Рішення

від 08.03.2023 по справі 160/17191/22

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 березня 2023 року Справа № 160/17191/22

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Боженко Н.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін у письмовому провадженні у місті Дніпрі адміністративну справу №160/17191/22 за позовною заявою Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (49005, м. Дніпро, вул. Сімферопольська 17а, код ЄДРПОУ ВП 44118658) до Товариства з обмеженою відповідальністю «СВ-ІНТЕРТОРГ» (49068, Дніпропетровська область, м. Дніпро, пр. Свободи, буд. 213, код ЄДРПОУ 40176386) про стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, що обслуговують такого платника податків,-

ВСТАНОВИВ:

31 жовтня 2022 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Головного управління ДПС у Дніпропетровській області до Товариства з обмеженою відповідальністю «СВ-ІНТЕРТОРГ», в якій позивач просить суд:

- стягнути податковий борг з Товариства з обмеженою відповідальністю «СВ-ІНТЕРТОРГ» (ЄДРПОУ 40176386) до бюджету у розмірі 345 435,19 грн. шляхом стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків.

В обґрунтування позовних вимог посилається на те, що згідно інтегрованих карток платника податків у відповідача наявний не заявлений до суду податковий борг на загальну суму 345265,19 грн. (339835,12 грн заборгованість з податку на прибуток, пеня 5430,07 грн,), який утворився внаслідок несплати платником податків у встановлені терміни сум грошових зобов`язань. Позивач вживав заходи щодо погашення податкової заборгованості, визначені Податковим кодексом України, в тому числі шляхом надсилання податкової вимоги, проте сума податкового боргу відповідачем не сплачена.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 04 листопада 2022 року прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження в адміністративній справі №160/17191/22 та призначено розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників, за наявними у справі матеріалами (письмове провадження).

Також, відповідачу було надано строк для подання письмового відзиву на позовну заяву - протягом п`ятнадцяти днів з дня отримання ухвали про відкриття провадження у справі разом із доказами, які підтверджують обставини, на яких ґрунтуються заперечення відповідача. Крім того, запропоновано відповідачу надати до суду докази сплати податкового боргу.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 22 грудня 2022 позовну заяву Головного управління ДПС у Дніпропетровській області до Товариства з обмеженою відповідальністю «СВ-ІНТЕРТОРГ» про стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, що обслуговують такого платника податків - залишено без руху. Позивачу запропоновано усунути недоліки позовної заяви, а саме надати: уточнений адміністративний позов із уточненням юридичної адреси відповідача та належних доказів надіслання уточненого позову з додатками рекомендованим листом з повідомленням про вручення відповідачу.

02 січня 2023 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду представником позивача подано клопотання про усунення недоліків (вх. №94/23), відповідно до якого долучено уточнений адміністративний позов з вірною адресою відповідача та доказами направлення такого позову на юридичну адресу відповідача.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 16 січня 2023 року продовжено розгляд справи №160/17191/22 в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

Суд зазначає, що станом на час розгляду справи відповідач правом на подання відзив не скористався, письмових заперечень проти позову, пояснень чи доказів щодо заявлених позовних вимог, на підтвердження або спростування обставин, зазначених у позові до суду не надав.

На адресу суду повернувся конверт, яким суд направляв відповідачу на адресу: 49068, м. Дніпро, пр. Свободи, буд. 213 ухвалу про відкриття провадження по справі на адресу визначену в ЄДР, з відміткою «відсутня адреса».

В подальшому на адресу суду повернувся конверт, яким суд направляв відповідачу на адресу, що відповідає відомостям з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань 49068, м. Дніпро, пр. Свободи, буд. 213, кв. (офіс) 6, ухвалу про продовження розгляду справи.

Водночас, з наданого позивачем фіскального чеку за поштовим відправленням №4905506263597 за допомогою офіційного сайту АТ «УкрПошта» для відстеження поштових відправлень (https://track.ukrposhta.ua/tracking_UA.html) судом встановлено, що позовна заява з додатками відповідачем за адресою: 49068, м. Дніпро, пр. Свободи, буд. 213, кв. (офіс) 6, отримана 07.02.2023.

