Номер провадження: 22-ц/813/2747/23
Справа № 507/829/20
Головуючий у першій інстанції Дармакука Т. П.
Доповідач Комлева О. С.
ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
01.03.2023 року м. Одеса
Одеський апеляційний суд у складі:
Головуючого-судді Комлевої О.С.,
суддів: Сєвєрової Є.С., Цюри Т.В.,
з участю секретаря Шлапак А.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Любашівського районного суду Одеської області від 10 вересня 2020 року, постановленого під головуванням судді Дармакуки Т.П., у цивільній справі за заявою ОСОБА_2 , заінтересована особа Боківська сільська рада Любашівського району Одеської області про встановлення факту проживання однією сім`єю із спадкодавцем, -
встановив:
У серпні 2020 року ОСОБА_2 звернувся до суду з заявою про встановлення факту проживання однією сім`єю, заінтересованаособа Боківськасільська радаЛюбашівського районуОдеської області,в якій просив встановити факт проживання однією сім`єю із спадкодавцем не менше як п`ять років до часу відкриття спадщини.
В обґрунтування своєї заяви, ОСОБА_2 зазначив, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла його хрещена мати ОСОБА_3 , після смерті якої залишилося спадкове майно.
З листопада 1996 року він з ОСОБА_3 до дня її смерті проживали однією сім`єю, вели спільне господарство, так як вона хворіла та потребувала сторонньої допомоги, він доглядав за нею та після її смерті, всі витрати на поховання взяв на себе.
При зверненні до нотаріуса із заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину за законом на вказане спадкове майно заявнику було відмовлено та рекомендовано звернутися до суду для встановлення проживання однією сім`єю з ОСОБА_3 .
У зв`язку з цим, заявник просив в судовому порядку встановити факт проживання однією сім`єю із спадкодавцем не менше як п`ять років до часу відкриття спадщини.
Рішенням Любашівського районного суду Одеської області від 10 вересня 2020 року заява ОСОБА_2 про встановлення факту проживання однією сім`єю із спадкодавцем задоволена.
Встановлено факт, що ОСОБА_2 проживав однією сім`єю зі спадкодавцем ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , не менше як п`ять років до часу відкриття спадщини, а саме з листопада 1996 року до ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Не погоджуючись з рішенням суду, ОСОБА_1 , сторона, яка не приймала участі у розгляді справи, однак вважає, що оскаржуваним рішенням суду порушені його права звернувся до суду з апеляційною скаргою, в якій просив рішення суду скасувати, ухвалити нове про відмову в задоволені заяви, посилаючись на неповне з`ясування всіх обставин справи, ненадання належної оцінки наявним в матеріалах справи доказам та обставинам, та порушення норм матеріального та процесуального права.
В обґрунтування своєї апеляційної скарги, апелянт зазначив, що позивачем не було надано до суду доказів того, що ОСОБА_2 проживав останні п`ять років з померлою ОСОБА_4 до дня її смерті, а тому у суду не було достатньо підстав для встановлення факту проживання однією сім`єю ОСОБА_2 та ОСОБА_3 . Вважає, що довідка Боківської сільської ради та акт обстеження, на які посилався суд є неналежними доказами, які суперечать обставинам справи.
У своєму відзиві на апеляційну скаргу, ОСОБА_2 , зазначає, що рішення суду є законним та обґрунтованим, а доводи, викладені в апеляційній скарзі не відповідають дійсним обставинам справи та є безпідставними, оскільки суд дослідив всі наявні в матеріалах справи докази для встановлення дійсних обставин справи.
Про судовезасідання призначенена 01березня 2023року,учасники справибули сповіщеніналежним чином, у тому числі і у відповідності до п.п. 1, 2 ч. 8 ст. 128 ЦПК України (а.с. 219-225).
27 та 28 лютого 2023 року ОСОБА_5 , представник ОСОБА_1 звернувся до суду з заявами про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду. Однак, ухвалами Одеського апеляційного суду від 28 лютого та 01 березня 2023 року у задоволенні заяв відмовлено з підстав пропуску строку передбаченого ст. 212 ЦПК України, а також не направлення копії заяви іншим учасникам справи (а.с.226-228, 232-237).
Заяв, або клопотань про відкладення розгляду справи від учасників справи до суду не надходило.
Статтею 372 ЦПК України передбачено, що апеляційний суд відкладає розгляд справи в разі неявки у судове засідання учасника справи, щодо якого немає відомостей про вручення йому судової повістки або за його клопотанням, коли повідомлені ним причини неявки буде визнано поважними.
Неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.
Таким чином, законодавець передбачив, що явка до апеляційного суду належним чином повідомленого учасника справи не є обов`язковою. Апеляційний суд може розглянути справу за відсутності її учасників. Апеляційний суд може відкласти розгляд справи у разі, коли причини неявки належним чином повідомленого учасника справи будуть визнані апеляційним судом поважними. Таким чином, з врахуванням конкретної ситуації по справі, вирішення питання про розгляд справи або відкладення розгляду справи віднесено до дискреційних повноважень апеляційного суду.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційне провадження слід закрити, з наступних підстав.
