Рішення

від 08.02.2023 по справі 909/397/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

08.02.2023 м. Івано-ФранківськСправа № 909/397/22

Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Неверовської Л.М., при секретарі судового засіданні Андріїв Л.Я., розглянувши матеріали справи

за позовом: Акціонерного товариства "Укрпошта", вул. Хрещатик, 22, м. Київ, 01001 в особі Івано-Франківської дирекції АТ "Укрпошта", вул. Незалежності, 6, м. Івано-Франківськ, 76018

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "КІО-ТРАСБУД", вул. Богдана Хмельницького, 49 В, м. Долина, Івано-Франківська область, 77500

про стягнення збитків у вигляді упущеної вигоди в сумі 22211, 83 грн,

представники не з`явилися

встановив: Акціонерне товариство "Укрпошта" в особі Івано-Франківської дирекції АТ "Укрпошта" звернулось до Господарського суду Івано-Франківської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "КІО-ТРАСБУД" про стягнення збитків у вигляді упущеної вигоди в сумі 22211,83 грн.

Вирішення процесуальних питань під час розгляду справи.

Після усунення недоліків позовної заяви, ухвалою Господарського суду Івано-Франківської області від 07.07.2022 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Постановлено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання; встановлено відповідні строки для подачі сторонами відзиву на позов, відповіді на відзив та заперечення на відповідь на відзив.

26.09.2022 від Товариства з обмеженою відповідальністю "Кіо-Трасбуд" до суду надійшло клопотання про відкладення розгляду справи від 26.09.2022 (вх.№ 12737/22) не підписане КЕП (кваліфікованим електронним підписом).

14.10.2022 від Товариства з обмеженою відповідальністю "Кіо-Трасбуд" до суду надійшло клопотання про відкладення розгляду справи від 14.10.2022 (вх.№13770/22) не підписане КЕП (кваліфікованим електронним підписом).

В судовому засіданні 17.10.2023, судом закрито підготовче провадження та справу призначено до розгляд по суті.

17.10.2022 від Акціонерне товариство "Укрпошта" в особі Івано-Франківської дирекції АТ "Укрпошта" до суду надійшло клопотання про долучення документів до матеріалів справи вих.№ 13/49 від 17.10.2022 (вх.№ 13854/22). Судом долучено подані документи до матеріалів справи.

11.11.2022 від Товариства з обмеженою відповідальністю "Кіо-Трасбуд" до суду надійшло клопотання про відкладення розгляду справи від 11.11.2022 (вх.№ 15362/22) не підписане КЕП (кваліфікованим електронним підписом).

В судовому засіданні 08.02.2023 судом підписано вступну та резолютивну частини рішення.

Позиція позивача.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач відповідач виконуючи ремонтні роботи за договором підряду укладеним між сторонами №22/703 від 26.06.2020, без попередження та дозволу позивача самостійно зняв рекламні щити із зовнішньої стіни будівлі, за адресою: вул. Січових Стільців 13А, м. Івано-Франківськ. Відповідач не прикріпив рекламні щити на зовнішню стіну будівлі після виконання ним ремонтних робіт, чим порушив права та законні інтереси позивача, позбавивши позивача отримати очікуваний дохід. Наслідком неналежного виконання відповідачем зобов`язань за договором стало неотримання позивачем доходу (упущеної вигоди) за орендну плату в сумі 22 211 грн 83 коп. (двадцять дві тисячі двісті одинадцять гривень 83 копійки) за період з жовтня 2020 року по березень 2021 року включно, згідно укладених договорів оренди нерухомості, який позивач міг би отримати у разі відсутності порушення зобов`язань за договором відповідача.

Позиція відповідача.

Відповідач відзиву на позов або будь-яких заперечень на позов не надіслав, участь у судових засіданнях представника не забезпечив.

Як вбачається із ч. 4 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ч. 9 ст. 165 ГПК України, ч. 2 ст. 178 ГПК України, суд вирішує спір за наявними матеріалами справи.

Обставини справи, дослідження доказів.

Розглянувши матеріали справи, всебічно та повно з`ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши в сукупності всі докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, враховуючи вимоги чинного законодавства, суд встановив наступне.

Між акціонерним товариством "Укрпошта" (як замовником) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Кіо-Трасбуд" 26.06.2020 укладено договір підряду за № 22/703.

Згідно п. 1.1. договору замовник доручає, а підрядник зобов`язується виконати роботи: Код ДК 021-2015:45000000-7 "Поточний ремонт ВПЗ м. Івано-Франківськ № 18 за адресою: 76018 вул. Січових Стрільців, 13А, м. Івано-Франківськ (Будівельні роботи та поточний ремонт)".

У відповідності до розділу 7 договору "Зобов`язання сторін" підрядник бере на себе зобов`язання: виконати всі роботи, які визначено в договорі та додатках до нього, в повному обсязі та у визначений строк, і передати замовнику об`єкт готовий до експлуатації (п. 7.1.1. Договору); усунути виявлені недоліки робіт за власний рахунок протягом 5 (п`яти) днів з моменту виявлення таких недоліків (п. 7.1.6. договору).

Замовник бере на себе зобов`язання:

-передати підряднику на час виконання робіт об`єкт (будівельний майданчик) (п. 7.2.1. договору);

-забезпечити прийняття від підрядника виконаних робіт і проведення з ним розрахунків в порядку, передбаченим договором (п. 7.2.2. договору).

- забезпечити проведення технічного нагляду за виконанням робіт (п. 7.2.3. договору).

Відповідно до умов договору, позивачем було передано відповідачу на час виконання робіт об`єкт (будівельний майданчик), крім зовнішньої стіни будівлі, за адресою: вул. Січових Стільців 13 А, м. Івано-Франківськ, на якій розміщені рекламні щити контрагентів (орендарів) позивача згідно договорів оренди нерухомості, про що свідчать протоколи огляду виконання поточного ремонту ВПЗ м. Івано-Франківськ №18 за адресою: 76018, вул. Січових Стрільців, 13А, м. Івано-Франківськ (Будівельні роботи та поточний ремонт) згідно договору підряду від 26.06.2020 № 22/703, складені 23.10.2020 та 02.11.2020.

Відповідачем без попередження та дозволу позивача під час виконання робіт 29.09.2020 самостійно було знято рекламні щити із зовнішньої стіни будівлі, за адресою: вул. Січових Стільців 13А, м. Івано-Франківськ, про що працівниками позивача складено акт.

Як зазначає позивач, ним неодноразово в усній формі висловлювались зауваження Відповідачу про прикріплення рекламних щитів до зовнішньої стіни згаданої будівлі у відповідності до попереднього стану, однак, працівники відповідача не прикріпили рекламні щити.

Позивачем направлено на адресу відповідача лист за №13/1434 від 04.11.2020 та претензії: №13/1566 від 03.12.2020, № 13/1667 від 28.12.2020, № 13/364 від 26.02.2021 з вимогою прикріпити рекламні щити відповідно до попереднього стану.

Проте, відповідачем залишено без реагування вимоги позивача.

Згідно матеріалів справи, позивач використовував зовнішню стіну будівлі, за адресою вул. Січових Стільців 13А, м. Івано-Франківськ для передачі в оренду з метою розміщення зовнішньої реклами орендарями.

Так, позивачем у оренду передано певні частини зовнішньої стіни за адресою вул. Січових Стільців 13А, м. Івано-Франківськ:

- Приватному підприємству "Невікол" згідно договору оренди нерухомості № 11/11-01/499 від 20.05.2011;

- Івано-Франківському академічному обласному українському музично-драматичному театру ім. Івана Франка (змінено назву на Івано-Франківський національний академічний драматичний театр ім. Івана Франка) згідно договору оренди нерухомості № 22/176 від 13.02.2018;

- ТОВ "Кінопрем`єра" згідно договору оренди нерухомості № 22/180 від 13.02.2018;

- Івано-Франківській обласній філармонії згідно договору оренди нерухомості № 22/182 від 13.02.2018.

Орендарями позивача за період з жовтеня 2020 року до березня 2021 року не вносилися орендні платежі внаслідок зняття відповідачем рекламних щитів.

Таким чином, внаслідок дій відповідача, позивач не отримав дохід за орендну плату від наступних орендарів (згідно актів звірки розрахунків):

- від Приватного підприємства "Невікол" в сумі 4931,83 грн за період жовтень 2020 року по березень 2021 року;

- від Івано-Франківського академічного обласного українського музично-драматичного театру ім. Івана Франка (Івано-Франківського національного академічного драматичного театру ім. Івана Франка) в сумі 4320 грн за період жовтень 2020 року по березень 2021 року;

- ТОВ "Кінопрем`єра" в сумі 11520 грн за період жовтень 2020 року по березень 2021 року.

- Івано-Франківської обласної філармонії в сумі 1440 грн за період січень - березень 2021 року.

Так, у листі від 24.11.2020 № 241-01-01, орендар Івано-Франківський національний академічний драматичний театром ім. Івана Франка повідомив позивача про те, що вважає оплату не отриманих послуг оренди в період жовтень - листопад 2020 року не прийнятною.

Листом від 17.12.2020 № 1712 ТОВ "Кінопрем`єра" просило анулювати виставлені ТОВ "Кінопрем`єра" акти по оренді за жовтень та листопад 2020 року, так як АТ "Укрпошта" не надало послуги згідно договору оренди державного майна № 30/11 ТОВ "Кінопрем`єра".

Листом від 04.01.2021 № 04-0111 Приватне підприємство "Невікол" повідомило, що у зв`язку з проведенням Орендодавцем ремонтних робіт майна, що передано в оренду, з одночасним демонтажем рекламних конструкцій, ПП "Невікол" не має можливості використовувати об`єкт оренди за цільовим призначенням.

Таким чином, внаслідок неналежного виконання відповідачем зобов`язань за договором, позивачем не отримано дохід - орендну плату в сумі 22211,83 грн за період з жовтня 2020 року по березень 2021 року.

Норми права та мотиви, якими суд керувався при ухваленні рішення. Висновки суду.

Відповідно до ст.224 Господарського кодексу України учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов`язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб`єкту, права або законні інтереси якого порушено.

Відшкодування збитків є видом господарських санкцій, під якими розуміються заходи впливу на правопорушника у сфері господарювання, в результаті застосування котрих для нього настають несприятливі економічні наслідки. Одночасно, для учасника господарських відносин, який потерпів від правопорушення, відшкодування збитків є способом захисту його прав та законних інтересів.

Відповідно до частини першої статті 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

У пункті 4 частини першої статті 611 ЦК України унормовано, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, відшкодування збитків та моральної шкоди.

Згідно із частиною першою статті 623 ЦК України боржник, який порушив зобов`язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки.

У частині другій статті 22 ЦК України визначено, що збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Згідно із частиною другою статті 224, частиною першою статті 225 ГК України під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов`язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною. До складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включається, зокрема, неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов`язання другою стороною.

Тобто, збитки - це об`єктивне зменшення будь-яких майнових благ кредитора, яке пов`язане з утиском його інтересів, як учасника певних суспільних відносин і що виражається у зроблених ним витратах, у втраті або пошкодженні його майна, у втраті доходів, які він повинен був отримати.

Як зазначено вище, збитки як правова категорія включають в себе й упущену (втрачену) вигоду (lucrum cessans), яка відрізняється від реальних збитків (damnum emergens) тим, що реальні збитки характеризують зменшення наявного майна потерпілого (проведені витрати, знищення і пошкодження майна тощо), а у разі упущеної вигоди наявне майно не збільшується, хоча і могло збільшитися, якби не правопорушення. Тобто упущена вигода відображає різницю між реально можливим у майбутньому потенційно отриманим майном та вже наявним майном.

Слід зауважити, що для застосування такої міри відповідальності як стягнення збитків у вигляді упущеної вигоди необхідна наявність усіх елементів складу цивільного (господарського) правопорушення: 1) протиправної поведінки особи (боржника); 2) збитків, заподіяних такою особою; 3) причинного зв`язку між протиправною поведінкою особи і збитками; 4) вини особи, яка заподіяла збитки, у тому числі встановлення заходів, вжитих кредитором для одержання такої вигоди. За відсутності одного із елементів складу цивільного правопорушення не настає відповідальності з відшкодування збитків у вигляді упущеної вигоди (така ж правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 04.07.2011 у справі № 3-64гс11, постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 09.10.2018 у справі № 908/2261/17, від 31.07.2019 у справі № 910/15865/14, від 30.09.2021 у справі № 922/3928/20).

При цьому протиправною вважається поведінка, яка порушує імперативні норми права або санкціоновані законом умови договору, внаслідок чого порушуються права іншої особи (така поведінка особи може виявлятися у прийнятті нею неправомірного рішення або у неправомірній поведінці - діях або бездіяльності). Під збитками розуміється матеріальна шкода, що виражається у зменшенні майна потерпілого в результаті порушення належного йому майнового права, та (або) применшенні немайнового блага тощо. Причинний зв`язок між протиправною поведінкою та заподіяними збитками виражається в тому, що протиправні дії заподіювача є причиною, а збитки є наслідком такої протиправної поведінки. Вина заподіювача збитків є суб`єктивним елементом відповідальності і полягає в психічному ставленні особи до вчинення нею протиправного діяння і проявляється у вигляді умислу або необережності.

За загальними правилами розподілу обов`язку доказування кожна сторона повинна довести обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи (частини перша та третя статті 74 ГПК України).

Відповідно до статті 22 ЦК України у вигляді упущеної вигоди відшкодовуються тільки ті збитки, які б могли бути реально отримані при належному виконанні зобов`язання.

Тому звернення з вимогою про відшкодування збитків у вигляді упущеної вигоди покладає на кредитора (позивача) обов`язок також довести, окрім наведеного, реальну можливість отримання визначених ним доходів, тобто, що ці доходи (вигода) не є абстрактними, а дійсно були б ним отримані і тільки неправомірні дії відповідача стали єдиною і достатньою причиною, яка позбавила можливості їх отримання.

Крім того, позивачу (кредитору) слід довести, що він міг і повинен був отримати визначені доходи, і тільки неправомірні дії відповідача (боржника) стали єдиною і достатньою причиною, яка позбавила його можливості отримати прибуток (подібні за змістом висновки, викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 30.05.2018 у справі № 750/8676/15-ц (провадження № 14-79цс18), постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 10.06.2020 у справі № 910/12204/17, від 16.06.2021 у справі № 910/14341/18).

За загальними положеннями, передбаченими статтею 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, заподіяна майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Як встановлено судом, відповідачем під час виконання робіт 29.09.2020 самовільно знято рекламні щити із зовнішньої стіни будівлі, за адресою: вул. Січових Стільців 13А, м. Івано-Франківськ. При цьому, зовнішня стіна будівлі як будівельний майданчик не був переданий відповідачу для здійснення ремонтних робіт, що порушує п. 7.2.1 договору підряду. Також, відповідач відмовився прикріпити рекламні щити до зовнішньої стіни будівлі у відповідності до попереднього стану.

Наведе свідчить про протиправність дій відповідача.

Причинний зв`язок між протиправною поведінкою відповідача та заподіяними збитками полягає в тому, що протиправні дії відповідача спричинили збитки позивачу як наслідок такої протиправної поведінки.

Збитками позивача є неотримання орендних платежів на підставі укладених з контрагентами договорів оренди.

Відповідачем не надано жодних доказів на підтвердження того, що шкода завдана не з його вини.

Позивач неодноразово звертався до відповідача з вимогою про усунення недоліків при здійсненні ремонтних робіт за договором підряду, зокрема, щодо прикріплення рекламних щитів до попереднього стану, однак відповідач залишив такі вимоги без задоволення.

За наведеного, суд дійшов до висновку про те, що позивач мав реальну можливість отримати дохід (орендні платежі) в розмірі 22211,83 грн за період з жовтня 2020 року по березень 2021 року, однак, був протиправно позбавлений того на що він правомірно розраховував, у разі належного виконання відповідачем зобов`язань за договором підряду №22/703 від 26.06.2020.

Вказаний розмір доходу є документально підтвердженим та таким, що міг би бути отриманий у разі не вчинення відповідачем самовільних дій по зняттю рекламних щитів із зовнішньої стіни будівлі позивача та у разі прикріплення рекламних щитів до зовнішньої стіни будівлі у відповідності до попереднього стану.

Вищенаведені факти свідчать про наявність в діях відповідача всіх елементів цивільного правопорушення: протиправної поведінки, завданих збитків та причинно-наслідкового зв`язку між протиправною поведінкою боржника та збитками, вини та вжиття стороною заходів, для одержання такої вигоди.

Згідно з ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Обов`язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з`ясувати обставини, які мають значення для справи.

Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (частина друга статті 76 ГПК України).

Відповідно до статті 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Тлумачення змісту цієї статті свідчить, що нею покладено на суд обов`язок оцінювати докази, обставини справи з огляду на їх вірогідність, яка дозволяє дійти висновку, що факти, які розглядаються, скоріше були (мали місце), аніж не були.

Верховний Суд в ході касаційного перегляду судових рішень неодноразово звертався загалом до категорії стандарту доказування та відзначав, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Цей принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони. Одночасно цей принцип не передбачає обов`язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний (постанови Верховного Суду від 2 жовтня 2018 р. у справі № 910/18036/17, від 23 жовтня 2019 р. у справі № 917/1307/18, від 18 листопада 2019 р. у справі № 902/761/18, від 4 грудня 2019 р. у справі № 917/2101/17). Наведений стандарт доказування також застосовано Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 18 березня 2020 р. у справі № 129/1033/13-ц.

Виходячи з усієї сукупності обставин і доказів, з`ясованих та досліджених у ході розгляду даної справи, враховуючи їх вірогідність та взаємозв`язок, у відповідності до ст. 86 ГПК України, зважаючи на встановлені факти та вимоги вищезазначених норм, суд дійшов висновку, що позовні вимоги про стягнення 22211, 83 грн збитків у вигляді упущеної вигоди є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Судові витрати.

Склад та порядок розподілу судових витрат визначено Главою 8 Розділу I ГПК України.

Згідно з ч. 1 ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Відповідно до п.2 ч.1 ст.129 ГПК України, враховуючи те, що позов підлягає задоволенню в повному обсязі, судовий збір слід покласти на відповідача.

Керуючись ст. 2, 73, 74, 76-79, 86, 129, 233, 236, 237, 238, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

позов Акціонерного товариства "Укрпошта" в особі Івано-Франківської дирекції АТ "Укрпошта" до Товариства з обмеженою відповідальністю "КІО-ТРАСБУД" про стягнення збитків у вигляді упущеної вигоди в сумі 22211, 83 грн задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "КІО-ТРАСБУД", вул.Богдана Хмельницького, 49 В, м. Долина, Івано-Франківська область, 77500 (ідентифікаційний код 40237705) на користь Акціонерного товариства "Укрпошта", вул. Хрещатик, 22, м. Київ, 01001 (ідентифікаційний код 21560045) в особі Івано-Франківської дирекції АТ "Укрпошта", вул. Незалежності, 6, м. Івано-Франківськ, 76018 (ідентифікаційний код 22178632) 22211 (двадцять дві тисячі двісті одинадцять) грн 83 коп. збитків у вигляді упущеної вигоди, 2481 (дві тисячі чотириста вісімдесят одну) грн судового збору.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Західного апеляційного господарського суду шляхом подання апеляційної скарги протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено 07.03.2023

Суддя Неверовська Л.М.