В зв`язку з викладеним суд звертає увагу на висновки Верховного Суду, викладені у постанові від 20.03.2020 року по справі №804/1318/18 та постанові від 24.09.2019 року по справі №825/1109/19, що добросовісний платник податків зобов`язаний забезпечити отримання ним кореспонденції за адресою місцезнаходження, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Європейським Судом з прав людини в справі «Каракуця проти України» (Karakutsya v. Ukraine, 18986/06, 16 лютого 2017 року) вказано, що сторони по справі повинні проявляти зацікавленість справою, бути обізнаними про хід розгляду спору.

Відповідно до частини 6 статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Згідно положень ст. 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд розглянув справу у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) за наявними у ній матеріалами.

Дослідивши матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються вимоги позову, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступні обставини справи та надав їм правову оцінку.

Судом встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю «СВ-ІНТЕРТОРГ» (ІК в ЄДРПОУ 40176386) зареєстровано 15.12.2015 року, як суб`єкт господарської діяльності, та перебуває на обліку як платник податків, зборів та обов`язкових платежів за основним місцем обліку в Головному управлінні ДПС у Дніпропетровській області (Новокодацька ДПІ (Новокодацький р-н М. ДНІПРА).

Податковий борг Товариства з обмеженою відповідальністю «СВ-ІНТЕРТОРГ» складається виник в зв`язку з несплатою платником податків у встановлені терміни сум грошових зобов`язань у сумі 345435,19 грн.:

- ППР №0000091203 від 04.01.2018р. на суму 339 835,12 грн.

- ППР №0119831238 від 23.05.2018 р. на суму 170 грн.

- пеня, нарахована згідно ст. 129 ПК України на загальну суму 5 430,07 грн.

Так, щодо відповідача винесено податкове повідомлення-рішення від 04.01.2018 року від 04.01.2018 року №0000091203, яким встановлено порушення пункту 201.10 статті 201, статті 187 Податкового кодексу України, Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 28.01.2016 №21 зі змінами та доповненнями. Вказане податкове повідомлення рішення направлено на адресу платника засобами поштового зв`язку, однак відповідний конверт повернуто за закінченням терміну зберігання, що підтверджується копією конверту, наявною в матеріалах справи.

Також щодо відповідача винесено податкове повідомлення-рішення від 04.01.2018 року від 23.05.2018 року №0119831238, яким встановлено порушення гл.2, ст. 49, п. 49.18, пп. 49.18.3 Податкового кодексу України. Вказане податкове повідомлення рішення направлено на адресу платника засобами поштового зв`язку, однак відповідний конверт повернуто за закінченням терміну зберігання, що підтверджується копією конверту, наявною в матеріалах справи.

Разом з цим, позивачем щодо відповідача відносно податкового повідомлення-рішення від 04.01.2018 року від 04.01.2018 року №0000091203 за період з 30.11.2017 року по 14.01.2018 року розраховано пеню на загальну суму 5430,07 грн., що підтверджується відповідним розрахунком, наданим позивачем.

27.11 2018 року за 312012-50/67 позивачем прийнята податкова вимога на загальну суму 345445.19 грн., яка направлена на адресу відповідача.

Відповідачем не надано до суду належних доказів сплати податкового боргу у добровільному порядку, як і не надано доказів оскарження податкових повідомлень-рішень.

Спірні правовідносини регулюються Податковим кодексом України.

У відповідності до положень ст. ст. 67, 68 Конституції України, кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом, а також неухильно додержуватись Конституції, законів України.

Статтею 67 Конституції України встановлено, що кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

За вимогами підпункту 16.1.4 п. 16.1 ст.16 Податкового кодексу України передбачено, що платник податків зобов`язаний, зокрема, сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Відповідно до пунктів 36.1 - 36.3 ст. 36 Податкового кодексу України податковим обов`язком визнається обов`язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи. Податковий обов`язок виникає у платника за кожним податком та збором. Податковий обов`язок є безумовним і першочерговим стосовно інших неподаткових обов`язків платника податків, крім випадків, передбачених законом.

