Рішення

від 08.03.2023 по справі 480/2302/22

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

08 березня 2023 року Суми Справа № 480/2302/22

Сумський окружний адміністративний суд у складі судді Сидорука А.І., розглянув у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін адміністративну справу

за позовом ОСОБА_1

до - Буринської міської ради Сумської області,

про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії.

Суть спору, позиція сторін.

Позивач звернувся до суду з позовною заявою, в якій просить суд: визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо неприйняття рішення за заявою позивача про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність орієнтовною площею 2,00 га за рахунок земель сільськогосподарського призначення для ведення особистого селянського господарства за межами населених пунктів на території Буринської міської ради та зобов`язати відповідача розглянути таку заяву та прийняти рішення, відповідно до ч. 9 ст. 118 ЗК України, яким затвердити проект землеустрою позивача та надати земельну ділянку з кадастровим номером 5920988800:05:002:0081 у власність.

Позовні вимоги обгрунтовані тим, що позивач звернувся до відповідача з заявою про затвердження проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки. Відповідач, з моменту отримання від позивача заяви, не прийняв жодного рішення, яке передбачене ст. 118 Земельного кодексу України, чим порушив права позивача.

Відповідач надав відзив на позов, в якому проти задоволення позову заперечує.

Відповідач зазначає, що на момент звернення позивача, спірна земельна ділянка була сформована, проте на неї не було зареєстровано право комунальної власності Буринської міської ради. Тому міська рада в той час не мала можливості розпоряджатись зазначеною земельною ділянкою у законний спосіб. Незважаючи на це позивачу була надана письмова відповідь проте, що його звернення буде винесено на розгляд чергової сесії Буринської міської ради, оскільки виключно на пленарному засіданні міської ради вирішуються земельні питання. Зазначена відповідь ніяким чином не порушила права, свободи та інтереси позивача, не створювала ніяких перешкод для подальшого вирішення питання на користь позивача, а тому не може бути предметом судового оскарження. Звертає увагу, що в силу вимог пп. 5 п. 27 розділу 10 ''Перехідних положень'' ЗК України забороняється безоплатна передача земель державної, комунальної власності у приватну власність, а також надання дозволів на розроблення документації із землеустрою з метою безоплатної передачі, розроблення такої документації.

Процесуальні дії, які вчинялись судом.

17.02.2022 судом постановлено ухвалу про прийняття позовної зави до розгляду та відкриття провадження, вирішено проводити розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.

08.11.2022 судом було постановлено ухвалу про витребування доказів. 14.11.2022 вимоги суду були виконані відповідачем.

Фактичні встановлені обставини і зміст спірних правовідносин.

Наказом Головного управління Держгеокадастру у Сумській області позивачу надано дозвіл на розробку проекту землеустрою (а.с. 11).

Центром державного земельного кадастру Державної служби України з питань картографії та кадастру було розроблено проект землеустрою щодо відведення позивачу у власність земельної ділянки за кадастровим номером 5920988800:05:002:0081 (а.с. 8-9).

Позивач звернувся до відповідача із заявою від 07.07.2021 про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, що не заперечується сторонами.

13.07.2021 відповідачем зареєстровано право комунальної власності на земельну ділянку за кадастровим номером 5920988800:05:002:0081 за територіальною громадою в особі Буринської міської ради (а.с. 45).

Відповідач на заяву позивача листом від 21.07.2021 за № 864 повідомив позивача, що його звернення буде винесено на розгляд чергової сесії відповідача. Про прийняте рішення позивача буде повідомлено додатково в установленому порядку (а.с. 35).

Вказані обставини визнаються учасниками справи, а тому, в силу норми ч. 1 ст. 78 КАС України, не підлягають доказуванню.

Враховуючи, що відповідач з моменту отримання заяви про затвердження проекту землеустрою, не прийняв жодного рішення, то позивач, вважаючи таку бездіяльність протиправною, звернувся до суду з даним позовом.

Висновки суду та їх мотиви.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та їх посадові особи зобов`язані діяти виключно на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 9 ст. 118 ЗК України встановлено, що відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, що передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, у двотижневий строк з дня отримання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки приймає рішення про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надання її у власність.

Згідно з п. 34 ч. 1 ст. 26 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні виключно на пленарних засіданнях міської ради вирішуються питання регулювання земельних відносин відповідно до закону. Частиною 1 ст. 59 цього Закону встановлено, що рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень.

В даному спорі предметом дослідження є факт прийняття рішення міською радою про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надання її у власність, як те передбачено ч. 9 ст. 118 ЗК України, у двотижневий строк з дня надходження заяви.

