Ухвала

від 06.03.2023 по справі 910/3109/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua0,2

УХВАЛА

м. Київ

06.03.2023Справа № 910/3109/23

Господарський суд міста Києва у складі судді Стасюка С.В., розглянувши матеріали

за позовом Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Фудмікспостач"

про стягнення 1 642 504,72 грн.

Представники учасників судового процесу: без виклику

ВСТАНОВИВ:

Військова частина НОМЕР_1 Національної гвардії України (позивач) звернулася до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Фудмікспостач" (відповідач) про стягнення 1 642 504,72 грн., у тому числі 933 755,42 грн. пені, 708 749,30 грн. штрафу.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем своїх зобов`язань за Договором № 319/В33-2022 від 30.06.2022 в частині дотримання строків поставки товару.

Дослідивши матеріали позовної заяви, суд зазначає про наступне.

Під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення. Підставу позову становлять обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу. При цьому, визначення предмета або підстав позову є процесуальним правом виключно позивача, передбаченим ст. 46 Господарського процесуального кодексу України.

Як вбачається з позовної заяви, позивачем визначено предметом позову матеріально-правову вимогу про стягнення суми пені та штрафу, а підставою позову - порушення відповідачем умов укладеного між сторонами Договору. Таким чином, предметом позову у даному спорі визначено стягнення суми пені та штрафу у зв`язку із порушенням або неналежним виконанням відповідачем умов Договору.

Судом враховано, що відповідно до ч. 1 ст. 29 Господарського процесуального кодексу України право вибору між господарськими судами, яким відповідно до цієї статті підсудна справа, належить позивачу, за винятком виключної підсудності, встановленої статтею 30 цього Кодексу.

Так, позови у спорах, що виникають з договорів, в яких визначено місце виконання або виконувати які через їх особливість можна тільки в певному місці, можуть пред`являтися також за місцем виконання цих договорів (ч. 5 ст. 29 Господарського процесуального кодексу України).

Правила цієї статті застосовуються до зобов`язань, виконання яких з урахуванням їх особливостей можливе лише у певному місці. У разі, якщо така особливість не визначена і не вбачається зі специфіки спірних відносин, то підсудність справи визначається за загальними правилами підсудності. При цьому, правило територіальної підсудності, закріплене у ч. 5 ст. 29 Господарського процесуального кодексу України, є прикладом підсудності, яка застосовується для деяких позовів, особливий характер яких обумовлює доцільність надання позивачеві можливості пред`явити позов не лише в судах за місцем знаходження відповідача, тобто у порядку застосування положень загальної територіальної підсудності, але і в інших судах.

Відтак, нормами процесуального права позивачу надано право за певних умов обирати між господарськими судами, яким підсудна справа.

Обґрунтовуючи підсудність даної позовної заяви Господарському суду міста Києва на підставі ч. 5 ст. 29 Господарського процесуального кодексу України позивач вказав, що місцем виконання зобов`язання щодо поставки товару за Договором є місто Київ, вул. Нижньоюрківська, 8-А, що визначено сторонами в пункті 6.2 Договору та заявками позивача на поставку товару.

За таких обставин, позивачем пред`явлено позов за місцем виконання Договору, а саме до Господарського суду міста Києва.

Суд звертає увагу, що виконання зобов`язання за договором повинне оцінюватися у комплексі прав та обов`язків обох сторін, а сам предмет спору повинен бути пов`язаним із відповідним виконанням договору безпосередньо відповідачем у певному місці.

Як вбачається із змісту позовної заяви, даний спір не пов`язаний з місцем виконання Договору, оскільки предметом спору є стягнення грошових коштів (пені та штрафу), а не спір про фактичне виконання зобов`язань за Договором. Тобто, зобов`язання, про порушення яких стверджує позивач, не є такими, які належить, через їх особливість, виконувати тільки в певному місці.

Правила визначення місця виконання зобов`язання передбачені статтею 532 Цивільного кодексу України, на приписи якої посилався позивач у позовній заяві.

Відповідно ч. 1 ст. 532 Цивільного кодексу України місце виконання зобов`язання встановлюється у договорі. Якщо місце виконання зобов`язання не встановлено у договорі, виконання проводиться, зокрема, за грошовим зобов`язанням - за місцем проживання кредитора, а якщо кредитором є юридична особа, - за її місцезнаходженням на момент виникнення зобов`язання. Якщо кредитор на момент виконання зобов`язання змінив місце проживання (місцезнаходження) і сповістив про це боржника, зобов`язання виконується за новим місцем проживання (місцезнаходженням) кредитора з віднесенням на кредитора всіх витрат, пов`язаних із зміною місця виконання (п. 4 ч. 1 ст. 532 Цивільного кодексу України).

Правила ст. 532 Цивільного кодексу України застосовуються до зобов`язань, виконання яких з урахуванням їх особливостей можливе лише у певному місці. У разі, якщо така особливість не визначена (наприклад, п. 4 ч. 1 ст. 532 Цивільного кодексу України) і не вбачається зі специфіки спірних відносин, то підсудність справи визначається за загальними правилами підсудності.

Зі змісту Договору не вбачається особливостей, зокрема в частині місця стягнення з відповідача грошових коштів (пені та штрафу).

Сплата пені та штрафу не містить прив`язки до певного конкретного місця, в тому числі і до місця виконання договору, оскільки пеня та штраф, за наявності достатніх правових підстав для їх стягнення, будуть оплачені відповідачем в добровільному порядку шляхом переказу коштів на рахунок позивача, або будуть стягнуті виконавцем (державним чи приватним) у примусовому порядку.

Отже, спірні правовідносини не мають особливостей щодо сплати пені та штрафу в чітко визначеному місці, а умови укладеного між сторонами Договору визначають лише місце виконання такого договору в частині поставки товару, що не є предметом даного позову.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для застосування приписів ч. 5 ст. 29 Господарського процесуального кодексу України.

З урахуванням визначеного позивачем предмету та підстав позову, підсудність даної справи повинна визначатись з урахуванням частин 1, 2 статті 27 Господарського процесуального кодексу України, якою передбачено, що позов пред`являється до господарського суду за місцезнаходженням чи місцем проживання відповідача, якщо інше не встановлено цим Кодексом. Для цілей визначення підсудності відповідно до цього Кодексу місцезнаходження юридичної особи та фізичної особи-підприємця визначається згідно з Єдиним державним реєстром юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Як зазначено позивачем та вбачається з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, місцезнаходженням Товариства з обмеженою відповідальністю "Фудмікспостач"є: 65048, Одеська область, місто Одеса, вулиця Велика Арнаутська, будинок 22.

Таким чином, спір має розглядатися Господарським судом Одеської області.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 31 Господарського процесуального кодексу України суд передає справу на розгляд іншому суду, якщо справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду.

Частиною 3 статті 31 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що передача справи на розгляд іншого суду за встановленою цим Кодексом підсудністю з підстави, передбаченої пунктом 1 частини першої цієї статті, здійснюється на підставі ухвали суду не пізніше п`яти днів після закінчення строку на її оскарження, а в разі подання скарги - не пізніше п`яти днів після залишення її без задоволення.

Спори між судами щодо підсудності не допускаються. (ч. 6 ст. 31 Господарського процесуального кодексу України).

Справа, передана з одного суду до іншого в порядку, встановленому цією статтею, повинна бути прийнята до провадження судом, якому вона надіслана (ч. 7 ст. 31 Господарського процесуального кодексу України).

Керуючись ст. 27, 31, 232- 235 Господарського процесуального кодексу України, суд

У Х В А Л И В:

1.Позовну заяву Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України до Товариства з обмеженою відповідальністю "Фудмікспостач" про стягнення 1 642 504,72 грн. разом з доданими до неї документами передати за встановленою підсудністю на розгляд Господарського суду Одеської області (65000, Одеська обл., м. Одеса, проспект Шевченка, 29).

Ухвала набирає законної сили 06.03.2023 та може бути оскаржена в апеляційному порядку до Північного апеляційного господарського суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня набрання нею законної сили.

Повний текст складено та підписано 06.03.2023.

Суддя С. В. Стасюк