Пунктом 16.1 ст. 16 Податкового кодексу України зобов`язано платника податків подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов`язані з обчисленням і сплатою податків та зборів; сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Згідно п. 46.1 ст. 46 Податкового кодексу України податкова декларація, розрахунок (далі - податкова декларація) - документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов`язання, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку.

За п. 49.2 ст. 49 Податкового кодексу України платник податків зобов`язаний за кожний встановлений цим Кодексом звітний період подавати податкові декларації щодо кожного окремого податку, платником якого він є, відповідно до цього Кодексу незалежно від того, чи провадив такий платник податку господарську діяльність у звітному періоді.

Платник податків зобов`язаний самостійно сплатити суму податкового зобов`язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом (п. 57.1 ст. 57 Податкового кодексу України).

Податкове зобов`язання, самостійно визначене платником податків, оскарженню не підлягає (п.56.11 ст.56 Податкового кодексу України).

З матеріалів справи вбачається, що у інтегрованій картці платника наявний податковий борг:

- 345265,19 грн. податок на додану вартість

- 180,00 грн. податок на прибуток підприємств

що підтверджується витягами з інтегрованої картки платника позивача та інформацією про наявність/відсутність податкового боргу у платника станом на 30.09.2022 року, наданими позивачем.

Відповідно до п. 58.1 ст. 58 Податкового кодексу України контролюючий орган надсилає (вручає) платнику податків податкове повідомлення-рішення, якщо сума грошового зобов`язання платника податків, передбаченого податковим або іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, розраховується контролюючим органом відповідно до статті 54 цього Кодексу (крім декларування товарів, передбаченого для громадян) або якщо за результатами перевірки контролюючим органом встановлено факт: невідповідності суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації; завищення розміру задекларованого від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток або від`ємного значення суми податку на додану вартість, розрахованої платником податків відповідно до розділу V цього Кодексу; заниження або завищення суми податкових зобов`язань, заявленої у податковій декларації, або суми податкового кредиту, заявленої у податковій декларації з податку на додану вартість, крім випадків, коли зазначене заниження або завищення враховано при винесенні інших податкових повідомлень-рішень за результатами перевірки.

Згідно з п. 57.3 ст. 57 Податкового кодексу України у разі визначення грошового зобов`язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов`язаний сплатити нараховану суму грошового зобов`язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

Пеня - сума коштів у вигляді відсотків, нарахована на суми грошових зобов`язань у встановлених цим Кодексом випадках та не сплачена у встановлені законодавством строки (п.п.14.1.162 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України).

Відповідно до п. 129.1 ст. 129 Податкового кодексу України нарахування пені розпочинається: при нарахуванні контролюючим органом за результатами перевірки податкового зобов`язання та/або іншого зобов`язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи, у разі виявлення його заниження - на суму такого заниження, починаючи з першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати платником податків цього зобов`язання за відповідний податковий (звітний) період, щодо якого виявлено заниження, та за весь період заниження (у тому числі за період адміністративного та/або судового оскарження).

Відповідно до п. 129.3 ст. 129 Податкового кодексу України, нарахування пені закінчується:

- у день зарахування коштів на відповідний рахунок органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів та/або в інших випадках погашення податкового боргу та/або грошових зобов`язань;

- у день проведення взаєморозрахунків непогашених зустрічних грошових зобов`язань відповідного бюджету перед таким платником податків;

- у день запровадження мораторію на задоволення вимог кредиторів (при винесенні відповідної ухвали суду у справі про банкрутство або прийнятті відповідного рішення Національним банком України);

- при прийнятті рішення щодо скасування або списання суми податкового боргу (його частини).

У разі часткового погашення податкового боргу сума такої частки визначається з урахуванням пені, нарахованої на таку частку.

Пунктом 58.3 статті 58 Податкового кодексу України встановлено, що податкове повідомлення-рішення вважається належним чином врученим платнику податків (крім фізичних осіб), якщо його надіслано у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу.

