ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
П О С Т А Н О В А
і м е н е м У к р а ї н и
07 березня 2023 року м. Дніпросправа № 280/7562/21
Третій апеляційний адміністративний суд
у складі колегії суддів:
судді - доповідача Чумака С.Ю.,
суддів: Чабаненко С.В., Юрко І.В.,
розглянувши в порядку письмового провадження у м. Дніпрі апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Запорізькій області
на додаткове рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 3 лютого 2022 року в адміністративній справі № 280/7562/21 (суддя І інстанції Калашник Ю.В.)
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія Позитив» до Головного управління ДПС у Запорізькій області про визнання протиправними і скасування податкових повідомлень-рішень в частині,
В С Т А Н О В И В:
Товариство з обмеженою відповідальністю «Компанія Позитив» (позивач, ТОВ «Компанія Позитив») звернулось до суду з позовом, в якому просило визнати протиправними та частково скасувати податкові повідомлення-рішення відповідача від 03.08.2021 за формою «Р» № 00106760702 на суму оскарженого податкового зобов`язання 307281,5 грн та від 03.08.2021 за формою «Р» № 00106770702 на суму оскарженого податкового зобов`язання 366296,75 грн.
Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 19 січня 2022 року, яке набрало законної сили, позов задоволений.
Визнані протиправними та скасовані податкові повідомлення-рішення від 03.08.2021 № 00106760702 в частині нарахованого податкового зобов`язання на суму 307281,5 грн та від 03.08.2021 № 00106770702 в частині нарахованого податкового зобов`язання на суму 366296,75 грн.
Представником позивача подано заяву про відшкодування позивачу понесених витрат на професійну правничу допомогу.
Додатковим рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 3 лютого 2022 року заяву задоволено частково, стягнуто на користь позивача витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 3500 грн за рахунок бюджетних асигнувань відповідача. У задоволенні іншої частини заяви відмовлено.
Не погодившись з таким судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить рішення суду скасувати та прийняти нове, яким у задоволенні заяви про відшкодування позивачу понесених судових витрат на професійну правничу допомогу відмовити.
В обґрунтування скарги зазначає, що акти виконаних робіт не містять достатніх, вагомих та чітких відомостей, які дають змогу встановити перелік дій, що були здійснені особою, яка надає юридичні послуги, порядок виконання зазначеного переліку дій, визначення бажаного (запланованого) результату їх надання та його форму.
Від позивача відзив на апеляційну скаргу до суду не надходив, що не перешкоджає розгляду справи.
Суд апеляційної інстанції розглянув справу відповідно до приписів статті 311 КАС України в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.
Частково задовольняючи заяву, суд першої інстанції виходив з того, що збирання доказів, аналіз наданих замовником документів та формування додатків до позову фактично є підготовкою позову, участь у засіданнях, оцінена у 2000 грн є не співмірною, з огляду на тривалість судового засідання (09.11.2021 2 хв, 11.01.2022 40 хв, 19.01.2022 12 хв). На думку суду співмірною сумою понесених витрат на правову допомогу у цій справі є 3500 грн. Разом з цим, суд зазначив, що заява представника позивача про стягнення судових витрат в частині стягнення судового збору у розмірі 10370,19 грн задоволенню не підлягає, оскільки рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 19 січня 2022 року питання щодо стягнення судового збору судом вирішено. З огляду на це, суд першої інстанції вирішив, що вимоги позивача щодо стягнення судових витрат у розмірі 24370,19 грн підлягають частковому задоволенню в частині стягнення витрат на правничу допомогу у розмірі 3500 грн за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.
Згідно з ч. 1 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Стосовно понесених позивачем витрат на професійну правничу допомогу, апеляційний суд зазначає про таке.
З матеріалів справи встановлено, що в заяві про ухвалення додаткового рішення представник позивача просив стягнути на користь позивача понесені витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 14000 грн (т. № 3, а.с. 22-23).
На підтвердження надання правничої допомоги представником позивача до суду першої інстанції разом з заявою подано копії: договору про надання правової допомоги від 12.01.2021 № 02/21; додатку № 1 до договору; розрахунку наданих послуг від 19.01.2022; акту про прийому-передачі наданих послуг від 19.01.2022; квитанції до прибуткового касового ордеру від 20.01.2022 на суму 14000 грн (т. № 3, а.с. 24-27).
Відповідно до частини другої статті 134 КАС України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.
За змістом частини третьої статті 134 КАС України для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Відповідно до частини четвертої статті 134 КАС України для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Частиною п`ятою статті 134 КАС України визначено, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Отже, документально підтверджені судові витрати на професійну правничу допомогу адвоката, пов`язані з розглядом справи, підлягають компенсації стороні, яка не є суб`єктом владних повноважень та на користь якої ухвалене рішення, за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень.
