Постанова

від 07.03.2023 по справі 757/12384/21-ц

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Головуючий у суді першої інстанції Батрин О.В.

Єдиний унікальний номер справи № 757/12384/21

Апеляційне провадження №22-ц/824/2947/2023

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07 березня 2023 року м. Київ

Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого судді - Мережко М.В.,

суддів - Ігнатченко Н.В., Савченка С.І.,

секретар - Олешко Л.Ю.

Розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Футбольний клуб «Динамо» на рішення Печерського районного суду м. Києва від 18 липня 2022 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Футбольний клуб «Динамо» про захист честі і гідності, визнання інформації недостовірною та зобов`язання вчинити дії.

Заслухав доповідь судді апеляційного суду , дослідив матеріали справи, перевірив доводи апеляційної скарги, -

В с т а н о в и в :

У березні 2021 року позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ТОВ «Футбольний клуб «Динамо Київ» про захист честі, гідності, визнання інформації недостовірною та зобов`язання вчинити дії.

Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що 06 березня 2020 року в межах веб-сайту україномовна версія головної веб-сторінки, розташованої в мережі Інтернет за посиланням ІНФОРМАЦІЯ_5 здійснено публікацію веб-строінки за посиланням ІНФОРМАЦІЯ_1.

На вказаній веб-сторінці опубліковано текстовий матеріал наступного змісту:

ФК «Динамо» обурений безпринципним порушенням умов конфіденційності та спекуляцією фактами у справі ОСОБА_1

Координатор допінг-контролю УАФ ОСОБА_2 порушив положення пункту 22.05 Антидопінгового регламенту УЄФА, надавши медіа відомості про деталі дисциплінарної процедури щодо можливого порушення ОСОБА_3 антидопінгових правил.

За правилами жодна національна асоціація не може розкривати інформацію про хід справи до офіційної заяви УЄФА, яка може бути опублікована не раніше ніж за 20 днів після того, як набере чинності остаточне рішення.

Аналогічні положення закріплені в статті 14 Кодексу ВАДА, який є обов`язковим для виконання всіма національними асоціаціями.

Крім того, якщо буде встановлено, що футболіст не здійснював антидопінгового порушення - УЄФА може розкрити відомості про справу винятково за згодою футболіста.

Безперечно, УЕФА та всі її працівники, які володіють будь-якою інформацією про хід та обставини антидопінгових справ, повинні дотримуватись умов конфіденційності та бути відповідальними за її порушення.

Маємо надію, що репутація України не постраждає через непрофесійність ОСОБА_4 , який дивним чином вирішив поділитися конфіденційною інформацією саме з каналом «Футбол1», а дисциплінарні органи УАФ розпочнуть службове розслідування та притягнуть усіх винних до відповідальності за вчинене порушення та неповагу до регламенту УЄФА та Кодексу ВАДА.

За нашою інформацією, працівники УАФ , зацікавлені в дискредитації ФК «Динамо», надали журналістам конфіденційні матеріали справи. Ми звертаємося до медіа, які отримують доступ до такої інформації, продемонструвати повагу до УЄФА та ОСОБА_6 і не поширювати документи. Бо надалі саме ви і ваше медіа будете причетними до порушення правил УЄФА та ВАДА.»

Вказана інформація має також англомовну та російськомовну версію.

Як зазначає позивач, на всіх веб-сторінках вказаного веб-сайту по верхньому краю розташовується панель навігації, в межах якої міститься наступне твердження: «ФК Динамо Київ» офіційний сайт «яке однозначно вказує на те ,що саме відповідач використовує цей веб-сайт для розповсюдження інформації від свого імені.

Зі змісту публікації,на думку позивача, вбачаються відомості щодо особи позивача, зокрема щодо його відповідності професійним вимогам, ймовірності негативних наслідків для репутації держави внаслідок дій особи (деталізація об`єктивної сторони вчиненого порушення, нез`ясованість мотивів щодо вчинення дій), кваліфікація дій.

Вказана опублікована публікація містить недостовірні відомості, які ганьблять честь, гідність та ділову репутацію позивача. Крім того, поширена інформація носить стверджувальний характер та є негативною, оскільки створює негативну соціальну оцінку позивача в очах оточуючих.

У прохальній частині позову просив:

1.визнати недостовірною та такою, що порушує немайнові права ОСОБА_1 на повагу до честі та гідності, а також на недоторканість ділової репутації інформацію, поширену ТОВ «Футбольний клуб «Динамо Київ» в мережі Інтернет на офіційному веб-сайті відповідача в розділі «Новини» за наступними посиланнями веб-сторінок:

ІНФОРМАЦІЯ_3 .

ІНФОРМАЦІЯ_5 .

- зобов`язати ТОВ «Футбольний клуб «Динамо Київ» спростувати поширену недостовірну інформацію шляхом викладення публікацій на офіційному веб-сайті ТОВ «Футбольний клуб «Динамо Київ» в розділі «Новини» на трьох відповідних мовних версіях веб-сайту у місячний строк із дня набрання рішення суду законної сили публікацій із інформацію, що спростовує інформацію, викладену в мережі Інтернет на офіційному сайті ТОВ «Футбольний клуб «Динамо Київ» в розділі «Новини» нpа наступним посиланням веб-сторінки:

ІНФОРМАЦІЯ_5 у наступній редакції:

ТОВ «Футбольний клуб «Динамо Київ» спростовує поширену інформацію про порушення координатором допінг-контролю УАФ ОСОБА_4 положень пункту 22.05 Антидопінгового регламенту УЄФА та поширення ним конфіденційної інформації у справі щодо порушення ОСОБА_1 антидопінгових правил»,

опублікувати вказаний текст спростування в перекладі на англійську мову на англомовній версії сайту за наступним посиланням веб-сторінки: ІНФОРМАЦІЯ_4 , а також опублікувати вказаний текст спростування в перекладі на російську мову на російській версії сайту за наступним посиланням веб-сторінки: ІНФОРМАЦІЯ_5 .

- стягнути з ТОВ «Футбольний клуб «Динамо Київ» на користь позивача витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 20 000,00 грн та судовий збір у розмірі 908,00 грн.

У відзиві на позов відповідач заперечував щодо задоволення позову. Відзив обгрунтований ,що позивачем 05 березня 2020 року було здійснено розголошення інформації, що стала йому відома у зв`язку зі здійсненням службових обов`язків , тобто не тільки до публічного розголошення, здійсненого УЄФА, а й задовго до отримання навіть повного тексту рішення, в якому викладаються підстави його прийняття відповідним Органом УЕФА. Позивачем під час ефіру телеканалу « Футбол1 » 05 березня 2020 року було здійснено розголос інформації про деталі та хід антидопінгового розслідування, яка стала йому відома під час виконання ним обов`язків координатора допінг-контролю Української асоціації футболу. Як зазначає відповідач , жодна особа, яка отримала інформацію щодо антидопінгового розслідування, не може розголошувати таку інформацію доти, доки УЕФА не здійснить таке публічне розголошення в порядку, визначених пунктами 22.09-22.12 Антидопінгового регламенту, а саме розголошення інформації відбувається УЕФА протягом 20 днів після прийняття кінцевого апеляційного рішення, тобто після набрання ним чинності. Таким чином, позивач міг здійснити розголошення тільки після офіційного опублікування УЕФА даного прес-релізу, тобто не раніше 15 березня 2020 року. Як наголошує відповідач дана інформація була розголошена позивачем 05 березня 2020 року , а тому позивачем були порушені вимоги конфіденційності, внаслідок чого було порушено АДР. Крім того, позивачем не доведено, що веб-сайт, на якому були опубліковані зазначені ним матеріали є офіційним веб-сайтом ТОВ «Футбольний клуб «Динамо Київ» та опублікований матеріал не містить жодних неправдивих висловів та тверджень, або інших відомостей, які порушували б немайнові права позивача. Також зазначив, що опублікований матеріал не містить образливих чи неправдивих відомостей, він містить виключно правдиві факти, пов`язані з неправомірним розголошенням позивачем відомостей щодо антидопінгової справи проти ОСОБА_9 .

Представник позивача - адвоката Падалка К.В. подав відповідь на відзив на позовну заяву, де зазначив, що одночасно з прийняттям кінцевого апеляційного рішення факт антидопінгового порушення в межах юрисдикції УЕФА вважається встановленим та доведеним, а тому втрачає чинність обов`язок не розголошувати інформацію, визначений розділом щодо можливих (ймовірних) порушень антидопінгових правил.

Рішенням Печерського районного суду м. Києва від 18 липня 2022 року позов задоволено частково.