Податкове повідомлення-рішення вважається надісланим (врученим) фізичній особі, якщо його вручено їй особисто чи її представникові, надіслано на адресу за місцем проживання або останнього відомого місцезнаходження фізичної особи з повідомленням про вручення або у порядку, визначеному пунктом 42.4 статті 42 цього Кодексу. У такому самому порядку надсилаються податкові вимоги та рішення про результати розгляду скарг.

У разі коли пошта не може вручити платнику податків податкове повідомлення-рішення або податкові вимоги, або рішення про результати розгляду скарги через відсутність за місцезнаходженням посадових осіб, їх відмову прийняти податкове повідомлення-рішення або податкову вимогу, або рішення про результати розгляду скарги, незнаходження фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків або з інших причин, податкове повідомлення-рішення або податкова вимога, або рішення про результати розгляду скарги вважаються врученими платнику податків у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причин невручення.

Матеріали справи містять докази направлення податкових повідомлень-рішень на адресу відповідача. Доказів оскарження або скасування податкових повідомлень-рішень матеріали справи не містять.

Підпунктом 14.1.175 п. 14.1 ст.14 Податкового кодексу України визначено, що сума грошового зобов`язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов`язання є податковим боргом.

За п. 59.1 ст. 59 Податкового кодексу України у разі коли у платника податків виник податковий борг, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення. Податкова вимога може надсилатися (вручатися) контролюючим органом за місцем обліку платника податків, в якому обліковується податковий борг платника податків.

Документи вважаються належним чином вручені, якщо вони надіслані за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом-повідомленням про вручення або особисто вручені платнику податків (його представнику) (п. 42.2 ст. 42 Податкового кодексу України).

Вказана вимога в даному випадку контролюючим органом дотримана. Доказів оскарження та скасування податкової вимоги від 27.11.2018 року за №12012-50/67 матеріали справи не містять.

За правилами, визначеними п. 60.6 ст. 60 Податкового кодексу України передбачено, якщо нарахована сума грошового зобов`язання або податкового боргу збільшується внаслідок їх адміністративного оскарження, раніше надіслане податкове повідомлення-рішення або податкова вимога не відкликаються. На суму збільшення грошового зобов`язання надсилається окреме податкове повідомлення-рішення, а на суму збільшення податкового боргу окрема податкова вимога не надсилається.

Відповідно до підп. 14.1.137 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України, органом стягнення є державний орган, уповноважений здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу в межах повноважень, встановлених цим кодексом та іншими законами України.

За приписами підпункту 41.1.1. п. 41.1. ст. 41 Податкового кодексу України контролюючими органами є податкові органи (центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, його територіальні органи) щодо дотримання законодавства з питань оподаткування (крім випадків визначених підпунктом 41.1.2 цього пункту), законодавства з питань сплати єдиного внеску, а також щодо дотримання іншого законодавства, контроль за виконанням якого покладено на центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику, чи його територіальні органи.

Пунктом 41.4. ст. 41 Податкового кодексу України встановлено, що органами стягнення є виключно контролюючі органи, визначені підп. 41.1.1 цього пункту, уповноважені здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу та недоїмки зі сплати єдиного внеску у межах повноважень, а також державні виконавці в межах своїх повноважень.

За пунктами 95.1.-95.4. ст. 95 Податкового кодексу України контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі. Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги.

Стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, та з рахунків платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, відкритих в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Контролюючий орган на підставі рішення суду здійснює стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу за рахунок готівки, що належить такому платнику податків. Стягнення готівкових коштів здійснюється у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до п.п. 20.1.34 п. 20.1 ст. 20 Податкового кодексу України, контролюючі органи мають звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини.

Враховуючи викладене, беручи до уваги те, що відповідач заперечень проти позову чи доказів самостійного погашення податкового боргу не надав, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та підтвердженими відповідними доказами.

Щодо дотримання позивачем строку на звернення до суду для стягнення податкового боргу, то суд вважає необхідним відмітити, що відповідно до статті 102 пункту 102.4 ПК України у разі якщо грошове зобов`язання нараховане контролюючим органом до закінчення строку визначеного у пункті 102.1 цієї статті, податковий борг, що виник у зв`язку з відмовою у самостійному погашенні такого грошового зобов`язання, може бути стягнутий протягом наступних 1095 календарних днів з дня виникнення податкового боргу. Якщо платіж стягується за рішенням суду, строки стягнення встановлюються до повного погашення такого платежу або визначення боргу безнадійним.

Законом України від 17.03.2020 № 533-IX "Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо підтримки платників податків на період здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)", який набрав чинності 18.03.2020, до ПК України внесено зміни. Зокрема, підрозділ 10 розділу XX "Перехідні положення" доповнено пунктами 52-1-52-5.

Згідно з пунктом 52-2 підрозділу 10 розділу XX Кодексу (із змінами, внесеними Законом від 13.05.2020 № 591-IX) на період з 18.03.2020 по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), зупинений перебіг строків давності, передбачених статтею 102 Кодексу.

Проте дія пункту 52-2 підрозділу 10 розділу XX "Перехідних положень" ПК України зупинена на період дії воєнного, надзвичайного стану (зміни внесені Законом України від 15.03.2022 №2120-IX).

Разом з тим, відповідно до вимог п. 102.9 ст. 102 ПК України (зі змінами, внесеними Законом України від 15.03.2022 №2120-IX) на період дії правового режиму воєнного, надзвичайного стану, що вводиться в Україні, зупиняється перебіг строків, визначених цим Кодексом, іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Приписами пункту 69 підрозділу 10 розділу XX ПК України (в редакції Закону №2260-IX від 12.05.2022) визначено, що тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану на території України, введеного Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24.02.2022 № 64/2022, затвердженим Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24.02.2022 № 2102-IX, справляння податків і зборів здійснюється з урахуванням особливостей, визначених у цьому пункті.

Так, відповідно, до підпункту 69.9 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX ПК України для платників податків та контролюючих органів зупиняється перебіг строків, визначених податковим законодавством та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Указом Президента України №64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні", що затверджений Законом України від 24.02.2022 № 2102-IX, по всій території України з 05 год 30 хв 24.02.2022 строком на 30 діб введено воєнний стан. При цьому в подальшому воєнний стан в Україні неодноразово продовжувався. Так, Указом Президента України "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні" від 07.11.2022 № 757/2022, що затверджений Законом України від 16.11.2022 № 2738-IX, продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 год 30 хв 21.11.2022 строком на 90 діб.

Отже, станом на дату подання адміністративного позову (31.10.2022) зупинено строки давності, визначені нормами ПК України, щодо стягнення податкового боргу.

Статтею 77 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено обов`язок кожної сторони довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Таким чином, суд приходить до висновку про законність і обґрунтованість позовних вимог про стягнення податкового боргу з рахунків платника податків у банках, що обслуговують такого платника податків.

Враховуючи викладене, адміністративний позов підлягає задоволенню.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд виходить із того, що відповідно до частини 2 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову суб`єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб`єкта владних повноважень, пов`язані із залученням свідків та проведенням експертиз.

Такі витрати позивачем у справі не понесені, а отже не підлягають стягненню з відповідача.

Керуючись ст. ст. 139, 241-246, 250, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовну заяву Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (49005, м. Дніпро, вул. Сімферопольська 17а, код ЄДРПОУ ВП 44118658) до Товариства з обмеженою відповідальністю «СВ-ІНТЕРТОРГ» (49068, Дніпропетровська область, м. Дніпро, пр. Свободи, буд. 213, код ЄДРПОУ 40176386) про стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, що обслуговують такого платника податків - задовольнити.

Стягнути податковий борг з Товариства з обмеженою відповідальністю «СВ-ІНТЕРТОРГ» (ЄДРПОУ 40176386) до бюджету у розмірі 345 435,19 гривень (триста сорок п`ять тисяч чотириста тридцять п`ять гривень 19 копійок) шляхом стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків.

Судові витрати розподілу не підлягають.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Н.В. Боженко