`язку з чим приходить до висновку, що оскаржувана постанова Слобожанського міжрегіонального управління Укртрансбезпеки Полтавської області про застосування адміністративно-господарського штрафу №189258 від 16 серпня 2021 року, якою накладено штраф в розмірі 1700,00 грн є неправомірною та підлягає скасуванню.

Наведене не враховано та не досліджено судом першої інстанції , що призвело до невірного вирішення справи в частині відмови у задоволенні позову про скасування постанови Слобожанського міжрегіонального управління Укртрансбезпеки Полтавської області про застосування адміністративно-господарського штрафу №189258 від 16 серпня 2021 року, якою накладено штраф в розмірі 1700,00 грн, тому рішення суду в цій частині підлягає скасуванню з прийняттям в цій частині нового рішення про задоволення позовних вимог і визнання протиправним та скасування постанови Слобожанського міжрегіонального управління Укртрансбезпеки Полтавської області про застосування адміністративно-господарського штрафу №189258 від 16 серпня 2021 року.

При цьому, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо відмови у задоволенні позову про визнання протиправними та скасування постанови Слобожанського міжрегіонального управління Укртрансбезпеки Полтавської області про застосування адміністративно-господарського штрафу № 189260 від 16 серпня 2021 року, якою накладено штраф в розмірі 34000,00 грн , виходячи з наступного.

Відповідно до положень ч.1,2 статті 29 Закону України «Про дорожній рух» до участі у дорожньому русі допускаються транспортні засоби, конструкція і технічний стан яких відповідають вимогам діючих в Україні правил, нормативів і стандартів, що мають сертифікат на відповідність цим вимогам, укомплектовані у встановленому порядку, а у разі, якщо транспортний засіб згідно із цим Законом підлягає обов`язковому технічному контролю, пройшов такий контроль.

З метою збереження автомобільних доріг, вулиць та залізничних переїздів участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, допускається за наявності дозволу на участь у дорожньому русі таких транспортних засобів.

Порядок видачі дозволу на участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, та розмір плати за його отримання встановлюються Кабінетом Міністрів України.

Згідно із пунктом 1 Порядку здійснення державного контролю на автомобільному транспорті, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.11.2006 року №1567 (далі - Порядок №1567) цей Порядок визначає, процедуру здійснення державного контролю за додержанням суб`єктами господарювання, які провадять діяльність у сфері автомобільного транспорту (далі - суб`єкти господарювання), вимог законодавства про автомобільний транспорт, норм та стандартів щодо організації перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом, норм міжнародних договорів про міжнародне автомобільне сполучення, виконанням умов перевезень, визначених дозволом на перевезення на міжобласних автобусних маршрутах, вимог Європейської угоди щодо роботи екіпажів транспортних засобів, які виконують міжнародні автомобільні перевезення, дотриманням габаритно-вагових параметрів, наявністю дозвільних документів на виконання перевезень та відповідністю виду перевезень, відповідних ліцензій, внесенням перевізниками-нерезидентами платежів за проїзд автомобільними дорогами.

Виявлені під час перевірки порушення вимог законодавства, норм і стандартів щодо організації перевезень автомобільним транспортом зазначаються в Акті з посиланням на порушену норму (п.20 Порядку №1567).

Згідно до статті 48 Закону України «Про автомобільний транспорт» автомобільні перевізники, водії повинні мати і пред`являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи на підставі яких виконуються вантажні перевезення.

Підстави та порядок отримання дозволу, який дає право на рух автомобільними дорогами України у разі перевезення вантажів з перевищенням габаритних або вагових обмежень визначені Правилами проїзду великогабаритних та великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами, які затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 18 січня 2001 року №30 (далі - Правила №30)

Пунктом 4 Правил №30 визначено, що рух великовагових та великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами здійснюється на підставі дозволу на участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, виданим перевізникові уповноваженим підрозділом Національної поліції, або документа про внесення плати за проїзд таких транспортних засобів.

