Ухвала

від 06.03.2023 по справі 541/646/23

МИРГОРОДСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 541/646/23

Провадження № 1-кс/541/243/2023

У Х В А Л А

06 березня 2023 рокум. Миргород

Слідчий суддя Миргородського міськрайонного суду Полтавської області ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , власника майна ОСОБА_4 , розглянувши клопотання прокурора про арешт майна по кримінальному провадженню, внесеному 02 березня 2023 року до ЄРДР за № 12023170550000238за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 246 КК України,

встановив:

Прокурор Миргородської окружної прокуратури Полтавської області ОСОБА_3 звернувся до слідчого судді Миргородського міськрайонного суду Полтавської області про накладення арешту на майно, а саме на автомобіль марки ЗИЛ 157КД, реєстраційний номер НОМЕР_1 , власником якого відповідно до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу № НОМЕР_2 є ОСОБА_5 , фактичним користувачем ОСОБА_4 ; деревину породи ясен приблизним об`ємом 8 куб.м та приблизним об`ємом 14 куб.м; документи, надані водієм ОСОБА_6 , власником яких є ОСОБА_4 (свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу, оригінал протоколу перевірки технічного стану транспортного засобу, копію витягу з реєстру платників податку, копію правил внутрішнього трудового розпорядку ФОП ОСОБА_7 , копію повідомлення про прийняття працівників на роботу, копію відомості про встановлені межові знаки, копію договору підряду № 1 від 07 лютого 2023 року, копії заяв фізичних осіб, копії державних актів на земельні ділянки на 31 аркуші, копію роздруківки з кадастрової карти).

Прокурор в судовому засіданні доводи клопотання підтримав, просив його задовольнити.

ОСОБА_4 заперечував проти задоволення клопотання, зазначив, що він не є фактичним користувачем транспортного засобу ЗИЛ 157КД, реєстраційний номер НОМЕР_1 , ніякого відношення до цього автомобіля не має. Також він не є власником документів, на які прокурор просить накласти арешт.

Згідно з ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.

Частиною 2 ст. 170 КПК передбачено, що арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Згідно з ч. 2 ст.171КПК України у клопотанні слідчого, прокурора про арешт майна повинно бути зазначено: підстави і мета відповідно до положень статті 170 цього Кодексу та відповідне обґрунтування необхідності арешту майна; перелік і види майна, що належить арештувати; документи, які підтверджують право власності на майно, що належить арештувати, або конкретні факти і докази, що свідчать про володіння, користування чи розпорядження підозрюваним, обвинуваченим, засудженим, третіми особами таким майном. До клопотання також мають бути додані оригінали або копії документів та інших матеріалів, якими слідчий, прокурор обґрунтовує доводи клопотання.

До клопотання також мають бути додані оригінали або копії документів та інших матеріалів, якими слідчий, прокурор обґрунтовує доводи клопотання.

Ч. 2 ст. 173 КПК України встановлено, що при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати:1) правову підставу для арешту майна;2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу);3) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 цього Кодексу);3-1) можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому п. 2 ч. 2 ст. 170 цього Кодексу);4) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу);5) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження;6) наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.

Слідчим суддею було встановлено, що в провадженні СВ Миргородського РВП ГУНП в Полтавській області перебувають матеріали кримінального провадження № 12023170550000238від 02 березня 2023 року, яке розпочате за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 246 КК України.

В межах розслідування вказаного кримінального правопорушення прокурор Миргородської окружної прокуратури ОСОБА_3 звернулася з клопотанням про накладення арешту на майно.

За своїм змістом клопотання про арешт майна є неконкретним та не обґрунтованим, таким, що не відповідає вимогам ч. 2 ст. 171 КПК України.

Так, звертаючись до слідчого судді з даним клопотанням, прокурор вказав, що власник деревини, на яку він просить накласти арешт, на даний час не встановлений. Зазначене позбавляє слідчого суддю у відповідності з вимогами ч. 1 ст. 172 КПК України повідомити про розгляд клопотання про арешт майна особу, якій вказане майно належить.

Слідчий суддя також звертає увагу на той факт, що прокурор просить позбавити права на відчуження, розпорядження та користування цією деревиною власником, при цьому не вказує його особу, що унеможливлює вирішити дане клопотання у відповідності з вимогами КПК України.

Об`єм деревини вказаний прокурором приблизно. В той же час слідчий суддя, будучи неупередженим, не повинен визначити на власний розсуд об`єм деревини, на яку може бути накладено арешт. Зазначення в ухвалі про арешт майна відомостей про приблизний об`єм деревини буде суперечити ч. 5 ст. 173 КПК України.

Фактичним користувачем транспортним засобом, на який прокурор просить накласти арешт, в клопотанні зазначено ОСОБА_4 . Відповідно до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу № НОМЕР_2 власником автомобіля марки ЗИЛ 157КД, реєстраційний номер НОМЕР_1 , є ОСОБА_5 . Під час проведення огляду місця події у відповідності з протоколом огляду від 02 березня 2023 року слідчим було виявлено та вилучено вказаний вище автомобіль, яким керував ОСОБА_6 . У відповідності з поясненнями останнього він зазначив, що вказаний в клопотанні транспортний засіб, завантажений дровами, йому передав ОСОБА_4 для подальшого транспортування. Інших доказів фактичного користування автомобілем марки ЗИЛ 157КД, реєстраційний номер НОМЕР_1 , саме ОСОБА_4 прокурором не надано. Під час судового розгляду клопотання ОСОБА_4 категорично заперечував факт користування або володіння зазначеним транспортним засобом. Слідчий суддя вважає, що в даному випадку прокурору необхідно було надати слідчому судді незаперечні докази на підтвердження того, що саме ОСОБА_4 є фактичним користувачем транспортного засобу.

Крім того,прокурором вклопотанні невказано метунакладення арештуна документи,надані водієм ОСОБА_8 ,не зазначено,про щоможуть свідчитиці докази,не наведенодоказів,що вказанів клопотаннідокументи належать ОСОБА_4 .Прокурором такожне зазначеніреквізити документів,на яківін проситьнакласти арешт,відомості,за якимиїх можливоідентифікувати.

Вказані недоліки позбавляють слідчого суддю можливості в повній мірі дослідити обставини, якими обґрунтовані доводи клопотання та прийняти рішення по суті.

Відповідно до ч. 3ст. 172 КПК України слідчий суддя, суд, встановивши, що клопотання про арешт майна подано без додержання вимогст. 171 КПК України, повертає його прокурору та встановлює строк в 72 години для усунення недоліків, про що постановляє ухвалу.

З урахуванням викладеного слідчий суддя приходить до висновку, що клопотання про арешт майна підлягає поверненню прокурору Миргородської окружної прокуратури для усунення недоліків.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст.170,173,309,372 КПК України, слідчий суддя

ухвалив:

Клопотанняпрокурора Миргородської окружної прокуратури ОСОБА_3 про арешт майна по кримінальному провадженню, внесеному до ЄРДР 02 березня 2023 року за № 12023170550000238за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 246 КК України, повернути прокурору.

Встановити для усунення недоліків строк в сімдесят дві години з моменту отримання копії ухвали.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Слідчий суддяОСОБА_1