Постанова

від 07.03.2023 по справі 2-3187/11

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07 березня 2023 року

м. Київ

справа №2-3187/11

провадження № 22-ц/824/5540/2023

Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого судді - Кравець В.А. (суддя-доповідач)

суддів - Желепи О.В., Мазурик О.Ф.

за участю секретаря судового засідання - Шевчук А.В.

учасники справи:

скаржник - ОСОБА_1

заінтересована особа - Святошинський відділ державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ)

розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1

на ухвалу Шевченківського районного суду м. Києва від 25 листопада 2022 року у складі судді Аббасової Н.В.

у цивільній справі за скаргою ОСОБА_1 , заінтересована особа Святошинський відділ державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії, -

В С Т А Н О В И В:

У листопаді 2022 року ОСОБА_1 звернувся в суд зі скаргою, заінтересована особа Святошинський відділ державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії.

Як убачається з прохальної частини скарги, ОСОБА_1 , серед іншого, просив визнати поважними причини пропуску ним строку на подання скарги та поновити строк на подачу скарги на бездіяльність Святошинського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ).

Ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 25 листопада 2022 року скаргу ОСОБА_1 залишено без розгляду.

Не погоджуючись з указаною ухвалою, 16 січня 2023 року ОСОБА_1 звернувся до Київського апеляційного суду з апеляційною скаргою, в якій просить ухвалу суду першої інстанції скасувати та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Вважає оскаржувану ухвалу незаконною, необґрунтованою, ухваленою з неповним з'ясуванням судом обставин, що мають значення для справи, з грубим порушенням норм процесуального права та з невірним застосуванням норм матеріального права.

Посилається на те, що доказом того, що скаржником отримано відповідь на адвокатський запит від 05 жовтня 2022 року з проханням повідомити, на підставі чого накладено арешт на належне ОСОБА_1 майно саме 09 листопада 2022 року слугує конверт Святошинського відділу державної виконавчої служби у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), копія якого є додатком до даної апеляційної скарги та який, в свою чергу, долучався до скарги разом із відповіддю на адвокатський запит. А також було долучено трекінг Укрпошти на підтвердження отримання листа саме 09 листопада 2022 року.

Наголошує на тому, що скаргу на бездіяльність заявником було подано до Шевченківського районного суду міста Києва 16 листопада 2022 року, тобто в межах строку, встановленого чинним в Україні законодавством, що вказує на хибність висновку суду першої інстанції щодо необґрунтованості поданого заявником клопотання про поновлення пропущеного строку.

Вважає, що відмовляючи заявнику у поновленні строку на подання скарги та повернення власне самої скарги, суд першої інстанції припустився надмірного формалізму, чим порушив право апелянта на доступ до правосуддя, що є неприпустимим у правовому суспільстві, на що неодноразово наголошував ЄСПЛ.

Заінтересована особа не скористалася своїм процесуальним правом на подання відзиву на апеляційну скаргу, заперечень щодо змісту та вимог апеляційної скарги до суду апеляційної інстанції не направила.

Представник ОСОБА_1 у судовому засіданні вимоги апеляційної скарги підтримала та просила задовольнити з підстав, наведених у скарзі.

Заінтересована особа у судове засідання свого представника не направила, про дату, час та місце розгляду справи повідомлялася належним чином, про причини неявки суд не сповістила, клопотання про відкладення розгляду справи до апеляційного суду не надходили.

Відповідно до частини другої статті 372 ЦПК України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи, а тому колегією суддів вирішено розглядати справу за відсутності заінтересованої особи.

Заслухавши доповідь судді-доповідача Кравець В.А., обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість постановленої ухвали, колегія суддів доходить висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Постановляючи ухвалу про залишення скарги без розгляду, суд першої інстанції керувався положеннями статті 126 ЦПК України та виходив того, що скарга ОСОБА_1 подана до суду з пропуском процесуального строку для її подання, натомість будь які поважні причини для поновлення такого строку заявником у скарзі не наведені.

Висновок суду першої інстанції відповідає обставинам справи та ґрунтується на вимогах закону.

Частиною 1 статті 367 ЦПК України визначено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Судом установлено, що у поданій скарзі ОСОБА_1 стверджує, що листом за вих. №89578 від 03 листопада 2022 року Святошинського відділу державної виконавчої служби у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) йому повідомлено, що згідно даних Автоматизованої системи виконавчого провадження на виконанні у відділі перебувало виконавче провадження №44793109 з примусового виконання виконавчого документа №2-3187/11 від 03 грудня 2013 року, виданого Шевченківським районним судом м. Києва про стягнення зі ОСОБА_1 на користь ПАТ КБ «Надра» боргу у розмірі 442 136,06 грн.

14 вересня 2015 року державним виконавцем Євпатовою Т.Г. винесено постанову про повернення виконавчого провадження на підставі пункту 7 частини першої статті 47 Закону України «Про виконавче провадження» та виконавчий лист було повернуто стягувачу.

Стягувач повторно надіслав виконавчий лист на адресу Святошинського відділу державної виконавчої служби у м. Києві та 23 березня 2016 року державним виконавцем винесена постанова про відкриття виконавчого провадження №50547622, в якому накладено арешт в державному реєстрі заборон відчуження об`єктів нерухомого майна (номер обтяження 7112488).

21 вересня 2017 року державний виконавець, керуючись пунктом 7 частини першої статті 37 Закону України «Про виконавче провадження», виніс постанову про повернення виконавчого документ стягувачу, копія постанови та виконавчий документ направлено стягувачу.

Посилається на те, що з інформації з Автоматизованої системи виконавчих проваджень, розміщеної на сайті Міністерства юстиції України за посиланням https://asvpweb.miniust.gov.ua/#/search-debtors, вбачається, що перераховані вище виконавчі провадження є завершеними, інформація про ВП №44793109 взагалі відсутня в даному реєстрі.

Наразі у Святошинському відділі державної виконавчої служби у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиці (м. Київ) немає жодних незавершених виконавчих проваджень, боржником за якими є ОСОБА_1 .

Окрім того ОСОБА_1 зазначив, що ВП №50547622 з примусового виконання виконавчого листа №2-3187/11 від 03 грудня 2013 року, виданого Шевченківським районним судом м. Києва про стягнення зі ОСОБА_1 на користь ПАТ КБ «Надра» боргу у розмірі 442 136,06 грн завершено.

Уважав, що не зняття (не вилучення) обтяження (арешту) з відповідного реєстру речових прав на нерухоме майно, внесеного за ВП №44793109 та ВП №50547622, при поверненні виконавчого документа стягувачу на заяву останнього, вказує на порушення органом ДВС Закону України «Про виконавче провадження» та наявність бездіяльності цього органу щодо не вчинення відповідних дій з цього приводу.

Зауважує, що про порушення своїх прав, як боржника у виконавчому провадженні, йому стало відомо безпосередньо 09 листопада 2022 року після отримання його адвокатом відповіді на адвокатський запит.

Частиною першою статті 127 ЦПК України визначено, що суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Верховний Суд у постанові від 21 червня 2022 року у справі №2610/16140/2012 зазначив, що строки на подання скарги є процесуальними, можуть бути поновлені за наявності поважних для цього причин за заявою заявника, яка подається одночасно зі скаргою або викладається у скарзі у вигляді клопотання. При вирішенні питання про поновлення строку на подання скарги на рішення, дії чи бездіяльність державного виконавця або іншої посадової особи державної виконавчої служби суд має виходити з того, що у відповідному законодавстві не міститься перелік таких поважних причин, їх з`ясовують у кожному конкретному випадку залежно від обставин справи. З`ясування обставин дотримання заявником процесуального строку на звернення до суду зі скаргою на дії чи бездіяльність державного виконавця, наявності клопотання про його поновлення зазначеного строку та поважних причин для його поновлення має першочергове значення, оскільки правовим наслідком недотримання встановленого законом строку звернення із скаргою на дії чи бездіяльність державного виконавця, відсутності клопотання про поновлення зазначеного строку та поважності причин для його поновлення, є залишення скарги без розгляду та повернення її заявникові.

У постанові від 07 липня 2022 року у справі №712/12377/17 Верховний Суд вказав, що згідно з частиною п`ятою статті 74 Закону України «Про виконавче провадження» рішення та дії виконавця, посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені протягом 10 робочих днів з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи законних інтересів. Рішення виконавця про відкладення проведення виконавчих дій може бути оскаржене протягом трьох робочих днів з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи законних інтересів.

Системний аналіз вказаних процесуальних норм свідчить про те, що перебіг десятиденного строку для оскарження рішення, дій чи бездіяльності починається з наступного дня після настання події, з якою пов`язано його початок, тобто після фактичної або можливої обізнаності особи про порушення її прав і свобод.

Відповідно до частини другої статті 126 ЦПК України документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

З матеріалів справи вбачається, що як на підставу для поновлення строку на звернення зі скаргою, ОСОБА_1 та його представник як у скарзі, так і в апеляційній скарзі, посилаються на те, що дізналися про порушення прав ОСОБА_1 та незаконне, на їх думку, накладення арешту на майно останнього з відповіді Святошинського відділу державної виконавчої служби у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) вих. №89578 від 03 листопада 2022 року на запит адвоката від 05 жовтня 2022 року.

На підтвердження того, що ОСОБА_1 дізнався про існування відносно нього виконавчого провадження саме 09 листопада 2022 року до суду апеляційної інстанції додатково долучено копію конверта Святошинського відділу державної виконавчої служби у м. Києві (як зазначає адвокат, про отримання відповіді від ДВС 09 листопада 2022 року) та трекінг з АТ «Укрпошта» (щодо дати отримання листа).

Разом з тим, долучена до матеріалів справи копія конверту Святошинського відділу державної виконавчої служби у м. Києві містить відбиток штемпелю з датою «20 вересня 2022 року» та трек номер 0314820813175, в той час, як відповідь Святошинського відділу державної виконавчої служби у м. Києві датована 03 листопада 2022 року.

Отже, існує принципова неузгодженість у даті відповіді та даті, зазначеній на копії конверта.

При цьому, копія відомостей щодо відстеження поштового відправлення надана щодо трек номеру 0314820917256, який є відмінним від зазначеного на копії конверта.

До того ж, згідно пояснень представника скаржника, наданих у судовому засіданні, вона особисто отримала відповідь на свій запит зі Святошинського відділу державної виконавчої служби у м. Києві 09 листопада 2022 року, натомість у наданому останньою на підтвердження отримання поштового відправлення саме 09 листопада 2022 року трекінгу поштового відправлення вказана дата отримання 08 листопада 2022 року, що також не узгоджується з версією скаржника.

Враховуючи викладені обставини, скаржником не доведено, що як копія конверта, так і відомості щодо відстеження поштового відправлення АТ «Укрпошта» стосуються відповіді на запит Святошинського відділу державної виконавчої служби у м. Києві від 03 листопада 2022 року та жодним чином не підтверджують факт отримання адвокатом ОСОБА_1 вказаної відповіді 09 листопада 2022 року.

Таким чином, зважаючи на те, що ОСОБА_1 звернувся до суду зі скаргою 16 листопада 2022 року, тобто з пропуском встановленого законом десятиденного строку на звернення до суду зі скаргою, беручи до уваги відсутність у матеріалах справи будь-яких доказів на підтвердження обізнаності ОСОБА_1 з порушенням його прав з боку Святошинського відділу державної виконавчої служби у м. Києві саме 09 листопада 2022 року, а також відсутність наведених скаржником поважних причин пропуску встановленого законом строку, колегія погоджується з висновком суду першої інстанції щодо наявності підстав для залишення без розгляду скарги відповідно до норм статті 126 ЦПК України.

За таких обставин, аргументи апеляційної скарги не мають суттєвого впливу на прийняття рішення у даній справі, не спростовують правильних висновків суду щодо залишення скарги без розгляду, а також не свідчать про порушення судом норм процесуального права, які б могли бути підставою для скасування ухвали суду.

Згідно статті 375 ЦПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

На підставі викладеного, колегія суддів дійшла висновку про залишення апеляційної скарги без задоволення, а ухвали суду першої інстанції - без змін як такої, що є законною та обґрунтованою.

Керуючись статтями 367, 368, 374, 375, 381-384 ЦПК України, Київський апеляційний суд у складі колегії суддів, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.

Ухвалу Шевченківського районного суду м. Києва від 25 листопада 2022 року- залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена протягом тридцяти днів до Верховного Суду шляхом подачі касаційної скарги до цього суду.

Повне судове рішення складено «07» березня 2023 року.

Головуючий В.А. Кравець

Судді О.В. Желепа

О.Ф. Мазурик