Дозвіл оформлюється уповноваженим підрозділом Національної поліції на підставі погоджувальних документів з власниками вулично-дорожньої мережі, залізничних переїздів, мостового господарства, служб міського електротранспорту, в яких визначаються умови і режим проїзду зазначених транспортних засобів.

Пунктом 22.5 Правил дорожнього руху України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 року №1306 визначено, що за спеціальними правилами здійснюється дорожнє перевезення небезпечних вантажів, рух транспортних засобів та їх составів у разі, коли хоч один з їх габаритів перевищує за шириною 2,6 м, за висотою від поверхні дороги - 4 м (для контейнеровозів на встановлених Укравтодором і Державтоінспекцією маршрутах - 4,35 м), за довжиною - 22 м (для маршрутних транспортних засобів - 25 м), фактичну масу понад 40 т (для контейнеровозів - понад 44 т, на встановлених Укравтодором і Державтоінспекцією для них маршрутах - до 46 т), навантаження на одиночну вісь - 11 т (для автобусів, тролейбусів - 11,5 т), здвоєні осі - 16 т, строєні - 22 т (для контейнеровозів навантаження на одиночну вісь - 11 т, здвоєні осі - 18 т, строєні - 24 т) або якщо вантаж виступає за задній габарит транспортного засобу більш як на 2 м.

Допускається перевищення вагових параметрів порівняно з визначеними у пункті 22.5 Правил дорожнього руху на 2 відсотки (величина похибки) без оформлення відповідного дозволу та внесення плати за проїзд.

Відповідно до положень статей 4 і 29 Закону України «Про дорожній рух», статті 33 Закону України «Про автомобільні дороги» Кабінет Міністрів України постановою від 27.06.2007 року № 879 затвердив Порядок здійснення габаритно-вагового контролю та справляння плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові та/або габаритні параметри яких перевищують нормативні (далі - Порядок № 879).

За змістом пункту 2 Порядку №879 великовагові та великогабаритні транспортні засоби - транспортні засоби, вагові та/або габаритні параметри яких перевищують нормативні навантаження на вісь (осі) та загальна маса або габарити яких перевищують один з параметрів, що зазначені у пункті 22.5 Правил дорожнього руху. При цьому транспортний засіб не може вважатися великоваговим та/або великогабаритним, якщо його параметри не перевищують нормативи більш як на 2 відсотки.

Вимірювання (зважування) - процес визначення за допомогою вимірювального (зважувального) обладнання габаритно-вагових параметрів фактичної маси та навантаження на вісь (осі) транспортного засобу, що проводяться згідно із методикою, затвердженою спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у сфері метрології.

Габаритно-ваговий контроль - контроль за проїздом великовагових та/або великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування, який включає перевірку відповідності габаритно-вагових параметрів таких транспортних засобів установленим законодавством параметрам і нормам, наявності дозволу на рух за визначеними маршрутами, а також дотримання визначених у дозволі умов та режиму руху транспортних засобів.

Габаритно-ваговий контроль транспортних засобів на автомобільних дорогах загального користування здійснюється Укртрансбезпекою, її територіальними органами та уповноваженими підрозділами Національної поліції (п. 3 Порядку № 879).

Згідно із вимогами п.18 Порядку №879 за результатами габаритно-вагового контролю на стаціонарному або пересувному пункті водієві транспортного засобу видається довідка про здійснення габаритно-вагового контролю із зазначенням часу і місця його здійснення.

Положеннями абзацу 16 частини 1 статті 60 Закону України «Про автомобільний транспорт» визначено, що за порушення законодавства про автомобільний транспорт до автомобільних перевізників застосовуються адміністративно-господарські штрафи за перевищення установлених законодавством габаритно-вагових норм понад 20 % при перевезенні вантажу без відповідного дозволу - штраф у розмірі двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян .

Отже, наслідком перевищення транспортним засобом встановлених законодавством габаритно-вагових параметрів є притягнення автомобільного перевізника до відповідальності у вигляді адміністративно-господарського штрафу.

При цьому, дозвіл та плата за проїзд великовагового та/або великогабаритного транспортного засобу є обов`язковими при здійсненні перевезень великоваговими чи великогабаритними транспортними засобами, вагові чи габаритні параметри яких перевищують нормативно допустимі.