Визнано недостовірною та такою, що порушує немайнові права ОСОБА_1 на повагу до честі та гідності, а також на недоторканість ділової репутації інформацію, поширену Товариством з обмеженою відповідальністю «Футбольний клуб «Динамо Київ» 06 березня 2020 року в мережі Інтернет на офіційному веб-сайті Товариства з обмеженою відповідальністю «Футбольний клуб «Динамо Київ» в розділі «Новини» у статті під назвою ФК « Динамо» обурений безпринципним порушенням умов конфіденційності та спекуляцією фактами у справі ОСОБА_1 » в частині висловлення «Координатор допінг-контролю УАФ ОСОБА_1 порушив положення пункту 22.05 Антидопінгового регламенту УЄФА, надавши медіа відомості про деталі дисциплінарної процедури щодо можливого порушення ОСОБА_3 антидопінгових правил. » за наступними посиланнями веб-сторінок:

ІНФОРМАЦІЯ_3 .

ІНФОРМАЦІЯ_5 .

Зобов`язано Товариство з обмеженою відповідальністю «Футбольний клуб «Динамо Київ» спростувати поширену недостовірну інформацію в частині висловлення «Координатор допінг-контролю УАФ ОСОБА_1 порушив положення пункту 22.05 Антидопінгового регламенту УЄФА, надавши медіа відомості про деталі дисциплінарної процедури щодо можливого порушення Бєсєдіним антидопінгових правил.» шляхом викладення публікації на офіційному веб-сайті ТОВ «Футбольний клуб «Динамо Київ» в розділі «Новини» на трьох відповідних мовних версіях веб-сайту у місячний строк із дня набрання рішення суду законної сили публікацій із інформацією, що спростовує інформацію, викладену в мережі Інтернет на офіційному сайті ТОВ «Футбольний клуб «Динамо Київ» в розділі «Новини» на наступним посиланням веб-сторінки: ІНФОРМАЦІЯ_5 у наступній редакції:

«Товариство з обмеженою відповідальністю «Футбольний клуб «Динамо Київ» спростовує поширену інформацію про порушення координатором допінг-контролю УАФ ОСОБА_1 положень пункту 22.05 Антидопінгового регламенту УЄФА та поширення ним конфіденційної інформації у справі щодо порушення Бєсєідним антидопінгових правил»

та опублікувати зазначений текст спростування в перекладі на англійську мову на англомовній версії сайту за наступним посиланням веб-сторінки: ІНФОРМАЦІЯ_4

та в перекладі на російську мову на російській версії сайту за наступним посиланням веб-сторінки: ІНФОРМАЦІЯ_5 .

У задоволенні інших позовних вимог відмовлено.

Стягнуто з Товариство з обмеженою відповідальністю «Футбольний клуб «Динамо Київ» на користь ОСОБА_1 908 грн судового збору.

Не погоджуючись з рішенням суду, відповідач ТОВ «ФК Динамо Київ» подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду, посилаючись на порушення судом норм матеріального і процесуального права, та постановити нове рішення , яким провадження у справі закрити, з огляду на те, що вказаний спір не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

Відповідно до ст. 44 ЦПК України, особи, які беруть участь у справі зобов`язані добросовісно здійснювати свої процесуальні права і виконувати процесуальні обов`язки.

Відповідно до ст.ст 128-131 ЦПК України сторони були своєчасно повідомлені про день та час розгляду справи на 23 лютого 2023 року,07 березня 2023 року за адресами, які були зазначені в матеріалах справи, Заяв щодо зміни місця проживання або місцезнаходження від апелянта не надходило. Представники сторін приймали участь у судовому засіданні апеляційного суду.

Відповідно до ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Відповідно до ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності

Відповідно до ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Суд, зберігаючи об`єктивність і неупередженість:

1) керує ходом судового процесу;

2) сприяє врегулюванню спору шляхом досягнення угоди між сторонами;

3) роз`яснює у випадку необхідності учасникам судового процесу їхні процесуальні права та обов`язки, наслідки вчинення або невчинення процесуальних дій;

4) сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом;

5) запобігає зловживанню учасниками судового процесу їхніми правами та вживає заходів для виконання ними їхніх обов`язків.

Апеляційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

Частково задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив із того , що вказаний спір підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

Разом з тим слід зауважити, що Верховний суд та Велика палата Верховного Суду у аналогічних справах за участю спортивних громадських об`єднань визначила, що оскарження рішень таких спортивних громадських об`єднань взагалі не знаходиться в юрисдикції будь-яких судів України. Статут ГС «УАФ», як це передбачено статтею 11 Закону України «Про громадські об`єднання», передбачає спеціальний порядок оскарження рішень керівних органів.

