Ухвала

від 03.03.2023 по справі 465/286/23

ФРАНКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ЛЬВОВА

465/286/23

2/465/1675/23

Ухвала

про залишення позовної заяви без руху

"03" березня 2023 р. м. Львів

Суддя Франківського районного суду м. Львова Кузь В.Я., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до товариства з обмеженою відповідальністю "ТТВК"</a>, з участю третьої особи без самостійних вимог на стороні відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Туристична компанія "АМОРЕ" про розірвання договорів на туристичне обслуговування та стягнення коштів в порядку захисту прав споживачів, -

встановив:

Позивачки звернулися в суд із позовом до товариства з обмеженою відповідальністю "ТТВК"</a>, з участю третьої особи без самостійних вимог на стороні відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Туристична компанія "АМОРЕ" про розірвання договорів на туристичне обслуговування та стягнення коштів в порядку захисту прав споживачів,.

Відповідно до ч.1 ст.2 ЦПК Украни, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Ч.1 ст.4 ЦПК України визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Ч.2 ст.174 ЦПК України визначено, що заявами по суті є, зокрема, позовна заява.

У ході вивчення питань щодо відповідності змісту позовної заяви вимогам процесуального закону та інших питань, встановлено, що позовна заява не відповідає вимогам закону, у зв"язку з чим, приходжу до висновку про необхідність залишення позовної заяви без руху за наступних підстав.

Ч.1 ст.175 ЦПК України визначено, що у позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування.

Відповідно до змісту ч.3 ст.175 ЦПК України, позовна заява повинна містити зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з них; виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності); зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви.

В обгрунтування позовних вимог позивачки покликаються, зокрема на квитанції про оплату туристичних послуг.

З долучених копій квитанцій вбачається, що в них значиться платником лише позивачка ОСОБА_1 та гр. ОСОБА_3 , гр. ОСОБА_4 , гр. ОСОБА_5 .

До позовної заяви не долучено будь - яких доказів, які свідчать про факт сплати коштів позивачкою ОСОБА_6 за послуги туристичного обслуговування відповідно до умов дововору, а відтак обгрунтованість звернення ОСОБА_2 до суду з відповідними позовними вимогами про стягнення матеріальної шкоди за спільною позовною заявою не вмотивована.

Суд враховує практику Європейського суду з прав людини, яка свідчить про те, що право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків на звернення до суду за захистом порушених прав (справа "Стаббігс та інші проти Великобританії", справа "Девеер проти Бельгії").

У рішенні Європейського суду з прав людини від 18.11.2010 у справі "Мушта проти України" зазначено, що право на суд, одним з аспектів якого є право на доступ до суду, не є абсолютним, воно за своїм змістом може підлягати обмеженням, особливо щодо умов прийнятності скарги на рішення.

Прецедентна практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що реалізуючи п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду, кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух.

Залишення позову без руху з зазначених вище підстав не є по своїй суті обмеженням права на доступ до суду, оскільки відповідає вимогам закону та основним засадам цивільного судочинства, та є необхідним для справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду та вирішення справи.

Відповідно до ч.1 ст.44 ЦПК України, учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

Відповідно до ч. 1 ст. 185 ЦПК України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Виходячи з наведеного, вважаю, що позовну заяву слід залишити без руху, надавши позивачкам строк для усунення недоліків, зазначених в мотивувальній частині ухвали, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення копії даної ухвали.

На підставі викладеного, керуючись статтями 175, 177, 185 ЦПК України,-

постановив:

Матеріали позовної заяви ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до товариства з обмеженою відповідальністю "ТТВК"</a>, з участю третьої особи без самостійних вимог на стороні відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Туристична компанія "АМОРЕ" про розірвання договорів на туристичне обслуговування та стягнення коштів в порядку захисту прав споживачів - залишити без руху.

Надати позивачкам строк для усунення недоліків позовної заяви вказаних у мотивувальній частині ухвали протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

У разі невиконання ухвали суду у зазначений строк, позовну заяву вважати неподаною та повернути позивачкам зі всіма доданими до неї документами.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя В. Кузь