Предметом спору у даній справі є постанова про накладення адміністративно-господарського штрафу на Товариство з обмеженою відповідальністю "МАГІСТРАЛЬ ГРУПП" за перевищення вагових параметрів згідно із абзацом 16 частини першої статті 60 Закону України «Про автомобільний транспорт».

Підставою для прийняття спірної постанови про застосування до Товариства з обмеженою відповідальністю "МАГІСТРАЛЬ ГРУПП" адміністративно-господарського штрафу слугував факт перевищення транспортним засобом перевізника нормативних вагових параметрів щодо осьового навантаження , зафіксований в акті про перевищення транспортним засобом нормативних вагових параметрів від 28 липня 2021 року , довідці №050048 про результати здійснення габаритно-вагового контролю від 28 липня 2021 року, розрахунку №0067013 від 28 липня 2021 року плати за проїзд великовагових та (або) великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування , талоні-зважуванні № 2356 від 28 липня 2021 року .

Вказаними документами підтверджується, що навантаження на здвоєні осі транспортного засобу склало 20,89 т (10,360 т +10,530 т), при дозволеному навантаженні - 16 т, внаслідок чого перевищено вагові параметри на 30,56%.

Відтак, за результатами проведення габаритно - вагового контролю транспортного засобу позивача, посадовими особами контролюючого органу зафіксовано факт перевищення нормативно вагових параметрів.

Апеляційний суд звертає увагу, що в контексті п.22.5 Правил дорожнього руху перевізник, зважаючи на особливості та характер вантажу, зобов`язаний обрати вагу, яка водночас не перевищуватиме як повну масу транспортного засобу, так і навантаження на осі.

Слід зазначити, що транспортний засіб чи автопоїзд з вантажем або без вантажу вважається великоваговим, якщо максимальна маса або осьова маса перевищує хоча б один з параметрів, зазначених у пункті 22.5 Правил дорожнього руху (пункт 3 Правил проїзду великогабаритних та великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 18.01.2001 року за №30).

У відповідності до ч. 4 ст. 48 Закону України «Про автомобільний транспорт» у разі перевезення вантажів з перевищенням габаритних або вагових обмежень обов`язковим документом також є дозвіл, який дає право на рух автомобільними дорогами України, виданий компетентними уповноваженими органами, або документ про внесення плати за проїзд великовагових (великогабаритних) транспортних засобів, якщо перевищення вагових або габаритних обмежень над визначеними законодавством становить менше п`яти відсотків.

Разом з цим, чинним законодавством України установлено, що перевищення вагових параметрів порівняно з визначеними у пункті 22.5 Правил дорожнього руху в межах 2% не потребує оформлення відповідного дозволу та внесення плати за проїзд.

Вказані положення Закону є спеціальними для автомобільного перевізника та визначають обов`язок перевізника одержати відповідний дозвіл у разі перевезення вантажів з перевищенням габаритних або вагових обмежень.

У даному випадку, оскільки вагові параметри транспортного засобу позивача із урахуванням результатів їх зважування відповідачем перевищують нормативні більше, ніж на 2 відсотки (що також не заперечується позивачем), то такі транспортний засіб Товариства з обмеженою відповідальністю "МАГІСТРАЛЬ ГРУПП" вважається великоваговим та має здійснювати рух автомобільними дорогами на підставі дозволу.

Суд апеляційної інстанції зауважує, що в матеріалах справи відсутні належні та допустимі докази на підтвердження наявності у Товариства з обмеженою відповідальністю "МАГІСТРАЛЬ ГРУПП" дозволу на участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні.

Окрім цього, приписи абзацу 15 частини 1 статті 60 Закону України «Про автомобільний транспорт» передбачають настання відповідальності при встановленні факту перевезення вантажу з перевищенням встановлених законодавством габаритно-вагових норм понад 20% включно без відповідного дозволу.

