Постанова

від 07.03.2023 по справі 910/21148/16

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"07" березня 2023 р. Справа№ 910/21148/16

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Шапрана В.В.

суддів: Андрієнка В.В.

Буравльова С.І.

секретар судового засідання Місюк О.П.

за участю представників:

позивача - Кирищук В.П.;

відповідача - не з`явилися;

заінтересована особа - Горупаха В.А.

розглянувши матеріали апеляційної скарги Комунального підприємства "Центр обслуговування споживачів Шевченківського району" на ухвалу Господарського суду міста Києва від 09.11.2022

за заявою Приватного акціонерного товариства "ДТЕК Київські електромережі"

про заміну сторони її правонаступником

у справі №910/21148/16 (суддя - Селівон А.М.)

за позовом Приватного акціонерного товариства "ДТЕК Київські електромережі"

до Комунального підприємства "Житлово-експлуатаційна організація-111 Голосіївського району"

заінтересована особа - Комунальне підприємство "Центр обслуговування споживачів Шевченківського району"

про стягнення заборгованості.

ВСТАНОВИВ:

У листопаді 2016 року Публічне акціонерне товариство "Київенерго" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Комунального підприємства "Житлово-експлуатаційна організація-111 Голосіївського району" про стягнення заборгованості у розмірі 39421,50 грн.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 25.01.2017 у справі №910/21148/16 позов Публічного акціонерного товариства "Київенерго" задоволено повністю.

21.02.2017 на виконання рішення Господарського суду міста Києва від 25.01.2017 у справі №910/21148/16 видано відповідний наказ.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 16.05.2017 задоволено спільну заяву сторін про затвердження мирової угоди в процесі виконання судового рішення та затверджено мирову угоду від 03.04.2017 у справі №910/21148/16.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 14.08.2018 здійснено заміну стягувача у справі №910/21148/16 з Публічного акціонерного товариства "Київенерго" на його правонаступника - Приватне акціонерне товариство "ДТЕК Київські електромережі".

05.10.2022 до суду першої інстанції від Приватного акціонерного товариства "ДТЕК Київські електромережі" надійшла заява про заміну сторони її правонаступником, відповідно до якої заявник просив суд замінити боржника - Комунальне підприємство "Житлово-експлуатаційна організація-111 Голосіївського району" на його правонаступника - Комунальне підприємство "Центр обслуговування споживачів Шевченківського району".

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 18.10.2022 у справі №910/21148/16 заяву Приватного акціонерного товариства "ДТЕК Київські електромережі" прийнято до провадження та призначено до розгляду.

Оскаржуваною ухвалою Господарського суду міста Києва від 09.11.2022 у справі №910/21148/16 заяву Приватного акціонерного товариства "ДТЕК Київські електромережі" про заміну відповідача (боржника) правонаступником задоволено.

Не погоджуючись із вказаною ухвалою, Комунальне підприємство "Центр обслуговування споживачів Шевченківського району" звернулось до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, згідно якої просить скасувати оскаржувану ухвалу суду та прийняти постанову про відмову у задоволенні заяви про заміну сторони її правонаступником.

Апеляційна скарга мотивована тим, що місцевим господарським судом неповно з`ясовано обставини, які мають значення для вирішення справи, не правильно застосовано норми матеріального права та порушено норми процесуального права.

На переконання скаржника, місцевий господарський суд при вирішенні спірного питання невірно застосував висновки наведені в постановах Великої Палати Верховного Суду від 16.06.2020 у справі №910/5953/17, від 30.06.2020 у справі №264/5957/17 та постанові Верховного Суду від 14.09.2020 у справі №296/443/16-ц, оскільки обставини у наведених справах не є подібними до справи №910/21148/16.

Так, скаржник зауважує, що у справі №264/5957/17 Велика Палата Верховного Суду дійшла висновків, що процес реорганізації Акціонерного товариства «Укрзалізниця» відбувається за спеціальною процедурою, визначеною законом та постановою Кабінету Міністрів України від 25.06.2014 №200 «Про утворення Публічного акціонерного товариства «Укрзалізниця» та акта приймання-передачі майна, який був підписаний до дати реєстрації Акціонерного товариства «Укрзалізниця» як юридичної особи.

У справах №910/5953/17 та №296/443/16-ц розглядалось питання щодо універсального правонаступництва та було встановлено, що комісією з реорганізації складено інвентаризаційний опис і звіряльну відомість необоротних активів, згідно яких відбувся процес передачі майна боржника.

Разом з тим, у даному спорі передавальні акти не сформовані та не затверджені власником, Комунальне підприємство "ЦОС Шевченківського району" будь-якого майна від комунальних підприємств, що підлягають приєднанню до нього, не отримувало, тому із даних обставин вбачається відсутність зміни боржника у спірних матеріальних правовідносинах, тобто матеріального правонаступництва, й відповідно відсутні підстави для процесуального правонаступництва, яке є похідним від матеріального та випливає з юридичних фактів правонаступництва.

Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями Північного апеляційного господарського суду від 02.01.2023 апеляційну скаргу у справі №910/21148/16 передано на розгляд колегії суддів у складі: Шапран В.В. (головуючий суддя (суддя-доповідач)), Андрієнко В.В., Буравльов С.І.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 05.01.2023 витребувано з Господарського суду міста Києва матеріали справи №910/21148/16 та відкладено вирішення питання про відкриття/відмову у відкритті апеляційного провадження, повернення без розгляду або залишення апеляційної скарги без руху до надходження її матеріалів до суду.

09.01.2023 матеріали справи №910/21148/16 надійшли до Північного апеляційного господарського суду.

Перевіривши матеріали апеляційної скарги Комунального підприємства "Центр обслуговування споживачів Шевченківського району", суддею-доповідачем виявлено недоліки такої скарги, а саме відсутність заяви про поновлення строку на апеляційне оскарження ухвали суду, у зв`язку з чим ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 23.01.2023 апеляційну скаргу у справі №910/21148/16 залишено без руху на підставі ч. 3 ст. 260 ГПК України та надано заявникові строк на усунення недоліків апеляційної скарги.

Після усунення недоліків апеляційної скарги, ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 07.02.2023 поновлено скаржнику строк на апеляційне оскарження, відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Комунального підприємства "Центр обслуговування споживачів Шевченківського району" на ухвалу Господарського суду міста Києва від 09.11.2022 у справі №910/21148/16, справу призначено до розгляду на 07.03.2023.

13.02.2023 до суду апеляційної інстанції від позивача надійшов відзив на апеляційну скаргу, згідно якого останній просить суд залишити апеляційну скаргу без задоволення, оскаржувану ухвалу - без змін.

Заперечуючи проти доводів апеляційної скарги позивач зазначає, що згідно п. 2 рішення Київської міської ради №838/4902 від 23.05.2018 «Про реорганізацію комунальних підприємств шляхом приєднання» усі права та обов`язки боржника перейшли до його правонаступника, а відповідно до п. 4.5 за правонаступником боржника закріплено все майно боржника на праві господарського відання, а тому Комунальне підприємство "Центр обслуговування споживачів Шевченківського району" є правонаступником боржника.

Позивач відмічає, що наявне триваюче порушення прав стягувача спричинене діями боржника та його правонаступника, які спрямовані на затримку процесу передачі прав і обов`язків складання передавального акту. Поряд з цим в силу норм ст. ст. 106, 107 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) передавальний акт призначений для забезпечення обліку прав та обов`язків, які передаються при реорганізації і його затвердження як юридичний факт не має самостійного значення для виникнення правонаступництва.

13.02.2023 Комунальне підприємство "Центр обслуговування споживачів Шевченківського району" подало до суду відповідь на відзив, згідно якого відмічає, що заява стягувача про заміну сторони її правонаступником була задоволена судом першої інстанції передчасно та є такою, що порушує порядок визначений ст. ст. 104, 105, 107 ЦК України і рішення власника, та ставить у нерівне становище інших кредиторів. При цьому скаржник стверджує, що наразі права стягувача, як кредитора не порушуються, він має право звернутися до комісії з реорганізації боржника із заявою про включення його вимог до передавального акту, а також на заміну боржника його правонаступником у виконавчому провадженні після реорганізації боржника та передання правонаступнику майна, прав та обов`язків у визначеному законом та рішенням власника порядку.

В судове засідання 07.02.2023 з`явились представники скаржника та заінтересованої особи, надали пояснення по суті спору.

Представник скаржника підтримав вимоги апеляційної скарги, просив суд скасувати оскаржувану ухвалу та відмовити у задоволенні заяви про заміну сторони її правонаступником.

Представник позивача заперечував проти доводів апеляційної скарги, просив оскаржувану ухвалу залишити без змін.

Відповідно до ч. 1 ст. 271 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) апеляційні скарги на ухвали суду першої інстанції розглядаються в порядку, передбаченому для розгляду апеляційних скарг на рішення суду першої інстанції з урахуванням особливостей, визначених цією статтею.

Частинами 1 та 2 ст. 269 ГПК України передбачено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення присутніх представників сторін, перевіривши матеріали справи, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія суддів встановила наступне.

Приватне акціонерне товариство "ДТЕК Київські електромережі" 05.10.2022 звернулось до Господарського суду міста Києва із заявою про заміну сторони її правонаступником у справі №910/21148/16, а саме просило замінити боржника - Комунальне підприємство "Житлово-експлуатаційна організація-111 Голосіївського району" на його правонаступника - Комунальне підприємство "Центр обслуговування споживачів Шевченківського району".

Заява мотивована тим, що рішенням Київської міської ради від 23.05.2018 №838/4902 вирішено реорганізувати, зокрема, Комунальне підприємство "Житлово-експлуатаційна організація-111 Голосіївського району" шляхом приєднання до Комунального підприємства "Центр обслуговування споживачів Шевченківського району" та визначено, що Комунальне підприємство "Центр обслуговування споживачів Шевченківського району" є правонаступником усіх прав та обов`язків Комунального підприємства "Житлово-експлуатаційна організація-111 Голосіївського району". Відтак, на переконання заявника, Комунальне підприємство "Центр обслуговування споживачів Шевченківського району" є правонаступником усіх прав та обов`язків щодо виконання ухвали Господарського суду міста Києва від 16.05.2017 про затвердження мирової угоди, укладеної в процесі виконання рішення Господарського суду міста Києва від 25.01.2015 у справі №910/21148/16.

У зв`язку з прийнятим Київською міською радою рішення №838/4902 до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань внесено запис про перебування в стані припинення Комунального підприємства "Житлово-експлуатаційна організація-111 Голосіївського району".

Заявник зазначає, що оскільки Комунальне підприємство "Центр обслуговування споживачів" є правонаступником всіх прав та обов`язків Комунального підприємства "Житлово-експлуатаційна організація-111 Голосіївського району", а мирова угода у справі №910/21148/16 залишається невиконаною, стягувач змушений звернутися до суду із заявою про заміну сторони боржника правонаступником з метою забезпечення можливості виконання мирової угоди від 15.02.2017, затвердженої ухвалою Господарського суду міста Києва від 16.05.2017.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 09.11.2022 у справі №910/21148/16 заяву Приватного акціонерного товариства "ДТЕК Київські електромережі" про заміну відповідача (боржника) правонаступником задоволено.

Ухвала суду мотивована тим, що Комунальне підприємство "Центр обслуговування споживачів Шевченківського району" є правонаступником усіх прав та обов`язків Комунального підприємства "Житлово-експлуатаційна організація 111 Голосіївського району", факт настання якого не пов`язується з державною реєстрацією припинення останнього, отже датою виникнення універсального правонаступництва Комунального підприємства "Центр обслуговування споживачів Шевченківського району" слід вважати дату прийняття відповідного рішення - 23.05.2018. При постановленні даної ухвали місцевий господарський суд врахував висновки викладені в постановах Великої Палати Верховного Суду від16.06.2020 у справі №910/5953/17, від 30.06.2020 у справі №264/5957/17 та постанові Верховного Суду від 14.09.2020 у справі №296/443/16-ц.

Крім того, судом також встановлено, що розпорядженням Київської міської державної адміністрації від 02.09.2021 №1893 завершення заходів з реорганізації комунальних підприємств змінено на 01.09.2022, в подальшому розпорядженням Київської міської військової адміністрації №706 від 24.10.2022 "Про внесення змін до пункту 59 розпорядження виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської адміністрації) від 27.08.2018 року №1555" завершення заходів з реорганізації комунальних підприємств змінено на 31.12.2025.

Проте Північний апеляційний господарський суд не погоджується з висновком суду першої інстанції, викладеним в ухвалі Господарського суду міста Києва від 09.11.2022, та вважає обґрунтованими доводи апеляційної скарги щодо передчасності прийнятого рішення, з огляду на наступне.

Згідно зі ст. 1291 Конституції України судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Частиною третьою статті 2 ГПК України встановлено, що основними засадами (принципами) господарського судочинства є, зокрема: верховенство права; обов`язковість судового рішення.

Виконання судового рішення є невід`ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави (п. 2 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 13.12.2012 №18-рп/2012). Невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом (п. 3 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 25.04.2012 №11-рп/2012).

Отже, оскільки виконання рішення суду є невід`ємною стадією процесу правосуддя, то і заміна сторони на цій стадії може відбуватися не інакше, як на підставах та у порядку, визначеному ГПК України та Законом України "Про виконавче провадження", який регулює умови і порядок виконання рішень судів, що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку.

Згідно зі ст. 52 ГПК України в разі смерті або оголошення фізичної особи померлою, припинення юридичної особи шляхом реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення), заміни кредитора чи боржника в зобов`язанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд залучає до участі у справі правонаступника відповідного учасника справи на будь-якій стадії судового процесу. Усі дії, вчинені в судовому процесі до вступу у справу правонаступника, обов`язкові для нього так само, як вони були обов`язкові для особи, яку правонаступник замінив. Про заміну або про відмову в заміні учасника справи його правонаступником суд постановляє ухвалу.

Відповідно до приписів ст. 334 ГПК України у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження суд замінює таку сторону її правонаступником. Заяву про заміну сторони її правонаступником може подати сторона (заінтересована особа), державний або приватний виконавець.

Відповідно до ч. 5 ст. 334 ГПК України положення цієї статті застосовуються також у випадку необхідності заміни боржника або стягувача у виконавчому листі до відкриття виконавчого провадження.

Процесуальне правонаступництво - це перехід процесуальних прав та обов`язків від однієї особи до іншої. Виникнення процесуального правонаступництва безпосередньо пов`язане з переходом матеріальних прав між такими особами. Заміна сторони правонаступником відбувається, як правило, у випадках зміни суб`єкта права або обов`язку у правовідношенні, коли новий суб`єкт права (позивач, відповідач або третя особа) повністю або частково приймає на себе права чи обов`язки попередника.

Процесуальне правонаступництво є похідним від матеріального та випливає з юридичних фактів правонаступництва (заміни сторони у матеріальному правовідношенні її правонаступником). У зв`язку з цим для вирішення судом питання про процесуальну заміну сторони у справі необхідна наявність відповідних первинних документів, які підтверджують факт вибуття особи з матеріального правовідношення та перехід її прав та обов`язків до іншої особи - правонаступника.

Отже, процесуальне правонаступництво, передбачене ГПК України, - це перехід процесуальних прав та обов`язків сторони у справі до іншої особи у зв`язку з вибуттям особи у спірному матеріальному правовідношенні (аналогічний правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду від 10.08.2020 у справі №917/1339/16).

Для процесуального правонаступництва юридичної особи, яка є стороною чи третьою особою у судовому процесі, необхідне встановлення або правонаступника такої юридичної особи внаслідок її припинення шляхом реорганізації, або правонаступника окремих її прав чи обов`язків внаслідок заміни сторони у відповідному зобов`язанні. В обох випадках для встановлення процесуального правонаступництва юридичної особи суд має визначити підстави такого правонаступництва, а також обсяг прав та обов`язків, який перейшов до правонаступника у спірних правовідносинах (постанова Великої Палати Верховного Суду від 30.06.2020 у справі №264/5957/17).

Відповідно до ч. 1 ст. 104 ЦК України юридична особа припиняється в результаті реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або ліквідації. У разі реорганізації юридичних осіб майно, права та обов`язки переходять до правонаступників.

Відповідно до ч. ч. 3, 4, 6 ст. 105 ЦК України учасники юридичної особи, суд або орган, що прийняв рішення про припинення юридичної особи, відповідно до цього Кодексу призначають комісію з припинення юридичної особи (комісію з реорганізації, ліквідаційну комісію), голову комісії або ліквідатора та встановлюють порядок і строк заявлення кредиторами своїх вимог до юридичної особи, що припиняється.

До комісії з припинення юридичної особи (комісії з реорганізації, ліквідаційної комісії) або ліквідатора з моменту призначення переходять повноваження щодо управління справами юридичної особи. Голова комісії, її члени або ліквідатор юридичної особи представляють її у відносинах з третіми особами та виступають у суді від імені юридичної особи, яка припиняється.

Статтею 106 ЦК України передбачено, що злиття, приєднання, поділ та перетворення юридичної особи здійснюються за рішенням його учасників або органу юридичної особи, уповноваженого на це установчими документами, а у випадках, передбачених законом, - за рішенням суду або відповідних органів державної влади. Законом може бути передбачено одержання згоди відповідних органів державної влади на припинення юридичної особи шляхом злиття або приєднання.

Порядок припинення юридичної особи шляхом злиття, приєднання, поділу та перетворення регламентовано ст. 107 ЦК України, за приписами якої кредитор може вимагати від юридичної особи, що припиняється, виконання зобов`язань якої не забезпечено, припинення або дострокового виконання зобов`язання, або забезпечення виконання зобов`язання, крім випадків, передбачених законом. Після закінчення строку для пред`явлення вимог кредиторами та задоволення чи відхилення цих вимог комісія з припинення юридичної особи складає передавальний акт (у разі злиття, приєднання або перетворення) або розподільчий баланс (у разі поділу), який має містити положення про правонаступництво щодо майна, прав та обов`язків юридичної особи, що припиняється шляхом поділу, стосовно всіх її кредиторів та боржників, включаючи зобов`язання, які оспорюються сторонами. Передавальний акт та розподільчий баланс затверджуються учасниками юридичної особи або органом, який прийняв рішення про її припинення, крім випадків, встановлених законом. Порушення положень частин другої та третьої цієї статті є підставою для відмови у внесенні до єдиного державного реєстру запису про припинення юридичної особи та державній реєстрації створюваних юридичних осіб - правонаступників.

У ч. 8 ст. 4 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань" передбачено, що у разі приєднання юридичних осіб здійснюється державна реєстрація припинення юридичних осіб, що припиняються у результаті приєднання, та державна реєстрація змін до відомостей, що містяться в Єдиному державному реєстрі, щодо правонаступництва юридичної особи, до якої приєднуються. Приєднання вважається завершеним з дати державної реєстрації змін до відомостей, що містяться в Єдиному державному реєстрі, щодо правонаступництва юридичної особи, до якої приєднуються.

Отже, вирішуючи питання про правонаступництво, потрібно мати на увазі, що істотне значення у справі має як запис в установчих документах про правонаступництво, так і фактично здійснені організаційно-економічні перетворення, з якими чинне законодавство пов`язує перехід майнових прав та обов`язків, а саме: рішення власника (власників), підписання розподільчого балансу тощо (у випадку виділу), а відтак у вирішенні питань, пов`язаних з правонаступництвом, слід здійснювати аналіз документів, що стосуються переходу прав і обов`язків на майно (майнові права).

З матеріалів справи слідує, що рішенням Київської міської ради від 23.05.2018 №838/4902 "Про реорганізацію комунальних підприємств шляхом приєднання" реорганізовано більше 50 комунальних підприємств, у т.ч. Комунальне підприємство "Житлово-експлуатаційна організація-111 Голосіївського району", шляхом приєднання до Комунального підприємства "Центр обслуговування споживачів Шевченківського району" (п. 1 рішення).

Пунктом 2 вказаного рішення встановлено, що Комунальне підприємство "Центр обслуговування споживачів Шевченківського району" є правонаступником усіх прав та обов`язків комунальних підприємств, зазначених у п.1 цього рішення (у т.ч. Комунального підприємства "Житлово-експлуатаційна організація-111 Голосіївського району").

Відповідно до п. 3 вказаного рішення Комунальне підприємство "Центр обслуговування споживачів Шевченківського району" перейменовано у Комунальне підприємство "Центр обслуговування споживачів" .

Пунктом 4 рішення зобов`язано виконавчий орган Київської міської ради (КМДА):

- здійснити організаційно-правові заходи, пов`язані з виконанням цього рішення (п. 4.1);

- утворити комісії з реорганізації комунальних підприємств територіальної громади міста Києва, передбачених у п. 1 рішення, шляхом приєднання їх до Комунального підприємства "Центр обслуговування споживачів" та затвердити їх склад (п. 4.2);

- затвердити передавальні акти в установленому порядку (п. 4.3);

- затвердити нову редакцію Статуту Комунального підприємства "Центр обслуговування споживачів" (п. 4.4);

- закріпити за Комунальним підприємством "Центр обслуговування споживачів" на праві господарського відання майно реорганізованих комунальних підприємств, зазначених у пункті 1 цього рішення (п. 4.5).

Пунктом 5 рішення Київської міської ради від 23.05.2018 №838/4902 "Про реорганізацію комунальних підприємств шляхом приєднання" встановлено строк для заявлення кредиторами своїх вимог до комунальних підприємств, зазначених у п. 1 цього рішення, протягом двох місяців з дня оприлюднення повідомлення про рішення щодо реорганізації таких підприємств.

Розпорядженням виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 27.08.2018 №1555 "Про організаційно-правові заходи, пов`язані з виконанням рішення Київської міської ради від 23.05.2018 №838/4902 "Про реорганізацію комунальних підприємств шляхом приєднання", серед іншого, утворено комісію з реорганізації Комунального підприємства "Житлово-експлуатаційна організація-111 Голосіївського району" шляхом приєднання до Комунального підприємства "Центр обслуговування споживачів Шевченківського району", встановлено провести інвентаризацію майна комунальних підприємств, у тому числі Комунального підприємства "Житлово-експлуатаційна організація-111 Голосіївського району" та за результатами інвентаризації скласти передавальні акти, якими визначити всі права та обов`язки, а також майно комунальних підприємств, зазначених у пунктах 1-57 цього розпорядження, що переходять до Центру, та подати передавальні акти на затвердження виконавчому органу Київської міської ради (КМДА).

Пунктом 59 розпорядження Київської міської державної адміністрації від 27.08.2018 №1555 визначено завершити заходи з реорганізації комунальних підприємств (у тому числі Комунального підприємства "Житлово-експлуатаційна організація-111 Голосіївського району") до 01.09.2020.

Розпорядженням Київської міської військової адміністрації №706 від 24.10.2022 "Про внесення змін до пункту 59 розпорядження виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської адміністрації) від 27.08.2018 року №1555 з визначено завершити заходи з реорганізації комунальних підприємств до 31.12.2025.

Згідно з витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань Комунальне підприємство "Житлово-експлуатаційна організація-111 Голосіївського району" перебуває в стані припинення.

У пунктах 37, 38 постанови Великої Палати Верховного Суду від 16.06.2020 у справі №910/5953/17, на яку посилався заявник та правові висновки якої враховані судом першої інстанції під час розгляду даної заяви, зазначено, що при реорганізації юридичної особи відбувається універсальне правонаступництво. При універсальному правонаступництві все майно особи як сукупність прав та обов`язків, які їй належать, переходить до правонаступника чи правонаступників, при цьому в цій сукупності переходять усі окремі права та обов`язки, які належали на момент правонаступництва правопопереднику незалежно від їх виявлення на той момент. Ухвалюючи рішення про реорганізацію, уповноважений орган юридичної особи спрямовує свою волю на передачу не окремого майна, прав або обов`язків, а усієї їх сукупності.

За змістом пунктів 40- 43 зазначеної постанови Великої Палати Верховного Суду у справі №910/5953/17 при реорганізації в формі злиття немає значення, чи вказано в передавальному акті про правонаступництво щодо певного майна, прав чи обов`язків. Адже правонаступник лише один, що унеможливлює виникнення будь-яких спорів щодо переходу майна, прав чи обов`язків.

Слід відмітити, що чинне законодавство не містить загальної норми щодо моменту виникнення універсального правонаступництва юридичної особи, внаслідок приєднання.

Ухвалюючи рішення про реорганізацію, уповноважений орган юридичної особи спрямовує свою волю на передачу не окремого майна, прав або обов`язків, а всієї їх сукупності. Тобто при універсальному правонаступництві до правонаступника чи правонаступників переходить усе майно особи як сукупність прав та обов`язків, які їй належать (незалежно від їх виявлення на момент правонаступництва), на підставі передавального акта. Наведені обставини передують внесенню запису до Реєстру про припинення юридичної особи, яка припиняється в результаті реорганізації.

За висновком Великої Палати Верховного Суду, викладеним у постанові від 16.06.2020 у справі №910/5953/17, якщо припустити, що правонаступництво настає лише з моменту державної реєстрації припинення юридичної особи, то це призведе до можливостей порушення прав кредиторів, які протягом значного періоду часу не зможуть звернутися з вимогами до юридичної особи, яка отримає все майно правопопередника, але не буде нести відповідальність за його зобов`язаннями. При цьому Велика Палати Верховного Суду в зазначеній постанові визнала помилковим висновок попередніх судових інстанцій про те, що правонаступництво не відбулося за відсутності в Реєстрі запису про припинення юридичної особи, яка реорганізовувалася.

Зазначене також кореспондується з висновком Верховного Суду, викладеним у постанові від 14.09.2020 у справі №296/443/16-ц та постанові від 04.11.2020 у справі №922/817/18.

Отже, для вирішення питання щодо можливості процесуального правонаступництва суд у кожному конкретному випадку має аналізувати фактичні обставини, передбачені нормами матеріального права, зокрема відомості первинних документів, які підтверджують факт вибуття особи з матеріального правовідношення, перехід її прав та обов`язків до іншої особи - правонаступника. Близька за змістом правова позиція викладена і у постанові Верховного Суду від 04.11.2020 у справі №922/817/18.

Дослідивши матеріали справи судом апеляційної інстанції встановлено та не заперечується сторонами, що станом на час розгляду поданої заяви про заміну сторони (боржника) передавальний акт, яким визначено всі права та обов`язки, а також майно Комунального підприємства "Житлово-експлуатаційна організація-111 Голосіївського району", що переходять до Комунального підприємства "Центр обслуговування споживачів Шевченківського району" (у відповідності до п. 58.2 розпорядження виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 27.08.2018 №1555), не сформовано та не затверджено власником.

Також колегія суддів зауважує, що згідно відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб і фізичних осіб-підприємців, станом на момент подачі заяви про заміну сторони правонаступником, запис про державну реєстрацію припинення юридичної особи - Комунального підприємства "Житлово-експлуатаційна організація-111 Голосіївського району" не внесено, зазначено статус юридичної особи - в стані припинення. Відомості щодо правонаступників юридичної особи - Комунального підприємства "Житлово-експлуатаційна організація-111 Голосіївського району" у державному реєстрі також відсутні. Разом з тим розпорядженням Київської міської державної адміністрації від 02.09.2021 №1893 дату завершення заходів з реорганізації комунальних підприємств, у тому числі Комунального підприємства "Житлово-експлуатаційна організація-111 Голосіївського району", було змінено на 01.09.2022 та у подальшому згідно із розпорядженням Київської міської військової адміністрації від 24.10.2022 №706 - на 31.12.2025.

Відповідно до ч. ч. 1, 4 ст. 91 ЦК України юридична особа здатна мати такі ж цивільні права та обов`язки (цивільну правоздатність), як і фізична особа, крім тих, які за своєю природою можуть належати лише людині. Цивільна правоздатність юридичної особи виникає з моменту її створення і припиняється з дня внесення до єдиного державного реєстру запису про її припинення.

Як вже було зазначено вище, згідно з ч. 1 ст. 104 ЦК України юридична особа припиняється в результаті реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або ліквідації. У разі реорганізації юридичних осіб майно, права та обов`язки переходять до правонаступників. Юридична особа є такою, що припинилася, з дня внесення до єдиного державного реєстру запису про її припинення (ч. 5 ст. 104 ЦК України).

Відповідно до позиції Верховного Суду України, викладеній у постанові від 11.07.2012 у справі №6-65цс12, а також Верховного Суду, викладеній в постановах від 20.02.2018 у справі №920/608/17, від 20.11.2018 у справі №925/1143/17, від 18.03.2021 у справі №917/462/20, виходячи з аналізу змісту норм ст. ст. 104, 105, 110 ЦК України, ліквідація є такою формою припинення юридичної особи за рішенням її учасників або органу юридичної особи, уповноваженого на це установчими документами у передбачених ними випадках, у результаті якої вона припиняє свою діяльність (справи і майно) без правонаступництва, тобто без переходу прав та обов`язків до інших осіб. Іншою формою припинення юридичної особи є передача всього свого майна, прав та обов`язків іншим юридичним особам-правонаступникам у результаті злиття, приєднання, поділу чи перетворення (ст. ст. 104 - 109 ЦК України). У розумінні зазначених норм закону приєднання - це така форма реорганізації, при якій одна юридична особа включається до складу іншої юридичної особи, що продовжує існувати й далі, але в більшому масштабі. Приєднувана ж організація припиняє свою діяльність як самостійна юридична особа. У разі приєднання на підставі передавального (а не ліквідаційного) акта орган, який здійснює державну реєстрацію юридичної особи, виключає юридичну особу, яка припинила діяльність, з державного реєстру. Юридична особа-правонаступник, до якої внаслідок приєднання перейшли майно, права та обов`язки припиненої юридичної особи, несе відповідальність за її зобов`язаннями в повному обсязі (ст. 107 ЦК України).

Отже, колегія суддів вважає, що прийняття рішення Київською міською радою від 23.05.2018 №838/4902 та розпорядження Київською міською державною адміністрацією від 27.08.2018 №1555 не може засвідчувати набуття Комунальним підприємством "Центр обслуговування споживачів Шевченківського району" статусу учасника спірних матеріально-правових відносин з Приватним акціонерним товариством "ДТЕК Київські електромережі" з підстав правонаступництва прав та обов`язків Комунального підприємства "Житлово-експлуатаційна організація-111 Голосіївського району", оскільки відсутні докази наявності затвердженого засновником (КМДА) передавального акта, як того вимагає ст. 107 ЦК України. Разом з тим колегія суддів звертає увагу, що передавальний акт та розподільчий баланс, які затверджуються учасниками юридичної особи або органом, який прийняв рішення про її припинення (стаття 107 ЦК України) і є підтвердженням факту та допустимим доказом переходу прав та обов`язків юридичної особи, яка припиняється шляхом приєднання до іншої юридичної особи. Аналогічний висновок наведено в постанові Верховного Суду від 08.02.2023 у справі №910/16900/19.

Підставою для процесуального правонаступництва особи є встановлення наявності безпосередньо у неї правових підстав її наступництва у відповідних матеріальних правовідносинах, що водночас не було доведено Приватним акціонерним товариством "ДТЕК Київські електромережі".

Північний апеляційний господарський суд також окремо відзначає, що у поданій заяві Приватне акціонерне товариство "ДТЕК Київські електромережі" просить замінити сторону (боржника) Комунальне підприємство "Житлово-експлуатаційна організація-111 Голосіївського району" на його правонаступника - Комунальне підприємство "Центр обслуговування споживачів Шевченківського району". Водночас встановлені у справі обставини свідчать, що п. 3 рішення Київської міської ради від 23.05.2018 №838/4902 перейменовано Комунальне підприємство "Центр обслуговування споживачів Шевченківського району" на Комунальне підприємство "Центр обслуговування споживачів". А тому, крім іншого, при вирішенні питання щодо можливості заміни сторони правонаступником у даній справі необхідним є встановлення особи, яка дійсно є правонаступником Комунального підприємства "Житлово-експлуатаційна організація-111 Голосіївського району" та має замінити цю особу.

Таким чином Господарський суд міста Києва дійшов хибного висновку про наявність підстав для процесуального правонаступника боржника в даній справі, позаяк наведені рішення органів місцевої влади не замінюють належного підтвердження факту припинення Комунального підприємства "Житлово-експлуатаційна організація-111 Голосіївського району" як юридичної особи та не можуть засвідчувати набуття Комунальним підприємством "Центр обслуговування споживачів Шевченківського району" статусу учасника спірних матеріально-правових відносин, так як передавальні акти не сформовані та не затверджені власником, Комунальне підприємство "Центр обслуговування споживачів Шевченківського району" будь-якого майна від комунальних підприємств, що підлягають приєднанню до нього, не отримав. Відтак доводи апеляційної скарги щодо відсутності підстави для процесуального правонаступництва, яке є похідним від матеріального та випливає з юридичних фактів правонаступництва, є обґрунтовані та узгоджуються зі встановленими судом обставинами справи.

Також колегія суддів вважає вірними аргументи апеляційної скарги щодо безпідставності посилання заявника та місцевого господарського суду на правові висновки Верховного Суду у справах №910/5953/17, №922/4519/14, №264/5957/17 та №296/443/16-ц щодо застосування положень ст. ст. 104 - 109 ЦК України у розгляді заяв про заміну сторони правонаступником, оскільки застосування положень ст. ст. 52, 334 ГПК України та обґрунтованості доводів заявника в цій частині, суд здійснює у кожній конкретній справі, з урахуванням поданих заявником доказів наявності фактичних обставин, з якими пов`язується момент встановлення процесуального правонаступництва, підстави такого правонаступництва, а також обсяг прав та обов`язків, який перейшов до правонаступника у спірних правовідносинах. У наведених вище справах Верховний Суд робив правові висновки хоча й при подібному правовому регулюванні, однак з огляду на іншу фактично-доказову базу, зокрема, з урахуванням підтверджених обставин щодо переходу від первісного боржника до його правонаступника всіх активів і пасивів за передавальними актами (інвентаризаційними описами, звіряльними відомостями тощо), а відтак за змістовним критерієм, як то визначено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.10.2021 у справі №233/2021/19, такі відносини не є подібними з правовідносинами у справі, що розглядається.

Зокрема, у постанові від 16.08.2020 зі справи №910/5953/17 Велика Палата Верховного Суду зробила висновки щодо застосування положень статей 104 - 109 ЦК України у спорі про стягнення заборгованості і такі висновки стосуються реорганізації Державного підприємства "Донецька залізниця" з правонаступництвом цього підприємства Акціонерним товариством "Укрзалізниця", створеного за спеціальною процедурою, визначеною законом і окремою Постановою Кабінету Міністрів України.

В інших згаданих справах Верховний Суд робив правові висновки, враховуючи, що від первісного боржника до його правонаступника були передані всі активи і пасиви за передавальними актами (інвентаризаційними описами, звіряльними відомостями тощо).

Водночас в даній справі, як вже було зазначено вище, передавальні акти не сформовані та не затверджені власником, Комунальне підприємство "Центр обслуговування споживачів Шевченківського району" будь-якого майна від комунальних підприємств, що підлягають приєднанню до нього, не отримав.

При цьому апеляційний суд саме в даній справі бере до уваги і те, що, на відміну від згаданих вище справ, в цьому випадку йдеться про приєднання до потенційного правонаступника не однієї особи (підприємства), а про більш як п`ятдесят, що створює відповідну ускладнену специфіку у визначенні зобов`язань (боргів), що мають перейти до Комунального підприємства "Центр обслуговування споживачів Шевченківського району".

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає слушними доводи апеляційної скарги щодо порушення місцевим господарським судом норм процесуального права та не з`ясування усіх обставин справи, які знайшли своє підтвердження під час апеляційного перегляду оскаржуваної ухвали.

Заперечення Приватного акціонерного товариства "ДТЕК Київські електромережі" щодо апеляційної скарги, наведені у відзиві на апеляційну скаргу, є безпідставними та спростовуються викладеними вище обставинами справи.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 275 ГПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове рішення у відповідній частині або змінити рішення.

Як передбачено ч. 1 ст. 277 ГПК України, підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: 1) неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

З огляду на вказані обставини, ґрунтуючись на матеріалах справи та беручи до уваги, що наразі відсутні підстави для заміни Комунального підприємства "Житлово-експлуатаційна організація-111 Голосіївського району" його правонаступником - Комунальним підприємством "Центр обслуговування споживачів Шевченківського району", ухвала Господарського суду міста Києва від 09.11.2022 у справі №910/21148/16 підлягає скасуванню на підставі п. п. 1, 4 ГПК України з ухваленням нового рішення про відмову в задоволенні заяви Приватного акціонерного товариства "ДТЕК Київські електромережі" про заміну відповідача (боржника) правонаступником.

Доводи наведені у апеляційній скарзі Комунального підприємства "Центр обслуговування споживачів Шевченківського району" знайшли своє підтвердження під час перегляду оскаржуваної ували, у зв`язку з чим апеляційна скарга підлягає задоволенню.

Відповідно до статті 129 ГПК України, витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на позивача.

Керуючись ст.ст. 267-285 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Комунального підприємства "Центр обслуговування споживачів Шевченківського району" задовольнити.

2. Ухвалу Господарського суду міста Києва від 09.11.2022 у справі №910/21148/16 скасувати.

3. Відмовити в задоволенні заяви Приватного акціонерного товариства "ДТЕК Київські електромережі" про заміну відповідача (боржника) правонаступником.

4. Стягнути з Приватного акціонерного товариства "ДТЕК Київські електромережі" (04080, м. Київ, вул. Новокостянтинівська, буд. 20, код ЄДРПОУ 41946011) на користь Комунального підприємства "Центр обслуговування споживачів Шевченківського району" (03190, м. Київ, вул. Кирпоноса, буд. 10/8, код ЄДРПОУ 31731838) 2481,00 грн (дві тисячі чотириста вісімдесят одну грн) судового збору за подання апеляційної скарги.

5. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду у строк двадцять днів з дня складення її повного тексту.

Повний текст постанови складено 08.03.2023.

Головуючий суддя В.В. Шапран

Судді В.В. Андрієнко

С.І. Буравльов