Частиною 1 статті 352 ЦПК України передбачено, що учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.
Отже, вказана стаття визначає коло осіб, які наділені процесуальним правом на апеляційне оскарження судового рішення, які поділяються на дві групи - учасники справи, а також особи, які участі у справі не брали, але судове рішення стосується їх прав, інтересів та (або) обов`язків. При цьому, на відміну від оскарження судового рішення учасником справи, не залучена до участі у справі особа повинна довести наявність у неї правового зв`язку зі сторонами спору або безпосередньо судовим рішенням через обґрунтування наявності трьох критеріїв: вирішення судом питання про її (1) право, (2) інтерес, (3) обов`язок і такий зв`язок має бути очевидним та безумовним, а не ймовірним.
За таких обставин, судове рішення, оскаржуване не залученою особою, повинно безпосередньо стосуватися прав, інтересів та обов`язків цієї особи, тобто судом має бути розглянуто й вирішено спір про право у правовідносинах, учасником яких на момент розгляду справи та прийняття рішення судом першої інстанції є скаржник, або міститься судження про права та обов`язки цієї особи у відповідних правовідносинах. Рішення є таким, що прийняте про права та обов`язки особи, яка не була залучена до участі у справі, якщо в мотивувальній частині рішення містяться висновки суду про права та обов`язки цієї особи, або у резолютивній частині рішення суд прямо вказав про права та обов`язки таких осіб. В такому випадку рішення порушує не лише матеріальні права осіб, не залучених до участі у справі, а й їх процесуальні права, що витікають із сформульованого в пункті 1 статті 6 Європейської конвенції про захист прав людини і основних свобод положення про право кожного на справедливий судовий розгляд при визначенні його цивільних прав і обов`язків. Будь-який інший правовий зв`язок між скаржником і сторонами спору не може братися до уваги.
Після прийняття апеляційної скарги особи, яка не брала участі у справі, суд апеляційної інстанції з`ясовує, чи прийнято оскаржуване судове рішення безпосередньо про права, інтереси та (або) обов`язки скаржника і які конкретно.
Якщо після відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою, поданою особою з підстав вирішення судом питання про її права, інтереси та (або) обов`язки, встановлено, що судовим рішенням питання про права, інтереси та (або) обов`язки такої особи не вирішувалося, то апеляційний суд своєю ухвалою закриває апеляційне провадження на підставі п. 3 ч. 1 ст. 362 ЦПК України, оскільки у такому випадку не існує правового зв`язку між скаржником і сторонами у справі, в зв`язку з чим відсутній суб`єкт апеляційного оскарження.
Системний аналіз вищенаведених правових норм дає підстави для висновку про те, що особи, які не брали участі у справі, мають право на апеляційне оскарження лише за умови, що суд вирішив питання про їх права та обов`язки.
Європейський суд з прав людини зазначив, що одним із фундаментальних аспектів верховенства права є принцип юридичної визначеності, який передбачає повагу до принципу res judicata - принципу остаточності рішень суду. Цей принцип наголошує, що жодна зі сторін не має права вимагати перегляду остаточного та обов`язкового рішення суду просто тому, що вона має на меті добитися нового слухання справи та нового її вирішення. Повноваження вищих судових органів стосовно перегляду мають реалізовуватись для виправлення судових помилок та недоліків судочинства, але не для здійснення нового судового розгляду. Перегляд не повинен фактично підміняти собою апеляцію, а сама можливість існування двох точок зору на один предмет не є підставою для нового розгляду. Винятки із цього принципу можуть мати місце лише за наявності підстав, обумовлених обставинами важливого та вимушеного характеру (PONOMARYOV v. UKRAINE, № 3236/03, § 40, ЄСПЛ, 03 квітня 2008 року).
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 зазначив, що рішенням суду першої інстанції були порушені його права, оскільки 22 грудня 2016 року між фермерським господарством «Славутич» в особі Балакана С.О., як керівника господарства та Любашівською районною державною адміністрацією був укладений договір оренди нерозподілених земельних часток. Земельна ділянка № НОМЕР_1 на масиві № НОМЕР_2 в розмірі 4,72 га надана в оренду для сільськогосподарських потреб строком на сім років. 04 грудня 2020 року ОСОБА_2 повідомив, що є новим власником земельної ділянки та бажає господарювати самостійно. Проте, ОСОБА_1 вважає, що ОСОБА_2 є неправомірним господарем земельної ділянки, оскільки документи, які підтверджують проживання ОСОБА_2 однією сім`єю зі спадкодавцем ОСОБА_3 є підробними.