Не дотримання вказаних вимог, відповідно до приписів абз.16 ч.1 ст. 60 Закону України «Про автомобільний транспорт» від 05.04.2001 року №2344-ІІІ є підставою для застосування до автомобільного перевізника штрафу, що складає 34000 грн.

Отже, на переконання колегії суддів, відповідач правомірно застосував до позивача санкцію, передбачену положеннями абзацу 16 ч.1 ст.60 Закону України «Про автомобільний транспорт» у вигляді штрафу, за перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм понад 20% включно при перевезенні неподільного вантажу без відповідного дозволу або подільного вантажу.

Стосовно доводів скаржниці про неврахування судом першої інстанції того, що автомобіль здійснював перевезення подільного вантажу, апеляційний суд вважає за необхідне зазначити таке.

Положеннями пункту 12.5 Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в України, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 14.10.1997 року № 363 передбачено, що для транспортування вантаж треба рівномірно розміщувати в кузові таким чином, щоб не була порушена стійкість автомобіля і не утруднювалося керування ним. Вантаж не повинен зміщуватися під час руху, випадати з кузова, волочитися і створювати небезпеку для пішоходів та інших учасників дорожнього руху.

Крім того, згідно до вимог чинного законодавства жодним національним чи міжнародним нормативним документом не передбачені виключення з ПДР (пункти 2.3а, 2.3б; 12.1) при перевезенні подільних (в тому числі сипучих) вантажів.

Переміщення вантажу під час руху не є припустимим, оскільки його переміщення спричиняє збільшення динамічної маси транспортного засобу при гальмуванні, а також порушує стійкість транспортного засобу. Вказані негативні переміщення вантажу під час руху можуть призвести до непередбачуваних катастрофічних наслідків та є загрозою для безпеки дорожнього руху.

Відповідальність за пакування, навантаження, розміщення вантажу несе перевізник, а тому в усіх випадках нерівномірного навантаження на осі, або фактичної маси транспортного засобу, відповідальність за таке навантаження має нести перевізник, як учасник дорожнього руху.

При цьому, завантажуючи вантажний автомобіль в межах дозволеної фактичної маси, перевізник зобов`язаний враховувати дозволені навантаження на осі транспортного засобу, нерівномірний розподіл маси вантажу на осі, зміну маси транспортного засобу та можливе перевищення вагових параметрів після здійснення такого завантаження, та використовувати, в таких випадках, транспортний засіб з додержанням вимог чинного законодавства України.

Слід зазначити, що приписи ст.48 Закону України «Про автомобільний транспорт» не містять ніяких застережень стосовно виду вантажу - подільного або неподільного, який перевозиться.

В постанові від 24.07.2019 року по справі №803/1540/16 Верховний Суд зауважив, якщо вагові параметри вказаного транспортного засобу перевищують нормативно допустимі вагові обмеження, що дало підстави вважати цей транспортний засіб великоваговим, для руху якого, за правилами частини четвертої статті 48 Закону № 2344-ІІІ, повинен бути відповідний дозвіл. Відсутність такого дозволу є достатньою підставою для накладення на Товариство штрафу відповідно до статті 60 Закону № 2344-ІІІ.

Санкція абз.16 ч.1 ст.60 Закону України «Про автомобільний транспорт» передбачає відповідальність за перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм понад 20% включно при перевезенні неподільного вантажу без відповідного дозволу або подільного вантажу.

Діюче законодавство України чітко визначає підстави для відповідальності автомобільного перевізника, як то порушення законодавства про автомобільний транспорт.

Водій, який здійснює вантажні перевезення, зокрема, сипучого вантажу великогабаритним автомобільним транспортом, зобов`язаний дотримуватись встановлених правил, з метою уникнення порушень законодавства про автомобільний транспорт та створення небезпеки для пішоходів та інших учасників дорожнього руху, а тому суд не приймає до уваги доводи позивача щодо сипучості вантажу, так як вони є необґрунтованими.

Отже, відсутність у водія при перевезенні вантажів передбачених законодавством документів становить склад правопорушення, за яке до автомобільних перевізників застосовується адміністративно-господарський штраф.

Щодо доводів позивача про відсутність відповідної методики проведення габаритно-вагового контролю суд зазначає, що на момент виникнення спірних правовідносин не була затверджена і відповідна методика Мінекономрозвитку, якою мали керуватися органи Укртрансбезпеки під час проведення габаритно-вагового контролю.

Так, вимога щодо необхідності використання під час проведення габаритно-вагового контролю Укртрансбезпекою або її територіальними органами методики, затвердженої Мінекономрозвитку, яка була закріплена у п. 19 Порядку №879, виключена з 08.09.2017 на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 671.

Колегія суддів зазначає, що з огляду на виключення п. 19 Порядку №879, наявність у терміні «вимірювання» посилання на методику, затверджену спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у сфері метрології, не свідчить про наявність у відповідача обов`язку під час здійснення габаритно-вагового контролю керуватися методикою, затвердженою спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у сфері метрології.

Вказана правова позиція висловлена Верховним Судом у постанові від 02 серпня 2018 року у справі №820/1420/17.

Наразі, відсутність методики проведення габаритно-вагового контролю не є підставою, яка звільняє перевізників від відповідальності за перевищення вагових та габаритних параметрів транспортного засобу та від обов`язку по внесенню плати за таке перевищення.

Крім того, колегія суддів звертає увагу, що пунктом 12.5 Правил перевезення вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 14.10.1997 №363, передбачено, що для транспортування вантаж треба рівномірно розміщувати в кузові таким чином, щоб не була порушена стійкість автомобіля і не утруднювалося керування ним. Вантаж не повинен зміщуватися під час руху, випадати з кузова, волочитися і створювати небезпеку для пішоходів та інших учасників дорожнього руху.

За правилами до п. 9 Вимог до облаштування та технічного оснащення пунктів габаритно-вагового контролю на автомобільних дорогах загального користування, затверджених наказом Міністерства інфраструктури України від 28.07.2016 №255, вагове обладнання повинно забезпечувати поосьове зважування у русі і визначати повну масу вантажного транспортного засобу з похибкою не більше ніж 2% та дискретністю вимірювання в межах технічних характеристик вагового обладнання, визначених виробником.

Таким чином, всупереч доводів позивача, зазначеним нормативним положенням чітко визначено, що вагове обладнання повинно забезпечувати саме поосьове зважування у русі транспортного засобу.

Апеляційний суд вважає безпідставними посилання апелянта, позивача по справі, на позицію Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду, викладену у постанові від 29.01.2020 у справі №814/1460/16,оскільки касаційним судом у вказаній справі не зроблено жодного висновку щодо спірного питання, а справу у відповідній частині направлено на новий судовий розгляд до суду першої інстанції. До того ж у вказаній справі під час нового розгляду підлягали з`ясуванню обставини щодо способу перевезення вантажу, що суттєво відрізняється від обставин даної адміністративної справи.

Колегія суддів зазначає, що долучений до матеріалів справи лист Департаменту патрульної поліції Національної поліції України від 06.09.2021 не є тим документом, який свідчить про відмову у наданні такого дозволу, а є лише листом інформаційного характеру, що наданий на запит про отримання публічної інформації згідно Закону України "Про доступ до публічної інформації".

Таким чином, колегія суддів прийшла до висновку щодо необґрунтованості доводів апелянта на відсутність обов`язку отримання дозволу на рух автомобільними дорогами при перевищенні встановлених законодавством габаритно-вагових норм та неможливість накладення адміністративно-господарського штрафу за таке правопорушення.

Доводи апелянта з посиланням наявність окремих технічних помилок (назви автомобіля, дати проїзду тощо) при складенні відповідачем оскаржуваної постанови , прийнятої сама за наслідками габаритно-вагового контролю, не спростовують правомірності висновку відповідача щодо допущеного позивачем порушення. Відповідач вказує , що під час друкованого оформлення постанов було допущено технічну помилку . Факт наявності порушення, а сама перевищення позивачем встановлених законодавством габаритно- вагових норм понад 20 % при перевезенні 28 липня 2021 року вантажу без відповідного дозволу , підтверджено актом про перевищення транспортним засобом нормативних вагових параметрів від 28 липня 2021 року , довідкою № 050048 про результати здійснення габаритно-вагового контролю від 28 липня 2021 року , розрахунком № 0067013 від 28 липня 2021 року плати за проїзд великовагових та (або) великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування , талоном-зважування № 2356 від 28 липня 2021 року . Також, позивач не спростовує встановленого факту порушення саме 28 липня 2021 року.