Статутом ГС «УАФ» визначено спеціальних суб`єктів, яким підпорядковано вирішення усіх спорів між суб`єктами футболу, а саме: органи здійснення футбольного правосуддя - Контрольно-дисциплінарний комітет як орган першої інстанції. Апеляційний комітет як орган другої інстанції; рішення Апеляційного комітету можуть бути оскаржені лише в Спортивному арбітражному суді м. Лозанна (Швейцарія) у порядку, передбаченому Статутом, Дисциплінарними правилами Української асоціації футболу та Кодексом Спортивного арбітражного суду м. Лозанна.

Право на доступ до правосуддя є одним з основоположних прав людини. Воно передбачене у статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція), яка ратифікована Україною.

Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) у параграфі 24 свого рішення від 20 липня 2006 року у справі «Сокуренко і Стригун проти України» зазначив, що фраза «встановлений законом» поширюється не лише на правову основу самого існування «суду», але й на дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність. Термін «суд, встановлений законом» у пункті 1 статті 6 Конвенції передбачає всю організаційну структуру судів, включно з питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів.

Статтею 124 Конституції України закріплено, що правосуддя в Україні здійснюють виключно суди. Юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір та будь-яке кримінальне обвинувачення. У передбачених законом випадках суди розглядають також інші справи.

За вимогами частини першої статті 18 Закону України від 02 червня 2016 року №1402-VIII «Про судоустрій і статус суддів» суди спеціалізуються на розгляді цивільних, кримінальних, господарських, адміністративних справ, а також справ про адміністративні правопорушення.

Важливість визначення юрисдикції підтверджується як закріпленням у Конституції України принципу верховенства права, окремими елементами якого є законність, правова визначеність та доступ до правосуддя, так і прецедентною практикою Європейського суду з прав людини.

Судова юрисдикція - це компетенція спеціально уповноважених органів судової влади здійснювати правосуддя у формі встановленого законом виду судочинства щодо визначеного кола правовідносин.

Для вирішення питання про розмежування компетенції судів щодо розгляду адміністративних, цивільних, кримінальних чи господарських справ недостатньо застосування виключно формального критерію - визначення складу учасників справи. Визначальною ознакою для правильного вирішення спору є характер правовідносин, з яких виник спір. При визначенні предметної та/або суб`єктної юрисдикції справ суди повинні виходити із прав та/або інтересів, за захистом яких звернулася особа, заявлених вимог, характеру спірних правовідносин, їх змісту та правової природи

Приватноправові відносини вирізняються наявністю майнового чи немайнового особистого інтересу учасника. Спір має приватно-правовий характер, якщо він обумовлений порушенням або загрозою порушення, як правило, майнового приватного права чи інтересу. Критеріями відмежування справ цивільної юрисдикції від інших є, по-перше, наявність спору щодо захисту порушених, невизнаних або оспорюваних особистих прав, свобод чи інтересів у будь-яких правовідносинах, крім випадків, коли такий спір вирішується за правилами іншого судочинства, а, по-друге, суб`єктний склад цього спору, в якому однією зі сторін є зазвичай фізична особа (стаття 19 ЦПК України).

Гарантоване статтею 55 Конституції України й конкретизоване у законах України право на судовий захист передбачає можливість звернення до суду за захистом порушеного права, але вимагає, щоб стверджувальне порушення було обґрунтованим.

Неодмінним елементом правовідносин є їх зміст, тобто суб`єктивне право особи та її юридичний обов`язок. Тому судовому захисту підлягає суб`єктивне право особи, яке порушується у конкретних правовідносинах.

У постанові від 20 листопада 2019 року № 757 /11542/17 -ц Верховний Суд дійшов висновку, що згідно з частинами першою, третьою, п`ятою статті 1 Закону України «Про громадські об`єднання» громадське об`єднання - це добровільне об`єднання фізичних осіб та/або юридичних осіб приватного права для здійснення та захисту прав і свобод, задоволення суспільних, зокрема економічних, соціальних, культурних, екологічних, та інших інтересів.

Громадська організація - це громадське об`єднання, засновниками та членами (учасниками) якого є фізичні особи.

Громадське об`єднання може здійснювати діяльність зі статусом юридичної особи або без такого статусу. Громадське об`єднання зі статусом юридичної особи є непідприємницьким товариством, основною метою якого не є одержання прибутку.

За нормами статті 3 Закону «Про громадські об`єднання» громадські об`єднання утворюються і діють на принципах, зокрема, добровільності, самоврядності, рівності перед законом.

Добровільність передбачає право особи на вільну участь або неучасть у громадському об`єднанні, у тому числі в його утворенні, вступі в таке об`єднання або припиненні членства (участі) в ньому, а самоврядність передбачає право членів (учасників) громадського об`єднання самостійно здійснювати управління діяльністю громадського об`єднання відповідно до його мети (цілей), визначати напрями діяльності, а також невтручання органів державної влади, інших державних органів у діяльність громадського об`єднання, крім випадків, визначених законом.

Крім того у постанові зазначено , що Статутом Громадської спілки «Федерація футболу України» визначено, що усі внутрішні спори між Федерацією футболу України, її членами та іншими особами, які задіяні або працюють у футболі, вирішують органи здійснення футбольного правосуддя - Контрольно-дисциплінарний комітет як орган першої інстанції, Апеляційний комітет як орган другої інстанції; рішення Апеляційного комітету можуть бути оскаржені лише в Спортивному арбітражному суді м. Лозанна (Швейцарія) у порядку, передбаченому Статутом, Дисциплінарними правилами Федерації футболу України та Кодексом Спортивного арбітражного суду (статті 50, 54 Статуту).

В аспекті спірних правовідносин , встановлено,що ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом про захист честі ,гідності, визнання інформації недостовірною, зобов`язання вчинити дії .

Отже статутом громадської організації визначено спеціальних суб`єктів ,яким підпорядковано вирішення усіх спорів, а саме органи здійснення футбольного правосуддя - Контрольно-дисциплінарний комітет ,як орган першої інстанції, Апеляційний комітет як орган другої інстанції , рішення Апеляційного комітету можуть бути оскаржені лише у спортивному арбітражному суді м. Лозанна (Швейцарія) у порядку , передбаченому Статутом , Дисциплінарними правилами Федерації футболу України та Кодексом Спортивного арбітражного суду .

При цьому відповідно до ст. 43 Закону України «Про фізичну культуру і спорт» вирішення спорів ,що виникають між суб`єктами у сфері фізичної культури і спорту здійснюються відповідно до закону постійно діючим спортивним третейським судом .В даному випадку не буде порушення прав позивача на доступ до правосуддя , оскільки законодавство України чітко визначає можливість розгляду спорів третейським або арбітражним судом, чим унеможливлює втручання держави у діяльність громадських організацій .

Беручи до уваги, що позивач на момент звернення до суду був координатором допінг - контролю УАФ, а тому є особою, яка задіяна чи працює у футболі і є суб`єктом футболу, а відповідачем є професіональний футбольний клуб, то слід вважати ,що вказаний спір між сторонами відноситься до виключної компетенції органів футбольного правосуддя УАФ.

З огляду на вказане, позивач мав би звернутися за вирішенням спору до Контрольно-Дисциплінарного комітету УАФ, до компетенції якого входить розгляд подібних спорів між суб`єктами футболу.

Такі висновки узгоджуються із висновками Верховного Суду ,що містяться в постановах № 757/11542/17-ц від 20 листопада 2019 року, №757/25820/20 від 01 червня 2022 року, № 826/4734/16 від 27 березня 2019 року.

Відповідно до п.1 ч.1 ст. 255 ЦПК України, суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо справа не підлягає розгляду у порядку цивільного судочинства.

Суд апеляційної інстанції, з урахуванням вищевказаного вважає,що рішення суду слід скасувати , провадження у справі закрити, без роз`яснення права на звернення до суду в порядку іншого судочинства, оскільки даний спір не може бути розглянутий в судовому порядку будь-якої юрисдикції.

Керуючись ст.ст. 365, 367,369,374,377,381 - 384 ЦПК України, суд ,-

П о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Футбольний клуб «Динамо» задовольнити.

Рішення Печерського районного суду м. Києва від 18 липня 2022 року скасувати.

Провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Футбольний клуб Динамо» про захист честі і гідності, визнання інформації недостовірною та зобов`язання вчинити дії закрити.

Постанова апеляційного суду набиране законної сили з дня її прийняття.

Касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення, а в разі проголошення вступної та резолютивної частини судового рішення з дня складення повного судового рішення безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Повний текст постанови складено 07 березня 2023 року.

Головуючий:

Судді: