Постанова

від 06.03.2023 по справі 560/6104/22

СЬОМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 560/6104/22

Головуючий у І інстанції: Польовий О.Л.

Суддя-доповідач: Шидловський В.Б.

06 березня 2023 року

м. Вінниця

Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Шидловського В.Б.

суддів: Курка О. П. Боровицького О. А.

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 та Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області на рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 10 листопада 2022 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії,

В С Т А Н О В И В :

у червні 2022 року позивач - ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області, Управління соціального захисту населення Віньковецької районної державної адміністрації Хмельницької області, в якому просила:

- визнати протиправними дії відповідачів щодо виключення із тривалості страхового стажу періоду з 01.01.2008 по 19.09.2015;

- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області щодо відмови здійснити перерахунок пенсії та зарахувати період з 01.01.2008 по 19.09.2015 до страхового стажу;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області зарахувати до страхового стажу період з 01.01.2008 по 19.09.2015 та здійснити перерахунок та виплату пенсії з 01.03.2018 із врахуванням виплачених сум.

Позов мотивований тим, що позивачка у період з 01.02.2006 по 30.09.2015 отримувала грошове забезпечення прийомним батькам-вихователям, з якого за період з 01.01.2008 по 19.09.2015 сплачений єдиний внесок. Позивачка вважає, що відповідачі безпідставно виключили із тривалості страхового стажу період з 01.01.2008 по 19.09.2015 та відповідно зменшили розмір пенсії.

Рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 10 листопада 2022 року позов задоволено частково. Визнано протиправними дії Управління соціального захисту населення Віньковецької районної державної адміністрації Хмельницької області, Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області щодо виключення із страхового стажу ОСОБА_1 періоду з 01.01.2008 по 01.03.2011. Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області щодо відмови зарахувати до страхового стажу ОСОБА_1 періоду з 01.01.2008 по 01.03.2011. Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області зарахувати до страхового стажу ОСОБА_1 період з 01.01.2008 по 01.01.2011. Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області щодо відмови здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_1 з 01.06.2018 із врахуванням страхового стажу з 01.01.2008 по 01.03.2011. Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області здійснити ОСОБА_1 перерахунок та виплату пенсії з 01.06.2018 із врахуванням страхового стажу з 01.01.2008 по 01.03.2011 та з урахуванням раніше виплачених сум. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись із прийнятим судовим рішенням, позивач та відповідач подали апеляційні скарги. Так, позивач просила скасувати рішення суду першої інстанції в частині відмовлених позовних вимог та в цій частині ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі. В обґрунтування апеляційної скарги позивач послалась на неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права, порушення норм процесуального права, що, на її думку, призвело до неправильного вирішення спору. Позивач вважає, що до спірних правовідносин не може застосовуватися підпункт 2 пункту 9 Порядку нарахування та сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за деякі категорії застрахованих осіб, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 02.03.2011 №178, а тому судом першої інстанції безпідставно відмовлено в задоволенні позовних вимог за період з 02.03.2011 по 19.09.2015.

Відповідач в апеляційній скарзі вказав на помилковість висновків суду першої інстанції щодо наявності підстав зарахувати позивачу до страхового стажу період з 01.01.2008 по 19.09.2015. Крім того, в апеляційній скарзі відповідач вказав на наявність підстав для залишення адміністративного позову без розгляду, оскільки позивач заявляє позовні вимоги про перерахунок та виплату пенсії з 01.06.2018, однак до суду першої інстанції звернулася лише 02.06.2022, тобто з пропуском шестимісячного строку звернення до суду.

Апеляційний розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження, у відповідності до вимог п.3 ч.1 ст.311 КАС України.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційні скарги підлягають частковому задоволенню, а позовну заяву слід залишити без розгляду, з огляду на наступне.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджується матеріалами справи, що ОСОБА_1 перебуває на обліку в Головному управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області та з 03.01.1997 отримувала пенсію за вислугу років, обчислену відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення", а з 19.04.2007 отримує пенсію за віком, обчислену відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування".

Розпорядженням від 18.05.2018 Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області виключило зі страхового стажу позивачки період з 01.01.2011 по 31.08.2015.

Рішенням від 29.10.2018 Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області виключило зі страхового стажу позивачки період з 01.09.2015 по 19.09.2015.

Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області провело планову перевірку Управління соціального захисту населення Віньковецької районної державної адміністрації Хмельницької області щодо додержання суб`єктом господарювання вимог законодавства у сфері загальнообов`язкового державного пенсійного страхування.

За результатами перевірки складений акт від 17.07.2019 №141, яким встановлено подання недостовірних даних до реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнобов`язкового державного соціального страхування за період з 01.01.2008 по 31.12.2010 на застраховану особу ОСОБА_1 , та винесений припис від 17.07.2019 №100.

На виконання вимог припису від 17.07.2019 №100 Управління соціального захисту населення Віньковецької районної державної адміністрації Хмельницької області внесло скасовуючі відомості за 2008-2009 роки та скасувало суми нарахованого грошового забезпечення позивачки за 2010 рік. За 2011 рік - серпень 2015 року поданий звіт про скасування нарахованого грошового забезпечення застрахованої особи та суми нарахованого єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування в електронному вигляді.

Рішенням від 02.10.2019 Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області виключило зі страхового стажу періоди з 01.01.2008 по 25.10.2010 та з 01.11.2010 по 31.12.2010.

03.08.2021 ОСОБА_1 звернулася до відповідача із заявою щодо правильності обчислення їй страхового стажу за період з 2008 року по 2015 рік.

Листом від 20.08.2021 №7627-6658/М-03/8-2200/21 Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області повідомило позивача про те, що із тривалості її страхового стажу виключено періоди з 01.01.2008 по 19.09.2015. За документами пенсійної справи страховий стаж становить 29 років 2 місяці 8 днів.

04.05.2022 позивачка звернулась до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області з заявою про здійснення з 01.03.2018 перерахунку пенсії з врахуванням стажу за період з 01.01.2008 по 31.08.2015.

Листом від 19.05.2022 №4036-3921/М-03/8-2200/22 Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області повідомило позивачку про те, що в індивідуальних відомостях реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування відсутні інформація про сплату страхових внесків за період з 01.01.2008 по 31.08.2015. У зв`язку з цим, підстави для здійснення перерахунку пенсії позивачки відсутні.

Вважаючи вказані дії відповідача протиправними, позивач звернулася до суду з даним позовом.

Приймаючи оскаржуване рішення суд першої інстанції виходив з того, що у період з 01.01.2008 по 01.03.2011 нормами Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" та Порядку №1092 була передбачена обов`язкова сплата роботодавцем страхових внесків за батьків-вихователів дитячих будинків сімейного типу, прийомних батьків, якщо вони отримують грошове забезпечення відповідно до законодавства. У вказаний період законодавства не містило правової норми щодо припинення сплати страхових внесків за непрацездатних осіб, які продовжували працювати прийомними батьками-вихователями. Разом з тим, відповідно до пп. 2 п. 9 Порядку нарахування та сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за деякі категорії застрахованих осіб, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 02.03.2011 №178, який діє з 02.03.2011 сплата єдиного внеску припиняється з дати працевлаштування або настання непрацездатності для осіб, зазначених у підпунктах 3 та 4 пункту 1 цього Порядку. Тобто, починаючи з 02.03.2011, в Управління соціального захисту населення Віньковецької районної державної адміністрації Хмельницької області були відсутні правові підстави для сплати страхових внесків за непрацездатну ОСОБА_1 , відтак позивачка не має права на зарахування періоду з 02.03.2011 по 31.08.2015 до страхового стажу.

Даючи правову оцінку такому висновку суду першої інстанції, колегія суддів виходить з наступного.

Відповідно до ч. 2 ст. 55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Для реалізації конституційного права на оскарження рішень, дій чи бездіяльності вказаних суб`єктів у сфері управлінської діяльності в Україні створено систему адміністративних судів.

Порядок здійснення судочинства в адміністративних судах визначає КАС України, ч. 1 ст. 5 якого визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду за захистом, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.

Щодо застосування строків звернення до суду у вказаній категорії справ, суд апеляційної інстанції зазначає наступне.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Згідно із ч. 3 ст. 122 КАС України для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Наслідки пропущення строків звернення до адміністративного суду регламентовані ст. 123 КАС України, відповідно до частини третьої якої якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.

Таким чином, строк звернення до адміністративного суду це проміжок часу після виникнення спору у публічно-правових відносинах, протягом якого особа має право звернутися до адміністративного суду із заявою за вирішенням цього спору і захистом своїх прав, свобод чи інтересів. При цьому перебіг такого строку починається з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Отже, для визначення початку перебігу строку для звернення до суду необхідно встановити час коли позивач дізнався або повинен був дізнатись про порушення своїх прав, свобод та інтересів. Позивачу недостатньо лише послатись на необізнаність про порушення його прав, свобод та інтересів; при зверненні до суду він повинен довести той факт, що він не міг дізнатися про порушення свого права й саме із цієї причини не звернувся за його захистом до суду протягом шести місяців від дати порушення його прав, свобод чи інтересів чи в інший визначений законом строк звернення до суду. В той же час, триваюча пасивна поведінка такої особи не свідчить про дотримання строку звернення до суду з урахуванням наявної у неї можливості знати про стан своїх прав, свобод та інтересів.

