Рішення

від 15.11.2023 по справі 910/3109/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

15.11.2023Справа № 910/3109/23

Господарський суд міста Києва у складі головуючого судді - Приходько І.В.

при секретарі судового засідання - Жалобі С.Р.,

розглянувши у судовому засіданні матеріали

позовної заяви Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Фудмікспостач"

про стягнення 1 642 504,72 грн.,

за участю представників: не з`явилися;

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Військова частина НОМЕР_1 Національної гвардії України (позивач) звернулася до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Фудмікспостач" (відповідач) про стягнення 1 642 504,72 грн., у тому числі 933 755,42 грн. пені, 708 749,30 грн. штрафу.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем своїх зобов`язань за Договором № 319/В33-2022 від 30.06.2022 в частині дотримання строків поставки товару.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 06.03.2023 позовну заяву Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фудмікспостач» про стягнення 1 642 504,72 грн. разом з доданими до неї документами передано за встановленою підсудністю на розгляд Господарського суду Одеської області.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 26.05.2023 позовну заяву Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фудмікспостач» про стягнення 1 642 504,72 грн. разом з доданими до неї документами, передано за територіальною юрисдикцією (підсудністю) на розгляд до Господарського суду міста Києва.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 28.06.2023, справу № 910/3109/23 передано на розгляд судді - Приходько І.В.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 05.07.2023 прийнято справу №910/3109/23 до свого провадження, справу вирішено розглядати за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання у справі на 02.08.2023.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 02.08.2023 продовжено строк підготовчого провадження на 30 днів та відкладено підготовче засідання на 06.09.2023.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 06.09.2023 відкладено підготовче засідання на 04.10.2023.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 04.10.2023 відкладено підготовче засідання на 01.11.2023.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 01.11.2023 судом закрито підготовче провадження та призначити справу до судового розгляду по суті на 15.11.2023.

15.11.2023 до Господарського суду міста Києва від представника Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України надійшла заява про розгляд справи за відсутності представника позивача.

У судове засідання 15.11.2023 представники позивача та відповідача не з`явились, про дату час та місце судового засідання були повідомлені належним чином.

Судом враховано, що позивач та відповідач були належним чином повідомлені про дати, час та місце кожного судового засідання, що відбувалися у межах цієї справи, проте процесуальним правом на подання заяв по суті справи не скористалися.

У даному випадку суд відзначає, що за приписами частини 1 статті 9 Господарського процесуального кодексу України ніхто не може бути позбавлений права на інформацію про дату, час і місце розгляду своєї справи або обмежений у праві отримання в суді усної або письмової інформації про результати розгляду його судової справи.

Згідно з частини 1, 2 статті 3 Закону України "Про доступ до судових рішень" для доступу до судових рішень судів загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень. - автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень.

Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України (частина 1 статті 4 Закону України "Про доступ до судових рішень").

У судовому засіданні 15.11.2023 на підставі статті 240 Господарського процесуального кодексу України проголошено вступну та резолютивну частини рішення суду.

Дослідивши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

30.06.2022 між Військовою частиною НОМЕР_1 Національної гвардії України (далі - Замовник/Позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Фудмікспостач" (далі - Постачальник/Відповідач) було укладено Договір № 319/ВЗЗ-2022 (далі - Договір), за умовами якого постачальник зобов`язується поставити замовникові якісні товари, зазначені у специфікації, яка є невід`ємною частиною цього Договору (Додаток № 1), а замовник прийняти і оплатити такі товари.

Найменування, номенклатура, асортимент та кількість товару зазначена в Додатку № 1 до цього Договору. Код ДК 021:2015:15130000-8-М`ясопродукти (пункт 1.2 Договору).

Відповідно до пункту 1.4 Договору обсяги закупівлі товару (кількість товару) можуть бути зменшені залежно від реального фінансування видатків.

Згідно з пунктом 3.1 Договору (в редакції Додаткової угоди № 1 від 08.11.2022) ціна Договору складає 58 499 941,54 грн., у тому числі податок на додану вартість 20% - 9 749 990,26 грн.

За умовами пункту 5.1 Договору розрахунки за товар, що поставляється, замовник проводяться шляхом оплати за фактично поставлену кількість товару (партію товару) з відстрочкою платежу до 30 календарних днів або до 10 календарних днів у випадку поставки продовольчого товару вітчизняного виробництва (згідно вимог постанови Кабінету Міністрів України від 26.02.2022 № 160 «Щодо забезпечення стабільної роботи виробників продовольства в умовах воєнного стану»), з дати прийняття товару на склад замовника та/або на склади військових частин Національної гвардії України (товароодержувачів), факт чого засвідчується підписами уповноважених на це осіб постачальника та замовника (товароодержувача) на відповідний видатковій накладній.

У відповідності до пункту 6.1 Договору дата та місце поставки товару зазначається у письмовій заявці замовника, яка вручається під особистий підпис постачальнику (представнику постачальника) або у разі не прибуття вищезазначених осіб, надсилається постачальнику рекомендованим листом із повідомленням про вручення або цінним листом з описом вкладеного, направленим на адресу постачальника, зазначену в розділі 14 Договору.

У заявці зазначається найменування товару, місце поставки товару, кількість товару та інша необхідна інформація для поставки товару.

Постачальник (представник постачальника) завчасно прибуває до замовника для отримання письмової заявки.

У випадку корегування інформації яка зазначена у заявці, замовник має право здійснити таке корегування засобами зв`язку з обов`язковим письмовим підтвердженням в подальшому. В разі відсутності письмового підтвердження таке корегування вважається не дійсним.

Згідно з пунктом 6.2 Договору передача (приймання-дача) товару здійснюється в пунктів відвантаження замовника за адресою: м. Київ, вул. Нижньоюрківська, 8-А, та/або в пунктах відвантаження військових частин Національної гвардії України (товароодержувачі) визначені заявкою замовника.

Пунктом 6.3 Договору узгоджено, що поставка товару здійснюється постачальником власними силами та засобами.

Відповідно до пункту 6.7 Договору право власності на товар переходить від постачальника до замовника (товароодержувача) після прийняття товару на склад замовника (товароодержувача), факт чого засвідчується підписами уповноважених на це осіб постачальника та замовника (товароодержувача) на відповідній видатковій накладній. Датою прийняття товару замовником (товароодержувачем) вважається дата, вказана уповноваженою особою замовника (товароодержувача) на видатковій накладній.

Пунктом 7.3.1 Договору узгоджено, що постачальник зобов`язаний забезпечити поставку товару у строки та на умовах, передбачених цим Договором.

У відповідності до пункту 8.3 Договору за порушення строку поставки товару, зазначеного у письмовій заявці замовника, постачальник сплачує замовнику пеню у розмірі 0,1% вартості товару, з яких допущено прострочення виконання за кожний день прострочення. За прострочення поставки понад 30 календарних днів додатково стягується штраф у розмірі 7% вартості непоставленого товару. У випадку порушення строку поставки понад 30 календарних днів замовник має право в односторонньому порядку відмовитись від цього Договору в повному обсязі.

Договір набирає чинності з дня його підписання сторонами і діє до завершення воєнного стану, оголошеного Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні" та продовженого Указами Президента України від 14.03.2022 № 133/2022 "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні", від 18.04.2022 № 359/2022 "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні" та від 17.05.2022 № 341/2022 "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні", а в частині оплати за поставлений товар - до повного виконання сторонами узятих на себе зобов`язань. Строк дії Договору може бути продовжений за згодою сторін у разі продовження строку дії воєнного стану в Україні понад період визначений Указом Президента України від 17.05.2022 № 341/2022 "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні", але не довше ніж до 31.12.2022 (п. 11.1 Договору).

Додатком № 1 (в редакції Додаткової угоди № 1 від 08.11.2022) до Договору сторонами узгоджено Специфікацію, відповідно до якої поставці підлягають консерви м`ясні (свинина тушкована) у кількості 299 999,70 кг. загальною вартістю 58 499 941,54 грн.

02.07.2022 представником відповідача отримано Заяву від 30.06.2022,у якій визначено місця постачання, кількість товару та дати поставки товароодержувачу, зокрема товар в кількості 10000 кг. у строк до 27.07.2022, у кількості 10000 кг. у строк до 25.07.2022, у кількості 10000 кг. у строк до 22.07.2022, у кількості 10000 кг. у строк до 27.07.2022, у кількості 10000 кг. у строк до 21.07.2022, у кількості 10000 кг. у строк до 26.07.2022, у кількості 10000 кг. у строк до 12.07.2022, у кількості 10000 кг. у строк до 19.07.2022, у кількості 10000 кг. у строк до 22.07.2022, у кількості 10000 кг. у строк до 25.07.2022.

На виконання умов Договору, відповідачем поставлено товар згідно видаткових накладних № ПФ-0005058 від 25.07.2022 вартістю 1 950 039,00 грн., № ПФ-0005070 від 27.07.2022 на суму 1 950 039,00 грн., № ПФ-0005073 від 28.07.2022 на суму 654 790,50 грн., № ПФ-0005089 від 30.07.2022 на суму 2 291 664,38 грн., № ПФ-0005120 від 02.08.2022 на суму 953 520,75 грн., № ПФ-0005124 від 03.08.2022 на суму 1 950 039,00 грн., № ПФ-0005129 від 04.08.2022 на суму 1 950 039,00 грн., № ПФ-0005283 від 22.08.2022 на суму 2 952 058,50 грн., № ПФ-0005291 від 23.08.2022 на суму 975 019,50 грн., № ПФ-0005256 від 18.08.2022 на суму 801 801,00 грн., № ПФ-0005260 від 19.08.2022 на суму 1 148 238,00 грн., № ПФ-0005262 від 20.08.2022 на суму 801 801,00 грн., № ПФ-0005280 від 22.08.2022 на суму 1 603 602,00 грн., № ПФ-0005328 від 31.08.2022 на суму 2 751 840,00 грн., № ПФ-0005354 від 01.09.2022 на суму 2 246 926,50 грн., № ПФ-0005395 від 05.09.2022 на суму 945 945,00 грн., № ПФ-0005418 від 06.09.2022 на суму 1 805 895,00 грн., № ПФ-0005448 від 08.09.2022 на суму 1 560 092,63 грн., № ПФ-0005461 від 09.09.2022 на суму 2 349 813,38 грн., № ПФ-0005493 від 12.09.2022 на суму 1 538 082,00 грн., № ПФ-0005538 від 15.09.2022 на суму 3 899 975,63 грн., № ПФ-0005585 від 19.09.2022 на суму 1 148 238,00 грн., № ПФ-0005613 від 19.09.2022 на суму 95 311,13 грн., № ПФ-0005634 від 20.09.2022 на суму 195 843,38 грн., № ПФ-0005645 від 20.09.2022 на суму 1 950 039,00 грн., № ПФ-0005656 від 21.09.2022 на суму 2 952 058,50 грн., № ПФ-0005688 від 24.09.2022 на суму 975 019,50 грн., № ПФ-0005750 від 30.09.2022 на суму 975 019,50 грн., № ПФ-0005753 від 01.10.2022 на суму 1 177 210,13 грн., № ПФ-0005785 від 03.10.2022 на суму 1 949 424,75 грн.

Як зазначає позивач, відповідачем товар прийнятий згідно видаткових накладних поставлено із порушенням визначених у заяві строків, у зв`язку з чим позивачем нараховано та заявлено до стягнення пеню у розмірі 933 755,42 грн. та штрафу у розмірі 708 749,30 грн.

Оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов наступного висновку.

Укладений між сторонами договір за своєю природою є договором поставки, а відтак між сторонами виникли правовідносини, які підпадають під правове регулювання Глави 54 Цивільного кодексу України.

Вказаний договір є підставою для виникнення у його сторін господарських зобов`язань, а саме майново-господарських зобов`язань згідно статей 173, 174, 175 Господарського кодексу України, статей 11, 202, 509 Цивільного кодексу України, і згідно статті 629 Цивільного кодексу України є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно з частиною 1 статті 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Поряд з цим, стаття 712 Цивільного кодексу України регулює відносини, що виникають із договору поставки. Так, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до частини 2, 3 статті 712 Цивільного кодексу України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін. Законом можуть бути передбачені особливості регулювання укладення та виконання договорів поставки, у тому числі договору поставки товару для державних потреб.

02.07.2022 представником відповідача отримано Заяву від 30.06.2022,у якій визначено місця постачання, кількість товару та дати поставки товароодержувачу, зокрема товар в кількості 10000 кг. у строк до 27.07.2022, у кількості 10000 кг. у строк до 25.07.2022, у кількості 10000 кг. у строк до 22.07.2022, у кількості 10000 кг. у строк до 27.07.2022, у кількості 10000 кг. у строк до 21.07.2022, у кількості 10000 кг. у строк до 26.07.2022, у кількості 10000 кг. у строк до 12.07.2022, у кількості 10000 кг. у строк до 19.07.2022, у кількості 10000 кг. у строк до 22.07.2022, у кількості 10000 кг. у строк до 25.07.2022.

Відповідно до статті 663 Цивільного кодексу України, продавець зобов`язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.

Натомість, як вбачається з матеріалів справи, товар згідно видаткових накладних № ПФ-0005058 від 25.07.2022 вартістю 1 950 039,00 грн., № ПФ-0005070 від 27.07.2022 на суму 1 950 039,00 грн., № ПФ-0005073 від 28.07.2022 на суму 654 790,50 грн., № ПФ-0005089 від 30.07.2022 на суму 2 291 664,38 грн., № ПФ-0005120 від 02.08.2022 на суму 953 520,75 грн., № ПФ-0005124 від 03.08.2022 на суму 1 950 039,00 грн., № ПФ-0005129 від 04.08.2022 на суму 1 950 039,00 грн., № ПФ-0005283 від 22.08.2022 на суму 2 952 058,50 грн., № ПФ-0005291 від 23.08.2022 на суму 975 019,50 грн., № ПФ-0005256 від 18.08.2022 на суму 801 801,00 грн., № ПФ-0005260 від 19.08.2022 на суму 1 148 238,00 грн., № ПФ-0005262 від 20.08.2022 на суму 801 801,00 грн., № ПФ-0005280 від 22.08.2022 на суму 1 603 602,00 грн., № ПФ-0005328 від 31.08.2022 на суму 2 751 840,00 грн., № ПФ-0005354 від 01.09.2022 на суму 2 246 926,50 грн., № ПФ-0005395 від 05.09.2022 на суму 945 945,00 грн., № ПФ-0005418 від 06.09.2022 на суму 1 805 895,00 грн., № ПФ-0005448 від 08.09.2022 на суму 1 560 092,63 грн., № ПФ-0005461 від 09.09.2022 на суму 2 349 813,38 грн., № ПФ-0005493 від 12.09.2022 на суму 1 538 082,00 грн., № ПФ-0005538 від 15.09.2022 на суму 3 899 975,63 грн., № ПФ-0005585 від 19.09.2022 на суму 1 148 238,00 грн., № ПФ-0005613 від 19.09.2022 на суму 95 311,13 грн., № ПФ-0005634 від 20.09.2022 на суму 195 843,38 грн., № ПФ-0005645 від 20.09.2022 на суму 1 950 039,00 грн., № ПФ-0005656 від 21.09.2022 на суму 2 952 058,50 грн., № ПФ-0005688 від 24.09.2022 на суму 975 019,50 грн., № ПФ-0005750 від 30.09.2022 на суму 975 019,50 грн., № ПФ-0005753 від 01.10.2022 на суму 1 177 210,13 грн., № ПФ-0005785 від 03.10.2022 на суму 1 949 424,75 грн., поставлено із порушенням узгоджених строків.

Згідно з частиною 1 статті 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до статей 216, 218 Господарського кодексу України порушення зобов`язання є підставою для застосування господарських санкцій в порядку, передбаченому законодавством та договором.

У відповідності до п. 8.3 Договору за порушення строку поставки товару, зазначеного у письмовій заявці замовника, постачальник сплачує замовнику пеню у розмірі 0,1% вартості товару, з яких допущено прострочення виконання за кожний день прострочення. За прострочення поставки понад 30 календарних днів додатково стягується штраф у розмірі 7% вартості непоставленого товару. У випадку порушення строку поставки понад 30 календарних днів замовник має право в односторонньому порядку відмовитись від цього Договору в повному обсязі.

Частиною 3 статті 549 Цивільного кодексу України передбачено, що пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Цивільним законодавством регулюються особисті немайнові та майнові відносини (цивільні відносини), засновані на юридичній рівності, вільному волевиявленні, майновій самостійності їх учасників (частини 1 статті 1 Цивільного кодексу України).

Водночас, в силу приписів частини 2 статті 9 Цивільного кодексу України, законом можуть бути передбачені особливості регулювання майнових відносин у сфері господарювання.

Цю норму Цивільного кодексу України слід розуміти так, що спеціальними законами можуть передбачатися особливості регулювання певних майнових відносин в сфері господарювання.

Згідно з частиною 2 статті 4 Господарського кодексу України особливості регулювання майнових відносин суб`єктів господарювання визначаються цим Кодексом.

Згідно зі статтею 230, пунктом 4 статті 231 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання. У разі, якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором.

З наведених норм вбачається, що сторони договору, за відсутності встановлених спеціальними законами обмежень, не позбавлені права передбачити у договорі господарську санкцію, що стягується за прострочення негрошового зобов`язання у відсотках до суми невиконаного зобов`язання за кожен день прострочення, та звернутися з вимогою про її стягнення у зв`язку з простроченням зобов`язання.

Аналізуючи в сукупності вищевказані норми чинного законодавства, суд дійшов висновку, що на основі норм господарського законодавства пеня може бути застосована для забезпечення будь-якого зобов`язання, оскільки вона відноситься до штрафних санкцій.

Про це, зокрема, свідчить використання законодавцем таких термінів, як «зобов`язання», «грошова сума».

Як наслідок, враховуючи приписи частини 2 статті 9 Цивільного кодексу України та частину 2 статті 4 Господарського кодексу України, що передбачають наявність спеціальних норм, регулюючих господарські відносини, сторони господарського договору мають право забезпечувати пенею виконання будь-якого зобов`язання, а не лише грошового.

При цьому, аналізуючи частину 3 статті 549 Цивільного кодексу України у контексті меж свободи договору, визначених абзацом 2 частини 3 статті 6 Цивільного кодексу України, суд дійшов висновку, що сторони в договорі можуть змінити її положення та забезпечити за допомогою пені не лише грошове зобов`язання.

Частиною 6 статті 232 Господарського кодексу України передбачено не позовну давність, а період часу, за який нараховується пеня і який не повинен перевищувати шести місяців від дня, коли відповідне зобов`язання мало бути виконане, проте законом або укладеним сторонами договором може бути передбачено більшу або меншу тривалість цього періоду. Його перебіг починається з дня, наступного за останнім днем, у який зобов`язання мало бути виконане, і початок такого перебігу не може бути змінений за згодою сторін.

Вищенаведений шестимісячний строк не є строком позовної давності, оскільки в нормі йдеться саме про припинення нарахування штрафних санкцій, за стягненням яких особа має право звернутися в межах річного строку позовної давності, встановленого пунктом 1 частини 2 статті 258 Цивільного кодексу України.

Таким чином, законодавець передбачив право сторін визначати у договорі розмір санкцій і строки їх нарахування за прострочення виконання зобов`язання. У разі відсутності таких умов у договорі нарахування штрафних санкцій припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано відповідно до частини шостої статті 232 Господарського кодексу України.

Крім того, відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Оскільки у відповідності до умов пункту 6.1 Договору відповідач повинен був поставити товар позивачу у визначені спірними заявками терміни, однак такий товар був фактично поставлений пізніше, то відповідно Товариство з обмеженою відповідальністю "Фудмікспостач" є таким, що прострочило виконання своїх зобов`язань в цій частині.

Відповідач не навів обставин, з якими чинне законодавство пов`язує можливість звільнення його від відповідальності за порушення зобов`язання.

Відповідач у встановлений Договором строк свого обов`язку з поставки товару не виконав, допустивши прострочення виконання зобов`язання, тому дії відповідача є порушенням договірних зобов`язань (стаття 610 Цивільного кодексу України), і він вважається таким, що прострочив (стаття 612 Цивільного кодексу України), відповідно є підстави для застосування встановленої законом відповідальності.

Стаття 611 Цивільного кодексу України передбачає, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, якими зокрема є сплата неустойки.

Згідно з положеннями статей 546, 549 Цивільного кодексу України виконання зобов`язання може забезпечуватися неустойкою, різновидами якої є штраф та пеня.

Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання (частина 2 статті 549 Цивільного кодексу України).

Частиною четвертою статті 231 Господарського кодексу України визначено, що у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов`язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов`язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Як встановлено судом, у пункті 8.3 Договору сторонами було погоджено, що за порушення строку поставки товару, зазначеного у письмовій заявці замовника, постачальник сплачує замовнику пеню у розмірі 0,1% вартості товару, з яких допущено прострочення виконання за кожний день прострочення. За прострочення поставки понад 30 календарних днів додатково стягується штраф у розмірі 7% вартості непоставленого товару. У випадку порушення строку поставки понад 30 календарних днів замовник має право в односторонньому порядку відмовитись від цього Договору в повному обсязі.

Перевіривши наданий позивачем розрахунок пені в сумі 933 755,42 грн. та штрафу в сумі 708 749,30 грн. суд вважає його арифметично вірним, відтак, з урахуванням фактичних обставин справи, судом встановлено, що стягненню з відповідача підлягає пеня в розмірі 933 755,42 грн. та штраф в розмірі 708 749,30 грн.

Статтею 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Статтею 74 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідно до статей 76, 77 Господарського процесуального кодексу України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідач під час розгляду справи не надав суду належних та допустимих доказів, які б спростовували заявлені позовні вимоги та свідчили про відсутність у нього обов`язку сплатити заявлену до стягнення заборгованість.

За таких обставин, оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог, з покладенням судового збору на відповідача в порядку статті 129 Господарського процесуального кодексу України.

Радою Суддів України затверджено Рішення № 23 від 05.08.2022 "Про затвердження рекомендацій щодо роботи судів в умовах воєнного стану" відповідно до якого, у керівників організацій, установ, підприємств та інших роботодавців має бути відпрацьований чіткий та зрозумілий алгоритм дій на випадок повітряної тривоги або інших сповіщень про небезпеку, які надходять від органів управління цивільного захисту, а у разі відсутності поблизу відповідних захисних споруд чи неможливості забезпечити надійний захист працівників у робочих приміщеннях, приймати рішення стосовно переведення працівників на дистанційну форму роботи.

З урахуванням Рішення Ради Суддів України № 23 від 05.08.2022, інтенсивністю повітряних тривог у місті Києві протягом листопада 2023 року та загрозою ракетних ударів, судді та працівники суду змушені припиняти робочий процес та слідкувати у найближче укриття, яке розташоване за адресою: бульвар Тараса Шевченка, станція метро «Університет».

Враховуючи викладене, це значним чином вносить корективи у роботу суду та вищевказане впливає на дотримання строків під час розгляду справ у Господарському суді міста Києва.

Отже, беручи до уваги особливості режиму роботи суду, зважаючи на вищезазначені обставини, повний текст судового рішення по справі № 910/3109/23 виготовлено 29.11.2023.

На підставі викладеного та керуючись статтями 73-74, 76-79, 86, 129, 233, 237-238, 240-242 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1.Позовні вимоги - задовольнити.

2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Фудмікспостач" (03022, місто Київ, вулиця Козацька, будинок 122; ідентифікаційний код: 44395736) на користь Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України ( АДРЕСА_1 ; ідентифікаційний код: НОМЕР_2 ) 933 755 (дев`ятсот тридцять три тисячі сімсот п`ятдесят п`ять) грн. 42 коп. - пені, 708 749 (сімсот вісім тисяч сімсот сорок дев`ять) грн. 30 коп. - штрафу та 24 637 (двадцять чотири тисячі шістсот тридцять сім) грн. 57 коп. - витрат по сплаті судового збору.

3.Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення господарського суду може бути оскаржене в порядку та строки, передбачені ст.ст. 254, 256-259 ГПК України з урахуванням підпункту 17.5 пункту 17 Розділу XI "Перехідні положення" ГПК України.

Повний текст рішення складено та підписано 29.11.2023.

Суддя І.В. Приходько