Ухвала

від 07.03.2023 по справі 320/7933/22

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 320/7933/22

У Х В А Л А

07 березня 2023 року м. Київ

Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду у складі судді-доповідача Бужак Н.П. та суддів Костюк Л.О., Степанюка А.Г., розглянувши клопотання Державної служби України з безпеки на транспорті про відстрочення сплати судового збору за подання апеляційної скарги на рішення Київського окружного адміністративного суду від 22 грудня 2022 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Джаст Агро Транс" до Відділу державного нагляду (контролю) у Київській області Державної служби України з безпеки на транспорті, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Грінпрайм" про визнання протиправною та скасування постанови,-

У С Т А Н О В И Л А:

Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 22 грудня 2022 року адміністративний позов задоволено повністю. Визнано протиправною та скасовано постанову Відділу державного нагляду (контролю) у Київській області Державної служби України з безпеки на транспорті про застосування адміністративно-господарського штрафу від 19.07.2022 №344123. Стягнуто на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Джаст Агро Транс" (ідентифікаційний код 43424755, місцезнаходження: 08202, Київська обл., м.Ірпінь, вул.Університетська, буд. 3К, оф.11) судовий збір у розмірі 2481,00 грн (дві тисячі чотириста вісімдесят одна грн. 00 коп.) за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень Відділу державного нагляду (контролю) у Київській області Державної служби України з безпеки на транспорті (ідентифікаційний код: відсутній, місцезнаходження: 03083, м. Київ, просп. Науки, 57).

Не погоджуючись із зазначеним рішенням суду, Державна служби України з безпеки на транспорті (Укртрансбезпека) звернулась з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 27 лютого 2023 року зазначену апеляційну скаргу залишено без руху через невідповідність її вимогам пункту 1 частини 5 статті 296 КАС України, а саме, до апеляційної скарги не долучено належним чином оформлений документ, який свідчить про сплату судового збору.

Апеляційним судом Державній службі України з безпеки на транспорті (Укртрансбезпека) встановлено строк для усунення недоліків апеляційної скарги у термін протягом десяти днів з моменту отримання копії ухвали про залишення апеляційної скарги без руху шляхом подання документа про сплату судового збору.

Як убачається з матеріалів справи, а саме, з довідки про доставку електронного листа, ухвалу про залишення апеляційної скарги без руху доставлено до електронного кабінету Державній службі України з безпеки на транспорті (Укртрансбезпека) 27 лютого 2023 року о 17:54. Отже, останній день для усунення недоліків апеляційної скарги - 09 березня 2023 року.

06 березня 2023 року через систему "Електронний суд" на адресу Шостого апеляційного адміністративного суду від Державної служби України з безпеки на транспорті надійшло клопотання про відстрочення сплати судового збору.

Клопотання про відстрочення сплати судового збору обґрунтовано тим, що в умовах воєнного стану на території України, виділення бюджетних асигнувань на сплату судового збору суттєво обмежено, у зв`язку з чим оперативна здійснити оплату коштів за подання апеляційної скарги наразі неможливо. Заявником вказано, що постановою Кабінету Міністрів України від 04 квітня 2022 року №188 внесено зміни до Порядку виконання Державною казначейською службою в особливому режимі в умовах воєнного стану, затвердженого постановою КМУ від 09 червня 2021 року №590. Як вказує заявник, внаслідок прийняття зазначеного нормативно-правового акту відкриття асигнувань із державного бюджету відбувається за пріоритетними на національну безпеку і оборону та на здійснення заходів правового режиму воєнного стану.

Вирішуючи клопотання про відстрочення сплати судового збору, колегія суддів вважає його таким, що не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Статтею 129 Конституції України передбачено, що однією із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Відповідно до частини другої статті 132 КАС України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Частина друга статті 44 КАС України покладає на учасників справи обов`язок добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закон України від 08.07.2011 №3674-VІ «Про судовий збір».

Відповідно до частини першої статті 133 КАС України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

Статтею 8 Закону України від 08.07.2011 №3674-VI «Про судовий збір» встановлено умови за яких суд своєю ухвалою може відстрочити або розстрочити сплату судового збору, зменшити його розмір або звільнити від сплати такого на певний строк за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.

Отже, Кодексом адміністративного судочинства України та Законом України «Про судовий збір» встановлено вичерпний перелік умов, суб`єктів та коло правовідносин, за наявності яких, з огляду на майновий стан сторони, суд може, зокрема відстрочити сплату судового збору.

Зважаючи на те, що вищезазначені умови за наявності яких скаржнику можливо було б відстрочити сплату судового збору, відсутні, і враховуючи те, що звільнення, відстрочення та розстрочення суб`єкту владних повноважень сплати судового збору може розцінюватися, як надання державним органам певних процесуальних переваг перед іншими учасниками судового процесу - юридичними та фізичними особами, які зобов`язані сплачувати відповідний збір, підстави для задоволення клопотання скаржника про відстрочення сплати судового збору за подання апеляційної скарги - відсутні.

Відповідач, маючи однаковий обсяг процесуальних прав і обов`язків поряд з іншими учасниками справи, діє як суб`єкт владних повноважень та є бюджетною установою, що фінансується з Державного бюджету України, а тому обмежене її фінансування, зокрема, в частині видатків, передбачених на сплату судового збору, не є підставою для відстрочення, розстрочення, зменшення розміру або звільнення від сплати судових витрат останнього, оскільки кошти на вказані цілі повинні бути передбачені у кошторисі установи своєчасно і у повному обсязі.

Таким чином, особа, яка звертається до суду апеляційної інстанції, повинна дотримуватися вимог процесуального закону стосовно форми і змісту апеляційної скарги щодо сплати судового збору за подання такої скарги та вчиняти усі можливі та залежні від неї дії для виконання такого обов`язку.

При цьому, колегія суддів зазначає, що указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022 введено в Україні воєнний стан із 05 год. 30 хв. 24.02.2022 строком на 30 діб. У зв`язку із введенням в Україні воєнного стану тимчасово, на період дії правового режиму воєнного стану, можуть обмежуватися конституційні права і свободи людини і громадянина, передбачені статтями 30-34, 38, 39, 41-44, 53 Конституції України, а також вводитися тимчасові обмеження прав і законних інтересів юридичних осіб в межах та обсязі, що необхідні для забезпечення можливості запровадження та здійснення заходів правового режиму воєнного стану, які передбачені частиною першою статті 8 Закону України «Про правовий режим воєнного стану».

Відповідно до частини другої статті 9 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» в умовах воєнного стану Кабінет Міністрів України, інші органи державної влади, військове командування, військові адміністрації, Верховна Рада Автономної Республіки Крим, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, органи місцевого самоврядування здійснюють повноваження, надані Конституцією України, цим та іншими законами України.

Отже, лише факт введення воєнного стану на території України не може бути визнаний поважною причиною для відстрочення сплати судового збору для органу державної влади.

З огляду на наведене суд вважає, що клопотання скаржника про відстрочення сплати судового збору з наведених ним підстав задоволенню не підлягає, оскільки незадовільне матеріальне забезпечення суб`єкта владних повноважень, не є належною правовою підставою для цього в розумінні положень частини першої статті 8 Закону України «Про судовий збір».

Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом в ухвалі від 08 грудня 2022 року у справі №140/16207/21 (адміністративне провадження №К/990/33935/22).

Гарантією реалізації права на судовий захист в аспекті доступу до правосуддя є встановлення законом помірного судового збору для осіб, які звертаються до суду. Це відповідає Рекомендації Комітету Міністрів Ради Європи державам-членам щодо заходів, що полегшують доступ до правосуддя від 14.05.1981 № R (81) 7: "В тій мірі, в якій судові витрати становлять явну перешкоду доступові до правосуддя, їх треба, якщо це можливо, скоротити або скасувати" (підпункт 12 пункту D).

Колегія суддів звертає увагу, що сплата судового збору за подання заяв, скарг до суду є складовою доступу до правосуддя.

Разом з тим, згідно рішення Європейського суду з прав людини від 19.06.2001 у справі "Креуз проти Польщі" право на суд не є абсолютним, воно може обмежуватися державою різноманітними засобами, в тому числі фінансовими. Вимога сплатити судовий збір не обмежує право заявників на доступ до правосуддя.

Враховуючи норми чинного законодавства, колегія суддів вважає, що клопотання Державної служби України з безпеки на транспорті про відстрочення сплати судового збору задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.ст. 133, 298, ч. 2 ст. 321, ч. 2 ст. 325, ст.ст. 328-331 КАС України, суд,-

У Х В А Л И Л А:

Відмовити Державній службі України з безпеки на транспорті у задоволенні клопотання про відстрочення сплати судового збору.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає касаційному оскарженню.

Суддя-доповідач: Бужак Н.П.

Судді: Костюк Л.О.

Степанюка А.Г.