Також колегія суддів наголошує на тому, що встановлення строків звернення до суду з відповідними позовними заявами законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними, передбачених КАС України, певних процесуальних дій. Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків.

Отже, право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків для звернення до суду, якими чинне законодавство обмежує звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів. Це, насамперед, обумовлено специфікою соціальних спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними. Після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.

Рішенням Конституційного Суду України від 13.12.2011 №17-рп/2011 визначено, що держава може встановленням відповідних процесуальних строків обмежувати строк звернення до суду, що не впливає на зміст та обсяг конституційного права на судовий захист і доступ до правосуддя.

Поважними причинами визнаються лише ті обставини, які були чи об`єктивно є непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, що звернулась з позовом, пов`язані з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили своєчасне звернення до суду. Такі обставини мають бути підтверджені відповідними та належними доказами.

При вирішенні питання щодо дотримання строку звернення до адміністративного суду необхідно чітко диференціювати поняття "дізнався" та "повинен був дізнатись".

Так, під поняттям "дізнався" необхідно розуміти конкретний час, момент, факт настання обізнаності особи щодо порушених її прав, свобод та інтересів.

Суд апеляційної інстанції зауважує, що пенсія є щомісячним періодичним платежем, а тому в будь-якому разі її розмір відомий особі, яка її отримує. Така особа має реальну, об`єктивну можливість виявити належну зацікавленість та вчинити активні дії з метою отримання інформації про рішення, на підставі якого було здійснено призначення пенсії чи був здійснений її перерахунок, з яких складових вона складається, як обрахована та на підставі яких нормативно-правових актів був здійснений саме такий її розрахунок чи розрахунок її складових. Отже, з дня отримання пенсійної виплати особою, якій призначена пенсія вона вважається такою, що повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи законних інтересів. Винятком з цього правила є випадок, коли така особа без зайвих зволікань, в розумний строк після отримання пенсійної виплати, демонструючи свою необізнаність щодо видів та розміру складових призначеної (перерахованої) їй пенсії звернулась до пенсійного органу із заявою про надання їй відповідної інформації. В такому випадку особа вважається такою, що дізналась про порушення її прав при отриманні від пенсійного органу відповіді на подану нею заяву.

Пенсію позивач отримує щомісяця, тому про порушення свого права позивач мав бути обізнаний на кожне 1 число місяця, що настає за місяцем, у якому повинна була здійснюватись така виплата (з першого до першого числа).

У постанові Верховного Суду у складі Судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних Касаційного адміністративного суду від 31.03.2021 у справі № 240/12017/19 дійшла висновку щодо застосування строку звернення до суду, передбаченого статтею 122 КАС України у спорах цієї категорії:

1) для визначення початку перебігу строку для звернення до суду необхідно встановити час, коли позивач дізнався або повинен був дізнатись про порушення своїх прав, свобод та інтересів. Позивачу недостатньо лише послатись на необізнаність про порушення його прав, свобод та інтересів; при зверненні до суду він повинен довести той факт, що він не міг дізнатися про порушення свого права й саме із цієї причини не звернувся за його захистом до суду протягом шести місяців від дати порушення його прав, свобод чи інтересів чи в інший визначений законом строк звернення до суду. В той же час, триваюча пасивна поведінка такої особи не свідчить про дотримання такою особою строку звернення до суду з урахуванням наявної у неї можливості знати про стан своїх прав, свобод та інтересів.

2) пенсія є щомісячним періодичним платежем, а тому в будь-якому разі її розмір відомий особі, яка її отримує щомісячно. Відтак, отримання пенсіонером листа від територіального органу Пенсійного фонду України у відповідь на його заяву не змінює момент, з якого така особа повинна була дізнатись про порушення своїх прав, а свідчить лише про час, коли вона почала вчиняти дії щодо реалізації свого права і ця дата не пов`язується з початком перебігу строку звернення до суду у разі якщо така особа без зволікань та протягом розумного строку не вчиняла активних дій щодо отримання інформації про правильність/помилковість нарахування розміру пенсії, своєчасність/несвоєчасність її перерахунку, тощо.

Позивачу недостатньо лише послатись на необізнаність про порушення його прав, свобод та інтересів; при зверненні до суду він повинен довести той факт, що він не міг дізнатися про порушення свого права й саме із цієї причини не звернувся за його захистом до суду протягом певного строку від дати порушення його прав, свобод чи інтересів чи в інший визначений законом строк звернення до суду. В той же час, триваюча пасивна поведінка такої особи не свідчить про дотримання такою особою строку звернення до суду з урахуванням наявної у неї можливості знати про стан своїх прав, свобод та інтересів.

Встановлено, що з позовом про визнання протиправними дії відповідачів щодо виключення із тривалості страхового стажу періоду з 01.01.2008 по 19.09.2015 ОСОБА_1 звернулася лише 06.06.2022.

При цьому матеріалами справи підтверджується та обставина, що листом від 20.08.2021 №7627-6658/М-03/8-2200/21 Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області повідомило позивача про те, що із тривалості її страхового стажу виключено періоди з 01.01.2008 по 19.09.2015. За документами пенсійної справи страховий стаж становить 29 років 2 місяці 8 днів. Підстави для виключення спірного періоду з тривалості страхового стажу наведено у відповідному листі, як і роз`яснено право у разі незгоди з наданою відповіддю оскаржити її до Пенсійного фонду України або в судовому порядку.

Колегія суддів зазначає, що навіть якщо врахувати ту обставину, що позивачу було невідомо про розпорядження від 18.05.2018, яким виключило зі страхового стажу позивачки період з 01.01.2011 по 31.08.2015, то з моменту отримання листа від 20.08.2021 №7627-6658/М-03/8-2200/21 ОСОБА_1 дізналась про порушення своїх прав, однак звернулася до суду лише 06.06.2022.

З огляду на зазначене, зважаючи на те, що позовні вимоги з 01.03.2018 стосуються правомірності обчислення пенсії, тому необхідно застосувати норми ст. 122 КАС України, якою встановлено шестимісячний строк звернення до суду, з моменту коли особа дізналася або повинна була дізнатись про порушення свого права.

Аналіз практики Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) свідчить про те, що у процесі прийняття рішень стосовно поновлення строків звернення до суду або оскарження судового рішення, ЄСПЛ виходить із наступного: 1) поновлення пропущеного строку звернення до суду або оскарження судового рішення є порушенням принципу правової визначеності, відтак у кожному випадку таке поновлення має бути достатньо виправданим та обґрунтованим; 2) поновленню підлягає лише той строк, який пропущений з поважних причин, внаслідок непереборних, незалежних від волі та поведінки особи обставин; 3) оцінка поважності причин пропуску строку має здійснюватися індивідуально у кожній справі; 4) будь-які поважні причини пропуску строку не можуть розцінюватися як абсолютна підстава для поновлення строку; 5) необхідно враховувати тривалість пропуску строку, а також можливі наслідки його відновлення для інших осіб.

Враховуючи те, що поважних та об`єктивних причин пропуску строку звернення до суду з позовом позивачем не зазначено та в ході апеляційного розгляду справи таких не встановлено, колегія суддів дійшла висновку про необхідність застосування до спірних правовідносин положень ст. 123 КАС України та залишення адміністративного позову ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії без розгляду.

Така правова позиція щодо застосування до спірних правовідносин положень статей 122, 123 КАС України узгоджується з правовою позицією, що міститься у постанові Верховного Суду від 09.06.2022 у справі №1140/2132/18.

Абзацом 1 ч. 1 ст. 319 КАС України встановлено, що судове рішення першої інстанції, яким закінчено розгляд справи, підлягає скасуванню повністю або частково в апеляційному порядку і позовна заява залишається без розгляду або провадження у справі закривається у відповідній частині з підстав, встановлених відповідно статтями 238, 240 цього Кодексу.

Отже, при розгляді справи судом першої інстанції неправильно надана оцінка обставинам справи та допущено порушення норм процесуального права, тому оскаржуване рішення підлягає скасуванню, а позов залишенню без розгляду.

Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 319, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В :

апеляційну скаргу ОСОБА_1 та Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області задовольнити частково.

Рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 10 листопада 2022 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії скасувати.

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії залишити без розгляду.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст.ст.328, 329 КАС України.

Головуючий Шидловський В.Б. Судді Курко О. П. Боровицький О. А.