При цьому, суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони тощо.
При визначенні суми компенсації витрат, понесених на професійну правничу допомогу, необхідно досліджувати на підставі належних та допустимих доказів обсяг фактично наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, кількість витраченого часу, розмір гонорару, співмірність послуг категоріям складності справи, витраченому адвокатом часу, об`єму наданих послуг, ціні позову та (або) значенню справи.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, про що, зокрема, зазначено у рішеннях від 26 лютого 2015 року у справі «Баришевський проти України», від 10 грудня 2009 року у справі «Гімайдуліна і інших проти України», від 12 жовтня 2006 року у справі «Двойних проти України», від 30 березня 2004 року у справі «Меріт проти України», заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.
Перевіривши зміст наданих представником позивача документів стосовно витрат на професійну правничу допомогу, колегія суддів зазначає таке.
12 січня 2021 року між позивачем (Замовник) та адвокатом Діордієвим Олексієм Сергійовичем, який займається адвокатською діяльністю на підставі свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю від 21.03.2014 серії ПТ № 1405 (Адвокат) укладено договір про надання правової допомоги № 02/21 (далі Договір). Предметом Договору є те, що Замовник доручає, а Адвокат зобов`язується надати Замовнику правову (правничу) допомогу при розгляді в судах загальної юрисдикції всіх інстанцій справ, що стосуються розблокувати податкових накладних та стягнення дебіторської заборгованості на користь Замовника, а також представляти інтереси Замовника в усіх підприємствах, установах, організаціях незалежно від їх підпорядкування, форм власності: та галузевої належності, в органах державної влади та місцевого самоврядування з будь-яких питань, що стосуються Замовника (п. 1.1) (т. № 3 а.с. 26).
В Акті прийому-передачі наданих послуг від 19.01.2022 зазначено, що Адвокатом надані наступні послуги (т. № 3 а.с. 24):
збирання доказів, аналіз наданих замовником документів;
складання позовної заяви, формування додатків до позову;
участь у трьох судових засіданнях.
Всього надано послуг на загальну суму 14 000 грн.
Згідно з квитанцією до прибуткового касового ордеру від 20.01.2022 позивачем сплачено витрати на правничу допомогу у загальному розмірі 14 000 грн.
Зазначені документи містять необхідні реквізити, підписи та печатки сторін за Договором. Платіжні доручення відповідають вимогам ч. 2 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні».
Суд апеляційної інстанції зазначає, що при визначенні суми компенсації витрат, понесених на професійну правничу допомогу, суд повинен керуватися критерієм реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерієм розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та суті виконаних послуг.
Оцінюючи характер правової допомоги (послуги) у цій справі щодо змісту виконаних робіт, витраченому адвокатом часу, обсягу наданих послуг та значенню справи, колегія суддів зазначає, що предмет спору та характер спірних відносин у справі не є складними, судова практика у цій категорії справ є сталою, а тому вважає, що співмірною до обсягу цих послуг є сума відшкодування в розмірі 3500 (трьох тисяч п`ятсот) гривень, як правильного висновку дійшов і суд першої інстанції.
Відтак саме така сума правничої допомоги підлягає стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.
Апелянтом не наведено жодних доводів, чому зазначена сума є неспівмірною з чинниками, зазначеними у частині п`ятій статті 134 КАС України, доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують, оскільки позивачем надано суду документи, які дозволяють встановити як обсяг наданих послуг, так і інші обставини, які впливають на зміст, характер та вартість наданих послуг.
За таких обставин колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції ухвалене з додержанням норм матеріального та процесуального права, у зв`язку з чим, відповідно до ст. 316 КАС України залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду без змін.
На підставі викладеного, керуючись статтями 242, 243, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
П О С Т А Н О В И В:
Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Запорізькій області залишити без задоволення.
Додаткове рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 3 лютого 2022 року в адміністративній справі № 280/7562/21 залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття і касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.
Суддя - доповідачС.Ю. Чумак
суддяС.В. Чабаненко
суддяІ.В. Юрко
Суд | Третій апеляційний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 07.03.2023 |
Оприлюднено | 09.03.2023 |
Номер документу | 109405302 |
Судочинство | Адміністративне |
Категорія | Справи з приводу адміністрування податків, зборів, платежів, а також контролю за дотриманням вимог податкового законодавства, зокрема щодо адміністрування окремих податків, зборів, платежів, з них податку на додану вартість (крім бюджетного відшкодування з податку на додану вартість, податку на додану вартість із ввезених на митну територію України товарів (продукції), зупинення реєстрації податкових накладних) |
Адміністративне
Третій апеляційний адміністративний суд
Чумак С.Ю.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні