Рішення

від 27.02.2023 по справі 914/2729/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27.02.2023 Справа № 914/2729/22

За позовом:Товариства з обмеженою відповідальністю «Бетонікс», м. Львів до відповідача:Товариства з обмеженою відповідальністю «Галвесттрейд», м. Львів про:стягнення боргу, пені, інфляційних втрат, 3% річних Суддя Крупник Р.В. Секретар Шевчук О.О. Представники сторін: від позивача:не з`явився; від відповідача:не з`явився.

ІСТОРІЯ РОЗГЛЯДУ СПРАВИ.

На розгляд Господарського суду Львівської області надійшла позовна заява ТОВ «Бетонікс» до ТОВ «Галвесттрейд» про стягнення боргу, пені, інфляційних втрат, 3% річних.

Ухвалою від 04.11.2022 суд залишив без руху позовну заяву та встановив заявнику строк для усунення недоліків.

До суду від ТОВ «Бетонікс» надійшла заява, якою усунуто недоліки позову, визначені ухвалою від 04.11.2022.

В період з 14.11.2022 по 21.11.2022 суддя Крупник Р.В. перебував на лікарняному.

Ухвалою від 22.11.2022 суд прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив провадження у справі, розгляд справи ухвалив здійснювати за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання у справі призначив на 22.12.2022.

Ухвалою від 22.12.2022 судове засідання у справі відкладено на 23.01.2023.

Ухвалою від 23.01.2023 закрито підготовче провадження у справі, розгляд справи по суті призначено на 13.02.2023.

Ухвалою від 13.02.2023 задоволено клопотання ТОВ «Галвесттрейд» про долучення до матеріалів справи доказів (вх. №3673/23 від 13.02.2023), долучено до матеріалів справи докази, перелічені у додатках до клопотання ТОВ «Галвесттрейд» вх. №3673/23 від 13.02.2023, розгляд справи по суті відкладено на 27.02.2023.

У судове засідання 27.02.2023 представник позивача не з`явився, подав через систему «Електронний суд» клопотання вх. №4797/23 від 24.02.2023, у якому повідомив, що після відкриття провадження у справі відповідач частково погасив борг перед позивачем, а саме у розмірі 200000,00 грн. Відтак, станом на 24.02.2023 основна сума боргу становить 97561,00 грн. На підтвердження вказаної обставини ним долучено Акт звірки взаєморозрахунків за період 2022 р., підписаний обома сторонами та скріплений їхніми печатками.

Що стосується сторони відповідача, то явки повноважного представника відповідна сторона не забезпечила у жодне із призначених судових засідань у даній справі, у т.ч. у судове засідання 27.02.2023. Про причини неявки уповноваженого представника у судове засідання призначене на 27.02.2023 відповідач не повідомляв.

Разом з цим, слід зазначити, що відповідач був належним чином повідомлений про розгляд судом справи №914/2729/22, а також про дату, час та місце розгляду справи. Товариство з обмеженою відповідальністю «Галвесттрейд» отримувало поштову кореспонденцію у справі, яка направлялась на його юридичну адресу, що підтверджується наявними у матеріалах справи трекінгами поштових відправлень. Про обізнаність відповідача щодо розгляду судом цієї справи свідчить також подання ним через систему «Електронний суд» клопотання про долучення доказів (вх. №3673/23 від 13.02.2023).

АРГУМЕНТИ СТОРІН.

Аргументи позивача.

Позов обґрунтовано тим, що 08.05.2020 між ТОВ «Бетонікс» (постачальник) та ТОВ «Галвесттрейд» (покупець) укладено Договір поставки №08/05-1, згідно із умовами якого постачальник зобов`язується постачати покупцеві продукцію, а покупець зобов`язується приймати цю продукцію та своєчасно здійснювати її оплату згідно з умовами договору.

Як стверджує заявник, свої зобов`язання за договором він виконав належним чином, однак відповідач у повному обсязі не оплатив вартості поставленого товару. У зв`язку із цим, у нього утворилась заборгованість у загальному розмірі 297561,16 грн.

Зважаючи на це, позивач звернувся до суду із позовом про стягнення 427671,57 грн., з яких 297561,16 грн. основної заборгованості, 21415,08 грн. пені, 93684,33 грн. інфляційних втрат, 15011,00 грн. 3% річних.

Аргументи відповідача.

Відповідач своїм правом на висловлення заперечень проти позову, передбаченим ст. 165 Господарського процесуального кодексу України (надалі ГПК України), не скористався та не подав до суду у встановлений процесуальним законом строк відзиву на позовну заяву.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ.

08.05.2020 між позивачем (постачальник) та відповідачем (покупець) укладено Договір поставки №08/05-1 (надалі Договір), згідно із п. 1.1. якого постачальник зобов`язується постачати покупцеві продукцію, а покупець зобов`язується приймати цю продукцію та своєчасно здійснювати її оплату згідно з умовами цього договору.

Згідно умов даного договору під «Продукцією» слід розуміти наступні товари:

- бетон товарний (класифікація за ДК 021:2015:44114100-3 Бетонні суміші);

- пісок (класифікація за ДК 021:2015:14210000-6 Гравій, пісок, щебінь і наповнювачі);

- щебінь (класифікація за ДК 021:2015:14210000-6 Гравій, пісок, щебінь і наповнювачі);

- цемент (класифікація за ДК 021:2015: 44111200-3 Цемент) (п. 1.3. Договору).

Відповідно до п.п. 2.1.,2.2. Договору загальна вартість продукції, що поставляється за цим договором складає загальну вартість всієї поставленої продукції покупцю, що засвідчується підписаними уповноваженими представниками сторін видатковими накладними на продукцію. Найменування, кількість, ціна продукції вказуються у рахунках-фактурах та видаткових накладних, які є невід`ємними частинами даного договору і передаються покупцеві при постачанні чергової партії.

Згідно із п. 3.2. Договору датою постачання є дата фактичної передачі продукції постачальником та прийняття покупцем згідно з накладними.

Судом встановлено, що позивач належним чином виконав свої зобов`язання за Договором та поставив відповідачу погоджений сторонами товар.

Зважаючи на те, що постачання товару здійснювалося ТОВ «Бетонікс» протягом тривалого періоду часу, суд вважає правильним відобразити господарські операції з поставки та їх документальне оформлення сторонами наступним чином.

30.09.2020 між сторонами було підписано та скріплено печатками Акт звіряння взаємних розрахунків за період: 3 квартал 2020 року, відповідно до якого станом на 30.09.2020 у відповідача наявна заборгованість за Договором у розмірі 506692,50 грн. (Т.1, а.с. 82-83).

Вказана сума боргу не є предметом спору у даній справі, однак її відображення у рішенні суду є необхідним, оскільки оплати, що проводились відповідачем протягом 2021 року, зараховувались позивачем в рахунок погашення заборгованості за попередніми поставками, перелік, дати та вартість яких відображені у вищевказаному акті.

Суд зазначає, що предметом позову у даній справі є матеріально-правова вимога майнового характеру про стягнення із відповідача заборгованості за товар, поставлений у період з 23.12.2020 по 13.07.2021.

Так, у грудні 2020 року (23.12.2020-29.12.2020) позивач поставив, а відповідач прийняв передбачений Договором товар на загальну суму 80530,00 грн., що підтверджується наявними у матеріалах справи видатковими та товарно-транспортними накладними (Т.1, а.с. 11-21), а також зареєстрованими в ЄРПН податковими накладними №459 від 29.12.2020 та №460 від 29.12.2020.

У період з 04.01.2021 по 22.03.2021 позивач поставив відповідачу товар на загальну суму 158299,00 грн., що вбачається зі змісту наявних у справі видаткових та товарно-транспортних накладних (Т.1 а.с. 22-58), а також зареєстрованих в ЄРПН податкових накладних №30 від 11.01.2021 та №41 від 12.01.2021.

Господарські операції з постачання товару за Договором за перший квартал 2021 року та оплати, які здійснював відповідач у цей період, відображено спільно сторонами у Акті звіряння взаємних розрахунків за період: 1 квартал 2021 року (Т.1, а.с. 59). Згідно із цим актом станом на початок 2021 року у відповідача існувала заборгованість у розмірі 440032,16 грн., а станом на 31.03.2021 (кінцеве сальдо), з урахуванням часткової оплати за платіжним дорученням №580 від 15.01.2021, 548331,16 грн.

Надалі, у період з 28.04.2021 по 13.07.2021 відповідачу було поставлено товар на суму 59230,00 грн., що підтверджується відповідними видатковими накладними (Т.1, а.с. 60-76).

Таким чином, загальна вартість поставленого товару за період з 23.12.2020 по 13.07.2021 становить 298059,00 грн. (80530,00 + 158299,00 + 59230,00). При цьому, враховуючи кінцеве сальдо станом на 31.03.2021, сума поставленого товару дорівнює 607561,16 грн. (548331,16 + 59230,00).

Згідно із п. 2.7. Договору кінцевий розрахунок з постачальником за партію продукції покупець проводить не пізніше 10 банківських днів з моменту прийняття поставленої згідно цього договору партії товару.

Відповідач свого обов`язку щодо повної та своєчасної оплати вартості поставленого товару належним чином не виконав, у зв`язку із чим у нього утворилась заборгованість.

Так, згідно із платіжними дорученнями №846 від 09.07.2021, №1003 від 03.09.2021, №1085 від 17.09.2021, №1118 від 24.09.2021, відповідач перерахував позивачу 310000,00 грн. Частина із вказаної суми, а саме у розмірі 309502,16 грн. (607561,16 - 298059,00), була зарахована позивачем у рахунок погашення боргу за поставками, які не є предметом спору у цій справі. Водночас, решта суми у розмірі 497,84 грн. зараховано в погашення заборгованості за видатковою накладною №23/12-019 від 23.12.2020. Сума боргу за цією накладною, починаючи з 25.09.2021, становить 16062,16 грн. (16560 - 497,84)

Підсумовуючи викладене вище, суд констатує, що сума боргу відповідача станом на момент звернення до суду із позовом та відкриття провадження у справі становила 297561,16 грн. (298059,00 - 497,84).

Після відкриття провадження у справі відповідач перерахував відповідачу 200000,00 грн., що підтверджується платіжним дорученнями №186 від 29.12.2022 та №203 від 30.12.2022, а також Актом звірки взаєморозрахунків за період 2022 р., який підписаний обома сторонами та скріплений їхніми печатками.

Позивач направляв відповідачу претензію щодо оплати отриманого товару вих. №05/08-2 від 05.08.2022, як залишилась без належного реагування.

В свою чергу, відповідач направив позивачу гарантій лист вих. №0411/31 від 04.11.2022, у якому гарантував оплату існуючої у нього заборгованості, однак жодних дій щодо реального виконання взятих на себе зобов`язань так і не здійснив.

У випадку невиконання п.п. 2.6., 2.7. цього договору покупець сплачує постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, встановленої у цей період, нараховану на суму простроченого платежу за кожний день прострочення. Сторони домовились, що строк позовної давності щодо стягнення пені становить 3 (три) роки (п.п. 5.2., 5.3., Договору).

На підставі вказаного пункту Договору, а також ч. 2 ст. 625 ЦК України позивач здійснив нарахування на основну суму заборгованості 21415,08 грн. пені, 93684,33 грн. інфляційних втрат, 15011,00 грн. 3% річних.

ОЦІНКА СУДУ.

Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України (надалі ЦК України) зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Як передбачено ст. 174 ГК України однією з підстав виникнення господарського зобов`язання є господарський договір та інші угоди, передбачені законом, а також угоди не передбачені законом, але які йому не суперечать.

Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Судом встановлено, що між позивачем (постачальник) та відповідачем (покупець) укладено Договір поставки №08/05-1 від 08.05.2020.

Згідно із ч. 1 ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (ч. 2 ст. 712 ЦК України).

Частиною 1 ст. 662 ЦК України визначено, що продавець зобов`язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу.

На виконання умов Договору позивач за період з 23.12.2020 по 13.07.2021 поставив, а відповідач прийняв обумовлений сторонами товар на загальну суму 298059,00 грн.

Згідно із ч. 1 ст. 692 ЦК України покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Згідно із п. 2.7. Договору кінцевий розрахунок з постачальником за партію продукції покупець проводить не пізніше 10 банківських днів з моменту прийняття поставленої згідно цього договору партії товару.

Частиною 1 ст. 530 ЦК України передбачено, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Як передбачено ч. 1 ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Статтею 610 ЦК України визначено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Судом встановлено, що відповідач свого обов`язку щодо оплати вартості поставленого товару за Договором у повному розмірі та у погоджений сторонами строк належним чином не виконав, у зв`язку із чим у нього станом на момент звернення позивачем до суду із позовом та відкриття провадження у цій справі існувала заборгованість у розмірі 297561,16 грн.

Однак, з матеріалів справи вбачається, що після відкриття провадження у даній справі, ТОВ «Галвесттрейд» здійснило часткову оплату вартості поставленого товару, а саме у розмірі 200000,00 грн., що підтверджується відповідними платіжними дорученнями.

Згідно із п. 2 ч. 1 ст. 231 ГПК України господарський суд закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Враховуючи ту обставину, що предмет спору щодо стягнення з ТОВ «Галвесттрейд» 200000,00 грн. заборгованості за поставлений товар за Договором існував на момент відкриття провадження у справі та припинив своє існування вже після цього, суд доходить висновку, що провадження у цій частині підлягає закриттю.

Суд роз`яснює сторонам, що у відповідності до ч. 3 ст. 231 ГПК України у разі закриття провадження у справі повторне звернення до суду із спору між тими самим сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається.

Таким чином, на момент ухвалення рішення у даній справі неоплаченою залишається заборгованість у розмірі 97561,16 грн. (297561,16 200000).

Зважаючи на те, що доказів повної чи часткової сплати вказаної суми заборгованості відповідачем надано не було, суд доходить висновку про законність та обґрунтованість вимог позивача про стягнення із відповідача основного боргу в розмірі 97561,16 грн.

Звернувшись до суду із позовом, позивач також просить стягнути із відповідача 21415,08 грн. пені, 93684,33 грн. інфляційних втрат, 15011,00 грн. 3% річних.

Належним чином проаналізувавши вказані позовні вимоги, а також докази подані на їх підтвердження, суд зазначає наступне.

У пункті п. 5.2 Договору сторони передбачили, що у випадку невиконання п.п. 2.6., 2.7. цього договору покупець сплачує постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, встановленої у цей період, нараховану на суму простроченого платежу за кожний день прострочення.

Як передбачено ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Здійснивши перерахунок заявлених позивачем до стягнення сум пені, інфляційних втрат та 3% річних, суд дійшов висновку, що такі підлягають частковому задоволенню, а саме у розмірі 21335,25 грн., 92990,72 грн. та 14972,94 грн. відповідно.

При здійснені обрахунку пені, інфляційних втрат та 3% річних позивач повинен був враховувати, що строк на оплату встановлено в банківських днях, тобто робочих днях банків. Вихідні та святкові дні, у які банківські операції не здійснюються, не враховуються при визначенні останнього десятого банківського дня на здійснення оплати та, відповідно, першого дня прострочення.

Так, при обрахунку пені, інфляційних втрат та 3% річних за грудень 2020 року та січень 2021 року повивачем не враховано положень постанови Правління Національного банку України «Про регламент роботи системи електронних платежів Національного банку України та порядок роботи банківської системи України в період завершення звітного року» 16.12.2020 №159, якою визначено дні роботи банківської системи, а також ті дні, у які банківські операції не здійснюються.

У зв`язку із цим, позивач помилково встановив перший день прострочення за спірними поставками, які відбувались у грудні 2020 року та січні 2021 року, а саме 04, 05 та 06 січня, що призвело до неправильного визначення сум пені, інфляційних втрат та 3% річних за ці поставки.

Крім цього, при обрахунку пені, інфляційних втрат та 3% річних позивач залишив поза увагою здійснення відповідачем 24.09.2021 часткової оплати у розмірі 497,84 грн. за видатковою накладною №23/12-019 від 23.12.2020. Сума боргу за цією накладною, починаючи з 25.09.2021, становить 16062,16 грн. (16560 - 497,84).

Що стосується видаткової накладної №28/04-004 від 28.04.2021, то першим днем прострочення платежу за нею є 18.05.2021, а не 13.05.2021. У цьому випадку неправильне визначення першого дня прострочення пов`язане із тим, що позивач залишив поза увагою, що 1-4 травня та 8-10 травня 2021 року були вихідними днями, а відтак не враховувались при обрахунку строку.

Поза увагою позивача залишилось і те, що вихідними днями були 19-21 червня та 26-28 червня 2021 року, а тому він помилково визначив перший день прострочення за поставками, що здійснювались у період з 07.06.2021 по 23.06.2021.

Неправильно визначений перший день прострочення і за видатковими накладними №13/07-007 та 13/07-010, які датовані 13.07.2021. Першим днем прострочення за ними є 28.07.2021, а не 27.07.2021.

СУДОВІ ВИТРАТИ.

У відповідності до ч. 1 ст. 123 ГПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Так, п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України встановлено, що судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Зважаючи на часткове задоволення позовних вимог, судовий збір підлягає стягненню з відповідача на користь позивача у розмірі 3402,90 грн.

Відповідно до п. 5 ч. 1, ч. 2 ст. 7 Закону України «Про судовий збір» сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі закриття (припинення) провадження у справі (крім випадків, якщо провадження у справі закрито у зв`язку з відмовою позивача від позову і така відмова визнана судом), у тому числі в апеляційній та касаційній інстанціях. У випадках, установлених пунктом 1 частини першої цієї статті, судовий збір повертається в розмірі переплаченої суми; в інших випадках, установлених частиною першою цієї статті, - повністю.

Оскільки у даній справі суд закрив провадження в частині стягнення 200000,00 грн. у зв`язку із відсутністю предмета спору, суд роз`яснює позивачу про його право звернутись із клопотанням про повернення судового збору у розмірі 3000,00 грн. з державного бюджету України.

Керуючись ст.ст. 2, 12, 42, 123, 129, 222, 233, 236, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Закрити провадження у справі №914/2729/22 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Бетонікс» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Галвесттрейд» в частині стягнення 200000,00 грн. основної заборгованості у зв`язку із відсутністю предмета спору.

2. Позовні вимоги задовольнити частково.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Галвесттрейд» (79020, м. Львів, проспект В. Чорновола, буд. 59, офіс 2; код ЄДРПОУ 42185497) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Бетонікс» (79049, м. Львів, вул. Коломийська, буд. 5, кв. 29; код ЄДРПОУ 37800875) 97561,16 грн. основної заборгованості, 21335,25 грн. пені, 92990,72 грн. інфляційних втрат, 14972,94 грн. 3% річних та 3402,90 грн. судового збору.

4. У задоволенні решти вимог відмовити.

5. Наказ видати після набрання рішенням законної сили відповідно до ст. 327 ГПКУкраїни.

6. Рішення набирає законної сили відповідно до ст. 241 ГПК України та може бутиоскаржене до Західного апеляційного господарського суду в порядку і строки, передбачені ст.ст. 256, 257 ГПК України.

Повний текст рішення складено та підписано 08.03.2023.

Суддя Крупник Р.В.