Колегія суддів вважає вірним висновок суду щодо безпідставності посилань позивача на те, що в спірній постанові не вказано конкретні обставини вчинення правопорушення, місце його вчинення, оскільки як видно із тексту, її складено в формі, затвердженій постановою КМУ від 20.05.2013 р. №422. В спірній постанові описано зміст правопорушення перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм понад 20 % при перевезенні вантажу без відповідного дозволу .Опис правопорушеннявизначено саме таким чином, оскільки у самому бланку постанови вказано про необхідність зазначення правопорушення лише в контексті вказаного закону.

Ухвалюючи дане судове рішення, колегія суддів також враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у апеляційному провадженні), сформовану, зокрема у справі "Ґарсія Руіз проти Іспанії" (Garcia Ruiz v. Spain), заява №30544/96, п. 26, ECHR 1999-1, де Суд зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід.

Згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

За таких обставин, колегія суддів дійшла висновку про те, що рішення суду першої інстанції в частині відмови у задоволенні позову про визнання протиправними та скасування постанови Слобожанського міжрегіонального управління Укртрансбезпеки Полтавської області про застосування адміністративно-господарського штрафу № 189260 від 16 серпня 2021 року, якою накладено штраф в розмірі 34000,00 грн є законним та обґрунтованим і не підлягає скасуванню, оскільки суд, всебічно перевіривши обставини справи, вирішив спір у відповідності з нормами матеріального права та при дотриманні норм процесуального права, з дослідженням усіх основних питань, які є важливими для прийняття даного судового рішення.

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції в цій частині, позаяк зводяться виключно до переоцінки доказів та є незгодою апелянта з висновками суду першої інстанцій по їх оцінці, тому не можуть бути прийняті до уваги апеляційною інстанцією.

Велика Палата Верховного Суду неодноразово у своїх рішеннях, зокрема у справах у справах № 265/6582/16-ц, № 487/10128/14-ц, № 487/10132/14-ц, № 924/1473/15 звертала увагу на те, що відповідно до принципу juranovitcuria («суд знає закони») навіть неправильна юридична кваліфікація сторонами спірних правовідносин не звільняє суд від обов`язку застосувати для вирішення спору належні приписи юридичних норм.

Відповідно дост. 242 КАС Українирішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Згідно п. 1 ч. 1ст. 315 КАС Україниза наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

Відповідно дост. 316 КАС Українисуд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Відповідно до ст.317 КАС України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: 1) неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

Отже, постанова суду першої інстанції підлягає частковому скасуванню з прийняттям в цій частині нової постанови. В іншій частині постанова суду першої інстанції підлягає залишенню без змін.

Керуючись ст. ст. 242, 243, 250, 308, 310, 315, 317, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу задовольнити частково.

Рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 29.10.2021 по справі № 440/10065/21 скасувати в частині відмови у задоволенні позовних вимог про визнання протиправною та скасування постанови Слобожанського міжрегіонального управління Укртрансбезпеки Полтавської області про застосування адміністративно-господарського штрафу № 189258 від 16 серпня 2021 року.

В цій частині прийняти нову постанову, якою позов задовольнити.

Визнати протиправною та скасувати постанову Слобожанського міжрегіонального управління Укртрансбезпеки Полтавської області про застосування адміністративно-господарського штрафу № 189258 від 16 серпня 2021 року.

В іншій частині рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 29.10.2021 по справі № 440/10065/21 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.

Головуючий суддя (підпис)З.Г. ПодобайлоСудді(підпис) (підпис) А.М. Григоров Н.С. Бартош Повний текст постанови складено 06.03.2023 року