З матеріалів справи вбачається, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_3 , що підтверджується копією свідоцтва про смерть (а.с.6)
Після смерті ОСОБА_3 відкрилась спадщина, а саме: право на земельну частку (пай), яка перебувала у колективній власності КСП «Прогрес» розміром 7,19 в умовних кадастрових гектарах (а.с.10).
У березні 2020 року ОСОБА_2 звернувся до нотаріуса із заявою про вступ у спадщину.
17 липня 2020 року нотаріусом була надана відповідь заявнику відповідно до якої його повідомлено, що спадкова справа після смерті ОСОБА_3 померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 не відкривалася та у зв`язку з відсутністю документів підтверджуючих родинні відносини йому слід звернутися до суду із заявою про встановлення факту спільного проживання однією сім`єю із ОСОБА_3 (а.с.5).
Відповідно до довідки Боківської сільської радиЛюбашівського районуОдеської області від 16 липня 2020 року № 2283-02-14, ОСОБА_3 , 1922 року народження проживала та була зареєстрована в с. Бокове Любашівського району Одеської області, проживала до дня смерті разом із ОСОБА_2 (а.с.8).
Як вбачається із акту обстеження, складеного депутатом Боківської сільської ради Тимофійчук В.Ф. від 07 липня 2020 р., ОСОБА_2 та ОСОБА_3 в період із листопада 1996 року до дня смерті останньої, спільно проживали разом однією сім`єю, мали спільний бюджет, ОСОБА_3 потребувала сторонньої допомоги та ОСОБА_2 здійснював за нею догляд та здійснив поховання (а.с.9).
Однак, з матеріалів справи вбачається, що договір оренди нерозподілених земельних часток (паїв) на який посилається апелянт, укладений з фермерським господарством «Славутич».
З апеляційною скаргою до суду звернувся ОСОБА_1 вважаючи що порушені права фермерського господарства, проте звернувся він особисто, як фізична особа, а не фермерське господарство «Славутич».
Отже, будь-яких належних та допустимих доказів того, що оскаржуваними рішеннями суду порушені права ОСОБА_1 як фізичної особи не надано, отже, права заявника у даній справі, де предметом позову є саме встановлення факту проживання однією сім`єю, ніяким чином не порушуються.
Відповідно до положень ст. 362 ЦПК України суд апеляційної інстанції закриває апеляційне провадження, якщо: 1) після відкриття апеляційного провадження особа, яка подала апеляційну скаргу, заявила клопотання про відмову від скарги, за винятком випадків, коли є заперечення інших осіб, які приєдналися до апеляційної скарги; 2) після відкриття апеляційного провадження виявилося, що апеляційну скаргу не підписано, подано особою, яка не має процесуальної дієздатності, або підписано особою, яка не має права її підписувати; 3) після відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою, поданою особою з підстав вирішення судом питання про її права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, встановлено, що судовим рішенням питання про права, свободи, інтереси та (або) обов`язки такої особи не вирішувалося. Про закриття апеляційного провадження суд апеляційної інстанції постановляє ухвалу, яка може бути оскаржена в касаційному порядку.
На підставі вищенаведених обставин, колегія суддів не вбачає підстав для розгляду по суті апеляційної скарги ОСОБА_1 на рішення Любашівського районного суду Одеської області від 10 вересня 2020 року та приходить до висновку, що оскаржуваними судовими рішеннями не порушені права апелянта за відсутністю доказів про те, що оскаржуваними судовими рішеннями порушені права особисто ОСОБА_1 .
Відповідно до п.3 ч. 1 ст. 362 ЦПК України, суд апеляційної інстанції закриває апеляційне провадження, якщо після відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою, поданою особою з підстав вирішення судом питання про її права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, встановлено, що судовим рішенням питання про права, свободи, інтереси та (або) обов`язки такої особи не вирішувалося.
На підставі наведеного вище, апеляційне провадження підлягає закриттю на підставі п.3 ч. 1 ст. 362 ЦПК України.
Керуючись ст.ст.362, 389, 390ЦПК України, апеляційний суд, -
у х в а л и в:
Апеляційне провадженняза апеляційноюскаргою ОСОБА_1 на рішенняЛюбашівського районногосуду Одеськоїобласті від10вересня 2020року,у цивільнійсправі зазаявою ОСОБА_2 ,заінтересована особаБоківська сільськарада Любашівськогорайону Одеськоїобласті провстановлення фактупроживання однієюсім`єю ізспадкодавцем закрити.
Ухвала набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.
Повне судове рішення складено 06 березня 2023 року.
Головуючий
Судді
Суд | Одеський апеляційний суд |
Дата ухвалення рішення | 01.03.2023 |
Оприлюднено | 09.03.2023 |
Номер документу | 109420586 |
Судочинство | Цивільне |
Категорія | Справи окремого провадження Справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення, з них: інших фактів, з них:. |
Цивільне
Одеський апеляційний суд
Комлева О. С.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні