Рішення

від 08.12.2022 по справі 441/1524/19

ГОРОДОЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

441/1524/19 2/441/35/2022

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08.12.2022 Городоцький районний суд Львівської області в складі:

головуючого судді Перетятько О.В.,

за участі секретаря Сороки М.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Городок Львівської області цивільну справу за позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , третя особа Комарнівська міська рада Львівського району Львівської області про усунення перешкод у здійсненні права користування та розпорядження майном та зобов`язання провести демонтаж самовільно встановленої огорожі

в с т а н о в и в :

ОСОБА_1 звернулась з позовом до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,третя особа Комарнівськаміська радаЛьвівського районуЛьвівської області,у якійпросить усунутиперешкоди вздійсненні неюправа користуваннята розпорядженнямайном ізобов`язати відповідачів ОСОБА_2 та ОСОБА_3 провести демонтажсамовільно встановленоїогорожі надорозі,яка пролягаєдо будинку АДРЕСА_1 тавідновити ширинупроїзду неменше 4,5м, стягнути з відповідачів судовий збір.

В обгрунтування заявленого позову вказала, що є власником житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами по АДРЕСА_1 та користується земельною ділянкою для його обслуговування. Відповідач ОСОБА_2 самовільно загородив частину дороги біля її будинку та претендує на передачу йому у власність частини дороги від огорожі відповідачки ОСОБА_3 , яка в свою чергу також самовільно захопила частину дороги шириною 2 м в своє користування. Вказала, що такі перешкоди порушують її права як землекористувача, тому просить позовні вимоги задовольнити.

В судовому засіданні позивачка та її представник адвокат Гулін Ю. позов підтримали з мотивів, наведених у ньому. Пояснили, що на даний час проїзд до будинку ОСОБА_1 перекритий, кожен з сусідів ОСОБА_2 та ОСОБА_3 мають окремі заїзди до своїх житлових будинків. Просять позов задовольнити.

Представник третьої особи Комарнівської міської ради Львівського району Львівської області в суді та у письмових поясненнях на позов просив про розгляд справи без його участі, вказав, що спір між сторонами щодо проїзду до будинковолодіння ОСОБА_1 неодноразово вирішувався Новосільською сільською радою, зокрема, органом місцевого самоврядування під час виходу постійної комісії за місцем спору передбачено проїзд між земельними ділянками ОСОБА_2 та ОСОБА_3 шириною 2,5 м., що дозволить утворити доїзд до будинку ОСОБА_1 . Крім того, вказав, що ОСОБА_3 не заперечувала щодо вилучення із земель присадибної ділянки, якою вона користувалась для облаштування проїзду до будинку ОСОБА_1 . Зазначив, що відповідачі досі не виконали рішення Новосільської сільської ради та пропозиції постійної земельної комісії із функціями по благоустрою з приводу вирішення питання безперешкодного проїзду до садиби ОСОБА_1 . При постановленні рішення покладається на розсуд суду (а.с. 119-120).

Свідки ОСОБА_4 , ОСОБА_5 та ОСОБА_6 в судовому засіданні пояснили, що спірний заїзд до будинку ОСОБА_1 існував задовго до того, як біля нього побудував будинок батько ОСОБА_2 . Цією дорогою їздили і підводи, і автомобілі, жодних спорів між сусідами ніколи не було, вони спільними зусиллями облаштовували цей заїзд. Коли батько ОСОБА_2 помер, загорожі навколо їхнього будинковолодіння не було. Коли ОСОБА_2 огороджував будинок, загородив також і існуючий заїзд, приєднавши його до земельної ділянки, якою він користується. Відповідачка ОСОБА_3 також змушена була облаштовувати вихід зі свого господарства одразу на вулицю Львівська, а заїзду до її господарства тепер немає, раніше вона також користувалася спірним заїздом. Іншої дороги до господарства ОСОБА_1 немає.

Представник відповідача адвокат Дунас Т.М. в суді задоволенню позову заперечив, ояснив, що проїзд проходить через земельну ділянку відповідача ОСОБА_2 , він встановив нову сітчасту огорожу поверх старої, яка розмежовувала ділянки якими користуються він та ОСОБА_3 , розрив між ними у сітці він закрив, просить у позові відмовити.

Ухвалою підготовчого засідання від 24.02.2021 Новосільську сільську раду Городоцького району Львівської області виключено із числа третіх осіб та залучено правонаступника Комарнівську міську раду Львівського району Львівської області (а.с. 109-110).

Заслухавши пояснення представників сторін, третьої особи, свідків, вивчивши матеріали справи, суд приходить переконання про наступне.

Відповідно до статті 41Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. При цьому використання власності не може завдавати шкоди правам, свободам та гідності громадян, інтересам суспільства, погіршувати екологічну ситуацію і природні якості землі.

Статтею 2ЦПК України визначено, що завданнями цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Відповідно до ст. ст. 4,5ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів. Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законами України.

Відповідно довимог ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних та юридичних осіб, поданими відповідно до вимог до цього Кодексу, в межах заявлених вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказування не може грунтоватись на припущеннях. Рішення суду обґрунтовується лише тими доказами, які були досліджені в суді.

Відповідно до ст.89ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів в їх сукупності.

Відповідно до ст.263ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно зясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Згідно ч. 1 ст. 15 ЦК України принцип захисту судом порушеного права особи будується при встановленні порушення такого права. Так, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Відповідно до ст. 328ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Відповідно до ст. 14, 41 Конституції України земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави. Право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону. Кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності.

У відповідності до ч. 1, 5 ст. 116 Земельного Кодексу України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень. Земельні ділянки, які перебувають у власності чи користуванні громадян або юридичних осіб, передаються у власність чи користування за рішенням органів виконавчої влади чи органів місцевого самоврядування лише після припинення права власності чи користування ними в порядку, визначеному законом.

Згідно з ч.1 ст.18 ЗК України, до земель України належать усі землі в межах її території, в тому числі острови та землі, зайняті водними об`єктами, які за основним цільовим призначенням поділяються на категорії.

Перелік категорій земель визначений ст.19 ЗК України і одними з них є землі житлової та громадської забудови.

Згідно із ст.39 ЗК України, використання земель житлової та громадської здійснюється відповідно до генерального плану населеного пункту, іншої містобудівної документації, плану земельно-господарського устрою з дотриманням будівельних норм, державних стандартів і норм, регіональних та місцевих правил забудови.

Відповідно до ч.3 ст.71 ЗК України, земля в Україні може перебувати у приватній, комунальній та державній власності.

Відповідно до ст.83 ЗК України землі, які належать на праві власності територіальним громадам сіл, селищ, міст, є комунальною власністю. У комунальній власності усі перебувають землі в межах населених пунктів, крім земель приватної та державної власності, а також земельні ділянки за їх межами, на яких розташовані об`єкти комунальної власності. До земель комунальної власності, які не можуть передаватись у приватну власність, належать, зокрема, землі загального користування населених пунктів (майдани, вулиці, проїзди, шляхи, набережні, пляжі, парки, бульвари, кладовища, місця знешкодження та утилізації відходів тощо).

Згідно з ч.1 ст.116 ЗК України, громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону.

Відповідно до ч.1 ст.78 ЗК України, право власності на землю - це право володіти, користуватися і розпоряджатися земельними ділянками.

Згідно з ч.2 ст.152 ЗК України, власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків.

Стаття 60 ЦПК України визначає, що кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу позову своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу.

Системний аналіз положень Закону України Про місцеве самоврядування в Україні свідчить про те, що органи місцевого самоврядування при вирішенні питань місцевого значення, віднесених Конституцією України та законами України до їхньої компетенції, є суб`єктами владних повноважень, які виконують владні управлінські функції, зокрема нормотворчу, координаційну, дозвільну, реєстраційну, розпорядчу. Як суб`єкти владних повноважень органи місцевого самоврядування вирішують в межах закону питання в галузі земельних відносин.

Із копій Витягів з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності № 79970087 від 09.02.2017, свідоцтва про право на спадщину за заповітом від 09.02.2017, Державного акту на право приватної власності на землю серії І-ЛВ № 081636, убачається, що позивачка ОСОБА_1 має на праві приватної власності житловий будинок АДРЕСА_1 , який успадкувала від ОСОБА_7 , користується земельною ділянкою для його обслуговування (а.с. 7, 8, 9, 14).

З матеріалів справи, позовної заяви, пояснень позивачки в суді убачається, що її сусід ОСОБА_2 самовільно загородив частину дороги загального користування біля її житлового будинку, претендує на передачу йому у власність частину земельної ділянки від огорожі відповідачки ОСОБА_3 , яка у свою чергу також самовільно захопила частину дороги в своє користування.

Актом постійної комісії з представників Новосільської сільської ради встановлено, що ОСОБА_3 та ОСОБА_1 не погоджують ОСОБА_2 межові знаки для обслуговування житлового будинку, оскільки до житлового будинку ОСОБА_1 відсутній доїзд. Громадянам ОСОБА_3 та ОСОБА_2 рекомендовано розібрати загорожу, яку вони самовільно встановили та зробити спільну вулицю шириною 2,5 метрів; сесії сільської ради затвердити технічну документацію із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) для обслуговування житлового будинку (а.с. 10-12).

Рішенням Новосільської сільської ради Городоцького району Львівської області № 521 від 20.12.2018 «Про затвердження Акту постійної земельної комісії з функціями по благоустрою» 20.12.2018 затверджено вищенаведений Акт постійної земельної комісії із функціями по благоустрою, складений 21.09.2018; розробникам технічних документацій ТзОВ «Ордо» та ПП «Центр землеустрою» передбачити проїзд між земельними ділянками гр. ОСОБА_2 та гр. ОСОБА_3 шириною 2,5 м.; затвердити технічну документацію із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) та передача її у власність для обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд гр. ОСОБА_2 з урахуванням п.2 даного рішення (а.с. 13).

Актом постійної земельної комісії із функціями по благоустрою Новосільської сільської ради від 21.06.2019 підтверджується, що ОСОБА_3 не заперечує про вилучення із земель своєї присадибної ділянки, якою вона користувалась до цього часу, частину земельної ділянки площею орієнтовно 60 кв.м (2м ширина, 30м довжина) для облаштування проїзду до будинку ОСОБА_1 (а.с. 11).

Відповідно дост.189 ЗК Українитаст.20Закону України«Про охоронуземель» самоврядний контроль за використанням та охороною земель здійснюється сільськими, селищними, міськими, районними та обласними радами.

Згідно ст. 10 Закону України «Про благоустрій населених пунктів»до повноважень виконавчих органів сільських рад належить зокрема, здійснення самоврядного контролю за станом благоустрою та утримання територій населених пунктів, інженерних споруд та об`єктів.

До об`єктів благоустрою населених пунктів згідно з п.«г» ч.1ст.13цього жЗакону належать території загального користування, вулиці, дороги, провулки, узвози, проїзди, пішохідні та велосипедні доріжки.

Як убачається із копії Акту Комарнівської міської ради Львівського району Львівської області від 13.05.2021 р., затвердженого рішенням Комарнівської міської ради Львівського району Львівської області № 602 від 13.05.2021, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 мають окремі заїзди до своїх житлових будинків, а проїзд до будинку ОСОБА_1 ними перекритий, з огляду на що ОСОБА_2 та ОСОБА_3 зобов`язано відновити проїзд до житлового будинку ОСОБА_1 по АДРЕСА_1 шириною 2,5 м.; виконавцям робіт із землеустрою при розробці документацій із землеустрою на земельні ділянки ОСОБА_2 та ОСОБА_3 залишити між ними проїзд шириною 2,5 м та віднести земельну ділянку під проїздом до земель загального користування (а.с. 135-136).

Відповідно до ч. 1 ст. 103 Земельного кодексу України власники та землекористувачі земельних ділянок повинні обирати такі способи використання земельних ділянок відповідно до їх цільового призначення, при яких власникам, землекористувачам сусідніх земельних ділянок завдається найменше незручностей (затінення, задимлення, неприємні запахи, шумове забруднення тощо).

Відповідно до п. 3.16 ДБН Б.2.4-1-94 житлові будинки слід розміщувати з відступом від червоної лінії селищних доріг та головних вулиць поселень не менше 6 м, а житлових вулиць та проїздів не менше 3 м. В умовах реконструкції населених пунктів допускається зменшувати відступ або зводити житлові будинки по червоній лінії, зважаючи на сформовану містобудівну ситуацію.

Відповідно до Таблиць 5.1 та 5.2 Розділу 5 ДБН В.2.3-5:2018 мінімальна ширина смуги руху для житлової вулиці, проїзду повинна становити 2,75 м.

Механізм встановлення меж земельних ділянок визначено Інструкцією про встановлення (відновлення) меж земельних ділянок в натурі (на місцевості) та їх закріплення межовими знаками, затвердженою наказом Дежкомзему від 18.05.2010 № 376. Відповідно до п. 2.8 даної Інструкції акт прийомки-передачі межових знаків на зберігання включається до документації із землеустрою після виконання робіт із встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) та закріплення їх межовими знаками. Саме ж закріплення межовими знаками меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) здійснюється виконавцем у присутності власника (користувача) земельної ділянки, власників (користувачів) суміжних земельних ділянок або уповноваженою ним (ними) особою.

Під час виходу постійної комісії за місцем виникнення спору було встановлено, що 2,5 м це та оптимальна ширина проїзду, яка дозволить утворити доїзд до будинку ОСОБА_1 .

Разом з тим, позивачка просить відновити ширину проїзду не менше, ніж 4,5 м.

На підставі вищенаведеного, оцінюючи належність, допустимість, а також достатній зв`язок доказів у їх сукупності, суд приходить переконання про наявність правових підстав для зобов`язання ОСОБА_2 та ОСОБА_3 провести демонтаж самовільно встановленої огорожі на дорозі, яка пролягає до будинку АДРЕСА_1 та відновити ширину проїзду 2,5 м., тому позов задоволює частково.

Згідно ч. 1 ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

У відповідності до ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст. 13, 81, 89, 90, 141, 258-259, 265, 354, суд, -

у х в а л и в :

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа Комарнівська міська рада Львівського району Львівської області про усунення перешкод у здійсненні права користування та розпорядження майном та зобов`язання провести демонтаж самовільно встановленої огорожі задовольнити частково.

Зобов`язати ОСОБА_2 , ОСОБА_3 усунути перешкоди у користуванні та розпорядженні ОСОБА_1 майном, зокрема, провести демонтаж самовільно встановленої огорожі на дорозі, що пролягає до житлового будинку АДРЕСА_1 та відновити ширину проїзду 2,5 метри.

У задоволенні решти частини позову відмовити.

Стягнути з ОСОБА_2 , зареєстрованого по АДРЕСА_1 , в користь ОСОБА_1 , зареєстрованої по АДРЕСА_1 192 (сто дев`яносто дві) грн 10 коп. судового збору.

Стягнути з ОСОБА_3 , зареєстрованої по АДРЕСА_2 , в користь ОСОБА_1 , зареєстрованої по АДРЕСА_1 192 (сто дев`яносто дві) грн. 10 коп. судового збору.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Львівського апеляційного суду.

Головуючий суддя Перетятько О.В.