Як встановлено судом, за результатами розгляду заяви позивача, відповідач не прийняв жодного рішення, а повідомив позивачу листом про те, що його звернення буде винесено на розгляд чергової сесії відповідача. Про прийняте рішення позивача буде повідомлено додатково в установленому порядку.

Суд зазначає, що неможливість відповідачем скликати сесію ради не може бути єдиною поважною причиною не виконувати імперативні приписи законодавства щодо двотижневого строку розгляду заяв громадян про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки.

Так, відповідач, як суб`єкт владних повноважень, не може перекладати всі негативні наслідки на позивача, через неможливість прийняти рішення, оскільки це є порушенням принципу належного врядування.

Крім того, станом на момент ухвалення судом рішення, відповідачем не надано суду доказів розгляду спірного питання та прийняття відповідного рішення.

Суд не приймає до уваги аргументи відповідача в частині того, що заява позивача про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки не розглядались у зв`язку з законодавчою забороною передачі земельних ділянок у приватну власність під час дії воєнного стану встановленою пп. 5 п. 27 Перехідних положень ЗК України, оскільки даною нормою встановлено саме тимчасову заборону надавати землю у приватну власність до закінчення воєнного стану, проте не встановлено права або обов`язку відповідача ігнорувати вимоги ст. 118 ЗК України в частині не розглядати заяви про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надання її у власність за рішенням у двотижневий строк. Тим більш, заява позивачем була надана відповідачу до введення воєнного стану, коли така заборона не діяла.

Отже, суд дійшов висновку, що довготривале не вирішення відповідачем заяви позивача щодо питання затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надання її у власність у двотижневий строк, свідчить про протиправну бездіяльність відповідача.

Суд звертає увагу відповідача, що у даному випадку відповідач повинен розглянути заяву позивача та прийняти рішення, яким затвердити проект землеустрою та надати у власність земельну ділянку, як те передбачено нормою ч. 9 ст. 118 ЗК України.

Доводи відповідача, що спірна земельна ділянка не могла бути надана позивачу у власність, оскільки вона не перебувала у комунальній власності судом не приймаються, враховуючи той факт, що в матеріалах справи міститься витяг з реєстру речових прав на нерухоме майно (а.с. 45), з якого видно що спірна земельна ділянка перебуває саме у комунальній власності відповідача.

Отже вказана бездіяльність відповідача не відповідає критеріям правомірності, встановленим ч. 2 ст. 2 КАС України, оскільки відповідачем не прийнято рішення про надання у власність земельної ділянки протягом встановленого строку на підставі та у спосіб, визначений чинним законодавством. Тому позовні вимоги в цій частині є обґрунтованими і підлягають до задоволення.

Щодо заборони відповідачу приймати рішення про передачу земельної ділянки до закінчення воєнного стану, як підстави неможливості виконати рішення суду, суд зазначає що відповідач, у відповідності до норми ст. 378 КАС України, не позбавлений права звернутись до суду із заявою про відстрочення або розстрочення виконання цього рішення до закінчення воєнного стану.

Враховуючи вищезазначене, з метою ефективного захисту порушеного права позивача, суд, у відповідності до норми ч. 2 ст. 9 КАС України, вважає за необхідне вийти за межі позовних вимог та задовольняє позов, шляхом визнання протиправною бездіяльності відповідача щодо неприйняття рішення за заявою позивача про затвердження проекту землеустрою та зобов`язання відповідача прийняти рішення, з урахуванням висновків суду. В задоволенні іншої частини позовних вимог суд відмовляє.

Судові витрати.

Щодо судового збору.

Згідно з ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі.

Враховуючи те, що позовні вимоги задоволені, то з відповідача підлягає стягненню судовий збір у розмірі 992,4 грн.

Щодо витрат на правничу допомогу.

У п. 5 прохальної частини позову позивач просить суд стягнути з відповідача 9000 грн витрат на професійну правничу допомогу.

Відповідно до норми п. 2 ч. 3 ст. 134 КАС України для цілей розподілу судових витрат: розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Приписом ч. 4 зазначеної статті встановлено, що для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Нормою ч. 6 ст. 134 КАС України передбачено, що суд може зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами виключно за клопотанням іншої сторони.

На підтвердження витрат на правничу допомогу позивачем надано копії наступних документів: договору про надання правової допомоги від 06.07.2021, укладеного між адвокатом Дерезою М.Е. та позивачем; акту прийому-передачі наданих адвокатських послуг № 1 від 16.12.2021; квитанції АТ ''Укрпошта'' про переказ 9000 грн позивачем ОСОБА_2 за надання правової допомоги згідно договору від 07.02.2022; оригіналом ордеру від 16.12.2021 серії ВІ № 1066688. Правомірність вказаних доказів відповідачем не оспорюється.

У відзиві на позовну заяву відповідач просить суд, за результатами розгляду справи, витрати на правничу допомогу адвоката зменшити до 3000 грн.

Вказане клопотання мотивовано відповідачем тим, що дана справа згідно положень ст.ст. 12, 262 КАС України є справою незначної складності, з невеликим обсягом досліджуваних доказів, яка розглядається судом в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними матеріалами у справі, а тому присудження на користь позивача витрат на правничу допомогу в розмірі 9000 грн не відповідає критеріям співмірності та розумності судових витрат та є завищеною. Сума правничої допомоги в розмірі 3000 грн є обгрунтованою та співмірною витратам на правничу допомогу.

Відповідач звертає увагу суду, що він є бюджетною установою, яка фінансується з місцевого бюджету та не має на меті отримання прибутку. В межах воєнного стану надзвичано важливо забезпечити оперативне, належне та безперервне виконання місцевого бюджету спрямованого для забезпечення ефективного функціонування бюджетної сфери та життєво необхідних потреб жителів територіальної громади, в тому числі створення умов для своєчасного та оперативного реагування на потреби фінансового забезпечення заходів територіальної оборони, захисту безпеки населення. Враховуючи, що у період воєнного стану надходження до бюджету значно скоротились, відповідач заявляє клопотання про зменшення розміру витрат на правничу допомогу до 3000 грн.

При вирішенні питання щодо розподілу витрат, пов`язаних з правничою допомогою адвоката, суд враховує, що дійсно дана справа є справою незначної складності, а провадження здійснювалося в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, представником позивача було складено та подано до суду виключно позовну заяву, інші документи представником позивача не подавались.

З огляду на вказані обставини справи, суд дійшов висновку, що заявлена сума витрат на правничу допомогу у розмірі 9000 грн є завищеною. Зокрема, суд зазначає, що підготовка до вказаної справи не вимагала великого обсягу юридичної та технічної роботи, а тому така підготовка не потребувала затрат значного часу та коштів, які заявлені позивачем як витрати на правничу допомогу.

Таким чином, суд вважає, що визначена адвокатом сума понесених позивачем витрат на професійну правничу допомогу, за результатами розгляду справи у розмірі 9000 грн не є належним чином обґрунтованою та завищеною у контексті дослідження обсягу фактично наданих ним послуг із урахуванням складності справи, та, відповідно, співмірності обсягу наданих послуг адвокатом із розміром заявленої суми витрат на професійну правничу допомогу.

З огляду на те, що предметом спору є справа незначної складності, обсяг наданих послуг адвокатом, виходячи з критерію розумності, пропорційності, співмірності розподілу витрат на професійну правничу допомогу, суд вважає, що розмір вказаних витрат має бути зменшений до 3000 гривень.

За таких обставин, суд задовольняє клопотання відповідача про зменшення витрат на правничу допомогу та стягує їх з відповідача у сумі 3000 грн.

Керуючись ст.ст. 90, 139, 143, 241-246, 250, 255, 295, 297 КАС України, суд

В И Р І Ш И В:

1. Позов ОСОБА_1 до Буринської міської ради Сумської області про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії задовольнити частково.

2. Визнати протиправною бездіяльність Буринської міської ради Сумської області щодо неприйняття рішення за заявою ОСОБА_1 про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність орієнтовною площею 2.00 гектара за прахунок земель сільськогосподарського призначення для ведення особистого селянського господарства за межами населених пунктів на території Буринської міської ради.

3. Зобов`язати Буринську міську раду Сумської області (вул. Першотравнева, 1, м. Буринь, Конотопський район, Сумська область, 41700, код ЄДРПОУ 04058025) розглянути заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) від 07.07.2021 про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність орієнтовною площею 2.00 гектара за рахунок земель сільськогосподарського призначення для ведення особистого селянського господарства за межами населених пунктів на території Буринської міської ради та, за результатами її розгляду, прийняти відповідне рішення з урахуванням правової оцінки спірних правовідносин, наданої судом.

4. В задоволенні іншої частини позовних вимог ОСОБА_1 до Буринської міської ради Сумської області відмовити.

5. Стягнути на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) з Буринської міської ради Сумської області (вул. Першотравнева, 1, м. Буринь, Конотопський район, Сумська область, 41700, код ЄДРПОУ 04058025), за рахунок бюджетних асигнувань, 992 (дев`ятсот дев`яносто дві) грн 40 (сорок) коп. витрат по сплаті судового збору, 3000 (три тисячі) грн витрат на професійну правничу допомогу.

6. Рішення може бути оскаржено безпосередньо до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення.

7. Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

8. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення складено та підписано 08.03.2023.

Суддя А.І. Сидорук